Зв’язки КДУ ім. Т.Г. Шевченка з освітніми й науковими установами країн Північної і Південної Америки (1944-1975 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна

Зв'язки КДУ ім. Т.Г. Шевченка з освітніми й науковими установами країн Північної і Південної Америки (1944-1975 рр.)

Олег Купчик

кандидат історичних наук, доцент



Анотація

освітній установа десталінізація відлига

Провідні країни світу міжнародне співробітництво в сфері освіти й науки використовують для впливу і підтвердження власного авторитету. Країни Північної і Південної Америки та СРСР використали науково-освітні відносини як засіб комунікації. Для Київського Державного Університету імені Т.Г. Шевченка це надало можливість розширити географію міжнародних зв'язків.

Тому метою статті є комплексне дослідження зв'язків КДУ ім. Т.Г. Шевченка з науковими й освітніми установами країн Північної і Південної Америки в 1944-1975 роках. Наукова новизна статті полягає в тому, що вперше висвітлено науково-освітні зв'язки КДУ імені Т.Г. Шевченка з науковими й освітніми установами США і Канади, а також країн Латинської Америки в 1944-1975 роках. Методологічну основу дослідження склали методи історичної ретроспекції, а також проблемно-хронологічний та аналітичний методи.

Висновки. У статті вказано, що в період завершення Другої світової війни (1944-1945 рр.) налагодження Київським університетом зв'язків з освітніми й науковими установами країн Північної і Південної Америки було не можливе через відбудову міста й самого університету. А у період повоєнної відбудови (1946-1950 рр.) до згаданих проблем додалось радянсько-американське протистояння, яке тоді переросло у «Холодну війну».

Вказано, що окремі вчені з країн Північної Америки розпочали відвідувати КДУ ім. Т.Г. Шевченка із середини 1950-х років. Передумовою цього стали ліберальні суспільно-політичні зміни в СРСР, пов'язані з десталінізацією (1953-1956 рр.) і розпочатою в 1956 році «хрущовською відлигою». Зазначено, що зв'язки між американськими, канадськими й радянськими вузами почали установлюватись після відвідин в 1959 році США радянським лідером М. Хрущовим. Делегації американських університетів відвідували Київський університет з метою ознайомлення із організацією освітньої і наукової роботи. Тоді ж Київський університет почали відвідувати гості з країн Південної Америки.

Вказано, що із встановленням в 1960 році дипломатичних відносин між СРСР і Республікою Куба частими гостями в КДУ ім. Т.Г. Шевченка стали кубинські вчені й делегації. Київський університет налагодив тісну співпрацю з Центральним університетом провінції Лас-Вільяс. З цього ж року молодь з країн Латинської Америки почала вступати на Підготовчий факультет для іноземних громадян.

Встановлено, що на середину 1960-х років КДУ ім. Т.Г. Шевченка найбільш активніше міжнародний книгообмін проводив з Бібліотекою Конгресу у Вашингтоні. Визначено, що попри настання в 1969 році у відносинах США та СРСР «міжнародної розрядки», зв'язки американських університетів з КДУ ім. Т.Г. Шевченка в першій половині 1970-хроків не вийшли за межі поодиноких контактів.

Ключові слова: візит, делегація, конференція, книгообмін, лекція, студент, університет.



Oleh Kupchyk, Ph. D. (History), Associate Professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine

Taras Shevchenko Kyiv state university's international cooperation with scientific and education institutions of Northern and Southern America countries in 1944-1975's

Abstract

The world's leading countries use international cooperation in the education and science field to influence and confirm their authority. The countries of North and South America and the USSR used scientific and educational relations as a means of communication. For Kyiv State University named after T. G. Shevchenko, this provided an opportunity to expand the geography of international relations.

Therefore, the aim of the article is a comprehensive study of the connections of KSU named after T.G. Shevchenko with scientific and educational institutions of the countries of North and South America in 1944-1975's. The scientific novelty of the article lies in the fact that the scientific and educational ties of KSU named T.G. Shevchenko with scientific and educational institutions of the USA and Canada, as well as Latin American countries in 1944 1975's, have been highlighted for the first time. The methodological basis of the research was the methods of historical retrospection and problem-chronological and analytical methods.

The conclusions. It is noted that at the end of the Second World War (1944-1945), the establishment of ties by Kyiv University with educational and scientific institutions of the countries of North and South America was not possible due to the reconstruction of the city and the university itself. And during the period of post-war reconstruction (1946-1950), the Soviet-American confrontation was added to the mentioned problems, which then turned into the Cold War.

It is indicated that some scientists from the countries of North America began to visit Kyiv State University named after Taras Shevchenko since the mid-1950s. The prerequisite for this was the liberal socio-political changes in the USSR associated with de-Stalinization (19531956) and the Khrushchev Thaw that began in 1956. It is noted that ties between American, Canadian and Soviet universities began to be established after Soviet leader M. Khrushchev visited the USA in 1959. Delegations from American universities visited Kyiv University to familiarize themselves with the organization of educational and scientific work. At the same time, guests from South American countries began to visit Kyiv University.

It is indicated that with the establishment of diplomatic relations between the USSR and the Republic of Cuba in 1960, frequent guests at Kyiv State University named after Taras Shevchenko joined Cuban scientists and delegations. Furthermore, Kyiv University has established close cooperation with the Central University of Las Villas Province. From the same year, young people from Latin American countries began to enroll in the Preparatory Faculty for Foreign Citizens.

