Документальне зібрання Науково-дослідного інституту астрономії Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна як джерельна база з історії розвитку астрономічної науки

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДОКУМЕНТАЛЬНЕ ЗІБРАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНОГО ІНСТИТУТУ АСТРОНОМІЇ ХАРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ В. Н. КАРАЗІНА ЯК ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ АСТРОНОМІЧНОЇ НАУКИ

Марат Балишев, кандидат історичних наук директор,

Центральний державний науково-технічний архів України (м. Харків)

Анотація

Стаття присвячена темі репрезентативного аналізу архівних документів з історії астрономічної науки кінця ХІХ ст. першої половини ХХ ст.

Мета роботи узагальнення результатів комплексного історико-наукового дослідження інформаційного потенціалу та змісту ретроінформаційних матеріалів із документального зібрання Науково-дослідного інституту астрономії (НДІА) Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна вказаного періоду.

Методологічною основою дослідження є принципи історизму, об'єктивності та системного підходу до вивчення проблеми. Для вирішення конкретно-проблемних завдань використані загальнонаукові (історичний, порівняльний, ретроспективний) та спеціальні (історико-біографічний, історико-системний, проблемно-хронологічний і джерелознавчого аналізу) методи, які дозволили комплексно дослідити і проаналізувати новий фактографічний матеріал.

Наукова новизна. Вперше проаналізовано та оприлюднено інформацію про склад і зміст документального зібрання НДІА кінця ХІХ ст. першої половини ХХ ст.; охарактеризовано його інформаційний потенціал і стан доступу до архівних першоджерел.

Висновки. З'ясовано, що документальне зібрання НДІА є цінним і достатньо інформативним джерелом для відтворення фактів з історії астрономії у Харкові у визначений період, яке суттєво доповнить джерельну базу досліджень з історії вітчизняної та європейської астрономії. Перспективи подальших досліджень. Оскільки переважна більшість документів із масиву, що розглядається, фактично не введена до наукового обігу, передбачається продовження робіт із науково-технічного опрацювання документального зібрання та дослідження архівної інформації, зокрема, при підготовці узагальнюючої науково-дослідної роботи, присвяченої історії астрономії у Харкові кінця ХІХ ст. першої половини ХХ ст.

Ключові слова: Науково-дослідний інститут астрономії; документальне зібрання; ретроінформація; джерела з історії астрономії; науково-технічне опрацювання.

Abstract

Marat Balyshev, Candidate of Historical Sciences, Director, Central State Scientific and Technical Archives of Ukraine (Kharkiv).

COLLECTION OF DOCUMENTS OF THE RESEARCH INSTITUTE OF ASTRONOMY AS A SOURCE BASIS FROM THE HISTORY OF THE DEVELOPMENT OF ASTRONOMICAL SCIENCE.

The article is devoted to the topic of representative analysis of archival documents of the history of astronomical science from the period the end of the XIX the first half of XX century. The purpose of the work is to summarize the results of a complex historical and scientific research of the information potential and the content of the retro-informative materials of the documentary collection of the Institute of Astronomy of V. N. Karazin Kharkiv National University during a certain period. The methodological basis of the study is the principles of historicism, objectivity and a systematic approach to the study of the problem. General scientific (historical, comparative, retrospective) and special methods (historical-biographical, historical-systemic, problem-chronological and methods of source analysis) have been used to solve specific problems which allowed the complex investigation and analysis of new factual material. Scientific novelty. For the first time the information on the composition and content of the documentary collection of the of the Institute of Astronomy of the end of the XIX the first half of XX century was analyzed; its information potential and order of access to archival primary sources are characterized. It is revealed that the documentary collection of the Institute of Astronomy is a valuable and sufficiently informative source for reproducing the facts of the history of astronomy in Kharkiv at a certain period, which will significantly supplement the source base of research on the history of domestic and European astronomy. Prospects for further research. Since the vast majority of documents from the reviewed massif have not actually been put into scientific circulation, it is planned to continue work on scientific and technical development of documentary collection and research of archival information, in particular, in preparation of the advanced scientific and research work on the history of astronomy in Kharkiv at the end of XIX the first half of XX century.

Key words: Institute of Astronomy of V. N. Karazin Kharkiv National University; documentary collection; retroinformation; sources on the history of astronomy; scientific and technical processing.

Історія розвитку астрономії у Харкові, однієї з найдавніших наук, нараховує понад двісті років. Переважну більшість часу велика світоглядна наука у цьому місті розвивалася виключно у Харківському університеті: від астрономічного кабінету (1808), університетської астрономічної обсерваторії (1883) до сучасного Науково-дослідного інституту астрономії (2002).

Раціональне пізнання минулого без вивчення історичних джерел неможливе. Слід зазначити, що умови для історичної реконструкції основних віх і етапів становлення та розвитку астрономії у Харкові просто унікальні: зберігся пласт архівних документів та візуальних свідчень, які відбивають хронологію подій. Але основною перешкодою здійснення досліджень з історії вітчизняної астрономії залишається формування повноцінної фактографічної бази: здебільшого джерела є малоінформативними, суперечливими і важкодоступними для вивчення.

