Юрисдикція та соціальне значення межових судів Подільської губернії (1814-1840 рр.)

Запровадження в частині Західних губерній Російської імперії межової системи, юрисдикція якої розповсюджувалася на розмежування маєтків приватних власників та казенних володінь від приватновласницьких. Політика невтручання в партикулярні справи.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.11.2022
Размер файла 39,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Висновки

Таким чином, верховна влада запровадила в частині Західних губерній Російської імперії межову систему, юрисдикція якої розповсюджувалася на розмежування маєтків приватних власників та казенних володінь від приватновласницьких. У частині встановлення меж приватних володінь держава проводила чітку політику невтручання в партикулярні справи. Запропонувавши чітку форму судового процесу з системою покарань, вона сподівалася на швидке проведення розмежування. Проте насправді лише у разі згоди всіх сторін цей процес був нетривалим. Якщо ж якась зі сторін через користування спірними угіддями або проблемами з документами не бажала розмежування, то процес затягувався на роки й десятиріччя. Очевидно, що межові судді допускали зловживання, але звернення поміщиків про нагляд стряпчими за суддями та розмежуванням було відкинуто. З іншого боку, така політика верховної влади переконувала місцеве дворянство у домінуванні в судовій сфері та примиряла з російською присутністю.

Проте невтручання в партикулярні справи не означало повторення такої ж ситуації з казенною власністю. Верховна влада зробила обов'язковою присутність чиновників не лише тоді, коли справа стосувалася безпосередньо казенної власності, але і староств, фундушів, придбаних від казни маєтків і землеволодінь міщанства. Прогнозовано, що дворянство намагалося збільшити своє землеволодіння за рахунок казенної власності. Якщо ж це не вдавалося, то справа затягувалася на тривалий строк, причому до порушників не застосовувалися каральні санкції. Пояснення полягає в небажанні влади йти на конфлікт з місцевою елітою заради збереження лояльності.

Російська влада намагалася впорядкувати систему документообігу та посилити виконавчу дисципліну межових судів. Не виділяючи коштів повітовим межовим судам на утримання суддів, канцеляристів, винайм приміщення та діловодство, від голови суду постійно вимагали звітів, формулярних списків і відповідей по казенним справам. Це призводило до небажання частини посадовців добросовісно виконувати свої службові обов'язки. Загалом же межова система, яка була своєрідно модернізованою попередньою підкоморською, не вписувалася в концепцію Миколи І щодо скасування регіональних відмінностей, тому в 1840 р. була ліквідована.

межовий суд подільська губернія

Список літератури:

1. Акманов А.И. Межевые работы на башкирских землях в конце XVIII-XIX вв. Вестник Башкирского университета. 2012. Т. 17. № 1(І). С. 731-733. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/mezhevye-raboty-na- bashkirskih-zemlyah-v-kontse-xviii-xix-vv.

2. Бовуа Д. Гордиев узел Российской империи: Власть, шляхта и народ на Правобережной Украине (1793-1914) / Пер. с фр. М. Крисань. Москва : Новое литературное обозрение, 2011. 1008 с.

3. Держархів Вінницької обл. (Державний архів Вінницької області). Ф. 484. Оп. 1. Спр. 14. 77 арк.

4. Держархів Вінницької обл. Ф. 484. Оп. 1. Спр. 25. 48 арк.

5. Держархів Вінницької обл. Ф. 489. Оп. 1. Спр. 1. 499 арк.

6. Держархів Вінницької обл. Ф. 489. Оп. 1. Спр. 2. 527 арк.

7. Держархів Вінницької обл. Ф. 489. Оп. 1. Спр. 3. 18 арк.

8. Держархів Вінницької обл. Ф. 515. Оп. 1. Спр. 3. 18 арк.

9. Держархів Вінницької обл. Ф. 515. Оп. 1. Спр. 4. 25 арк.

10. Держархів Вінницької обл. Ф. 515. Оп. 1. Спр. 5. 15 арк.

11. Держархів Вінницької обл. Ф. 515. Оп. 1. Спр. 6. 12 арк.

12. Держархів Хмельницької обл. (Державний архів Хмельницької області). Ф. 120. Оп. 1. Спр. 3043. 1745 арк.

13. Держархів Хмельницької обл. Ф. 134. Оп. 1. Спр. 35. 288 арк.

14. Держархів Хмельницької обл. Ф. 134. Оп. 1. Спр. 77. 241 арк.

15. Держархів Хмельницької обл. Ф.134. Оп.1. Спр. 112. 153 арк.

16. Держархів Хмельницької обл. Ф. 594. Оп. 1. Спр. 3. 20 арк.

17. Кавелин С.П. Межевание и землеустройство. Теоретическое и практическое руководство. Москва : Издание магазина «Правоведение» И.К. Голубева, 1914. 339 с.

18. Maйбopoдa P.B. Староство. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Starostvo.

19. Малиновский Ф.Л. Исторический взгляд на межевание в России до 1765 г. Санкт-Петербург : Типография А. Сычева, 1844. 168 с.

20. Некрасов Ф.Г. Межевание земель в России: (Межевые законы): Конспект. излож., приспособл. для первоначального общего ознакомления с рус. межеванием. Москва : скл. у авт., 1915. 141 с.

21. Полное собрание законов Российской империи (далее - ПСЗ). 1-е собр. СПб., 1830. Т. 30 (1808-1809). 1402 с.

22. ПСЗ. 1-е собр. СПб., 1830. Т 31 (1810-1811). 942 с.

23. ПСЗ. 1-е собр. СПб., 1830. Т 32 (1812-1814). 1105 с.

24. ПСЗ. 1-е собр. СПб., 1830. Т 33 (1815-1816). 1171 с.

25. ПСЗ. 1-е собр. СПб., 1830. Т 34 (1817). 956 с.

26. ПСЗ. 1-е собр. СПб., 1830. Т 35 (1818). 672 с.

27. ПСЗ. 1-е собр. СПб., 1830. Т 38 (1822-1823). 1352 с.

28. ПСЗ. 1-е собр. СПб., 1830. Т 39 (1824). 688 с.

29. ПСЗ. 1-е собр. СПб., 1830. Т 40 (1825). 629 с.

30. ПСЗ. 2-е собр. СПб., 1841. Т 15 (1840). 855 с.

31. Смирнов Г.С., Смирнов С.С. Организация генерального межевания в России. Социум и власть. 2009. № 1 (21). С. 104-110. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/organizatsiya-generalnogo-mezhevaniya- v-rossii.

32. Смирнов Г.С., Смирнов С.С. Организация специального межевания в России. Социум и власть. 2010. № 1 (25). С. 106-111. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/organizatsiya-spetsialnogo-mezhevaniya- v-rossii.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.