Індустріальні процеси у Західному регіоні Української РСР: здобутки та прорахунки

До найпотужніших західноукраїнських нафтопереробних підприємств належали заводи в Дрогобичі, які було націоналізовано зі встановленням радянської влади у вересні 1939 р. Завод «Польмін» отримав назву Дрогобицького нафтопереробного №і, «Галіція» - Дрогобицького нафтопереробного №2. У повоєнні роки в Українській РСР було побудовано два заводи у містах Кременчук і Лисичанськ, реконструйовано і розширено заводи у Дрогобичі, Львові (Львівський дослідний нафтомаслозавод), Надвірній, Одесі і Херсоні, що сприяло зростанню проектних потужностей із переробки нафти, обсяги якої у 1990 р. досягли 62,5 млн т на рік Братичак М.М. Від газолінових заводів Прикарпаття до сучасної нафтопереробної промисловості України // Нафтогазова галузь України. - 2013. - №2. - С.35..

Хімізацію народного господарства СРСР вважали магістральним напрямом, що послаблював залежність суспільства від природних факторів, здійснював переворот у сировинній базі виробництва. Хімія дозволяла прискорити розвиток економіки країни, республіки, регіону.

У післявоєнний період істотно розширилося хімічне виробництво у Львівській та Івано-Франківській обл. Всесоюзні міністерства прагнули розмістити шкідливі виробництва хімічної промисловості у Західному регіоні УРСР, де був надлишок трудових ресурсів. Сировинною базою хімічно-гірничої індустрії служили запаси різноманітних корисних копалин: самородної сірки Придністров'я, калійно-магнієвих солей Прикарпаття, алунітів і кам'яної солі Закарпаття. Сірчану промисловість було створено на базі Придністровського сірконосного району (територія Львівської і частково - Івано-Франківської обл.), де збудовано Роздільський гірничо-хімічний комбінат зі шкідливим для довкілля відкритим способом експлуатації. Одним із перших споживачів сірки став Бориславський хімічний завод, який використовував її для виробництва ультрамарину. Враховуючи великі потреби оборонної промисловості і частково сільського господарства країни в сірці, було споруджено Новояворівський гірничорудний комбінат Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. - Ф.Р-2. - Оп.13. - Спр.2136. - Арк.203..

Особливе значення прикарпатських родовищ калійних солей полягало в тому, що вони були основним природним джерелом для отримання різних видів сульфатно-калійних добрив у СРСР. Значні запаси сировини та їх безпосередня близькість до районів сільськогосподарського виробництва сприяли розбудові великої хімічної промисловості. Неподалік курортного Трускавця споруджено Стебниківський калійний комбінат. Чималі кошти із всесоюзного бюджету було виділено на розширення виробничих потужностей калійного комбінату в Калуші, який заснували іноземні підприємці в ХІХ ст. У його складі з 1965 р. працювала фабрика з виробництва двоокису кремнію аеросилу. Для збільшення обсягів виробництва споруджено шахту ім. 50-річчя Жовтня (так «на вимогу колективу» перейменовано калійний рудник «Ново-Голинь») та Домбровський кар'єр, на якому калійну руду видобували небезпечним відкритим способом. У 1967 р. на Калуському хіміко-металургійному комбінаті вперше у СРСР уведено в експлуатацію хімічну фабрику з випуску безхлорних калійних добрив Там само. - Ф.Р-582. - Оп.9. - Спр.4680. - Арк.50..

Упродовж 1964-1967 рр. у Львівському економічному районі було організовано виробництво азотних добрив. На базі потужностей із хімічної переробки прикарпатського природного газу в Рівному споруджено великий завод азотних добрив. У 1964 р. стала до ладу дослідна установка з виробництва сульфату амонію (зі вмістом азоту до 30%) із відходів парафінового виробництва на заводах об'єднання «Дрогобичнафтопереробка». Дослідні, а згодом промислові установки з одержання сульфату амонію з відходів основного виробництва почали споруджувати і на інших нафтопереробних підприємствах Державний архів Рівненської обл. (далі - ДАРО). - Ф.П-400. - Оп.2. - Спр.2014. - Арк.12..

Розвиток і вдосконалення шахтного фонду у вугільній промисловості УРСР у 1960-ті рр. інтенсивно здійснювався в усіх басейнах республіки - Донецькому, Львівсько-Волинському та Дніпровському. Стратегічним напрямом економіки західноукраїнських областей був видобуток вугілля і забезпечення електростанцій паливом. Додатковим джерелом паливної сировини в республіці слугувало кам'яне вугілля Львівсько-Волинського басейну. У 1963 р. його видобуток становив понад 7 млн т, а в наступні роки - 15-20 млн т ЦДАГО України. - Ф.1. - Оп.25. - Спр.78. - Арк.13.. Крім вугілля у Волинській обл. як паливо широко використовували торф. Три великі торфопідприємства - Гавчицьке, Ковельське та Підцаревицьке - виконували машинне видобування і брикетування торфу ДАРО. - Ф.П-400. - Оп.2. - Спр.2456. - Арк.105..

Складовою частиною єдиного технологічного комплексу, формування якого мала забезпечити «Олефінова програма», було виробництво хлорвінілу і поліхлор- вінілової смоли на об'єднанні «Хлорвініл» у Калуші. Про важливість цієї діяльності свідчить вітальний лист генерального секретаря ЦК КПРС Л.Брежнєва Тепла зустріч на радянській землі. Дружні переговори у сердечній обстановці // Радянська Україна. - 1974. - 27 вересня..

Важливу роль у подальшому розвитку хімічної промисловості відіграли запаси менілітових сланців, родовища яких простягаються вздовж східного схилу Карпат на сотні кілометрів. Працівники Вигодського лісохімзаводу, Івано-Франківського проектно-конструкторського технологічного інституту та Інституту геології горючих копалин у 1963 р. провели термічну переробку іоо т менілітових сланців. Подібний експеримент із переробки карпатських сланців було виконано також на сланцепереробному комбінаті в естонському місті Кохтла-Ярве. Перелік продуктів, які можна одержати зі сланців, дуже широкий - від будівельних матеріалів до фармацевтичних виробів. Однак у державі не було єдиного центру, який взяв би на себе вирішення проблем комплексного перероблення карпатських сланців. За кордоном у той час вже працювали сланцепереробні комбінати, які випускали автомобільний бензин, мазут, зріджений газ Карпатська цілина // Прикарпатська правда. - 1966. - 15 жовтня..

У результаті планових пошукових досліджень, проведених в Івано-Франківському інституті нафти і газу на початку 1973 р., на території області було вперше виявлено «уранову мінералізацію в мідянистих пісковиках» протяжністю понад іоо км. Проведена науковцями розвідувальна робота підтвердила наявність урано-полімета- лічного басейну на території Івано-Франківської та Львівської обл. У зв'язку з тим, що в них є домішки золота, срібла, цинку, свинцю, такі руди також вважаються цінною мінеральною сировиною ЦДАГО України. - Ф.1. - Оп.25. - Спр.899. - Арк.3-5..

Процес індустріалізації Західного регіону УРСР супроводжувався широкомасштабним будівництвом електростанцій, заводів, фабрик, реконструкцією і технічним переобладнанням робочих місць, що сприяло економічному розвитку регіону, зростанню зайнятості населення, створенню промислової бази на основі місцевих ресурсів. Економічний комплекс Західного регіону набув загальних визначальних рис радянської планової економіки. У другій половині ХХ ст. відбулися важливі зміни у структурі промислового потенціалу західних областей республіки. В тогочасній економіці поєднувалися два типи відтворення: з використанням екстенсивних (експлуатація нових природних багатств, трудових ресурсів) та інтенсивних джерел зростання, що вдосконалювало структуру виробництва й систему управління. Західний регіон УРСР розвивався прискореними темпами, зокрема у дев'ятій - дванадцятій п'ятирічках спостерігалося зростання показників промислового зростання, проте низький рівень техніки, недосконалість технологій знижували економічну ефективність. При цьому виснажувалися основні природні ресурси: вугілля, нафта, газ, калійні солі, озокерити, сірка. Прищеплення командно-адміністративній економіці елементів ринку було принципово неможливим, оскільки все вирішували не виробники, а партійно-державний апарат.

References

1. Aleksiievets, M.O. (1999). Ekolohichnyi rukh v Ukraini. Ternopil. [in Ukrainian].

2. Androshchuk, O., Baran, V., Veselova, O. (2006). Istoriia ukrainskohoselianstva: narysy, 2. Kyiv. [in Ukrainian].

3. Baran, V.K. (2003). Ukraina: novitnia istoriia (1945-1991 rr.). Lviv. [in Ukrainian].

4. Boiko, H.Yu., Bratychak, M.M., Dosyn, H.D., Kolodii, VV., Kruhlov, S.S. (1999). Ukrainska naftohazova nauka: 1899-1999. Lviv. [in Ukrainian].

5. Bratychak, M. (2013). Vid hazolinovykh zavodiv Prykarpattia do suchasnoi naftopererobnoi promyslovosti Ukrainy. Naftohazova haluz Ukrainy, 2, 33-37. [in Ukrainian].

6. Buben, O., Holovatyi, M., Stoievskyi, K., Fedunkiv, Z. (2005). Litopys VAT“Prykarpattiaoblenerho”” Vikhy istorii. Podii ta liudy. Kyiv. [in Ukrainian].

7. Chyhur, R.Yu. (2003). Sotsialno-ekolohichniprotsesy v Zakhidnomu rehioni Ukrainy 70-80-kh rr. XXst.: Ph.D. Thesis (History). Lviv. [in Ukrainian].

8. Danylenko, V.M. (1999). Ukraina v umovakhsystemnoi kryzy (1946-1980-i rr.). Kyiv. [in Ukrainian].

9. Danylenko, V.M. (2018). Ukraina v 1985-1991 rr.: ostannia hlava radianskoiistorii. Kyiv. [in Ukrainian].

10. Davydovych, S.N. (2012). Sotsialno-ekonomichniprotsesy v Ivano-Frankivskii oblasti v druhiipolovyni 60-80-ti rr. ХХst.-. Ph.D. Thesis (History). Ternopil. [in Ukrainian].

11. Humen, Yu.Ye. (2008). Urboekolohichni problemy Zakhidnoho rehionu Ukrainy 1960-1990 rr.: istorychnyi aspekt. Ternopil. [in Ukrainian].

12. Husak, D.H. (2015). Rozvytok ekonomiky Volynskoioblasti vdruhii polovyni 60-kh -pershii polovyni 80-kh rr. ХХst.: Ph.D. Thesis (History). Lutsk. [in Ukrainian].

13. Ivonin, I.P. (1962). Lvivskyi ekonomichnyiadministratyvnyi raion, 8. Kyiv. [in Ukrainian].

14. Kadeniuk, O. (2005). Ahrarna istoriia Ukrainy. Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].

15. Kovalchak, H.I. (1976). Rozvytok sotsialistychnoi promyslovosti v zakhidnykh oblastiakh URSR. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 7, 39-40. [in Ukrainian].

16. Kovalchak, H.I. (1988). Ekonomichnyi rozvytok zakhidnoukrainskykh zemel. Kyiv. [in Ukrainian].

17. Kryvchyk, H.H. (2001). Ukrainskeselopid vladoiu nomenklatura (60-80 rr.). Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].

18. Lanovyk, B.D., Lazarovych, M.V. (2003). Ekonomichna istoriia Ukrainy i svitu. Ternopil. [in Ukrainian].

19. Lytvyn, V.M. (2004). Ukraina u druhomu povoiennomu desiatylitti (1956-1965). Kyiv. [in Ukrainian].

20. Maliarchuk, O., Hnyp, I., Davydovych, S., Kohut, O. (2019). Industrializatsiia zakhidnoho rehionu URSR (na prykladi Lvivskoi ta Ivano-Frankivskoi oblastei). Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnohopedahohichnoho universytetu im. V.Hnatiuka. Seriia: Istoriia, 1, 1, 160-172. Ternopil. [in Ukrainian].

21. Maliarchuk, O.M. (2015). Sotsialno-ekonomichni protsesy v zakhidnomu rehion Ukrainskoi RSR (1964-1991). Ivano-Frankivsk. [in Ukrainian].

22. Marchuk, Ya.S., Kliuk, B.O., Zhuk, V.I. (2008). Istoriia hazovoi promyslovosti Ukrainy u spohadakh suchasnykiv. Kyiv. [in Ukrainian].

23. Moroz, O.O. (2003). Ahrarni reformy v Ukraini: teoriia, istoriia, evoliutsiia paradyhmy. Vinnytsia. [in Ukrainian].

24. Mykhalchuk, O.L. (2010). Volynske selo: kultura, osvita, relihiine zhyttia (1964-1985 rr.): Ph.D. Thesis (History). Lutsk. [in Ukrainian].

25. Mysovych, R. (2012). Stanovlennia naftohazovydobuvnoho upravlinnia „Dolynanaftohaz”. Z istoriiDolyny, V, 168-223. Dolyna. [in Ukrainian].

26. Nahirnyi, M. (2007). Vorokhta -perlyna Karpat:Materialy do istorii. Ivano-Frankivsk. [in Ukrainian].

27. Padalka, S.S. (2003). Ukrainskeselo v konteksti polityky totalitarnoi derzhavy (60-80-ti rr. XXst.). Kyiv. [in Ukrainian].

28. Petrovskyi, M.I., Hrynovets, I.O., Lutsyk, I.O., Mykhailov, V.I. (1964). Rozkvitekonomiky zakhidnykh oblastei URSR (1939-1964 rr.). Lviv. [in Ukrainian].

29. Savytska, I.S. (2015). Povsiakdennezhyttia naselennia Ukrainy u 1964-1985 rr.: Ph.D. Thesis (History). Lutsk. [in Ukrainian].

30. Stasiv, M.Yu. (1959). Nafta, haz іozokerytPrykarpattia. Kyiv. [in Ukrainian].

31. Vasiuta, O.A. (2001). Problemy ekolohichnoistratehii Ukrainy vkonteksti hlobalnoho rozvytku. Ternopil. [in Ukrainian].

32. Vasiuta, S.I. (2000). Radianskyiekotsyd v Ukraini: istorychni vytoky ta trudnoshchi podolannia. Ternopil. [in Ukrainian].

33. Vepriv, R.V. (2014). Silske hospodarstvo zakhidnykh oblastei Ukrainy: providni tendentsii ta osoblyvosti rozvytku (1964-1991 rr.): Ph.D. Thesis (History). Pereiaslav-Khmelnytskyi. [in Ukrainian].

34. Zavalniuk, O.M., Rybak, I.V. (2004). Novitnia ahrarna istoriia Ukrainy. Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru