Вивчення розвитку освіти та науки в Туреччині (1839-1937 роки) радянськими дослідниками

Размещено на http://www.allbest.ru/

А.В. Папазова А.В. Пандазі

ВИВЧЕННЯ РОЗВИТКУ ОСВІТИ ТА НАУКИ В ТУРЕЧЧИНІ (1839 - 1937 РОКИ) РАДЯНСЬКИМИ ДОСЛІДНИКАМИ

Зроблено спробу проаналізувати тематику праць щодо вивчення розвитку освіти й науки в Османській імперії, а, згодом, у Турецькій республіці (1839 - 1937 роки) радянськими дослідниками. Представлені окремі думки та висновки науковців щодо певних питань розвитку освіти та науки. Передусім, науковці цікавилися політикою урядів Туреччини в галузі освіти, освітніми реформами в Османській імперії. Праць, присвячених вивченню науки в Османській імперії та Турецькій республіці (1839 - 1937 роки) мало. Дослідники звертали увагу на реформи в науці 20 - 30-х років ХХ ст., досягнення окремих наук, праці науковців.

Ключові слова: історіографічний аналіз, освіта, наука, Османська імперія, республіка Туреччина.

Сучасна Турецька Республіка демонструє всьому світові не аби яку активність в усіх сферах людської життєдіяльності. Турецькі історики приділяли та приділяють дуже велику увагу переломним подіям у вітчизняній історії, зокрема реформам в культурі. Які саме зміни відбувалися в культурі турецького народу - найближчого сусіда України - дуже важливо вивчати не лише для розуміння відносин цих держав, вивчення культурного взаємовпливу. Це важливо й для вивчення розвитку освітніх та наукових зв'язків турецького й українського народів, досягнень вчених обох країн. Зокрема, дослідження історичних праць науковців зазначеного періоду. Вивчення праць науковців щодо розвитку освіти й науки Османської імперії та Туреччини (1839 - 1937 роки) - недостатньо досліджена проблема. Дуже мало написано й історіографічних праць з цієї теми. Питання розвитку освіти й науки в Османській імперії (згодом в Турецькій республіці) вивчалося у невеликій кількості спеціально присвяченій цій тематиці робіт радянських науковців.

Метою публікації є аналіз тематики праць радянських дослідників з проблеми розвитку освіти й науки в Османській імперії та Турецькій республіці (1839 - 1937 рр.).

Є чимало здобутків щодо вивчення праць радянських науковців, присвячених культурі, реформам, чи цілком історії Османської імперії й Туреччини. Проте мало істориків звертали увагу на аналіз праць науковців безпосередньо до освіти та науки в Османській імперії та Турецькій республіці (1839 - 1937 рр.). Серед робіт, спеціально присвячених вивченню досягнень істориків із зазначеної проблеми виділяється стаття А.Гюль, присвячена історіографії становлення університетської освіти в Туреччині [10]. Дослідниця звернула увагу на тематику праць окремих радянських істориків.

Дослідники, які написали історіографічні праці з історії Туреччини, виконували аналіз доробків з питань турецької освіти та науки. Але й досі ця проблема докладно не досліджена. Так, зокрема, радянський дослідник А.Д. Желтяков звернув увагу на роботи авторів, присвячені реформам в освіті Туреччини [14, с. 95-96]. І.Ф. Черніков досліджував праці А.Ю. Кримського з тюркології [34]. В праці радянських науковців з історії країн Азії та Африки проаналізовано вивчення турецької історії радянськими науковцями [17].

Праця сучасних російських науковців Ю.О. Лі та С.П. Орєшкової присвячена вивченню роботи науковців сектору Туреччини Інституту Сходознавства РАН [20]. Ю.А. Петросян проаналізував здобутки великої кількості радянських дослідників, зокрема, А.Ф. Міллера, А.Д. Новічева, А.М. Кононова, А.Д. Желтякова [24, с.188-198, 204-205, 215219]. Стаття Д.Д. Васильєва, С.Ф. Орєшкової, І.М. Смилянської містить відомості про дослідницьку діяльність провідного науковця радянської османістики А.С. Тверитинової на тлі аналізу ідеологічних умов праці сходознавців в СРСР [4]. Предметом дослідження А.В. Прокоп'євої були умови, тенденції, наукові результати осмислення російськими істориками проблем підготовки та реалізації реформ кінця XVIII - 70-х років XIX ст. в імперії Османа [25].

Сучасний український науковець І.Ф. Черніков проаналізував розвиток української тюркології до 30-х років ХХ ст. Автор високо оцінив досягнення українських тюркологів, зокрема, А.Ю. Кримського, А.П. Ковалівського та інших і тюркології загалом. Він зазначив про репресії радянської влади щодо українських тюркологів, але відмітив, що кращі представники української орієнталістики як у діаспорі, так і в самій Україні докладали зусиль для відродження, зокрема, і тюркології [33, с.16-20]. В іншій статті про відродження тюркології в Україні після 30-х років ХХ ст. автор звернув увагу на праці українських науковців, зокрема, які вивчали розвиток ідеології в Туреччині [32, с.35]. Е. Циганкова проаналізувала діяльність сходознавчих установ в Україні у радянський період, функціонуванню яких заважали політичні й ідеологічні чинники, що позначилося й на розвиткові тюркології [31].

У роботах, спеціально присвячених розвиткові освіти в Османській імперії та Туреччині автори також здійснювали певний аналіз праць, зокрема, радянських науковців, на яких певним чином базувалися їх дослідження [11, с. 12-13; 15, с. 45; 28, с. 8-11].

У вивченні історії Туреччини радянськими дослідниками виділяють два періоди: довоєнний (20 - 30-ті роки ХХ ст.), коли основним завданням радянських тюркологів було дослідження турецької революції 1918 - 1923 років, політичного і соціально-економічного розвитку Турецької республіки, а культурні питання розглядалися ними опосередковано; післявоєнний (з кінця 40-х років ХХ ст.), коли дослідження проблем культури Туреччини стало здійснюватися в СРСР систематично [14, с. 91].

В Україні працював сходознавець, мовознавець, організатор науки Агатангел Юхимович Кримський [1]. Його праця з історії Туреччини [19] допомогла підготувати нове покоління османістів серед дослідників.

Вже у 1925 році академіки В.В. Бартольд, С.Ф. Ольденбург, І.Ю. Крачковський звернули увагу на праці турецького історика Кьопрюлю-заде Фуад-бея [3].

О.М. Самойлович у 1927 році здійснив рецензію щодо журналу по тюркології, який видавався Тюркологічним Інститутом при Стамбульському університеті, де зазначив про праці турецьких і закордонних дослідників, які в ньому друкувалися [27].

В.О. Горделевський коротко описав багато подій в освіті та науковому житті Туреччини початку 20-х років ХХ ст. [8]. Він проаналізував здобутки та значення наукової діяльності турецького історика-популяризатора Ахмеда Рефіка Алтиная [9], коротко описав досягнення турецьких вчених Кемаль-паші заде Сеід-бея [7] та Алі Емірі [6]. Стаття А. Тверитинової містить деякі відомості культурного розвитку Туреччини зі сторінок турецького журналу [29]. В.В. Бартольд звернув увагу на архівну справу в Османській імперії [2, с. 359-361].

Згодом, дослідження історії Туреччини стали особливою галуззю радянської історичної науки. З 30-х років ХХ ст. з'являються нові спеціалісти, які отримали мовну, історичну і методологічну підготовку у радянських вищих навчальних закладах. Вивчення історії Туреччини посіло вагоме місце у науковій діяльності сходознавчих інститутів Академії наук СРСР [17, с.467]. Період 40-60-х років ХХ ст. був «плодовитим» для радянської історіографії у вивчені історії Туреччини. Одним з важливих завдань радянських тюркологів було вивчення історії і сучасного стану наукових досліджень в Туреччині. Початок фундаментальним дослідженням в цій області поклали праці I.Ю. Крачковського (1957 р.) про розвиток географічної науки турків у XV - XIX ст. [18, с.652-657].

