Статус жінки на Стародавньому Сході: особливості шлюбно-сімейних відносин у Месопотамії

Говорячи про проституцію у Вавилоні, варто пригадати «Історії» Геродота, де він розповів про «найнегідніший обряд», який проводився під час культового ритуалу у храмі Іштар. Він полягав у тому, що кожна дівчина, яка перебувала у храмі, мала позбутися невинності за будь-яку, навіть символічну плату. Вона не могла повернутися додому, доки хто- небудь не кине їй гроші і «не з'єднається з нею за межами священної ділянки» (Геродот, 1993, с. 72-73). Коментуючи цей фрагмент «Історії» Геродота, слід звернути увагу, що відомий мандрівник та історик відвідав Вавилон, коли місто майже сто років знаходилося під владою персів, які впливали на зміни в повсякденному житті корінних мешканців, на їх культуру та проведення релігійних ритуалів. Можна припустити, що історик описав ритуал «священного шлюбу», який зрозумів по-своєму.

На найнижчому щаблі соціальної ієрархії перебували раби та рабині. Щодо джерел рабства у Стародавній Месопотамії, то вони достатньо повно розкриті в науковій літературі. Одне з основних джерел поповнення рабами був полон (Логвиненко, 2019, с. 149-151). Оскільки утримувати рабів-чоловіків було небезпечно, то їх, як правило, вбивали, забираючи в полон та обертаючи в рабство лише жінок і дітей. Доля їх була різною. Хтось ставав храмовою власністю, когось забирали в дім (родину) для служіння і роботи. Але простіше й економічно вигідіше було тримати рабинь у таборі та використовувати їхню працю за потребою. Про таке утримання рабинь і дітей свідчать знайдені археологами списки військовополонених жінок у Шумері. У списках вказано, що здорова рабиня за свою працю отримувала не більше 40 сила (22 кг) ячменю на місяць, рабині похилого віку та діти - від 10 до 20 сила ячменю (Струве и др., 1950). Також ці списки є свідченням того, наскільки велика була смертність серед обернених у рабство жінок.

Також у Стародавній Месопотамії існувало домашнє рабство, коли рабиня фактично проживала в родині свого господаря. Здебільшого умови перебування тут були значно кращими. Часто рабинь за служіння та відданість родина наближувала до себе. Непоодинокі випадки, коли рабині отримували волю від хазяїв, мали право вийти заміж і народжувати дітей. Це є свідченням того, що рабство в Месопотамії не набуло такого класичного характеру, як у стародавніх Греції та Римі, і мало патріархальний характер.

жінка шлюбний сімейний месопотамія

ВИСНОВКИ

У підсумку можемо констатувати, що суспільне становище жінки у Стародавній Месопотамії не було однозначним. Воно визначалося низкою факторів релігійного, культурного, соціально-економічного, політичного та військового характеру. Релігія впливала на світогляд людини, на розуміння природи жінки, її місця та ролі в суспільстві. Обряд священного шлюбу, який був одним із значущих релігійних ритуалів, спонукав до відтворення подібних сакральних діянь у мирському житті і став ідеологічною основою діяльності жрецтва Стародавньої Месопотамії. Водночас варто зазначити, що до сьогодні залишається не з'ясованим питання ієрархії жіночого жрецтва, особливо середньої та нижньої його ланки, а також визначення їх функцій, прав та обов'язків.

У державних утвореннях Месопотамії значна увага приділялася правовому регулюванню шлюбно-сімейних відносин. Аналіз законодавств тогочасних державних утворень дозволяє визначити мету шлюбу - народження та виховання дітей, які мали б успадкувати родинне майно і в подальшому примножити його, а також проводити необхідні сакральні обряди, які допомогли б померлим у потойбічному світі. Неспроможність мати дітей ставала причиною розлучення, як правило, за бажанням чоловіка. Дружина теж мала право ініціювати в общинному суді процес розірвання шлюбу, але за певних, конкретно визначених законом обставин, серед яких найголовнішими були негідне поводження чоловіка з нею та неспроможність чоловіка мати дітей. У разі розлучення жінка мала передбачений законом захист. Як правило, їй повертався посаг, який вона принесла з дому батька, та за рішенням суддів відповідно до закону виплачувалася розвідна плата.

Особливе місце у вавилонському суспільстві посідали годувальниці, які зазвичай походили з нижчих верств суспільства. Більшість із них виконували свої функції на договірній основі протягом трьох років за відносно незначну плату. Проте були винятки, коли годувальницю наймала родина, яка мала знатне походження, або вона потрапляла до палацу правителя. Цей «соціальний ліфт» давав шанс на безбідне існування. Також якщо вже після встановленого терміну родина її залишала як «няньку» або «мамку», то такі жінки з часом мали вплив на своїх дорослих вихованців.

