Кримінальні справи радянських спецслужб на підпільних греко-католицьких священників як джерело до вивчення історії повсякденності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Прикарпатський національний університет

Кримінальні справи радянських спецслужб на підпільних греко-католицьких священників як джерело до вивчення історії повсякденності

Олег Єгрешій кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України і методики викладання історії

Анотація

У науковій статті автор розглядає кримінальні справи, заведені радянськими спецорганами на підпільних греко-католицьких священників як першоджерело до вивчення історії повсякденності. Мета статті. З'ясувати особливості та ступінь інформативності кримінальних справ на підпільних греко-католицьких священників як першоджерела до вивчення історії повсякденності. Методологія дослідження спирається на принципи історизму, науковості, авторської об'єктивності, застосування джерелознавчих методів, зокрема методу внутрішньої критики джерел. Наукова новизна. Ці історичні пам'ятки попри свої особливості (характерний суб'єктивізм, неточності, часом довільне трактування) містять значний корпус фактологічних даних, значно доповнюють наявну джерельну базу з історії повсякденності. Висновки. Цей вид першоджерел містить інформацію, яка, як правило, відсутня серед інших пам'яток (періодиці, спогадах, епістолярії, щоденниках, нотатках для пам'яті). У кримінальних справах, зокрема, зосереджується анкета арештанта, де вказується важлива у контексті історії повсякденності інформація (національність, соціальне походження, сімейний статус, місце проживання та місце роботи особи тощо). Цінна інформація про особисті дані священнослужителів, особливі прикмети підсудних, а також фотодокументи зустрічаються у словесному портреті. Поміщені фотодокументи, як правило, не були у науковому вжитку. Кримінальна справа як джерело уміщує пізнавальні факти затримання священників, обставин їхнього арешту, інформацію про допити отців, експертизи їхніх почерків, протоколи впізнання свідками їхніх фотографій, постанови про пред 'явлення звинувачення, матеріали вироку. Ці факти характеризують побутові умови, рівень забезпеченості отців, звички, інтелект, стан здоров'я, зосереджуються дані про освіту, предмети особистого вжитку, сакраменталії, якими священнослужителі користувалися у пощоденні, церковно- релігійну атрибутику для проведення богослужінь. Перегляд кримінальних справ надає можливість простежити подальший життєвий шлях підсудних, епізоди повсякденного життя на засланні, ознайомитися з документами щодо їхньої реабілітації.

Ключові слова: кримінальні справи; підпільні греко-католицькі священики; історичне джерело; історія повсякдення; радянські спецслужби; фотодокументи.

Summary

Oleh YEHRESHII PhD (History), Associate Professor, Department of History of Ukraine and Methods of Teaching History, Precarpathian National University

CRIMINAL CASES OF SOVIET SPECIAL SERVICES ON UNDERGROUND GREEK CATHOLIC PRIESTS AS A SOURCE FOR THE STUDY OF THE HISTORY OF EVERYDAY LIFE

In this article, the author considers the criminal cases instituted by Soviet special services against underground Greek Catholic priests as a primary source for studying the history of everyday life. The purpose of the article. Find out the features and degree of informativeness of criminal cases against underground Greek Catholic priests as a primary source for studying the history of everyday life. The research methodology is based on the principles of historicism, scientificity, authorial objectivity, application of source methods, in particular the method of internal critique of sources. The scientific novelty. These historical sources, despite their peculiarities (characteristic subjectivism, inaccuracies, sometimes arbitrary interpretation) contain important factual data, significantly complement the existing source base on the history of everyday life. Conclusions. This type of source contains information that is usually missing from other monuments (periodicals, memoirs, epistolary, diaries, notes). In criminal cases, in particular, the questionnaire of the detainee is attahed, which indicates important information in the context of the history of everyday life (nationality, social origin, marital status, place of residence and place of work, etc.). Valuable information about the personal data of the clergy, special features of the defendants, as well as photographic documents are found in the verbal portrait. The placed photo documents were usually not in scientific use. The criminal case as a source contains cognitive facts of detention ofpriests, circumstances of their arrest, information about interrogations of fathers, examinations of their handwriting, protocols of identification of witnesses of their photos, decisions on indictment, materials of the sentence. These facts characterize the living conditions, the level of security of the priests, habits, level of intelligence, state of health, data on education, personal items, sacramentals used by priests in sparing, church and religious paraphernalia for worship. The review of criminal cases provides an opportunity to trace the further life of the defendants, episodes of everyday life in exile, to get acquainted with the documents on their rehabilitation.

Key words: criminal cases; underground Greek Catholic priests; historical source; everyday history; Soviet special services; photo documents.

Вступ

Постановка проблеми. Із проголошенням державної незалежності України з'явилася можливість розсекречувати кримінальні справи, заведені радянськими спецслужбами проти осіб чи категорій населення, громадянська позиція яких не відповідала тогочасним загальноприйнятим стандартам. До числа таких належали і священнослужителі Української греко-католицької Церкви (УГКЦ), які не «підписали православ'я» у 1946 р., залишилися вірними дідичній церкві. Частину священників «катакомбної» УГКЦ, які були ув'язненими у другій половині 1940-1950-х рр. у 1990-х було реабілітовано, але це не «закрило теми» вповні, оскільки кримінальні справи на цих осіб, по суті, продовжували бути засекреченими і недоступними для широкого опрацювання істориками. Декомуніза- ційні процеси в Україні, які розпочалися одразу ж після подій Єв- ромайдану (2013-2014) пришвидшили можливості широкої реабілітації, яка цілісно стане можливою лише тоді коли фахові історики, отримавши «на руки» донедавна засекречені, чи то «напівзасекре - чені» кримінальні справи зможуть їх різносторонньо опрацьовувати.

Цей вид першоджерел має свої характерні особливості (вони хибують виразним суб'єктивізмом, подекуди неточностями, довільним трактуванням біографій історичних осіб, нерозбірливим почерком стенографістів тощо). Водночас ці першоджерела містять дуже цінну інформацію, суттєво доповнюють наявну джерельну базу з історії повсякденності.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Позитивно, що сьогодні у вітчизняних виданнях з'являються статті методологічного, методичного а також безпосередньо «адаптативного» характеру, які дозволяють означувати власні історичні пошуки, свого роду надати їм відповідного теоретичного осмислення і спрямування. Попри напрацювання визнаних вітчизняних істориків-пов- сякденців: Ольги Коляструк (Коляструк, 2007, с. 174-184; Коляс- трук, 2019, с. 523; Коляструк, 2018, с. 99) та Олександра Удода (Удод, 2010, с. 6-9) відрадно, що нині в Україні утворюються нові центри вивчення повсякденного життя (поряд із «усталеним» Пере - яславом (Лукашевич & Нагайко, 2010) увиразнюється і Дрогобич, де проведення конференцій з історії повсякденності стає певною традицією) (Стецик, 2021) Опрацьовуючи пропоновану статтю, використовували фотодокументи, які активно поміщувалися у наукових (Гавриш, 2021) та науково-популярних виданнях, присвячених підпільній УГКЦ (Жаровська, 2013; Романчук & Савран, 2014).

Мета статті - з'ясувати особливості та ступінь інформативності кримінальних справ, заведених радянськими спецслужбами на підпільних греко-католицьких священників як першоджерела до вивчення історії повсякденності.

Виклад основного матеріалу

Цінність кримінальних справ як першоджерела з історії повсякденності полягає у тому, що цей вид історичних пам'яток містить інформацію, яка, як правило, відсутня у періодичних виданнях, мемуарах, епістолярії, щоденниках, нотатках для пам'яті тощо. Зокрема, у кримінальних справах, як правило, зосереджується анкета арештанта, де вказується важлива в контексті повсякденного життя інформація: день та місце народження священнослужителя, його національність, соціальне походже - ння, сімейний статус, наявність дітей, ймовірна судимість, день народження батьків, братів / сестер тощо. Зазначається також постійне місце проживання підпільного священника, останнє місце роботи, рід заняття, громадянство, партійність (при наявності), політичне минуле та учать арештованого пароха у німецько -радянській війні (у кримінальній справі нерідко фігурує термін «Вітчизняна війна» із зазначенням місця, часу та військової сили, на стороні якої брав участь арештант). Окрема графа - чи був арештований на окупованій території у час війни 1941-1945 рр. (із акцентацією місця і роду заняття на цій території) (ДАІФО, ф. Р-2157, оп. 1, спр. 7498П: у 3-х т. т. 1, арк. 289; ГА СБУ ІФО, ф. 5. (Реабілітовані), оп. 1, спр. 12451П (Кримінальна справа Сірецького Ярослава Антоновича), арк. 10, 11).

