До іконографії академіка В. Вернадського (з історії пошуків фотопортрета, зробленого В. Совинським)

Размещено на http://www.allbest.ru

До іконографії академіка В. Вернадського (з історії пошуків фотопортрета, зробленого В. Совинським)

Сергій Кіржаєв

кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу археографії, Інститут архівознавства Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського НАН України ORCID:

Serhii Kirzhayev

Candidate of Historical Sciences, Senior Research Associate, Department of Archaeography, Institute of Archival Studies

V. I. Vernadsky National Library of Ukraine of National Academy of Sciences of Ukraine

TO ACADEMICIAN V. VERNADSKY'S ICONOGRAPHY

(A Story of the Search for a Photo Portrait Made by V. Sovinsky)

Abstract

Two rediscovered letters to Volodymyr Vernadsky from Kyiv zoologist and entomologist Vadym Sovynsky, who worked with the first president of the Ukrainian Academy of Sciences among other places at the Dnipro (Starosillya) Biological Station in 1928, where he took a photo portrait of the academician, have been analyzed. An additional research into Volodymyr Vernadsky's correspondence with his daughter Nina Vernadska-Toll and his son George Vernadsky made it possible to track down the original photo in New York and establish the date and place it was taken. The purpose of the research was to find a photo portrait of Vernadsky made by Sovynsky based on the information obtained from the letters, which would be a worthy addition to the academician's photo archive. The methodology includes general methods of historical research and, first of all, source analysis and archival heuristics, as well as textual attribution of the correspondence. The scientific novelty. The researchers were not aware of the correspondence between V. Sovynsky and V. Vernadsky, the Kyiv zoologist's letters in the academician's archives were unattributed. It was also unknown which photo portrait of the academician was taken by Sovynsky. Conclusions. The conducted research made it possible to introduce the letters of V. Sovynsky to V. Vernadsky into scientific circulation, as well as to find in the Archives of Georgy Vernadsky in the U.S. the original photo portrait of the academician taken by Sovynsky in Starosillya in 1928. Although, as it turned out, the photo was used by researchers earlier, but its author and date were unknown. The research made it possible to expand knowledge about V. Vernadsky's connections with Ukraine, attribute authorship and establish the exact date and place of making the «Ukrainian photographic portrait» of one of the founders and the first president of the Ukrainian Academy of Sciences.

Key words: V. Vernadsky; V. Sovynsky; archives; correspondence; iconography; photo portrait; Starosillya; attribution.

Анотація

Досліджено 2 віднайдені листи до Володимира Вернадського від київського зоолога і ентомолога Вадима Совинського, який співпрацював із першим президентом Української академії наук, зокрема на Дніпровській (Старосільській) біологічній станції у 1928 р., і зробив там фотопортрет академіка. Додатковий аналіз листування В. Вернадського із донькою Ніною Вернадською-Толль і сином Георгієм Вернадським дозволив виявити оригінал світлини у Нью-Йорку (США), встановити дату і місце фотографування. Мета дослідження - на підставі отриманих у листах відомостей розшукати зроблений В. Совинським фотопортрет В. Вернадського, який би поповнив іконографію академіка. Методологія дослідження представлена загальними методами історичного дослідження і, насамперед, джерелознавчого аналізу та архівної евристики, а також текстологічної атрибуції епістолярію. Наукова новизна. Про листування В. Совинського із В. Вернадським не було відомо дослідникам; листи київського зоолога зберігалися в архіві академіка як неатрибутовані. Невідомо було і який саме фотопортрет академіка зробив В. Совинський. Висновки. Проведене дослідження дозволило ввести до наукового обігу листи В. Совинського до В. Вернадського, а також віднайти в архіві Г. Вернадського у США оригінал фотопортрета академіка, зроблений саме В. Совинським у Старосіллі 1928 р. Хоча, як виявилося, світлина використовувалася дослідниками й раніше, але її автор і дата були невідомі. Дослідження дозволило розширити знання про зв'язки В. Вернадського з Україною, атрибутувати авторство і встановити точну дату і місце виготовлення «українського фотографічного портрета» одного з фундаторів і першого президента Української академії наук.

Ключові слова: В. Вернадський; В. Совинський; архів; листування; іконографія; фотопортрет; Старосілля; атрибуція.

Особистість Володимира Івановича Вернадського (1863-1945) має непересічне значення для історії української науки. Дослідження його зв'язків з Україною, співпраці з її науковцями і зараз залишається актуальним, навіть на тлі досягнень останнього десятиріччя з виявлення і публікації архівних джерел із цієї проблематики. І, попри неможливість через військову агресію РФ проти України доступу до головного масиву спадщини першого президента Української академії наук - величезного і різноманітного особового фонду, що зберігається в Архіві Російської академії наук (далі - АРАН) у Москві, - іноді вдається віднайти нові документи, додати невідомі факти, дослідити відтінки міжо- собистісних стосунків. У пригоді стали також документальні зібрання, що знаходяться нині у США, зокрема архів сина академіка - історика Георгія Вернадського.

Серед неатрибутованих в АРАН листів до В. Вернадського збереглися 2 листи його київського кореспондента - зоолога і ентомолога Вадима Васильовича Совинського 1. Про його участь в організованій академіком роботі щодо біогеохімії «живої речовини» на Старосільській (Дніпровській) біологічній станції під Києвом було відомо, хоча про самого науковця - дуже мало. іконографія вернадський лист

В. Совинський (03/15.04.1881 - 03.04.1952) закінчив у 1904 р. Університет Св. Володимира у Києві, працював на Київській ентомологічній станції (1904-1907). Брав участь в експедиції на Північний Кавказ, де під керівництвом Л. А. Шелюжка (1890-1969) збирав комах, що надалі стали початком однієї з найбільших колекцій у світі. Викладав курс зоології на Київських вищих жіночих курсах (від 1907 р.). Від 1919 р. працював у лабораторії Київського університету, на Дніпровській (Дніпрянській) біологічній станції Української академії наук, пізніше - у Зоологічному музеї, Зообіологічному інституті при ВУАН та Інституті зоології АН УРСР. Залишався співробітником Інституту зоології також під час окупації Києва. В 1945 р. посприяв поверненню до Києва вивезеної окупантами великої колекції метеликів (колекція Л. А. Шелюжка). Після війни завідував лабораторією безхребетних і відділом лускокрилих, у 1948-1950 рр. - старший науковий співробітник Інституту зоології. Мав професорське звання.

В. Вернадський знав В. Совинського особисто, співпрацював із ним, згадував у щоденних записах під час роботи в Старосіллі влітку 1919 р., листуванні АРАН (Архив Российской академии наук). Ф. 518. Оп. 3. Д. 1936. Л. 293-294, 331-33об. Вернадский В. И. Дневники: 1917-1921: октябрь 1917 - январь 1920 / сост.: М. Ю. Сорокина, C. Н. Киржаев, А. В. Мемелов, В. С. Неаполитанская. Киев: Наукова думка, 1994. С. 254, 255, 256, 258; Вернадский В. И. Дневники: 1926-1934 / отв. ред. В. П. Волков. Москва: Наука, 2001. С. 82; В. І. Вернад- ський і Україна: з листування : Кн. 2: К-Я. Офіційне. Родинне / авт. та упо- ряд.: С. М. Кіржаєв, К. Є. Новохатський, Л. М. Яременко [та ін.]. Київ, 2019. С. 682, 818, 899, 900..

Знайдені листи (обидва російською мовою, невеликі за обсягом) містять замало інформації про стосунки і співпрацю вчених, утім проливають світло щодо одного фотопортрета В. Вернадського.

Те, що під час роботи очолюваної В. Вернадським у серпні 1928 р. «наукової експедиції» на Київщині Щодо експедиції див. доклади., напр., у: Вернадский В. И. Дневни-ки: 1926-1934... С. 94-95; Володимир Іванович Вернадський. Листування з українськими вченими. Кн. 1: Листування: А-Г / уклад.: О. С. Онищенко, Л. А. Дубровіна, С. М. Кіржаєв [та ін.]. Київ, 2011. С. 142. було зроблено декілька фотографій, на яких є академік, відомо дослідникам життя і наукової діяльності ученого - окремі групові світлини було опубліковано.

Тепер стає зрозумілим, що ці фото зробив скоріш за все В. Со- винський, або хтось його фотоапаратом, і деякі збереглися в АРАН із позначками-анотаціями зоолога АРАН. Ф. 518. Оп. 2. Д. 117.. У листі від 4 лютого 1929 р. до Ленінграда В. Совинський пише Володимиру Івановичу, що додає «ще деяку кількість фотографій, що ілюструють літню працю». Він вибачається за затримку, але сподівається, що «ще не запізно» вмістити ці ілюстрації у звіт «експедиції» на Дніпро Там же. Оп. 3. Д. 1936. Л. 293.. «Ще надішлю Вам деякі фотографії і, якщо Ви бажаєте ще мати примірники Вашої фотографії, то напишіть, високоповажний Володимире Івановичу, і я їх приготую - у цьому триместрі я буду трохи вільний», - зазначав зоолог Там же. Л. 293об..

Цікаво, що у неопублікованому листі від 15-16 лютого 1929 р. до доньки Ніни Вернадської-Толль (яка мешкала від 1922 р. у Чехосло- ваччині) В. Вернадський запитував, чи отримала вона його фотокартку, «зняту Совинським». «Це знято у Старосіллі», - писав академік George Vernadsky Papers. Box 12. Bakhmeteff Archive (BAR). Rare Book and Manuscript Library. Columbia University Library. АРАН. Ф. 518. Оп. 3. Д. 290. Л. 22. В. І. Вернадський і Україна: з листування : Кн. 2: К-Я. Офіційне. Ро-динне... С. 822.. А в листі-відповіді з Праги від 20-21 лютого 1929 р. Ніна Володимирівна подякувала батькам за «чудову татову карточку», яка їй «дуже подо- бається»68. Донька академіка також була знайома із В. Совинським, бо влітку 1919 р. була разом із батьком у Старосіллі.

Крім того, 15 лютого 1929 р. В. Вернадський писав сину Георгію в США: «Мама послала тобі мою картку, зняту влітку в Старосіллі. Здається, вдалася»79. А з листа Георгія Володимировича від 7 березня 1929 р. дізнаємося, що мати Наталя Єгорівна Вернадська надіслала йому це фото разом із листом 11 лютого. Але в Єль, де мешкав і викладав Г. Вернадський, воно надійшло із запізненням - лише 6 березня разом із листами батьків від 15 й 16 лютого. «Татова карточ- ка, на мою думку, хороша, й видно, що літо і спекотно», - зазначав Георгій АРАН. Ф. 518. Оп. 3. Д. 312. Л. 12..

Очевидно, академік все ж попросив пізніше нові примірники, бо В. Совинський писав В. Вернадському майже через 2 роки - 20 лютого 1931 р., що повертає свій «давній боржок». «З мого боку, звичайно, було вкрай неввічливо так затримувати виготовлення Ваших фотографій», - зазначав зоолог і щиро вибачався, посилаючись на зайнятість Там же. Оп. 3. Д. 1936. Л. 331..

А вже 1 березня 1931 р. В. Вернадський писав синові в США, що посилає «фотографічний портрет, знятий у Києві в 1928 році одним з тамтешніх натуралістів і тільки днями [...] отриманий. Він передає мене, яким я був тоді, а зараз я порівняно з цим портретом уже поста- рів» В. І. Вернадський і Україна: з листування : Кн. 2: К-Я. Офіційне. Ро-динне ... С. 831.. У листі-відповіді 29 березня 1931 р. Георгій подякував за «чудовий татковий портрет» АРАН. Ф. 518. Оп. 3. Д. 314. Л. 13об..

При цьому виникали запитання, чому В. Вернадський знову вирішив надіслати портрет сину, чи відрізнявся він від згаданої в 1929 р. світлини, чи «знята в Старосіллі» та «у Києві» - одна і та сама фотографія? До того ж невідомо, чи надіслав Володимир Іванович у 1931 р. портрет також і доньці Ніні у Прагу? - в листуванні згадки про це бракує, перш за все через відсутність листів за цей час.

Зазначимо, що в 1931 р. В. Вернадський називає світлину «портретом», як і Георгій - у відповіді.

Доречним стало припущення, що світлин було обмаль, і Володимир Іванович надіслав їх лише дітям. До того ж не вдалося знайти жодних відомостей про наявність київського/старосільского портрета 1928 р. у головній архівній збірці Вернадського в Москві (АРАН), а також в архівосховищах Києва. Не зберігся, за нашими відомостями, й архів В. Совинського.

Тому найпевнішим місцем, де міг зберегтися цей портрет академіка, міг бути архів Георгія Вернадського (George Vernadsky Papers) у Бахметєвському архіві у бібліотеці Колумбійського університету у Нью-Йорку (США). Скористаємося тут можливістю висловити вдячність архівістці Бібліотеки рідкісних книг і рукописів Колумбійського університету Катерині Давиденко (Yekaterina Davidenko, Rare Book & Manuscript Library, Columbia University), яка щиро відгукнулася і швидко допомогла знайти оригінальний фотопортрет.

При цьому у нью-йоркській збірці виявилися (Box 15) 2 фотографії, надіслані академіком, скоріш за все, синові, бо архів Н. Вернадської- Толль, як зазначають дослідники, не зберігся, а до особового фонду Г. Вернадського в Нью-Йорку потрапила лише невеличка частка родинного листування сестри Сорокина М. Ю., Стоюхина Н. Ю. К биографии историка Николая Петровича Толля (1894-1985): новые архивные данные // Ежегодник Дома русского зарубежья им. Александра Солженицына. 2013. Москва, 2014. С. 220.

* Паспарту' (фр. passe-partout, букв. -- «пройди-через-все, пройди-скрізь») -- аркуш із тонкого картону чи щільного паперу, на який зазвичай приклеюють ілюст-рацію..

Фотопортрет В. Вернадського, зроблений В. Совинським.

Старосілля, 25 серпня 1928 р.

George Vernadsky Papers. Box 15. Bakhmeteff

Archive (BAR). Rare Book and Manuscript Library. Columbia University Library.

Перша світлина наклеєна на паспарту*, на якому під правим нижнім кутом чорнилами є авторський підпис фотографа - «Вад. Совин- ський || 25 VIII. 28».

Це, ймовірно, і є той «портрет», якого В. Вернад- ський надіслав синові у березні 1931 р.

Друга ж світлина - з невеличким викадруванням знизу і ліворуч, - ймовірно, дісталася Георгію Володимировичу від батьків у березні 1929 р. Цікаво, що на звороті вона має позначки рукою В. Совинського російською мовою: «№ 6 Вл. Ив. || На Днепр. Биолог. Станции (Староселье) || 25 VIII. 28» - абсолютно ідентичні за стилем написам до партії знімків щодо роботи експедиції у Києві. Саме про них писав В. Совинський у згаданому листі до академіка в лютому 1929 р. Вони збереглися в архіві В. Вернадського. Найбільший номер на одній із фото - № 18, утім у справі із світлинами експедиції до Старосілля відсутні фото під номерами 6 (очевидно, портрет академіка), 8, 12. Світлини зроблені, судячи з позначок, на Дніпрі, на озері Підбірря, в Кончі-Заспі тощо АРАН. Ф. 518. Оп. 2. Д. 117..

Зроблений В. Совинським «старосільский фотопортрет» (викадро- ваний) все ж зберігся й в академіка, - а тепер у Меморіальному Кабінеті-музеї при Інституті геохімії та аналітичної хімії імені В. І. Вернадського РАН (ГЕОХІ РАН) - і відомий в іконографії першого президента УАН.

В. Вернадський серед учасників експедиції під час відвідання Кончі-Заспи. 26 серпня 1928 р. Інститут рукопису НБУВ. Ф. 49. Од. зб. 1167. Арк. 28;

АРАН. Ф. 518. Оп. 2. Д. 117. Л. 2.

Світлина рідко, але все ж використовувалася (приміром, у документальному кіно) і друкувалася у вернадськознавчій літературі, але без вказівки автора і точного датування (наприклад, на фронтисписі у виданні «Вернадский В. И. Дневники 1926-1934. Москва: Наука, 2001. 456 с.» портрет позначений початком 1930-х років; не датований - у книзі «В. І. Вернадський і Полтавщина: факти, документи, бібліографія. Полтава, 2008»).

Тож тепер маємо точні дату і місце, а також ім'я автора «українського фотопортрета» В. Вернадського.

Додамо, що В. Совинський - син відомого професора Київського університету, зоолога Василя Карловича Совинського (1853-1917), який також захоплювався фотографуванням. А Старосілля було одним із багатьох сіл, які потрапили у зону затоплення Київським водосховищем у 1963 р.

References

Kirzhaiev, S. M., Novokhatskyi, K. Ye., Yaremenko, L. M. et al. (Comps.). (2019). V. I. Vernadskyi i Ukraina: z lystuvanma: Kn. 2: KYa. Ofitsiine. Rodynne. [V. I. Vernadskyi and Ukraine: from correspondence. Book 2 Official & family)]. Kyiv, Ukraine. Retrieved from http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0002193 [in Ukrainian & Russian].

Onyshchenko, O. S., Dubrovina, L. A., Kirzhaiev, S. M. et al. (Comps.). (2011). Volodymyr Ivanovych Vernadskyi. Lystuvannia z ukrainskymy vchenymy. Kn. 1: Lystuvannia: A-H. Kyiv. Retrieved from http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/ item/er-00002166 [in Ukrainian & Russian].

Sorokina, M. Yu. & Stoiuhina, N. Yu. (2014). K biografii istorika Nikolaya Petrovicha Tollya (1894-1985): novye arkhivnye dannye [On the biography of the historian Nikolai Petrovich Toll (1894-1985): new archival data]. Ezhegodnik Doma russkogo zarubezhya im. Aleksandra Solzhenicyna (2013). (pp. 209-220). Moscow. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/281278457 [in Russian].

Vernadskiy, V. I. (1994). Dnevniki. 1917-1921: oktyabr 1917 - yanvar 1920 [Diaries. 1917-1921: October 1917 - January 1920]. M. Yu. Sorokina,

S. N. Kirzhaev, A. V. Memelov, V. S. Neapolitanskaya (Comps.). Kiev: Naukova dumka. Retrieved from http://www.irbis-nbuv.gov.ua/pdfjs/web/ viewer.html?file=/E_LIB/PDF/00001430.pdf#page [in Russian].

Vernadskiy, V. I. (2001). Dnevniki: 1926-1934 [Diaries: 1926-1934]. V. P. Volkov (Ed.). Moskva: Nauka. Nauka. Retrieved from http://www.irbis-nbuv. gov.ua/pdfjs/web/viewer.html?file=/E_LIB/PDF/00000123.pdf#page [in Russian].

Размещено на Allbest.ru