Якщо певні документальні факти з розвитку харківської астрономії у ХІХ ст., основані на вивченні архівних першоджерел, були введені до наукового обігу харківськими астрономами Г. В. Левицьким (18931895) Левицкий Г. В. Астрономы и астрономические обсерватории Харьковского университета от 1808 г. по 1842 г. // Записки императорского Харьковского университета. Харьков: Типография А. Дарре, 1893. Кн. 3. С. 1-75; Его же. Астрономы и астрономические обсерватории Харьковского университета от 1843 г. по 1879 г. // Там же. 1894. Кн. 2. С. 1-55., М. М. Євдокимовим (1908) Евдокимов Н. Н. Кафедра астрономии // Физико-математический факультет Харьковского университета за первые сто лет его существования (1805-1905). Харьков: Типография Адольфа Дарре, 1908. С. 227-237., О. І. Сластьоновим (1955) Сластенов А. И. Астрономия в Харьковском университете за 150 лет: исторический очерк (1805-1955). Харьков: Издательство ХГУ имени О.М. Горького, 1955. 181 с., а також частково оприлюднені у колективній ювілейній монографії під редакцією проф. Ю. Г. Шкуратова (2008) 200 лет астрономии в Харьковском университете / под. ред. проф. Ю. Г. Шкуратова. Харьков: ХНУ имени В. Н. Каразина, 2008. 632 с., то розроблення джерельної бази та аналіз її фактографічного потенціалу для вивчення одного з найважливіших періодів розвитку астрономії в Харкові (кінець ХІХ ст. перша половина ХХ ст.), пов'язаного зі створенням постійної університетської обсерваторії, її становленням як наукового центру, формуванням наукової школи планетознавства, початком досліджень у галузі фізики та хімії Місяця, великих та малих планет Сонячної системи у 20-ті30-ті роки ХХ ст., залишається відкритим проєктом. Зокрема, проведений аналіз розробки теми у науково-інформаційному просторі свідчить про те, що дослідженню джерельної бази з історії астрономії у Харкові визначеного періоду не присвячено жодних історико-наукових праць.

Зазначене вище дозволяє дійти висновку, що обрана тема не знайшла належного висвітлення у сучасних історичних розвідках. Тому існує нагальна необхідність вивчення і розкриття найбільш інформативних джерел за досліджуваною темою. Найбільш репрезентативним із них є комплекс документів Науково-дослідного інституту астрономії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Фонди цього закладу цінне документальне зібрання як європейської, так і світової історії астрономії.

Наприклад, у НДІА зберігається значний масив першоджерел стосовно життя та творчості представників всесвітньовідомої династії астрономів Струве (документи академіків Василя Яковича Струве (1793-1864), Отто Васильовича Струве (1819-1905) Artemenko T. G., Balyshev M. A., Vavilova I. B. The Struve dynasty in the history of astronomy in Ukraine // Kinematics and Physics of Celestial Bodies. 2009. Vol. 25. № 3. P. 153-167. Балишев М. А. Документальні пам'ятки Харківської обсерваторії: проблеми збереження та введення до наукового обігу // Архіви України. 2008. № 5-6. С. 156-159. та проф. Людвига Оттовича Струве (1858-1920). Але ці та інші документи залишаються практично недоступними для користувачів, оскільки зберігаються в неупорядкованому стані. Масив документів НДІА потребує систематизації, науково-технічного опрацювання, обліку, розроблення на його базі довідкового апарату (описів, картотек, баз даних), створення цифрового фонду користування. Ці заходи забезпечили б відповідні умови для гарантованого фізичного зберігання документів та вільного доступу до них користувачів²⁶.

Інтерес дослідників до цих документальних пам'яток є очевидним, оскільки це неопублікована складова із надбання славетної родини астрономів Струве. Більша частина їхньої документальної спадщини, яка перебувала у фондах архіву Головної астрономічної обсерваторії в Пулково, після 1944 р. була передана до Архіву Академії наук СРСР. Ці документи описані у повоєнний період (1946-1950) і вже введені до наукового обігу (особові фонди В. Я. Струве СПФ АРАН (Санкт-Петербургский филиал Архіва Российской академии наук). Ф. 721. Оп. 1. 113 од. зб. 1811-1863 рр. Там само. Ф. 286. Оп. 1. 748 од. зб. 1832-1905 рр.; Оп. 2. 87 од. зб. 1840-1889 рр. та О. В. Струве⁴⁸).

Зазначимо, що певні спроби і заходи щодо упорядкування архівної спадщини харківської університетської астрономічної обсерваторії неодноразово здійснювалися упродовж ХХ ст. Наприклад, у 1930-х роках астрономи проф. О. І. Раздольський (1877-1942) та доц. В. О. Михайлов (1901-1955) доклали чимало зусиль, щоб провести первинну систематизацію документального масиву та зберегти ці документальні скарби у період нацистської окупації Харкова 1941-1943 рр. Але при цьому у фокусі всіх експериментів щодо наукового підходу до опрацювання документів перебували лише пам'ятки родини Струве. На їх основі було сформовано опис первинного розбирання, який структурували за розділами-фондами (в залежності від прізвищ фондоутворювачів) та тематичними групами-комплексами (кореспонденція та наукова спадщина) Балишев М. А. Наукова біографія академіка О. Л. Струве: проблеми відтворення, аналіз бібліографії та джерел // Наука та наукознавство. 2008. № 2. С. 112-121..