Окрема увага до словесного портрета арештанта (відзнача - ються показники зросту, статури, плечей, шиї, форми зачіски, ко - льору волосся та очей; форма обличчя, чола, брів, носа, рота, губ, підборіддя, вух тощо. Наявна графа і про особливі прикмети підсудного (ймовірні фізичні вади, наявність бородавок, родимих плям, рубців, шрамів, татуювань, імовірних хворобливих рухів тіла, аси - метрії обличчя. У графі особливості і звички зазвичай відзначалося, чи говорить підсудний картаво, чи відхаркує, заїкається, гризе нігті, чи проводить пальцеві маніпуляції, жестикуляції тощо. Крім того, у анкеті, як правило, подається фото арештанта в анфас і у профіль, відбиток великого пальця та особистий підпис (ДАІФО, ф. Р-2157, оп. 1, спр. 7498П: в 3-х т. Т. 1, арк. 289, 289 зв.; ГА СБУ ІФО, ф. 5 (Реабілітовані), оп. 1, спр. 12451П (Кримінальна справа Сірецького Ярослава Антоновича), арк. 10, 11).

Анкета і словесний портрет арештованого підпільного священика УГКЦ Романа Бахталовського, поміщені у кримінальній справі заведеній на нього радянськими спецорганами у 1949 р. Джерело: Державний архів у Івано-Франківській області, ф. Р-2157, оп. 1, спр. 7497П: у 2-х т. Т. 1, арк. 8

Фото, відбиток великого пальця та особистий підпис підпільного священника Ярослава Совяка, поміщений у кримінальній справі заведеній на нього радянськими спецорганами. 13 січня 1950 р. Джерело: Державний архів у Івано-Франківській області, ф. Р-2157, оп. 1, спр. 7498П: у 3-х т. Т. 1, арк. 285, 288, 289 зв.

Кримінальна справа вміщує промовисті факти затримки підпільних священників, де нерідко до найменших подробиць описуються обставини арешту (фігурує перелік вилучених предметів (особистих речей, предметів побуту, релігійної атрибутики, сакра- менталіїв, які використовувалися підпільними священнослужителями (хрести, підсвічники, «похідна» плащаниця, вервиці, богословська література - требники, молитвенники, церковні служебники, устав Богослужень, Катехизм тощо). Такі матеріали дуже яскраво характеризують повсякденну священичу практику отців підпільної Церкви (ДАІФО, ф. Р-2157, оп. 1, спр. 7498П (Кримінальна справа Балагурака Володимира Ілліча, Бахталовського Романа Даниловича, Совяка Ярослава Михайловича: в 3-х т. Т. 1, арк. 18, 19, 19зв.; ГА СБУ ІФО, ф. 5 (Реабілітовані), оп. 1, спр. 12451П (Кримінальна справа Сірецького Ярослава Антоновича), арк. 20).

