Населення Рівного у міжвоєнний період (1921-1939 рр.): етно- та соціально-економічна характеристика

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Населення Рівного у міжвоєнний період (1921-1939 рр.): етно- та соціально-економічна характеристика

Annotation

Tetiana Omelchak. The population of rivne in the interwar period: ethno and socio-economic characteristics

The article deals with the analyses of Rivne population dynamic in the interwar period. The research was based on the materials of 1921 and 1931 Census. The ethno-religious and socio-economic characteristics of Rivne residents have been given. Most of the population in the town were found to be Jewish during the interwar period, while this was the most distinctive for towns, which in times of Russian Empire were the parts of so called "Smuhi Osilosti” ("Strips of Settlement”). Polish, whose number was increasing during the interwar period, took the second place in the ethnic structure of residents. Ukrainians took only the third place in the national structure of Rivne in the interwar. Thus, the specificity of national population of towns influenced the structure of residents' employment. Furthermore, there were no big enterprises in towns. While the most part of the population was busy with crafts and trade, a few workers were engaged in communication and state enterprises. The structure of residents' employment of Rivne in the interwar was changed due to the policy of the Polish government. The 1931 census highlighted four social groups. Among them were the owners of means of productions, intellectual workers (intellectuals), workers and persons with unknown social status. In the social structure of Rivne population in early 1930 a little more than 50% were employees (workers-36,4% and mental workers-14,15%). The owners of means of production were represented by 42,4%. The intellectuals of Rivne worked mainly in the non-productive sphere such as state and local administration, public institutions, educational establishments, communication and healthcare, where in the early 1930s there were about 24,4% of employees.

Key words: Volyn voivodeship, Rivne, the interwar period, employment structure, social groups.

В сучасній історичній науці все більшої актуальності набувають дослідження історичного минулого різних регіонів нашої держави, а також тих етносів, які здавна проживали на українських землях та впливали на їх економічний та культурний розвиток. Досить назрілим у наш час є вивчення етнічної історії Волині. Незважаючи на велику кількість публікацій з даної тематики, окремі проблеми ще не знайшли достатнього відображення на сторінках як вітчизняної, так і зарубіжної історіографії.

Помітний внесок у вивчення етнічної та територіальної структури населення міжвоєнної Волині здійснили С. Кічий [3], В. Колесник [4], В. Кубійович [5], М. Кучерепа [6], В. Литвинюк [7], С. Фогельсон [10], В. Менджецький [12; 13] та інші автори. Проте населення м. Рівне у 1921-1939 рр. ще не було об'єктом спеціального вивчення у історичній науці.

Метою цієї публікації є проведення аналізу динаміки чисельності населення м. Рівного в міжвоєнне двадцятиліття.

У міжвоєнний період ХХ ст. Волинь, зокрема й Рівне, перебували в складі Польської держави, етнодемографічні процеси якої впливали на соціальне та економічне становище населення. У Рівному, крім українців, проживали євреї, поляки, росіяни та представники інших національностей. Динаміку чисельності населення у міжвоєнний період найкраще ілюструють результати перепису 1921 і 1931 рр. На жаль, перепис, який мав відбутися в 1941 р., так і не відбувся через початок Другої світової війни, що значною мірою ускладнює підрахунок чисельності населення м. Рівного напередодні, та людських втрат за роки війни.

Польська влада отримала у спадщину від царської Росії низький рівень розвитку регіону: примітивне сільське господарство, відсутність промисловості, нерозвинену мережу транспортного, телефонного і телеграфного зв'язку, низький рівень охорони здоров'я та освіти. Ситуація ускладнювалася тим, що воєводство було багатонаціональним. Поруч з корінним українським населенням тут проживали поляки, євреї, росіяни, німці, чехи та інші.

До сьогодні ведуться дискусії стосовно результатів переписів, які проводилися у міжвоєнній Польщі у 1921 і 1931 рр. На нашу думку результати переписів є більшою мірою недосконалі, ніж сфальсифіковані. Причини цих неточностей полягали в наступному. По перше, перепис 1921 р. проводився в досить складних умовах. Частина населення з недовірою поставилася до цієї акції польських властей. Мешканці краю з різних причин та під різними впливами не давали правдивих відомостей про своє віросповідання і національність, а деяка частина навіть бойкотувала перепис [6, с. 98].

По друге, перепис 1921 р. проводився в час, коли ще багато т.зв. «біженців» чи репатріантів не повернулися додому, а тому не могли увійти в списки. Крім того, на Волинь прибували значні групи євреїв, росіян, українців, поляків з підрадянської України, які втікали від революції. Частина зупинялася тут тимчасово, а частина залишалася на постійно.

По третє, на якість перепису вплинули і значні технічні труднощі - недостатня фахова підготовка комісарів-переписувачів, неналежний організаційний рівень. По четверте, не можна ігнорувати і те, що респонденти не завжди могли чітко відрізнити національність від громадянства. Це можна пояснити незавершеністю процесу формування нації і кристалізації національної свідомості.

Не зважаючи на певні хиби, та недосконалість цього, та і наступного перепису, вони все ж таки дають загальну картину по окремим етнічним групам.

Згідно перепису 1921 р., м. Рівне було одним з трьох міст Волинського воєводства, чисельність якого перевищувала 20 тис. мешканців. За переписом 1921 р. у Рівному проживало 30 482 особи. Згідно з даними перепису, проведеного в Російській імперії у 1897 р., чисельність мешканців міста становила 24 573 особи [8, с. 1], тобто за трохи більше ніж двадцять років населення збільшилося на 5 909 осіб (19,3%). Як видно з таблиці, більшість жителів міста становили євреї. Їх нараховувалося 21 524 особи (70,6%), щоправда в графі «іудаїзм», як рідну релігію визнавало 21 702 особи (71,1%). Саме останню цифру приймаємо за найбільш вірогідну стосовно чисельності представників єврейської національності в Рівному в 1921р. У порівнянні з переписом 1897 р., частка євреїв серед жителів міста зросла на 15% (7 472 особи). Крім того, за переписом 1921 р. в Рівному проживало 3 948 поляків (12,9%), хоча припускаємо, чисельність представників цього етносу була нижчою, оскільки римо-католицьке віросповідання за рідне визнавало лише 3 408 осіб (11,1%). Кількість представників польського етносу зросла трохи більше ніж у два рази, з 1 664 осіб у 1897 р. [8, с. 1], до 3 408 осіб в 1921 р. На третьому місці за своєю чисельністю перебували українці (10,8%). Кількість українців у місті знизилася з 4 071 до 3 308 осіб. Зменшення українського етносу в місті пов'язуємо з тим, що перепис 1897 р. включав і військовослужбовців, які проходили строкову службу, більшість з них були українці з інших губерній Російської імперії. Підтвердженням цього слугує співвідношення між чоловіками та жінками, чисельність перших була у два з половиною рази більшою (див табл. 1.)

Таблиця 1

Національний і релігійний склад населення міст Волинського воєводства чисельність жителів яких перевищувала 20 тис. осіб за переписом 1921 р.

Джерело: складено на основі Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie Pierwszego spisu ludnosci z dn. 30 wrzesnia 1921 r Wojewodztwo Wolynskie. Warszawa, 1923. T. IX. 84 s.

За національним складом жителів міста Волинського воєводства, чисельність населення яких перевищувала 20 тис. На території Волинського воєводства перепис 1921 р. зафіксував 3 міста, чисельність населення яких перевищувала 20 тис. жителів: Ковель - 20 818 осіб, Луцьк - 21 157 осіб, Рівне - 30 482 особи. були подібними. Частка євреїв у Луцьку та Рівному перевищувала 70% і становила 70,2% та 71,1% відповідно. У Ковелі частка євреїв була дещо меншою і становила 61,2%. На другому місці у національній структурі цих міст перебували поляки. У Ковелі їх частка досягала майже 20% і становила 19,2%, що, напевно, можна пояснити близкістю міста до польських етнічних територій. Значно нижчою була частка поляків у Луцьку та Рівному - 15,7% та 11,1% відповідно. Згідно з даними таблиці 1, досить низькою була чисельність українців у містах двадцятитисячниках. Найменшою була частка українців у Луцьку (6,5%). Трохи вищою у Рівному (10,8%) та Ковелі (13,9%).

Незважаючи на значний розрив у чисельності населення у Луцьку та Рівному, саме перше місто стає столицею воєводства. Напевне, показник чисельності жителів тут відіграв другорядну роль, а основним критерієм стало географічне розташування м. Луцьк в центральній частині Волинського воєводства, натомість м. Рівне розташовувалося поблизу державного кордону.

Перепис зафіксував у Рівному і значну кількість представників інших національностей -1 972 ос. (6,4%) [16, s. 47]. Абсолютну більшість з них становили росіяни, яких у Рівному нараховувалося 1 505 (76,3%). Чисельність російського населення знизилася у майже три рази, з 4 278 осіб у 1897 р. [8, с. 1], до 1 505 осіб у 1921 р. [16, с. 47]. Хоча і в цьому випадку, зменшення кількості росіян пов'язана зі зміною дислокації російських військових частин. Згідно з даними перепису 1897 р., чисельність чоловіків-росіян у Рівному, перевищувало чисельність жінок у трохи більше ніж три рази. Крім того, у місті проживали німці, чехи та білоруси, татари, литовці та представники інших етносів, проте чисельність їх була незначною. (див. табл. 2)

Таблиця 2

Чисельність представників національних меншин у м. Рівне за переписом 1921 р.

Джерело: складено на основі Skorowidz miejscowosci Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie Pierwszego spisu ludnosci z dn. 30 wrzesnia 1921 r Wojewodztwo Wolynskie. Warszawa, 1923. T. IX. S. 47.

Перепис населення, який проводився в 1931 р., враховував мовну та конфесійну приналежність. Головним нововведенням організаторів перепису 1931 р. стала заміна питання про національну приналежність питанням про рідну мову опитуваних. Щоправда, відповідно до листа з бюро перепису населення головного статистичного уряду, дані, які стосувалися поділу населення за мовною ознакою заборонялося публікувати [1, арк. 138]. Згідно з даними таблиці 3, упродовж 1921-1931 рр. населення Рівного збільшилося на 10 130 осіб (33,2%) і становило 40 612 ос., в тому числі 19 226 чоловіків та 21 386 жінок (див. табл. 3). У темпах приросту різних етнічних груп мешканців Рівного простежувалися відмінності. Найвищі темпи приросту були в поляків - 7 010 осіб (205%), значно нижчі в євреїв - 1 035 осіб (4,76%), ну і мінусовий приріст мали українці, у порівнянні з 1921 р. їх чисельність в місті скоротилася на 121 особу.

Таблиця 3