Згідно з першим «Переліком документів», складеним у 1930-ті, із частини кореспонденції були сформовані 38 справ. Значний обсяг листування фондоутворювача з конкретним адресатом дозволив упорядникам сформувати окремі справи з назвою за прізвищем цього адресата. По кожній справі було складено внутрішній опис (в алфавітному порядку за прізвищами кореспондентів). Якщо автор листа не був встановлений (або обсяг документів від конкретної особи був незначним), систематизація здійснювалася за географічною ознакою, тобто за назвою країни, чи в хронологічному порядку з урахуванням дати їх створення. За цим принципом було сформовано 73 в'язки умовних облікових одиниць.

У 80-х та 90-х роках ХХ ст. певну роботу з упорядкування документів родини Струве було проведено німецькими та російськими астрономами, які розформували справи та розробили нові схеми до систематизації документального масиву запропонували виділити низку окремих комплексів документів. Зокрема, представниками Головної астрономічної обсерваторії в Пулково було складено умовний опис за такою схемою: листування акад. В. Я. Струве; листування акад. О. В. Струве; листування невстановлених осіб; документи до біографії і наукової діяльності; документи проф. Л. О. Струве; документи В.К. Дьоллена; документи з історії обсерваторії при Харківському університеті; колекція гравюр і фотографій; особисті фотографії харківських астрономів та членів їхніх родин (кінець ХІХ початок ХХ ст.); документи до історії архівного документального зібрання Балишев М. А. Документальні пам'ятки Харківської обсерваторії ...

C. 156-159.. Зауважимо, що на сьогодні зазначена систематизація не застосовується.

Останнім часом співробітниками НДІА цій документальній колекції приділяється відповідна увага, організовані заходи щодо систематизації документів за структурою фондування та їх описування. Умотивована ж необхідність подібного опрацювання документів за архівними правилами та їх введення до наукового обігу з метою підвищення інформативної продуктивності назріла вже давно.

Зважаючи на відсутність в НДІА наявної облікової структури, ми зосередимося на описуванні вибіркового масиву документів за їх «умовними» розділами. Зокрема, за період ХІХ ст. перша половина ХХ ст. документальне зібрання НДІА зосередило 2 основні комплекси «Фонд родини Струве» та «Документи Астрономічної обсерваторії Харківського університету». До першого увійшли розділи: «В. Я. Струве», «О. В. Струве», «Л.О. Струве»; другий складається з розділів: «Діловодні документи Харківської астрономічної обсерваторії», «Науково-дослідна робота установи», «Особові документи працівників обсерваторії», «Зображувальні матеріали»11 ^{Балишев М. А.} Фонди архіву НДІ астрономії ХНУ імені В. Н. Каразі- на як джерело до вивчення історії астрономії у Харкові (20-30 рр. ХХ ст.) // Історія освіти, науки і техніки в Україні. Вінниця: Твори, 2020. С. 181-184.. архівне першоджерело дослідний астрономічний

Зупинимося більш докладно на характеристиці документів із зазначених комплексів. Зокрема, у кожному розділі «Фонду родини Струве» були виокремлені умовні структурні комплекси документів «Листування» та «Документи до біографії та наукової діяльності».

Розділ «В. Я. Струве» акумулював оригінали журналів спостережень подвійних і біляполюсних зір та опрацювання їх результатів (1813-1821); чернетки авторських рукописів доповідей з астрономії; тексти лекцій акад. В. Я. Струве зі сферичної астрономії (записані його сином акад. О. В. Струве); перелік наукових праць акад. В. Я. Струве (1852); особистий блокнот із записами щоденних витрат (1822); щоденник періоду студентських років засновника династії (1809) тощо.

Переважну більшість документів цього розділу складено давньо-німецькою мовою (готичний шрифт).

До розділу «О. В. Струве» увійшли документи: оригінал родоводу родини Струве, складеного О. В. Струве (кінець ХІХ ст.); рахунки з ресторанів і готелів (II половина ХІХ ст.); різні рукописи, у т. ч. оригінал спогадів акад. О. В. Струве, у якому йдеться про його зустрічі зі всесвітньо відомими ученими: французьким астрономом і фізиком Д. Ф. Ж. Араго (1786-1853); німецьким астрономом Ф.-В. Аргеландером (1799-1875); німецьким астрономом, математиком і геодезистом Ф.-В. Бесселем (1784-1846); дансько-німецьким астрономом і геодезистом П. А. Ганзеном (1795-1874); німецьким математиком, механіком і фізиком К. Ф. Гауссом (1777-1855); британським математиком і астрономом Д. Ф. В. Гершелем (1792-1871); російським астрономом В. К. Дьолленом (1820-1897); німецьким астрономом Й. Ф. Енке (1791-1865); англійським королівським астрономом Дж. Б. Ейрі (18011892); данським астрономом і математиком Т. Клаузеном (1801-1885); французьким астрономом У. Ж. Ж. Левер'є (1811-1877); німецьким астрономом Г. В. М. Ольберсом (1758-1840); німецько-данським астрономом і геодезистом Г. К. Шумахером (1780-1850). У розділі також представлені оригінали унікальних наукових свідоцтв про діяльність Міжнародного комітету мір та ваг (Comite international des Poids et Mesures) у Парижі (1873).

До зазначених розділів упорядниками було сформовано каталог епістолярної спадщини академіків В. Я. Струве та О. В. Струве, який складає 1 тис. 967 листів за період 1805-1899 рр. із понад 200 адресатами. Сформовано первинний опис документів, розроблено алфавітну картотеку (визначені відправник, отримувач, дата, місто, тема документа).

Зокрема, тека «Argelander» включає 172 листи за період 18231859 рр. (усі від видатного німецького астронома, члена Берлінської Академії наук Ф.-В. Аргеландера до акад. В. Я. Струве). Листи містять різні уточнення та питання з астрономічних проблем, формули, таблиці, власні рухи зір.

Тека «Alan Clark&sons» зосередила 59 листів за період 18791889 рр. (листування акад. О. В. Струве з представниками відомої американської фірми «Alan Clark&sons», яка виробляла астрономічну оптику та виготовила лінзи для найбільших телескопів в світі у ХІХ ст. (зокрема, безпосередньо з Мері M. Кларк). Тематична спрямованість листів: обговорення вартості інструментів, їх оплати та доставки морем; подорож до США; технічні питання щодо кривизни поверхні скла об'єктивів.

Тека «Airy» нараховує 40 листів за період 1841-1858 рр., переважно від англійського астронома, директора Гринвіцької обсерваторії королівського астронома Дж. Б. Ейрі до акад. В. Я. Струве, та включає декілька примірників із листування між їхніми родинами: від К. Ейрі до М. Струве (за період 1881-1893 рр.). Загальний зміст листів стосується обговорення наукової роботи (формули, спостереження, передавання книг «Tables de la lune») та з особистих питань.

Тека «Karl Knorre» включає 83 листи за період 1820-1857 рр. (листи від директора Миколаївської астрономічної обсерваторії К. Х. Кнорре (1801-1883) до акад. В. Я. Струве; один лист В. Я. Струве до засновника російської Головної фізичної обсерваторії акад. А. Я. Купфера (1799-1865). Тематична спрямованість епістолярію: обговорення спостережень, формули, рисунки інструментів і небесних об'єктів, таблиці з положеннями зір.

Тека «Comission Intitute du metre» нараховує 51 документ за період 1873-1885 рр., у якій представлено переважно листування між Президентом Паризької Академії наук A.-Ж. Moреном (1795-1880) та акад. О. В. Струве. Серед іншого, листи акумулюють інформацію про діяльність акад. О. В. Струве у складі французької Національної консерваторії мистецтв та ремесл (Conservatoire des arts et metiers) та Міжнародного комітету мір і вагів (Comite international des Poids et Mesures).

Тека «Dollen» нараховує 88 листів за період 1831-1895 рр., серед яких: 57 листів (1891-1895) від різних адресатів до видатного російського астронома, чл.-кор. Петербурзької академії наук В. К. Дьоллена; 31 лист (1831-1887) від невстановлених адресатів. Тематичний зміст документів стосується організації проведення астрономічних спостережень і виконання їх обчислень.

Тека «Official», яка акумулює 35 листів за період 1827-1873 рр., сформована з офіційної кореспонденції, адресованої академікам В. Я. Струве та О. В. Струве від різних установ і товариств, зокрема: L'Academie royale neerlandaise des arts et des sciences (Amsterdam) (Королівська нідерландська академія мистецтв і наук (Амстердам), Akademie der bildenden Kunste Wien (Віденська академія образотворчих мистецтв), British Association for the Advancement of Science (Британська асоціація розвитку науки), La Societe des Naturalistes & des Medecins Scandinaves (Товариство скандинавських натуралістів і лікарів), Royal Society of London for Improving Natural Knowledge (Лондонське королівське товариство вдосконалення природничих знань), Royal Academy of Exact Physical and Natural Sciences of Madrid (Королівська академія точних фізичних і природних наук (Мадрид), Петербурзької Академії наук; Імператорського Дерптського університету, Гідрографічного Депо Головного Морського Штабу, Гірського департаменту (Департаменту гірських та соляних справ) тощо. Тематика кореспонденції, серед іншого, охоплює такі питання: про надання малого відбивного кола та його доставку з Берліна; придбання ділильної машини для Санкт-Петербурзького технологічного інституту у Мюнхені; доставку 3-х барометрів Брюккера для Кавказького корпусу з Дерпта тощо.

Решта листів від різних авторів розміщені у теках по декілька літер разом, зокрема: російського природовипробувача акад. К. Е. фон Бера (за 1840-1851); американського астронома Д. Ф. Бонда (за 18511856 рр.); німецького астронома Дж. Е. Боде (за 1816-1826 рр.); німецького фізика і астронома Г. В. Брандеса (за 1818-1832 рр.); німецького астронома А. Л. Буша (за 1840-1850 рр.); німецького астронома Й. Г. Галле (за 1855-1856 рр.); дансько-німецького астронома і геодезиста П. А. Ганзена (за 1815-1823 рр.); німецького астронома К Л. Гардінга (за 1815-1823 рр.); британського астронома, засновника зоряної астрономії Д. Ф. В. Гершеля (за 1840-1853 рр.); російського фізико-хіміка, метеоролога акад. А. Я. Купфера (за 1834-1850 рр.); французького астронома У. Ж. Ж. Левер'є (за 1847-1856 рр.); німецького астронома Й. Ф. Енке (за 1820-1858 рр.); німецького фізика-винахідника І. Паррота (за 1819-1840 рр.); російського математика і астронома М. Г. Паукера (за 1814-1854 рр.); німецького і російського астронома Е. В. Прейсса (за 1823-1834 рр.); російського астронома і геодезиста О. М. Савіча (за 1833-1853 рр.); німецького-данського астронома і геодезиста Г. К. Шумахера (за 1820-1846 рр.); німецького і російського фізика акад. М. Г. Якобі (за 1840-1850 рр.).

Серед епістолярію також відклалися нечисленні розрізнені листи від інших адресатів (серед яких політичні діячі, дипломати, астрономи, математики, географи, метеорологи, годинникарі, майстри астрономічних інструментів тощо): Альбера І Князя Монако, Г. Г. Баден-Пауела, Й. Бесселя, А. Ф. Вагнера, М. фон Вайссе, Г. Ю. Валбека, Р. Вольфа, А. М. Демидова, Е. Дж. Дента, Е. Дирксена, Д. І. Долгорукова, Т. Л. Ертеля, К. А. Зенффа, В. Ф. Кейслера, П. І. Кеппена, Г. Й. Кессельса, Г. Ліддела, К. Л. Літтрова, Б. Лемма, Ф. Б. Лютке, О. М. Мітчела, Г. В. М. Ольберса, В. Парсонса, Е. В. Пройса, Г. В. Райхенбаха, Дж. Саута, М. І. Фусса, П. М. Фусса, Ф. Ф. Шуберта та ін.

Листування здійснювалося німецькою, французькою, англійською; тексти насичені астрономічними термінами та мовними архаїзмами. Окремо зазначимо, що опрацьовані першоджерела також потребують дослідження маркувальних знаків паперу та сфрагістичних матеріалів.

У розділі «Л. О. Струве» серед найбільш значущих відзначимо такі документи: рукописи конспектів лекцій студента Л. О. Струве з небесної механіки, прочитаних професором Лейпцігського університету, математиком та астрономом Генріхом Брюнсом (1884-1885); матеріали з опрацювання спостережень «покриття Плеяд у 1857-1860 рр.»; матеріали до доповіді «Про астрологію» (1897), до якої додавалися зображення астрологічних знакових малюнків (як ілюстративно-роздавальний матеріал для публічних виступів); рапорти (чернетки) декана фізико-математичного факультету, завідувача університетської обсерваторії проф. Л. О. Струве до Правління імператорського Харківського університету (1897-1916), присвячені різним аспектам діяльності астрономічної обсерваторії; матеріали до створення і функціонування Школи-майстерні точної механіки при фізико-математичному факультеті Харківського університету (1915-1919), зокрема: навчальні програми; протоколи засідань навчальної Ради; списки викладачів і учнів; документи до нереалізованого проекту будівлі Школи; листування з Міністерством фінансів та Міністерством народної просвіти з питань діяльності закладу; матеріали щодо створення Інституту точної механіки при Харківському університеті тощо.

Серед адресатів проф. Л. О. Струве, окремі листи яких зберігаються в НДІА, зазначимо видатного італійського астронома Дж. Скіапареллі (1895); російського астронома, засновника Харківської астрономічної обсерваторії Г. В. Левицького (1898); російського математика Ф. Е. Моліна (1899); російського геодезиста і картографа, генерала О. А. Тілло (1898-1899); російського астронома і геодезиста Р. Ф. Фогеля (1912); українського астронома С. Д. Чорного (1912-1913) та ін.

Фонд «Документи Астрономічної обсерваторії Харківського університету», у першу чергу, представлено листуванням установи (за розрізненими фрагментами кореспонденції) за 1920-ті 1930-ті роки. Серед них можна вирізнити таких адресатів: Управління науковими установами в Україні «Укрнаука» (Харків), Головна астрономічна обсерваторія (Пулково), Полтавська гравіметрична та Одеська астрономічна обсерваторії, Симеїзське відділення Головної астрономічної обсерваторії в Пулково, Всесоюзне товариство культурного зв'язку із закордоном (Москва), Всесоюзний арктичний інститут (Ленінград), Науково-дослідний кінофотоінститут «НІКФІ» (Москва), Ленінградський державний університет, Фото-Хім-Трест (Москва), Український НДІ метрології та стандартизації (Харків), Всесоюзне астрономо-геодезичне товариство (Москва), Російський астрофізичний інститут (Москва), згодом Державний астрономічний інститут імені П. К. Штернберга (Москва), Управління вищої школи НКО УРСР (Харків), Державне видавництво техніко-теоретичної літератури (Москва), Харківський державний університет імені О. М. Горького тощо. Також серед неупорядкованих документів, що збереглися, відклалися листи від іноземних адресатів: Університету Сан-Маркос (Перу); обсерваторії Вассар-коледжу (США); виконавчого комітету Міжнародного астрономічного союзу (Кембридж, Велика Британія) та ін.

Тематика листування стосується організації астрономічних досліджень, організаційних аспектів функціонування університетської обсерваторії, її участі у міжнародних наукових (спостережних) програмах, придбання астрономічних інструментів і витратних матеріалів тощо.

Серед персональних кореспондентів Харківської астрономічної обсерваторії необхідно назвати прізвища таких радянських і зарубіжних астрономів: видатного астрофізика акад. АН СРСР В. А. Амбарцумяна (1908-1996); директора Пулковської астрономічної обсерваторії чл.-кор. АН СРСР С.І. Бєлявського (1883-1953); директора Пулковської астрономічної обсерваторії чл.-кор. АН СРСР В. О. Крата (1911-1983); українського астронома, фахівця у галузі динамічної астрономії проф. М. М. Михальського (1886-1942); геофізика і астронома чл.-кор. АН СРСР М. М. Парійського (1900-1996); українського астрофізика акад. АН СРСР А. Б. Сєверного (1913-1987); українсько-французького астронома чл.-кор. Варшавської Академії наук М. М. Стойка (1894-1976); астронома-фотометриста чл.-кор. АН СРСР Г. А. Тихова (1875-1960); видатного астрофізика акад. АН СРСР В. Г. Фесенкова (1889-1972); астронома, фахівця у галузі змінних зір М. Ф. Флорю (1912-1941); норвезького астрофізика, президента Норвезької Академії наук С. Росселана (1894-1985); англійського астронома, президента Лондонського королівського астрономічного товариства і Генерального секретаря Міжнародного астрономічного союзу Ф. Д. М. Стреттона (1881-1960); шведського астронома, президента Шведського астрономічного товариства Г. фон Цейпеля (1873-1959) та ін.

Листування стосується обговорення наукових проблем теоретичної астрофізики і динамічної астрономії; захисту дисертаційних робіт науковцями обсерваторії (відгуки й інші матеріали); комунікації адміністрації Харківської астрономічної обсерваторії із секретаріатом Міжнародного астрономічного союзу; окремих питань індивідуальної наукової кооперації університетських астрономів із колегами тощо.

Відзначимо як досить насичене інформативне джерело комплекс розпорядчих документів «Журнали реєстрації наказів обсерваторії» за період 1927-1937 рр. (оформлені у реферативному вигляді); документи стосовно управління персоналом (автобіографії, анкети, довіреності, заяви, посвідчення, профспілкові документи, характеристики); доповідні записки, рапорти і клопотання керівництва обсерваторії до Харківського державного університету імені О. М. Горького. Документи послідовно відповідають хронології діяльності обсерваторії, висвітлюючи факти з її життя у зазначений період.

У висвітленні окремих питань з історії науки і техніки у цьому розділі корисним є комплекс адміністративно-господарських документів (рахунки іноземних фірм, акти, запити-замовлення, у т. ч. документи торговельного представництва СРСР у Німеччині), пов'язані з придбанням обсерваторією інструментів для наукових досліджень, та періодичних видань за кордоном (1883-1937); побутовою господарською діяльністю університетської обсерваторії. Цікавинкою документальної колекції є Матеріальна книга астрономічного кабінету імператорського Харківського університету за період 1804-1891 рр., підписана ректором університету О. П. Рославським-Петровським (1859-1862 рр.).

Окремий документальний прошарок складають матеріали до нереалізованого проєкту створення центральної Української обсерваторії у Харкові та перенесення інструментальної бази університетської обсерваторії за межі міста у 1930-ті роки. Це протоколи засідань Наукового комітету Народного комісаріату освіти України (НКО) з цього питання, робочих нарад у складі різних комісій зі зведення нового астрономічного центру (будівельних, земельних, міської ради та ХДУ імені О. М. Горького тощо), проєктна і кошторисна документація, акти обстежень потенційних місць для розташування обсерваторських споруд.

До розділу «Науково-дослідна робота Харківської астрономічної обсерваторії» слід віднести: робочі записи, представлені «Журналами спостережень та їх обробок» за період 1909-1932 рр. (спостереження Сонця, зір, планет, комет, у т. ч. комети Галлея 1910 р.) та «Протоколами наукових засідань кафедри астрономії» (1922-193 рр.). Додамо, що упродовж 1920-1930 рр. (у зв'язку з трансформацією Харківського університету) обсерваторія продовжувала діяти як науково-дослідча кафедра астрономії спочатку при Академії теоретичних знань (1920-1921), потім при Харківському Інституті Народної Освіти (1921-1930). Починаючи з 1930 р. вона підпорядковувалася Науковому комітету Наркомосу УСРР; із 1933 р., після відновлення роботи Харківського державного університету, увійшла до його складу як структурний підрозділ 200 лет астрономии в Харьковском университете ... С. 85.. Тому фактично «Протоколи наукових засідань кафедри астрономії» є матеріалами Вченої ради Харківської астрономічної обсерваторії. Також у цьому розділі документального масиву вирізняємо: нотатки, рукописи наукових праць, рецензії, відгуки, плани-звіти, матеріали дисертаційних робіт та інші документи, пов'язані з науково-дослідною і навчально-викладацькою діяльністю харківських астрономів. Серед них варто відзначити виявлені матеріали (рукописні, машинопис) щодо організації експедиції харківських астрономів на Північний Кавказ для спостереження унікального явища повного сонячного затемнення 19 червня 1936 р., яке отримало назву «Велике радянське затемнення» (щоденники експедиції, звіти про спостереження, спогади астрономів учасників експедиції).

Розділ «Особові документи працівників Харківської астрономічної обсерваторії» необхідно класифікувати як комплекс документів особового походження (блокноти, листи, довідки, звіти, розрізнені матеріали до особових справ, чернетки). Вони висвітлюють діяльність таких відомих учених: планетолога, засновника харківської наукової школи планетології акад. АН УРСР М. П. Барабашова (1894-1971); астрофізика-теоретика, директора Пулковської астрономічної обсерваторії проф. Б. П. Герасимовича (1889-1937); астрометриста, директора Харківської астрономічної обсерваторії проф. М. М. Євдокимова (1868-1941); астронома, фахівця у галузі динамічної астрономії проф. О. І. Раздольського, харківського астрометриста В. О. Михайлова та його родини. У раритетних розрізнених документах цього періоду також знаходимо фактологічні відомості до біографій багатьох співробітників і спостерігачів обсерваторії, зокрема: астрометриста-картографа, заслуженого діяча наук УРСР проф. Б. П. Остащенка-Кудрявцева (1876-1956); українського живописця, заслуженого художника УРСР, чл.-кор. Академії мистецтв СРСР Г. С. Мєліхова (1908-1985); наукових співробітників обсерваторії: астрометристки Л. І. Крисенко (1907-2002); астрофізика-теоретикині П. Г. Пархоменко (1886-1970); астрометриста В. Х. Плужникова (1901-1983); астрофізика М. С. Саврона (1902-1943); видатного планетолога Б. Є. Сємейкіна (1900-1938); астрометриста О. І. Сластьонова (1900-1967); астронома-теоретика К. М. Савченка (1910-1956); астрофізика Г. Л. Страшного (1905-1942); астрометриста Ю. М. Фадєєва (1906-1942); астрофізика Л. І. Шингарьова (1910-1970) та ін.

Зазначені документи особового походження можуть суттєво доповнити інформаційний потенціал особових фондів, які зберігаються в інших архівних установах (Санкт-Петербурзькому архіві Російської академії наук СПФ АРАН. Ф. 1669. Оп. 1. 69 од. зб. 1935-1972 [Особовий фонд В. Г. Фесенкова]., архіві Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Архів Одеського національного університету імені І. І. Мечнікова. Оп. ППС звільн. 1956. 1944-1956 [Особова справа К. М. Савченка]., архіві Харківського національного університету радіоелектроніки Архів Харківського національного університету радіоелектроніки. Ф. Р-5649. Оп. 27. В'язка 11. Спр. 326. 1962-1970 [Особова справа Л. І. Шин- гарьова]., Державному архіві Харківської області Держархів Харківської обл. (Державний архів Харківської області). Ф. Р-5875. Оп. 1. 664 од. зб. 1912-1972; Оп. 2. 26 од. зб. 1926-1971 [Особовий фонд М. П. Барабашова]; Особові справи: М. П. Барабашова (Ф. Р-2792. Оп. 20. Од. зб. 4237. 1964-1970); Б. П. Остащенка-Кудрявцева (Ф. Р-2792. Оп. 20. Од. зб. 64. 1941-1947); О. І. Сластьонова (Ф. Р-2792. Оп. 31. Од. зб. 423. 1949-1967); В. Х. Плужникова (Ф. Р.П-2. Оп. 152. Од. зб. 1131. 1957); Архівно-кримінальні справи на Б. Є. Сємейкіна (Ф. Р-6452. Оп. 2. Спр. 2333. Т. 1-2. 1937; Ф. Р-6452. Оп. 2. Спр. 2334. 1956-1958)., Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського НБУВ (Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського). [Особовий фонд М. П. Барабашова]. Ф. 226. Оп. 554. 18 од. зб. 1918-1973., архіві ХНУ імені В. Н. Каразіна¹⁸⁶ Архів Харківського національного університету імені В. Н. Каразі- на. Особові справи: М. М. Євдокимова (Ф. 13. Оп. 1-л ППС звільн. 19331941. Спр. 109. 1939); Л. І. Крисенко (Ф. 13. Оп. 2-л ППС звільн. 1943-1966. Спр. 44. 1944-1962; Оп. 1-л ППС звільн. 1943-1957. Спр. 273. 1945-1946); В. О. Михайлова (Ф. 13. Оп. 1-л ППС звільн. 1943-1957. В'язка 10. Спр. 494. 1943-1955); Б. П. Остащенка-Кудрявцева (Ф. 13. Оп. 2-л ППС звільн. 19431966. Спр. 54. 1946-1952); В. Х. Плужникова (Ф. 13. Оп. 1-л ППС звільн. 1933-1941. Спр. 254. 1937); Оп. 2-л ППС звільн. 1943-1966. Спр. 58. 19511960); М. С. Саврона (Ф. 13. Оп. 1-л ППС звільн. 1933-1941. Спр. 243. 1933); К. М. Савченка (Ф. 13. Оп. 1-л ППС звільн. 1933-1941. Спр. 278. 1936-1939); Г. Л. Страшного (Ф. 13. Оп. 1-л ППС звільн. 1933-1941. Спр. 263. 1933-1935); Л. І. Шингарьова (Ф. 13. Оп. 1-л ППС звільн. 1943-1957. Спр. 154. 1946-1947); Оп. 2-л ППС звільн. 1943-1966. Спр. 76. 1946-1949); Оп. 1-л ППС звільн. 1933-1941. Спр. 342. 1936-1937)., Центральному державному науково-технічному архіві України ЦДНТА України (Центральний державний науково-технічний архів). Ф. Р-157. Оп. 1. 17 од. зб. 1917-2005 [Особовий фонд Б. П. Остащенка-Куд- рявцева]. та ін.).

Додамо, що деякі документи особового походження (зокрема, щоденники) акумулюють інформацію щодо перебігу подій у Харкові (Харківському університеті) під час Української революції 1917-1921 рр. та Другої світової війни 1941-1945 рр. Зокрема, цінним інформаційним джерелом про тогочасні суспільні події є особові документи директора Харківської астрономічної обсерваторії М. М. Євдокимова (1917-1930) та В. О. Михайлова, який опікувався обсерваторією під час окупації міста нацистами 1941-1943 рр.

Розділ «Зображувальні матеріали» представлений незначною кількістю рисунків до спостережень астрономічних явищ, креслеників інструментів і фотодокументів (1890-ті 1930-ті роки), які висвітлюють певні моменти з обсерваторського життя досліджуваного періоду, особистого життя харківських астрономів і доповнюють «скриньку» персональної історії Харківської астрономічної обсерваторії.

Таким чином, інформаційний потенціал документального зібрання НДІА не викликає сумнівів, але переважна більшість з масиву, що розглядається, фактично не введено до наукового обігу, за виключенням низки публікацій автора статті, присвячених окремим питанням розвитку астрономії в Харкові у ХІХ та ХХ ст. Також, особистий внесок автора статті щодо удоступнення історичної спадщини Харківської астрономічної обсерваторії полягає у наступному: доповнено матеріали власних історико-наукових досліджень Балишев М. А. Документальні пам'ятки Харківської обсерваторії... С. 156-159; Його ж. Фонди архіву НДІ астрономії ХНУ імені В. Н. Каразіна як джерело до вивчення історії астрономії у Харкові. С. 181-184., присвячених розкриттю певних аспектів інформаційного потенціалу досліджуваного документального зібрання; особисто взято участь в опрацюванні документальної колекції; надано консультації щодо науково-технічного опрацювання документального масиву, створення облікової системи та довідкового апарату.

Зауважимо, що крім науково-технічного опрацювання, зважаючи на фізичний стан колекції документів, необхідно вжити суттєвих заходів щодо забезпечення повноцінних умов зберігання та проведення комплексу ремонтно-реставраційних робіт (частина документів із паперовою основою мають грибкові ураження, воскові печатки на кореспонденції руйнуються, тексти документів, надруковані на папері низької якості, згасають).

При повному введенні до наукового обігу нових фактів зазначені документи можуть слугувати повноцінною джерельною базою для багатьох історико-наукових та історико-астрономічних досліджень, поповнять виставкові експозиції Музею астрономії імені Миколи Барабашова, організованого при НДІ астрономії ХНУ імені В. Н. Каразіна.

References

1. Artemenko, T. G., Balyshev, M. A. & Vavilova, I. B. (2009). The Struve dynasty in the history of astronomy in Ukraine. Kinematics and Physics of Celestial Bodies, 25(3), 153-167. [in Ukrainian].

2. Balyshev, M. A. (2008). Dokumentalni pamiatky Harkivskoii observatorii: problemy zberezhennia ta vvedennia do naukovogo obigu [Documentary monuments of the Kharkiv Observatory: problems of preservation and introduction into scientific circulation]. Archivy Ukrainy, 5 6, 156-159. [in Ukrainian].

3. Balyshev, M. A. (2008). Naukova biografiia akademika O. L. Struve: problemy vidtvorennia, analiz bibliografii ta dzherel [Academician O. L. Struve's scientific biography: problems of reproduction, analysis of bibliography and sources]. Nauka ta naukoznavstvo, 2, 112-121. [in Ukrainian].

4. Balyshev, M. A. (2020). Fondy arkhivu NDI astronomii KhNU imeni V. N. Karazina yak dzherelo do vyvchennia istorii astronomii u Kharkovi (20-30 rr. XX st.) [Fonds of the Institute of Astronomy archives at the V. N. Karazin Kharkiv National University as a source for studying the history of astronomy in Kharkiv (the 1920s-1930s)]. In Istoriia osvity, nauky i tekhniky v Ukraini (pp. 181-184). Vinnitsia. [in Ukrainian].

5. Yevdokimov, N. N. (1908). Kafedra astronomii [Department of astronomy]. In Fiziko-matematicheskii fakultet Kharkovskogo universiteta za pervye sto let yego sushhestvovaniya (1805-1905) (pp. 227-237). Kharkiv: A. Darre Printing House. [in Russian].

6. Levitsky, G. V. (1893). Astronomy i astronomicheskie observatorii Kharkovskogo universiteta ot 1808 po 1842 god [Astronomers and astronomical observatories of the Kharkiv University from 1808 to 1842]. In Zapiski imperatorskogo Kharkovskogo universiteta (Vol. 3, pp. 1-75). Kharkiv: A. Darre Printing House. [in Russian].

7. Levitsky, G. V. (1894). Astronomy i astronomicheskie observatorii Kharkovskogo universiteta ot 1843 po 1879 god [Astronomers and astronomical observatories of the Kharkiv University from 1843 to 1879]. In Zapiski imperatorskogo Kharkovskogo universiteta (Vol. 2, pp. 1-55). Kharkiv: A. Darre Printing House. [in Russian].

8. Shkuratov, Y. G. (Ed.). (2008). 200 let astronomii vHarkovskom universitete [200 years of astronomy at the Kharkiv University]. Kharkiv. [in Russian].

9. Slastenov, A. I. (1955). Astronomiya v Kharkovskom universitete za 150 let (1805-1955) [Astronomy at the Kharkiv University for 150 years (1805-1955)]. Kharkiv. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru