Пенсійне забезпечення в українських губерніях у ХІХ – на початку ХХ ст.: загальноросійське законодавство та місцеві особливості

Аналіз розвитку пенсійного забезпечення в українських губерніях Російської імперії упродовж ХІХ – початку ХХ ст. Політика Російської імперії задля належного соціального забезпечення військовослужбовців та чиновників. Розвиток масових пенсійних виплат.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 02.10.2022
Размер файла 50,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Наприкінці 1909 р. загальний фінансовий баланс міністерської каси пенсійної каси народних учителів та учительок сягав понад 8,8 млн. руб. До початку 1913 р. він зріс до 29 млн. руб. Ці кошти, серед іншого, зберігалися у закладних паперах земських банків, у тому числі Харківського (2,56 млн. руб.), Полтавського (2,1 млн. руб.), Херсонського (1,24 млн. руб.), Бессарабсько-Таврійського (1 млн. руб.), Київського (0,4 млн. руб.) тощо Журнал Министерства народного просвещения: Новая серия. - 4.XLIV. - 1913, март. - С.74-75..

На початку ХХ ст. гостро стояло питання зміни пенсійного законодавства. Першими на черзі стояли військовослужбовці. Робота з підготовки нового статуту для них завершилася у середині 1912 р. У ключовому положенні закону вказувалося: «За вислугу двадцяти п'яти років призначаються пенсії у [розмірі] п'ятдесят відсотків від отримуваного звільненими на службі річного утримання. З кожним відслуженим, понад двадцяти п'яти років, роком, до тридцяти п'яти включно, розмір пенсії збільшується на три відсотки [від] отримуваного жалування» (§ 43) ПСЗ РИ. - Собр.3. - Т.32. - Отд.1. - Петроград, 1915. - 1912. - №37442. - С.843.. Важливо, що реформа 1912 р. охопила нижчі чини, які було звільнено із початку 1904 р. і діяла незалежно від їх матеріального становища. Для них розмір пенсій коливався в межах 30-220 руб. Панченков Т. К вопросу об инвалидности нации, вызванной войной, и о способах борьбы с нею. - Москва, [б. г.]. - С.9-10. Варто констатувати, що цих сум було недостатньо. Водночас для генералів, штабних і обер-офіцерів виплати продовжували зростали. У 1908 р. загальна сума лише новопризначених пенсій та одноразових виплат перевищила 2,4 млн руб., що у середньому складало по 1,4 тис. руб. на особу. У 1912 р. ця сума зросла до 3,4 млн. руб. або 3,8 тис. руб. на особу.

Натомість результати підготовки змін до загального пенсійного законодавства проявилися лише в середині 1913 р. Особлива міжвідомча комісія для під керівництвом заступника міністра фінансів С. Вебера представила відповідний проект на розгляд Ради міністрів. У ньому пропонувалося відійти від пенсійного страхування державних чиновників і замінити розрядну систему на більш гнучку при якій би враховувалося кілька факторів: розмір жалування (не лише оклад, а й столові та квартирні кошти, окремі надбавки), термін вислуги, умови відставки тощо Особые журналы Совета министров Российской империи: 1909-1917 гг.: 1913 г. - С.367-369.. У підсумку законопроект було передано на розгляд Державної думи четвертого скликання. Утім, депутати кілька разів відкладали обрання членів спеціальної комісії для його розгляду і лише наприкінці січня 1914 р. затвердили її склад Государственная дума, четвёртый созыв: Стенографические отчёты. - Сессия II. - Ч.2: Заседания 29-52 (с 22 января по 19 марта 1914 г.). - Санкт-Петербург, 1914. - Стб.265.. До початку Першої світової війни не вдалося підготувати висновок по урядовому законопроекту, тож на цьому процес «реформування» системи пенсійного забезпечення завершився, як і загалом історія Російської імперії на початку 1917 р.

Таким чином, ще з кінця XVIII ст. в Російській імперії поступово запроваджувалося пенсійне законодавство по відношенню до військовослужбовців та окремих категорій цивільних чиновників. Уніфікованого вигляду цей процес почав набувати із 1828 р. і лише реформа 1852 р. надала державній політиці єдиного для всіх урядових відомств характеру (мінімальна вислуга 25 років, виплати - від половини до 100% окладу). Утім паралельно існували різноманітні комітети (допомоги пораненим, опіки заслужених цивільних чиновників), а з 1858 р. поширилася практика створення допоміжних емеритальних кас для різних міністерств. До початку ХХ ст. бюджетні витрати на пенсії (у тому числі так звані «посилені») стали непідйомних тягарем, однак різноманітні проекти реформування свідомо гальмувалися або піддавалися справедливій критиці. При цьому більшість населення (селянство, робітники) залишалася незахищеною, а нижчі чини нерідко отримували щомісячні виплати на рівні кількох рублів. В українських губерніях більша увага, зважаючи на стратегічні фактори, приділялася окремим категоріям військових (Чорноморський флот, прикордонні території, оборона Севастополя під час Кримської війни) чи цивільних посадовців, наприклад, у рамках їх заохочення для служби на Правобережжі. Поступово, із кінця 1860-х рр. (по відношенню до вчителів), а головним чином наприкінці 1880-х рр., ініціативність окремих земств (Таврійське, Чернігівське, пізніше - Херсонське, Катеринославське та Харківське) дозволила їм створити власні пенсійні каси, а фінансові можливості великих міст забезпечували обмежені виплати власним службовцям (Київ, Харків, Одеса). Початок Першої світової війни, а подекуди і відсутність політичної волі, не дозволили втілити низку планованих проектів на місцевому рівні, а окремі прояви неефективного управління призводили до збитковості накопиченого капіталу.

Література

пенсійний губернія військовослужбовець чиновник

1. Antonov, A., Paramonov, A., Maslijchuk, V. (2004). ItoriaKharkovskogo gorodskogosamoupravlenia 1654-1917 gg. Kharkov. [in Russian].

2. Hlyz, Yu. (2019). Kyivska miska duma: rozbudova modernoho mista. Kyiv. [in Ukrainian].

3. Izmozik, V. (2015). «Chernyekabinety»:Istoriya rossijskoj' perlyustratsii:XVIII - nachaloXXv. Moskva. [in Russian].

4. Molchanov, V. (2000). Pensiine zabezpechennia naselennia ta blahodiinist u mistakh Pravoberezhnoi Ukrainy na pochatku XX st. Problemy istorii UkrainyXX-pochatkuXIXst., 1, 136-144. [in Ukrainian].

5. Pokrovskij, N. (2015). PoslednijvMariinskom dvortse: vospominaniya ministra inostrannykhdel. Moskva. [in Russian].

6. Remnyov, A. (2010). Samoderzhavnoe pravitelstvo: Komitet Tinistrov v sisteme vysshego upravleniya Rossijskoj imperii (vtoraya polovinaXIX - nachaloXXv.). Moskva. [in Russian].

7. Shandra, V., Karlina, O. (2020). Epidemii ta borotba z nymy v Ukraini (kinets XVIII - pochatok XX st.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 5, 37-54. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.