It was clarified that in the mid-1960s Kyiv State University named after Taras Shevchenko's most active international book exchange was with the Library of Congress in Washington. It was determined that despite the «international detente» in relations between the USA and the USSR in 1969, the ties of American universities with Kyiv State University named Taras Shevchenko in the first half of the 1970s did not go beyond isolated contacts.

Key words: visit, delegation, conference, book exchange, lecture, student, university.



Постановка проблеми

Наука й освіта покликані забезпечувати розвиток суспільства. Наукові знання допомагають йому знаходити відповіді на поставлені актуальні завдання та способи долати складні проблеми. А вища освіта має на основі наукових знань готувати кваліфікованих фахівців, які задовольняють потреби суспільства.

Провідні ж держави світу використовують наукову й освітню співпрацю з іноземними країнами для утвердження власного міжнародного авторитету. Не вирізнявся у цьому після Другої світової війни Радянський Союз. Натомість для УСРР, з її формально поновленою в 1944 році міжнародною правосуб'єктністю, це дало можливість відновити власну зовнішню діяльність, припинену на початку 1920-х років, після утворення СРСР. Очевидно, що міжнародну правосуб'єктність УСРР Кремль поновив, керуючись власними політичними розрахунками, а саме наміром мати якнайбільше представників комуністичних країн в утвореній Організації Об'єднаних Націй. Про будь-яку самостійність УСРР в сфері зовнішньої політики годі було сподіватись. Проте, це дозволило УСРР (хоча й під контролем Кремля) встановити міжнародні науково-освітні зв'язки з науковими й освітніми закладами країн Північної і Південної Америки. І виконання цього завдання було покладено головне на Київський Державний Університет ім. Т.Г. Шевченка.

Аналіз досліджень і публікацій

Прикметно, що у радянській час були описані лише окремі епізоди співпраці Київського Державного Університету ім. Т.Г. Шевченка з науковими установами й вузами країн Північної і Південної Америки в 1944-1975 роках. Вони подані у виданнях, присвячених історії Університету [6-10]. У свою чергу, сучасні українські науковці також не здійснили комплексного дослідження зв'язків КДУ ім. Т.Г. Шевченка з науковими установами й вузами країн Північної і Південної Америки у зазначений період [5]. Попри те, можливість розв'язання цієї наукової проблеми забезпечене джерельною базою, а саме «Текстовими звітами про учбову та науково-дослідну роботу університету» й матеріалами газети «За радянські кадри».

Мета статті полягає в тому, щоб комплексно дослідити зв'язки Київського Державного Університету ім. Т.Г. Шевченка з науковими й освітніми установами країн Північної і Південної Америки в контексті їх відносин з СРСР у 1944-1975 роках. Для досягнення поставленої мети передбачено розв'язати такі завдання, а саме: висвітлити зв'язки КДУ ім. Т.Г. Шевченка з науковими установами країн Заходу, а також розкрити зв'язки КДУ ім. Т.Г. Шевченка з вузами країн Заходу в сфері освіти.

Виклад основного матеріалу

Очевидно, що у період завершення Другої світової війни 1944-1945 рр. [13, арк. 27] налагодження КДУ ім. Т.Г. Шевченка зв'язків з науковими й освітніми закладами Північної і Південної Америки було неможливим. Студенти і викладачі університету тоді важко працювали, розчищаючи й відбудовуючи місто, відновлювали роботу університету. У період повоєнної відбудови 1946-1950 років [14-18] до згаданих проблем додалось протистояння СРСР зі США, яке тоді переросло у «холодну війну».

Та подальші ліберальні суспільно-політичні зміни в СРСР, пов'язані з десталінізацією (1953-1956 рр.) і розпочатою в 1956 році хрущовською «відлигою», вочевидь позитивно вплинули на міжнародну діяльність радянської вищої школи й КДУ ім. Т.Г. Шевченка [19-23]. Підтверджує це те, що з середини 1950-х років Київський університет почали відвідувати як делегації, так і окремі учені з країн Північної Америки. Так у червні 1955 року в університеті побував канадський священик, а в квітні наступного року його відвідали канадські студенти [23, арк. 101]. Цього ж 1956 року в університеті часто бували гості з США: в травні - журналіст, в серпні - делегація вчителів, жовтні - студенти, історик Криштоф [11; 25, арк. 99].

Подальшому розвитку КДУ ім. Т.Г. Шевченка зв'язків з освітніми установами США сприяло покращення американсько-радянських відносин та офіційний візит до США в 1959 році радянського лідера Микити Хрущова. Цього ж року Київський університет відвідали очолювана ректором професором Еттеном Шеплі делегація Сент-Луїського університету ім. Вашингтона (штат Міссурі) та очолювана віце-президентом професором Бурхісом делегація Нью-Йоркського університету. Вони цікавились місцем КДУ ім. Т.Г. Шевченка в системі вищої освіти, питаннями управління університетом, організацією освітнього процесу, підготовкою кадрів, планами науково-дослідної роботи, матеріальною базою, зв'язком з виробництвом та ін. [3; 27, арк. 221; 28, арк. 164].

Надалі перед викладачами, науковцями і студентами КДУ ім. Т.Г. Шевченка з доповідями виступили були викладачі з Університету м. Бірмінгем штату Алабама (Генрі К. Стенфорд), Сент-Дисонсівського університету в Нью-Йорку, професор Каліфорнійського університету Нейман, професор В. Перло. Київський університет почали відвідувати делегації американських політиків і державних діячів. Серед них слід відзначити делегацію губернаторів, до якої увійшли С. Андервуд (Західна Вірджинія), Ходжес (Північна Кароліна) та ін. [28, арк. 165; 29, арк. 142].

Прикметно, що в 1961 році із 260 іноземців, які відвідали КДУ ім. Т. Г. Шевченка, 89 осіб представляли США. В першій половині 1960-х років в університеті результативно стажувались науковці з Канади (Упадхайя Вілліам) і США (Томас Браун) [29, арк. 141; 30, арк. 153].

Ще з кінця 1950-х років КДУ ім. Т.Г. Шевченка почали відвідувати гості з країн Південної Америки. Серед перших гостей слід відзначити перуанського журналіста Хуліо Фракеса і художника Луїса Хліса [27, арк. 224; 28, арк. 163].

Зі встановленням в 1960 році дипломатичних відносин і подальшим розвитком співпраці між СРСР і соціалістичною Кубою, частими відвідувачами КДУ ім. Т.Г. Шевченка надалі стали саме кубинські делегації й окремі вчені [31, арк. 217]. В першій же половині 1970-х років в Київському університеті з лекціями періодично виступав ректор Центрального університету провінції Лас-Вільяс (м. Санта-Клара) професор С. Рамос. А університетські вчені проф. Едуардо Гарсія дель Кото і проф. Стель Гарсія Домінгес читали спецкурси з географії та історії Куби для студентів, що вивчали іспанську мову, а також для викладачів географічного та історичного факультетів [39, арк. 106].

У зв'язку з цим відбулись знакові зміни в інституційно-функціональній організації навчання в КДУ ім. Т.Г. Шевченка студентів-іноземців. У вересні 1960 року в університеті створено Підготовчий факультет для іноземних громадян. Станом на 1 серпня 1961 р. на цьому факультеті навчалось 309 осіб [29, Арк. 28-29] з 23 країн Азії, Африки і Латинської Америки. 99 осіб представляло Республіку Куба. Чисельність студентів постійно зростала і на 1964-1965 н. р. склала 427 осіб [34, арк. 207]. Уся навчальна робота була спрямована на те, щоб підготувати студентів до занять російською мовою у радянських вузах.

Все навчання на Підготовчому факультеті охоплювало один навчальний рік. Воно спрямовувалось на максимальне вивчення російської мови й засвоєння навчальних дисциплін рівня радянської середньої школи. Вивчення студентами російської мови забезпечувала окрема «кафедра російської мови для студентів з країн Латинської Америки». Навчання відбувалось відповідно до майбутньої обраної спеціальності й організовувалось за трьома напрямами: фізико-технічного (математика, фізика, хімія, креслення, СРСР сьогодні), медично-сільськогосподарського (математика, фізика, хімія, біологія, СРСР сьогодні) і гуманітарно-економічного (математика, географія, історія СРСР, СРСР сьогодні). Зі студентами-іноземцями обов'язково проводились заняття з фізичного виховання [31, арк. 203; 32, арк. 207].

Проте складнощі у роботі зі студентами з країн Латинської Америки проявились відразу. Викладачі підготовчого факультету відзначали, що «багато студентів-іноземців мають доволі низький рівень загальноосвітньої підготовки (3-5 класів радянської школи), не мають навиків роботи з книгою, ... не уміють слухати педагогів, .не знають фізики й математики в обсязі старших класів середньої школи, не мають середньої освіти)”. Але таких була меншість. На факультет вступали здебільшого підготовлені студенти. Серед них були й такі, які закінчили 1-й чи навіть 2-й курси Гаванського університету [33, арк. 205].

Окрім цього, університетські викладачі й науковці читали студентам оглядові лекції з історії міжнародних відносин, історії СРСР, внутрішнього життя і зовнішньої політики США, розвитку окремих країн Латинської Америки. У свою чергу, студенти долучались до участі в університетських і факультетських наукових конференціях. Очевидно, що тематики підготовлених ними доповідей була заполітизованою і відповідала тогочасній політичній кон'юнктурі й ідеології радянської держави. Закономірно, що студенти-кубинці виступали з доповідями про радянсько-кубинські відносини.

З метою «ідейно-політичного виховання» для студентів з країн Латинської Америки організовували індивідуальні розмови, колективне обговорення, лекції на актуальні суспільно-політичні теми, політінформації, «недільні читання». Під час них обговорювали міжнародні події, розвиток країн Латинської Америки, радянсько-американські відносини. У гуртожитках функціонував постійно діючий недільний лекторій «СРСР сьогодні» [35, арк. 212].

Для організації культурно-виховної роботи в 1960 році в університеті засновано «Раду Інтернаціональної дружби», до складу якої увійшли й студенти з країн Латинської Америки [29, Арк. 28-29]. «Студентські земляцтва» проводили «вечори дружби» (їх називали ще «інтернаціональними вечорами»). У цьому вирізнялись студенти-кубинці, які періодично організовували «Дні радянсько- кубинської дружби». Під час святкування вони виступали з науково-популярними доповідями, співали національних пісень, розповідали революційні вірші, видавали стінгазету, проводили фотовиставку, дарували книжки. Біля гуртожитку вони урочисто садили «дерево дружби». Між кубинськими і радянськими студентами організовували спортивні змагання. А в кінозалі університету разом переглядали документальні, науково-популярні чи художні фільми [36, арк. 227].