У 1965 році вийшла друком праця радянських авторів А.Д. Желтякова й Ю.А. Петросяна з історії просвітництва в Туреччині [15], у якій досліджено політику Османів в галузі освіти, зроблено характеристику основних етапів її розвитку, проаналізовано програми, методи навчання в спеціальних навчальних закладах та світських загальноосвітніх школах з кінця XVIII ст. до 1914 р. Значне місце відведено історії освіти турецьких жінок. Розглянуто історію створення та діяльність найбільш відомих ліцеїв, а також Стамбульського університету.

Е.Ю. Гасанова вивчала ідеологію в Туреччині за влади молодотурок [5]. Особливий інтерес для висвітлення теми представляють «Політичні заповіти» Алі-паші і Фуада-паші, лідерів другого етапу Танзимату. Російський переклад «заповіту» Алі-паші опублікувала у своїй роботі І.Л. Фадєєва [30], нею схарактеризовано ідейні погляди Алі-паші.

«История Турции» А.Д. Новічева містить розділи, присвячені реформам в області просвіти та культури, де значна увага приділена розвиткові освіти та науки часів Танзимату (політика держави в цих сферах, кількісні показники навчальних закладів та учнів, освіта не турків і не мусульман, султанський ліцей, типи шкіл і їх фінансове забезпечення, вища освіта, Академія наук, Османське наукове товариство, бібліотеки, преса, цензура, супротив консерваторів тощо) [21, с.178-203].

Ю.А. Петросян досліджував здобутки історика та публіциста Ахмеда Саіба [22], соціолога і політичного діяча Мехмеда Сабахеддіна [23].

Вивченню історії турецького друкарства і преси з моменту їхнього зародження і до 60-х років XX ст. присвячена монографія А.Х. Ібрагімова [16]. Друкарству Туреччини також присвячена праця А.Х. Рафікова [26].

Не менш важливим дослідженням, яке розкриває реформи періоду Танзимату є «Танзимат і Мустафа Рашид-паша» Н.О. Дуліної [13]. Аналізувалися як самі реформи, в тому числі в галузі освіти, так і роль Мустафи Решид-паші в їх плануванні і здійсненні. Дослідниця також звернула увагу на розвиток права Османської імперії часів Танзимату [12]. . .

Таким чином, тематика досліджень радянських науковців обмежена, переважно, такими головними проблемами як реформування освіти та науки в Османській імперії та Турецькій республіці зазначеного періоду.

Дослідники, які аналізували вивчення науковцями проблеми розвитку освіти та науки в Османській імперії та в Турецькій республіці відмічали досягнення істориків у розгляді становлення університетської освіти цієї країни, реформ в освіті, ідеології та діяльності ідеологів реформ.

Виявлено, що наукові доробки більше присвячені розвиткові освіти. Передусім, науковці цікавилися політикою урядів Туреччини в галузі освіти, освітніми реформами в Османській імперії, а більше - реформуванням системи освіти за К. Ататюрка. Питання організації навчального процесу, методів викладання, кількісні та якісні характеристики освітнього процесу цікавили дослідників набагато менше. Є певні досягнення у вивченні процесу створення навчальних закладів, дослідженні освіти жінок в Туреччині.

Праць, присвячених вивченню науки в Османській імперії та Турецькій республіці (1839 - 1937 років) мало. Дослідники звертали увагу на реформи в науці 20-30-х років ХХ ст., досягнення окремих наук, праці науковців. Істориків, передусім, цікавив розвиток ідеології, архівна справа, досягнення географічних та історичних наук.

Наукові розробки дослідників базувалися на великому масиві першоджерел, на турецьких архівних матеріалах. В них детально висвітлювалися проблеми реформування в освіті та науці Туреччині. Серед досліджень, присвячених зазначеній проблемі, чинне місце займають роботи українських тюркологів та істориків.

Найбільш перспективними темами для подальшої розробки в рамках зазначеної проблеми є вивчення доробків радянських дослідників щодо розвитку природознавчих наук, діяльності турецьких освітян і науковців за кордоном, дослідження якості навчального процесу, впливу поширення освіти та науки на турецьке суспільство, участь національних меншин Туреччини в зазначених процесах. Дуже важливо доповнити риси етапів у розвитку радянської тюркології, особливо щодо вивчення турецької освіти та науки.

освіта наука реформа османська імперія турецька республіка

Список використаної літератури

1. А. Ю. Кримський. Бібліографічний покажчик / ред. кол. : Ю. М. Кочубей (голова), О.В. Богомолов, О. Б. Бубенок та ін.; упоряд.: О. Д. Василюк, Ю. М. Кочубей. - Київ, 2016. - 276 с. ; A. Yu. Krymskyi. Bibliohrafichnyi pokazhchyk / red. kol. : Yu. M. Kochubei (holova), O. V. Bohomolov, O. В. Bubenok ta in.; uporiad.: O. D. Vasyliuk, Yu. M. Kochubei. - Kyiv, 2016. - 276 s.

2. Бартольд В. В. Хранение документов в государствах мусульманского Востока // Бартольд В. В. Сочинения / В. В. Бартольд. - Москва : Наука, 1973. - Т. VIII : Работы по источниковедению. - С. 350-361 ; Bartold V. V. Khranenie dokumentov v gosudarstvakh musulmanskogo Vostoka // Bartold V. V. Sochineniya / V. V. Bartold. - Moskva : Nauka, 1973. - T. VIII : Raboty po istochnikovedeniyu. - S. 350-361.

3. Бартольд В. Записка об ученых трудах Кёпрюлю Заде Фуад-Бея (Keuprulu Zadе Mehmed Fuad) / В. Бартольд, С. Ольденбург, И. Крачковский // Вестник Удмуртского университета. Сер. : История и филология. - 2017. - Т. 27. Вып. 2. - С. 323-325 ; Bartold V. Zapiska ob uchenykh trudakh Kepryulyu Zade Fuad-Beya (Keuprulu Zade Mehmed Fuad) / V. Bartold, S. Oldenburg, I. Krachkovskiy // Vestnik Udmurtskogo universiteta. Ser. : Istoriya i filologiya. - 2017. - T. 27. Vyp. 2. - S. 323-325.

4. Васильев Д. Д. Об Анне Степановне Тверитиновой / Д. Д. Васильев, С.Ф. Орешкова, И. М. Смилянская // Османский мир и османистика : Сборник статей к столетию со дня рождения А.С. Тверитиновой (1910 - 1973). - Москва : ИВ РАН, 2010. - С. 15-26 ; Vasilev D. D. Ob Anne Stepanovne Tveritinovoy / D. D. Vasilev, S. F. Oreshkova, I.M. Smilyanskaya // Osmanskiy mir i osmanistika : Sbornik statey k stoletiyu so dnya rozhdeniya A.S. Tveritinovoy (1910 - 1973). - Moskva : IV RAN, 2010. - S. 15-26.

5. Гасанова Э. Ю. Идеология буржуазного национализма в Турции в период младотурок. (1908 - 1914 гг.) / Э. Ю. Гасанова. - Баку : Изд-во АН АзССР, 1966. - 162 с. ; Gasanova E. Yu. Ideologiya burzhuaznogo natsionalizma v Turtsii v period mladoturok. (1908 - 1914 gg.) / E. Yu. Gasanova. - Baku : Izd-vo AN AzSSR, 1966. - 162 s.

6. Гордлевский В. Али Эмири / В. Гордлевский // Восток. Журнал литературы, науки и искусства. - Москва; Санкт-Петербург : Всемирная литература, 1925. - Кн. пятая. - С. 277-278 ; Gordlevskiy V. Ali Emiri / V. Gordlevskiy // Vostok. Zhurnal literatury, nauki i iskusstva. - Moskva; Sankt-Peterburg : Vsemirnaya literatura, 1925. - Kn. pyataya. - S. 277-278.

7. Гордлевский В. Ахмед Рефик Алтынай (1880-1937) / В. Гордлевский // Советское востоковедение. - Москва; Ленинград : Издательство Академии наук СССР, 1945. - Т. III. - С. 265-268 ; Gordlevskiy V. Akhmed Refik Altynay (1880-1937) / V. Gordlevskiy // Sovetskoe vostokovedenie. - Moskva; Leningrad : Izdatelstvo Akademii nauk SSSR, 1945. - T. III. - S. 265-268.

8. Гордлевский В. Из жизни современной Турции (Заметки) / В. Гордлевский // Восток. Журнал литературы, науки и искусства. - Москва; Петербург: Всемирная литература, 1924. - Кн. четвертая. - С. 204-210 ; Gordlevskiy V. Iz zhizni sovremennoy Turtsii (Zametki) / V. Gordlevskiy // Vostok. Zhurnal literatury, nauki i iskusstva. - Moskva; Peterburg: Vsemirnaya literatura, 1924. - Kn. chetvertaya. - S. 204-210.

9. Гордлевский В. Кемаль-паша задэ Саид-бей; Решад Фуад-бей / В. Гордлевский // Восток. Журнал литературы, науки и искусства. - Москва; Санкт-Петербург: Всемирная литература, 1924. - Кн. четвертая. - С. 211 ; Gordlevskiy V. Kemal-pasha zade Said-bey; Reshad Fuad-bey / V. Gordlevskiy // Vostok. Zhurnal literatury, nauki i iskusstva. - Moskva; Sankt-Peterburg: Vsemirnaya literatura, 1924. - Kn. chetvertaya. - S. 211.

10. Гюль А. Историография становления университетского образования в Турции: проблемы и перспективы / А. Гюль // Вестник Омского государственного педагогического университета. Гуманитарные исследования. - 2016. - № 2(11). - С. 78-81 ; Gyul A. Istoriografiya stanovleniya universitetskogo obrazovaniya v Turtsii: problemy i perspektivy / A. Gyul // Vestnik Omskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta. Gumanitarnye issledovaniya. - 2016. - № 2(11). - S. 78-81.

11. Гюль А. Становлення та розвиток університетської освіти Туреччини у ХІХ - на початку ХХІ століття : дис. ...канд. пед. наук : спец. 13.00.01 / Алі Гюль; Житомирський державний університет імені Івана Франка. - Житомир, 2017. - 326 с. ; Hiul A. Stanovlennia ta rozvytok universytetskoi osvity Turechchyny u ХІХ - na pochatku ХХІ stolittia : dys. .. .kand. ped. nauk : spets. 13.00.01 / Ali Hiul; Zhytomyrskyi derzhavnyi universytet imeni Ivana Franka. - Zhytomyr, 2017. - 326 s..

12. Дулина Н. А. Об уголовном праве Танзимата (1839-1878 гг.) / Н. А. Дулина // Письменные памятники и проблемы истории культуры народов Востока : XXII годичная научная сессия ЛО ИВ АН СССР (доклады и сообщения). 1988 г. - Москва : Наука, ГРВЛ, 1989. - Часть 1. - С. 99-105 ; Dulina N. A. Ob ugolovnom prave Tanzimata (1839-1878 gg.) / N.A. Dulina // Pismennye pamyatniki i problemy istorii kultury narodov Vostoka : XXII godichnaya nauchnaya sessiya LO IV AN SSSR (doklady i soobshcheniya). 1988 g. - Moskva : Nauka, GRVL, 1989. - Chast 1. - S. 99-105.

13. Дулина Н. А. Танзимат и Мустафа Решид-паша / Н. А. Дулина. Москва : Наука, 1984. - 196 с. ; Dulina N. A. Tanzimat i Mustafa Reshid-pasha / N. A. Dulina. Moskva : Nauka, 1984. - 196 s.

14. Желтяков А. Д. Изучение культуры Турции в России и СССР / А. Д. Желтяков // Тюркологический сборник. 1978 / под ред. А. Н. Кононова. - Москва : Наука, ГРВЛ, 1984. - С. 88-109 ; Zheltyakov A. D. Izuchenie kultury Turtsii v Rossii i SSSR / A. D. Zheltyakov // Tyurkologicheskiy sbornik. 1978 / pod red. A. N. Kononova. - Moskva : Nauka, GRVL, 1984. - S. 88-109.

15. Желтяков А. Д. История просвещения в Турции (конец XVIII - начало XX в.) / А.Д. Желтяков, Ю. А. Петросян. - Москва : Наука, 1965. - 174 с. ; Zheltyakov A. D. Istoriya prosveshcheniya v Turtsii (konets XVIII - nachalo XX v.) / A. D. Zheltyakov, Yu. A. Petrosyan. - Moskva : Nauka, 1965. - 174 s.

16. Ибрагимов А. Х. Печать Турции / А. Х. Ибрагимов. - Москва : Издательство Московского университета, 1965. - 146 c. ; Ibragimov A. Kh. Pechat Turtsii / A.Kh. Ibragimov. - Moskva : Izdatelstvo Moskovskogo universiteta, 1965. - 146 c.

17. Изучение новой истории Турции в СССР и на Западе // Новая история стран зарубежной Азии и Африки : учеб. пособ. / глав. ред. Г. В. Ефимов. - 2-е изд., испр. и доп. - Ленинград : Издательство Ленинградского университета, 1971. - С. 471-472 ; Izuchenie novoy istorii Turtsii v SSSR i na Zapade // Novaya istoriya stran zarubezhnoy Azii i Afriki : ucheb. posob. / glav. red. G. V. Yefimov. - 2-e izd., ispr. i dop. - Leningrad : Izdatelstvo Leningradskogo universiteta, 1971. - S. 471-472.

18. Крачковский И. Ю. Избранные сочинения в 6-ти т. / И. Ю. Крачковский. - Москва-Ленинград : Изд-во АН СССР, 1957. - Т. 4 : Арабская географическая литература. - 919 с. ; Krachkovskiy I. Yu. Izbrannye sochineniya v 6-ti t. / I. Yu. Krachkovskiy. - Moskva- Leningrad : Izd-vo AN SSSR, 1957. - T. 4 : Arabskaya geograficheskaya literatura. - 919 s.

19. Кримський А. Ю. Історія Туреччини з 13 малюнками, що їх узято побільше із стародруків XVI - XVIII вв. Звідки почалася Османська Держава, як вона зростала й розвивалася і як досягла апогею своєї слави й могутності / А. Ю. Кримський. - Київ, 1924. - 226 с. ; Krymskyi A. Yu. Istoriia Turechchyny z 13 maliunkamy, shcho yikh uziato pobilshe iz starodrukiv XVI - XVIII vv. Zvidky pochalasia Osmanska Derzhava, yak vona zrostala y rozvyvalasia i yak dosiahla apoheiu svoiei slavy y mohutnosti / A. Yu. Krymskyi. - Kyiv, 1924. - 226 s.

20. Ли Ю. А. Сектор Турции Института востоковедения РАН: (к полувековой истории существования) / Ю. А. Ли, С. Ф. Орешкова; Рос. акад. наук, Ин-т востоковедения. - Москва, 2009. - 94 с. ; Li Yu. A. Sektor Turtsii Instituta vostokovedeniya RAN: (k poluvekovoy istorii sushchestvovaniya) / Yu. A. Li, S. F. Oreshkova; Ros. akad. nauk, In-t vostokovedeniya. - Moskva, 2009. - 94 s.

21. Новичев А. Д. История Турции в 4-х т. / А. Д. Новичев. -Ленинград : Изд-во Ленинград. ун-та, 1978. - Т. 4. Ч. 3 : Новое время (1853 - 1875). - 280 с. ; Novichev A. D. Istoriya Turtsii v 4-kh t. / A. D. Novichev. -Leningrad : Izd-vo Leningrad. un-ta, 1978. - T. 4. Ch. 3 : Novoe vremya (1853 - 1875). - 280 s.

22. Петросян Ю.А. Ахмед Саиб - младотурецкий историк и публицист / Ю.А. Петросян // Письменные памятники и проблемы истории культуры народов Востока.

XVIII годичная научная сессия ЛО ИВ АН СССР (доклады и сообщения). 1983 - 1984. - Москва : Наука, ГРВЛ, 1985. - Ч. I. - С. 211-215 ; Petrosyan Yu.A. Akhmed Saib - mladoturetskiy istorik i publitsist / Yu. A. Petrosyan // Pismennye pamyatniki i problemy istorii kultury narodov Vostoka. XVIII godichnaya nauchnaya sessiya LO IV AN SSSR (doklady i soobshcheniya). 1983 - 1984. - Moskva : Nauka, GRVL, 1985. - Ch. I. - S. 211-215.

23. Петросян Ю. А. Мехмед Сабахеддин и его общественно-политические взгляды / Ю. А. Петросян // Тюркологический сборник 1978. - Москва : Наука, ГРВЛ, 1984. - С. 201 - 214 ; Petrosyan Yu. A. Mekhmed Sabakheddin i ego obshchestvenno-politicheskie vzglyady / Yu. A. Petrosyan // Tyurkologicheskiy sbornik 1978. - Moskva : Nauka, GRVL, 1984. - S. 201214.

24. Петросян Ю. А. Российская историография Османской империи. XVIII - XX вв. / Ю. А. Петросян. - Санкт-Петербург : Наука, 2012. - 260 с. ; Petrosyan Yu. A. Rossiyskaya istoriografiya Osmanskoy imperii. XVIII - XX vv. / Yu. A. Petrosyan. - Sankt-Peterburg : Nauka, 2012. - 260 s.

25. Прокопьева А. В. Отечественная историография реформ конца XVIII - 70-х гг.

XIX вв. в Османской империи : автореф. дис. ... канд. истор. наук : спец. 07.00.09 / Анастасия Викторовна Прокопьева; Тюмен. гос. ун-т. - Тюмень, 2011. - 26 с. ; Prokopeva A. V. Otechestvennaya istoriografiya reform kontsa XVIII - 70-kh gg. XIX vv. v Osmanskoy imperii : avtoref. dis. ... kand. istor. nauk : spets. 07.00.09 / Anastasiya Viktorovna Prokopeva; Tyumen. gos. un-t. - Tyumen, 2011. - 26 s.

26. Рафиков А. Х. Очерки истории книгопечатания Турции / А. Х.Рафиков. - Ленинград : Наука, Ленинградское отделение, 1973. - 230 с. ; Rafikov A. Kh. Ocherki istorii knigopechataniya Turtsii / A. Kh.Rafikov. - Leningrad : Nauka, Leningradskoe otdelenie, 1973. - 230 s.

27. Самойлович А. Н. [Рецензия:] ^jj j ^ - журнал по туркологии, издаваемый Туркологическим Институтом Стамбульского Университета под редакцией проф. Копрюлюзадэ Мехеммед Фуада / А. Н. Самойлович // Записки Коллегии Востоковедов при Азиатском Музее Академии Наук СССР. - Ленинград : Издательство Академии Наук СССР, 1927. - С. 373-375 ; Samoylovich A. N. [Retsenziya:] ^jj j 4tj^^ ^ - zhurnal po turkologii, izdavaemyy Turkologicheskim Institutom Stambulskogo Universiteta pod redaktsiey prof. Kopryulyuzade Mekhemmed Fuada / A. N. Samoylovich // Zapiski Kollegii Vostokovedov pri Aziatskom Muzee Akademii Nauk CSSR. - Leningrad : Izdatelstvo Akademii Nauk SSSR, 1927. - S. 373-375.

28. Сейтиева У. Б. Культура и просвещение в Турции в эпоху Танзимата: 1839-1876 : автореф. дис. ... канд. ист. наук : спец. 07.00.03 / Умурашидат Багаутдиновна Сейтиева; Дагестанский государственный университет. - Махачкала, 2003. - 28 с. ; Seytieva U. B. Kultura i prosveshchenie v Turtsii v epokhu Tanzimata: 1839-1876 : avtoref. dis. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.03 / Umurashidat Bagautdinovna Seytieva; Dagestanskiy gosudarstvennyy universitet. - Makhachkala, 2003. - 28 s.

29. Тверитинова А. Содержание турецкого журнала «Kadro» / А. Тверитинова // Библиография Востока. - Ленинград : Издательство Академии наук СССР, 1934. - Вып. 56. - С. 121-124 ; Tveritinova A. Soderzhanie turetskogo zhurnala «Kadro» / A. Tveritinova // Bibliografiya Vostoka. - Leningrad : Izdatelstvo Akademii nauk SSSR, 1934. - Vyp. 5-6. - S. 121-124.

30. Фадеева И. Л. Основные черты программы османских реформаторов 50 - 60- х годов XIX в. Аали-паши и Фуада-паши /И. Л. Фадеева // Народы Азии и Африки. - 1978. - № 4. - С. 189-194 ; Fadeeva I. L. Osnovnye cherty programmy osmanskikh reformatorov 50 - 60- kh godov XIX v. Aali-pashi i Fuada-pashi /I. L. Fadeeva // Narody Azii i Afriki. - 1978. - № 4. - S. 189-194.

31. Циганкова Е. Сходознавчі установи в Україні (радянський період) / Е. Циганкова. - Київ : Критика, 2007. - 291 c. ; Tsyhankova E. Skhodoznavchi ustanovy v Ukraini (radianskyi period) / E. Tsyhankova. - Kyiv : Krytyka, 2007. - 291 c.

32. Черніков І. Ф. До розробки теми про відродження тюркології в Україні після 30-х років ХХ ст. / І. Ф. Черніков // Східний світ. - 2005. - № 4. - С. 72-96 ; Chernikov I. F. Do rozrobky temy pro vidrodzhennia tiurkolohii v Ukraini pislia 30-kh rokiv KhKh st. / I.F. Chernikov // Skhidnyi svit. - 2005. - № 4. - S. 72-96.

33. Черніков І. Ф. З історії становлення й розвитку тюркології в Україні до середини 30-х років XX ст. / І. Ф. Черніков // Східний світ. - 2003. - № 4. - С. 5-25 ; Chernikov I. F. Z istorii stanovlennia y rozvytku tiurkolohii v Ukraini do seredyny 30-kh rokiv XX st. / I.F. Chernikov // Skhidnyi svit. - 2003. - № 4. - S. 5-25.

34. Черников И. Ф. Об исследованиях А. Е. Крымского по тюркологии (20-е годы) / И. Ф. Черников // Восток. - 1992. - № 1. - С. 104-111 ; Chernikov I. F. Ob issledovaniyakh A. Ye. Krymskogo po tyurkologii (20 e gody) / I. F. Chernikov // Vostok. - 1992. - № 1. - S. 104-111.

А. Papazova A. Pandazi

A STUDY OF THE DEVELOPMENT OF EDUCATION AND SCIENCE IN TURKEY (1839-1937) BY SOVIET RESEARCHERS

Размещено на Allbest.ru