Реформування шкільництва в Закарпатті другої половини ХІХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реформування шкільництва в Закарпатті другої половини ХІХ століття

У статті розкрито особливості реформування освіти та шкільництва в Закарпатті другої половини ХІХ століття. Проведено аналіз змісту Закону ХХХVIII «Про народну освіту» (1868) в контексті організації, управління та підпорядкування, кадрового забезпечення шкільництва та змісту освіти в народних школах краю.

Ключові слова: початкова школа, реформа освіти, Закарпаття, Австро-Угорщина.

Key words: primary school, education reform, Transcarpathia, Austria-Hungary.

Інтеграція України в європейський соціокультурний простір здійснює помітний уплив на всі сфери життя держави, в тому числі й на освітню, що зумовило низку змін у освітній галузі: «освіта у ХХІ столітті, - зазначає В. Кремінь, - це далеко не лише надання знань і виховання особистості. Освіта в добу глобалізації та високих технологій - це фактор соціальної стабільності, економічного добробуту країни, її конкурентоспроможності та національної безпеки. Тому освіту не можна і надалі стереотипно відносити до сфери відомчої чи галузевої політики, а варто підходити до неї як до загальнонаціональної, стратегічно важливої проблеми» [3, с.14-15].

У сучасних наукових студіях про освітні процеси та зміни найчастіше використовують поняття «реформа освіти», яке знайшло широке відображення в наукових розвідках В. Андрущенко, Л. Березівської, А. Василюк, В. Лутая, А. Сбруєвої, А. Ярошенко та ін. Так, досліджуючи освітні реформи в Україні радянського періоду Л. Березівська зазначає, що освітня реформа - «процес здійснення різних за масштабністю та характером перетворень системи шкільної освіти в цілому або окремих її складових, ініційованих та поширюваних як «згори вниз» (урядовий рівень), так і «знизу вгору» (громадсько-педагогічний рівень), у контексті взаємозалежних зовнішніх (суспільно-політичних, соціально-економічних) та внутрішніх (педагогічних) чинників на процесуальному (організаційному) і змістовому (педагогічному) рівнях», «неперервний потік різномасштабних змін системи шкільної освіти у складі державної освітньої політики, закріплених на законодавчо-адміністративному рівні» [1, с. 71]. Розвиток освіти та шкільництва в Закарпатті другої половини ХІХ століття досліджувався А. Боднарем, В. Гомоннаєм, А. Ігнатом, А. Чумою та ін. Також освітні реформи початкової школи, які були проведено в період перебування закарпатських земель у складі австро-Угорщини, були предметом вивчення О. Фізеші [4].

Метою нашої публікації є аналіз причин, сутності та наслідків освітньої реформи, проведеної в другій половині ХІХ століття урядом Угорщини, для шкільництва Закарпаття.

Проведенню освітньої реформи в Угорщині другої половини ХІХ століття передувало ряд загальноісторичних подій. Насамперед, мова йде про буржуазну революцію, яка відбулася в Угорщині в 1848-1849 рр., яка серед інших цілей передбачала й одержання для Угорщини рівних прав з Австрією в складі Австро-Угорської імперії. Як засвідчують історики, це завдання було досягнуто тільки в 1867 р. Але ще в період революції, 16 березня 1848 р., в м. Будапешт було створено Міністерство релігії та народної освіти Угорського королівства. Одним із перших завдань, до виконання якого приступив новий уряд, було прийняття освітнього закону, який базувався б на передових педагогічних ідеях, серед яких: вихід школи з-під упливу церкви, а також врахування приниципу народності та доступності навчання, який передбачає перехід на навчання рідною мовою. «Ці позитивні зміни, - зазначає О. Фізеші, - знайшли підтримку серед представників інших національностей, які проживали в Угорщині. Це вмотивувало нові можливості розвитку шкільної справи для корінного населення Закарпаття [4, с. 74]. Так ось, у 1868 р. був прийнятий Закон ХХХУШ «Про народну освіту» (угор.: 1868. evi XXXVIII. Tцrvenycikk a nepiskolai kцzoktatдs tдrgyдban). В історико-педагогічній літературі його називають також Законом Етвеша на честь автора - міністра релігії та народної освіти Угорщини Йожефа Етвеша.

Цей закон вважався прогресивним на той час, оскільки впроваджував обов'язкову початкову освіту для всіх дітей школоповинного віку: «Всі батьки або опікуни, включаючи й тих, у чиїх будинках проживають діти, які виконують обов'язки учнів майстра або ж є слугами, зобов'язані власних або ж всиновлених дітей (якщо їх не навчали вдома або ж у приватних навчальних закладах) віддавати до загальних шкіл з 6-річного до 12-річного, або 15-річного віку» [Цит. за: 4, с. 75].

Вважаємо, що закріплення цим Законом права на рідномовне навчання, також було великим кроком до поширення освіти та шкільництва: «Кожен учень має право одержати освіту на материнській мові... У різномовних громадах у залежності від їх можливостей можуть найматися вчителі або помічники вчителів, які володіють різними мовами» [Цит. за: 4, с. 77]. Це було особливо актуальним для населення закарпатського краю, яке територіально належало до Угорщини, але в якому чисельно переважало русинське населення (табл. 1).

Таблиця 1. Етнічний склад населення Закарпаття (друга половина ХІХ ст)

Джерело: [2, с. 638].

Згідно Закону ХХХVIII заклади освіти можна було створювати державним коштом, за кошти міських, сільських і парафіяльних громад, що також засвідчувало демократичні засади освітньої політики. Все це сприяло кількісному зростанню шкіл. Зокрема, як зазначено в монографії О. Фізеші, тільки в одній із чотирьох жуп краю (тут: адміністративна одиниця) налічувалося 518 початкових шкіл різної форми власності (табл. 2).

Таблиця 2. Початкові школи Ужанської жупи (1895-1896 н.р.)

Джерело: [4, с. 76].

Законом XXXVIII «Про народну освіту» було передбачено дворівневу початкову освіту, яку забезпечували: власне початкові школи - 1-ий рівень - з шестирічним терміном навчання та вищі початкові школі - 2-ий рівень, термін навчання в яких становив три роки.

Прийнятий Закон XXXVIII «Про народну освіту» надава ряд соціальних гарантій для дітей з бідних сімей. Зокрема, батьки звільнялися від оплати за навчання, а також за рахунок коштів громади або благодійників школярі отримували в безоплатне користування шкільні підручники та інше шкільне приладдя.

Зростання кількості початкових шкіл передбачало потребу у вчителях. У аналізованому Законі цілий розділ присвячений врегулюванню питання професійної підготовки педагогів у вчительських училищах (семінаріях). Вчителі були державними службовцями, відтак держава, парафіяльні та муніципальні громади забезпечували їх житлом, заробітною платою тощо. Окрім того, Закон встановлював мінімальну заробітню плату для вчителів, обов'язковий пенсійний податок, різні соціальні виплати, пов'язані з хворобою, скрутним матеріальним положенням, на випадок смерті тощо.

Таким чином, освітня реформа, проведена угорським королівством у 1868 р., була прогресивною за своєю суттю. Особливо сприятливо вона позначалися на розвитку освіти та шкільництва на закарпатських та інших землях, які належали до Австро-Угорської імперії, та на яких компактно проживали представники різних національностей. Зокрема, серед досягнень цієї реформи - впровадження обов'язкової початкової освіти, суттєве розширення мереж шкіл у Закарпатті шляхом їх відкриття за рахунок державних коштів та коштів місцевих та парафіяльних громад; впровадження рідномовного навчання, що дозволило дітям русинів отримувати освіту, а також спонукало передову педагогічну громадськість краю до створення підручників, методичної літератури для вчителів, педагогічних журналів тощо; соціальна підтримка дітей з незаможних сімей; впровадження професійної підготовки вчителів та ін. Перспективний напрям подальших досліджень вбачаємо у вивченні впливу освітньої реформи на трансформації в змісті тогочасної початкової освіти та ін.

Список використаних джерел

1. Березівська Л.Д. Реформа шкільної освіти в Україні у XX столітті: монографія / Л.Д. Березівська. - К.: Богданова А.М., 2008. - 406 с.

2. Закарпаття 1919 - 2009 років: історія, політика, культура: україномовний варіант українсько-угорського видання / під ред. М. Вегеша, Ч. Фединець. - Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 2010. - 720 с.

3. Кремінь В.Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи) / В.Г. Кремінь. - К.: Грамота, 2003. - 216 с.

4. Фізеші О.Й. Початкова школа на Закарпатті (друга половина ХІХ - початок ХХІ ст.): монографія / О.Й. Фізеші. - Ужгород: МДУ, 2015. - 528 с.

Размещено на Allbest.ru