Символи державності на поштових марках: світові стандарти

Размещено на http://www.allbest.ru/

СИМВОЛИ ДЕРЖАВНОСТІ НА ПОШТОВИХ МАРКАХ: СВІТОВІ СТАНДАРТИ

С.Є. Орєхова

Стаття присвячена детальному аналізу емісій поштових марок держав світу протягом першої половини ХІХ- початку ХХІ ст. Дослідження ґрунтується на вивченні зображального контенту поштових марок стандартного типу, які є наймасовішими та призначені для багаторічного технологічного використання. Основний зміст дослідження становить аналіз символів державності на тлі поштових марок, які виступають носієм історичної інформації.

Ключові слова: поштова марка, знаки поштової оплати, символ державності, філателія.

S. Oriekhova

STATE SYMBOLS ON STAMP STAMPS: WORLD STANDARDS

The article is devoted to a detailed analysis of issues ofpostage stamps of the world during the first half of the XIX - beginning of the XXI century. The study is based on the study of the image content ofpostage stamps of the standard type, which are the most widespread and intended for long-term technological use. The main content of the study is the analysis of symbols of statehood on the background ofpostage stamps, which act as a carrier of historical information. The postage stamp reflects the historical and cultural heritage of the country and the prospects for the development of culture around the world. Performing its main technological function, a postage stamp with elements of symbolic load automatically formulates - attributive. In this sense, it is not just an artistic miniature, it acts as a kind of matrix that has the ability to connect history with the present. The plots of postal issues cover significant events in the history of the state, with their assistance the historical and cultural heritage is popularized. Therefore, the postal administration of Ukraine is directly interested in the plots depicted in postal issues. Due to its wide distribution in the world, and based on the communicative function of the postage stamp, it is advisable to reproduce the symbols of statehood - flag, coat of arms, national currency, maps, parliament or

legislature, national monuments, portraits of national and political leaders who testify to the sovereignty of the state. As a way of understanding the past and perceiving the present, the postage stamp expresses a single concept: historical memory - artistic image - the sovereignty of the state.

Possessing a semiotic aspect, the postage stamp fits into the general symbolic, symbolic theory of the image both art, and information. The high artistic level and content of the plots are visual forms that encourage the study of national symbols and form a positive attitude of domestic and foreign collectors to the issuing state.

Key words: postage stamps, signs of postal payment, philately.

Реформаційні процеси поштової справи у 40-х р. ХІХ ст. на міжнародному рівні призвели до появи важливого технологічного інструменту - поштової марки, яка відразу стала символом державної ідентифікації. Історія поштової марки кожної держави складалась за різними політичними, економічними умовами державотворчого процесу.

Сьогодні поштова марка виконує не тільки комунікаційну (першочергову) та колекційну функції, які розвинулись у 40-х та 60-х роках ХІХ ст., а й монетарну, атрибутивну, рекламно-інформаційну, культурологічну. А відтак, вона виступає об'єктом наукових досліджень істориків, мистецтвознавців, культурологів, що свідчить про багатовекторність у науковому дискурсі. Вважаємо актуальним простежити, як світовий досвід створення поштових марок сформував основи сучасного національного марковидання.

Сформулювати роль атрибутивної функції поштової марки як символу державності є метою даної розвідки.

Джерельну базу статті складають каталоги поштових марок світу та України (Colnect. Удобная в обращении частная коллекция, 2020; Загорский и Киржнер, ред. 2009; Бехтір. ред. 1997; Крамаренко, 2011). Історію винаходу, способи виготовлення поштової марки, кількісний і якісний аналіз зображальних типів, процес формування державного колекційного фонду досліджували: В. Бродський (Бродский, 1968), І. Левітас, В. Басюк (Левітас и Басюк, 1975), М. Владінец (Владинец, 1975), Л. Рейн (Рейн, 1967). Сучасні українські дослідники В. Бехтір (Бехтір, 2006; Бехтір. ред. 1997), І. Гонцарюк, Д. Рипела (Гонцарюк. та Рипела, 2017), Ю. Бокарєва (Бокарєва, 2007), В. Фурман (Фурман, 2003), С. Орєхова (Орєхова, 2019а; Орєхова, С.Є. 2019Ь; Орєхова, 2015; Oriekhova, 2019) активно розробляють тему використання у поштовій справі, категорії досконалості графічної краси художнього образу аспекти історико-культурної спадщини.