Пропоновані знахідки промовисто характеризують побутові умови, рівень забезпечення отців (спецслужби нерідко знаходили гаманець з грішми, облігації та інші цінні папери); звички (записні книжки, фрагменти листування з родиною, щоденники); рівень інтелекту (знаходили радянські україномовні і російськомовні газети, науково-популярну і художню літературу); стан їхнього здоров'я (медикаменти, довідки про стан здоров 'я, різнорідні рецепти); дані про освіту (дипломи, шкільні табелі, студентські квитки); предмети особистого вжитку (знаходили ручні годинники, будильники, окуляри, сорочки, шкарпетки, носові хустки, портфелі, кирзові сумки, чоботи, кишенькові дзеркало та ніж, ножиці, ліхтарик); різні сакра- менталії (радянські спецоргани часто знаходили посудини з есенцією рому, пляшки з вином (для творення церковних таїнств), предмети релігійно-церковного характеру для проведення богослужінь (металічну коробку з хлібом, шматки цукру, камфорний спирт, позолочений комплект чаші, салфетки з-під чаші для Святого причастя тощо, а також вервиці, іконки, медальйони з зображенням Святих) тощо (ДАІФО, ф. Р-2157, оп. 1, спр. 7498П (Кримінальна справа Балагурака Володимира Ілліча, Бахталовського Романа Даниловича, Совяка Ярослава Михайловича: в 3-х т. Т. 1, арк. 18, 19, 19 зв.; ГА СБУ ІФО, ф. 5 (Реабілітовані), оп. 1, спр. 12451П (Кримінальна справа Сірецького Ярослава Антоновича), арк. 20). Крім того, предмети повсякденного побуту священика, занотовані у кри - мінальних справах дають можливість чіткіше уявити антураж заданої історичної епохи.

Часто з-поміж матеріалів слідства трапляється дуже характерна інформація «з уст» самих арештантів, заяви, пояснюючі «прямою мовою», які безпосередньо показують напругу епізоду, виривають із контексту життя священнослужителя один фрагмент його взаємин з радянською атеїстичною владою, яка могла заарештувати громадянина держави лише за зберігання «антирадянської літератури». Цитати, якими рясніють такі кримінальні справи дуже промовисто передають сутність радянської тоталітарної системи, особливості тогочасних державно-церковних взаємин тощо.

Витяг із протоколу обшуку помешкання підпільного єпископа УГКЦ Григорія Балагурака від 18 жовтня 1949 р. Джерело: Державний архів у Івано-Франківській області, ф. Р-2157, оп. 1, спр. 7498П: в 3-х т. Т. 1, арк. 16

Протоколи допитів працівників радянських правоохоронних органів розкривають обставини арешту підпільних священиків, які до певної міри були типовими для того часу. Як показують мате - ріали кримінальної справи (усвідомлюємо виразну суб'єктивність цих документів), працівники правоохоронних органів були поінформованими щодо проведення підпільних богослужінь у тому чи іншому населеному пункті (джерела були різними - від власних спостережень до свідчень односельців-«навідників»). Щоправда, працівники міліції не завжди володіли точними відомостями про прізвища, конкретну дату та місце проведення підпільних літургій. Орієнтиром часто слугували «завішені вікна ковдрами» однієї із хат та виставлені вартові, які при появі сторонніх людей швидко вбігали до помешкання задля попередження про небезпеку (ГА СБУ ІФО, ф. 5 (Реабілітовані), оп. 1, спр. 12451П (Кримінальна справа Сірецького Ярослава Антоновича), арк. 195). Кримінальні справи часом містять також протоколи очної ставки підпільного священика із тими представниками правоохоронних органів, які проводили затримання. кримінальний католицький кримінальний священник

Особливу значимість у контексті вивчення повсякденного життя підпільних отців УГКЦ мають протоколи допитів ув'язнених священників. Попри свою виразну суб'єктивність, цей «підвид» кримінальної справи уміщує численні факти пощоденного життя священника, його автобіографію, свідчення про особисті знайом - ства та зв'язки, шляхи контактів з родичами, обставини проведення підпільних богослужінь, прізвища підпільних священників, з якими спілкувався той чи той священнослужитель (вербально чи у листах). Там нерідко зосереджується інформація про місця проживання отців підпільної УГКЦ тощо (у нашому випадку у кримінальних справах натрапляємо на прізвища відомих священнослужителів - Йосипа Сліпого, Григорія Хомишина, Івана Лятишевського, Богдана Ори- щука, Івана Слезюка, Симеона Лукача, Йосипа Гірняка, Авксентія Бойчука, Романа Петраша, Ігнатія Солтиса, Софрона Дмитерка та ін.) (ДАІФО, ф. Р-2157, оп. 1, спр. 7498П (Кримінальна справа Балагурака Володимира Ілліча, Бахталовського Романа Даниловича, Совяка Ярослава Михайловича: в 3-х т. Т. 1, арк. 71-91).

Чималий пізнавальний інтерес представляють також прото - коли обшуку і допиту свідків у справі арештованого духівництва. Вони, по-перше, дають можливість з'ясувати місця перебування окремих отців під час проведення підпільних богослужінь (як правило, вони зупинялися у визначених місцях - помешканнях осіб, яким довіряли. Там нерідко й зберігали церковне начиння і атрибутику, проводили підпільні богослужіння). По-друге, протоколи допиту та обшуку, свого роду, «із середини» розкривають «нутро» радянських спецслужб, висвітлюють методику їхньої діяльності з людьми, яких потенційно обвинувачували в проведенні антидержавної діяльності. По-третє, містять цінний фактичний матеріал про предмети (те саме церковно-релігійне начиння, і особисті речі, які зберігалися у помешканнях).

Протокол допиту підпільного єпископа УГКЦ Григорія Балагурака 15-16 жовтня 1949 р. Джерело: Державний архів у Івано-Франківській області, ф. Р-2157, оп. 1, спр. 7498П: в 3-х т. Т. 1, арк. 20

Світлина частини рукопису «Ідея і чин України» авторства о. Романа Бахталовського для експертизи-звірки почерків. Джерело: Державний архів у Івано-Франківській області, ф. Р-2157, оп. 1, спр. 7498П: в 3-х т. Т. 1, арк 282

Часом задля підтвердження показань свідків чи віднайдених під час обшуку речових доказів слідчі органи організовували додаткові експертизи. Такі експертизи часом призначалися для визначення ідейного змісту (на предмет антирадянськості) знайденої в підпільних отців літератури, книг або листування. Переважно експертами призначалися професори чи доценти закладів вищої освіти - зазвичай викладачі академічної навчальної дисципліни «Науковий комунізм», або історики. Рішення експертів нерідко були вирішальними при обвинуваченні представників духовенства щодо «антирадянськості» їхньої діяльності (ГА СБУ ІФО, ф. 5 (Реабілітовані), оп. 1, спр. 12451П (Кримінальна справа Сірецького Ярослава Антоновича), арк. 121).

Зразок показань свідків у провадженні кримінальної справи підпільного греко-католицького священика Ярослава Сірецького. 1957 р. Джерело: Галузевий архів Служби безпеки України у Івано-Франківській області, ф. 5 (Реабілітовані), оп. 1, спр. 12451П (Кримінальна справа Сірецького Ярослава Антоновича), арк. 165

У цьому випадку вартує зберегти мову цитат, адже вона дуже випукло, а головне промовисто відбиває позицію експертів щодо справи обвинуваченого. Водночас «маркує» суб'єктивізм та певне узалежнення спеціалістів-науковців різних профілів тієї доби від радянської юрисдикції.

Виразна складова кримінальної справи, яка, як видається, є обов'язковим атрибутом кримінальних проваджень - протоколи впізнання свідками фотографії арештанта на тлі двох інших осо - бових світлин (поміщаються три фото серед яких є і арештант, а свідкам належало впізнати хто є хто!). Як правило, свідки розпізнавали підозрюваних за різними прикметами (зовнішності, зачіс - ці, контурах обличчя, головному уборові, костюмі, звичці тримати руку «за бортом піджака» та інших особливостях вдачі й ментальності особи). Ці фотодокументи проливають світло на «закулісся» слідства як процесу, з'ясовують окремі тонкощі кримінального провадження тощо. Тим більше, що слідчі органи пропонували до упізнання, як правило, фотографії, які не були раніше впровадженими до громадського вжитку.

