Вплив тактичних властивостей території Катеринославщини на особливості бойової діяльності місцевих повстансько-партизанських формувань у 1917 - першій половині 1920-х рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПЛИВ ТАКТИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ТЕРИТОРІЇ КАТЕРИНОСЛАВЩИНИ НА ОСОБЛИВОСТІ БОЙОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МІСЦЕВИХ ПОВСТАНСЬКО- ПАРТИЗАНСЬКИХ ФОРМУВАНЬ У 1917 - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 1920-х рр.

Сергій Зайцев, магістр, PhD-докторант (Львівський національний університет ім. Івана Франка)

Вплив тактичних властивостей території катеринославщини на особливості бойової діяльності місцевих повстансько-партизанських формувань у 1917 - першій половині 1920-х рр.

Сергій Зайцев

Розглянуто вплив тактичних властивостей території Катеринославщини на діяльність місцевих іррегулярних збройних формувань у 1917 першій половині 1920-х рр. Проаналізовано основні з них: прохідність місцевості, її захисні властивості, умови маскування та умови спостереження. Висвітлено їх особливості.

Ключові слова: тактичні властивості місцевості, повстансько-партизанський рух, проукраїнські сили, більшовизм, анархізм.

Influence of the tactical properties of the katerinoslavishin territory on the peculiarity of the military activity of local rebel-guerrilla formation in 1917 - first half of 1920

Sergij Zaytsev

The article examinestheinfluenceoftacticalpropertiestheterritory of Katerinoslav and on the activities of localir regular armed group sin 1917 the first half of 1920. The main ones are analyzed: passability of terrain, its protective qualities, conditions of masking and conditions of watching. Their features are highlighted.

Key words: tactical properties of the terrain, rebel-guerrilla movement, pro-Ukrainian forces, Bolshevism, anarchism.

Постановка проблеми

У сучасній українській історичній науці стрімко зростає інтерес до вивчення бойової діяльності повстансько-партизанських формувань, що діяли на території України, в тому числі й на Катеринославщині, в період 1917 -- 1920-х рр. Однак, варто зазначити, що поза увагою багатьох дослідників залишається один із таких важливих елементів бойової обстановки та чинників, що впливають на характер ведення бойових дій, як місцевість, а зокрема такі її особливості, як тактичні властивості.

Дослідження даного питання дозволить краще зрозуміти одну із малодосліджених сторінок історії Придніпров'я періоду Української революції 1917--1921 рр., а також здійснити аналіз впливу місцевості на діяльність збройних формувань у ході бойових дій, що дає можливість застерегтися від допущених тоді помилок у сьогоднішньому збройному конфлікті на Сході України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Незважаючи на появу у пострадянські роки ряду праць з історії повстансько-партизанського руху 1917 -- 1920-х рр., тема впливу тактичних властивостей Катеринославщини на діяльність місцевих іррегулярних мілітарних формувань залишається поза увагою дослідників. Проте, на сьогоднішній день наявна достатня кількість джерельних матеріалів, представлених опублікованими й архівними документами та мемуарною літературою, що дозволяє глибоко та всебічно дослідити вказану тему.

Мета дослідження полягає у вивченні особливостей впливу тактичних властивостей Катеринославщини на діяльність місцевих проукраїнських, більшовицьких та анархістських повстансько-партизанських бойових формувань у 1917 -- першій половині 1920-х рр.

Місцевістю прийнято називати частину земної поверхні з усіма її елементами: рельєфом, ґрунтами, водами, мережею доріг, населеними пунктами, рослинністю й іншими об'єктами Міхно О., Шмаль С. Військова топографія: підручник. Київ: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2008. C. 5.. Тактичними властивостями місцевості називаються ті її особливості, які певним чином впливають на основні сторони бойової діяльності військ, а саме: прохідність місцевості,умови маскування, захисні властивості місцевості, умови спостереження та інші Там само. С. 8-9..

Прохідність місцевості -- це властивість місцевості, яка сприяє або перешкоджає пересуванню військ. На неї впливають такі топографічні елементи, як дороги, мости і переправи, рельєф, гідрографічні об'єкти, рослинне покриття, сезонні і погодні явища.

