Хай буде благословенна пам’ять закатованих!

Размещено на http://allbest.ru

«ХАЙ БУДЕ БЛАГОСЛОВЕННА ПАМ'ЯТЬ ЗАКАТОВАНИХ!»

Дьякова Олена Василівна,

кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди

Однією із трагічних сторінок не тільки єврейського народу, а й всієї Європи є Голокост. Геноцид євреїв під час Другої світової війни вкарбувався у народну пам'ять. Але щоб ця трагедія не повторилась і наступні покоління не забували цю страшну подію, у багатьох населених пунктах континенту встановлено меморіальні комплекси, обеліски, пам'ятники, меморіальні дошки. Метою цієї публікації є висвітлення присвячених Голокосту меморіальних архітектурних об'єктів, що розташовані в Харківській області. Для реалізації мети автор поставила науково-дослідницьке завдання: продемонструвати, як на Харківщині комеморизують Голокост і відносяться до цього представники громадських організацій та пересічні мешканці області. Для висвітлення визначеної у статті тематики використані евристичні засоби історико-генетичного, системного, соціокультурного, інформаційного методів дослідження. Про трагедію єврейського народу під час Другої світової війни широкій спільноті стало відомо уже в 1942 році. Проте дослідження цієї теми в Україні почалось лише у період перебудови. 1988 року був організований Харківський обласний комітет «Дробицький Яр», який поставив за мету збирання інформації про Голокост на харківській землі. А це, своєю чергою, поставило питання про увічнення пам'яті про Голокост через меморіальні архітектурні споруди. У Харкові такими об'єктами культурної спадщини є дві братські могили на цвинтарі по вул. Академіка Павлова, меморіальні комплекси «Стіна Скорботи», «Дробицький Яр», меморіальна дошка на будинку № 3 по вулиці Чичибабіна. Також об'єкти культурної спадщини, присвячені Голокосту, є і в Харківській області, а саме: братські могили в с. Наталине Красноградського району, Богодухові, пам'ятний знак у Золочіві. Одним із важливих напрямів комеморації Голокосту є відзначення Праведників світу, яким в області установлено три меморіальні дошки. Таким чином, можна констатувати, що комеморація Голокосту в Харківській області розпочалась ще у період перебудови і змогла широко розгорнутися уже в роки незалежності України. Велика робота у цьому напрямі належить членам ХОК «Дробицький Яр» і працівникам музею Голокосту, які є ініціаторами створення пам'ятників, установки меморіальних дощок, організаторами просвітницької роботи у навчальних закладах області.

Ключові слова: Голокост, Друга світова війна, Харківська область, пам'ятник, обеліск, меморіальна дошка, Дробицький Яр.

MAY THE MEMORY OF THE TORTURED BE BLESSED!

Diakova Olena Vasylivna,

Candidate of Historical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Departament of history Ukraine H.S. Skovoroda Kharkov National Pedagogical University

The relevance of the topic. Holocaust became another tragic page not only of Hebrew people but of all Europe. The genocide against the Jews during World War II remains in the folk memory. However, in order to prevent the similar tragedy and make future generations remember such grisly crime memorial complexes, obelisks, monuments, commemorative plaques are installed in many human settlements of Europe. The purpose of this publication is to reveal architectural and memorial objects dedicated to Holocaust that are located in Kharkiv region. In order to achieve this goal, the author uses the next scientific reason: to demonstrate the way of Holocaust commemoration in Kharkov region and to show the attitude of ordinary Kharkiv citizens and representatives of the city public organizations to such action. The main aim is disclosed through the using of heuristic technique in such research methods as: historical-genetic, systematic, socio-cultural and informational. The tragedy of Jewish people during World War II became public in 1942. Nevertheless, the study of this topic started in Ukraine only during perestroika. Kharkiv regional committee “Drobytsky Yar” was organized in 1988. It was aimed at the information-gathering about Holocaust in Kharkiv region. This in turn led to the decision of Holocaust memorialization through the means of memorial and architectural buildings. To such cultural heritage objects in Kharkiv we can refer two mass graves in the cemetery on Academic Pavlov Street, memorial complexes “Drobytsky Yar” and “The wall of grief', a commemorative plaque on the house No. 3 on Chichibabin Street. There are also cultural heritage objects dedicated to Holocaust in Kharkov region. They are mass graves in the village of Natalyne, Krasnohrad Raion; mass graves in the city of Bohodukhiv; a memorial sign in the urban-type settlement Zolochiv. Another important aspect of Holocaust commemoration is the installation of three commemorative plaques in memory of Righteous Among the Nations persons in Kharkiv region. Thus, it can be stated that Holocaust commemoration in Kharkiv region took place during perestroika and later this process continued in the years of Ukraine independence. A key role in this direction played Kharkiv regional committee “Drobytsky Yar” and the staff of Kharkiv Holocaust Museum. Both these organizations are the initiators of monuments creation and commemorative plaques installation. They also provide educational work in the local educational institutions.

Key words: Holocaust, World War II, Kharkiv region, monument, obelisk, commemorative plaque, Drobytsky Yar.

Вступ

Основна частина

Друга могила має огорожу, на якій також прикріплена Зірка Давида. Тут же поховані Е. Шехтман (1886-1962) і П. Кац (1915-1986), які доглядали за цими похованнями.

На надгробку братської могили зроблено такий само напис, як і на першому похованні. Нижче прикріплена меморіальна дошка із білого мармуру з написом давньоєврейською (іврит) і російською мовами про те, що тут поховано восьмеро дорослих і дитина, які загинули «мученицькою смертю від рук фашистських нелюдів» (Братська могила жертв Голокосту. Харківська обл., м. Харків, вул. Академіка Павлова, 88, кладовище № 3, квартал 2М, ряд 24, могила 2, с. 2).

Уже в незалежній Україні члени ХОК «Дробицький Яр» почали клопотання щодо увічнення пам'яті про жертв Голокосту у меморіальних архітектурних спорудах. За їхньої ініціативи 30 жовтня 1992 року на місці єврейського гетто (на місці, де від Московського проспекту відходить вулиця 12 Квітня) відбулося урочисте відкриття пам'ятного знаку «Стіна Скорботи». На церемонії були присутні представник посольства Ізраїль в Україні та генеральний консул Республіки Польща в Харкові Ян Гранат (Меморіальний комплекс «Дробицький Яр»: 4).

«Стіна Скорботи» імітує стіну бараку, в якому мешкали євреї на зламі 1941-1942 років. Пам'ятний знак складений із цегли, оброблений штукатуркою та пофарбований. Він поставлений на постамент, обкладений плиткою. Зверху на Стіні лежить колючий дріт. На чоловому боці об'єкта культурної спадщини прикріплено три меморіальні дошки. Розташована у центрі інформує, що пам'ятний знак поставлено Орджонікідзевським (зараз - Індустріальним) і обласним комітетом «Дробицький Яр». Зліва дошка з написом: «Тут у грудні 1941-го року було єврейське гетто, в'язнів якого знищено у Дробицькому Яру». Праворуч дошка із написом: «Це було пекло: мертві люди, посуд, пух з подушок, одяг, продукти, кал - все було перемішене. В одному кутку на ліжку лежала мертва жінка, опустивши руки, а маленька дитина смоктала її мертвий палець. У другому кутку лежав мертвий старик... Поновлена 14 грудня 1998 р.» (ймовірно, це цитати із чиїсь спогадів).

Стіна Скорботи знаходиться в числі перших поставлених в Україні меморіальних архітектурних об'єктів, які вважаються комеморацією Голокосту в державі.

Наприкінці 1997 року за ініціативою ХОК «Дробицький Яр» і працівників створеного у 2006 році Харківського музею Голокосту ліворуч від «Стіни Скорботи» був установлений ще один пам'ятний знак. Він присвячений Праведникам світу. Знак зроблений у вигляді каменю із дошкою на чолі, де викарбуване: «Рятівникам - Праведникам світу вдячні євреї харків'яни. 15 грудня 1997 р.». Зліва розташований ще один напис: «Поновлено 9 серпня 1998 р.». Справа у тому, що вандали зірвали першу дошку, зроблену із металу. Тому на її місці прикріплена нова, мармурова.

Цей пам'ятний знак - перший об'єкт архітектурної спадщини на теренах колишнього Радянського Союзу, яким віддавалася пошана рятівникам євреїв від знищення нацистами та їхніми поплічниками.

З цього часу члени ХОК «Дробицький Яр» і працівники музею Голокосту разом виступали з пропозиціями щодо створення меморіальних архітектурних об'єктів на шану жертв нацизму.

Так, за їхньою пропозицією на честь 59-ї річниці трагедії у Дробицькому Яру 14 грудня 2000 року поруч із вищезгаданими був установлений пам'ятний знак «Звернення до нащадків». Таким чином, ці дві установи вирішили звернутися до наступних поколінь із закликом не допустити повторення катастрофи.

Одним зі значних об'єктів культурної спадщини Харкова, присвячених Голокосту, є меморіальний комплекс «Дробицький Яр».

У цьому яру у січні 1941 року було розстріляно тисячі євреїв лише тому, що вони мали таку національність. Як зазначалося вище, за наказом окупаційної німецької влади 16 грудня 1941 року тисячі харківських євреїв переселилися на східну околицю міста, де для них було створене гетто у бараках тракторного і верстатобудівного заводів. На початку січня 1942 року їх звідси групами вивозили до Дробицького Яру і розстрілювали. Тіла скидали у завчасно вириті ями. До середини січня 1942 року гетто обезлюднило (70 лет трагедии Дробицкого Яра; Ищенко, Ференцева, Сокальская, 2008; Лєбєдєва, Сокольський, 2004).

Після війни Дробицький Яр став одним із місць «паломництва», куди багато харків'ян приходили віддати шану загиблим у Другій світовій війні в урочисті дати - 9 Травня (День Перемоги) і 23 серпня (день визволення міста від німецьких загарбників). 1967 року в яру був установлений обеліск, на якому російською мовою написано, що «Тут покояться жертви фашистського терору. 1941-1942 рр.» (Меморіальний комплекс «Дробицький Яр»: 16).

1991 року за ініціативою ХОК «Дробицький Яр» було вирішено спорудити на місці масового вбивства євреїв величний меморіальний комплекс.

Сьогодні він складається із 10 братських могил, монументу «Жертвам Голокосту», пам'ятника «Менора», пам'ятних знаків «Дробицький Яр» і «Жертвам Голокосту», дороги «Алея Скорботи», насаджень дерев (Меморіальний комплекс «Дробицький Яр»: 6).

Неподалік від входу стоїть «Менора» (архітектор Н. Фоменко, скульптор О. Іллічов). В особистій розмові Л. Воловик запевняла, що цей пам'ятник є Деревом Життя, але люди називають його Менора через єврейську тематику комплексу. І дійсно, пам'ятник нагадує спалене дерево і водночас Менору. Пам'ятник споруджено із залізобетону та карбованої міді. Під ними лежать каміння червоного кольору ніби политі кров'ю. На одному із них висічена Зірка Давида та епітафія на трьох мовах (українській, давньоєврейській, латинській): «Тут місце, де мертві вчать живих».

Від «Менори» до монументу «Жертвам Голокосту» веде Алея Скорботи. Праворуч від неї знаходиться вісім братських могил. Також обабіч дороги стоїть пам'ятний знак «Дробицький Яр» у вигляді стели із залізобетону та лабрадоритових плит із написом: «Дробицький Яр - місце кривавого терору. 1941-1943. Ми схиляємо голови перед пам'яттю жертв фашизму». Стела виконана у вигляді пілонів і дугоподібного фронтону на майданчику із рожевого керамзиту. Цей об'єкт культурної спадщини має на меті налаштувати відвідувача на відповідне сприйняття трагічних подій, що відбувались саме на цьому місці під час німецької окупації.

Кульмінаційною точкою меморіалу є монумент «Жертвам Голокосту» (архітектор О. Лейбфрейд, скульптор В. Савенко). Його метою є демонстрація масштабів трагедії, що сталася у Дробицькому Яру. Для цього на верхній терасі під аркою розміщений пам'ятний знак «Скрижалі Мойсея» із заповіддю «Не вбивай», викарбуваною 11 мовами світу. У підвалинах монументу відкрито траурний зал із Чашею Скорботи.

Ця споруда символізує Синайську гору, де Бог подарував Мойсею скрижалі із 10 заповідями.

На підвищеному майданчику встановлено два пілони, що виконують роль єдності протилежностей. Всередині на них вирізані єврейські символи. Пілони завершуються сферою, тобто небом, куди підносяться молитви по загиблих. Ззовні на арці викладені роки трагедії. Збоку арка нагадує купол синагоги і водночас язик полум'я.

На нижній терасі розташований обеліск 1967 року.

Зі східної сторони монументу знаходиться братська могила, створена 2007 року. 16 серпня тут були урочисто поховані винайдені під час будівельних робіт людські останки. На чоловому боці стели, зробленої із сірого граніту і поставленої біля братської могили, викарбувано напис на івриті та російській мові: «Тут спочиває прах 150 євреїв, що загинули у дні Голокосту, і перенесених 16 серпня 2007 року з території колишнього єврейського гетто».

Нижче йде ще один пам'ятний знак «Жертвам Голокосту», виконаний із рожевого граніту. Із лівої сторони каменю зроблено шість зарубок, що нагадує про 6 мільйонів євреїв, які загинули у часи Голокосту.

Із півдня монументальний комплекс обрамляє яблуневий сад, а з півночі - тальвег і протока Дробицького Яру. Ці штучні та природні об'єкти також символізують продовження життя на Землі.

Меморіальний комплекс будувався більше двох десятиліть. 23 жовтня 1992 року Харківська міська Рада прийняла рішення щодо будівництва Меморіалу у Дробицькому Яру. Але нестача коштів змушувала іноді призупиняти будівництво. Проте через наснагу ініціаторів і небайдужих харків'ян спорудження відновлювалось.

Об'єкти установлювались поступово. 1998 року встановлено знак «Жертвам Голокосту». 13 грудня 2002 року відбулося урочисте відкриття першого етапу Меморіалу (до нього ввійшли «Менора», Алея Скорботи, монумент «Жертвам Голокосту»). На відкритті були присутні Президент України Л. Кучма та посол Ізраїлю А. Азарі. 2005 року були відкриті траурний зал і Скрижалі Мойсея, а наступного року - музей. 2016 року висаджено дерева як Алея пам'яті.

29 квітня 2009 року Харківська міська рада прийняла рішення про створення комунального підприємства «Меморіальний парк «Дробицький Яр». Натомість харків'яни це місце парком не вважають.

Наказом Міністерства культури України від 6 грудня 2016 року Меморіальний комплекс «Дробицький Яр» занесений до Державного реєстру нерухомих пам'ятників України як пам'ятник історії та монументального мистецтва місцевого значення.

2004 року на будинку № 3 по вулиці Чичибабіна було встановлено меморіальну дошку, на якій відзначено, що «8 грудня 1941 року посібники нацистів зігнали 11 єврейських сімей - мешканців цього будинку - до підвалу 13 під'їзду. Звідси почалась їх остання дорога, що закінчилась у Дробицькому Ярі. Це було початком Голокосту в Харкові».

Захопивши місто, командування німецької комендатури примусово виселяло людей з їхніх квартир для розселення військовиків або розташування адміністративних установ. Так, кербуд дому № 3 по вул. 8-го З'їзду Рад (зараз - Чичибабіна) Чалий за наказом окупантів звільнив один із під'їздів для розташування там штабу, зігнавши мешканців євреїв до підвалу. Тут вони знаходились п'ять днів, а потім перейшли до гетто (Карна справа Кравченка І.І. та ін.: 29-30).

2. Об'єкти культурної спадщини Голокосту в області

Також об'єкти культурної спадщини, присвячені Голокосту, є і в Харківській області.

Одним із перших таких пам'ятників в області вважається братська могила в с. Наталине Красноградського району.

Поблизу цього села у червні 1942 року німці та їхні поплічники у Коваленківському лісі розстріляли 90 красноградських євреїв (Акти Надзвичайної державної комісії: 89-90) (за іншими даними 260 (Воловик, 2017a). Причому є свідчення, що декілька людей закопали живими (Акти Надзвичайної державної комісії: 89-90; Воловик, 2017b). Довгий час місце страти не було оформлене належним чином. Лише 1967 року пошукачі знайшли останки людей і поставили на цьому місці обеліск. На прикріпленій мармуровій дошці зробили напис російською мовою: «Тут поховані мешканці Краснограда, по-звірячому розстріляні німецько-фашистськими загарбниками 19411943 рр.» (Братська могила жертв Голокосту. Харківська обл., Красноградський р-н, с. Наталине: 1; Воловик 2017a).

Братська могила розташована у лісовій зоні на пагорбі. До пам'ятника ведуть сходи. По периметру стоїть 9 бетонних стовпів заввишки 1 метр (Братська могила жертв Голокосту. Харківська обл., Красноградський р-н, с. Наталине: 2).

1942 року з'явилась подібна братська могила у Богодухові. Призначений до цього міста комендантом Браун наказав знищити все єврейське населення. 23 липня 35 осіб, серед яких в основному були старі та малі, розстріляли у сосновому лісі за шкіряним заводом. У страті брали участь особисто Браун та його підлеглі (Бєляєв, Чернігова, 1993: 89; Акти Надзвичайної державної комісії: 74).

У 1980-х роках тут був поставлений обеліск. 2017 року за сприяння членів ХОК «Дробицький Яр», працівників музею Голокосту, місцевої адміністрації пам'ятник був дещо реконструйований.

Могила оформлена у вигляді подіуму, обкладеного жовтою цеглою, зверху по периметру лежать плити із сірого туфу, середина засипана гравієм. Із західної сторони встановлена гранітна стела, на чоловому боці якої висічена епітафія: «Жертвам нацизму - євреям Богодухова, знищеним на цьому місці 23 липня 1942 року». Нижче перелічені 33 прізвища страчених (Братська могила жертв Голокосту. Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Богодухів: 1; Воловик, 2017d).

2002 року у смт Золочів було відкрито Меморіал пам'яті (автор - І. Журихін). Він присвячений знаковим подіям ХХ століття, які пережило селище.

Під час гітлерівської окупації населеного пункту в балці «Ківшик» було розстріляно за неповними даними 39 євреїв (Воловик, 2015; Край наш Золочівський: 69-70).

Плануючи меморіал, керівництво місцевої адміністрації за підтримки ХОК «Дробицький Яр» вирішило увічнити цю трагедію. Тому на Меморіалі встановлено окремий пам'ятний знак із написом: «В пам'ять розстріляних у 19411942 рр. нацистами та їх посібниками мешканців Золочіва - дітей, жінок, старих - тільки за те, що вони були євреями. Встановлено Харківським обласним комітетом «Дробицький Яр». 2002 рік» (Меморіал пам'яті. Харківська обл., Золочівський р-н, смт Золочів: 2).

Сам Меморіал являє собою композицію, у центрі якої розташована дзвіниця на чотирьох 8-метрових колонах. З титульного боку дзвіниці установлена меморіальна стіна із бутового каменю. На стіні розташовано п'ять меморіальних дошок (одна з яких присвячена Голокосту) і два гранітних камені 2,5 м заввишки. У центрі стіни меморіальна стела з чорного граніту (Меморіал пам'яті. Харківська обл., Золочівський р-н, смт Золочів: 1).

Одним із важливих напрямів комеморації Голокосту Л. Воловик вважає відзначення Праведників світу - людей, які, ризикуючи власним життям, рятували від загибелі євреїв. Тому єврейські громадські установи клопочуть перед місцевою адміністрацією про установлення для пам'яті про цих людей меморіальних дошок.

Перша така дошка була прикріплена 1996 року у колумбарії Салтівського цвинтаря біля праху Олександри Карнаухової, яка переховувала незнайому єврейську дівчину (Воловик, 2021).

У грудні 2019 року меморіальна дошка з'явилась на будинку дитячої клінічної лікарні № 19. У цьому приміщенні довгий час розташовувалось хірургічне відділення лікарні № 9, де з 1919 по 1954 рік працював Олександр Мєщанінов. За роки гітлерівської окупації він врятував від загибелі майже 3,5 тисячі військовополонених, серед яких були і євреї. Взагалі ім'я Олександра Івановича Мєщанінова широко відоме у Харкові. Місцеві жителі із великою повагою згадують безстрашність і звитяжність цієї Людини (Воловик, 2021).

Цього ж року меморіальна дошка була установлена на будинку Мереф'янського ліцею № 1 на честь Праведника світу Івана Перемоти. Його ім'я носить і цей навчальний заклад. І. Перемота разом із дружиною Тетяною у 1941 році врятував від смерті хлопчика Віктора Рудника (Воловик, 2021).

Для того щоб про трагедію єврейського народу під час Другої світової війни не забували, єврейські громадські організації, насамперед ХОК «Дробицький Яр» і музей Голокосту, проводять велику просвітницьку роботу. Напередодні сумних і світлих дат активісти організовують різноманітні заходи: проводять траурні церемонії на братських могилах, меморіалах, приходять до навчальних установ і розповідають дітям про Голокост. Причому це робиться не тільки у Харкові, а й у багатьох населених пунктах області. Інформація про проведені заходи висвітлюється у місцевій пресі, розповідається по місцевому телебаченню (70 лет трагедии Дробицкого Яра; Воловик, 2021, 2017 с; Торяник).

Висновок

Таким чином, можна констатувати, що комеморація Голокосту в Харківській області розпочалась ще у період перебудови і змогла широко розгорнутися уже в роки незалежності України. Велику роботу у цьому напрямі проводять ХОК «Дробицький Яр» і працівники музею Голокосту, ініціюючи створення пам'ятників, установку меморіальних дощок, проводячи заходи у навчальних закладах області.

У перспективі подальших наукових розвідок передбачено більш детальне висвітлення історії пам'ятників, присвячених Голокосту, зокрема кожного окремо.

Література:

1. 70 лет трагедии Дробицкого Яра. Никогда больше. Время. 2011. 15 декабря.

2. Акти Надзвичайної державної комісії з встановлення і розслідування злочинів німецько-фашистських загарбників та їх союзників і заподіяної ними шкоди громадянам, колгоспам, громадським організаціям, державним підприємствам і установам СРСР. Державний архів Харківської області. Ф. Р-4713. Оп. 1. Спр. 22.

3. Бєляєв М.С., Чернігова Н.В. Наш край - Богодухівщина. Харків : РВП «Оригінал», 1993. 144 с.

4. Братська могила жертв Голокосту. Харківська обл., Богодухівський р-н, м. Богодухів, вул. Оверченка, у сосновому бору / ОкЗ «ХНМЦОКС»; В.В. Черкаско, В.Д. Путятін, Л.М. Колесникова. 11.01.2018.

5. Братська могила жертв Голокосту. Харківська обл., Красноградський р-н, с. Наталине, вул. Свято-Троїцька, 77 / ОКЗ «ХНМЦОКС»; паспорт об'єкта історичної спадщини; Т.В. Хліпецька. 19.04.2016.

6. Братська могила жертв Голокосту. Харківська обл., м. Харків, вул. Академіка Павлова, 88, кладовище № 3, квартал 2М, ряд 19, могила 2 / ОКЗ «ХНМЦОКС»; паспорт об'єкта історичної спадщини; Ю.І. Палкін. 10.10.2013.

7. Братська могила жертв Голокосту. Харківська обл., м. Харків, вул. Академіка Павлова, 88, кладовище № 3, квартал 2М, ряд 24, могила 2 / ОКЗ «ХНМЦОКС»; паспорт об'єкта історичної спадщини; Ю.І. Палкін. 10.10.2013.

8. Воловик Л. Судьбы золочевских евреев. Дайджест-Е. 2015. Ноябрь.

9. Воловик Л. Маловідома сторінка з минулого Красноградщини. Дайджест-Е. 2017a. Июль.

10. Воловик Л. 75 лет исполнилось в этом году со дня жестокого убийства евреев города Краснограда Харьковской области. Дайджест-Е. 2017b. Сентябрь.

11. Воловик Л. К 25-летию Стены Скорби. Дайджест-Е. 2017с. Октябрь.

12. Воловик Л. Открытие памятника евреям Богодухова, уничтоженным нацистами. Дайджест-Е. 2017d. Ноябрь.

13. Воловик Л. 14 мая - день памяти украинцев, которые спасали евреев в годы Второй мировой войны. Дайджест-Е. 2021. Май.

14. Иванова М. Причина смерти - национальность. Объективно. 2001. 13 декабря.

15. Ищенко С., Ференцева И., Сокальская И. Дробицкий Яр. Мемориал-музей. Харьков : Торговый дом «Агро-Трейд», 2008.

16. Карна справа Кравченка І.І., Федоренка Д.В., Сопова Ф.Ф. Архів Харківської області Управління Служби безпеки України. Спр. 18919.

17. Кац И. Память о прошлом объединяет нас. Шалом. 2004. № 1.

18. Край наш Золочівський: краєзнавчий нарис / Уклад. А.Д Тесло. Харків : Золоті сторінки, 2000. 81 с.

19. Крапивный О. Как это было. Шалом. 2004. № 1.

20. Лєбєдєва В.П., Сокольський П.П. Книга пам'яті Дробицького Яру. Харків : Прапор, 2004.

21. Меморіал пам'яті. Харківська обл., Золочівськийр-н, смт Золочів, пл.Слобожанська /ОКЗ«ХНМЦОКС»; паспорт об'єкта історичної спадщини; охоронний № 3844-Ха; ТІ. Романова. 15.06.2018.

22. Меморіальний комплекс «Дробицький Яр». Харківська область, Харківський р-н, с. Мала Рогань Малороганської сільради, вул. Шосейна, 13 / ОКЗ «ХНМЦОКС» ; паспорт об'єкта історичної спадщини; охоронний № 2656-Ха; Ю.І. Палкін. 24.06.2016.

23. Меморіальний комплекс жертв Голокосту. Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, ріг вул. 12 Квітня / ОКЗ «ХНМЦОКС»; паспорт об'єкта історичної спадщини; Ю.І. Палкін. 20.10.2016.

24. Торяник В. Стена скорби. Сегодня в первой столице почтили жертв Холокоста. Медиагруппа «Объектив». URL: http://archive.objectiv.tv/280414/96663.html (дата звернення: 15.01.2022).

Размещено на Allbest.ru