Стандартні поштові марки - це знаки поштової оплати, які друкуються масовими накладами для тривалого (багаторічного) поштового використання. У зв'язку з цим вони отримали іншу назву - «масові». Випуски стандартних марок у ХІХ ст., а в деяких країнах і у першій половині ХХ ст., класифіковані за територіальною ознакою для:

- послуг поштового зв'язку як усередині країни, так і за кордоном;

- послуг поштового зв'язку тільки всередині країни, наприклад: Польща (1860 р.), Туреччина (1876 р.);

- послуг міжнародного зв'язку, наприклад: Туреччина (1876 р.), Перу (1880- 1886 рр.);

- локальні, дійсні в межах певних поштових територій, наприклад: Російська імперія (1863 р.) для пошти Петербурга і Москви;

- зональні, поширення яких обмежено політичними або економічними причинами, наприклад: у Німеччині (1872 р.) були випущені в двох варіантах для князівств і районів із різною валютою (в талерах і окремо в крейцерах) (Гонцарюк та Рипела, 2017, с.96). Номінали стандартних марок відповідають тарифній політиці адміністратора поштового зв'язку держави. З причини універсалізації тарифної політики сучасні стандартні випуски, принаймні в Україні, призначені для послуг поштового зв'язку як усередині країни, так і за кордоном, мають гривневий та літерний номінал (літера обумовлена вартістю відповідної послуги).

Започатковано випуск стандартних марок уведенням до обігу першої марки «Penny Black» (1840 р.). На марці зображено портрет королеви Вікторії з пам'ятної медалі 1838 р. «Рисунок 1». До створення цієї унікальної мініатюри головний поштмейстер держави Роуленд Хілл залучив видатних митців - художника Генрі Коула та граверів Чарльза й Фредерика Хітів (Владинец, 1975, с.16). До речі, розмір, формат, спосіб друкарського виконання, вибір предмета зображення й текст марки виявилися настільки вдалими, що вона стала зразком для унаслідувань у специфічній сфері мініатюрних графік. «Penny Black» - водночас і родоначальник портретного жанру поштової марки. Відтоді й до наших часів на марках Великобританії обов'язково подається портрет правлячого монарха. Так, марка із портретом Єлизавети ІІ була введена у поштовий обіг 12.05.1952 р. «Рисунок 2» (Colnect. Удобная в обращении частная коллекция, 2020).

За прикладом «Penny Black» портрети глав держав почали зображати на марках багатьох країн світу. Простота і ясність відтворення образу разом із зрозумілістю символічного значення сприяли популярності цього типу малюнка. Зокрема на перших марках США 1847 р. - зображення Джорджа Вашингтона та Бенджаміна Франкліна «Рисунок 3-4», у 1887 р. «Рисунок 5». Портрети президентів США постійно повторювали у різних серіях, як основні стандартні випуски знаків поштової оплати (осатаній випуск у 2014 р. із портретом Авраама Лінкольна) «Рисунок 6». Портрети правителів подавалися на класичних марках Бельгії (1849 р.), Пруссії та Іспанії (1850 р.), Сардинії (1851 р.), Франції, Люксембургу й Нідерландів (1852 р.), відтворюються й дотепер.

поштовий марка символ держава

1 2 3 4 5 6

Рисунок 1-6 - Поштові марки Великобритані та США

Малюнок «Penny Black», з медалі типу барельєфного профільного зображення, перейняв Жан-Жак Барр під час роботи над сюжетом першої французької марки. Митець повторив профільний рисунок жіночої голови, поверненої ліворуч, але водночас підкреслив графічний лінійний характер малюнка. Саме таке зображення мало призначення слугувати символом держави та набуло більш високої значимості, оскільки перед глядачем поставав не просто портрет королеви, а портрет римської богині Церери. Міфологічний античний символ родючості та хліборобства як символ мирної праці відтворювався на поштових марках та банкнотах республіки Франції (марка 1939 р.) «Рисунок 7».

У 1861 р. Дезіре-Альбер Барр, створюючи марку «Гермес» (для Греції), прямував безпосередньо за мистецьким зразком свого батька Жан-Жака Барра. Нові художні рішення, що базуються на цьому прототипі, можна побачити на марках багатьох країн як у ХІХ ст., так і у ХХ ст. Так, на австрійській газетній марці 1899 р. зображена голова Гермеса «Рисунок 8». Одним з найкращих варіантів цього типу середини минулого сторіччя є чудовий малюнок Італії в образі жіночої голови в короні з міських стін (за зображенням на стародавній монеті із Сиракуз), створений Вітторіо Грассі 1953 р. «Рисунок 9».

Алегорична жіноча постать Британії зі щитом, що була вперше відтворена на марках деяких британських колоній у 1851 р. Вільямом Гемфрізом (Барбадос, 1857 р.) «Рисунок 10», стала прототипом для значної кількості варіантів зображень - «Гельвеції» (Швейцарія, 1854 р., за малюнком І. Рісс 1881 р.) «Рисунок 11», «Ліберії» (1860 р.), «Іспанії» (1873 р.) та ін. Причому нерідко повторювалися з невеликими змінами не лише мотив, а й поза, поворот та багато графічних елементів рисунка прототипу.

Повторення малюнка на марках кількох різних номіналів, а деколи й цілих маркових випусків різних років, у філателістичній термінології формулюється як «тип марковий» (Гонцар та Рипела, 2017, с.188). Деякі з таких типів превалювали на стандартних випусках упродовж багатьох десятиліть. Наприклад, у Німецький імперії тип «Німеччина» 19001922 рр. (символічна постать «Німеччина» за малюнком П. Вальдраффа на марці Німеччини 1905 р.) «Рисунок 12», у Франції тип «Сівачка» 1903-1938 рр. та 1960-1961 рр. (символічна постать «Сівачка» за малюнком О. Роті на марках Франції 1906 р., гравер Е. Мушон «Рисунок 13» та 1960 р., гравер Ж. Піель), у Норвегії тип «Поштовий рожок» (1872 р.), у Португалії типи «Жниця», «Лузіади» (Гонцарюк та Рипела, 2017, с.31). Тип марки «Селянин» (малюнок за скульптурою І. Шадра на марці СРСР Першого золотовалютного випуску, 1923 р.) «Рисунок 14» на стандартних марках СРСР у обігу був не такий тривалий час, як згадані раніше сюжети інших країн, а лише кілька років, проте вирізнявся оригінальністю мистецького підходу (гравійовані відтворення спеціально створеної із цією метою скульптури) і нетрадиційним виробом особи для зображення на марці.

8 9 10 11 12 13 14

Рисунок 7-14 - Поштові марки Франції, Греції, Італії, Барбадоса, Швейцарії, Німеччини, Франції, СРСР

Отже, портрети монархів, правителів і алегоричні та символічні постаті й зображення - традиційні сюжети стандартних марок з часів класики марковидання. Не менш часто на подібних випусках трапляються й герби держав, міст, провінцій та ін. (державний герб Російської імперії з емблемою пошти за гравюрою Ф. Кеплера на першій російській марці 1857 р.) «Рисунок 15».

Наступний варіант сюжетів - зображення географічних карт. Перша з цієї добірки - марка Панами (1887 р.) із зображенням карти Панамського перешийку. Одинадцятьма роками пізніше була відтворена карта Венесуели на її марці. Згодом на знаках поштової оплати й інших держав з'явилися зображення їхніх територій (карта країни на марці Ірландії 1923 р. за малюнком Дж. Інграм) «Рисунок 16».

На марках багатьох країн головним елементом зображення виступає цифра вартості у поєднанні зі шрифтом та орнаментальним обрамленням. Знак поштової оплати з цифрою номіналу «4» - перша марка кантону Цюріх (Швейцарія, 1843 р.) «Рисунок 17», друга марка також з першого випуску Бразилії (1843 р.) «Рисунок 18». За загальними обрисами графічної композиції її малюнок - «велика цифра номіналу у горизонтальному овалі» (Гонцарюк та Рипела, 2017, с.22). Марка із серії трьох номіналів (30, 60, 90 бразильського старого рейсу) увійшла до філателістичної термінології під назвою «Bulls Eye» (око бика). До речі, каталогізовані наступні випуски пошти Бразилії подібного сюжету, але все ж такі інакші: другий - 1844-1846 рр. «козяче око» з косою цифрою номіналу у прямокутнику із закругленими всередину кутами; третій - 1850 р. «кошаче око» з малими прямими цифрами номіналу у горизонтальному овалі у формі розетки.

Наприкінці 40-х та на початку 50-х років ХІХ ст. рисунки цього жанру з'явилися на марках низки німецьких держав - Баварії, Ганноверу, Саксонії, Бадену, Вюртембергу та пошти сімейства князів Турн і Таксіс. У подальшому сюжети цього жанру використовувались поштовими адміністраціями різних країн: Мексики цифра «2» у вертикальному овалі (1886 р.); Німеччини випуск у зв'язку із інфляцією та підвищенням поштових тарифів (1923 р.); Нідерландів цифра «8» в орнаментованій рамці (1957 р.).

На початку 50-х років ХІХ ст. класичні універсальні марки не всі відповідають ознакам лише стандартних випусків. Про різноплановість сюжетів, які все більше обирали статус тематичних (пейзаж, флора, фауна), а згодом і познак комеморативності (з 1871 р.), вважав відомий український філателіст, Голова Асоціація філателістів України Володимир Бехтір (Бехтір, 2006, с.40-41). Для прикладу, марка 1864 р. випуску Великого герцогства Мекленбург-Шверінського (у складі Німецького, Північно-німецького союзу та Німецької імперії з 1815 р. до 1918 р.) із гербом - головою бика «Рисунок 19». Наявні чіткі ознаки і стандарту, і водночас тематики - як геральдики, так і фауни. До речі, голова бика (зубра або туру) із герба країни стала мотивом малюнка перших стандартних поштових марок Молдавського князівства (1858 р.), з 1862 р., одночасно вони вважаються першими марками Румунії. Отримавши філателістичну назву «бичача голова» (рум. Cap de bour), ці марки вважаються рідкісними і оригінальними з причин невеликого накладу, а також знищення залишків першого випуску «Рисунок 20» (Гонцарюк та Рипела, 2017, с.22).

