Податковий реєстр Золочівської маєтності у Львівській землі 1598 року

Вивчення та впровадження до наукового обігу джерела до історії Львівської землі Руського воєводства - податкового реєстру Золочівської приватної маєтності (ключа) 1598 р. Реєстр поселень, який засвідчує факт збору податків у Польському королівстві.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 22.12.2022
Размер файла 51,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Податковий реєстр Золочівської маєтності у Львівській землі 1598 року

Богдан Смерека

кандидат історичних наук, науковий співробітник

Львівського відділення Інституту української археографії та

джерелознавства імені Михайла Грушевського

Національна академія наук України, Львів

Анотація

історія руський воєводство королівство

Стаття присвячена впровадженню до наукового обігу джерела до історії Львівської землі Руського воєводства - податковому реєстру Золочівської приватної маєтності (ключа) 1598 р. Поки що це єдиний виявлений реєстр поселень, який засвідчує факт збору податків у Польському королівстві в названому році. У фонді Архіву Коронного Скарбу Головного архіву давніх актів у Варшаві (де зберігаються матеріали абсолютної більшості поборових акцій) жодного податкового реєстру за 1598 р. не виявлено. Розглянутий документ являє собою перелік 57 населених пунктів у східній частині Львівської землі, зосереджених у єдину приватну маєтність з центром у місті Золочів. Впродовж XVI ст. вона належала родинам Ґурок, Зборовських та Чарнковських. Невдовзі після податкової акції 1598 р. власником маєтності став Марек Собєський, дід польського короля Яна ІІІ Собєського. В реєстрі, поруч з назвами поселень перелічені окремі категорії мешканців, об'єкти інфраструктури, число будинків (у Золочеві), площа поселень у «плугах» (архаїчна одиниця виміру), а також сума сплачених коштів. В процесі порівняння поданих в документі відомостей з аналогічними даними інших поборових реєстрів Львівської землі другої половини XVI ст. було виявлено ряд особливостей. Так, реєстр 1598 р. подає неповну інформацію про місцеву інфраструктуру (немає даних про корчми та гуральні; лише два рази згадані церкви) та про окремі категорії населення (відсутні сільські ремісники). Поруч із цим, документ містить перші згадки про кілька поселень (Думівці, Пудлівці, Товстів) та про зміну їх статусу (місто Адрінопіль, яке стало селом). Стаття супроводжується публікацією документа на основі впису у книгу львівського гродського суду, що зберігається у Центральному державному історичному архіві у Львові. Назви населених пунктів ідентифіковано у квадратних дужках.

Ключові слова: Золочів, Львівська земля, Руське воєводство, податковий реєстр.

Bohdan Smereka

Candidate of History, Research fellow at the Lviv Branch of the Mykhailo Hrushevsky Institute of Ukrainian Archaeography and Source Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv

Tax register of zolochiv estate in lviv land from 1598

Abstract

The article is devoted to the introduction into scientific circulation of a source on the history of Lviv land of Ruthenian Voivodeship - the tax register of Zolochiv private estate from 1598. So far, this is the only identified register of settlements that certifies that tax collection in the Kingdom of Poland was performed in that year. In the fund of the Crown Treasure Archive of the Central Archives of Historical Records in Warsaw (where most of the land tax registers are kept), no tax register for 1598 has been found. The researched document represents the list of 57 settlements in the eastern part of Lviv land, united into a single private estate with its center in the town of Zolochiv. During the 16th century, it belonged to the Gцrka, Czarnkowski, and Zborowski families. Shortly after the tax collection in 1598, Marek Sobieski, the grandfather of King Jan III Sobieski of Poland, became the estate owner. The register, along with the names of settlements, lists specific categories of the population, infrastructure facilities, the number of houses (in Zolochiv), the area of settlements in the „aratra" („plows"; an archaic unit of measurement), as well as the amount of tax. In the process of comparing the information presented in the document with similar data in other tax registers of Lviv land of the second half of the 16th century, a number offeatures were revealed. Thus, the register from 1598 provides incomplete information about local infrastructure (no data on taverns and distilleries; churches are mentioned only twice) and specific categories of the population (no rural artisans) but contains the first mentions of several settlements (Dumivtsi, Pudlivtsi, Tovstiv) and change of their status (the town of Adrinopil, which became a village). The article is accompanied by the publication of the document based on a copy in the book of the Lviv City Court, which is stored in the Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv. The names of settlements are identified in square brackets.

Keywords: Zolochiv, Lviv land, Ruthenian voivodeship, tax register.

Постановка проблеми

13 квітня 1598 р. на вальному сеймі у Варшаві було оголошено про черговий збір податків у Речі Посполитій. Поборцею у Львівській землі та Жидачівському повіті було призначено Яна Запорського з Запожа [Volumina legum, II, 1859, s. 385]. Однак, у фонді Архіву Коронного Скарбу (ASK) Головного архіву давніх актів у Варшаві (де зберігаються матеріали абсолютної більшості поборових акцій), податкових реєстрів за 1598 р. не виявлено (найпізніші датуються 1591 роком [ASK, Dz. I, sygn. 4, k. 456-772, 774-791; sygn. 6, k. 751-807; sygn. 7, k. 613-712; sygn. 11, k. 1449-1633; sygn. 28, k. 1-76; sygn. 37, k. 948-980; sygn. 39, k. 309372, 374-407, 414-432; sygn. 43, k. 851-879; sygn. 47, k. 774-804; sygn. 51, k. 990-1027], хоча збір оголошували на сеймах і в 1593, і в 1595 рр. [Volumina legum, II, 1859, s. 348-354, 355-363]). Кверенда в книгах гродського суду Львова дала змогу відшукати окремий зразок фіскальної документації за 1598 р. - реєстр Золочівської приватної маєтності (ключа) [ЦДіАуЛ, ф. 9, оп. 1, спр. 355, с. 36-39]. Запропонована стаття присвячена впровадженню цього джерела до наукового обігу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчує, що у зв'язку з відсутністю реєстрів у ASK, перебігом поборової акції 1598 р. в Речі Посполитій історики не займалися. Поборовий універсал 1598 р. [Volumina legum, II, 1859, s. 380-386] в числі інших досліджувався у статті Олексія Вінниченка [Вінниченко, 2010]. Історія ж Золочева та Золочівської маєтності висвітлена у працях Луції Харевічової [Charewiczowa, 1929], Маґдалени Уйми [Ujma, 2005], Богдана Смереки [Смерека, 2016] та Януша Шишки [Szyszka, 2016].

Метою статті є детальний джерелознавчий аналіз податкового реєстру 1598 р., оцінка його інформаційного потенціалу. Для її досягнення передбачено виконання наступних завдань: публікація реєстру; ідентифікація усіх згаданих в ньому населених пунктів; порівняння поданих в документі відомостей та кількісних параметрів з аналогічними даними попередніх податкових реєстрів маєтності.

Виклад основного матеріалу

Місце зберігання джерела. Податковий реєстр Золочівського ключа 1598 р. зберігся у вигляді копії в чистовій книзі донесень львівського гродського суду, куди він був вписаний 13 січня (sabbato ante festum Sanctae Prischae virginis) 1601 р. на прохання шляхетного Вавжинця Юшинського, слуги власника маєтності Александра Зборовського. Документ укладено латинською мовою.

Постать поборці. За три роки до призначення поборцею Ян Запорський з Запожа (село у Холмській землі Руського воєводства) гербу Гриф фігурував у поділі маєтності Бжоздовських як щирецький підстароста [ЦДІАУЛ, ф. 9, оп. 1, спр. 350, с. 91]. 29 жовтня 1598 р., в рамках проведення поборової акції, Ян підтвердив отримання від львівських райців податків з міщан (800 злотих), а через тиждень - 5 листопада - з львівських ремісників (400 зл.). 1 квітня 1601 р. коронний підскарбій Ян Фірлей, перераховуючи зібрані Запорським кошти, вказав на заборгованість мешканців сіл у міській юрисдикції Львова (82 зл.), села Малехів (8 зл.) та містечка Щирець (48 зл. і 7 гр.). Про Золочів та Золочівську маєтність Фірлей не згадував [ЦДІАУЛ, ф. 9, оп. 1, спр. 355, с. 387-388]. Також знаємо, що проти Запорського в 1599 р. були висунуті обвинувачення в непереданні до скарбниці податків, зібраних з торговців мальвазією та «волоським вином» за правом складу (ним володіло місто Львів). Справа розглядалася в Коронному Трибуналі в Любліні, завданий Яном збиток оцінювався в 5 000 гривень (marcarum), коронний інстигатор вимагав для нього баніції та двократної компенсації боргу. Зрештою, суд передав справу до Скарбового Трибуналу (розгляд мав відбутися впродовж 12 тижнів) [ЦДІАУЛ, ф. 9, оп. 1, спр. 355, с. 31-32]. Через брак документів, нам невідомо, який вирок був оголошений горе-поборці, однак ця ситуація дає змогу оцінити ставлення Запорського до своїх професійних обов'язків.

Структура документа. Реєстр розпочинається заголовком («Року Божого 1598. Дібра вельможних панів Зборовських»), за яким слідує перелік населених пунктів. Першим у ньому фігурує Золочів, з якого стягнено подвійний (dupla) шосовий податок. За ним слідують села ключа (перше - Пеняки, останнє - Ритвяни; порядок їх розташування в реєстрі не дає змоги стверджувати, що він відтворює маршрут поборці, однак окремі поселення все ж групуються за місцеположенням). Передостаннім в переліку фігурує місто Зборів (перша згадка про нього датується 1591 роком [ЦДІАУЛ, ф. 5, оп. 1, спр. 101, с. 626], відтак наш реєстр є найраннішим фіскальним документом, де зафіксовано Зборів). Практично в кожному рядку зазначено тариф стягнення з тої чи іншої категорії осіб / об'єктів, а також кількість сплачених злотих (florenus [polonicalis], fl.) і грошів (grossus, gr.; 1 fl. = 30 gr.). У тексті реєстру ці кошти сумуються 8 разів (тричі підраховано невірно, один раз сума не зазначена). Нарешті, в останньому абзаці документа згадано про поборцю та про загальну суму зібраних коштів: «Публічний податок, ухвалений на вальному сеймі королівства у Варшаві року (Божого 1)598, сплачений (на суму) 127 злотих 28 грошів; (Александр Зборовський) квитується родовитим Яном Запорським з Запожа, поборцею публічних податків Львівської і Жидачівської землі. Дано у Львові як вище. Він же, хто вище, рукою власною». Через невірні підрахунки загальна сума зібраних коштів насправді складає 126 злотих і 2 гроші (на 56 грошів менша від зазначеної).

Географія стягнення. Податок зібрано з 57 населених пунктів, серед яких 2 міста і 55 сіл. Це стільки ж, як у реєстрі 1567 р. (тоді з усього ключа було стягнено 117 злотих і 26 грошів [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 19, k. 406v.-409]) і на 12 поселень менше, аніж згадано в документі 1598 р. про набуття Золочівської маєтності Мареком Собєським [ЦДІАУЛ, ф. 3, оп. 1, спр. 10, с. 555]. Серед перелічених в реєстрі населених пунктів одне (Ритвяни) ввійшло до складу Зборова, ще чотири (Думівці, Пудлівці, Товстів, Яромирка) зникли за нез'ясовних обставин, натомість абсолютна більшість (52) продовжує існувати. Серед них 28 нині входять до Тернопільського району однойменної області, 24 - до Золочівського району Львівської області.

Міста ключа. Золочів, згідно реєстру, сплатив 53 злотих і 22 гроші шосу. Податок було стягнено з 223 будинків, 14 ремісників (6 пекарів, 4 шевців, 2 кушнірів та 2 кравців), 3 «дударів» (скоморохів), 5 «гультяїв» (vagi; бродяг), 2 священників (poponi), з 1 млина (molendinum) типу «коречник» (водяний млин з наливним колесом) на 4 колах. Також місто заплатило податок з 7 «плугів» (aratra). Таким чином, Золочів був досить значним поселенням (за кількістю домогосподарств) і поруч з цим - невеликим за площею. Для порівняння - згідно реєстру 1589 р. жителі містечка Куропатники платили податок з 18 плугів (до речі, документ зафіксував тут лише 5 ремісників), в Залізцях - з 12 плугів (16 ремісників), Поморянах - з 8 плугів (10 ремісників). Менше платили жителі Стрілищ - з 6 плугів, Нараєва і Біща - 3-4, Рогачина - з 3, Сеняви - з 2. Поруч із цим на 6 з половиною ланах містечка Кукизів було лише 20 будинків [AGAD, ASK, Dz. 1, sygn. 19, k. 861v., 870, 874v., 878v., 894v., 895v., 902v., 904, 904v.]. Також зауважимо, що реєстр згадує тільки 4 шевців, тоді як у документі від 25 грудня 1599 р., яким Марек Собєський підтвердив статут місцевого шевського цеху, перелічено імена 15 ремісників [Charewiczowa, 1929, s. 145].

З 6 плугів та одного млина заплатили мешканці Зборова. Стільки ж плугів зафіксовано в селі Адрінопіль, яке раніше було містом на магдебурзькому праві (в 1554 р. воно отримало привілей на торги [AGAD, MK, ks. 86, k. 212-212v.]). Так, в реєстрах 1565 та 1567 рр. Адрінопіль фігурує як місто на 4 ланах, тоді як Золочів - лише на трьох [AGAD, ASK, Dz. I, sygn. 19, k. 330v., 406v., 407] (тут уточнимо, що згідно поборового універсалу 1598 р. за кожен плуг стягувався 1 злотий, тоді як за лан була встановлена плата у 15 грошів чи у пів злотого [Volumina legum, II, 1859, s. 380]; відтак 1 плуг мав би дорівнювати 2 ланам, однак, як бачимо, приклад Золочева на 7 плугах і Адрінополя на шести це не підтверджує; детальніше про спроби знайти співвідношення плугів ланам, див.: [Stamm, 1938, s. 40-41]). В реєстрах 1578, 1581 та 1589 рр. Адрінопіль не згадується і ось в документі 1598 р. його названо селом.

В переліку сіл Золочівського ключа подано, головним чином, відомості про число загородників (hortullani; категорія малоземельного селянства: всього згадано 73; найбільше в Беневі - 12), комірників (inquilini; безземельні селяни: всього 61; найбільше в Струтині - 8) та плугів (всього 29; найбільше в Адрінополі - 6, за ним слідує Літовище - 2). У двох селах згадані «дозорці ріки» (custodes fluvii; Побіч - 7, Опаки - 5), у Кругові - один «дозорець лісу» (custos silvae). В шести селах (Білокриниця, Верхобуж, Гарбузів, Пеняки, Підлипці, Ритвяни) зафіксовано млини типу «коречник» (кожен на 1 колі), у Звижені - на 2 колах. В цьому ж селі згадано про церкву (sinagoga) з настоятелем (protopop), у Літовищі - про церкву зі священником. У порівнянні з попередніми реєстрами і, зокрема, реєстром 1567 р. [Смерека, 2016, с. 24-26], вищевказана інформація є неповною - відсутні відомості про корчми та гуральні, про сільських ремісників. Даних про священників вкрай мало (в документі за 1567 р. їх зафіксовано 16, в 1565 - 18). Тим не менше, в 1598 р. з ключа було стягнено на 8 злотих і 6 грошів більше, аніж у 1567. Сталося це в т. ч. завдяки Золочеву: його мешканці в 1598 р. сплатили майже 54 злотих податку (в 1567 - 16 злотих і 24 гроші).

Як і у випадку з Золочевом та Адрінополем, встановити відповідність між сільськими ланами та плугами неможливо. Так, з мешканців Колтова та Підлипців, що попередньо платили податок з 6 з половиною ланів кожне, в 1598 р. було стягнено по 1 злотому за 1 плуг, тоді як з Літовища, що раніше займало півтора лани - 2 злотих за 2 плуги.

Реєстр вперше фіксує села Пудлівці, Думівці та Товстів (будь-яких інших згадок про два останні села виявити не вдалося; судячи з тексту реєстру, вони були розташовані біля Волосівки та Богданівки відповідно). Фіксація Ритвян одразу після Зборова, а також той факт, що це місто первісно теж іменувалося Ритвянами (oppidum Zborow alias Rithwiani; [ЦДІАУЛ, ф. 9, оп. 1, спр. 348, с. 499, 501]), вказує на те, що Зборів виник на ґрунті саме цього села (тому й послуговувався назвою), а згодом - по мірі розростання - поглинув його. Це спростовує як версію Л. Харевічової, що ототожнювала Ритвяни з однойменним містом у Сандомирському повіті (також володінням Зборовських) [Charewiczowa, 1929, s. 27], так і припущення краєзнавця Людвіка Дзєдзіцького, який «розташував» Ритвяни неподалік села Межигори (теж належало до Золочівського ключа [Slownik geograficzny, VI, 1885, s. 125; ЦДІАУЛ, ф. 3, оп. 1, спр. 10, с. 555]).

Публікація джерела. За винятком уніфікації великої та малої літери, скорочень для злотих (fl.) і грошів (gr.), вживання жирного шрифту для назв поселень, опублікований нами документ максимально відтворює текст впису у гродській книзі. У квадратних дужках подано пропущені та затерті літери, коментарі автора статті, сучасні назви поселень українською мовою та їх нинішнє адміністративне підпорядкування (вжиті скорочення: Злч ЛО - Золочівський район Львівської області; Трн ТО - Тернопільський район Тернопільської області).

Висновки

Таким чином, опублікований нами реєстр Золочівського ключа 1598 р. доповнює картину розвитку значної приватної маєтності на сході Львівської землі Руського воєводства. Документ фіксує в її складі 57 поселень, в т. ч. 2 міста та 55 сіл. Звична для подібного роду джерел інформація (площа угідь, число окремих категорій мешканців та об'єктів інфраструктури) у порівнянні з попередніми реєстрами неповна (відсутні відомості про корчми та гуральні, про ремісників у селах, вкрай мало даних про священників тощо). Окремі параметри, як-от число золочівських шевців, явно занижене (4 в реєстрі; 15 згідно документа 1599 р.). Загальна сума зібраних податків підрахована невірно (менша від зазначеної майже на 2 злотих), однак вона є більшою на 8 злотих, аніж в 1567 р. (в цьому реєстрі маєтності також було зафіксовано 57 поселень). Поруч із цим, саме в документі 1598 р. вперше фіксуємо дані про кількість будинків у Золочеві (223; це параметри значного міста), а також про дозорців рік і лісів у селах (таких не згадують навіть поборові універсали). З нього ж дізнаємося про втрату Адрінополем міського статусу, набутого в першій половині XVI ст. Вперше у складі маєтності знаходимо села Думівці, Пудлівці і Товстів. Ще одне зникле село - Ритвяни - вдається достеменно ідентифікувати неподалік міста Зборова (також вперше згаданого в описово-статистичному джерелі).

Документ є допоки єдиним віднайденим фрагментом реєстру Львівської землі, податки з поселень якої у 1598 р. повинен був зібрати Ян Запорський. Через брак джерел ми не можемо достеменно з'ясувати причин відсутності повного тексту реєстру, однак суд над Запорським (тривав у 1599 р.), який не вніс до скарбниці податки, зібрані з торгівлі вином у Львові, вказує, що свої професійні обов'язки він виконував явно неналежним чином.

Список використаних джерел

1. Archiwum Glцwne Akt Dawnych w Warszawie (AGAD). Archiwum Skarbu Koronnego (ASK), Dz. I, sygn. 4, 791 k.

2. ASK, Dz. I, sygn. 6, 807 k.

3. ASK, Dz. I, sygn. 7, 893 k.

4. ASK, Dz. I, sygn. 11, 1633 k.

5. ASK, Dz. I, sygn. 19, 916 k.

6. ASK, Dz. I, sygn. 28, 960 k.

7. ASK, Dz. I, sygn. 37, 994 k.

8. ASK, Dz. I, sygn. 39, 823 k.

9. ASK, Dz. I, sygn. 43, 880 k.

10. ASK, Dz. I, sygn. 47, 804 k.

11. ASK, Dz. I, sygn. 51, 1027 k.

12. AGAD. Metryka Koronna (MK), ks. 86, 462 k.

13. Charewiczowa, L., 1929. Dzieje miasta Zloczowa, Zloczцw, Wydawnictwo Powszechne Towarzystwa Turystyczno Krajoznawczego, 220 s.

14. Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich, t. VI: Malczyce - Netreba / pod red. B. Chlebowskiego i W. Walewskiego, Warszawa, nakladem Wladyslawa Walewskiego, 1885, 960 s.

15. Stamm, E., 1938. Staropolskie miary. Cz. 1, Miary dlugosci i powierzchni, Warszawa, Glцwny Urzqd Miar, 104, [3] s.

16. Szyszka, J., 2016. Formowanie i organizacja dobr monarszych w ziemi lwowskiej odpolowy XIVdopoczqtkuXVI wieku, Krakцw, Societas Vistulana, 568 s.

17. Ujma, M., 2005. Latyfundium Jana Sobieskiego 1652 - 1696, Opole, Uniwersytet Opolski, 454, [1] s.

18. Volumina legum. Prawa, konstytucye y przywileie Krolestwa Polskiego, Wielkiego Xi^stwa Litewskiego y wszystkich prowincyi nalezqcych na walnych seymiech koronnych od Seymu Wislickiego roku panskiego 1347 az do ostatniego Seymu uchwalone. Vol. ІІ: Ab anno 1550 ad annum 1609 acta Reipublicae continens / [ed. J. Ohryzko], Petersburg, nakladem i drukiem Jozafata Ohryzki, 1859, 482, XIII p.

19. Вінниченко, О., 2010. Сеймики Речі Посполитої у світлі сеймових поборових універсалів (1587 - 1632), Вісник Львівського університету. Серія історична, вип. 45, с. 335-374.

20. Смерека, Б., 2016. Золочівський комплекс у Львівській землі Руського воєводства: власники, територія і населення у XVI ст. (за даними фіскальних джерел), Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, вип. 45, т. 1, с. 17-26.

21. Центральний державний історичний архів України у Львові (ЦДІАУЛ), ф. 3, оп. 1, спр. 10, 1706 с.

22. ТТДТАУЛ. ф. 5, оп. 1, спр. 101, 628 с.

23. ЦДІАУЛ, ф. 9, оп. 1, спр. 348, 1684 с.

24. ЦДІАУЛ, ф. 9, оп. 1, спр. 350, 992 с.

25. ЦДІАУЛ, ф. 9, оп. 1, спр. 355, 2424 с.

References

1. Archiwum Glцwne Akt Dawnych w Warszawie (AGAD). Archiwum Skarbu Koronnego (ASK), Dz. I, sygn. 4, 791 k. (in Latin).

2. ASK, Dz. I, sygn. 6, 807 k. (in Latin).

3. ASK, Dz. I, sygn. 7, 893 k. (in Latin).

4. ASK, Dz. I, sygn. 11, 1633 k. (in Latin).

5. ASK, Dz. I, sygn. 19, 916 k. (in Latin).

6. ASK, Dz. I, sygn. 28, 960 k. (in Latin).

7. ASK, Dz. I, sygn. 37, 994 k. (in Latin).

8. ASK, Dz. I, sygn. 39, 823 k. (in Latin).

9. ASK, Dz. I, sygn. 43, 880 k. (in Latin).

10. ASK, Dz. I, sygn. 47, 804 k. (in Latin).

11. ASK, Dz. I, sygn. 51, 1027 k. (in Latin).

12. AGAD. Metryka Koronna (MK), ks. 86, 462 k. (in Latin).

13. Centraljnyj derzhavnyj istorychnyj arkhiv Ukrajiny u Ljvovi (CDIAUL), f. 3, op. 1, spr. 10 [Central State Historical Archives of Ukraine in Lviv (CSHAUL), f. 3, descript. 1, case. 10], 1706 s. (in Latin and Polish).

14. CDIAUL, f. 5, op. 1, spr. 101 [CSHAUL, f. 5, descript. 1, case. 101], 628 s. (in Latin and Polish).

15. CDIAUL, f. 9, op. 1, spr. 348 [CSHAUL, f. 9, descript. 1, case. 348], 1684 s. (in Latin and Polish).

16. CDIAUL, f. 9, op. 1, spr. 350 [CSHAUL, f. 9, descript. 1, case. 350], 992 s. (in Latin and Polish).

17. CDIAUL, f. 9, op. 1, spr. 355 [CSHAUL, f. 9, descript. 1, case. 355], 2424 s. (in Latin and Polish).

18. Charewiczowa, L., 1929. Dzieje miasta Zloczowa, Zloczцw, Wydawnictwo Powszechne Towarzystwa Turystyczno Krajoznawczego, 220 s. (in Polish).

19. Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich, t. VI: Malczyce - Netreba / pod red. B. Chlebowskiego i W. Walewskiego, Warszawa, nakladem Wladyslawa Walewskiego, 1885, 960 s. (in Polish).

20. Smereka, B., 2016. Zolochivsjkyj kompleks u Ljvivsjkij zemli Rusjkogho vojevodstva: vlasnyky, terytorija i naselennja u XVI st. (za danymy fiskaljnykh dzherel) [Zolochiv estate in Lviv land of Ruthenian voivodeship: land owners, territory and population in the 16th century (by fiscal sources)], Naukovi praci istorychnogho fakuljtetu Zaporizjkogho nacionaljnogho universytetu, vyp. 45, t. 1, s. 17-26. (in Ukrainian).

21. Stamm, E., 1938. Staropolskie miary. Cz. 1, Miary dlugosci i powierzchni, Warszawa, Glцwny Urzqd Miar, 104, [3] s. (in Polish).

22. Szyszka, J., 2016. Formowanie i organizacja dobr monarszych w ziemi lwowskiej odpolowyXIVdopoczqtkuXVI wieku, Krakцw, Societas Vistulana, 568 s. (in Polish).

23. Ujma, M., 2005. Latyfundium Jana Sobieskiego 1652-1696, Opole, Uniwersytet Opolski, 454, [1] s. (in Polish).

24. Vinnychenko, O., 2010. Sejmyky Rechi Pospolytoji u svitli sejmovykh poborovykh universaliv (1587-1632) [Dietines of the Polish-Lithuanian Commonwealth in light of the adopted tax universals (1587-1632)], Visnyk Ljvivsjkogho universytetu. Serija istorychna, vyp. 45, s. 335-374. (in Ukrainian).

25. Volumina legum. Prawa, konstytucye y przywileie Krolestwa Polskiego, Wielkiego Xigstwa Litewskiego y wszystkich prowincyi nalezqcych na walnych seymiech koronnych od Seymu Wislickiego roku panskiego 1347 az do ostatniego Seymu uchwalone. Vol. ІІ: Ab anno 1550 ad annum 1609 acta Reipublicae continens / [ed. J. Ohryzko], Petersburg, nakladem i drukiem Jozafata Ohryzki, 1859, 482, XIII p. (in Polish and Latin).

Додаток

Податковий реєстр Золочівської приватної маєтності у Львівській землі Руського воєводства 1598 року

Anno Domini millessimo quingentessimo nonagessimo octauo Bona magnificorum dominorum Zborowskich Oppidum Zloczow [Золочів, Злч ЛО] exactionem ciuilem dictam sosz dupla A domibus 223 per gr. quatuor fl. 29 [gr.] 22 A pistoribus sex per gr. 15 fl. 3 [gr.] -

A sutoribus 4 per gr. 5 [так у тексті, має бути: gr. 15 - Б. С.] fl. 2 [gr.] - A pellionibus 2 per gr. 15 fl. 1 [gr.] - A sartoribus 2 per gr. 15 fl. 1 [gr.] - Dudarz 3 per gr. 24 fl. 2 [gr.] 12 A vagis quinq[ue] per gr. 12 fl. 2 [gr.] -

A poponibus duobus per fl. 2 fl. [4 gr.] -

Molendinum korzecz roth[arum] 4 per gr. 12 fl. 1 [gr.] 18

De aratris septem per fl. 1 fl. 7 [gr.] -

Summa huius oppidi facit perceptor[um] fl. 53 [gr.] 22

Villa Pieniaki [Пеняки, Злч ЛО]

De aratro vno per fl. [1] fl. 1 [gr.] - [// с. 37] [Hortu]ll[ani] 4 per gr. 6 fl. - [gr.] 24 [Inquil]ini duo per gr. 2 fl. - [gr.] 4 Molendini roth[a] 1 per gr. 12 fl. - [gr.] 12 Summa huius villae facit fl. 2 [gr.] 10 Villa Czepiele [Чепелі, Злч ЛО]

[H]ortulani tres per gr. 6 fl. - [gr.] 18 [In]quilini tres per gr. 2 fl. - [gr.] 6 Villa Zwizenie [Звижень, Злч ЛО]

Hortulani 3 per gr. 6 fl. - [gr.] 18 Inquilini 2 per gr. 2 fl. - [gr.] 4 Protopop a synagoga per fl. 4 fl. 4 [gr.] - Molendini roth[arum] 2 per gr. 12 fl. - [gr.] 24 Hae duae villae ab aratro vno [per fl. 1] fl. 1 [gr.] - Summa harum villarum facit fl. 7 [gr.] 10 Villa Holubica [Голубиця, Злч ЛО]

Ab aratro vno per fl. 1 fl. 1 [gr.] - Hortulan[i] 3 per gr. 6 fl. - [gr.] 18 Inquilini 2 per gr. 2 fl. - [gr.] 4 Villa Litowiszcza [Літовище, Злч ЛО]

Ab aratris duobus per fl. 1 fl. 2 [gr.] -

Hortulan[i] 5 per gr. 6 fl. - [gr.] 18 [так у тексті, замість 18 грошів має бути 1 злотий - Б. С.] Inquilini 2 per gr. 2 fl. - [gr.] 4 Pop a sinagoga [per] fl. 2 fl. 2 [gr. -]

Villa Juszkowce [Шишківці, Злч ЛО]

Ab aratro vno per fl. 1 fl. 1 [gr.] - Hortulani 2 per gr. 4 fl. - [gr.] 8 Inqulin[us] 1 per gr. 2 fl. - [gr.] 2 Villa Strucin [Струтин, Злч ЛО]

Hortulani 3 per gr. 4 fl. - [gr.] 12 Ab aratro 1 per fl. 1 fl. 1 [gr.] -

Summa harum villar[um] facit fl. 9 [gr.] 20 [так у тексті, має бути: fl. 9 gr. 18 - Б. С.]

Villa Breniow [Золочівка, Злч ЛО]

Hortulani 12 ex tritur[i]one viuen[tes] per gr. 4 fl. 1 [gr.] 18 [// с. 38] Villa Jelechowice [Єлиховичі, Злч ЛО]

De aratro 1 [per] fl. 1 fl. 1 [gr.] - Inquilini 3 per gr. 2 fl. - [gr.] 6 Villa Kotkow [Колтів, Злч ЛО]

De aratro 1 [per] fl. 1 fl. 1 [gr.] -

Inquilini 5 per gr. 2 fl. - [gr.] 18 [так у тексті, має бути: gr. 10 - Б. С.]

Villa Horodilow [Городилів, Злч ЛО]

De aratro vno per fl. 1 [fl. 1 gr. -]

Hortulani 2 per gr. 6 fl. [- gr.] 12 Villa Wierzchobuze [Верхобуж, Злч ЛО]

Molendini korzec roth[a] 1 per gr. 12 fl. - [gr.] 12 Hortulan[i] 3 per gr. 4 fl. - [gr.] 12 Inquilini septem per gr. 2 fl. [- gr.] 14

Villa Opaki [Опаки, Злч ЛО] custodes fluuy 5 per gr. 2 fl. - [gr.] 10 Summa harum villarum facit fl. 7 [gr.] 4

Villa Pobudze [Побіч, Злч ЛО] a custodibus fluuy 7 [per gr. 2] fl. [- gr.] 14 Villa Pokpiecz [Підлипці, Злч ЛО]

De aratro 1 per fl. 1 fl. 1 [gr.] - Molend[ini] korzec roth[a] 1 per gr. 12 fl. - [gr.] 12 Inquilini 3 per gr. 2 fl. - [gr.] 6 Villa Stroczin [див. вище - Strucin]

Inquilini 8 per gr. 2 fl. - [gr.] 16

Villa Luka [Лука, Злч ЛО] hortull[ani] 5 per gr. 6 fl. 1 [gr.] - Villa Zerwaniecz [Зарваниця, Злч ЛО] ex nouo fl. - [gr.] 6

Villa Iwaczow [Івачів, Злч ЛО] hortulani 6 per gr. 6 fl. 1 [gr.] 6 Villa Wolczkowce [Вовчківці, Трн ТО] de aratro 1 [per fl. 1] fl. 1 [gr.] - Villa Jaroslawice [Ярославичі, Трн ТО] de aratro vno [per fl. 1] fl. 1 [gr.] - [Villa] Tresteniecz [Тростянець, Злч ЛО] hortull[ani] 3 per gr. 4 fl. - [gr.] 12 Villa Krachow [Кругів, Злч ЛО] a custodae siluae [per gr. 6] fl. - [gr.] 6 Villa Oleiow [Оліїв, Трн ТО] de aratro vno [per fl. 1] fl. vnu[s] [gr.] - Inqulini 3 per gr. 2 fl. - [gr.] 6 Villa Ruszcze [Нище, Трн ТО]

De aratro 1 per fl. 1 fl. 1 [gr.] - Inquilini 5 p[er] gr. 2 fl. - [gr.] 14 (!) 10 Summa harum villarum facit [fl. 10 gr. 4]

Villa Gnidawa [Піщане, Трн ТО] hortull[ani] 3 per gr. 6 fl. - [gr.] 18 Villa Baitkow [Батьків, Злч ЛО] hortull[ani] 2 p[er] gr. 6 fl. - [gr.] 12 Villa Lukowiec [Лукавець, Злч ЛО] de aratro vno [per fl. 1] fl. vnu[s] [gr.] - [// с. 39] Villa Bialokrinice [Білокриниця, Трн ТО]

[Hortu]lani tres per gr. 6 fl. - [gr.] 18

[Mol]end[ini] korzec roth[a] 1 per gr. 12 fl. - [gr.] 12

[Vil]la Zukowiec [Жуківці, Трн ТО] hortull[ani] tres per gr. 6 fl. - [gr.] 18

[Villae Zer]wirogi [Сировари, Трн ТО] et Jatkowce [Яцківці, Трн тО] de aratro 1 [per fl. 1] fl. 1 [gr.] - Inquilini 6 per gr. 2 fl. - [gr.] 12

Villae Vnissana [Мшана, Трн ТО] et Grabkowice [Грабківці, Трн ТО] de aratro 1 [per fl. 1] fl. 1 [gr. -]

Villa Plowice [Бзовиця, Трн ТО] de aratro 1 [per fl. 1] fl. 1 [gr.] -

Summa harum villarum facit p[er]cept[orum] fl. 2 [gr.] - [так у тексті, має бути: fl. 7 - Б. С.]

Villa Adrnopole [ймовірно, це Маркопіль [Смерека, 2016, с. 19], Злч ЛО] de aratris 6 p[er] fl. 1 fl. 6 [gr.] - Villa[e] Ostaszowce [Осташівці, Трн ТО] et Danilowce [Данилівці, Трн ТО] de aratro 1 [per fl. 1] fl. 1 [gr.] - Villa[e] Bohdanowce [Богданівка, Трн ТО] et Tolsztow [Товстів; не існує] de aratr[o] 1 [per fl. 1] fl. 1 [gr.] - Villa Hotkowce [Кокутківці, Трн ТО]. Inquilini 6 p[er] gr. 2 fl. - [gr.] 12

Villa[e] Seredince [Серединці, Трн ТО] et Juszipowce [Висипівці, Трн ТО] de aratro 1 [per fl. 1] fl. 1 [gr.] - Villa[e] Karbowce [Кабарівці, Трн ТО] et Munilowka [Монилівка, Трн ТО] de aratro 1 [per fl. 1] fl. 1 [gr.] - [Villae] Dumowce [Думівці; не існує] et Woliszowce [Волосівка, Трн ТО] de aratro 1 [per fl. 1] fl. [- gr.] - Villa[e] Kudinowce [Кудинівці, Трн ТО] et Kudobracze [Кудобинці, Трн ТО] de aratro 1 [per fl. 1] fl. 1 [gr.] - Villa Pudlowce [Пудлівці; не існує] de aratro 1 p[er] fl. 1 fl. 1 [gr.] - Hortullani tres p[er] gr. 6 fl. - [gr.] 18 Inquilini 5 p[er] gr. 2 fl. - [gr.] 10

Villa Perepielniki [Перепельники, Трн ТО] de aratro 1 [per fl. 1] fl. 1 [gr.] -

Villa[e] Kakolowce [Гукалівці, Трн ТО] et Lopuszany [Лопушани, Трн ТО] de aratro 1 [per fl. 1] fl. 1 [gr.] - Hortulani 3 per gr. 6 fl. - [gr.] 18

Villa Horbaczow [Гарбузів, Трн ТО] molend[ini] korzec roth[a] 1 [per gr. 12] fl. - [gr.] 12 Inquilini 4 p[er] gr. 2 fl. - [gr.] 8

Villa Jaromirka [Яромирка (в інших реєстрах Творимирка [Смерека, 2016, с. 19, 23]); не існує] hortul[ani] 2 p[er] gr. 6 fl. - [gr.] 12

Oppidum Zborow [Зборів, Трн ТО] de aratris 6 p[er] fl. 1 fl. 6 [gr. -]

Molend[ini] korzec roth[a] 1 p[er] gr. 12 fl. - [gr.] 12

Villa Rytwiany [Ритвяни; у складі м. Зборів, Трн ТО] de aratris 4 p[er] fl. 4 [так у тексті, має бути: per fl. 1 - Б. С.] fl. 4 [gr.] -

Molend[ini] korzec roth[a] 1 p[er] gr. 12 fl. - [gr.] 12

Summa harum vill[arum] facit percept[orum] fl. 29 [gr.] 10 [так у тексті, має бути: fl. 28 gr. 24 - Б. С.] Contributio[ne]m pu[bli]cam in conuentione generali regni Warszchouiae anno [Domini millesimo] nonagessimo octauo laudatt[um] fl. 127 [gr.] 28 [так у тексті, має бути: fl. 126 gr. 2 - Б. С.] sol[utum] per generosum Joannem Zaporski de Zaporze contribucion[um] publicarum t[e]rrae Leopollien[si] et Zidaczou[ie]n[si] exacttor[em] quittatur. Datum Leopoli vt supra. Idem qui supra manu propria.

ЦДІАУЛ. Ф. 9. Оп. 1. Спр. 355. С. 36-39. Копія.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Історія козацького війська. Взяття частини козаків на державну службу. Люблінська унія 1569 року. Створення реєстру Стефаном Баторієм. Організація реєстрового війська. Визвольна війна під проводом Хмельницького. Повстання у другій половині XVI століття.

    реферат [22,9 K], добавлен 07.08.2017

  • Смутное время — междинастический период истории России в 1598-1613 гг.: стихийные бедствия; польско-шведская интервенция; политический, экономический, государственный и социальный кризисы. Семибоярщина; народное ополчение. Последствия Смутного времени.

    презентация [1,0 M], добавлен 25.11.2012

  • Давньогрецькі автори, які залишили відомості про українські землі та про народи, котрі їх заселяли. Джерела до історії, історичної географії та етнографії Північного Причорномор'я. Основні народи України в "Історії" Геродота. Головні ріки Скитії.

    реферат [26,6 K], добавлен 16.06.2014

  • Виникнення українського козацтва та Запорозької Січі. Її уряд, адміністрація, адміністративний поділ території, зовнішньополітичні зв'язки, ознаки державності. Оформлення козацтва як окремого стану феодального суспільства, утворення козацького реєстру.

    презентация [19,1 M], добавлен 13.02.2014

  • Історичні джерела як носії інформації, яка є основою для реконструкції минулого людства, методи отримання, аналізу та зберігання. Археологія та оцінка її значення для вивчення історії стародавнього світу. Етапи дослідження історії Стародавнього Єгипту.

    реферат [28,1 K], добавлен 22.09.2010

  • Діяльність Гедиміна на території України. Похід великого литовського князя Гедиміна в українські землі та його наслідки. Українські землі в складі Великого князівства Литовського. Аналіз процесу і сутності входження до складу Литовської держави.

    реферат [49,7 K], добавлен 15.11.2022

  • Смерть Хмельницького-поворотний моментом в історії Української революції. Ю. Хмельницький та І. Виговський на чолі української держави. Пропольська політика Виговського. Російсько-польське змагання за українські землі. Возз'єднання Української держави.

    реферат [28,9 K], добавлен 10.09.2008

  • Визвольна війна українського народу в 1648-1654 роках. Значна роль реєстрових козаків в боротьбі українського народу проти турецько-татарської агресії. Привілеї даровані королем та царем. Соціальний склад реєстру. Відносини з польсько-шляхетським урядом.

    реферат [29,8 K], добавлен 19.12.2013

  • Історія України як наука, предмет і методи її дослідження. періодизація та джерела історії України. Етапи становлення, розвитку Галицько-Волинського князівства. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Запорізька Січ.

    краткое изложение [31,0 K], добавлен 20.07.2010

  • Перші державні утворення на території України. Виникнення українського козацтва. Українські землі в складі Литви та Польщі. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток України.

    курс лекций [278,0 K], добавлен 19.01.2012

  • Політичне становище Правобережжя під владою Польщі наприкінці ХVІІ–ХVIIІ ст., етапи соціально-економічного становлення та розвитку. Поняття гайдамацького руху, його причини, характер, розмах. Західноукраїнські землі під чужоземним ярмом, народні ватажки.

    контрольная работа [22,3 K], добавлен 19.05.2010

  • Суспільно-політичні рухи в першій половині XIX століття. Кирило-Мефодіївське братство. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Розвиток українського національного та революційного руху. Українські землі в роки Першої світової війни.

    презентация [5,6 M], добавлен 06.01.2014

  • Розвиток української культури в Добу Польського і Литовського періоду. Етапи зближення Литви і Польщі. Українські землі під владою Речі Посполитої. Зміни державного політичного устрою на українських землях. Польська експансія на українській землі.

    курсовая работа [59,4 K], добавлен 26.08.2013

  • Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Устрій українських земель. Політика Литви в українських землях. Від Литовсько-Руської до Польсько-Литовської держави. Кревська унія. Ліквідація удільного устрою. Люблінська унія та її наслідки.

    реферат [25,0 K], добавлен 26.02.2009

  • Політичний розвиток Волині у складі Галицько-Волинського князівства. Мстиславичі. Волинь в інтеграційному процесі Руської землі на рубежі ХІІ – ХІІІ ст. Соціально економічний розвиток Волинської землі. Культурне життя Волині.

    дипломная работа [92,0 K], добавлен 04.02.2004

  • Дипломатичні переговори Австрії, Пруссії та Росії про поділ Польської держави. Історичні права Габсбургів на українські землі, юридична основа - історичний факт панування в Галицько-Волинському князівстві представників угорської династії Арпадів.

    реферат [28,8 K], добавлен 10.05.2011

  • Берестейська унія: причини, хід, наслідки. Популярність ідей уніатства в Речі Посполитій після укладення Люблінської унії. Реформаційний рух у Західній Європі, який викликав негативну реакцію католицької Церкви. Вплив Реформації на українські землі.

    курсовая работа [46,6 K], добавлен 12.12.2013

  • Етапи революції 1905-1907 років в Росії. Кирило-Мефодіївське братство. Виступи проти влади в Австрійській та Російської імперії. Міська реформа 1870 року. Причини польського повстання 1863 м. Ставлення українських організацій до Першої світової війні.

    реферат [38,0 K], добавлен 21.12.2008

  • Изучение истории России в период с 1598 по 1613 годы, ознаменованный стихийными бедствиями, польско-шведской интервенцией, тяжелейшим политическим, экономическим, государственным и социальным кризисом. Условия, способствующие Смуте и ее последствия.

    презентация [11,3 M], добавлен 26.12.2012

  • Исторические причины успешной политической карьеры Годунова и его избрания на трон империи на Земском соборе 1598 года. Положительные и отрицательные личностные качества государственного деятеля, его биография, придворная служба и крах правления царя.

    реферат [30,6 K], добавлен 23.06.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.