У кримінальній справі нерідко знаходяться й безцінні фотографії (не лише традиційні арештантські (анфас і профіль), а й фото - документи, які були вилучені під час обшуку помешкань у самих арештантів або свідків з їхньої кримінальної справи (трапляються фото місць підпільних богослужінь, фото у священичому вбранні, рідше на тлі вірян (хоча отці уникали особистих і загальних фото задля уникнення компрометації і себе, і вірян), фото родичів, сусідів, але найчастіше фото предметів, церковного начиння, часом вилучених книг тощо. Нерідко зустрічалися й інші фотодокументи (свідоцтво про звільнення від військової служби, довідки з різних місць роботи, транзитні телеграми, часом навіть військові, членські квитки професійної спілки працівників початкової і середньої школи УРСР тощо). Фотодокументи як відомо посідають чільне місце «в ієрархії» пам'яток з історії повсякденності.

Постанови про пред'явлення обвинувачення священникам- арештантам проливають світло на радянську кодифікацію та законодавство в контексті кримінального провадження (підпільним греко-католикам закидали, зокрема, «антирадянську налаштованість», дармоїдство («не займалися суспільно корисною працею», «були бродячими елементами» та «наносили шкоду громадянам»), збереженні антирадянської літератури тощо (ГА СБУ ІФО, ф. 5 (Реабілітовані), оп. 1, спр. 12451П (Кримінальна справа Сірецького Ярослава Антоновича), арк. 83; ДАІФО, ф. Р-2157, оп. 1, спр. 7498П (Кримінальна справа Балагурака Володимира Ілліча, Бахталовського Романа Даниловича, Совяка Ярослава Михайловича: в 3-х т. Т. 3, арк. 252, 253, 271-281). У обвинувачуваному висновку арештантів, як правило, зазначався номер кримінальної справи підсудного, стаття Кримінального кодексу, за якою розгорталося кримінальне провадження тощо.

Родини греко-католицьких священиків на спецпоселенні Джонка у Хабаровському краї. Поч. 1960-х рр. Джерело: Галузевий архів Служби безпеки України у Івано-Франківській області, ф. 5 (Реабілітовані), оп. 1, спр. 12451П (Кримінальна справа Сірецького Ярослава Антоновича). Фотокартки поміщені у спеціальному конверті наприкінці кримінальної справи

Озвучуються важливі подробиці слідства: (визнання / не визнання / визнання себе винним частково), призупинення слідства у зв'язку з погіршенням сану здоров'я (ДАІФО, ф. Р-2157, оп. 1, спр. 7497П (Кримінальна справа Бахталовського Романа Данило - вича: в 2-х т. Т. 1, арк. 340). З'ясовується, на підставі яких статей радянське законодавство визнавало підпільних священнослужителів винними, чи обиралася відповідна міра покарання, конфіскову- валося / не конфісковувалося належне їм майно, заборонялося / не заборонялося їм проживати на території УРСР після відбуття терміну покарання тощо. Стає очевидною подальша процесуальна поведінка отців (відповідно до можливостей оскарження оголошеного вироку до Судової колегії по кримінальних справах Верховного суду УРСР нерідко подавали касаційну скаргу щодо пом'якшення міри покарання або виключення з вироку окремих пунктів); задоволення / не задоволення судовою колегією касаційної скарги адвокатів засуджених) (ГА СБУ ІФО, ф. 5 (Реабілітовані), оп. 1, спр. 12451П (Кримінальна справа Сірецького Ярослава Антоновича), арк. 271; ДАІФО, ф. Р-2157, оп. 1, спр. 7498П (Кримінальна справа Балагурака Володимира Ілліча, Бахталовського Романа Даниловича, Совяка Ярослава Михайловича: в 3-х т. Т. 3, арк. 271-281).

Перегляд кримінальних справ надає можливість простежити подальший життєвий шлях підсудних, адже нерідко засуджені осо - би надсилали у різні правові інстанції скарги на рішення суду, прикріплюється характеристика на священників, де зосереджується цінна інформація про їхнє місце перебування, побут, повсякденне життя у виправно-трудових таборах. До кримінальних справ часто долучаються також документи, що засвідчують реабілітацію священників (переважно це відбувалося у 1990-х рр. вже після смерті).