На марці Західної Австралії автор зобразив чорного лебедя (1854 р.) «Рисунок 21», а вперше зображення величного птаха з'явилося на марках країни ще у 1854 р. і на багато років стало емблемою цієї британської колонії. Своєрідними символами інших країн стали бобер - на канадській марці 1851 р., апельсинове дерево - на марці Оранжевої республіки (Південна Африка 1868 р.), птах квезаль - на поштових мініатюрах Гватемали (із 1879 р.).

У 1862 р. на марках Нікарагуа з'являється малюнок гірського пейзажу, а п'ятьма роками пізніше на марках Сальвадору - зображення вулкану Сан-Мігель; кокосова пальма й цукрова плантація - на малюнках кубинських марок 1899 р. Тобто за класифікацією вище названі знаки поштової оплати слід з упевненістю назвати тематичними випусками.

15 16 17 18 19 20 21

Рисунок 15-21 - Поштові марки Російської імперії, Ірландії, Швейцарії, Бразилії, Північно-німецького союзу, Румунії, Західної Австралії

Отже, як правило, стандартні марки одноколірні і невеликого формату, що здешевлює їх виробництво і відповідає їхньому призначенню. Відмінність масових від комеморативних (пам'ятних) марок полягає в тому, що стандартні, як правило, друкують приблизно 1-3 сюжети з різними номіналами, аналогія близька до наявності грошових знаків стандартного випуску.

У багатьох країнах світу малюнки стандартних марок майже не змінювалися десятиліттями. Так, у Норвегії стандартні поштові марки із зображенням цифри у поштовому ріжку випускаються з 1872 р. до тепер (останній випуск 02.03.2017 р.) (Соіпесі. Удобная в обращении частная коллекция, 2020).

Перша марка Російської імперії від 1857 р. була також стандартним випуском. Протягом 1857-1917 рр. було введено до поштового обігу 23 випуски, змінювались номінали, кольори, розміри, перфорація, папір, деякі елементи декору, тоді як сюжетна лінія (державний герб, імператорська корона та поштові та телеграфні (додали у 1889 р.) знаки, розміщені у медальйоні) не змінювалась (Крамаренко, 2011, с.12-18). Поштою СРСР перший випуск стандартних марок був здійснений у жовтні 1923 р. за номіналами 1, 2, 3 коп. із зображенням робітника, селянки і червоноармійця. Протягом 1923-1991 рр. було введено до обігу 12 серій стандартних марок.

За весь період існування стандартної марки на ринку поштових послуг було видано майже 135 тис. сюжетів (1840-2020 рр. січень-квітень міс.). Крива кількісних показників випусків визначає пікові дати: 1920 р. - 12,1 тис., 1950 р. - 13,7 тис., наступні десятиріччя від 7 до 10 тис. сюжетів «Рисунок 22».

Як зазначав В. Бехтір: «[...] Проте якщо у ХІХ ст. та на початку ХХ ст. стандартні випуски істотно різнилися з марками тематичними, а тим більше комеморативними, то дедалі, тим активніше запозичували в них певні ознаки [...]» (Бехтір, 2006, с.42). Слід зазначити, що у загальному обсязі випусків стандартні марки займають 15%, а комеморативні - 65%, інші (за технологічним призначенням 25 видів) - 15%.

Підтвердженням цього спостереження може стати проведений нами аналіз каталогізованих емісії держав світу стандартних випусків у 2020 р. (січень-квітень) (СоіпеС;. Удобная в обращении частная коллекция, 2020).

Таблиця 1 Аналіз стандартного випуску у 2020 р. за тематичним спрямуванням

Рисунок 22 - Випуски стандартних марок державами світу з 1840 р. до 2020 р.

Усього введено 192 випуски (без урахування накладу та різнотипів друку) 28 державами світу, які є членами Всесвітнього поштового союзу. Серед звичайних тематик - державний прапор, герб, портрети осіб королівських сімей, глав держав та уряду, пам'ятки архітектури, народне мистецтво, флора та фауна. Розроблені нові сюжетні лінії - археологічні знахідки (Туркменістан 2020 р.) «Рисунок 23», паперові гроші (Литва 2020 р.) «Рисунок 24», пейзажі (річки, печери, водоспади, гори), послуги пошти та Інтернету, схвалення глобальних екологічних проектів (Японія 2020 р.) «Рисунок 25». Це свідчить про розширення тематичного спрямовування стандартних випусків, а саме межа між стандартним і тематичним випуском за рік звужується на 15,6%, тобто близько одна шоста випусків має нове тематичне навантаження. Отже, стандартні марки своїми сюжетами стають все привабливішими.