Однак найбільш впливовими були вищі жриці - ентум і надітум, які кровно були пов'язані з відомими родами Месопотамії. Вони мали достаток, широкі соціально-економічні права та найбільший соціальний захист. Найменш захищеними були повії та рабині.

Перманентні війни й економічні кризи спричинювали зубожіння значної частини населення, що призвело до зростання вуличної проституції. У цілому ставлення до повій було принизливим. Траплялися випадки, коли вони народжували від вільних чоловіків. Закон захищав роділлю та потомство від можливого голоду, зобов'язуючи чоловіка надавати блудниці необхідний одяг та їжу.

Рабині займали найнижчий щабель соціальної ієрархії жінок. Вони тяжко працювали за фіксовану норму їжі, якої не було достатньо для нормального існування. Наслідком була велика смертність серед рабинь і рабів-дітей, які працювали на рівні з невільними жінками. Проте існувало так зване домашнє рабство, коли рабині проживали не в таборі для військовополонених жінок, а в домі свого господаря. Умови в них були значно кращі. Хоча рабині і виконували всю чорнову роботу, в них з'являвся шанс отримати від свого господаря волю та влаштувати власне життя.

Вищевикладене дає підстави для більш глибокого розуміння сутності сучасних проблем гендерної нерівності. Їх витоки слід шукати в далекому минулому, у стародавньому світі, зокрема в Месопотамії, яка мала значний вплив на європейську цивілізацію. Вивчення соціального статусу жінки Дворіччя дозволяє дійти висновку, що вирішити нинішні проблеми гендерної нерівності неможливо лише шляхом зміни законодавства. Необхідний комплексний підхід, який враховував би такі складові, як релігія, культура, право, економіка, психологія тощо.

СПИСОК БІБЛІОГРАФІЧНИХ ПОСИЛАНЬ

1. Авдиев В. И. История Древнего Востока. М.: Высшая шк., 1970. 607 с.

2. Бастракова А. Е. Особенности социально-правового статуса жриц надитум в старовавилонской Месопотамии. Вопросы студенческой науки. 2019. № 1 (29). С. 88-91.

3. Бертман С. Месопотамия. М.: Вече, 2007. 416 с.

4. Бутаева М. Социальный статус женщины в домонотеистических религиях. Власть. 2011. № 1. С. 152-155.

5. Вардиман Е. Женщина в древнем мире / пер. с нем. М. С. Харитонова, послесл. А. А. Вигасина. М.: Наука, 1990. 335 с.

6. Веллард Д. Вавилон. Рассвет и гибель города Чудес. М.: Центрполиграф, 2004. 218 с.

7. Волков И. М. Законы вавилонского царя Хаммураби. М., 1914. 82 с.

8. Геродот. Історії в дев'яти книгах. Київ: Наук. думка, 1993. 576 с.

9. Джарман О. А., Микиртичан Г. Л. Кормилицы древней Месопотамии. Медицина и организация здравоохранения. 2017. Т. 2, № 2. С. 51-61.

10. Древние цивилизации / С. С. Аверинцев, В. П. Алексеев, В. Г. Ардзиба и др.; под общ. ред. Г. М. Бонград-Левина. М.: Мысль, 1989. 479 с.

11. Дьяконов И. М. Люди города Ура. М.: Наука, 1990. 429 с.

12. Дьяконов И. М. Общественный и государственный строй Древнего Двуречья. Шумер. М.: Изд-во восточ. лит., 1959. 304 с.

13. Дьяконов И. М. Реформы Урукагины в Лагаше. Вестник древней истории. 1951. № 1 (35). С. 15-32.

14. Емельянов В. В. Древний шумер. Очерки культуры. СПб.: Петербургское Востоковедение, 2001. 368 с.

15. Емельянов В. В. Ритуал в Древней Месопотамии. СПб.: Азбука-классика; Петербургское Востоковедение, 2003. 320 с.

16. Захарова И. Н., Мачнева Е. Б. История грудного вскармливания народов мира. Медицинский совет. 2016. № 16. С. 14-21.

17. История древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть I: Месопотамия / Г. М. Бонгард-Левин, И. М. Дьяконов, Г. Ф. Ильин и др.; под ред. И. М. Дьяконова. М.: Наука, 1983. 534 с.

18. История древнего Востока: от ранних государственных образований до древних империй / под. ред. А. В. Седова. М.: Восточ. лит., 2004. 895 с.

19. История древнего мира: в 3 кн. / под ред. И. М. Дьяконова, В. Д. Нероновой, И. С. Свенцицкой. Изд. 3-е, исправ. и доп. М.: Наука, 1989. Кн. 1: Ранняя древность. 470 с.

20. История женщин на Западе: в 5 т. / под общ. ред. Ж. Дюби, М. Перро; науч. ред. пер. Н. Л. Пушкарева. СПб.: Алетея, 2005. Т. 1: От древних богинь до христианских святых. 600 с.

21. Історія держави і права зарубіжних країн: підручник / О. М. Бандурка, Д. В. Швець, М. Ю. Бу- рдін та ін.; за заг. ред. О. М. Бандурки; вступ. слово О. М. Бандурки. Харків: Майдан, 2020. 618 с.

22. Історія держави і права зарубіжних країн: підручник / О. М. Бандурка, О. М. Головко, І. А. Логвиненко та ін.; за заг. ред. О. М. Бандурки; вступ. слово О. М. Бандурки. 2-ге вид., допов. та змін. Харків: ХНУВС, 2021. 596 с.

23. Карпенко К. В. К вопросу о религиозном и юридическом значении консуммации брака. Вестник МГИМО. 2013. № 2 (29). С. 144-155.

24. Карпенко К. В. О некоторых особенностях семейных отношений по законам Хаммурапи. Вестник МГИМО. 2012. № 5 (26). С. 172-181.

25. Козырева Н. В. Древняя Ларса. Очерки хозяйственной жизни. М.: Наука, 1988. 207 с.

26. Крамер С. История начинается в Шумере. М.: Наука, 1965. 256 с.

27. Крамер С. Первая цивилизация на Земле / пер. с англ. А. В. Милосердовой. М.: Центрполи- граф, 2002. 383 с.

28. Крих С. Б. И. М. Дьяконов против В. В. Струве: полемика на полях Шумера. Вестник древней истории. 2016. № 76. С. 1011-1029.

29. Кузищин В. И., Дандамаев М. А., Козырева Н. В. Историография истории древнего Востока: в 2 т. / под ред. В. И. Кузищина. М.: Высшая шк., 2008. Т. 1. 719 с.

30. Логвиненко Є. С. Джерела дослідження інституту покарання у праві держав давньосхідної цивілізації. Правові новели. 2019. № 9. С. 7-14. DOI: https://doi.org/10.32847/ln.2019.9.01.

31. Логвиненко Є. С., Логвиненко І. А. Покарання в праві держав Стародавнього світу. Харків: ФОП Панов А. М., 2019. 252 с.

32. Пушкарева Н. Л. Предмет и перспективы гендерного подхода в исторических науках // Пол и гендер в науках о человеке и обществе / под ред. В. Успенской. Тверь: Феминист-Пресс, 2005. С. 19-43.

33. Скоробогатов А. В., Носаненко Г. Ю., Краснов А. В. История государства и права зарубежных стран. Казань: Познание, 2015. 668 с.

34. Струве В. В. История Древнего Востока. Л.: ОГИЗ Госполитиздат, 1941. 483 с.

35. Трикоз Е. Древний Шумер: особенности правовой традиции. Вестник Российского университета дружбы народов. Серия: Юридические науки. 2013. № 3. С. 108-115.

36. Трикоз Е. Н. История кодификации права. Вып. 1: Клинописные своды законов. Кодекс Ур- Наммы. М.: Рос. ун-т дружбы народов, 2013. 114 с.

37. Хоф Р. Возникновение и развитие гендерных исследований // Пол. Гендер. Культура: немецкие и русские исследования / под ред. Э. Шоре, К. Хайдер, Г. Зверевой. М.: РГГУ, 2009. С. 31-60.

38. Хрестоматия по истории государства и права зарубежных стран: в 2 т. / отв. ред. Н. А. Крашенинникова; сост. О. Л. Лысенко, Е. Н. Трикоз. М.: Норма, 2007. Т. 1: Древний мир и Средние века. 816 с.

39. Хрестоматия по истории Древнего Востока / сост. А. А. Вигасин. М.: Восточ. лит., 1997. 404 с.

40. Хрестоматия по истории Древнего Востока: в 2 ч. / под ред. М. А. Коростовцева, И. С. Кан- цельсона, В. И. Кузищина. М.: Высшая шк., 1980. Ч. 1. 256 с.

41. Хрестоматия по истории Древнего мира. Том І. Древний Восток / под ред. и пер. В. В. Струве. М.: Учпедгиз, 1950. 464 с.

42. Чикалова И. «Бархатная революция» в политической и исторической науке. Женщины в истории: возможность быть увиденными. 2004. Вып. 3. С. 5-22.

43. Якобсен Т. Сокровища тьмы. История месопотамской религии. М.: Восточ. лит., 1995. 293 с.

44. Якобсон В. А. Возникновение писаного права в Древней Месопотамии. Вестник древней истории. 1981. № 4 (158). С. 9-20.

45. Bottero J. Everyday Life in Ancient Mesopotamia. Baltimore, Maryland: The Johns Hopkins University Press, 2001. 276 p.

46. James S. L., Dillon S. A Companion to Women in the Ancient World. Wiley-Blackwell: A John Wiley & Sons, Ltd., 2012. 645 p.

47. Lassen A W., Wagensonner K. Women at the Dawn of History. New Haven, Connecticut: Yale Babylonian Collection. New Haven: Yale University, 2020. 118 p.

48. Lipinsky E. The wife's right to divorce in the light of an ancient near eastern tradition. The Jewish Law Annual. 1981. Vol. 4. Pp. 9-27.

49. Steel L. D. Women and Gender in Babylonia // The Babylonian World / ed. by G. Leick. New York; London: Routledge, 2007. Pp. 299-316.

50. Stol M. Women in the Ancient Near East. Boston; Berlin: Walter de Gruyter Inc., 2016. 696 p.

51. Tetlow E. M. Women, crime, and punishment in ancient law and society: in 2 vol. New York; London: Continuum, 2004. Vol. 1. 338 p.

52. Wallach S. J. Gender: A Useful Category of Historical Analysis. The American Historical Review. 1986. Vol. 91, No. 5. DOI: https://doi.org/10.2307/1864376.

REFERENCES

1. Avdiev, V. I. (1970). History of the Ancient East. Higher School.

2. Averintsev, S. S., Alekseev, V. P., Ardziba, V. G. et al. (1989). Ancient civilizations (G. M. Bongrad-Levin, Ed.). Thought.

3. Bandurka, O. M., Holovko, O. M., Lohvynenko, I. A. et al. (2021). History of the state and the rights of foreign countries (O. M. Bandurka, Ed.). KhNUVS.

4. Bandurka, O. M., Shvets, D. V., Burdin, M. Yu. et al. (2020). The history of the state and the rights of foreign countries (O. M. Bandurka, Ed.). Maidan.

5. Bastrakova, A. E. (2019). Features of the social and legal status of priestesses nadytum in Old Babylonian Mesopotamia. Issues of Student Science, 1(29), 88-91.

6. Bertman, S. (2007). Mesopotamia. Veche.

7. Bongard-Levin, G. M., D'yakonov, I. M., Il'in, G. F. et al. (1983). History of the ancient East. The origin of the oldest class societies and the first centers of slave-owning civilization. Part I: Mesopotamia (I. M. D'yakonov, Ed). Science.

8. Bottero, J. (2001). Everyday Life in Ancient Mesopotamia. The Johns Hopkins University Press.

9. Butaeva, M. (2011). The social status of women in pre-monotheistic religions. Vlast', 1, 152-155.

10. Chikalova, I. (2004). “Velvet Revolution” in Political and Historical Science. Women in History: An Opportunity to be Seen, 3, 5-22.

11. D'yakonov, I. M. (1951). Urukagina reforms in Lagash. Bulletin of Ancient History, 1 (35), 15-32.

12. D'yakonov, I. M. (1959). The social and state system of the Ancient Mesopotamia. Sumer. Publishing House of Eastern Literature.

13. D'yakonov, I. M. (1990). People of the city of Ur. Nauka.

14. D'yakonov, I. M., Neronova, V. D., Sventsitskaya, I. S. (Ed.). (1989). Ancient world history (Book 1). Science.

15. Dyubi Zh., & Perro, M. (Ed.). (2005). History of women in the West (Vol. 1). Aleteya.

16. Dzharman, O. A., & Mikirtichan, G. L. (2017). Nurses of ancient Mesopotamia. Medicine and Health Care Organization, 2(2), 51-61.

17. Emel'yanov, V. V. (2001). Ancient Sumer. Essays on culture. Petersburg Oriental Studies.

18. Emel'yanov, V. V. (2003). Ritual in Ancient Mesopotamia. Azbuka-klassika; Petersburg Oriental Studies.

19. Herodotus. (1993). History in nine books. Scientific thought.

20. James, S. L., & Dillon, S. (2012). A Companion to Women in the Ancient World. A John Wiley & Sons, Ltd.

21. Karpenko, K. V. (2012). About some features of family relations according to laws Hammurabi. Bulletin of MGIMO, 5(26), 172-181.

22. Karpenko, K. V. (2013). On the question of the religious and legal significance of consummation of marriage. Bulletin of MGIMO, 2(29), 144-155.

23. Khof, R. (2009). Emergence and development of gender studies. In E. Shore, K. Khaider, G. Zvereva (Ed.), Floor. Gender. Culture: German and Russian Studies (31-60). RGGU.

24. Korostovtseva, M. A., Kantsel'son, I. S., Kuzishchin, V. I. (Ed.). (1980). Reader on the history of the Ancient East (Part I). Higher School.

25. Kozyreva, N. V. (1988). Ancient Larsa. Essays on economic life. Science.

26. Kramer, S. (1965). History begins in Sumer. Science.

27. Kramer, S. (2002). The first civilization on Earth (A. V. Miloserdova, Transl.). Tsentrpoligraf.

28. Krikh, S. B. (2016). I. M. Dyakonov vs. V. V. Struve: controversy in the margins of Sumer. Journal of Ancient History, 76, 1011-1029.

29. Kuzishchin, V. I., Dandamaev, M. A., & Kozyreva, N. V. (2008). Historiography of the history of the ancient East (Vol 1). (V. I. Kuzishchin, Ed.). Higher school.

30. Lassen, A. W., & Wagensonner, K. (2020). Women at the Dawn of History. New Haven, Connecticut: Yale Babylonian Collection. Yale University.

31. Lipinsky, E. (1981). The wife's right to divorce in the light of an ancient near eastern tradition. The Jewish Law Annual, 4, 9-27.

32. Lohvynenko, Ye. S. (2019). The sources of exploration of the penalty institute in the Ancient East states. Legal Novels, 9, 7-14. https://doi.org/10.32847/ln.2019.9.01.

33. Lohvynenko, Ye. S., & Lohvynenko, I. A. (2019). Punishment in the rights of the powers of the Ancient World. FOP Panov A. M.

34. Lysenko, O. L., & Trikoz. E. N. (2007). Reader on the history of state and law of foreign countries: (Vol. 1). (N. A. Krasheninnikova, Ed.). Norma.

35. Pushkareva, N. L. (2005). Subject and perspectives of gender approach in historical sciences. In V. Uspenskaya (Ed.), Sex and gender in the sciences of man and society (pp. 19-43). Feminist-Press.

36. Sedov, A. V. (Ed.). (2004). History of the Ancient East: From early state formations to ancient empires. Eastern Literature.

37. Skorobogatov, A. V., Nosanenko, G. Yu., & Krasnov, A. V. (2015). History of state and law of foreign countries. Knowledge.

38. Steel, L. D. (2007). Women and Gender in Babylonia. In G. Leick (Ed.), The Babylonian World (pp. 299-316). Routledge.

39. Stol, M. (2016). Women in the Ancient Near East. Walter de Gruyter Inc.

40. Struve, V. V. (1941). History of the Ancient East. OGIZ Gospolitizdat

41. Struve, V. V. (Ed.). (1950). Reader on the history of the Ancient World. Volume I. Ancient East. Uchpedgiz.

42. Tetlow, E. M. (2004). Women, crime, and punishment in ancient law and society (Vol. 1). Continuum.

43. Trikoz, E. (2013). Ancient Sumer: features of the legal tradition. Bulletin of the Peoples' Friendship University of Russia. Series: Legal Sciences, 3, 108-115.

44. Trikoz, E. N. (2013). Code of Ur-Namma. History of law codification. Issue. 1: Cuneiform Codes of Laws: Ur-Namma Code. Russian University of Friendship of Peoples.

45. Vardiman, E. (1990). Woman in the ancient world (M. S. Kharitonova, Transl.). Science.

46. Vellard, D. (2004). Babylon. The rise and fall of the city of Wonders. Tsentrpoligraf.

47. Vigasin, A. A. (Ed.). (1997). Reader on the history of the Ancient East. Eastern Literature.

48. Volkov, I. M. (1914). Laws of the Babylonian king Hammurabi. Moscow.

49. Wallach, S. J. (1986). Gender: A Useful Category of Historical Analysis. The American Historical Review, 91(5). https://doi.org/10.2307/1864376.

50. Yakobsen, T. (1995). Treasures of Darkness: A History of Mesopotamian Religion. Eastern Literature.

51. Yakobson, V. A. (1981). The emergence of written law in Ancient Mesopotamia. Journal of Ancient History, 4(158), 9-20.

52. Zakharova, I. N., & Machneva, E. B. (2016). The history of breastfeeding of the peoples of the world. Medical Council, 16, 14-21.

Размещено на Allbest.ru