Висновки

Бачимо, що кримінальні справи як першоджерела містять інформацію, яка переважно відсутня серед інших історич - них пам'яток (періодиці, спогадах, епістолярії, щоденниках, нотатках для пам'яті). У кримінальних справах, зокрема, зосереджується анкета арештанта, де вказується важлива у контексті історії повсяк - денності інформація (національність, соціальне походження, сімей - ний статус, місце проживання та місце роботи тощо). У словесному портреті вказується цінна інформація про особисті дані священно - служителів, особливі прикмети підсудних, а також фотодокументи, які, як правило, не були досі у науковому вжитку. Кримінальна справа як першоджерело уміщує також пізнавальні факти затримання священників, обставин їхнього арешту, інформацію про допити отців, експертизи їхніх почерків, протоколи впізнання свідками їхніх фотографій, постанови про пред'явлення звинувачення, матеріали вироку. Ці факти характеризують побутові умови, рівень забезпеченості отців, звички, інтелект, стан здоров'я, зосереджуються дані про освіту, предмети особистого вжитку, сакраменталії, якими користувалися у пощоденні священнослужителі, церковно-релігійну атрибутику для проведення богослужінь. Перегляд кримінальних справ надає можливість простежити подальший життєвий шлях підсудних, епізоди повсякденного життя у місцях позбавлення волі, ознайомитися з документами щодо їхньої реабілітації.

Джерела та література

1. Гавриш, І. (2021). Заборонена молитва: Станиславівська єпархія УГКЦу період підпілля (1946-1989): монографія. Івано-Франківськ: Фоліант.

2. ГА СБУ ІФО - Галузевий архів Служби безпеки України у Івано-Франківській області.

3. ДАІФО - Державний архів у Івано-Франківській області.

4. Делятинський, Р., Єгрешій, О., & Соловка, Л. (2016). «Від Голгофи через катакомби до Воскресіння»: до 70-х роковин Львівського псевдособору 1946 р. Науковий вісник Івано-Франківського богословського університету УГКЦ «Добрий пастир». Збірник наукових праць. Богослов'я. Вип. 9: до 70-хроковин Львівського псевдо-собору (с. 32-78). Івано-Франківськ: ІФБУ.

5. Жаровська, О. (2013). Випробувані, як золото в горнилі (Кн. 1). Львів: Видавництво «Колесо».

6. Коляструк, О.А. (2007). Предмет історії повсякденності: історіографічний огляд його становлення у зарубіжній та вітчизняній історичній науці. Український історичний журнал, 1, 174-184.

7. Коляструк, О. (2018). (Екстра)ординарність повсякденного життя в умовах Великого терору: норми vs аномалії? З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД- КГБ, 1 (49), 99. Взято з http://resource.history.org.ua/publ/za 2018 1 5.

8. Коляструк, О. (2019). Декомунізація та проблеми дерадянізації - з позицій повсякденності. Україна XX століття: культура, ідеологія, політика, 24, 523. Взято з http://resource.history.org.ua/publ/Uxxs 2019 24 42.

9. Лукашевич, О.М., & Нагайко, Т.Ю. (Упоряд.). (2010). Історія повсякденності: теорія та практика: матеріали Всеукр. наук. конф., Пере- яслав-Хмельницький, 14-15 трав. 2010 р. Переяслав-Хмельницький. Взято з http://resource.history.org.ua/item/0002281.

10. Романчук, Л., & Савран, В. (2014). Випробувані, як золото в горнилі (Кн. 2). Жовква: Місіонер.

11. Стецик, Ю. (Ред.). (2021). Проблеми гуманітарних наук: збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія Історія, 7/49. Взято з http://phh.dspu.edu.ua/ issue/view/14156.

12. Удод, О. (2010). Історія повсякденності як провідний напрям української історіографії. Краєзнавство, 3, 6-9.

References

1. Havrysh, I. (2021). Zaboronena molytva: Stanyslavivska yeparkhiia UHKTs u periodpidpillia (1946-1989) [Forbidden Prayer: Stanislaviv Eparchy of the UGCC in the Underground (1946-1989)]. Ivano-Frankivsk: Foliant [in Ukrainian].

2. HA SBU IFO - Haluzevyi arkhiv Sluzhby bezpeky Ukrainy u Ivano-Fran-kivskii oblasti [Sectoral Archive of the Security Service of Ukraine in Ivano-Frankivsk region].

3. DAIFO - Derzhavnyi arkhiv u Ivano-Frankivskii oblasti [State Archives in Ivano-Frankivsk region].

4. Deliatynskyi, R., & Yehreshii, O., & Solovka, L. (2016). «Vid Holhofy cherez katakomby do Voskresinnia»: do 70-kh rokovyn Lvivskoho psevdo-soboru 1946 r. ["From Golgotha through the Catacombs to the Resurrection": to the 70th anniversary of the Lviv Pseudo-Cathedral in 1946]. Naukovyi visnyk Ivano-Frankivskoho bohoslovskoho universytetu UHKTs «Dobryi pastyr». Zbirnyk naukovykh prats. Bohoslovia. Vyp. 9: do 70-kh rokovyn Lvivskoho psevdo-soboru - Scientific Bulletin of the Ivano-Frankivsk Theological University of the UGCC "Good Shepherd". Collection of scientific works. Theology. Iss. 9: To the 70th anniversary of the Lviv Pseudo-Cathedral (pp. 32-78) [in Ukrainian].

5. Zharovska, O. (2013). Vyprobuvani, yak zoloto v hornyli [Tested like gold in a crucible]. (Vol. 1). Lviv: Vydavnytstvo «Koleso» [in Ukrainian].

6. Koliastruk, O. (2007). Predmet istorii povsiakdennosti: istoriohrafichnyi ohliad yoho stanovlennia u zarubizhnii ta vitchyznianii istorychnii nautsi [The subject of everyday history: historiographical review of its formation in foreign and domestic historical science]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal - Ukrainian Historical Journal, 1, 174-184 [in Ukrainian].

7. Koliastruk, O. (2018). (Ekstra)ordynarnist povsiakdennoho zhyttia v umovakh Velykoho teroru: normy vs anomalii? [(Extra)ordinariness of everyday life in the conditions of the Great Terror: norms vs anomalies?]. Z ar- khiviv VUCHK-HPU-NKVD-KHB - From the archives of the VUCHK- GPU-NKVD-KGB, 1 (49), 99. Retrieved from http://resource.history. org.ua/publ/za 2018 1 5 [in Ukrainian].

8. Koliastruk, O. (2019). Dekomunizatsiia ta problemy deradianizatsii - z pozytsii povsiakdennosti [Decommunization and the problems of de-Sovietiza- tion - from the standpoint of everyday life]. Ukraina XX stolittia: kultura, ideolohiia, polityka - Ukraine of the XX century: culture, ideology, politics, 24, 523. Retrieved from http://resource.history.org.ua/publ/Uxxs 2019 24 42 [in Ukrainian].

9. Lukashevych, O., & Nahaiko, T. (Comps.). (2010). Istoriia povsiakdennosti: teoriia ta praktyka: materialy Vseukrainskoi naukovoi konferentsii - History of everyday life: theory and practice: Proceedings of the AllUkrainian Scientific Conference, Pereyaslav-Khmelnytsky, May 14-15, 2010. Pereiaslav-Khmelnytskyi. Retrieved from http://resource.history. org.ua/item/0002281 [in Ukrainian].

10. Romanchuk, L., & Savran, V. (2014). Vyprobuvani, yak zoloto v hornyli [Tested like gold in a crucible]. (Vol. 2). Zhovkva: Misioner [in Ukrainian].

11. Stetsyk, Yu. (Ed.). (2021). Problemy humanitarnykh nauk: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia Istoriia - Problems of Humanities. History Series: a collection of scientific articles of the Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University, 7/49. Retrieved from http://phh.dspu.edu.ua/ issue/view/14156 [in Ukrainian].

12. Udod, O. (2010). Istoriia povsiakdennosti yak providnyi napriam ukrainskoi istoriohrafii [History of everyday life as a leading direction of Ukrainian historiography]. Kraieznavstvo - Local lore, 3, 6-9 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru