Листи з афонського Ватопедського монастиря на Січ до П. Калнишевського та І. Глоби (1767-1768 роки)

Аналіз документів, які розкривають невідомі факти існування тісних зв’язків афонського Ватопедського монастиря із Січчю. Виявлено аспекти ктиторської підтримки козацькою старшиною афонських монастирів і, зокрема, "ктиторського патронування" з боку Січі.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 31.10.2022
Размер файла 30,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Листи з афонського Ватопедського монастиря на Січ до П.Калнишевського та І.Глоби (1767--1768 рр.)

С. Шумило

кандидат історичних наук, науковий співробітник, Інститут історії України НАН України; доцент кафедри гуманітарних дисциплін, Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв

Анотація

ватопедський монастир січ ктиторський

Мета публікації - введення в науковий обіг документів, які розкривають невідомі факти існування тісних зв'язків афонського Ватопедського монастиря із Січчю у XVIII ст. і ктиторської підтримки козацькою старшиною цієї обителі. Методологічні засади ґрунтуються на принципах історизму, наукової об'єктивності, системності, діалектичному підході до історичних явищ. Відповідно до поставленої мети й завдань було використано сукупність загальнонаукових, міждисциплінарних, спеціальних методів дослідження. Наукова новизна. Уперше до наукового обігу введено листи архімандрита Ватопедського монастиря за 1767-1768 рр. на ім'я останнього кошового отамана П.Калнишевського та ґенерального писаря Війська Запорізького І.Глоби. Виявлено малознані аспекти ктиторської підтримки козацькою старшиною афонських монастирів і, зокрема, «ктиторського патронування» з боку Січі, її кошового отамана П.Калнишевського древньої обителі та школи, що діяла при ній. На основі архівних джерел по-новому розкривається історія українських контактів із Ватопедським монастирем у XVIII ст. Ктиторами, донаторами, жертводавцями святогірських обителей у той час нерідко виступали представники козацької верхівки, які розглядали свою участь у підтримці монастирів як неодмінний атрибут власного елітарного статусу у суспільстві.

Ключові слова: Ватопедський монастир, Афон, Військо Запорізьке, Січ, Калнишевський, Глоба, козацтво, чернецтво.

Abstract

Letters from the Athos Vatopedi Monastery to the Sich to P.Kalnyshevskyi and I.Hloba (1767--1768). Serhii Shumylo, Candidate of Historical Sciences (Ph. D. in History), Research Fellow, Institute of History of Ukraine NAS of Ukraine; Docent at Department of Humanitarian Disciplines, National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts

The purpose of the publication is to introduce into scientific circulation documents that reveal unknown facts of the existence of close ties between the Athonite monastery Vatopedi and the Sich in the 18th century and the patronage of the Ukrainian Cossack foreman of this Athonite monastery. The methodological foundations of the research are based on the principles of historicism, scientific objectivity, consistency, and a dialectical approach to historical phenomena. According to the set goal and objectives, a set of general scientific, interdisciplinary, special research methods was used. The scientific novelty lies in the fact that for the first time letters from the Athos Vatopedi Monastery for 1767-1768 were introduced into scientific circulation in the name of the last koshovyi chieftain of the Sich Petro Kalnyshevskyi and the general clerk of the Zaporizhian Host Ivan Hloba. By analyzing archival materials, little-known aspects of the patron's support from the Ukrainian Cossack foreman of the Athonite monasteries and, in particular, patronage from the Sich and P.Kalnyshevskyi over the ancient Vatopedi monastery were revealed. The presented article, based on archival sources, reveals in a new way the history of Ukrainian contacts with the Vatopedi Monastery on Mount Athos in the 18th century. The author uses the existing source base, introduces unknown sources into scientific circulation and tries to uncover the issues of the history of Athos's ties with Ukrainian monasticism and Cossacks in the 18th century. It is noted that the analysis of the archival sources of the 18th century testifies that representatives of the noble Ukrainian Cossack elders, who considered their participation in the support of the Athonite monasteries as an indispensable attribute of their elite status in the Ukrainian society of the 18th century, often acted as donors, donors and donors of the Athonite monasteries at that time. Keywords: Vatopedi Monastery, Athos, Zaporizhian Host, Sich, Kalnyshevskyi, Hloba, Cossacks, monkhood.

Публіковані документи, які зберігаються у фонді 229 («Архів Коша Нової Запорізької Січі») Центрального державного історичного архіву України в Києві, висвітлюють невідомі факти контактів між Ватопедським монастирем на Афоні та Запорізькою Січчю у другій половині XVIII ст. Зокрема тут представлено три листи від за 1767-1768 рр. на ім'я останнього кошового отамана Січі Петра Калнишевського та ґенерального писаря Війська Запорізького Івана Глоби Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі - ЦДІАК України). - Ф.229. - Оп.1. - Спр.166. - Арк.62-64.. Ці листи досі не публікувалися й не ставали предметом спеціальних студіювань.

Більшість дослідників, працюючи з документами архіву Коша (переважно фахівці з історії козацтва), в основному цікавилися військово-політичними аспектами діяльності Січі, через що листування з монастирем фактично залишалося поза їхньою увагою. Не згадується воно й в описі справ архіву Коша Війська Запорізького. Лише зазначається, що справа, де підшиті ці матеріали, містить листи, паспорти, повноваження, видані ченцям, які приїжджали з Македонії, Валахії, Росії, Святої Гори на Запоріжжя для збору пожертв на будівництво храмів, утримання духівництва й т. ін. Архів Коша Нової Запорозької Січі: Опис справ 1713-1776 рр. / Упор. Л.З.Гісцова, Л.Я.Демченко. - К., 1994. - С.84. Публіковані тут документи мають важливе значення та цінність у питанні вивчення історичних, духовно-культурних зв'язків між українським козацтвом і всеправославним центром чернецтва на Афоні. Ці джерела засвідчують не лише тісні контакти між Ватопедським монастирем та Січчю, але й факт ктиторського патронування запорожцями цієї древньої обителі, що досі не було предметом окремого дослідження. Уведення документів у науковий обіг проливає світло на взаємини одного з найавторитетніших афонських монастирів із Запоріжжям - тема, яка досі залишається маловивченою.

Патріарший ставропігійний Ватопедський Благовіщенський монастир уже з кінця Х - початку ХІ ст. посідав одне з провідних місць в ієрархії святогірських обителей Actes de Lavra (Archives de l'Athos, t.6). Premiere partie: des origines a 1204 / Ed. par P.Lemerle, A.Guillou, N.Svoronos, D.Papachryssanthou. - Vol.1. - Paris, 1970. - Pt.1. - №12.. Історія його вивчена досить ретельно. Тема зв'язків зі східнослов'янськими землями була предметом уваги багатьох авторів Порфирий (Успенский), еп. История Афона. - Ч.3/2. - Санкт-Петербург, 1892. - С.358-359; Муравьёв А.Н. Сношения России с Востоком по делам церковным. - Ч.1. - Санкт-Петербург, 1858. - С.137-138, 143-148, 188, 266; Ч.2. - Санкт-Петербург, 1860. - С.9-12, 27-28, 62; Его же. Письма с Востока (1849-1850 гг.). - Ч.1. - Санкт- Петербург, 1851. - С.194-203; Антонин (Капустин), архим. Заметки поклонника Святой Горы. - Москва, 2013. - С.79-100; Каптерев Н.Ф. Характер отношений России к православному Востоку в XVI и XVII ст. - Сергиев Посад, 1914. - С.63-71, 99-100, 134-135, 164., у тому числі сучасних Греческо-русские связи середины XVI - начала XVIII в.: Греческие документы московских хранилищ: Каталог выставки / Сост. Б.Л.Фонкич. - Москва, 1991. - С.30-33, 42-43, 46; Фонкич Б.Л. Чудотворные иконы и священные реликвии христианского Востока в Москве в середине XVII в. // Очерки феодальной России. - Вып.5. - Москва, 2001. - С.89-97; Россия и греческий мир в XVI в.: В 2 т. / Подгот.: С.М.Каштанов, Л.В.Столярова, при участии Б.Л.Фонкича. - Москва, 2004. - С.23-25, 153-159, 188, 336-338; Pavlikianov C. The Athonite Monastery of Vatopedi from 1462 to 1707. - Sofia, 2008. - 309 p.; Idem. A Short Catalogue of the Slavic Manuscripts in Vatopedi // Byzantina. Symmeikta. - Vol.10. - Athens, 1996. - P.295-325; Павликянов К. Славянското присъствие в светогорските обители Алипиев манастир и Ватопед през късното средновековие (Славянское присутствие в афонских монастырях Алипиу (или Алопоу) и Ватопеди в период позднего средневековья) // Светогорска Обител Зограф. - III. - София, 1999. - С.179-185; Ченцова В.Г. Писец Николай Армириот и Крест царя Константина: К истории связей Ватопедского монастыря с Россией в XVII в. // Palaeoslavica. - Т.19(2). - Cambridge (Mass.), 2011. - P.60-109; Её же. Источники фонда «Сношения России с Грецией» РГАДА по истории международных отношений в Восточной и Юго-Восточной Европе в 50-е гг. XVII в. // Русская и украинская дипломатия в Евразии: 50-е гг. XVII в. - Москва, 2000. - С.162164; Мискевка В., Маринеску Ф. Роксандра Хмельницкая (дочь Василия Лупу) и её завещание от 15 января 1667 г. // Factorul feminin in istorie: culegere de studii §i documente. - Chisinau, 2012. - P.197-214; Mertzimekis N. Epitrachelion aux inscriptions dedicatoires et liturgiques du tsar Fiodor Ier Ivanovitch (1584-1598), conserve au monastere de Vatopedi au Mont Athos // Annuaire de L'Universite de Sofia «St. Kliment Ohridski». - T.99(18). - Sofia, 2017. - P.59-69.. У контексті взаємин Ватопеда з Росією дослідники лише побіжно та фрагментарно торкалися контактів цього монастиря в українських землях, або й узагалі оминали їх увагою. Зв'язки його з козацтвом ще не ставали предметом спеціальної уваги.

Корпус відомих на сьогодні джерел, які стосуються історії контактів Ватопедського монастиря з українськими землями, обмежується кількома десятками одиниць (переважно це офіційні матеріали). Серед них можна виділити документи українського (що утворилися на теренах України й за її межами) та іноземного походження.

У цій публікації в науковий обіг уперше вводяться три листи 1767-1768 рр. від архімандрита Костянтина «із братією» на ім'я останнього кошового отамана Запорізької Січі П.Калнишевського та Генерального писаря Війська Запорізького І.Глоби ЦДІАК України. - Ф.229. - Оп.1. - Спр.166. - Арк.62-64.. В архіві Коша ці документи підшиті до загальних справ 1764-1774 рр. під назвою «О приежаючихъ в Сечь Запорожскую с разныхъ мнстрей и приходскихъ церквей за испрошениемъ отъ доброхотдателей милостины. Зъ 1768 году заведено. №г8з» Там само. - Спр.166.. У матеріалах цієї справи містяться три листи, підписані ватопедським архімандритом Костянтином. Зокрема один на ім'я П.Калнишевського, датований 28 листопада 1767 р. Там само. - Арк.63-63зв. Там само. - Арк.62, 64., ще два - від квітня 1768 р.9 З останніх одне послання адресоване кошовому отаманові Там само. - Арк.62., друге - Генеральному писареві І.Глобі Там само. - Арк.64.. Усі три документи написані церковнослов'янською мовою з елементами українізмів і підписані ватопедським архімандритом Костянтином. При цьому в листі від 28 листопада 1767 р. він значиться як «Константій», а під його іменем стоїть ще й автограф грецькою мовою скевофілакса Стефана Там само. - Арк.63зв., який 1761 р. підписував вступне прохання про надання пожертв у ватопедській «Книзі збору милостині» Архів Ватопедського монастиря на Афоні (далі - АВМА). - Книга збору милостині («вкладна книга») Ватопедського монастиря, 1761-1764 рр. - Арк.2..

Усі три листи скріплені печаткою Ватопедського Благовіщенського монастиря - круглий чорнильний відбиток, на якому зображено агіографічний сюжет Благовіщення Богородиці з образами архангела Гавриїла та Діви Марії, а також між двох ліній по колу міститься грецькомовний напис із повною назвою цієї афонської обителі. Порівняння відбитків печатки з цих трьох листів із відбитками на інших монастирських документах, що зберігаються в архіві Ватопедського монастиря, підтверджує їх справжність.

Як було відзначено, листи архімандрита Костянтина написані грамотною церковнослов'янською мовою зі вкрапленнями українізмів. Це свідчить, що серед монастирської братії були не просто рядові вихідці з українських земель, але досить освічені, котрі до того ж володіли каліграфією. Знання правил звертання до кошового отамана й Генерального писаря дає підстави вважати, що хтось із цих ченців і сам був колишнім козаком або старшиною.

На обох листах до П.Калнишевського вгорі міститься більш пізня рукописна позначка з датою отримання його адресатом: «сепъ 22 д 1768 году» ЦДІАК України. - Ф.229. - Оп.1. - Спр.166. - Арк.62-63.. Тобто їх було доставлено на Січ не пізніше 22 вересня 1768 р.

Аналіз наявної джерельної бази та опублікованих матеріалів засвідчує, що зв'язки Ватопеда з ченцями та прочанами з українських земель мали досить давнє коріння. Судячи з усього, публіковане тут листування стало наслідком попередньої місії монахів у 1761-1764 рр., про яку дізнаємося з іншої пам'ятки - «Книги збору милостині» (або «Вкладної книги»), що її ми виявили серед ще не досліджених рукописів архівосховища Ватопедського монастиря Див.: АВМА. - Книга збору милостині («вкладна книга») Ватопедського монастиря, 1761-1764 рр. - 28 арк.. Утім записи у цій прохальній «книзі» завершуються 1764-м роком, після того, як афонські ченці отримали в Києві від митрополита Арсенія (Могилянського) дозвіл на збирання милостині в межах Київської митрополії' Там само. - Арк.24.. Судячи з того, що на той час «книга» була майже заповнена, для наступних записів, імовірно, ватопедські ченці завели нову книгу, сліди якої поки що відшукати не вдалося.

Щодо продовження місії афонської «делегації» в подальші роки землями Гетьманщини та Війська Запорізького Низового, ми знаходимо свідчення якраз у публікованому тут листуванні з Кошем від 1767-1768 рр. Зокрема повідомляється, що кілька років до того на Січі перебував ватопедський ієродиякон Єлисей, який зібрав серед запорожців дуже щедрі пожертви на монастир («кромі церковнихъ опаратъ, и протчшхъ церковныхъ утварей денгами далъ дві тисячи пять сотъ рхблевъ») ЦДІАК України. - Ф.229. - Оп.1. - Спр.166. - Арк.63.. За успішно виконану місію та налагодження контактів зі старшиною («велможность Ваша и гспда старшини войсковіе такожъ и атамани курінніе»), ієродиякон Єлисей рішенням собору старців Ватопедського монастиря був рукоположений у священика та зведений у сан проігумена Там само. - Арк.63-63 зв.. Отримавши таке підвищення в монастирській ієрархії та набувши значно більших повноважень, за кілька років він знову був відряджений на Запоріжжя для збору пожертв. Задля успішності місії разом із ним відправили ще одного ватопедського інока («малороссіянина честнагм іеродіякона ДїмнисіА: которой полхчешемъ монашества, ї иеродіяконского чина во мбители нашей усиновилсА») Там само. - Арк.62.. Отже на той час у Ватопеді, окрім греків, подвизалися й ченці-українці, один з яких навіть мав сан ієродиякона.

У листі до П.Калнишевського ватопедці повідомляли про скрутне становище своєї обителі під «претяжчайшимъ махометянскимъ работнымъ игомъ», через що вони не у змозі сплачувати османцям податки (гарач), а також погасити численні борги перед кредиторами Там само..

Із листів випливає, що Ватопедський монастир просив Кіш прийняти його під свою «ктиторську патронатську протекцію». При цьому неодноразово підкреслювалися благодіяння та щедрість кошового отамана, старшини й усього Війська Запорізького до обителі. Водночас наголошувалося, що Січ у цей час чи не єдина, хто не відмовляє у «ктиторской многопатронствхющей милости» Там само.. Це уточнення дуже цінне, оскільки досі не було достовірно відомо про ктиторство Запоріжжя над братією одного з найбільших та найавторитетніших монастирів Афону.

У листі до П.Калнишевського ватопедський архімандрит Костянтин повідомляв важливу деталь про те, що отримане як офірування дороге церковне начиння «въ церковной церемонїи мы оупотребляемъ», тоді як з отриманих коштів 2500 руб. частково спрямовані на погашення боргів перед кредиторами, а більша частина з цих грошей «на монастирское строеніе употребыли» Там само. - Арк.63.. Як на той час пожертва в розмірі 2500 руб. являла собою досить велику суму не тільки за мірками Російської, але й Османської імперії, у межах котрої перебувала Свята Гора. На такі гроші цілком можна було здійснити повноцінні роботи. Тому згадка в публікованих документах про будівництво та ремонт монастирських споруд дуже важлива.

Якраз незадовго до цього, у 1749 р., при Ватопеді було засновано школу Афоніаду. За задумом ченців, вона мала стати в Османській імперії «оплотом еллінських знань, виховання та просвіти в галузі як філософських, так і богословських наук» Хриебогорщ (ПападопоиХо^), opxicn. Пері twv ^ета t^v aXwaiv Kwv^TavTivounoXsw? 'EXX^viKwy Ака§п^і^ // Практіка 'АкаЗп^а;. - Т.2. - 'AO^v^v, 1927. - S.200-206; ЛркЖдщ IspodidKovo$ Baronaidivo^. І^торіа т^<; Іера? Меуі^т^^ Mov^ той БатопаїЗіои. - Тк5саі?: Іера Меуіотп Mov^ БатопаїЗіои Aytov Оро?, 2017. - S.193-194; Афониада // Православная энциклопедия. - Т.4. - Москва, 2002. - С.128.. На перших порах тут навчалися до 20 осіб. Коли з 1753 р. її дидаскалом став просвітник і богослов Євгеній (Булгаріс), кількість учнів зросла спочатку до 70, а згодом перевищила 100. У 1754 р. було отримано патріарший указ про збирання милостині по різних країнах на утримання «академії». З цією метою ватопедські ченці впродовж наступних десятиліть регулярно вирушали в мандри по внески на школу. Завдяки цьому поступово було збудовано великий комплекс, який складався з гуртожитку і класів на 170 учнів, бібліотеки, трапезної, лікарні. Згодом при обителі було зведено типографію, а також нові монастирські лікарню, велику трапезну, інші будівлі. Таким чином, згадані архімандритом Костянтином зібрані на Січі 2500 руб. «на монастирское строеніе» ЦДІАК України. - Ф.229. - Оп.1. - Спр.166. - Арк.63., імовірно, були спрямовані, серед іншого, і на розбудову та підтримку афонської школи. Отже П.Калнишевський, І.Глоба, інші представники старшини у цей час виступали і як ктитори навчального закладу, що діяв при Ватопедському монастирі з 1749 по 1799 рр.

Документи по-новому розкривають історію українських зв'язків з Афоном, зокрема з патріаршою ставропігійною Ватопедською обителлю. Особливо активно такі взаємини проявилися у XVIII ст., коли до ктиторської підтримки монастиря долучилася Січ (досить часто в особі козацьких старшин, котрі розглядали свою участь у цій справі як неодмінний атрибут власного елітарного статусу у суспільстві).

Публікацію здійснено відповідно до правил видання пам'яток, писаних українською мовою та церковнослов'янською української редакції Див.: Німчук В.В. Правила видання пам'яток, писаних українською мовою та церковнослов'янською української редакції. - Ч.1. - К., 1995. - 34 с.. Букви, які вийшли з ужитку (-«-, -І-, -е-, -Х-, -А-, -ъ-), збережено. Усі надрядкові літери внесено в рядок і позначено курсивом. Збережено написання слів під титлами. Помилки писарів не виправлялися. Номери аркушів передають пагінацію документа. Кінець аркушу позначено //. До кожного листа подано дату й заголовок.

№і 1767 р., 28 листопада. Лист ватопедського архімандрита Костянтина до кошового отамана Війська Запорізького П.Калнишевського

п: сгпъ 22 д 1768 году

[печатка]

Вєлможнїй и вьісокшпочтеннїй гспднъ славнагш войска Низовогш Запорожскогш Атаманї кошовій зъ почтгннійшою войсковою старшиною, и со всіми курінними атаманами.

Мірі, тишина долгодгнствгнног благополучної здравіа въ васъ процвітеть, пачг жъ блгодать Гспда нгішггш Їиса Хрста, и любы Бга ї Мтца, и причастіг Стагш Дха съ вамы да оумножится.

Нє изъргчгнная Вглможности вашгй и всггш войска Низовогш Запорожскогш коль готовы єсте нг ищгтнымъ милосгрдігмь шбАтели Святіг и руці нг имущых милостингю наполняти богоподражатглная повсюду шбходящая слава просіяла гсть. Которой вашгй бгоподражатглной многой милостині какъ пргд симъ шбитгль Аенская Б гоматгрная блговіщгнская ваша Ватопгдская многократні нг бгзъ участна, пачг жъ нын4 получивши шт прибывшогш з Січи Запорожской всгчгстнагш їгршмонаха Єлисгя у васъ тогда бывшогш діакономь, которой кромі цгрковънихъ опаратъ, и протчїихь цгрковныхъ утваргй дгнгами даль дві тисячи пять сотъ рублгвъ, должна гсть съ нгизъргчгннимъ ш благодітглгхъ и любителгхъ Јя молгшгмъ прославитъ Бга: а понгжг шной всгчгстной цромонахъ Елисей при подачг вышгписаннихъ шпаратъ и дгнггъ во шбитгли шбявилъ, что вглможность Ваша и гспда старшини войсковіг такожъ и атамани курКншг при подачи шт сгбг милостини и протчихъ козаковъ на таковъ подаяніг милостини многомощнимъ словомъ увіщгвали и наставляли, и потому дг шнъ такъ многимъ числомъ милостиню испросилъ; тогш ради при возсиланїи всгмогущгму Гспду Бгу благодаргнія, по данному шт нггш рггстру въ помянники гдг кому за прилично записани, и всггдашная при бгзкровной жгртві молитва приносится и напргд приносима будгтъ. Мпарати жъ цгрковніг благочинні мы прігмши въ цгрковной цгргмонїи мы уупотргблягмъ. А дгнги иниг кргдиторамъ /: которіг намъ въслідствім нашг полужили. А инніг на монастирског строгніг употргбыли, шбявлягмъ бгомолчгскш. Его жъ всгчгстнагш Їгромонаха Єлисгя за понгсгнной въ послушании труд // арк.63 зв. почтили игумгномъ шбАтели. А при томъ вашу вглмож ность, почтгннійшую войсковую старшину и гспдъ курінних атамановъ всгнижайшг бгомолчгскш просимъ и впргд кто шт насъ къ таковому послушанію шпргділгнт и штправлгнъ в СЬчъ Запорожскую будгть віру подавь всг возможнаги вспоможе нія удостоить, за что ибитгль Святая въ нгпргстаннихь дгнно нощныхь молйтвахь о вглможностгхь ваших пргбыть имігть.

Вашихь вглможностгй млстивихь нашихь благодітглгй всггдашніг бгомолцы Святія Аоонскія горы ибитгли блговіщгнскія ватопгдскія.

Архимандрить Константій зъ братїгю.

[підпис грецькою мовою]

1767 года ноябрА 28 д зъ ибитгли Ватопгдской

ЦДІАК України. - Ф.229. - Оп.1. - Спр.166. - Арк.63-63 зв. Оригінал

№2 1768 р., квітень. Лист ватопедського архімандрита Костянтина до кошового отамана Війська Запорізького П.Калнишевського иі сгп: 22 д 1768 году

[печатка]

Вєлможнїй и высокипочтгншй гспднь кошгвїй пргславноги войска Низовою Запорожскою.

Вьісокомлстивій и блгонадгжнійшій Святія обители ншгя блгодітгл.

За высокомилостиво благодітглское вглможности Вашгя ко ибитгли нашгй бгоматерней

Блговіщгнской ватопгдской дачгю милостини чргзь сгю подателя всгчгстнаю протоигумгна ієромонаха Єлисгя которой пргдсимь в Січи во испрошгніи милостини быль діякономь благопризритглстви. Прошлою 1767 года ноября 27 д итпущгннымь съ ибитгли нашгй писанігмь

Вашгй Вглможности мы благодарили, и нині всгпокорно благодаримь, и чти заблаго дітглгй давшихь милостиню по ибитгли при бгзкровной жгртві молитва приноситсА, а пргдргчгнній всгчгстній итць Єлисгй во игумгна произвгдгнь, тімь жг писанігмь извістили, а понеже вашгй вглможности, и всгму благочгстивому воинству под рукою вашгю находя щгмуся совгршгнно извістно, чти здгшніг Святогорскіг ибитмли святіе подъ пргтяжчаи-шимъ махомгтянскимъ работнымъ игомъ боліг трохъ сотъ літь состоящи, не пргстанног стгнаніг иміють, и къ помощи шнимъ прибігать боліг ни къ кому, точію гщг намъ гдинствгнніг двгри милосгрдія Січи Запорожской нг затворгнны: и якш шбитгль наша здгсь въ нынгшног злог вргмя шплатить за сгбг гаряча нг можгтъ, къ тому жъ и задолжилась к гсъ до четиргдгсяти, и нгто самой исти, но и процгнту уплачивать нг состоятглна: Тогш ради соборні ш Хрсті братія святія шбитгли согласившись паки пргдписанного всгчгстнагш прото игумгна ігромонаха Єлисгя, и с нимъ малороссіянина чгстнагш ігродіякона ДїшнисіА /: которой получгшгмъ монашгства, ї игродіяконского чина во шбитгли нашгй усиновилсА :/

К вашгй вглможности поклонитись посилая, всгнижайшг просимъ, по шсобливой свогй ко шби-тглгмъ святимъ ктиторской многопатронствующгй милости под милосгрдо штгчгскую многоповажную свою протгкцію их принявъ, въ Січи Запорожской и ньіні млстиню испрошо- вать дозволить. И а щгбъ кто из дховнихъ пгрсонъ въ томъ испрошгнїи милостини воспргпятствовалъ бы, ш нихъ протоигумгна Єлисгя, і игродіякона Дішнисія млстиво штчгско защи тить, в чгмъ шбитгль святая на вашу вглможность надгжду возлагая при всггдашнгмъ Бгомолчгстві, и имгни вглможности вашгя благопочитанїи навсггда ПРЄБуДЄМВ.

Вашгй вглможности, высокомлстивагш и блгонадгжднійшагш Святія шбитгли нашгя благодітгля покорніг слуги и всггдашнім богомолцы Царскія и Патріаршія шбитгли благовіщгнскїя ватопгдскія Архимандритъ Константинъ з братією.

1768 г года априля дня з Ватопгда

Там само. - Арк.62. Ориґінал

№3 1768 р., квітень. Лист ватопедського архімандрита Костянтина до генерального писаря Війська Запорізького І.Глоби

[печатка]

Высокшблагородный ї достойнопочтгнный гспднъ писарь славного войска Низового Запорожскогш.

Млстиводознанный Святыя шбитгли нашгя благодітгль

За милостивоблагодітглског ко шбитгли нашгй бгоматгрнгй благовіщгнской ватопгдской, дачгю чргза сгги подателя всгчгстнаги протоигумгна ігромонаха Єлисгя, милостини, явлгнног ит вашгго вьісокоблагородія благопризритглстви, прошлоги 1767 года ноября 27 д итпущгнныма съ ибитгли нашгй писанігма вашгму вьісокоблагородію мы благодарили: и нині покорно благодарима, и чти за благодітглгй давшиха во ибитгль милостиню при бгзъкровной жгртві молитва приносится и впргд приноситись будгта, а пргдргчгнній всгчгстній їгромонаха Єлисгй во игумгна произвгдгна, тіма жг писанігма извістили; а понгжг вашгму вьісокоблагородію и всгму благочгстивому воинству Запорожскому совгршгнни извістни: что здгшніг Святогорскіг ибитгли святіг под пргтяжчайшима махомгтянскима работныма игома боліг троха сота літа состоящи нг пргстанног стгнаніг иміюта и къ помощи инима прибігать боліг ни къ кому точію гщг нама гдинствгнніг двгри милосгрдія Січи Запорожской не затворгни; а понгжг ибитгль наша здгсь в нинішног злог вргмя иплатить за сгбм гаряча нг можгта. Къ тому жа и задалжилась к гса до чгтиргдгсяти, и нгто самой исти, но и процгнту уплачивать нг состоятглна: тоги ради соборні и Хрсті братія Святія ибитгли согласившись, паки пргдписанноги всгчгстноги протоигумгна їгромона Єлисгя и с нима малороссія нина чгстнаги ігродіякона Діинисія /: которой получгнігма монашгства і игродїяконскоги чина во ибитгли Святой нашгй усиновился :/ къ вашгму высокоблагородію по клонитись посилая всгнижайшг просима по исобливой свогй ко ибитглєм святыма кти торской много патронствующгй милости под исобливую свою милосгрдно итчгскую многоповажную протекцію принява, в Січи Запорожской и нині милостиню испросить от коги подлгжита исходатайствовать, и а щгба кто из духовниха пгрсона, в тома исъ прошгнїи милостини воспргпятствовал бы, то яко вашгму високоблагородїю даровал гсть Бга волю, и слово со властію, иниха протоигумгна Єлисгя, и їгродіякона Дїинисія милостиво итчгски защитить. В чгма ибитгль Святая на вашгги высокоблаго родія надгжду возлагая при всггдашнгма богомолчгстві и їмгни благопочита нїи навсггда пргбудгта

Вашгги Високиблагородія млстиваго Святыя ибитгли нашгя благодітгля покорніг слуги и всггдашныг богомолцы царскія и патріаршія ибитгли благовіщгнскія ватопгдскіА Архимандрита Константина зъ братігю.

1768 года априля д зъ Ватопгда

Там само. - Арк.64. Ориґінал

References

1. Chentsova, V. (2000). Istochniki fonda “Snosheniya Rossii s Gretsiyey” RGADA po istorii mezhdunarodnykh otnosheniy v Vostochnoy i Yugo-Vostochnoye Evrope v 50-e gg. XVII v. Russkaya i ukrainskaya diplomatiya v Evrazii: 50-egg. XVII v., 162164. Moskva. [in Russian].

2. Chentsova, V. (2011). Pisets Nikolay Armiriot i Krest tsarya Konstantina: K istorii svyazey Vatopedskogo monastyrya s Rossiyey v XVII v. Palaeoslavica, 19(2), 60-109. Cambridge (Mass.). [in Russian].

3. Fonkich, B. (1991). Grechesko-russkiyesvyaziser. XVI- nach. XVIII v.: Grecheskiye dokumenty moskovskikh khranilishch: Katalog vystavki, 30-46. Moskva. [in Russian].

4. Fonkich, B. (2001). Chudotvornyye ikony i svyashchennyye relikvii khristianskogo Vostoka v Moskve v ser. XVII v. Ocherkifeodal- noyRossii, 5, 89-97. Moskva. [in Russian].

5. Kashtanov, S., Stolyarov, L., Fonkich, B. (Ed.). (2004). Rossiya igrecheskiy mir vXVIv. Moskva. [in Russian].

6. Mertzimekis, N. (2017). Epitrachelion aux inscriptions dedicatoires et liturgiques du tsar Fiodor Ier Ivanovitch (1584-1598), conserve au monastere de Vatopedi au Mont Athos. Annuaire de LUniversite de Sofia “St. Kliment Ohridski”, 99(18), 59-69. Sofia. [in French].

7. Miskevka, V., Marinesku, F. (2012). Roksandra Khmelnitskaya (doch Vasiliya Lupu) i eye zaveshchaniye ot 15 yanvarya 1667 g. Factorul feminin in istorie:culegeredestudii yidocumente, 197-214. Chisinau. [in Russian].

8. Nimchuk, V. (1995). Pravyla vydanniapamiatok, pysanykh ukrainskoiu movoiu ta tserkovnoslovianskoiu ukrainskoiredaktsii. Kyiv. [in Ukrainian].

9. Pavlikianov, C. (1996). A Short Catalogue of the Slavic Manuscripts in Vatopedi. Byzantina. Symmeikta, 10, 295-325. Athens.

10. Pavlikianov, C. (2008). The Athonite Monastery of Vatopedi from 1462 to 1707. Sofia.

11. АркаЗіо^, BaTonaiSivo^. (2017). laropia, ?q$ Iepa$Meyi&rysMovfy; tovBaronaiMov. Ayiov Opo$. [in Greece].

12. Bap^o^v^, M. (2006). To GiKoupsviKOПатуїаухеіо, гкіїосгрXskdv^iov. Athens. [in Greece].

13. Xpuaoxoi^n?, K. (1996). 'Ano T^v 'Q6wy.avin^ катактп^п &<; tov 20o aiwva. Tspd Meyiary Movy Barons^iou, napddoay-icropia- Tfyvy, 1, 66. “Ayiov “Qpo^. [in Greece].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Походження та принципи господарювання Петра Калнишевського. Від рядового козака до кошового отамана. Остання запорізька депутація. Ліквідація Запорізької Січі. Подорож Білим морем, останні роки "государевого злочинця" П. Калнишевського на Соловках.

    реферат [24,7 K], добавлен 24.02.2011

  • Аналіз особливостей періодизації церковно-радянських відносин. Знайомство з пропавшими безвісті храмами Приазов’я. Розгляд причин руйнації церковних споруд в роки радянської влади. Характеристика Благовіщенського жіночого монастиря на Херсонщині.

    курсовая работа [81,0 K], добавлен 12.10.2013

  • Життя Петра Івановича Калнишевського та його діяльність - дзеркальне відображення історії Запорізької Січі, її успіхів, труднощів та протиріч. Зовсім не випадкові трагічні долі останнього кошового і самої Січі.

    реферат [129,7 K], добавлен 03.06.2004

  • Передумови виникнення Запорізької Січі. Особливості військово-політичного та адміністративного устрою Запорізької Січі. Зруйнування Запорізької Січі. Роль Запорізької Січі у формуванні політично-державницької свідомості українців.

    реферат [20,5 K], добавлен 19.03.2007

  • Основні соціально-економічні причини виникнення та розвитку запорізького козацтва, особливості відносин даного угрупування з владою на різних етапах існування. Форми і характер землеволодіння доби Запорізької Січі. Економічний розвиток Запорізької Січі.

    реферат [32,3 K], добавлен 20.10.2010

  • Історія створення та існування Запорізької Січі. Роль Запорізької Січі для історії українського народу. Соціальний устрій Війська Запорозького його характеристика та значення. Верховна влада військової ради та адміністративно-судовий апарат.

    реферат [13,1 K], добавлен 10.01.2009

  • Приход к власти Екатерины II. "Наказ" и Комиссия 1767-1768 гг. Губернская реформа. Судебная реформа. "Жалованная грамота дворянству". Отношение к крепостному праву. Другие труды по законодательству и праву. Расширение народного образования.

    реферат [32,4 K], добавлен 10.04.2007

  • Принципи військового виховання молодого покоління української та польської шляхти. Традиції лицарського виховання дітей української шляхти. Комплекс бойових мистецтв, якому навчали мамлюків в Січі. Історичні факти використання бойового мистецтва в бою.

    реферат [51,9 K], добавлен 25.08.2012

  • Положение русского крестьянства в XVIII веке. Крестьянские волнения как форма выражения социально-экономических требований. Особенности и обсуждение крестьянских наказов в Уложенную комиссию. Место крестьянского вопроса в ходе работы Уложенной комиссии.

    контрольная работа [36,8 K], добавлен 27.07.2013

  • Історія козацтва, його роль в державотворенні України. Становлення Запорізької Січі, її військово-політичний та адміністративний устрій. Роль Козацтва у загальнонаціональному русі та Визвольній війні, встановлення контролю Росії над Запорозькою Січчю.

    контрольная работа [58,5 K], добавлен 21.11.2010

  • Характеристика личности и начало правления императрицы Екатерины II. Просвещенный абсолютизм как политика правления великой императрицы. "Наказ" и Комиссия 1767-1768 гг. Жалованная грамота городам и дворянству. Сущность судебной реформы Екатерины II.

    презентация [1,3 M], добавлен 29.04.2013

  • Воцарение Екатерины II на престол. Реформы императрицы, направленные на создание правового государства, опирающегося на выборное сословное самоуправление. "Наказ" и Комиссия 1767-1768 гг. Жалованная грамота дворянству, городам, государственным крестьянам.

    презентация [1,4 M], добавлен 17.04.2015

  • Многовековая история Соловецкой обители, изменения, которые претерпевало монастырское хозяйство, особенности архитектурного облика, соборы. Период существования Соловецкого лагеря особого назначения. История и архитектура Псково-Печерского монастиря.

    реферат [30,2 K], добавлен 07.12.2009

  • Часопис "Волынскія Епархіальныя Вдомости" в контексті історико-краєзнавчого руху на Волині в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Відомості про авторів нарисів, присвячених дослідженню православної та унійної доби в історії монастирів Волині.

    курсовая работа [62,6 K], добавлен 22.05.2012

  • Історія виникнення Почаївської Лаври: перша фундаторка монастиря - Анна Гойська, магнат Андрій Ферлей. Почаївський монастир у ХVІІ столітті: ініціатор будівництва Успенського собору – Потоцький. Святиня на порозі ХХІ століття: ігумен Амфілохій.

    курсовая работа [49,0 K], добавлен 06.08.2008

  • Гайдамацький рух у Правобережній Україні з початку XVIII ст., передумови, причини і хід повстання: початок, розгортання, Уманська різня; організація життя на захоплених М. Залізняком територіях; позиція Запорізької Січі; придушення і наслідки Коліївщини.

    курсовая работа [130,4 K], добавлен 15.01.2011

  • Місто Путивль під час і після монгольської навали. Розвиток Путивля після входження у Велике князівство Литовське і після входження до складу Московської держави, набуття їм стратегічного значення. Роль Молчанського монастиря в розвитку міста Путивля.

    реферат [41,4 K], добавлен 02.10.2015

  • Історія та основні етапи становлення та розвитку Запорізької Січі, її військове призначення та структура, місце в історії України XVI–XVIII ст. Особливості адміністративного та політичного устрою Запорізької Січі, важливі посади війська, їх ієрархія.

    реферат [22,6 K], добавлен 28.03.2010

  • Заходи російської влади для цілковитого знищення місцевого військового, адміністративного і судового апарату в Україні. Передумови зруйнування Запорізької Січі, причини ліквідації. Наслідки зрууйнування Запорізької Січі, початок кріпацтва на України.

    реферат [23,8 K], добавлен 29.11.2009

  • Козак - незалежна, озброєна людина. Зовнішній вигляд запорозького козака. Причини, з яких українці йшли у козаки. Утиски з боку панів Речі Посполитої як причина виникнення козацтва. Заснування першої Січі гетьманом Дмитром Вишневецьким у 1556 р.

    презентация [7,4 M], добавлен 03.02.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.