Вкладники монастирів Гетьманщини: соціальний портрет

На основі таких коротких даних можемо констатувати, що монастир достатньо добре збагатив ризницю за кілька років. Не маючи значних вкладників, він натомість мав достатньо дрібних жертводавців. Думаємо, богомольців приваблював чудотворний образ Божої Матері. Крім того, обитель практикувала поїздки на Січ по милостиню, що теж дозволяло поповнювати ризницю.

Інші монастирі Гетьманщини. Станом на XVIII ст. на Лівобережжі України нараховувалося понад 70 обителейМорДвинцев В.М. Сельское хозяйство в монастырских вотчинах Левобережной Украины в XVIII в. - К., 1998. - С.3, 19-20., з яких більш помітними були 20-30. В архівосховищах Києва зберігаються найстаріший із відомих ризничних описів - Новгород-Сіверського Спасо-Переображенського (1714 р.)ІР НБУВ. - Ф.1. - №56730-56863. - Арк.112-113 зв., а також із Ніжинського Благовіщенського (1746, 1761, 1768 рр.)Там само. - Ф.160. - №599; ЦДІАК України. - Ф.127. - Оп.1020. - Спр.3318; 3877., Густинського Свято-Троїцького (1750 р.)ЦДІАК України. - Ф.127. - Оп.1020. - Спр.1440., Пустинно-Жаботинського Онуфріївського (1764 р.)Там само. - Спр.3540.6, Нехворощанського Успенського (1766 р.)Там само. - Оп.1024. - Спр.1628., Гамаліївського Пустинно-Харалампіївського (1733, 1769, 1799-1802 рр.)Там само. - Ф.127. - Оп.1024. - Спр.34; Ф.148. - Оп.2. - Спр.10; ІР НБУВ. - Ф.301. - №615П. і Глухівського Петропавлівського (1769 р.)ЦДІАК України. - Ф.161. - Оп.1. - Спр.766. монастирів. Як правило, ризниці ревізувалися в комплексі з іншим майном обителі. Записи про вкладників скупі, але присутні в усіх ризничних описах, окрім книги з Густинського монастиря.

В описі ризниці Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря зафіксовано двох значних вкладників: гетьманів І.Брюховецького та П. ДорошенкаІР НБУВ. - Ф.1. - №56730-56863. - Арк.112-112 зв.. Увага до цієї обителі цілком закономірна, адже тут до 1672 р. знаходилася кафедра чернігівського архієпископа. Заручитися підтримкою церкви було вкрай важливо для утвердження в регіоні. Відразу до такої тактики вдався П. Дорошенко: він усебічно обдаровував монастирі Лівобережжя, зокрема видаючи універсали на підтвердження володіньСмолій В., Степанков В. Петро Дорошенко: Політичний портрет. - К., 2011. - С.166, 183.. Значних вкладників могли мати й обителі, засновані у другій половині XVII-XVIII ст. Ініціаторам будівництва належало забезпечити храм необхідним богослужбовим начинням - лише за такої умови видавався дозвіл на освячення. Як правило, на початку новий осідок обдаровував ктитор, а в подальшому коло вкладників розширювалося. Так, в основі ризниці Гамаліївського Пустинно-Харалампіївського монастиря - дари Скоропадських, його фундаторівЧухно В. Історія Гамаліївського Харлампієва монастиря // Сіверянський літопис. - 2011. - №3. - С.46-47.. Хоча в ризничному описі це й не відбилося, записані лише кілька вкладників, переважно з чорного духівництва: архімандрити Софроній (Мигалевич), Пафнутій (Биковський), імператорський півчий Г. ГоловняЦДІАК України. - Ф.148. - Оп.2. - Спр.10. - Арк.2, 11-11 зв.. Тенденцію домінування духовенства серед вкладників також ілюструє ризничний опис Глухівського Петропавлівського монастиря. В Ніжинському Благовіщенському, розбудованому митрополитом Стефаном (Яворським), ядро ризниці сформувалося з дарів, позначених гербом владикиІР НБУВ. - Ф.160. - №599. - Арк.9 зв., 15-16.. Пізніше вона суттєво поповнилася, зокрема вкладами єпископа переяславського та бориспільського Никодима (Сребницького) й інших вкладників, котрих разом у ризничних описах нараховується близько чотирьох десятків. Це представники чорного духівництва, козацької старшини, козаки, ніжинське міщанство, купці з теренів Російської імперії та ніжинські греки, а також вклади, виготовлені за гроші від "доброхотів" у 17401742 рр. Останні рясно зафіксовані наприкінці ризничного опису 1746 р. в окремих розділах новоприбулого богослужбового облаченняТам само. - Арк.29 зв. - 33..

Якщо спробувати узагальнити, то видається, що монастирі Гетьманщини в найкращому випадку мали одного - двох значних вкладників. Переважно вклади були колективними, богослужбове начиння виготовлялося за кошти, зібрані від "доброхотів". Також підтверджується домінування чорного духівництва серед вкладників, уже помічене на прикладі київських обителей. Як правило, духовні впливи монастирів Гетьманщини, що знаходилися за межами Києва, мали локальний характер.

***

Опрацювання ризничних описів дозволило досить рельєфно представити персональний склад і вперше відтворити статистичну картину соціального складу вкладників монастирів Гетьманщини. Тотальний аналіз даних про них засвідчив переважання представників чорного духівництва. Впродовж другої половини XVII-XVIII ст. фіксуються істотні зміни у соціальній палітрі вкладників. Якщо в першій третині XVIII ст. активність гетьманів і козацької старшини ще висока, то далі на місце головних жертводавців київських святинь дедалі більше претендують російські монархи та російська знать. Кожна обитель вирізнялася унікальним й особливим соціальним складом вкладників, хоча окремі дарувальники могли жертвувати до кількох монастирів. "Елітними" за соціальним складом жертводавців виглядають насамперед Києво-Печерська лавра і Свято-Софійський кафедральний монастир. Водночас можливість надати дрібну пожертву, яка потім буде акумульована у вкладі від "доброхотів", дозволяла представникам усіх станів долучатися до творення сакрального простору монастирських храмів.

Соціальний портрет вкладників монастирів Гетьманщини насамперед залежав від статусу, місцезнаходження, наявності шанованих святинь, урешті від активності, що її проявляла сама обитель у комунікації з потенційними вкладниками. Так само соціальна палітра вкладників була чуттєвою до зміни соціальних і політичних умов. Безумовно, Київ із його монастирями мав статус сакральної столиці Гетьманщини, а у XVIII ст. став важливим сакральним центром і для російського суспільства. Обителі поза межами цього міста за соціальним складом вкладників справляють враження локальних сакральних центрів, причому їх можливе вивершення мало ситуативний і тимчасовий характер.

References

1. Berezenko, B.A., & Chentsova, V.G. (2019). Kievskij "Feofanov krest" i suchavskij mitropolit Feofan II. Historia est Magistra Vitae, 105-115. [in Russian].

2. Chukhno, V. (2011). Istoriia Hamaliivskoho Kharlampiieva monastyria. Siverianskyilitopys, 3, 46-59. [in Ukrainian].

3. Enaf, M. (2019). Tsina istyny: dar, hroshi,filosofiia. Kyiv. [in Ukrainian].

4. Kahamlyk, S.R. (2016). Dobrochynna diialnist ukrainskykh pravoslavnykh arkhiiereiv rannomodernoho chasu. Gileia, 112, 1216. [in Ukrainian].

5. Kotsur, V.A. (2014). Blahodiinist kozatskoi starshyny (seredyna XVII-XVIII st.): suchasna ukrainska istoriohrafiia (Extended abstract of Candidate's thesis'). Pereiaslav-Khmelnytskyi. [in Ukrainian].

6. Krainia, O.O. (2012). Kyievo-Pecherskyizhinochyi monastyrXVI-pochatkuXVIIIіdoliayohopamiatok. Kyiv. [in Ukrainian].

7. Kryvosheia, V.V. (2008). Kozatska elita Hetmanshchyny. Kyiv. [in Ukrainian].

8. Kuzmuk, O.S. (2006). "Kozatske blahochestia": ViiskoZaporozkeNyzove іkyivskicholovichi monastyri vXVII-XVIIIst.:evoliutsiia vzaiemovidnosyn. Kyiv. [in Ukrainian].

9. Kuzmuk, O.S. (2014). Mezhyhirska starovyna: narysy z istoriiKyievo-Mezhyhirskoho v imia Preobrazhennia Hospodnoho cholovichoho monastyria v XVI-XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].

10. Lyman, I. (2010). Anatolij Meles i popytka kazakov uchredit na Zaporozhe sobstvennuyu arkhierejskuyu kafedru. Zapovidna Khortytsia: Mat. IV mizhnar. nauk.-prakt. konf. "Istoriia zaporozkoho kozatstva vpamiatkakh ta muzeiniipraktytsi": Spetsialnyi vypusk, 115-117. Zaporizhzhia. [in Russian].

11. Marholina, I. & Ulianovskyi, V. (2005). Kyivska obytelSviatohoKyryla. Kyiv. [in Ukrainian].

12. Mordvintsev, V.M. (1998). Selskoe khozyajstvo v monastyrskikh votchinakhLevoberezhnoj Ukrainy vXVIII v. Kiev. [in Russian].

13. Moss, M. (2011). Obshchestva. Obmen. Lichnost: Trudy posotsialnojantropologii. Moskva. [in Russian].

14. Popelnytska, O. (2003). Istorychna topohrafiia kyivskoho Podolu XVII - pochatku XIX st. Kyiv. [in Ukrainian].

15. Prokopiuk, O. (2020). Sotsialnyi sklad zhertvodavtsiv Sofii Kyivskoi (za ryznychnymy opysamy 1740 ta 1750 rr.). Istoriia relihii v Ukraini, 30, 117-126. [in Ukrainian].

16. Prokopiuk, O.B. (2010). Kafedralnyi status monastyria Sv. Sofii u 1721-1786 rr.: praktychna realizatsiia. Bolkhovitinovskyi shchorichnyk 2009, 38-56. [in Ukrainian].

17. Prokopiuk, O.B. (2019). Reiestr vkladnykiv Kyievo-Pecherskoi lavry za opysamy ryznytsi Uspenskoho soboru. Rocznik Bolchowitinowski=Bolkhovitinovskyishchorichnyk 2017/2018, 391-431. [in Ukrainian].

18. Prokopiuk, O.B. (2020). Vkladnyky Uspenskoho soboru Kyievo-Pecherskoi lavry za ryznychnymy opysamy XVIII st. Mohylianski chytannia 2020. Vidbudova khrystyianskykh sviatyn Ukrainy: istoriia, zdobutky, perspektyvy, 92-98. Kyiv. [in Ukrainian].

19. Sas, P.M. (2010). Vidnovlennia pravoslavnoi tserkovnoi iierarkhii Kyivskoi mytropolii (1620 r.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 4, 15-39. [in Ukrainian].

20. Shulha, Ya.M. (2015). Palomnytstvo do kyivskykh pravoslavnykh sviatyn u XVIII st.: sotsioantropolohichnyi vymir (Candidate's thesis'). Kyiv. [in Ukrainian].

21. Sinkevych, N.O. (2011). Relikvii ta chudotvorni ikony SofiiKyivskoi. Kyiv. [in Ukrainian].

22. Smolii, V., & Stepankov, V. (2011). Petro Doroshenko: Politychnyi portret. Kyiv. [in Ukrainian].

23. Tkachuk, V.A. (2015). Afonity v Kieve vo vtoroj polovine XVIII v. Afonskoe nasledie, 1-2, 121-130. [in Russian].

24. Tkachuk, V.A. (2019). Pidnoshennia ladanu i vosku nizhynskym hretskym bratstvom Kyivskomu mytropolytu u XVIII st.: podatok chy dar? Trudy Kyivskoidukhovnoiakademii, 31, 205-211. [in Ukrainian].

25. Ulianovskyi, V. (2009). Vydubitskij chuda arkhangela Mikhaila monastyr: Istoriya v litsakh, pamyatnikakh arkhitektury і tserkovnogo iskusstva. Kiev. [in Russian].

26. Yaremenko, M. & Zatyliuk, Ya. (Comps.) (2020). Kyivska akademiia v kolektsii Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy: albom-kataloh. Kyiv. [in Ukrainian].

27. Yaremenko, M. (2009). Pamiat pro Halshku Hulevychivnu v Kyievo-Mohylianskii akademii u XVIII st.: pryhaduvannia chy vyhaduvannia? Kyivska akademiia, 7, 18-43. [in Ukrainian].

28. Zatyliuk, Ya. (2015). Kyivski posolstva XVII st. z "moshchamy" kniazia Volodymyra do Moskvy. Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi, 15, 165-190. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru