Функціювання конституентів мовленнєвого варіанта лексико-семантичного поля "face" у детективних романах ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Функціювання конституентів мовленнєвого варіанта лексико-семантичного поля "face" у детективних романах ХХ століття

Матович О. О.

кандидат філологічних наук,

викладач кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів Одеський національний університет імені 1.1. Мечникова вул. Дворянська, 2, Одеса, Україна

Онищук І. Ю.

кандидат філологічних наук,

доцент кафедри іноземних мов гуманітарних факультетів Одеський національний університет імені 1.1. Мечникова вул. Дворянська, 2, Одеса, Україна

У статті розглядається лексико-семантичне поле “FACE”, що бере участь у створенні образу персонажа, а саме в його описі, у детективному романі. Шляхом суцільної вибірки було отримано 659 контекстів портретних описів персонажів детективного роману XX сторіччя. Нами з'ясовано, що портретні вкраплення (93%) превалюють над портретними описами (1,4%), що зумовлено жанровою специфікою досліджуваних творів. Такий прийом сприяє створенню динамічності оповідання, а також є сюжетною і структурною ланкою в текстах завдяки частим повторенням і уточненням портретних характеристик персонажів. Прийом, який автори детективних романів влучно застосовують для створення ефекту напруженості та загадковості. Число конституентів лексико-семантичного поля “FACE” становить 1 929 одиниць, найбільш актуалізовані такі зони: «очі», «особа загалом», «рот». Важливою роллю конституентів лексико- семантичного поля “FACE” є номінація вираження емоцій, мімічних і немімічних, через які автор передає переживання і почуття персонажів, надаючи їм достовірності. Загалом у межах усієї вибірки було зафіксовано всього 478 випадків експлікації емоційних переживань персонажа. У досліджуваних текстах були зафіксовані номінації почуття любові, а також 39 видів емоцій, станів і реакцій. Отримані дані були структуровані відповідно до номінацій позитивних, негативних і нейтральних емоцій. Аналіз виявив значну чисельну перевагу групи негативних емоцій, а саме «гнів», «невдоволення», «сором». У групі нейтральних емоцій превалюють «здивування», «здивування й інтерес», що цілком закономірно і зумовлено жанровою специфікою творів. Група позитивних емоцій найменш численна, ситуативна і не пов'язана із кримінальними сценами.

Ключові слова: портретні описи, портретні вкраплення, жанр, експлікація, конституент, негативні емоції.

FUNCTIONING OF THE SPEECH CONSTITUENTS OF THE LEXICAL SEMANTIC FIELD “FACE” IN DETECTIVE NOVELS OF THE 21^st CENTURY

Matovych O. O.

Candidate of Philological Sciences,

Lecturer at the Department of Foreign Languages for the Humanities Odesa 1.1. Mechnikov National University Dvoryanska str., 2, Odesa, Ukraine

Onyshchuk I. Yu.

Ph. D. in Linguistics,

Associate Professor at the Department of Foreign Languages for the Humanities Odesa I. I. Mechnikov National University Dvoryanska str., 2, Odesa, Ukraine

The lexical semantic field “FACE”, which helps portray the characters in the detective novels, is studied in the article. 659 samples of contextual portrait description are selected by the method of total sampling. In the research we accentuate that the portrait description created by gradually accumulated traits prevails over the extended portrait (93 and 2,4% respectively) which is determined by the genre of the analyzed novels. Such techniques make the narration more dynamic and at the same time perform the function of actualizing the text coherence. The frequent repetition and portrait explications of the personages enhance the dramatic effect and keep the readers in suspense; the techniques deliberately employed by the authors. The lexical semantic field “FACE” comprises 1 929 constituents, with “eyes”, “face proper”, “mouth” being the most actualized elements. The “FACE” constituents play another important role; they are used to display mimic and non-mimic emotions through which the authors convey intense feelings the characters experience in the detective novels. Thus, there are 478 explications of the emotional states of the characters in the analyzed texts. We have distinguished the manifestation of 39 types of emotions, states and reactions. According to the emotional states they display the emotions and reactions have been grouped into negative, positive and neutral ones. The study indicates the abundance of negative emotions, as a result they represent the largest group, the most frequent emotions are “anger”, “displeasure” and “shame”. While the emotions of “surprise”, “bewilderment and interest” prevail in the second largest group of neutral emotions which is quite logical and is determined by the genre of the detective novels. Those manifestations of positive emotions are few in number; they are situational and not related to the crime scenes.

Key words: constituent, explication, genre, negative emotions, portrait description, portrait description created by gradually accumulated traits.

Постановка проблеми

У лінгвістиці літературний твір розглядається насамперед як цілий завершений текст, тобто як система різнорівневих одиниць, які автор використовує для досягнення специфічних комунікативних і передусім естетичних цілей. Художній твір виступає складною функціональною системою, організованою відповідно до визначених комунікативних завдань. Дослідження тексту як системи проводилося багатьма вітчизняними та закордонними вченими, наприклад: І.Р Гальперіним, В.А. Кухаренко, Л.І. Васильєвою, Н.М. Безсмертною, О.О. Кали- нюк та іншими.

Поняття системи передбачає деяку сукупність елементів, певним чином взаємопов'язаних один з одним, причому кожен із них проявляє свою якісну сутність тільки як елемент саме цього цілого. У межах системи можна виділяти групи елементів -підсистеми. Подібно до того, як уся функціональна система спрямована на досягнення загального результату, кожна її підсистема забезпечує власний частковий результат, без якого неможливо виконати завдання, що стоїть перед системою загалом.

О.О. Калинюк пропонує трактувати текст як систему з позицій його композиційно-мовленнєвої будови, а саме як упорядковану сукупність композиційно-мовленнєвих форм (далі - КМФ), кожна з яких виступає в ролі елементів певної стилістичної системи [5, с. 45].

Головний інтерес для нашого дослідження становить КМФ «опис», зокрема портретний опис як вид розгляданої КМФ. Дослідженню композиційно- мовних форм і безпосередньо портретного опису в літературі присвячено праці О.Н. Беспалова, Н.В. Безсмертної, О.С. Горшенєвої, О.О. Калинюк, В.А. Кухаренко, О.А. Малєтіної, О.А. Мальцевої, Т.В. Насале- вич, Г.В. Старикової, ТМ. Цвєткової та інших.

Портретний опис відіграє провідну роль у створенні образу персонажа літературного твору, адже «портрет передбачає розкриття людської особистості - характеру, психології <...>, тобто створення образу <...> людини» [2, с. 4]. В.А. Кухаренко визначає образ як «зображення загального через приватне, абстрактного через конкретне, абстрактного через чуттєво-наочне, відчутне» [6, с. 13]

Специфіка портрета в літературі, на відміну від інших видів мистецтва, полягає в тому, що всі функції та властивості портретних описів реалізуються через слово. Образи персонажів створюються за допомогою певних лексичних одиниць, об'єднаних семантичної спільністю. Слово - матеріальна даність художнього мовлення. Через мову втілюється і мовою створюється почуттєва наочність образу [6, с. 13].

У пропонованій роботі увага приділяється ролі лексики, що позначає особу, частини особи і мімічні прояви емоцій людини і є складовою частиною лексико-семантичного поля (далі - ЛСП) “FACE”, у створенні образів літературних персонажів. ЛСП розуміємо як сукупність лексичних одиниць, об'єднаних загальною семантичною ознакою, що перебувають у парадигматичних відносинах і номінують явища відповідно до їхньої понятійної, предметної або функціональної властивості. Кон- ституенти мовленнєвої версії ЛСП “FACE” певним чином функціонують у текстах англійськомовної художньої прози і беруть участь у створенні образів персонажів різножанрових художніх творів.

Метою дослідження є аналіз конституен- тів ЛСП “FACE”, які в межах художнього тексту беруть участь у створенні образу персонажа класичного детективного роману (“whodunit”), а саме в його портретному описі. Матеріалом дослідження послужили англійськомовні романи ХХ ст. “The Three-Act Tragedy” (A. Christie), “The Chinese

Orange Mystery” (E. Queen) і “Too Many Cooks” (R. Stout). У процесі дослідження використовувався метод кількісного аналізу з метою опису частоти вживання конституентів ЛСП та їх розподілу в аналізованих текстах. Метод контекстуально-ін- терпретаційного аналізу послужив засобом тлумачення використання конституентів ЛСП “FACE” у конкретному контексті детективних романів.

Теоретична значущість дослідження полягає в його антропоцентричній спрямованості, а також у визначенні жанрової специфіки портретного опису як складової частини художнього прозового тексту, у нашому випадку - класичного детективного роману. Практичне значення роботи полягає в можливості різноманітного застосування отриманих висновків, наведених спостережень і накопиченого фактичного матеріалу в подальших дослідженнях портретних описів персонажів різножанрових художніх творів, зокрема сучасного детективного роману. Наукова новизна виконаного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше визначено мовленнєві функції конституентів ЛСП, які полягають у номінації зовнішнього вигляду людини та її внутрішнього психоемоційного стану, а також досліджено роль конституентів ЛСП у створенні образу персонажа літературного твору, доведено жанрову специфіку портрета як компонента художнього тексту.

Виклад основного матеріалу дослідження

Дослідник, які визначають портрет у літературі, зазначають, що предметом зображення цього виду КРФ «опис» є літературний персонаж, його зовнішній вигляд, одяг, манера поведінки, міміка, жести, пози, психоемоційні реакції літературного персонажа на навколишній світ [4-7; 9].

У статті згадане визначення терміна приймається як основне, оскільки воно відображає втілення в портреті в найбільш яскравій і концентрованій манері однієї із провідних властивостей мистецтва - антропоцентричності. Абсолютна антропоцентрич- ність літературного художнього твору постулюється як одна з його специфічних рис, оскільки твір створюється людиною для людини.

Специфіка нашого дослідження визначає той факт, що в аналізі тексту твору до уваги береться не вся зовнішність персонажа, але тільки його обличчя, міміка і прояви емоцій, які відбиваються на обличчі. За одиницю обчислення в цій роботі приймається текстовий фрагмент, що містить лексикографічно зареєстровані номінації, які називають обличчя / частину обличчя, ознаки мімічної активності або немімічної зміни обличчя / його частини. Наприклад:

She (Lady Mary) was a tall thin woman, looking older than her fifty-five years. Her expression was sweet and rather timid. She adored her daughter, but was a little alarmed by her [11, с. 14].

У наведеному контексті виділений шрифтом фрагмент - опис виразу обличчя жінки - трактуємо як одну одиницю портретного опису, в такому разі це характеристика одного аспекту зовнішності (отже, говоримо про портретне вкраплення (далі - ПВ)). Під розгорнутим портретним описом (далі - РПО) розуміємо характеристику трьох і більше аспектів зовнішності персонажів, водночас хоча б два з них мають відноситися до різних зон особи.

Шляхом суцільної вибірки було отримано 659 контекстів портретних описів персонажів детективних романів. Оскільки більшість контекстів (94,6%) є описами об'ємних сюжетних сцен за участю кількох дійових осіб, містять розгорнуті портретні описи персонажів і портретні замальовки, загальна кількість лексичних одиниць не збігається з кількістю контекстів вибірки, багаторазово перевищує її, становить 1 929 конституентів. Отримана кількість лексичних одиниць (1 929) буде надалі служити відправною точкою для розрахунків.

У всіх досліджуваних текстах були зафіксовані індивідуальні (98%) та групові (2% вибірки) портрети. Групові портретні описи зазвичай ситуативні і мають місце у сценах виявлення тіла жертви або повідомлення про скоєне вбивство, а також у сценах викриття злочинця. Наприклад:

Their eyes were dragged to something lying across the room on the floor before the bolted door leading to the office. It was the stiff body of the stout middle-aged man [12, с. 22];

“I'm going to expose the murderer, and demonstrate his guilt, before we leave this room”. <...> There were no murmurs. A few glanced around, but most of them kept their eyes on Wolfe [13, с. 116].

З погляду ступеня деталізації портретного опису всі конституенти мовленнєвої версії ЛСП нерівномірно розподіляються між портретними вкрапленнями (93%), портретними малюнками (5,6%) і розгорнутими портретними описами (1,4%). Отримані результати цілком відповідають тенденції, що зародилася в літературі на початку ХХ ст., а саме поступовій відмові від громіздких розгорнутих ПО на користь скорочення портретних описів до портретного малюнка, а пізніше і до портретного вкраплення. Такий прийом, по-перше, сприяє динамічності розгортання тексту, по-друге, служить сюжетною і структурною сполучною ланкою завдяки періодичним повторенням і уточненням портретних характеристик персонажів.

Варто зазначити, що, незважаючи на гіпотезу про взаємозв'язок місця персонажа в сюжетній канві тексту і рівня деталізації його портрета (чим важливіше персонаж, тим більше портретних характеристик актуалізується в межах одного ПО) [3], у нашій вибірці ця ідея не знайшла підтвердження.

Аналіз детективних романів демонструє іншу кореляцію: важливість персонажа в розвитку сюжету впливає не на ступінь деталізації його ПО, а на сумарний обсяг портретних характеристик цього персонажа в межах усього тексту (чим важливіше персонаж, тим більше частка його портретних описів у тексті).

Особливістю ЛСП “FACE” є те, що його кон- ституенти, описуючи психоемоційний стан персонажа, водночас характеризують і його зовнішність, оскільки емоції та почуття, які переживає людина, насамперед відбиваються на її обличчі, висвітлюють у такий спосіб нові грані її зовнішності. Навіть спроби приховати емоції або зберегти незворушний вигляд усупереч пережитій емоції відіграють свою роль у створенні образу персонажа.

У процесі дослідження всі конституенти, які беруть участь в описах зовнішності персонажів, були класифіковані в межах кожного досліджуваного тексту відповідно до зон обличчя за такими групами (у порядку зменшення частотності): «очі / eyes” (974), «рот / mouth” (397), «обличчя загалом / face proper” (364), «чоло / forehead” (118), «щоки / cheeks” (27), «ніс / nose” (25), «щелепа / jaw” (16), «підборіддя / chin” (8) (див. табл. 1). face персонаж лексичний персонаж роман

Отримані дані нерівномірно розподіляються за досліджуваними текстами: майже половина лексики використовується в описі зовнішності персонажів “The Chinese Orange Mystery” (43,9%), тоді як у творах “Too Many Cooks” і “The Three-Act Tragedy” використовується приблизно рівна кількість конституентів - 35,7 і 20,4% відповідно.

Конституенти найбільш численної зони «очі / eyes” (50,48%) описують і характеризують колір і форму очей персонажів, номінують процеси відкривання і закривання очей, примруження, «широко відкриті очі» як прояв подиву / шоку, підморгування і погляди, вирази очей персонажів, які сигналізують про їхні почуття і переживання, а також дають оцінку внутрішнім особистісним якостям, які відображаються в очах (доброта, інтелект тощо), не стосуються психоемоційного стану актантів. Наприклад:

“Now wait, Barry. Hold your horses”. He (sheriff) squinted down at Wolfe. “If you've really got this evidence it must be around somewhere” [13, с. 86];

“Meet Mr. Ellery Queen”. Varjian turned the remarkable lamps of his black eyes upon Ellery. “Mr. Ellery Queen? So. You are a collector, Mr. Queen?” “Not of postage stamps”, said Ellery in a dreamy voice. “Ah. Coins, perhaps?” “No, indeed. I'm a collector, Mr. Varjian, of odd facts”. Lids obscured three-quarters of the glittering pupils [12, с. 85];

She shook her head and let the eyes scold me. “But you shouldn't have told me that about watering the horses. You might have known I would ask about it and find out” [13, с. 13].

Таблиця 1

Зональний розподіл конституентів мовленнєвої версії ЛСП “FACE” відповідно до опису зовнішності персонажів детективних романів

Приблизно однаково представлені зона «рот / mouth” (20,58%), до складу якої входять здебільшого номінації та характеристики губ, зубів і вусів актантів, таких знакових мімічних рухів, як посмішки, сміх і стиснуті через невдоволення губи; і зона «обличчя загалом / face proper” (18,87%), конституенти якої номінують: а) зміну кольору шкіри обличчя персонажів (збліднення, почервоніння тощо), що спричинена переживанням сильних емоцій гніву, страху або збентеження; б) деякі зафіксовані вирази обличчя, які є результатом певної мімічної активності, що не є експлікованими в тексті художнього твору; в) мімічні рухи всього обличчя. Наприклад:

Somebody else was watching Oliver Manders. A little man with an egg-shaped head and very foreign-looking moustaches. Mr. Satterthwaite had recalled himself to M. Hercule Poirot's memory. The little man had been very affable [11, с. 15];

Berin nearly dropped his pipe. Then he laughed. He threw up his hands and waved them around, and shook all over, and laughed as if he never expected to hear a joke again and would use it all up on this one [13, с. 9];

But why should Oliver pretend to have an accident if he didn't?” “He might have had reasons”, said Sir Charles. “Quite natural ones”. Egg blushed crimson [11, с. 80];

“Please, Brummer”, murmured Ellery with a wince, “spare us these repetitions” [12, с. 28].

Зона «чоло / forehead” (6,12%) являє собою характеристики чола персонажів, номінації мімічних рухів чола («насуплені брови» як знак задуми або невдоволення, брови, підняті на знак подиву), а також окремі випадки актуалізації участі чола в номінаціях проявів емоцій і почуттів персонажів немімічним способом. Наприклад:

Osborne found himself hustled into the anteroom by a brawny policeman. Even Nye, the Chancellor 's manager, and Brummer, the black-browed house- detective, were there in firm ifpolite custody; as were Mrs. Shane, the floor-clerk, and Hubbell, Kirk's valetbutler [12, с. 160];

“<...> No, no, Kirk, don't clench your fists; I'm not poking fun at you. I mean it. You're adamant in your refusal, I suppose?” The veins at Donald's temple were angry knots. Perspiration materialized on his forehead. But he choked: “No”, and said at once: “I mean - yes!” [12, с. 124];

Rossi stood frowning at an Indian blanket thrown over a couch as if he suspected it was made in France [13, с. 28];

Wolfe straightened a little. “If you have the correct list there <...> do you mind ifI look at it a moment?” Tolman, with his brows up, shuffled through the papers before him, extracted one, handed it to me, and I passed it to Wolfe. Wolfe looked at it with his forehead wrinkled [13, с. 41].

Зони «ніс / nose” і «щоки / cheeks” представлені досить незначною кількістю конституентів - 1,4 і 1,29% відповідно:

The three rooms of the Lewes suite were directly below the Kirk apartment. The door was opened in response to the Inspector's ring by an angular maid

with cubistic cheeks and an unlovely pointed nose [12, с. 109];

ЛІТЕРАТУРА

1. Анджапаридзе Г.А. Не только о детективе. Москва : Вагриус, 2003. 382 с.

2. Андроникова М.И. От прототипа к образу. К проблеме портрета в литературе и кино. Москва : Просвещение, 1986. 456 с.

3. Беспалов А.Н. Структура портретных описаний в художественном тексте среднеанглийского периода : дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Москва, 2001. 160 с.

4. Горшенева Е.С. Портрет персонажа в системе целостного художественного текста : автореф. дис ... канд. филол. наук. Киев, 1984. 36 с.

5. Калинюк Е.А. КРФ «описание» в научно-фантастическом тексте : дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Одесса, 2001. 121 с.

6. Кухаренко В.А. Интерпретация текста. 4-е изд., испр. Москва : Флинта, 2019. 316 с.

7. Кухаренко В.А. Кумулятивный образ и связность текста. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Філологія». 2011. Т 14. № 1. С. 59-68.

8. Невская П.В. Особенности портретных описаний в художественных произведениях. URL: http://www.rusnauka.com/14_ENXXI_2013/Philosophia/4_138037.doc.htm.

9. Потапова Н.Д. Лингвистический поворот в историографии. Санкт-Петербург : Издательство Европейского университета в Санкт-Петербурге, 2015. 380 с.

10. Cawelty J.G. Adventure, Mystery and Romance: Formula Stories as Art and Popular Culture. Chicago : UP, 1976. 292 p.

11. Christie A. Three-Act Tragedy. William Morrow Paperbacks, 2011. 272 p.

12. Queen E. The Chinese Orange Mystery. New York : Pocket Books, 1939. 243 p.

13. Stout R. Too Many Cooks. New York : Jove / HBJ, 1979. 205 p.

REFERENCES

1. Andzhaparidze G.A. (2003). Ne tolko o detective [Not only about detective]. M.: Vagrius. 382 p.

2. Andronikova M.I. (1986). Ot prototipa k obrazu. K probleme portreta v literature i kino [From prototype to image. On the problem of portrait in literature and film]. M.: Prosveschenie. 456 p.

3. Bespalov A.N. (2001). Struktura portretnyih opisaniy v hudozhestvennom tekste sredneangliyskogo perioda: Diss. kand. filol. nauk: 10.02.04 [The structure of the portrait descriptions in literary text of the Middle Age period. Dissertation for obtaining the candidate of science degree]. M. 160 p.

4. Gorsheneva E.S. (1984). Portret personazha v sisteme tselostnogo hudozhestvennogo teksta: avtoref. dis ... kand. filol. nauk [The character's portrait in the fictional text. Abstract to dissertation for obtaining the candidate of science degree]. K. 36 p.

5. Kalinyuk E.A. (2001). KRF opisanie v nauchno-fantasticheskom tekste. Diss. ... kand. filol. nauk: 10.02.04 [Compositional-Speech Form of Description in Science Fiction. Dissertation for obtaining the candidate of science degree]. Odessa. 121 p.

6. Kuharenko V.A. (2002). Interpretatsiya teksta [Text interpretation]. 4'rd ed. M: Flinta. 316 p.

7. Kuharenko V.A. (2011). Kumulyativnyy obraz i svyaznost teksta. [Cumulative image and text cohesion]. Visnyk KNLU. Seriya Filologiya. 14(1), 59-68.

8. Nevskaya P.V. Osobennosti portretnyih opisaniy v hudozhestvennyih proizvedeniyah [Specifics of portrait descriptions in works offiction]. URL: http://www.rusnauka.com/14_ENXXI_2013/Philosophia/4_138037. doc.htm

9. Potapova N.D. Lingvisticheskiy povorot v istoriografii [Linguistic turn in historiography]. SPb.: Izdatelstvo Evropeyskogo universiteta v Sankt-Peterburge. 380 p.

10. Cawelty J.G. Adventure, Mystery and Romance: Formula Stories as Art and Popular Culture. Chicago: UP, 1976.292 p.

11. Christie A. Three-Act Tragedy. William Morrow Paperbacks, 2011. 272 p.

12. Queen E. The Chinese Orange Mystery. New York: Pocket Books, 1939. 243 p.

13. Stout R. Too Many Cooks. New York: Jove/HBJ, 1979. 205 p.

Размещено на Allbest.ru