Роль громадських організацій у здоров’язбережувальному вихованні учнів загальноосвітніх шкіл Польщі (1918-1939)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Роль громадських організацій у здоров'язбережувальному вихованні учнів загальноосвітніх шкіл Польщі (1918-1939)

Лариса Сливка, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки початкової освіти Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Актуальність проблеми дослідження зумовлена увагою сучасної української педагогіки до проблеми здоров'язбережувального виховання зростаючої особистості і потреби вивчення у цьому контексті позитивного зарубіжного досвіду. Мета статті - актуалізувати роль громадських інституцій у здоров'язбережувальному вихованні учнів загальноосвітніх шкіл у Другій Речі Посполитій. Репрезентовано низку громадських організацій, які здійснювали просвітницьку та організаційну діяльність щодо збереження, зміцнення і формування здоров'я дітей та молоді. Означені виховні ініціативи були представлені у діяльності товариств «Тверезість» (пол. «Trzezwosc») у Варшаві, «Польська Протиалкогольна Ліга» (пол. «Polska Liga Przeciwalkoholowa») у Познані, «Союз Вчителів-Абстинентів» (пол. «Zwiqzek Nauczycieli-Abstynentow») у Познані. Охарактеризовано діяльність інституцій, які опікувалися організацією «колоній» (літніх відпочинкових табірних акцій для дітей та молоді) та «півколоній» (відпочинкових локацій на територіях шкіл чи інших пристосованих для цього майданчиків у межах міського простору). Серед них - Союз Товариств Літніх Колоній (пол. Zwiqzek Towarzystw Kolonii Letnich), Союз Польського Харцерства (пол. Zwiqzek Harcerstwa Polskiego), Робітниче Товариство Друзів Дітей (пол. Robotnicze Towarzystwo Przyjaciol Dzieci, RTPD), Товариство Друзів І-го Йорданівського Саду (пол. Towarzystwo Przyjaciol І Ogrodu Jordanowskiego), Варшавське Товариство Йорданівських Садів (пол. Warszawskie Towarzystwo Ogrodow Jordanowskich) тощо.

Ключові слова: здоров'язбережувальне виховання, Польща, громадські організації, міжвоєнний період ХХ ст., літні відпочинкові табори.

The role of public organizations in health education of school students in Poland (1918-1939)

Larysa Slyvka, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Primary Education Pedagogy Vasyl Stefanyk Precarpathian National University

The urgency of the research problem is due to the attention of modern Ukrainian pedagogy to the problems of health education of the growing personality and the need to study in this context the positive foreign experience. The purpose of the article is to actualize the role of public institutions in the health education of secondary school students in the Second Polish Republic. The article presents a number of public organizations that have carried out educational and organizational activities to preserve, strengthen and promote the health of children and youth. These educational initiatives were presented in the activities of the societies «Sobriety» (Polish: «Trzezwosc») in Warsaw, «Polish AntiAlcohol League» (Polish: «Polska Liga Przeciwalkoholowa») in Poznan, «Union of Teachers-Abstainers» (Polish: «Zwiqzek Nauczycieli-Abstynentow») in Poznan.

It is concluded that the experience of public institutions of the Second Commonwealth in the context of forming a healthy lifestyle of children and youth needs the widest possible study and appropriate use in the practice of educating students of secondary schools of Ukraine.

Key words: health education, the Second Polish Republic, public organizations, the interwar period of the twentieth century, summer camps.

Загалом проблема змісту, форм і методів виховання здорового способу життя дітей та молоді посідає належне місце у наукових розвідках українських учених, таких як О. Ващенко, В. Горащук, О. Дубогай, О. Жабокрицька, С. Кириленко, С. Кондратюк, С. Лапаєнко, С. Омельченко, С. Свириденко та інші. Малодослідженими залишаються ретроспектива та зарубіжний досвід реалізації означеного педагогічного процесу, зокрема здоров'язбережувальне виховання учнів загальноосвітніх шкіл Польщі у межах громадських ініціатив. Щоправда, в українській науці уже представлені перші ґрунтовні спроби вивчення польського досвіду організації навчально-виховного процесу, спрямованого на формування, збереження та зміцнення здоров'я учнів наприкінці ХХ - на початку ХХІ століття, зокрема у працях Т. Єрмакової, В. Єфімової, І. Мордвінової.

Мета статті - актуалізувати роль громадських інституцій у здоров'язбережувальному вихованні учнів загальноосвітніх шкіл Польщі в 20-30-х рр. ХХ ст.

Передусім відзначимо, що культурно-освітні установи, громадські організації, дитячо-юнацькі об'єднання Другої Речі Посполитої розв'язували досить широкий спектр загальнонаціональних проблем, серед них - специфічні завдання культурно-освітньої сфери, зокрема пов'язані із плеканням та культивуванням здоров'я дітей та молоді. Можна з упевненістю сказати, що у діяльності цих об'єднань склалася ціла система здоров'язбережувального виховання молодого покоління Польщі в 1918-1939 рр. Відповідно, «громадський сектор» став «співреалізатором» здоров'язбережувального виховання учнів загальноосвітніх шкіл.

Здійснений аналіз праць представників польської спільноти 1920-1930-х рр. (католицького священника і педагога Яна Цємнєвського (пол. Jan Ciemniewski; 1866-1947), освітянина Мечислава Сигнарського (пол. Mieczyslaw Julian Sygnarski; 1889-1979), лікарів і гігієністів Броніслава Духовіча (пол. Bronislaw Duchowicz; 1876-1952), Антонія Пулавського (пол. Antoni Arkadiusz Pulawski; 1856-1932), Яна Шмурло (пол. Jan Szmurlo; 1867-1952), Яна Шиманського (пол. Jan Szymanski; 1903-1984)) засвідчив, що за досліджуваного періоду у польській педагогічній думці були напрацьовані послідовні етапи здійснення антиалкогольного виховання дітей та молоді, вони передбачали, зокрема, формування знань про шкідливість вживання алкоголю, уявлень про переваги тверезого способу життя і бажання включитися (в міру своїх можливостей) до участі у боротьбі з алкоголізмом як соціальним явищем тощо. Особливої уваги у реалізації виховної «протиалкогольної» кампанії заслуговують осередки товариств «Тверезість» (пол. «Trzezwosc») у Варшаві, «Польська Протиалкогольна Ліга» (пол. «Polska Liga Przeciwalkoholowa») у Познані, ін. (Kopczynski, 1928). У загальноосвітніх школах Другої Речі Посполитої щороку впродовж першого тижня лютого проводилися «Тижні Тверезості» (Propaganda wstrzcmiczliwosci od alkoholu w szkolach, 1933). У межах цих акцій влаштовували, до прикладу, конкурси для вчителів повшехних і середніх шкіл на кращий урок під умовною назвою «Алкоголізм як соціальне зло» (Szczcpanska, 2014: 237), проводили тематичні лекції для батьків учнів, використовуючи при цьому плакати, таблиці, діафільми і фільми відповідного контенту (Nicsiolowski, 1927), залучали учнів до драматизації на дотичні теми (Na Tydzicn Propagandy Trzczwosci, 1931). Активними учасниками цих заходів ставали учні, які були членами шкільних абстинентських кіл, зокрема Кіл Блакитної Молоді (пол. Kola Mlodziezy Blqkitnej) (Szczepanska, 2014: 246). Однією з форм промоції абстиненції було озвучення прізвищ учнів, які зовсім не вживали алкогольні напої, у так званій «Золотій Книзі Шкільної Молоді» (пол. Zlota Ksiega Mlodziezy Szkolnej), започаткованій «Союзом Вчителів-Абстинентів» (пол. «Zwiqzek Nauczycieli-Abstynentow») у Познані. Достеменно відомо, що комітет IX-го Польського Протиалкогольного Конгресу, що відбувся 1930 року у Вільнюсі, звертався до вчителів усіх повшехних і середніх шкіл із проханням підтримати цю «Книгу», запровадивши її функціонування у своїх школах (Referaty i przymowienia wygloszone na IX Polskim Kongresie Przeciwalkoholowym, 1931: 207).

Союз Товариств Літніх Колоній (пол. Zwiqzek Towarzystw Kolonii Letnich), Союз Польського Харцерства (пол. Zwiqzek Harcerstwa Polskiego) та інші опікувалися організацією та «упорядкуванням» літніх відпочинкових табірних акцій для дітей та молоді («колоній» - пол. kolonia). Літні «колонії» були досить популярним явищем у Другій Речі Посполитій: досить згадати, що 1926 року в цих таборах відпочивало 50 тисяч учасників, а 1931 року число учасників збільшилося до 133 тисяч. У міжвоєнний період ХХ ст. активізувався і «півколонійний» рух (пол. polkolonia) - організація відпочинкових локацій на територіях шкіл чи інших пристосованих для цього майданчиків у межах міського простору. Півколонії функціонували за традиціями «Міського парку доктора Генрика Йордана» (пол. Park Miejski im. dra Henryka Jordana) та «Садів імені В.Е. Рая» (пол. «Ogrody im. WE. Raua») - осередків для ігор і забав, створених наприкінці ХІХ ст. (Demel, 1972: 103).

Новими формами відпочинку й оздоровлення дітей та молоді стали зимові табори (пол. zimiwiska), безперервні/цілорічні табори (пол. kolonie nieustajqce), лісові школи і класи на свіжому повітрі (пол. szkoly lesne i klasy napowietrzu). Найбільш відомими серед них були: краківська святкова колонія у селі Велика Поремба (пол. Poreba Wielka; сьогодні - Лімановський повіт Малопольського воєводства); комплекс таборів Юнацької Християнської Асоціації YMCA (англ. Young Men's Christian Association) у селищі Мала Касінка (пол. Kasinka Mala; сьогодні - Лімановський повіт Малопольського воєводства); львівська акція «Діти на село!»; ініціативи товариства «Stella» у Познані; школа на свіжому повітрі, організована на антокольських пагорбах у Вільнюсі; лісова школа у Звєжинецькому парку (пол. Park Zwierzyniecki) в місті Білосток (пол. Bialystok; сьогодні - центр Підляського воєводства); колонія Робітничого Товариства Друзів Дітей (пол. Robotnicze Towarzystwo Przyjaciol Dzieci, RTPD) у селищі Пуща Мар'янська (пол. Puszcza Marianskia; сьогодні - Жирардовський повіт Мазовецького воєводства); Будинок Дитини імені Хелени Длуської (пол. Dom Dziecka im. Heleny Dluskiej), більш відомий як Осередок «Helenow». Важливу здоров'язбережувальну місію виконували санаторно-курортні школи (пол. szkoly-uzdrowiska), де малі пацієнти поєднували лікування із навчанням, а саме: дитячий санаторій «Гірка» в Буську (пол. Busk; сьогодні - Львівська область); протитуберкульозний санаторій в місті Малорита (пол. Maloryta; сьогодні - районний центр у Берестейській області Білорусі); санаторно-курортна школа в Закопане Бистре (пол. Zakopane Bystre; сьогодні - Татранський повіт Малопольського воєводства) тощо (Там само: 103).

Сприятливі для здоров'я вихованців умови були створені в загальноосвітніх школах, які функціонували «серед природи» - на селі або у передмістях. Серед них, до прикладу: гімназія у селі Буньковичі під Хировом (пол. Bankowice; сьогодні - Львівська область), відома як Науково-Виховний заклад отців єзуїтів (пол. Zaklad Naukowo-Wychowawczy Ojcow Jezuitow); школа Ґіжицького в селі Вєжбін (пол. Wierzbin; сьогодні - Варшавсько-Західний повіт Мазовецького воєводства), в якій більшість уроків проводилися в парку; гімназія імені Сулковських в селі Ридзин (пол. Rydzyn; сьогодні - Млавський повіт Мазовецького воєводства). Авангардний тип профілактично-оздоровчих інституцій репрезентували так звані шкільні садиби (пол. osiedla szkolne), до яких впродовж навчального року по черзі відправляли цілі класи разом з учительським персоналом. Серед взірцевих інституцій такого формату відзначимо гімназію імені Рея в селі Баньоха (пол. Baniocha; сьогодні - Пясечиньський повіт Мазовецького воєводства) та розташовану серед соснового лісу гімназію імені Совіньського в селі Мєнь (пол. Mien; сьогодні - Бєльській повіт Підляського воєводства) (Demel, 1972: 104).

Детальну історію польського рекреаційно-оздоровлювального руху із зазначенням видатних діячів у цій сфері й детальною характеристикою діяльності польських громадських інституцій, які організовували для дітей та молоді оздоровчі табори, санаторії, півколонії на міських й приміських майданчиках, репрезентовано у статті лікаря і громадського діяча Тадеуша Копєця (пол. Tadeusz Kopec; 1881-1950) «Табори і санаторії» (Kopec, 1927), уміщеній у збірній розвідці «Гігієна і виховання», яку 1927 року видав Відділ Опіки над Дітьми та Молоддю Міністерства Праці і Соціальної Опіки.

1929 рік позначився створенням у Варшаві «йорданівського саду» і повстанням Товариства Друзів І-го Йорданівського Саду (пол. Towarzystwo Przyjacioi І Ogrodu Jordanowskiego), переіменованого 1932 року у Варшавське Товариство Йорданівських Садів (пол. Warszawskie Towarzystwo Ogrodow Jordanowskich). 1934 року уже функціонувало загальнопольське Товариство Йорданівських Садів (пол. Towarzystwo Ogrodow Jordanowskich). Тісно співпрацюючи із Державним Управлінням Фізичного Виховання (пол. Panstwowy Urzqd Wychowania Fizycznego), головні свої зусилля Товариство спрямовувало на створення йорданівських садів на території усієї Другої Речі Посполитої. Створене 1937 року Центральне Товариство Йорданівських Садів (пол. Centralne Towarzystwo Ogrodow Jordanowskich) поширювало діяльність означеного формату на сільські терени, наприклад, разом із Центральною Організацією Клубів Сільських Домогосподарок (пол. Centralna Organizacja Koi Gospodyn Wiejskich) Центральним Товариством було розпочато створення дитячих ігрових майданчиків для сільських громад. «Сад», на який орієнтувалися як на взірець таких майданчиків, знаходився в селі Вацин (пол. Wacyn; сьогодні - Радомський повіт Мазовецького воєводства). На жаль, із початком Другої світової війни було перервано розвиток міських і сільських йорданівських садів (Luczynska, 2002: 46-62).

Практичні рекомендації та результати виховно-освітньої діяльності щодо плекання здоров'язбереження дітей і молоді репрезентувалися на сторінках часописів «Тверезість» (пол. Trzezwosc; 1900 - 1939), «Приятель здоров'я народу» (пол. Przyjaciel Zdrowia Ludu; 1919 - 1921), «Бюлетень Міністерства народного здоров'я і соціальної опіки» (пол. Biuletyn Ministerstwa Zdrowia Publicznego i Opieki Spoiecznej; 1919-1939), «Речник здоров'я» (пол. Orqdownik Zdrowia; 1926-1931), «Архів гігієни» (пол. Archiwum Higieny; 1927-1933). Серед найрепрезентативніших щодо висвітлення означеного контенту педагогічних часописів відзначимо такі: «Педагогічний огляд» (пол. Przeglqd Pedagogiczny; 1882-1938), «Школа» (пол. Szkoia; 1868-1938), «Музей» (пол. Muzeum; 1885-1939), «Педагогічний рух» (пол. Ruch Pedagogiczny; 1912-1939), «Вчительський голос» (пол. Gios Nauczcielski; 1917-1939); «Загальна школа» (пол. Szkoia Powszechna; 1920-1928), «Приятель школи» (пол. Przyjaciel Szkoiy; 1922-1939), «Шкільна робота» (пол. Praca Szkolna; 1922-1950), «Виховання» (пол. Chowanna; 1929-1938), «Освіта і виховання» (пол. Oswiata i Wychowanie; 1929-1939). Основним журналом, покликаним висвітлювати проблеми освіти і виховання в контексті здоров'язбереження, здоров'язміцнення і здоров'яформування дітей та молоді, був познанський щомісячник «Фізичне виховання» (пол. Wychowanie Fizyczne; 1920-1936), редагований Е. Пясецьким, пізніше - В. Сікорським.

1. Demel M. Nauczyciel zdrowia. Zycie i dzielo doktora Stanislawa Kopczynskiego. 1873 - 1933 - 1973. Warszawa: Nasza Ksicgarnia. 1972. 140 s.

2. Kopczynski St. Zdrowie dziatwy szkol powszechnych w Polsce. Warszawa: Sklad Glowny: Ksi^znica-Atlas, 1929. 56 s. (Odbitka z «Nowin Spoleczno-Lekarskich», 1928. nr. 21, 23; 1929. nr. 1).

3. Kopec T. Kolonje i uzdrowiska. Higjena i wychowanie. Zbior odczytow. Warszawa: Wydzial Opieki nad Dziecmi i Mlodzieza Ministerstwa Pracy i Opieki Spolecznej. 1927. S. 70-84.

4. Tuczynska B. Fenomen Henryka Jordana. Naukowca, lekarza-spolecznika, propagatora prawa dziecka do ruchu i rekreacji. Krakow: Wydawnictwo Uniwersytetu Jagiellonskiego, 2002. 104 s.

5. Na Tydzien Propagandy Trzezwosci. Przyjaciel Szkoiy. 1931. nr 3. S. 107-109.

6. Niesiolowski A. Od czego zalezy skutecznosc nauczania przeciwalkoholowego. Przyjaciel Szkoiy. 1927. nr 2. S. 83-85.

7. Propaganda wstrzemi^zliwosci od alkoholu w szkolach. Okolnik Kuratora O.S.P. z dnia 16 stycznia 1933 r. Nr. O. 2175/33. Do Panow Inspektorow Szkolnych, Dyrekcyj i Kierownictw wszystkich szkol w okrcgu. Dziennik Urzedowy Kuratorium Okregu Szkolnego Poznanskiego. 1933. nr 1. poz. 9. S. 25.

8. Referaty i przymowienia wygloszone na IX Polskim Kongresie Przeciwalkoholowym w Wilnie (7-8. XII 1930). Walka z Alkoholizmem. R. IX, 1931. nr. XXIV.

9. Szczepanska B. Higiena szkolna w szkolnictwie ogolnoksztalcacym w Drugiej Rzeczypospolitej. Lodz: Wydawnictwo Uniwersytetu Lodzkiego, 2014. 291 s.

1. Demel M. Nauchychyel zdrovia. Zhychye i dzielo doktora Stanislava Kopchynskyego. 1873 - 1933 - 1973 [Health teacher. Life and work of doctor Stanislav Kopchynski. 1873 - 1933 - 1973]. Warsaw: Our bookstore, 1972. 140 p. [in Polish].

2. Kopchynski St. Zdrovye dzyatvy shkul powshechnych v Polsce [Health of Polish Secondary School Children]. Warsaw: Ksionzhnica-Atlas, 1929. 56 p. (Odbitka z «Socio-Medical News», 1928. nr 21, 23; 1929. nr 1). [in Polish].

3. Kopec T. Kolonye i uzdroviska [Camps and resorts]. Hygiene and education. Collection of reports. Warsaw: Wydzial Opyeki nad Dziechmi i Mlodziezhov Ministerstva Pracy i Opyeki Spolechnej. 1927. pp. 70-84. [in Polish].

4. Luchynska B. Fenomen Henryka Jordana. Naukovca, lekazha-spolezhnika, propagatora prava dzyecka do ruchu i rekreacyi [The Henrik Jordan Phenomenon. Scientist, public physician, advocate of the child's right to movement and rest]. Krakuv: Vydavnictvo Universytetu Yagiellonskyego, 2002. 104 p. [in Polish].

5. Na Tydzyen Propagandy Tzhezhvoschi [Sobriety Propaganda Week]. Friend's School. 1931. nr 3. pp. 107-109. [in Polish].

6. Nyesiolovski A. Od chego zalezhy skutechnosch nauchania pshecivalkoholovego [What determines the effectiveness of anti-alcohol training]. Friend's School. 1927. nr 2. pp. 83-85. [in Polish].

7. Propaganda vstshemyenzhlivoshci od alkoholu v shkolach. Okulnik Kuratora O.S.P. z dnia 16 stychnia 1933 r. Nr.O. 2175/33. Do Panuv Inspektoruv Shkolnych, Dyrekcyy i Kyerovnictv vshystkich shkul v okrengu [Propaganda of abstinence from alcohol in schools. Curator's Circular O.S.P. from January 16, 1933 Nr.O. 2175/33. To the plans of school inspectors, directorates and management of all schools in the district]. Government Bulletin of the Poznan School District Board of Trustees. 1933. nr 1. poz. 9. pp. 25. [in Polish].

8. Referaty i pshymuvyenia vygloshone na IX Polskim Kongresye Pshecivalkoholovym v Vilnye (7-8. XII 1930) [Abstracts and appeals delivered at the IX Anti-Alcohol Congress in Vilnius (7-8. XII 1930)]. Fighting Alcoholism. R. IX, 1931. nr. XXIV. [in Polish].

9. Shchepanska B. Higyena shkolna v shkolnictvye ogulnokshtalconcym v Drugyey Zhechypospolitey [School hygiene in secondary schools in the Second Polish-Lithuanian Commonwealth]. Ludz: Vydavnictvo Universytetu Ludzkyego, 2014. 291 p. [in Polish].

Размещено на Allbest.ru