Більша частина території Катеринославщини розташована у відкритій рівнинній степовій місцевості. Це робило її доступною для просування військових підрозділів без доріг, а розвинута мережа доріг та шляхів лише полегшувала їм цю задачу. Однак, наявність природних перешкод, зазвичай у вигляді річок, там, де вони траплялися, значно обмежувала свободу маневрування як повстансько-партизанських, так і урядових каральних загонів. Найбільшу загрозу становив Дніпро. Так, у грудні 1918 р. велика кількість махновців потонула у його водах, втікаючи від наступаючих на Катеринослав військ Директорії на чолі з РоманомСамокишом Ґонта Д. Отаманщина. Київ. Київ, 1957. № 2-3. С. 110.. У січні 1919 р. Дніпро знову став їм на заваді при черговому наступі на Катеринослав Монкевич Б. Оборона Катеринослава. (Уривок зі споминів). Літопис Червоної калини. 1935. № 9. С. 7.. У листопаді 1919 р. переважна більшість особового складу 1-ї Туземної дивізії білогвардійської армії генерала Антона Денікіна, намагаючись врятуватися від переслідування махновських загонів, загинула у водах Дніпра біля села Лоцманської Кам'янки Белаш А., Белаш В. Дороги Нестора Махно. Київ, 1993. С. 379.. У вересні 1920 р. багато українських повстанців з Катеринославського Коша потонуло у Дніпрі біля села Вовниги, тікаючи від більшовицьких сил Українська революція 1917-1921 рр. на Придніпров'ї: збірник документів і матеріалів. Уклад. Ю. Пахоменков, Н. Юзбашева; ред. Н. Юзбашева. Дніпро: ЛІРА, 2016. С. 280-281..

Зрозуміло, що значну роль у бойовій діяльності урядових сил і повстансько-партизанських загонів відігравали переправи через місцеві річки у вигляді залізничних мостів, поромів та бродів. Головними мостами на той час були залізничні мости через Дніпро: Кайдацький, Нижньодніпровський та Кічкаський. Іншими відомими мостами були мости через річки Базавлук, Чортомлик та Кам'янку. Серед переправ через Дніпро найчастіше використовувалися Катеринославська, Кічкаська та Нікопольська, котрі характеризувалися наявністю поромів або наплавних мостів, а також переправи біля Мишуриного Рогу, Верхньодніпровська, вище Тарасівки та Покровського, де головним плавзасобом виступали човни. Менші річки, особливо влітку, переходились убрід. Відповідно контроль над мостами і переправами або їх знищення давали змогу на певний час зупинити просування сил супротивника. Так, у грудні 1917 р. підрозділ Вільних козаків отамана Федора Сторубля охороняв залізничний міст через річку Самару, стримуючи наступ більшовицьких сил на Катеринослав Воспоминания жены Макарова-Никитина М. Г. Никитиной о периоде Гражданской войны 1917-1920 гг. Державний архів Дніпропетровської області (далі ДАДО). Ф. 4533, Оп. 1. Спр. 15. Арк. 3.. У грудні 1918 р. бійці Запорізької СічіЮхима Божка щоби не допустити до Катеринослава махновців охороняли залізничний міст, що з'єднував місто із лівим берегом Ґонта Д. Отаманщина. С. 110.. У січні 1919 р. махновські повстанці знову зіштовхнулися з труднощами при проходженні мосту, котрий охороняли та намагалися підірвати урядові війська Директорії та місцеві загони Вільного козацтва Монкевич Б. Оборона Катеринослава. (Уривок зі споминів). С. 7.. У травні 1919 р. повстанці, що підтримували Никифора Григор'єва, певний час блокували просування більшовицького загону, не даючи їм змоги перейти міст через річку Базавлук Кривоший О. “Спогади про участь жінок в громадянській війні та жіночому русі...” як джерело до вивчення історії Південної України 1918-1924 років. Музейний Вісник. № 11. 2011. C. 170.. У червні учасники Троїцького повстання на Нікопольщині затримали наступ каральних червоноармійських загонів підірвавши міст через річку Кам'янку Гордієнко Г. Під щитом Марса (спогади). Т. 1. Філадельфія, 1976. С. 190. та пошкодивши перед цим ще, як мінімум, один міст Дело по обвинению гр.-на Левиз-Мемаре в кулацком восстании. ДАДО. Ф. 4367. Оп. 1. Спр. 59. Арк. 7.. Значну роль відігравали мости і для Революційної повстанської армії України (махновців), забезпечуючи їй прохідність Белаш А., Белаш В. Дороги Нестора Махно. С. 330.. Разом із тим, підрив нимизалізничного мосту між Катеринославом та Нижньодніпровськом та пошкодження Кічкаського мостуу листопаді 1919 р.мали затримати просування білогвардійських військ Там само. С. 380.. З іншого боку, пошкоджений Кічкаський та підірваний Чортомлицький мости завадили Несторові Махну вивезти свої бронепотяги та артпостачання при відступі від червоноармійських військ у січні 1920 р. Там само. С. 417. Наприкінці квітня 1921 р. радянські загони заважали переправитися проукраїнським партизанам на лівий берег Дніпра на Верхньодніпровщині Доклады и отчеты о работе полевых штабов по укреплению Советской власти на селе и борьбе с бандитизмом; сведения о количестве земли, принадлежащих крестьянам. ДАДО. Ф. 224. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 57 зв.. Наприкінці травня 1921 р. більшовицька застава охороняла міст через річку Жовту від місцевих антикомуністичних збройних формувань Информационные сводки особого отдела военно-полевого штаба №1 о ходе борьбы с бандой Иванова. ДАДО. Ф. 3793. Оп. 1. Спр. 16. Арк. 3.. У серпні 1921 р. радянський караул завадив перейти одному із партизанських загонів через Колачевський міст на Криворіжжі Приказы по Криворожскому боевому участку (копии) и телеграммы об убийствах бандитами работников Советских органов и о ходе борьбы с бандами Махно, Иванова, Лютого и

других. ДАДО. Ф. 3225. Оп. 1. Спр. 16. Арк. 3.. А ще на початку червня того ж року, зважаючи на роль мостів у забезпеченні прохідності для партизанських загонів, катеринославська губернська військова нарада ухвалила запропонувати залізничній бригаді розробити план охорони мостів та виставити бронеавтомобіль на Катеринославському мості з боку Амур-Нижньодніпровська та по 2 кулемети на мостах в Ігрені та на Самарі Постановление Совнаркома УССР (копии) о создании Чрезвычайных Троек, об охране железнодоррожных и водных путей, сообщения, приказы Екатеринославского губвоенкома- та об обеспечении продовольствием и фуражем летучих истребительных отрядов, выписки из протоколов заседаний губвоенсовещания. ДАДО. Ф. 224. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 10..

Умови маскування -- це властивості місцевості, які дозволяють приховати від противника розташування та пересування своїх сил. Вони визначаються рельєфом, рослинним покриттям, особливо лісами, населеними пунктами. Розташування більшої частини території Катеринославщині у відкритій рівнинній степовій місцевості значно ускладнювало організацію маскування повстанських та партизанських підрозділів. З огляду на це вони були вимушені використовувати усі наявні для цього топографічні елементи.

Зі схованок, утворених формами рельєфу, повстанці та партизани Катеринославщини найчастіше користувалися балками. Так, відомо, що заходячи у тил 2-й Терській дивізії біля хутора Степового на початку листопада 1919 р., загін махновців просувався глибокою балкою Белаш А., Белаш В. Дороги Нестора Махно. С. 374-375.. Влітку 1920 р. декілька бійців Вовнизького повстанського відділу переховувалися від радянського підрозділу у балці в районі дніпровських порогів Гордієнко Г. Під щитом Марса (спогади). Т 1. С. 240.. Наприкінці 1920 р. махновські повстанці очолювані Михайлом Бровою, уникаючи оточення радянськими військами, балками дісталися з Гаврилівкидо Дібрівського лісу Белаш А., Белаш В. Дороги Нестора Махно. С. 551.. У серпні 1921 р. у балках північніше Кривого Рогу маскувалися від радянських загонів партизани Григорія Іванова Агентурно-разведывательные сведения районного начальника Криворожской уездной Чрезвычайной комиссии о действиях контрреволюционных банд Иванова, Махно и о ходе борьбы с ними. ДАДО. Ф. 3225. Оп. 1. Спр. 40. Арк. 2..

Переважна більшість території Катеринославщини розташована у межах степової фізико-географічної зони, а отже відноситься до степової місцевості. Для неї є характерними безлісся, незаливаємість талими водами та незаболоченість. Однак, завдяки наявності балок та річкових долин для даної території характерними є й інші види рослинності, зокрема лісової. За своєю типологією в досліджуваний період ліси Катеринославщини поділялися на плавневі або заплавні, аренні та байрачні.

Плавневі ліси розміщувалися головним чином у заплаві головної водної артерії регіону: Дніпра, а також у заплавах розташованих у гирлах таких річок, як Оріль, Самара та Вовча. Найвідоміші плавневі ліси знаходилися у нині затопленій водами Каховського водосховища заплаві Дніпра, котра розташовувалася нижче також нині затоплених дніпровських порогів і отримала назву Великий Луг.

Аренні ліси Катеринославщини розташовувалися головним чином на піщаних терасах Дніпра та його приток Самари, Орілі та Вовчої. Це Самарський бір, Дібрівський ліс та лісові площі у долинах річок Орілі та Дніпра Бельгард А. Лесная растительность юго-востока УССР. Киев: Изд-во Киевского государственного университета им. Т. Г. Шевченко, 1950. С. 172-176..

Байрачні ліси найбільш розповсюджені у північній частині регіону, котрий характеризується значним розвитком яро-балочних систем. Умовно можна виділити Присамарські байрачні ліси, Верхньодніпровські байрачні ліси та байрачні ліси району порожистої частини Дніпра Там само. С. 203..

До найвідоміших лісів Катеринославщини належать і Гурівський на Криворіжжі та штучно розведений Комісарівський ліс на Верхньодніпровщині.

Наявність на досліджуваній території лісових масивів дозволяла повстансько-партизанським формаціям використовувати їх для маскування своїх сил. Серед плавневих лісів найбільшою популярністю користувалися ліси заплав Дніпра. Відомо, що наприкінці літа -- початку осені 1918 р. на дніпровських островах між Катеринославом та Олександрівськом переховувався Н. Махно із дезертирами з гетьманської армії Нестор Махно. Воспоминания. Книга 3. Украинская революция (июль-декабрь 1918 г.). Париж: Издание Комитета Н.Махно, 1937. С. 36.. Влітку 1920 р. у цій місцевості переховувалися учасники місцевого проукраїнського формування на чолі з отаманом Чорною Хмарою Гордієнко Г. Під щитом Марса (спогади). Т. 1. С. 233.. У серпні 1921 р. керівники кайдацької “Просвіти” проводили у тамтешніх дніпровських плавнях проукраїнську агітацію серед населення Українська революція 1917-1921 рр. на Придніпров'ї: збірник документів і матеріалів. С. 257..

Великою популярністю в літній та осінній періоди серед повстанських і партизанських загонів користувалися плавневі ліси Великого Лугу. Так, після поразки антикомуністичного Троїцького повстання в червні 1919 р. саме тут переховувалися від більшовицьких військ деякі учасники повстання Незабываемое. Как становилась советская власть в Никополе. Очерк И. Петренко, Нікопольський краєзнавчий музей, КП-1306, арх. 347, арк. 25.. Там же планував сховатися від більшовицьких сил та переформатувати свій загін отаман О. Чайковський Українська революція 1917-1921 рр. на Придніпров'ї: збірник документів і матеріалів, С. 279.. У вересні 1921 р. у лісах Великого Лугу перебували проукраїнські загони Круглова Постановление Совнаркома УССР (копии) о создании Чрезвычайных Троек... ДАДО. Ф.

224. Оп. 1. Спр. 2. Арк. 63..

Серед аренних лісів місцеві повстанці та партизани з метою маскування своїх сил найчастіше використовували Самарський бір. Влітку та восени 1918 р. тут знаходили собі прихисток більшовицькі партизанські формування очолювані М. Макаровим-Нікітіним Воспоминания Макарова-Никитина Н.М. об его участии в гражданской войне. ДОДА. Ф. 4533. Оп. 1. Спр. 1. Арк.10-28.. В останніх числах квітня 1921 р. у Самарському борі переховувалися антирадянські загони Доклады и отчеты о работе полевых штабов по укреплению Советской власти на селе и борьбе с бандитизмом; сведения о количестве земли, принадлежащих крестьянам. ДАДО. Ф. 224. Оп. 1. Спр. 6. Арк. 57..

Дібрівський ліс протягом усього досліджуваного періоду був головним прихисткоманархо-махновських загонів Див.: Белаш А., Белаш В. Дороги Нестора Махно. С. 40, 550; Нестор Махно. Воспоминания. Книга 3. Украинская революция (июль-декабрь 1918 г.). С. 71..

У вересні та жовтні 1921 р. загони отамана Г. Іванова маскувалася від радянської розвідки у Гурівському лісі Приказы по Криворожскому боевому участку (копии) и телеграммы об убийствах бандитами работников Советских органов и о ходе борьбы с бандами Махно, Иванова, Лютого и других. ДАДО. Ф. 3225. Оп. 1. Спр. 16. Арк. 10, 88., а в грудні того ж року у Комісарівському лісі Сводки Криворожского уездного военного совещания о передвижении банды Иванова по уезду и о борьбе с ней. ДАДО. Ф. 3225. Оп. 1. Спр. 45. Арк.7..

Захисні властивості місцевості -- це властивості, які послабляють уражуючу дію зброї. Найголовнішими топографічними елементами, що впливають на цю властивість є рельєф, ліси та міцні будівлі.

Ведучи бої у населених пунктах повстанці та партизани використовували для захисту від вогню противника усі наявні будівлі. Серед елементів рельєфу для захисту від ворожого вогню повстанські та партизанські сили на Катеринославщині використовували головним чином балки. Прямуючи влітку 1919 р. на з'єднання із військом Н. Григор'єва, частина підрозділу Н. Махна, вгледівши перед собою озброєний загін, яким, щоправда, виявилися самі григор'ївці, відійшла до балки, ховаючись від можливого вогню Белаш А., Белаш В. Дороги Нестора Махно. С. 330.. Навесні 1921 р. партизани із загону Федора Іванова укривалися від уражуючої дії кулемету у лощині біля хутора Ковпака на Криворіжжі Телеграммы, сообщения и переписка с особым отделом при 6-ой Чонгарской кавалерийской дивизии 1-ой Конной армии и политбюро при Криворожской уездной милиции о мерах борьбы с бандитизмом. ДАДО. Ф. 3225. Оп. 1. Спр. 54. Арк.6-6зв..

Нерідко з цією ж метою партизанськими загонами використовувалися ліси. Наприклад, восени 1918 р. об'єднаний загін Н. Махна та Феодосія Щуся переховувався від німецької артилерії у Дібрівському лісі Белаш А., Белаш В. Дороги Нестора Махно. С. 44..

Умови спостереження -- властивості місцевості, які сприяють отриманню відомостей про противника. Вони визначаються ступенем навколишньої місцевості, дальністю огляду і залежать від характеру рельєфу, рослинного покриву, наявності населених пунктів та інших об'єктів, які перешкоджають огляду місцевості.

Для спостереження за прилеглою територією та діями супротивника у відкритій місцевості повстансько-партизанські формування Катеринославщини зазвичай використовували пагорби та інші підвищення. Наприклад, восени 1918 р. Н. Махно спостерігав за діями австрійських підрозділів у селі Дібрівці з неподалік розташованого пагорба Там само. С. 44; Нестор Махно. Воспоминания. Книга 3. Украинская революция (июль-декабрь 1918 г. С. 123-124., а влітку наступного року -- за червоноармійцями в околицях П'ятихаток із кургану Нестор Махно. Крестьянское движение на Украине. 1918-1921: Документы и материалы. Ред. В. Данилов и Т Шанин. Москва: РОССПЭН, 2006. С. 758.. Під час Троїцького повстання на Нікопольщині повстанці спостерігали за просуванням каральних військ із залізничного насипу Гордієнко Г. Під щитом Марса (спогади). Т 1. С. 191..

Наявність на території регіону лісових масивів дозволяла партизанським загонам використовувати для огляду прилеглої місцевості високі дерева. Наприклад, один із керівників більшовицького партизанського руху у 1918 та 1919 рр. Микита Макаров-Нікітін згадував, що у Козацькому Гаї, котрий був частиною Самарського лісу, завдяки віковічним деревам можна було оглядати місцевість на великій відстані Воспоминания Макарова-Никитина Н.М. об его участии в гражданской войне. ДОДА. Ф. 4533. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 8..

Окремо слід відзначити значний вплив на тактичні властивості місцевості сезонних і погодних явищ. Так, чорноземний ґрунт має властивість втрачати свою твердість при сильному зволоженні, що має значний вплив на умови прохідності. З цим зіштовхнулися каральні війська генерала Якова Слащова, кинуті на приборкання партизанських загонів Н. Махна восени 1919 р. Белаш А., Белаш В. Дороги Нестора Махно. С. 375; Слащев Я. Екатеринославская операція. Нестор Иванович Махно: Воспоминания, материалы и документы. Отв. ред. В. Замлинский; сост. В. Верстюк. Київ: Дзвін, 1991. С. 86. На початку грудня 1919 р. вже махновці, застрягши у багнюці, не встигли перекрити шлях наступу білогвардійським військам і через це втратили Катеринослав Слащев Я. Екатеринославская операция. С. 91. Белаш А., Белаш В. Дороги Нестора Махно. С. 77.. Взимку, при мінусовій температурі повітря, непрохідні у теплу пору року річки, вкривалися кригою й таким чином переставали бути серйозними перепонами. Наприклад, у січні 1918 р. війська Директорії, до яких прилучилося й чимало загонів Вільного козацтва Катеринославщини були вибиті із Катеринослава більшовицькими військами, котрі перейшли по кризі на правий берег Дніпра північніше міста^4в.Значно впливають сезонні і погодні умови й на умови спостереження. Так, при дощовій та туманній погоді спектр огляду сильно зменшується. У холодну пору року через скидання листя втрачають свої маскувальні властивості ліси. А навесні, внаслідок танення снігів і супроводжуючих їх повеней непридатними для перебування у них ставали плавневі ліси Великого Лугу. Місцевий дослідник історії запорозького козацтва Адріан Кащенко, котрий часто бував у цій місцевості, так описував вигляд плавнів у районі Нікополя ранньою весною: “Коли на Лису Гору зійти під час повені, то здається, що стоїш серед моря, настільки вся площа Великого Лугу залита водою, і тільки зелені дерева, що виглядають своїм гіллям із плеса, нагадують, що незабаром повідь спаде і, замість моря, тут знову зеленітимуть острови” Кащенко А. Великий луг запорожський. Катеринослав: Друкарня І. Вісьман та І.

Мордхілевич, 1917. С. 52.. До цього слід додати, що повінь у вказаній місцевості тривала до 40--50 днів Бельгард А. Лесная растительность юго-востока УССР. С. 113..

тактичний катеринославщина повстансько-партизанський

Висновки дослідження І перспективи подальших розвідок

Отже, підсумовуючи вищевикладений матеріал, можна переконатися у значному впливі тактичних властивостей території Катеринославщини на бойову діяльність повстансько-партизанських підрозділів у 1917 -- першій половині 1920-х рр. Так, прохідність місцевості здійснювала вагомий вплив на рухливість бойових загонів, сприяючи або перешкоджаючи їх швидкому просуванню. Наявність умов для маскування дозволяли приховати від противника розташування та переміщення своїх сил. Використання захисних властивостей дозволяло бійцям повстанських і партизанських загонів укриватися від уражаючої дії ворожого вогню. Наявність топографічних елементів у вигляді природніх та штучних підвищень дозволяла одержувати інформацію про противника методом спостереження.

Подальше вивчення розглянутої теми дозволить глибше зрозуміти особливості впливу тактичних властивостей місцевості на діяльність іррегулярних мілітарних формувань і застосовувати їх досвід у сьогоденні.