У виховних цілях студентів з країн Латинської Америки долучали до «суботників» з прибирання території студмістечка. Під час літніх канікул вони (серед них було багато кубинців) за власним бажанням виїздили у «табори праці» на базі радгоспів Кримської області. Більше того, студент-кубинець Хорхе Лодос зі студентським будівельним загоном виїздив на цілину. А в 1962 році студенти-кубинці на зароблені під час роботи в українських радгоспах гроші придбали 4 трактори, які за сприяння радянської влади відправили додому [2].

Студенти з країн Латинської Америки входили до складу редколегії студентської газети «За дружбу». Вони також активно друкували власні замітки на шпальтах університетської газети «За радянські кадри». Особливо у цьому встигали студенти з Куби. Тематика їхніх статей і повідомлень була розмаїтою - від студентських буднів до подій на Батьківщині. Студенти брали участь у художній самодіяльності, виступаючи в складі «Ансамблю пісні і танцю народів світу». Більшість з них у секціях займались різними видами спорту, брали участь в університетських спортивних змаганнях, виступали за університетські команди з баскетболу, футболу, легкої атлетики.

Студенти з країн Латинської Америки разом з радянськими друзями святкували радянські свята. У ці дні поруч з радянськими студентами вони йшли по вулицях міста на демонстраціях, виступали на мітингах, де протестували проти «колоніалізму, соціальної, національної, расової, тендерної нерівності». Їм організовували зустрічі з відомими державно-партійними діячами, науковцями, спортсменами, космонавтами, ветеранами війни [36, арк. 224].

Міжнародний книгообмін університетська бібліотека станом на 1959-й рік проводила з Науковою комісією ядерної енергії (Мексика), а також з Каліфорнійським, Техаським, Мічиганським, Гарвардським університетами США [4]. Станом на 1 липня 1965 р. постійний книгообмін бібліотека проводила з такими академічними установами як Центральний університет провінції Лас-Вільяс (м. Санта-Клара, Куба), університетом Брауна (м. Провіденс, штат Род-Айленд), Гарвардським, Йєльським, Каліфорнійським, Мічиганським університетами (США). Прикметно, що найактивніше книгообмін проводився з Бібліотекою Конгресу у Вашингтоні [35, арк. 217].

Окрім цього, із середини 1960-х років КДУ ім. Т.Г. Шевченка почав отримувати зі США такі цінні періодичні видання як «Щоквартальник з фізики», «Праці геологорозвідувального управління», «Праці Браун-університету» [36, арк. 223].

Відзначимо, що міжнародне співробітництво КДУ ім. Т.Г. Шевченка із освітніми установами країн Латинської Америки не обмежилась наукою чи навчанням. Доволі активно вона проходила й у сфері спорту. З 1963 року за ініціативою університету в Києві щорічно проходили міжнародні спортивні змагання, участь у яких також брали участь студенти-спортсмени кубинського Центрального університету провінції Лас-Вільяс (м. Санта-Клара). Кубинські студенти успішно виступали у змаганнях з таких видів спорту як легка атлетика, плавання, кульова стрільба, важка атлетика та гімнастика [33, арк. 218].

Очевидно, що відвідини у 1959 році радянським лідером М. Хрущовим США і покращення у відносинах двох провідних держав світу, обумовили укладення їх урядами «Угоди про співпрацю та обмін в сфері освіти». Відповідно до цієї угоди американські вузи цього ж року звернулись до радянських вузів, в тому числі КДУ ім. Т.Г. Шевченка, з пропозицією укласти «угоди про наукову й культурну співпрацю». Проте тривале листування між Йєльським (ректор проф. А. Вітні Грісвольд), Каліфорнійським (ректор проф. Кларк Карр), Колумбійським - з одного боку, та Київським - з іншого боку, університетами до укладенням угод про співпрацю не завершилось. Ймовірно, що саме радянське державно-партійне керівництво не давало згоди на укладення з американськими університетами угод [29, арк. 143; 30, арк. 152].

Попри те, на середину 1960-х років КДУ ім. Т.Г. Шевченка здійснював з іноземними вузами відносини відповідно до укладених з ними угод «про наукове і культурне співробітництво». На цей час Київський університет підписав такі угоди загалом з дев'ятьма університетами, зокрема із Центральним університетом провінції Лас-Вільяс (м. Санта-Клара, Куба), Альбертським університетом (м. Едмонтон, (Канада). Проходили переговори про укладення такої угоди з кубинським Університетом Кумасі (Куба). На рівні контактів відбувались стосунки з Університетом штату Міннесота (США) [35, арк. 208].

Цікаво, що багато з підготовлених викладачами підготовчого факультету КДУ ім. Т.Г. Шевченка підручників і навчальних посібників з російської мови для іноземців купили канадські університети. А праці викладачів і науковців університету публікувались у виданнях освітніх і наукових установ країн північної і Південної Америки. Так твори професора кафедри диференціальних рівнянь члена-кореспондента Митропольського Ю.О. публікувались в Нью-Йорку. Праці професора кафедри теорії ймовірності Королюк В.С. публікувались в Берклі (Каліфорнія). В США також публікувались наукові дослідження завідувача кафедри астрономії проф. Всехсвятського С.К., проф. Мариніча О.М. Праці професора Білецького А.О. публікувались в Канаді. А праці професора Шугайліна О.В. публікувались в Уругваї [32, арк. 205].

Викладачі та науковці КДУ ім. Т. Шевченка ще з другої половини 1950-х років виїжджали у країни Північної і Південної Америки на міжнародні конференції, читати лекції й обмінюватись досвідом роботи, для подання методичної допомоги вузам Латинської Америки, а також стажуватись і підвищувати кваліфікацію і збирати матеріали для наукових досліджень. Тоді ж почали стажуватись в США аспіранти Київського університету. Тут варто виокремити стажування аспіранта механіко-математичного факультету Чаленка П.І. Надалі студенти факультету іноземних мов стало проходили мовну практику і стажування на Кубі [28, арк. 164].

В першій половині 1960-х років старші викладачі Литвиненко О.І. й Капустян А.Й. викладали іспанською мовою політекономію і хімію, а доцент Цветков Г.М. історію міжнародних відносин в Гаванському університеті (Куба). Тоді ж доцент Тростянська З.К. викладала російську мову та літературу, а ст. викладач Мартьянова О.П. українську мову викладали в Канаді. Професор Богач П.Г. читав лекції в Міннесотському університеті (США) [34, арк. 209].

Щоправда нереалізованими тоді залишились плани щодо читання лекцій в Йєльському університеті (США) на теми «Розвиток енергетики в СРСР і Україні», «Радянська вища школа» (ректор, академік І. Т. Швець), «Основні риси геологічної структури України», «Палеогенові відклади у европейській частині СРСР» (проф. М.П. Клюшников), «Міжнародні відносини напередодні Другої світової війни у радянській історіографії» (проф. Тарасенко В. А.) [28, арк. 163].

На середину 1960-х років викладачі й науковці КДУ ім. Т.Г. Шевченка вже стало виїжджали на стажування у країни Північної Америки. Серед них треба виокремити довготривале стажування в США викладача Антонова А. М.В. Іллінойському університеті наукові дослідження активно провадив доцент кафедри фізичної хімії Великанов А.Я. Це дало йому можливість привнести в наукову роботу своєї кафедри багато нового. Дуже корисним було стажування у Канаді та США декана факультету іноземних мов доцента Близниченка М.В. та його співробітників доц. Корольової М.Р., Лапоногової Н.А., Волик А.В. Тримісячні курси з англійської мови в США пройшов проректор, доцент Цвєтков Г.М. Викладач факультету іноземних мов Мартьянова О.П. під час стажування в Канаді захистила дисертацію і здобула ступінь магістра наук (1966 рік) [36, арк. 221].

В другій половині 1960-х років із доповідями викладачі й науковці університету виїздили на міжнародні наукові заходи: доцент кафедри фізіології рослин Білокінь І.П. на агрономічну конференцію в Уругвай, проректор, доцент Цвєтков Г.М. на конференцію працівників вищої і середньої освіти в Канаді, професор Всехсвятський С.К. на конгреси астрономів у США [36, арк. 219].

Тоді ж професор Всехсвятський С.К. виїздив до США для спостереження на великих телескопах «Маунт Поломар» і «Маунт Вілсон». Ректор, академік Швець І.Т., професори Конділенко І.І., Харченко П.Д., Клющнікова М.Н., Рогач Г.Г. ознайомились з організацією освітнього процесу в Йєльському і Каліфорнійському університетах [37, арк. 202].

Обчислювальним центром КДУ ім. Т.Г. Шевченка було створено електронну машину БМРТ-1 для розрахунку тканин перед розкроєм, яка застосовувалась на швейних фабриках і давала ефект від впровадження однієї машини 100 крб. щорічної економії. В 1963 році ця машина була запатентована у США [31, арк. 206].

КДУ ім. Т.Г. Шевченка провадив з кубинськими університетами міжкультурний обмін. Це стосувалось обміну фотовиставками, магнітофонними записами і статтями на культурну тематику у вузівських газетах. Так в 1965 році Київський університет виготовив і надіслав Центральному університету провінції Лас-Вільяс (м. Санта-Клара) іспаномовну фотовиставку про КДУ ім. Т. Г. Шевченка. Ця фотовиставка користувалась неабияким успіхом серед кубинців. У відповідь, Центральний університет провінції Лас-Вільяс надіслав Київському університету фотовиставку, набір кольорових діапозитивів і магнітофонний запис розповіді про кубинський університет. В них пропагувались навчальні й наукові досягнення. Ця виставка викликала непідробний інтерес серед викладачів і студентів Київського університету.

Маючи добротну матеріальну базу, кваліфікований науково-педагогічний колектив, власне методичне забезпечення, КДУ ім. Т.Г. Шевченка з другої половини 1960-х років почав приймати студентів з країн Північної і Південної Америки для навчання на профільних факультетах. Щоправда цих студентів було не багато. Очевидно позначалась значна територіальна віддаленість. Тому станом на 1968 рік на профільних факультетах університету загалом із 186 іноземних студентів із 51 країни світу - Північну і Південну Америку представляло 9 осіб, зокрема Канаду - 2, Кубу - 1, Перу - 1, США - 2, Уругвай - 1, Чилі - 2 особи [37, арк. 208].

В цей же час із метою ознайомлення з організацією освітньої і наукової роботи в КДУ ім. Т.Г. Шевченка продовжували відвідувати академічні кубинські делегації. Серед них варто виокремити очолювану деканом Арнольдо Гвардаррама делегацію природничого факультету і очолювану деканом Едуардо Прімельєс делегацію хімічного факультету Центрального університету провінції Лас-Вільяс (м. Санта-Клара) в 1969 році [38, арк. 147].

Тоді ж КДУ ім. Т.Г. Шевченка продовжували відвідувати делегації громадських організації Латинської Америки. Серед них слід виокремити очолювану Хаймою Кромбетом делегацію Спілки молодих комуністів і Федерації студентства Гаванського університету (1965 рік), очолювану головою Клаудіо Інгерфлом делегацію Федерації національних асоціацій латинсько-американських студентів в СРСР (1968 рік) [12; 40].

Настання з 1969 року «міжнародної розрядки» у відносинах СРСР та США не мало позитивного впливу на розвиток КДУ ім. Т.Г. Шевченка міжнародних зв'язків із університетами США. Зв'язки з такими американськими університетами як Йєльський, Каліфорнійський, Гарвардський, Техаський, Мічиганський і канадським Альбертським університетом й надалі не виходили за межі поодиноких контактів.

Зате найбільш авторитетні й знані викладачі КДУ ім. Т.Г. Шевченка представляли УРСР у міжнародних організаціях, які розташовуються на території США. Так зав. кафедри теорії та історії держави і права проф. Недбайло П.О. як постійний представник від УРСР входив до комітету з прав людини ООН. В березні 1967 року в Нью-Йорку його обрали головою сесії цього комітету. Цього ж року Недбайло П.О. підписав «Конвенцію про ліквідації всіх видів расової дискримінації». В 1970 році декан юридичного факультету професор Заворотько П.П. в складі делегації УРСР взяв участь у ювілейній сесії ООН, присвяченій 25-річчю цієї міжнародної організації.

У свою чергу, професори Русько О.М., Кухаренко Л.І., Жмудський О.З., Недбайло П.О. та Удовиченко П.П. як члени делегації ООН неодноразово з її трибуни виступали «на захист миру на міжнародного співробітництва». Професор Бруз В. С. представляв СРСР на міжнародному семінарі ООН в Нью-Йорку щодо вивчення діяльності цієї міжнародної організації у середніх школах і вищих учбових закладах.

Станом на 1 січня 1975 р. в КДУ ім. Т.Г. Шевченка навчалось загалом 60 студентів із 9 «капіталістичних країн». Проте, й надалі перевага надавалась студентам із «країн, які розвиваються», яких в університеті на цей час навчалось 652 особи [39, арк. 96]. Більшість із них для навчання обирали факультет міжнародних відносин та міжнародного права, факультет філології. Найбільш успішними у навчанні були кубинські студенти.

Окремі канадські й американські вчені продовжували відвідувати КДУ ім. Т.Г. Шевченка. Лише в 1975 році його відвідало загалом 220 «західних» учених. Натомість Київський університет спрямував у наукові відрядження на Захід лише 12 осіб. Причиною цього очевидно була радянська політика обмеження закордонних відряджень для власних викладачів і вчених.

Але в першій половині 1970-х років деякі науковці КДУ ім. Т.Г. Шевченка продовжували разом з науковцями освітніх і наукових установ Північної і Південної Америки розробляти спільні наукові теми. Серед них варто відзначити професора геологічного факультету Ейнора О.Л., який американськими колегами працював над темою «Еталонна складова кам'яновугільної системи світу» [39, арк. 116 а].

Зате участь СРСР у Гельсінкі в Нараді з безпеки і співробітництва у Європі та його приєднання 1 серпня 1975 р. до Гельсінського Заключного Акту стали сприятливими політичними передумовами для розширення співпраці між американськими, канадськими - з одного, і радянськими - з іншого боку, вузами. Із радянських університетів це стосувалося зокрема КДУ ім. Т.Г. Шевченка. Проте це предмет уже подальшого дослідження.



Висновки

Налагодження КДУ ім. Т.Г. Шевченка в 1944-1945 роках зв'язків із освітніми й науковими установами країн Північної і Південної Америки було неможливим. Викладачі й студенти університету тоді важко працювали, відбудовуючи як місто, так і сам університет. У період повоєнної відбудови (1946-1950 рр.) до згаданої проблеми додалось ще протистояння між СРСР та США, яке переросло у «холодну війну».

Окремі вчені з країн Північної Америки розпочали відвідувати КДУ ім. Т.Г. Шевченка із середини 1950-х років. Передумовою цього стали ліберальні суспільно-політичні зміни в СРСР, пов'язані з десталінізацією (1953-1956 рр.) і розпочатою в 1956 році «хрущовською відлигою».

Після відвідин в 1959 році радянським лідером Микитою Хрущовим США почали установлюватись зв'язки між американськими й радянськими вузами. З метою ознайомлення з організацією освітньої і наукової роботи КДУ ім. Т.Г. Шевченка почали відвідувати делегації американських університетів. Проте Йєльському, Каліфорнійському і Колумбійському укласти з Київським університетом «угоди про наукову й культурну співпрацю» тоді так і не вдалось. Щоправда, такі угоди вдалось укласти Центральному університету провінції Лас-Вільяс (м. Санта-Клара, Куба) і Альбертському університету (м. Едмонтон, Канада). Тоді ж Київський університет почали відвідувати гості з країн Південної Америки.

Із встановленням в 1960 році дипломатичних відносин між СРСР і Республікою Куба частими гостями в КДУ ім. Т.Г. Шевченка стали кубинські вчені й делегації. Надалі Київський університет налагодив тісну співпрацю з Центральним університетом провінції Лас-Вільяс (м. Санта-Клара). З цього ж року молодь з країн Латинської Америки почала вступати на Підготовчий факультет для іноземних громадян. Там вони мали вивчити російську мову й засвоїти шкільну програму, щоб надалі вступити до одного з радянських вузів. Російську мову вони вивчали на «кафедрі російської мови для студентів з країн Латинської Америки». Прикметно, що найбільш успішними у навчанні були студенти-кубинці.

Міжнародний книгообмін з КДУ ім. Т.Г. Шевченка в 1960-х роках проводили Браун-університет, Гарвардський, Йєльський, Каліфорнійський, Техаський, Мічиганський університети (США), а також Центральний університет Лас-Вільяс (м. Санта-Клара, Куба). Найактивніше книгообмін проходив з Бібліотекою Конгресу у Вашингтоні.

Попри настання в 1969 році у відносинах США та СРСР «міжнародної розрядки», зв'язки американських університетів з КДУ ім. Т.Г. Шевченка не вийшли за межі поодиноких контактів. Водночас знані юристи і міжнародники, які викладачами Київського університету (професори Жмудський О.З., Недбайло П.О. та Удовиченко П.П.) в складі делегації УРСР брали участь у засіданнях Генеральної асамблеї ООН та її структурах в Нью-Йорку.

У першій половині 1970-х років деякі американські вчені працювали разом із колегами із КДУ ім. Т.Г. Шевченка над спільними науковими темами. А участь СРСР у Гельсінкі в Нараді з безпеки і співробітництва у Європі та його приєднання 1 серпня 1975 р. до Гельсінського Заключного Акту стали політичними передумовами до розширення співпраці між радянськими - з одного боку, і американськими та канадськими - з іншого боку, вузами. Проте це предмет уже наступного наукового дослідження.



Список використаних джерел та літератури

1. Візит дружби // Київський університет. - 1969. - 10 грудня.

2. В сім'ї вольній, новій // За радянські кадри. - 1962. - 5 листопада.

3. Гортаючи книгу відвідувачів // За радянські кадри. - 1959. - 24 вересня.

4. Зростає книжковий обмін // За радянські кадри. - 1959. - 16 вересня.

5. Історія Київського університету: монографія / Кер. авт. кол. В.Ф. Колесник. - К.: ВПЦ «Київський університет», 2014. - 895 с.

6. Історія Київського університету / Ред. кол.: О.З. Жмудський (відп. ред.) та ін. - К.: Вид-во Київського університету, 1959. - 628 с.

7. Київський ордена Леніна Державний університет ім. Т.Г. Шевченка. Довідник / За ред. доц. Г. Цвєткова. - К.: Вид-во КДУ, 1961. - 132 с.

8. Київський університет за 50 років радянської влади / Ред. кол.: І.Т. Швець та ін. - К.: Вид-во Київського університету, 1967. - 191 с.

9. Київський університет імені Тараса Шевченка: Сторінки історії і сьогодення / Заг. ред. В.В. Скопенко. - К.: ВПЦ «Київський університет», 1984. - 285 с.

10. Киевский университет 1834-1984 / Под ред. М.У. Белого. - Киев: Изд-во Киевского университета, 1984. - 203 с.

11. Наші закордонні гості // За радянські кадри. - 1956. - 2 листопада.

12. Радянський Союз - Латинська Америка // Київський університет. - 1968. - 18 вересня.

13. Текстовий звіт про учбову та наукову роботу університету за 1944/1945 н/р. - Державний архів міста Києва (далі - ДАК). - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 34. - 29 арк.

14. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1945/1946 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 46. - 178 арк.

15. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1946/1947 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 57. - 191 арк.

16. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1947/1948 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп.5. - Спр. 67. - 223 арк.

17. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1948/1949 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 82. - 207 арк.

18. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1949/1950 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 99. - 236 арк.

19. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1950/1951 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 116. - 347 арк.

20. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1951/1952 н/р. - ДАК. - Ф. Р1246. - Оп. 5. - Спр. 134. - 225 арк.

21. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1952/1953 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 155. - 244 арк.

22. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1953/1954 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 175. - 249 арк.

23. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1954/1955 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 205. - 244 арк.

24. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1955/1956 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 264. - 123 арк.

25. Текстовий звіт про учбову, науково -дослідну та ідейно-виховну роботу університету за 1956/1957 н/р. - Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 123 арк.

26. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1957/1958 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 292. - 187 арк.

27. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1958/1959 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 315. - 246 арк.

28. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1959/1960 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 341. - 187 арк.

29. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1960/1961 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 371. - 169 арк.

30. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1961/1962 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 398. - 177 арк.

31. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1962/1963 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 426. - 229 арк.

32. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1963/1964 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 446. - 229 арк.

33. Текстовий звіт про учбову та науково-дослідну роботу університету за 1964/1965 н/р. - ДАК. - Ф. Р. 1246. - Оп. 5. - Спр. 475. - 229 арк.

34. Текстовий звіт про учбову, науково -дослідну та ідейно-виховну роботу університету за 1964/1965 н/р. - Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 229 арк.

35. Текстовий звіт про учбову, науково -дослідну та ідейно-виховної роботи університету за 19641965 н/р. - Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 239 арк.

36. Текстовий звіт про учбову, науково-дослідну та ідейно-виховної роботи університету за 19651966 н/р. - Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 242 арк.

37. Текстовий звіт про учбову, науково -дослідну та ідейно-виховної роботи університету за 19681969 н/р. - Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 225 арк.

38. Текстовий звіт про учбову, науково -дослідну та ідейно-виховної роботи університету за 19691970 н/р. - Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 168 арк.

39. Текстовий звіт про учбову, науково -дослідну та ідейно-виховної роботи університету за 19711975 н/р. - Архів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 116 арк.

40. У нас в гостях кубинці // Київський університет. - 1965. - 14 вересня.



References

1. Visit of friendship. (1969, December 10). Kyiv University. [In Ukrainian].

2. In the new, free family. (1962, November 5). Za radyans'ki kadry. [In Ukrainian].

3. Flipping through the visitor book. (1959, September 24). Za radyans'ki kadry. [In Ukrainian].

4. Book exchange is growing. (1959, September 16). Za radyans'ki kadry. [In Ukrainian].

5. Kolesnyk, V.F. (Ed.). (2014). History of Kyiv University. Kyiv: Kyiv University. [In Ukrainian].

6. Zhmudskyi, O.Z. (Ed.). (1959). History of Kyiv University. Kyiv: Kyiv University. [In Ukrainian].

7. Tsvietkova, H. (Ed.). (1961). Kyiv State University of the Order of Lenin T.G. Shevchenko. Kyiv: Kyiv University. [In Ukrainian].

8. Shvets, I.T. (Ed.). (1967). Kyiv University during 50 years of Soviet power. Kyiv: Kyiv University. [In Ukrainian].

9. Skopenko, V.V. (Ed.). (1984). Taras Shevchenko National University of Kyiv: Pages of history and the present. Kyiv: Kyiv University. [In Ukrainian].

10. Bilyi, M.U. (Ed). (1984). Kyiv university 1834-1984. Kyiv: Kyiv University. [In Russian].

11. Our foreign guests. (1956, November 5). Za radyans'ki kadry. [In Ukrainian].

12. Soviet Union - Latin America. (1968, September 18). Kyiv University. [In Ukrainian].

13. Text report on educational and scientific work of the university, 1944-1945. Stock. State archive of the city of Kyiv, Kyiv, Ukraine (SACK), f. R.1246, op. 5, spr. 34, 267 p. [In Ukrainian].

14. Text report on educational and scientific work of the university, 1945-1946. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 46, 178 p. [In Ukrainian].

15. Text report on educational and scientific work of the university, 1946-1947. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 57, 191 p. [In Ukrainian].

16. Text report on educational and scientific work of the university, 1947-1948. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 67, 223 p. [In Ukrainian].

17. Text report on educational and scientific work of the university, 1948-1949. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 82, 207 p. [In Ukrainian].

18. Text report on educational and scientific work of the university, 1949-1950. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 99, 236 p. Stock. Р. 1246. [In Ukrainian].

19. Text report on educational and scientific work of the university, 1950-1951. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 116, 347 p. [In Ukrainian].

20. Text report on educational and scientific work of the university, 1951-1952. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 134, 225 p. [In Ukrainian].

21. Text report on educational and scientific work of the university, 1952-1953. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 155, 244 p. [In Ukrainian].

22. Text report on educational and scientific work of the university, 1953-1954. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 175, 249 p. Stock. Р. 1246. [In Ukrainian].

23. Text report on educational and scientific work of the university, 1954-1955. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 205, 244 p. [In Ukrainian].

24. Text report on educational and scientific work of the university, 1955-1956. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 264, 123 p. [In Ukrainian].

25. Text report on educational, scientific, ideological, and educational work of the university, 1956-1957. Archive of Taras Shevchenko Kyiv National University, Kyiv, Ukraine (ATShKNU). [In Ukrainian].

26. Text report on educational and scientific work of the university, 1957-1958. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 292, 187 p. [In Ukrainian].

27. Text report on educational and scientific work of the university, 1958-1959. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 315, 246 p. [In Ukrainian].

28. Text report on educational and scientific work of the university, 1959-1960. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 341, 187 p. [In Ukrainian].

29. Text report on educational and scientific work of the university, 1960-1961. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 371, 169 p. [In Ukrainian].

30. Text report on educational and scientific work of the university, 1961 -1962. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 398, 177 p. [In Ukrainian].

31. Text report on educational and scientific work of the university, 1962-1963. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 426, 229 p. [In Ukrainian].

32. Text report on educational and scientific work of the university, 1963-1964. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 446, 229 p. [In Ukrainian].

33. Text report on educational and scientific work of the university, 1964-1965. SACK, f. R.1246, op. 5, spr. 475, 229 p. [In Ukrainian].

34. Text report on educational, scientific, ideological, and educational work of the university, 1964-1965. ATShKNU. [In Ukrainian].

35. Text report on educational, scientific, ideological, and educational work of the university, 1964-1965. ATShKNU. [In Ukrainian].

36. Text report on educational, scientific, ideological, and educational work of the university, 1965-1966. ATShKNU. [In Ukrainian].

37. Text report on educational, scientific, ideological, and educational work of the university, 1968-1969. ATShKNU. [In Ukrainian].

38. Text report on educational, scientific, ideological, and educational work of the university, 1969-1970. ATShKNU. [In Ukrainian].

39. Text report on educational, scientific, ideological, and educational work of the university, 1971-1975. ATShKNU. [In Ukrainian].

40. Cubans are visiting us (1965, September 14). Kyiv University. [In Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...