Дунайська (Кілія-Веке) десантна операція радянських військ 1941 р.: спростування чи підтвердження ідеї превентивності удару гітлерівців?
Дослідження початкового етапу німецько-радянської війни 1941-1945 рр. Спроба розібратися із реальним статусом ідеї превентивності удару гітлерівців на основі аналізу Дунайської (Кілія-Веке) десантної операції радянських військ, проведеної у червні 1941 р.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.08.2022 |
| Размер файла | 19,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дунайська (Кілія-Веке) десантна операція радянських військ 1941 р.: спростування чи підтвердження ідеї превентивності удару гітлерівців?
Сергій Олійник, Богдан Філіпчук
(Кам'янець-Подільський)
Стаття присвячена дослідженню початкового етапу німецько-радянської війни 1941-1945 рр. Здійснена спроба розібратися із реальним статусом ідеї превентивності удару гітлерівців на основі аналізу Дунайської (Кілія-Веке) десантної операції радянських військ, проведеної у червні 1941 р.
Ключові слова.: Дунайська (Кілія-Веке) десантна операція, Дунайська воєнна флотилія, радянські війська, румунські війська.
Sergii Oliinyk, Bohdan Filipchuk
DANUBE (KILIYA-VEKE) LANDING OPERATION OF THE SOVIET ARMY IN 1941: REFUSAL OR CONFIRMATION OF THE IDEA OF THE PREVENTION OF THE HITLER'S STRIKE?
The article is devoted to the study of the initial stage of the German- Soviet war of1941-1945. Authors have made an attempt to understand the real status of the idea of preventing a Nazi attack on the basis of an analysis of the Danube (Kiliya-Veke) landing operation of Soviet troops, conducted in June 1941.
Key words: Danube (Kiliya-Veke) landing operation, Danube military flotilla, Soviet troops, Romanian troops.
22 червня 1941 р. нацистська Німеччина та її союзники атакували СРСР. Долаючи героїчний опір прикордонників та Червоної армії, три потужних угруповання гітлерівці впродовж перших днів війни просунулися на схід на кілька десятків кілометрів. Приблизно в такому плані описують події початку німецько-радянської війни переважна більшість видань як радянських, зарубіжних та вітчизняних істориків.
У 1987 р. вперше побачила світ праця В. Суворова (В. Резуна) «Криголам». Вона одразу ж здійснила ажіотаж як серед наукових кіл (неодноразово перевидавалася), так і громадськості, адже автор аргументовано стверджував, що А. Гітлер, розпочавши війну проти СРСР, лише випередив радянські агресивні плани вторгнення СРСР у Німеччину, яке готували на липень 1941 року1. Продовженням обґрунтування зазначеної тези стала чергова книга цього ж автора «День М»2. Загалом ідея превентивності не нова, її ще висловлював на Нюрнберзькому процесі німецький фельдмаршал В. Кейтель.
Слід зазначити, що вказані публікації спровокували серйозні дискусії, круглі столи, на яких їхні учасники висловлювали аргументи «за» і «проти» щодо ідеї превентивності удару гітлерівців. Долучитися до цього процесу вирішили і автори даної статті. Спонукальним мотивом стала Дунайська десантна операція радянських військ 1941 р. В історичній науці вона ще називається «Кілія-Веке».
Загалом дана операція, проведена силами Дунайської воєнної флотилії (ДВФ) та кількома підрозділами Червоної армії у перші дні війни, і до сьогодні багатьом невідома. Історична наука у цьому плані може похвалитися лише кількома публікаціями3, серед них, як не парадоксально, є й одна науково-популярного характеру4. Пояснюється це, швидше за все тим, що дана операція не вписується в образ оборонних боїв початку літа 1941 р. на всьому театрі боїв від Балтики до Чорного моря. Вона суперечила встановленим постулатам радянського державного та військового керівництва. Адже це була наступальна акція. Якщо, за твердженням маршала Г. Жукова, країну 22 червня 1941 р. захищала заледве спроможна на оборону армія5, то як могло статися, що частини лівого флангу Південного фронту на початку війни змогли не тільки прорвати оборону супротивника та заглибитися в ній і закріпитись, а й провести складну десантну операцію, яка відповідно до умовиводів тодішнього начальника Головного штабу Червоної армії, апріорі не могла відбутись, або мала закінчитись повним крахом.
Щоб з'ясувати реальну картину тих події, їх співвіднесення щодо згадуваного міфу про превентивність, слід розпочати із розстановки сил на майбутній ділянці бойових дій, планів командування, проведення десантної операції тощо. Як свідчать офіційні радянські документи, Дунайська воєнна флотилія була створена в 1940 р. Її головною базою було м. Ізмаїл. В оперативному плані ДВФ знаходилася в підпорядкуванні 14-го стрілецького корпусу (штаб в м. Болград).
Оперативні завдання ДВФ зводилися до наступного:
1) не допустити прориву флотилії противника (Румунії) нижче м. Рені; 2) не допустити форсування противником р. Дунай на ділянці від гирла річки до м. Галац; 3) відбити спільно з іншими частинами Червоної армії удар противника з боку Галат - Джуржулешт6. Окрім того, здійснення оборони покладалося на 79-й та 25-й прикордонні загони.
Отже, завдання, які ставилися перед ДВФ мали оборонний характер. Однак, це не означає, що не могло бути підготовлено бойових завдань наступального характеру. Адже відомим є факт оприлюднення документу, який було подано Сталіну в середині травня 1941 р. від вищого воєнного керівництва СРСР, в якому пропонувалося завдати удару по розташованим на кордоні німецьким військам7.
Станом на початок німецько-радянської війни флотилія мала досить серйозний бойовий склад, представлений 41 бойовим човном (різні типи і конструкції (ДМН, ДБКА, ДКТЩ, ЗМ, глісери), чималою кількістю допоміжних човнів (буксири, катери, плавуча майстерня, водолазний бот і т.п.). Окрім човнів до складу флотилії входили 96-а винищувальна авіаескадрилья, 46-й окремий зенітний артилерійський дивізіон, окрема місцева стрілецька рота, 17-а кулеметна рота та
Дунайський сектор берегової охорони в складі 5-ти батарей (стаціонарних і рухливих)8. На жаль, дані характеристики не дають змоги дати чітку ствердну відповідь для якого виду бою вони більше підходять: наступу чи оборони?
22 червня 1941 р. румунсько-німецькі війська перейшли у наступ по всій лінії фронту 51-ї стрілецької дивізії. Авіація ворога з 4-ї ранку розпочала бомбардування аеродромів с. Болгарійка (сучасне с. Залізничне Одеської області) та м. Болград9. Наступного дня до цього ж списку додалися ще райони Кагулу, Рені та Ізмаїлу. З 12.00 вівся посилений артилерійський вогонь по Кагулу та Рені, а з 13.00 по самому Ізмаїлу. Важкі гармати ворога знаходились в районі м. Тульча. Кораблі ДВФ звичайно ж вели контрбатарейну боротьбу, проте через обстріл ворогом комунікацій, розпочалися проблеми з постачанням. Потрібно було зупинити ворожі канонади10.
Оцінка оперативної картини, яка склалася на той час, свідчила, що для покращення становища оборонців найдоцільнішим об'єктом удару має бути півострів Сау-Ноу. Командуючий ДВФ контр-адмірал М. Абрамов, за погодженням Військової Ради Чорноморського флоту, вирішив провести відповідну операцію в ніч на 25 червня. Цікавим видається той факт, що А. Юнавидов у свої праці «Десанти 1941 року» вказував, що М. Абрамов, готуючись здійснити цю операцію, «вирішив повернутися до передвоєнних планів висадки десанту, розробленого саме для такого випадку»11, який можна цілком записати на користь «превентивності».
Для проведення операції було вирішено задіяти 7-у роту морської піхоти, прикордонників, два монітори та берегову артилерію як прикриття десанту12. Для того, щоб забезпечити безпеку флангів від румунських моніторів, запланували провести мінування відповідних районів. Загальне командування операцією було покладено на контр-адмірала Абрамова. Десантникам в Сатул-Ноу протистояли близько 200 піхотинців, прикордонники місцевої застави та артилерійська батарея13.
Ще одним моментом на користь «превентивності» можна вважати процес розташування мінних загороджень. Справа в тому, що командування спочатку планувало встановити оборонні загородження, але потім все-таки вирішило, що мінне поле має бути активним, тобто наступальним, й воно має обов'язково встановлюватись так, щоб ворог це бачив14. Загалом десантна операція на Сатул-Ноу була проведена блискуче. Аналіз її реалізації, чітка координація, процес завантаження десантників на катери, дотримання графіку і т.п. дає підстави вважати, навіть попри використання прикордонників, яких до таких дій не готували, що вище командування та командний склад морпіхів мали вже певні навики організації та здійснення десантування.
Успіх на Сатул-Ноу було вирішено розвинути. Тому командування ДВФ розпочало підготовку висадки другого десанту безпосередньо в Кілія-Веке. Активна фаза операції розпочалася ввечері 25 червня. Успішній реалізації задуму щодо десантування серйозно сприяло добре знання фарватеру, берегової лінії супротивника, розвідування якої активізували ще з серпня 1940 р. Рекогностувальникам навіть виплачувались додаткові грошові заохочення. Відомо, що навіть сам контр- адмірал Абрамов неодноразово виходив на рекогностування15. Все це лише підсилює версію «превентивного удару».
Пізніше на румунський берег Дунаю було перекинуто додаткові сили і під контролем радянських військ вже була територія близько 70 кв. км. Плацдарм утримувався майже місяць. Лише 19 липня останні кораблі ДВФ відійшли до Одеси16.
Слід також відзначити, що радянське командування не одразу вирішило припинити наступ вглиб румунської території. Ще 27-го червня, о 12.50, генерал-майор Єгоров видав своє бойове розпорядження № 12 командирам 25-ї та 51-ї сд про відбір добровольців-сміливців для виконання важливого завдання, а також наказав комдиву 51-ї сд створити на ранок 28 червня опергрупу для закинення її в Нетуш (Центральна Румунія - Авт.)17.
Ці накази наводять на припущення про можливе планування подальшого заглиблення в територію Румунії, що є цілком ймовірним, адже опергрупа потенційно могла виконувати не лише розвідку. І якщо план наступу було б затверджено, то безперечно, що частини 25-ї та 51-ї стрілецьких дивізій разом з суднами ДВФ та підтримкою авіації флоту й артилерійських полків могли б спокійно заглибитись у ворожу територію, що було успішно доведено під час десантувань на Сатул-Ноу та Кілію-Веке. Їм на допомогу міг би бути направлений 3-ій повітряно-десантний корпус, що дислокувався в Одесі. А десантники могли попередньо зайняти ключові райони в центральній частині країни, паралізувати ворожі комунікації, зокрема заблокувати постачання нафти до Німеччини, та спровокувати хаос у румунському тилу, в той час як основі сили з боями проривалися б до нафтопереробних заводів Плоєшті. Це могло б стати початком краху Третьої Імперії.
Таким чином, здійснений нами аналіз Дунайської (Кілія- Веке) десантної операції, проведеної радянськими військами силами Дунайської воєнної флотилії, підрозділів 14-го стрілецького корпусу та прикордонників свідчить, що вона стала першою успішною такого типу і такого масштабу наступальною акцією Червоної армії початкового етапу німецько-радянської війни 1941-1945 рр. Значна частина аспектів, пов'язаних із її організацією та реалізацією, може свідчити на користь ідеї, що німецькі війська завдавали саме превентивного удару по СРСР.
кілія веке десантна операція
Примітки
1. Суворов В. Ледокол: Кто начал Вторую мировую войну? Москва: ООО «Издательство «Добрая книга», 2014. 608 с.
2. Суворов В. День М. Когда началась вторая мировая война. Москва: Добрая книга, 2015. 432 с.
3. Бахмут А. Первые дни войны на Дунае. Военно-исторический журнал. 1970. № 9. С. 82-86; Белоус Н. Действия морской пехоты в первом периоде войны. Военно-исторический журнал. 1976. № 11. С. 29-39; Локтионов И.И. Дунайская военная флотилия в Великой Отечественной войне (1941-1945 гг.). Москва: Воениздат, 1964, 320 с.
4. Синенко В.И. Операция «Килия-Веке». Москва: ДОСААФ, 1975. 112 с.
5. Жуков Г.К. Воспоминания и размышления. Москва: Вече, 2020. С. 183.
6. Хроника боевых действий Дунайской военной флотилии в Великой Отечественной войне Советского Союза в 1941 г.
22 июня - 1 декабря 1941 г. / Народный комиссариат Военноморского флота СССР. Исторический отдел. Москва; Ленинград: Упр. Воен.-мор. изд-ва НКВМФ СССР, 1945. С. 4-6.
7. Безыменский Л. А. «О плане Жукова» от 15 мая 1941 г. Новая и новейшая история. 2000. № 3. С. 58-67.
8. Хроника боевых действий Дунайской военной флотилии... С. 4-5.
9. Оперативная сводка штаба 14 СК (22.06.1941 г.). № 1. 3 л.
URL: https: / / pamyat-naroda.ru/documents/view/?id=1357378
35&backurl=q%5C51%20%D1%81%D0%B4%D1%83::division %5C14%20%D1%81%D0%BA::begin_date%5C22.06.1941::end_ date%5C25.06.1941::use_main_string%5Ctrue::group%5Call::types %5Copersvodki:rasporyajeniya:otcheti:peregovori:jbd:direktivi:prika zi:posnatovleniya:dokladi:raporti:doneseniya:svedeniya:plani:plani_ operaciy:spravki:drugie::page%5C4&static_hash=02b9e20a89b169 8dce5ed41715784668 (дата звернення: 3.01.2021).
10. Оперативная сводка штаба 14 СК (23.06.1941 г.). № 3. 2 л.
URL: https://pamyat-naroda.ru/documents/view/?id=1357378
37&backurl=q%5C51%20%D1%81%D0%B4%D1%83::division %5C14%20%D1%81%D0%BA::begin_date%5C22.06.1941::end_ date%5C25.06.1941::use_main_string%5Ctrue::group%5Call::types %5Copersvodki:rasporyajeniya:otcheti:peregovori:jbd:direktivi:prika Питання новітньої історії zi:posnatovleniya:dokladi:raporti:doneseniya:svedeniya:plani:plani_ operaciy:spravki:drugie::page%5C4&static_hash=02b9e20a89b169 8dce5ed41715784668 (дата звернення: 3.01.2021).
11. Юновидов А. Десанты 1941 года. Москва: Эксмо; Яуза, 2009. С. 5.
12. Хроника боевых действий Дунайской военной флотилии... С. 10.
13. Бахмут А. Первые дни войны на Дунае. С. 84.
14. Юновидов А. Десанты 1941 года. С. 6.
15. Пограничные войска СССР 1939 - июнь 1941. Сборник документов и материалов / гл. ред. П.И. Зырянов. Москва: Издательство «Наука», 1970. С. 450; Синенко В.И. Операция «Килия-Веке». С. 46.
16. «Черная смерть»: как советские морпехи захватили берег Дуная в 1941-м. URL: https://https://rg.ru/2021/06/24/ chernaia-smert-kak-sovetskie-morpehi-zahvatili-bereg-dunaia- v-1941-m.html (дата звернення: 09.01.2021)
17. Боевое распоряжение штаба 14 СК №11 (27.06.1941 г.,). 2 л.
URL: https://pamyat-naroda.ru/documents/view/?id=1357375
18&backurl=q%5C51%20%D1%81%D0%B4%D1%83::division %5C14%20%D1%81%D0%BA::begin_date%5C27.06.1941::end_ date%5C29.06.1941::use_main_string%5Ctrue::group%5Call::types %5Copersvodki:rasporyajeniya:otcheti:peregovori:jbd:direktivi:prika zi:posnatovleniya:dokladi:raporti:doneseniya:svedeniya:plani:plani_ operaciy:spravki:drugie::page%5C2&static_hash=819bae6841 bcef4ed03b68251d4e3eff (дата звернення: 3.01.2021); Боевое распоряжение штаба 14 СК № 12 (27.06.1941 г.). 2 л. URL: https://pamyat-naroda.ru/documents/view/?id=135737519 &backurl=q%5C51%20%D1%81%D0%B4%D1%83::division% 5C14%20%D1%81%D0%BA::begin_date%5C27.06.1941::end_ date%5C29.06.1941::use_main_string%5Ctrue::group%5Call::types %5Copersvodki:raspoiyajeniya:otcheti:peregovori:jbd:direktivi:prika zi:posnatovleniya:dokladi:raporti:doneseniya:svedeniya:plani:plani_ operaciy:spravki:drugie&static_hash=02b9e20a89b1698dce5 ed41715784668 (дата звернення: 3.01.2021).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Організація Кримської оборонної операції 18 жовтня – 16 листопада 1941 р. Оборона Севастополя від фашистського наступу. Десантні операції Червоної армії в грудні 1941 р. – січні 1942 р. Причини поразки радянських військ на Керченському півострові.
курсовая работа [62,3 K], добавлен 13.03.2015Підготовка Німеччини до війни з СРСР, ступінь готовності Радянського Союзу до відбиття агресії. Напад Німеччини, битва під Москвою, невдачі радянських військ у Криму та під Харковом, бої в Сталінграді. Основні наступальні операції радянських військ.
реферат [41,6 K], добавлен 02.09.2010Дата проведення операції "Оверлорд", її головна мета. Стратегічна десантна операція з вторгнення через протоку Ла-Манш англо-американських військ до північно-західної Франції. Вашингтонська конференція (1941-1942), її результати. Військові сили та втрати.
презентация [15,9 M], добавлен 10.11.2013Радянізація західноукраїнських земель з 1939 р. Поразки радянських військ у перші місяці війни. Окупація України Німеччиною та її союзниками 1941-1944 рр., нацистський "новий порядок" й каральні органи. Рух Опору на території України 1941–1944 рр.
реферат [20,1 K], добавлен 25.11.2007Початок оборонних дій Києва у 1941 році у ході Великої Вітчизняної війни. Прорахунки вищих чинів Червоної Армії в перші місяці війни в боях на території України. Загибель Південно-Західного фронту радянської армії 26 вересня 1941 р. після 73 днів оборони.
реферат [33,6 K], добавлен 12.02.2015Козацтво як яскрава сторінка української історії. Дунайська кампанія 1853-1854 рр., участь в сутичках Дунайської та Кримської кампаній козацьких формувань Чорноморського та Донського військ. Тактика та способи ведення бою. Кримський театр воєнних дій.
курсовая работа [197,1 K], добавлен 07.09.2012Аналіз і порівняння причин, змісту і наслідків Вітчизняної війни 1812 року і Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років, місце України в цих війнах. Справедливі війни українського народу за свободу і незалежність Вітчизни проти іноземних загарбників.
презентация [12,6 M], добавлен 22.09.2014Село Великі Борки в умовах радянської окупації краю (1939–1941 рр.). Перші совіти. Нацистська окупація (1941–1945 рр.). Роботи по облаштуванню оборонних позицій. "Літопис Української Повстанської Армії". Жорстока боротьба проти підпілля ОУН та УПА.
реферат [1,1 M], добавлен 08.11.2014Підготовка і провал плану швидкого опанування Севастополем 30 жовтня 1941 р. Операція по захопленню міста "Лов осетра". Створення Севастопільського оборонного району. Проведення трьох штурмів міста, схема Керченсько-Феодосійської десантної операції.
реферат [35,1 K], добавлен 02.12.2010Рівненська область напередодні Великої Вітчизняної війни. Луцько-бродівсько-рівненська операція 23–29.06.1941 р. Антифашистська боротьба на Рівненщині та її значення. Визволення Рівненської області від німецько-фашистських загарбників. Діяльність УПА.
контрольная работа [36,6 K], добавлен 20.02.2011Основные причины Великой Отечественной войны. Первый период войны. Битва за Брестскую крепость в июле-августе 1941 года. Оборонительные сражения в Крыму в сентябре-октябре 1941 года. Город Нытва в годы войны. Итоги и последствия Отечественной войны.
реферат [23,5 K], добавлен 01.10.2010Московська битва, провал плану захоплення столиці з ходу в перші тижні війни, наступальна операція німців під кодовою назвою "Тайфун", розгром німецьких військ під Москвою. Сталінградська битва, оточення німецьких військ, корінний перелом у ході війни.
реферат [24,9 K], добавлен 11.08.2010Промышленность г. Вологды накануне Великой Отечественной войны 1941–1945 гг., а также в первые месяцы военных действий. Отрасли и их размещение. Отражение культурной жизни данного города в 1941 году в публикациях областной газеты "Красный Север".
дипломная работа [66,5 K], добавлен 10.07.2017Изучение государственно-политической системы СССР в 1941-1945 гг. а также изменений, которые в ней произошли в сравнении с мирным временем. Конституционные и судебно-прокурорские органы Советского государства. Вооруженные силы, партизанское движение.
реферат [52,5 K], добавлен 28.10.2010Поняття пропаганди та її відмінність від інших видів масового впливу. Зображення ідеологічних супротивників в радянській пропаганді 1941-1945 рр. Радянська концепція пропаганди в роки Великої Вітчизняної війни, що відображена в плакатах, пресі, радіо.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 14.11.2013Передумови збройного конфлікту між афганськими урядовими і союзними радянськими військами. Найголовніші завдання батальйону, бойовий і чисельний склад Обмеженого контингенту радянських військ. Основні операції прикордонних підрозділів в Афганістані.
презентация [1,9 M], добавлен 01.02.2012Главные этапы Великой Отечественной войны, бои за Москву и организация отпора агрессору. Стратегические кампании 1941 и 1942 гг., итоги общего контрнаступления советских войск. Разгром немецко-фашистских войск под Сталинградом и победа Советского Союза.
творческая работа [981,4 K], добавлен 09.06.2009Вклад в Фонд обороны страны женщин Вологодской области. Женский труд на предприятиях и в сельском хозяйстве в годы Великой Отечественной войны 1941–1945 г. Разработка урока по теме "Советский тыл в годы ВОВ" для 9 класса средней общеобразовательной школы.
дипломная работа [69,6 K], добавлен 10.07.2017Ход боевых действий с 22 июня 1941 г. по 18 ноября 1942 г. Меры по организации отпора фашистской агрессии. Битва за Москву, срыв блицкрига. Освобождение отечественных территорий в 1944 г. Завершающий этап и разгром фашистской Германии. Великие полководцы.
презентация [3,1 M], добавлен 06.04.2015Наступление группы армии "Север" в 1941 г. и противодействие РККА немецким войскам. Блокирование Ленинграда. Мобилизация Ленинграда и оборона города с сентября 1941 г. по март 1942 г. Попытки Красной армии деблокирования Ленинграда в 1942-1943 гг.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 08.08.2010