23 24 25

Рисунок 23-25 - Поштові марки Туркменістану, Литви, Японії

І ще одне аналітичне спостереження - частота введення нового мотиву стандартного випуску. Вище згадувались поштові випуски (кінець ХІХ - перша половина ХХ ст.) держав, які не один десяток років не змінювали мотив: Німеччина - 22 роки, Франція - 35 років, Норвегія - понад 140 років, СРСР - 6 років. Але з часом термін життєвого циклу мотиву «стандарту» значно скоротився «Рисунок 26». За основу взято період з 2000 по 2020 рр., (результат 2020 р. прогнозний). За проаналізований період тематичне спрямування коливається від 209 до 288 мотивів, кількість держав емітентів від 76 до 113, період введення нового сюжету становить 1-2 роки, максимально 5 років (2013-2018 рр.) (безумовно для кожної країни цей термін виключно індивідуальний).

За двадцять дев'ять років пошта України ввела дев'ять стандартних випусків, приблизно три випуски на рік «Таблиця 2» (Крамаренко, 2011, с.286-288; 6, с. 86-87, 90, 93, 97, 103, 106, 108].

Рисунок 26 - Кількість стандартних випусків з 2000 по 2020 р.

Таблиця 2 Аналіз стандартних випусків України 1992-2018 рр

Марки першого випуску до поштового обігу вводились поетапно, протягом 19921993 рр., номінали у купоно-карбованцях (Бехтір. ред. 1997, с.17-18). Художник В. Дворник вибрав ескіз марки Української Народної Республіки зразка 1918 р. номіналом у 30 шагів. Автором 30-шагової купюри, був талановитий і самобутній художник, шрифтовик, видатний графік, професор Георгій Нарбут. У центрі малюнка він зобразив портер дівчини у віночку з польових квітів і колосків пшениці. Образ дівчини у традиційно-національному дівочому вбранні уособлював народний український образ (Орєхова, 2015, с.132). «Нарбутівки» - таку назву отримали ці марки серед колекціонерів (Фурман, 2003, с.96). Слід згадати про перші поштові марки Української Народної Республіки. Це марки-шагівки, які були введені до поштового обігу у 1918 р. (5 номіналів у шагах), за технологічним признанням класифіковані як «марки-гроші», тобто не є стандартними, а все ж таки були першими, відображали символи державності та віддзеркалювали національні традиції та особливості.

Другий (1993 р.) і третій (1994 р.) стандартні випуски мали загальну тему - Етнографічні сюжети «Давня Україна» (Бехтір. ред. 1997, с.34-35). Автор тринадцяти сюжетів відомий український художник і письменник Ю. Логвін. Ось як про нього зазначив в одній із своїх популярних книг відомий колекціонер, професіональний філателіст

В. Фурман: «[...] Спадкоємець кращих традицій національної графіки, визнаний майстер поштової мініатюри, майстер композиції, маститий художник із родинною жагою до історії та етнографії [...]» (Фурман, 2003, с.108).

Сюжетні лінії цих випусків відображають буденну працю селян - косарів, чумаків, чабанів, жниць, орачів, пасічників, рибалок, гончарів, тому марки і отримали відповідну назву. Кожна марка відображає типові персонажі того чи іншого регіону. Так, на марці «косарі на Південній Буковині» зображені селяни на косовиці. Наступний сюжет «слобожанські чумаки по дорозі з Криму» - п'ять маж (чумацьких возів) прямують курним степовим шляхом повз кургану з кам'яною бабою. На марці «чабан» зображений чабан із отарою овець на Півдні України - Таврії. Граючи на сопілці він утримує довгу гирлигу, яка є невід'ємним інструментом і символом вівчарства.

Наступна марка «пасічники» відображає пасіку, на якій біля вуликів-дуплянок (пнями) працюють бджолярі. На тлі марки «жниці» художник продемонстрував епізод жнив. У центрі зображені жінки, які серпами жнуть пшеницю. Прототипом жниць стали селянки Черкащини.

Мотив марки «орачі» відображає плугарів із плугами із запряженими в них парою волів, яких поганяють погоничі, на пагористому подільському лані. Незвичайний сюжет марки «рибалка». Задумка художника полягає в тому, щоб передати давній спосіб рибальства на сома. На малюнку зображений рибалка в човні-довбанці на Дніпрі, якій за допомогою клокуши (її звуки імітує квакання ропавки), вудить сома (Бехтір, ред. 1997, с.39- 40).

Гончарство - тема наступного сюжету поштової стандартної марки, яка характеризує традиційний вид господарської діяльності та мистецької культури українців. У центральній частині марки автор зобразив фігуру гончара, який на гончарному крузі створює глиняний глечик. На другому плані представлені горщики, макітри, куманці, полумиски, жбани - одні із найбільш уживаних видів глиняного посуду українців. У господарстві вони практично незамінні, оскільки мають широку сферу застосування, міцно пов'язані з традиційною кулінарією.

Отже, два випуски серії «Давня Україна» красномовно ілюструє культуру і побут українського народу. Щодо технологічних особливостей, то починаючи з третього випуску були введені літерні номінали, де кожна буква позначала тариф певного виду поштового відправлення. Відображати літеру як еквівалент відповідної грошової суми це світова практика періодів економічної нестабільності. Такий спосіб дозволяє раціонально використовувати вже надруковані наклади, контролювати залишки та своєчасно реагувати на зміни тарифної політики.

Поштові мініатюри четвертого «стандарту» (1995 р.) присвячені сучасному міському транспорту. Ідея художника Василя Дворника полягала у тому, щоб представити не тільки автомобільний транспорт вітчизняного автовиробника, але й поєднати із впізнаваними архітектурними пам'ятками міст Дніпра, Луганська, Львова (Крамаренко, 2011, с.153). Ніжні кольори марок фіолетово-блакитний, світло-зелений, рожево-ліловий підібрані не випадково, вони додають зображенням асоціації квітучого міського пейзажу. До речі, колір відіграє важливу роль в процесі створення мініатюри. Як бачимо, саме ідея та втілені сюжети, ніби то свавільно розкривають іншу функцію поштової марки - рекламну. З точки зору теорії маркетингу, це такий собі рекламний «флаєр» для поштового відправлення, який подорожує світом. Але це тема для окремого наступного дослідження.

Квіти та рослини (флора) - найулюбленіша тема шанувальників поштової мініатюри, а для видавців марок, можливість якомога більше розповісти про державу. Безумно, та чи інша рослина може бути пов'язана із символікою держави, але мова йдеться не про декор, а про тематичне спрямування сюжетної лінії марки. Починаючи з 40-х років ХХ ст. флору як тематичний напрямок активно зображали на тлі марок стандартного випуску (Словаччина, 1944 р.).

Спираючись на світовий багаторічний досвід, художня Рада Видавництва «Марка України» затвердила перші ескізи серії «Квіти», які були введені у квітні 2001 р. (Гонцарюк та Рипела, 2017, с.34-35). Величні мальви, казкові чорнобривці, гілка червоної калини, квітка сонця - соняшник, колоски пшениці відкрили п'ятий стандартний випуск марок. Автор серії О. Калмиков - видатний сучасний український художник. В. Фурман помітив «[...] Поєднуючи фотографію, акварель і комп'ютерну графіку, художнику вдалося створити органічні сюжети. Сполучення легкого блакитного і зеленого додало мініатюрам природності і ніжності [...]» (Фурман, 2003, с.199). Випуск серії продовжили протягом наступних чотирьох років. У 2006 р. ввели шостий «стандарт», який підніс красу квітучого бузку, запашної шипшини, червоного маку, віночків синьої волошки, духмяного горошку, помаранчевої настурції, «русалчиної квітки» - білої лататті (Крамаренко, 2011, с.287). Відомо, що квіти визначують давні зв'язки з народними обрядами, фольклором, етнічними традиціями.

Тематику «флора» продовжили у восьмому випуску - «Листя» (2012, 2013, 2015 рр.). Український художник В. Таран створив 21 сюжет рідкісних видів, а також червонокнижних рослин та цінних порід клена, осики, бука лісового та ін. (Гонцарюк та Рипела, 2017, с.86-87). Отже, у національній традиції символічне значення багатьох дерев і рослин відображають традиційну українську культуру. Так, дуб уособлює силу і довговічність, сосна - життєву силу, плодючість, верба вважається прадеревом життя і асоціюється з пробудженням природи і весною. Національним символом України є калина, яка поєднує в собі символіку сонця, вогню, неперервності роду, дівочої краси та вічної любові.

Надзвичайні марки сьомого стандартного випуску (2007-2011 рр.) (Гонцарюк та Рипела, 2017, с.64-65). Художниці К. Штанко та Н. Фандікова на тлі поштових марок відтворили домашнє начиння - побутові речи, посуд, загалом два десятки предметів домашнього вжитку (прядка, сулія, свічник, ківш) та музичний інструмент (бандура). Переважну частину серії присвятили виробам із гончарної глини, а саме різноманітним предметам побуту (каламар), посуду (горщики-двійнята, джбан, куманець, глечик, кварта), іграшок (свищик, бичок), кахлів. Отже, народна культура ретельно зберігається, вивчається і популяризується за допомогою поштових мініатюр.

Тематичне направлення дев'ятого випуску - геральдика сучасної України. Серія отримала відповідну назву «Герби міст, селищ та сіл України». 10 червня 2017 р. серію відкрила поштова марка «м. Ялта, АР Крим». Введені наступні марки, присвячені восьми містам та селищам, а саме Ніжина (Чернігівська обл.), Єнакієвого (Донецька обл.), Чопа (Закарпатська обл.), селищ міського типу Клесів (Рівненська обл.), Шацьк (Волинська обл.), сіл Маринин (Рівненська обл.) та Парутине (Миколаївська обл.). Сьогодні серія знаходиться у подальшій розробці.

Нова концепція розроблена за участі фахівців «Укрпошта», експертів з геральдики та художниці Наталі Андрійченко (Гонцарюк та Рипела, 2017, с.114-115). Мета - популяризація символіки українських населених пунктів. На тлі марок відображені герби населених пунктів, тобто єдиних за своєю назвою, що, серед іншого, відомі за певними історичними подіями, фольклорними чи літературними джерелами. І якщо розташувати ці марки за місцем географічного знаходження населених пунктів та міст, викреслюється карта України. Отже, серія не закінчена, вважаємо, що найближчим часом пошта України розширить випуски на геральдичну тематику.

Таким чином, поштова марка віддзеркалює історико-культурну спадщину держави та перспективи розвитку культури в усьому світі. Виконуючи свою головну функцію - технологічну, поштова марка з елементами символічного навантаження автоматично формулює не менш важливу - атрибутивну. У такому сенсі вона є не просто художньою мініатюрою, вона виступає у якості своєрідної матриці, яка володіє здатністю зв'язати історію із сьогоденням. Її зображальний аспект надає можливість сприйняття інформації, яка відіграє важливу роль у процесі науково-пізнавальної, державотворчої діяльності.

Завдяки широкому розповсюдженню у світі, та спираючись на комунікативну функцію поштової марки, цілком доцільно, що на її тлі відтворені символи державності - прапор, герб, національна валюта, географічні карти території, будівлі парламенту, або законодавчого органу, національні пам'ятки, портрети національних та політичних лідерів, які свідчать про суверенітет держави. Як спосіб осмислення минулого та сприйнятті сучасного, поштова марка виражає єдину концепцію: історична пам'ять - художній образ - суверенітет держави.

Бібліографічний список

1. Бехтір, В.Г., 2006. Такі різні «стандарти». Філателія України, 1, с.39-42.

2. Бехтір. В.Г., ред. 1997. Каталог поштових марок України. Київ: Укрпошта.

3. Бокарєва, Ю.С., 2007. Символічне навантаження поштової мініатюри як об'єкту графічного дизайну. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв, 5, с.3-6.

4. Бродский, В.Я., 1968. Искусство почтовой марки. Ленинград: Художник РСФСР.

5. Владинец, Н.И., 1975. Филателия. Москва: Связь.

6. Гонцарюк, І.В. та Рипела, Д.В., 2017. Каталог поштових марок (1918-2017). Братислава.

7. Граллерт, В. и Грушке, В., 1977. Филателистический словарь. Пер. с немецкого Ю. М. Соколова и Е. П. Сашенкова. Москва: Связь.

8. Загорский, В.Б. и Киржнер, И.Л., ред. 2009. Каталог почтовых марок. Россия, РСФСР, СССР. 1857-1991. 3-е изд. Санкт-Петербург: Стандарт-коллекция.

9. Крамаренко, М.А., 2011. Украина. Каталог почтовых марок, 1866-2010. Донецк: Новый мир.

10. Левітас, Й.Я. и Басюк, В.М., 1975. Все про марки. Київ: Реклама.

11. Орехова, С.Е., 2019b. Филателия в контексте: культура, мировоззрение, язык. В: К.Б. Шадманова, ред. 2019. Язык и общество в поликультурном пространстве XXI века: проблемы и решения, Материалы конф., г. Бухара 11-12 октября 2019 г. Бухара: "Sadriddin Salim Buxoriy" Durdona nashriyoti, с.33-39.

12. Орєхова, С.Є. 2019а. Роль та функції поштових марок України в процесі державотворення. В: Київська наукова суспільнознавча організація, 2019. Роль суспільних наук у забезпеченні стабільності розвитку глобальних світових процесів у ХХІ ст.: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф., м. Київ, 5-6 квітня 2019 р. - Київ, с.20-25.

13. Орєхова, С.Є., 2015. Ювілей поштових марок-грошей Української Народної Республіки (особливості монетарної політики). Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія, 10, с.129-140.

14. Рейн, Л., 1967. История и марки. По страницам научных журналов. Филателия СССР, 5, с.16.

15. Фурман, В., 2003. Общегосударственные стандартные почтовые марки Украины. Киев: Марка України.

16. Colnect. Удобная в обращении частная коллекция, 2020. (дата обращения 10 апреля 2020).

17. Oriekhova, S., 2019. European practices of issuance of stamps: historical and cultural aspects. In: Yu. Dobrolyubska, O. Likhachova, S. Oriekhova and O. Prysiazhniuk, 2019. The role of history and archaeology in the aspects of the

18. Bekhtir, V.H., 2006. Taki rizni «standarty» [Such different "standards"]. Filateliia Ukrainy, 1, p.39-42.

19. Bekhtir, V.H., ed. 1997. Katalohposhtovykh marok Ukrainy. Kyiv: Ukrposhta.

20. Bokarieva, Yu.S., 2007. Symvolichne navantazhennia poshtovoi miniatiury yak obiektu hrafichnoho dyzainu [Symbolic loading of a postal miniature as an object of graphic design]. Bulletin of kharkiv state academy of design and arts, 5, p.3-6.

21. Brodskiy, V.Ya., 1968. Iskusstvo pochtovoy marki [The art of a postage stamp], Leningrad: Khudozhnik RSFSR.

22. Furman, V., 2003. Obshchegosudarstvennye standartnye pochtovye marki Ukrainy [National standard postage stamps of Ukraine]. Kiev: Marka Ukra'ini.

23. Grallert, V. and Grushke, V., 1977. Filatelisticheskiy slovar [Philatelic Dictionary], Translated from German by Yu.M. Sokolova and Ye.P. Sashenkova. Moskva: Svyaz.

24. Hontsariuk, I.V. and Rypela, D.V., 2017. Kataloh poshtovykh marok (1918-2017) [Catalog of postage stamps (1918-2017)]. Bratyslava.

25. Kramarenko, M.A., 2011. Ukraina. Katalogpochtovykh marok, 1866-2010. Donetsk: Novyy mir. Levitas, Y.Ya. and Basiuk, V.M., 1975. Vsepro marky. Kyiv: Reklama.

26. Orekhova, S.Ye., 2019. Filateliya v kontekste: kultura, mirovozzrenie, yazyk [Philately in context: culture, worldview, language]. In: K.B. Shadmanov, ed. 2019. Language and society in the multicultural space of the XXI century: problems and solutions, Bukhara, October 11-12, 2019. Bukhara: "Sadriddin Salim Buxoriy" Durdona nashriyoti, p.33-39.

27. Oriekhova, S., 2019. European practices of issuance of stamps: historical and cultural aspects. In: Yu. Dobrolyubska, O. Likhachova, S. Oriekhova and O. Prysiazhniuk, 2019. The role of history and archaeology in the aspects of the development of the modern world. Lviv - Torun: Liha-Pres, p. 47-67.

28. Oriekhova, S.Ye., 2019. Rol ta funktsii poshtovykh marok Ukrainy v protsesi derzhavotvorennia [The role and function of postage stamps of Ukraine in the process of state creation]. In: Kyiv Scientific Social Science Organization, 2019. The role of social sciences in ensuring the stability of global world processes in the XXI century: Proceedings of the International. scientific-practical conference, Kyiv, April 5-6, 2019, p.20-25.

29. Oriekhova, S.Ye., 2015. Yuvilei poshtovykh marok-hroshei Ukrainskoi Narodnoi Respubliky (osoblyvosti monetarnoi polityky) [Anniversary postage «stamps-steps» Ukrainian National Republic (especially monetary policy)]. Vlsnik Mariupol's'kogo derzavnogo universitetu. Serla: Fllosofla, kulturologla, soclologla, 10, p.129-140.

30. Reyn, L., 1967. Istoriya i marki. Po stranitsam nauchnykh zhurnalov [History and brands. Through the pages of scientific journals]. Filateliya SSSR, 5, p.16.

31. Stamp catalog. Countries List, 2020. Colnect. Easily manage your personal collection. [online] Available at: <https://colnect.com/ru/stamps/countries> (Accessed 10 April 2020). Vladinets, N.I. 1975. Filateliya [Philately], Moskva: Svyaz.

32. Zagorskiy, V.B. and Kirzhner, I.L., ed. 2009. Katalog pochtovykh marok. Rossiya, RSFSR, SSSR. 1857-1991 [Catalog of postage stamps. Russia, RSFSR, USSR. 1857-1991]. 3rd ed. Sankt- Peterburg: Standart-kollektsiya.

Размещено на Allbest.ru