Семантика привітання та її синтаксична реалізація
Функціонально-стильова диференціація етикетних висловлень українців. Теоретичний доробок досліджень зв’язку мови та психології народу, етнолінгвістичні спостереження щодо етикетних висловлень. Структурно-семантичні ознаки формул мовленнєвого етикету.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.02.2023 |
| Размер файла | 34,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Семантика привітання та її синтаксична реалізація
Оксана Мельничук,
Івано-Франківський національний медичний університет
Оксана Мельничук. Семантика приветствия и ее синтаксическая реализация. Цель статьи заключается в комплексном исследовании, систематизации формально-грамматических особенностей этикетных конструкций приветствия и в анализе их синтаксической типологии. Актуальность исследования определяется как возрастанием интереса к изучению, осмыслению и интенсивном внедрении в речевую практику украинского этикета, так и реализацией новых направлений изучения синтаксиса, отсутствием чёткой синтаксической типологии этикетных выражений приветствия. Новизна статьи состоит в том, что предложен новый подход к типологии синтаксической структуры этикетных выражений приветствия. Выводы. Комплексный анализ семантики, синтаксической типологии этикетных выражений приветствия подтверждает разнообразие их структуры. Наиболее распространенными формами их реализации являются именные и глагольные предложения. Эти синтаксические структуры свободно воспроизводятся в разнообразных коммуникативных ситуациях и занимают важное место в системе речевого этикета.
Ключевые слова: речевой этикет, этикетное выражение приветствия, именные этикетные выражения, глагольные этикетные выражения, односоставные предложения, двусоставные предложения.
Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями
Сучасний стан розвитку українського мовознавства позначений прагненням розв'язати проблему збереження і розвитку традиційних та регіональних конструкцій національної мовленнєвої культури, необхідністю виявити особливості функціонування привітальних етикетних висловлень у процесі спілкування нашого народу.
Вивчення етикетних висловлень представлене методологічно й теоретично різноманітними підходами науковців-лінгвістів, спрямоване на всебічний опис і характеристику цих конструкцій у різних комунікативних ситуаціях з урахуванням соціальних, культурних, психологічних, етнічних та інших чинників. синтаксичний мовленнєвий етикет
Специфіка синтаксичної організації етикетних конструкцій, особливо привітальних етикетних висловлень, вивчалася дотепер принагідно й частково. До дискусійних належить сам синтаксичний статус цих конструкцій. Отже, відчувається настійна потреба аналізу цього аспекту дослідження.
Мета статті полягає у цілісному дослідженні й аналізі формально-граматичних особливостей привітальних етикетних висловлень і в здійсненні їх синтаксичної типології.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Чимало наукових праць підпорядковує аналіз зазначених етикетних висловлень чітко окресленій дослідницькій меті. Зокрема, в епіцентр наукового пошуку потрапили структурно-семантичні ознаки формул мовленнєвого етикету (О. М. Миронюк, Н. П. Плющ, С. К. Богдан).
Комунікативно-прагматичнимособливостям етикетних конструкцій присвячено праці О. М. Мацько, М. С. Скаба, Є. Д. Чак, Я. К. Радевича-Винницького, М. М. Жовнір, О. М. Миронюк.
Функціонально-стильова диференціація етикетних висловлень українців була предметом розгляду М. П. Білоус, Г. І. Татаревич, Н. І. Станкевич, Л. К. Шмакової та інших.
Психолінгвістичний аспект мовленнєвого етикету українців знайшов відображення у дослідженнях таких українських мовознавців, як М. Г. Стельмахович, Н. Д. Бабич, М. М. Телеки.
В українському мовознавстві, попри значний теоретичний доробок досліджень зв'язку мови та психології народу, етнолінгвістичні спостереження щодо етикетних висловлень чисельно не представлені. Проблематика цього аспекту розроблялася В. І. Кононенком, С. К. Богдан, Н. В. Гуйванюк.
Актуальність роботи зумовлена значимістю предмета дослідження, відсутністю в сучасному українськомумовознавствічіткоїсинтаксичної типології привітальних етикетних висловлень, а також зростанням уваги до вивчення, осмислення та інтенсивного впровадження у мовну практику українського мовленнєвого етикету.
Новизна дослідження полягає в тому, що вперше запровадженокомплекснийпідхіддо вивчення привітальних етикетних висловлень у синтаксичному та комунікативному аспектах; удосконалено типологію синтаксичнихструктурнихсхемпривітальних етикетних висловлень.
У науковій розвідці використано такі загальнонаукові методи:історичний, логічний, структурний, когнітивний.
Виклад основного матеріалу
Своєрідність кожної національної мови виявляється в особливостях її структури, формах функціонування і потенційних виражальних властивостях мовних одиниць. Безперечно, одним із найяскравіших виявів конструктивних особливостей вербальної комунікації є мовленнєвий етикет.
Для сучасного українського мовознавства характерна посилена увага до вивчення конструкцій мовленнєвого етикету, прагнення розв'язати найважливіші теоретичні та практичні завдання в розрізі найновіших здобутків лінгвістики.
Сучасна лінгвістика розв'язує широке коло завдань, спрямованих на вивчення різних аспектів етикетних висловлень, а розвинута методологія сприяє більшій об'єктивності й достовірності цих актуальних і перспективних питань.
Синтаксична природа привітальних етикетних висловлень в українському мовознавстві витлумачена досить суперечливо. Це пояснюється граматичною неоднорідністю цих конструкцій. Також “у сучасному мовознавстві вивчення синтаксичних одиниць передбачає багатоаспектність підходів”1.
У традиційних положеннях синтаксису конструкції привітальних етикетних висловлень кваліфікують по- різному. М. П. Івченко, І. Р. Вихованець, А. П. Грищенко зараховують їх до “етикетних вигуків”, які “зберігають прозорі семантичні зв'язки з відповідними повнозначними словами та частково морфологічну парадигму і сполучуваність” Shulzhuk K. F. Syntaksys ukrainskoi movy: pidruchnyk [Syntax of the Ukrainian language: a textbook], 2010, P. 8 [in Ukrainian]. Suchasna ukrainska literaturna mova: pidruchnyk [Modern Ukrainian literary language: textbook], za red. A. P. Hryshchenka, 1997, P. 482 [in Ukrainian]..
“Словами-реченнями” називають ці конструкції М. У. Каранська, П. С. Дудик, Л. В. Прокопчук, І. П. Ющук. На думку І. П. Ющука, “до слів-речень їх відносять умовно: вони нічого не стверджують і не заперечують, але, як і власне слова-речення, становлять нерозкладну синтаксичну будову” Yushchuk I. P. Ukrainska mova: pidruchnyk [The Ukrainian language: textbook], 2003, P. 564 [in Ukrainian]..
“Слова-речення у функції структур мовного етикету” К. Ф. Шульжук зараховує до категорії “еквіваленти речення”, які “являють собою однослівні чи кількаслівні структури, що становлять усталені загальноприйняті формули привітання, прощання, подяки, прохання, вибачення, побажання тощо” Shulzhuk K. F. Syntaksys ukrainskoi movy: pidruchnyk ..., op. cit., P. 146..
І. І. Слинько, Н. В. Гуйванюк, М. Ф. Кобилянська визначають такі конструкції як “комунікати мовного етикету”, “оскільки вони виражаються своєрідними формами повнозначних слів - наказовим способом дієслова, іменниками, прикметниками, прислівниками, мають спеціальне значення” Slynko I. I. Syntaksys suchasnoi ukrainskoi movy: Problemni pytannia: navch. posib [Syntax of the modern Ukrainian language: problematic issues: a textbook ], 1994, P. 294 [in Ukrainian]. етикетності.
М. І. Личук, В. Д. Шинкарук пропонують щодо “слів- речень у функції структур мовленнєвого етикету” використовувати термін “фразеологізовані речення” Lychuk M. I. Stupeni frazeolohizatsii rechen [Degrees of phraseologization of sentences], 2001, P. 17 [in Ukrainian]..
П. С. Дудик розглядає конструкції привітальних етикетних висловлень у розділі“Різновиди
односкладних речень”. Зокрема, науковець зауважує, що окремий різновид односкладних номінативних речень “становлять “скам'янілі” форми вираження вітання у формі називного відмінка типу Добрий день!; Добрий ранок!”,або “односкладні означено-особові, що
відповідають структурі Бажаю доброго дня! ” Dudyk P. S. Syntaksys ukrainskoi movy: pidruchnyk [Syntax of the Ukrainian language: a textbook], 2010, P. 166 [in Ukrainian]. Tiutiunnyk H. M. Vyr: roman [Whirlpool: novel], K.: Rad. shkola, 1990, P. 62 [in Ukrainian]. Fedkovych Yu. Poetychni tvory. Prozovi tvory. Dramatychni tvory. Lysty [Poetic works. Prose works. Dramatic works. Letters], 1985, P. 460 [in Ukrainian]. Ibidem, P. 471. Malyk V. K. Cherleni shchyty: roman [Red shields: a novel], 1987, P. 26 [in Ukrainian]. Buvalshchyna: Dramy. Komedii. Dialohy. Vodevili [True story: Dramas. Comedies. Dialogues. Vaudevilles], 1990, P. 76 [in Ukrainian]. Hutsalo Ye. P. Mystetstvo podobatys zhinkam: opovidannia [The art of to be liked by women: a story], 1985, P. 138 [in Ukrainian]. Nechui-Levytskyi I.S. Tvory u 3 t [Works in 3 v.], 1988, P. 450 [in Ukrainian]..
Відповідно до семантики і способу вираження головного члена етикетні висловлення можуть мати структуру іменних та дієслівних односкладних речень. Оскільки ці моделі висловлень є мовними і водночас мовленнєвими конструкціями, вони закріпляються як форми етикетного спілкування в ментальності цілого народу й реалізовуються у ввічливій поведінці окремої людини.
Слід зауважити, що іменні привітальні конструкції, зафіксовані в мові творів досліджуваних текстів, представлені номінативними реченнями з розповідною (констатувального характеру) та зі спонукально- побажальною модальністю. Речення обох різновидів об'єднує семантика привітання і побажання, а структурно- граматичним центром у них є підмет. Наприклад: “Добрий день”, “Мир дому вашому”, “Хліб та сіль!”, “Ваші голови!”.
Іменні номінативні привітальні речення є однією з найпродуктивніших груп етикетних висловлень у системі формул ввічливості українського народу.
Найпоширенішими конструкціями такого типу є висловлення з коренем добр-, які пов'язані з побажанням співрозмовникові доброго ранку (дня, вечора). Наприклад:
- Добрий ранок, Василю!8;- Добрий день, браття!9.
У досліджуваному матеріалі ми досить часто фіксували ці конструкції зі зміненим порядком слів у зазначених етикетних висловленнях, як-от: - День добрий, серце!10; - Вечір добрий, друже!11.
Привертають увагу стягнені, злиті в одне слово зі словосполучення самобутні привітальні висловлення “Добридень!”, “Добривечір!”. Примітно, що в сучасному етикетному спілкуванні вони майже не використовуються. Раніше ними послуговувалися мовці в побутових, дружніх мовленнєвих ситуаціях. Порівняймо:- Добридень! -
каже їй. -- Добридень! -- одказала дівчина12; - Добривечір!
- гукнув Касян, підходячи до вартового13.
Також такі конструкції можуть поширюватися й обставинами, наприклад: [Горпина:] Добривечір Вам у вашу хату!14; [Дівчата:] Добривечір вам в хаті! Kropyvnytskyi M. Dramatychni tvory [Dramatic works], 1990, P. 45 [in Ukrainian]..
Привертає увагу форма “Добрий деньчик вам”, яка глибоко індивідуалізує мовлення персонажа. У творах В. Бабляка вона засвідчена в розгорнутому поєднанні з низкою інших привітальних висловлень: - А-а-а!.. Добрий деньчик вам, Никифорію Григоровичу! Моє шануваннячко! Як ся маєте? Слава Йсусу Христу! Дай Боже здоров 'ячка! Babliak V. Vyshnevyi sad: roman-trylohiia [Cherry orchard: a novel-trilogy], 1976, P. 412 [in Ukrainian]..
Багатим розмаїттям форм представлене поєднання привітання “Добридень!” з іншими конструкціями. Наприклад: [Марина (з відром у руці):] Добридень! З вівторком! Kropyvnytskyi M. Dramatychni tvory ..., op. cit., 1990, P. 245 [in Ukrainian]..
Ці зафіксовані привітальні етикетні висловлення є регулярними. Вони функціонували в усному мовлені українців у ХІХ ст. Пізніше такі привітання вийшли з активного вжитку. Наприклад, конструкція “Добридень!” сьогодні замінена на привітання “Доброго дня!”, як-от: - Доброго дня, мамо, - привіталася Hutsalo Ye. P. Mystetstvo podobatys zhinkam: opovidannia..., op. cit., P. 136..
На сторінках історичної прози фіксуємо самобутнє привітання “Ваші голови!”, яке відображає особливості мовленнєвої ситуації й підкреслює шанобливе ставлення до співрозмовника, наприклад: - Ваші голови, пане отамане й товариство, - говорив Олексій, входячи з Мариною до хати. -- І ми ваші голови, ваші голови!... Прошу сідати, -- відповів господар Karpenko-Karyi I. Tvory u 3 t. [Literary works in 3 v.], 1985, P. 30 [in Ukrainian].; - Просить хазяїн до хати. - Добре, ваші голови!- гукнув кошовий,
під 'їжджаючи до могили. -- Ваші голови, ваші голови! -- відповіли Касян і козаки, приймаючи гостей Ibidem, P. 182..
Заслуговують на увагу своєрідні привітальні етикетні висловлення “Моє шанування!”, “Моя пошана!”, “Моє поважання!”. Вони мають давнє коріння, але в сучасному мовленні органічно звучать тільки у спілкуванні інтелігентів старшого покоління. Наприклад: [Вольдемар:] Моє шанування, Аллочко! Pluzhnyk Ye. P. Zmova u Kyievi: roman, piesy [Conspiracy in Kiev: novel, plays], 1992, P. 255 [in Ukrainian]. Kapelhorodskyi P. Y. Tvory u 2 t. [Literary works in 2 v.], 1982, P. 493 [in Ukrainian].; -- Моя пошана, -- ввічливо вклонився він усім присутнім22; [Головка (живо):] Моє поважання добродіям! Buvalshchyna: Dramy. Komedii. Dialohy. Vodevili..., op. cit., P. 99.
Групу іменних спонукально-побажальних привітальних висловлень широко представляють конструкції з компонентом “Мир!”. На нашу думку, це пов'язано з такими етнопсихологічними рисами українців, як миролюбність і доброзичливість. Увійшовши в дім, бажають господарям миру, любові і Божої благодаті, якось у мовленні персонажів І. Карпенка-Карого і Б. Лепкого:[Шкварковський:] Мир дому вашому! Karpenko-Karyi I. Tvory u 3 t..., op. cit., P. 181.;
[Шкварковський:] Благодать дому вашому! [Мичковський:] Мир і любов Ibidem, P. 170..
Особливо піднесено звучать привітання “Хліб та сіль!”, “Хліб-сіль!”. За давньою українською традицією хліб та сіль підносять як свідчення шанобливого ставлення й під час святкових подій. А “Великий тлумачний словник сучасної української мови” фіксує три значення цього іменника у поєднанні з дієсловом ділити: а) їсти, харчуватися разом з ким-небудь; б) пригощатися разом з ким-небудь; в) жити спільними інтересами й турботами Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy [Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language], 2009, P. 1564 [in Ukrainian]. Hulak-Artemovskyi P. P. Tvory [Literary works], 1978, P. 180 [in Ukrainian].. Ця етикетна конструкція була активно вживаною у ХІХ столітті. Наприклад: - Добридень, - скаже, - хліб та сіль! 27; - Хліб - сіль чесній кумпанії! Buvalshchyna: Dramy. Komedii. Dialohy. Vodevili., op. cit., P. 180..
У мовленні героя твору Є. Гребінки зафіксоване цікаве поєднання такого привітання з жартівливою реплікою-відповіддю: - Хліб та сіль. - Їмо, та свій, а ти біля порога постій, - додав характерник Hrebinka Ye. Vybrani tvory [Selected works], 1971, P. 79 [in Ukrainian].. Такі діалоги фіксують типове для етноетикету нашого народу емоційне забарвлення, яке засвідчує його світоглядні орієнтири.
З формально-граматичного погляду граматичним центром дієслівних односкладних речень є присудок, який називає стан чи дії співрозмовників відповідно до конкретної мовленнєвої ситуації.
У досліджуваному матеріалі ми зафіксували дієслівні привітальні конструкції розповідного і спонукально- побажального типу. Першу групу становлять етикетні висловлення, які реалізовуються у розповідних і окличних реченнях. Наприклад: “Вітаю””, “Радий вітати Вас!".
До другої групи належать етикетні конструкції, які побудовані за схемою спонукальних речень з відтінком побажання. Це виразний комунікативний тип етикетних висловлень, який, окрім привітальної функції, містить побажання як мовленнєву дію, напр.:“Здрастуй!”,
“Будьте здорові!”.
Означено-особові дієслівні речення розповідного типу можуть засвідчувати акт привітання. Наприклад: - Вітаю... Ну що там?; - Вітаю, панове Kapelhorodskyi P. Y. Tvory u 2 t..., op. cit., P. 46..
Дієслово вітати означає “звертатися до кого-небудь під час зустрічі з привітом, виявляючи доброзичливість” Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 t. [Dictionary of the Ukrainian language: in 11 v.], 1980, P. 686 [in Ukrainian]..
У цій же функції в мові творів Лесі Українки фіксуємо привітання “Віншую!”, як-от:[Лицар:] -
Віншую, пане майстре! Ukrainka Lesia. Zibrannia tvoriv u 12 t. [Collection of works in 12 v.], 1979, P. 215 [in Ukrainian]. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy ., op. cit., P 188. Kobylianska O. Tvory u 2 t. [Literary works in 2 v.], 1983, P. 170 [in Ukrainian].. Дієслово віншувати означає те
саме, що поздоровляти; вітати .
Присудкова форма у таких висловленнях може бути ускладненою: “Радий (рада, раді) вітати Вас!”, “Мило мені пізнати Вас!”, “Дозвольте Вас привітати!”, напр.: Радий вітати Вас, дорогі гості; Дозвольте Вас привітати, шановні учасники конкурсу (з розмовного мовлення); - Мило мені пізнати Вас, - обізвавсь рівним,
звучним голосом .
Синонімічним є привітальне висловлення “Б'ю чолом!". Наприклад, у творах Михайла Івасюка: - Б'ю чолом, чесне товариство!35.
Це привітання є усіченням від конструкції “бити чолом"" (шанобливо вітати когось, низько вклонившись): - Чолом б'ю ясновельможному гетьману! - привітав гостя Гербурт36.
Таке привітання ми зафіксували на сторінках історичних творів, що засвідчує давність цих висловлювань. Його вживали люди нижчого соціального статусу, вітаючись із правителями, вельможами.
Дієслівні привітальні етикетні висловлення найчастіше виражені означено-особовими реченнями спонукального типу “Здрастуй!"", “Здрастуйте!” (рідше “Здраствуй!", “Здраствуйте!”). Наприклад: - Здрастуй,
— кажу йому, знімаючи шапку37; -- Здрастуйте, -- видихнув уже тихенько, щоб не злякати38.
Деякі дослідники вважають ці привітальні конструкції запозиченими з російської мови. Проте, зважаючи на те, що це слово старослов'янського походження, можна вважати його давнім запозиченням, що узвичаїлося в українському мовленнєвому етикеті. Наприклад: [Параска:] Здрастуй, Софіє!39.
Слово “здрастувати"", “здравствувати” первісно означало “бути здоровим; благополучно існувати” Ivasiuk M. Sertse ne kamin [The heart is not a stone], 1978, P. 45 [in Ukrainian]. Savchyn I. P. Lvivske bratstvo: roman [Lviv brotherhood: a novel], 1990, P. 90 [in Ukrainian]. Honchar O. H. Tvory u 7 t. [Literary works in 7 v.], 1987, P. 274 [in Ukrainian]. Hutsalo Ye. P. Mystetstvo podobatys zhinkam: opovidannia ..., op. cit., P. 321. Karpenko-Karyi I. Tvory u 3 t. ., op. cit., P. 277 [in Ukrainian]. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy ... op. cit., P 456.. Цього бажали українці при зустрічі один одному.
Засвідчена часто і уставлена конструкція привітання, яку вживають заходячи до хати “Здрастуйте вам у хату (в хаті)"", порівняймо: [Другий:] Здрастуйте в хату! Kulish M. Tvory u 2 t. [Literary works in 2 v.], 1990, P. 361, 80, 648 [in Ukrainian]. Ibidem, P. 200, 343, 151, 25..
Повторне привітання того ж дня з тим же співрозмовником відзначене тим, що вводиться компонент “ще раз"", як-от: [Семен:] Здрастуйте ще раз, дітки!; [Роман:] Здрастуйте вам ще раз. Поширення конструкції “Здрастуй(те)"' додатком у давальному відмінку тут не досить доречне, проте вживається формально. Порівняймо: [Павло:] Здрастуйте вам!; [Бурлака:] - Здрастуйте вам. Не пізнали?42.
Привітання “Здрастуй!" використовується щодо друга, у вітанні старших з молодшими, батьків - з дітьми тощо. Воно ускладнюється поширеними чи непоширеними звертаннями. Наприклад: [Копистка:] Здрастуй, синок! Kulish M. Tvory u 2 t. ..., op. cit., P. 80. Chabanivskyi M. I. Tvory u 2 t.[Literary works in 2 v.], 1980, P. 108 [in Ukrainian]. Kulish M. Tvory u 2 t. ..., op. cit., P. 648. Kapelhorodskyi P. Y. Tvory u 2 t. ..., op. cit., P. 386. Samchuk Ulas. Mariia. Kudy teche ta richka [Mariia. Where does that river flow], 1999, P. 54 [in Ukrainian]. Buvalshchyna: Dramy. Komedii. Dialohy. Vodevili ..., op. cit., P. 44. Kapelhorodskyi P. Y. Tvory u 2 t. ..., op. cit., P. 402. Tiutiunnyk H. M. Vyr: roman., op.cit., P. 218.;
- Здрастуй, лісова красуне! Виросла як!44.
У ситуації ввічливого спілкування привітальне висловлення може ускладнюватися вигуком “ну"", який привносить відтінок несподіваної зустрічі, наприклад: - Ну, здрастуйте! -- Нарешті!45; - Ну, здрастуйте. Дуже радий бачити вас у такому стані46.
Подібну функцію виконують і частки вигукового типу “а”, “а-а”, “ага", як-от: - А-а! Здравствуй!47; [Дячиха:] А, здрастуйте, Корнійовна, Іван Калістратович48; - Ага... Здрастуй, Петре Тарасовичу49.
Етикетнаконструкція“Здрастуйте!"
використовується у ситуації привітання з кількома співрозмовниками або ж у пошанній формі до одного співрозмовника, напр.:- Здрастуйте, товариші
ремісники!50 - Здрастуйте, люди добрі!; - Здрастуйте, мамо!51 - гукає Христя веселим дзвінким голосом, підбігаючи до матері52.
У просторіччі слово “здрастуй(те)"" зазнало фонетичних змін. Його варіантами у розмовному мовленні є форми “Драстуйте!", “Здра!"", що залежить від рівня мовної компетентності чи стану мовця, як-от: - Здрастуй, Яринцю...-- привітався він тихим од хвилювання і слабості голосом. - Здра-а... -- ледь мовила Яринка53; - Здрастуй!.. -Драстуй...54.
Це привітальне етикетне висловлення вживається для налаштування співрозмовника на ввічливу розмову в будь- який відрізок доби, як-от:- Здрастуйте, Ганно
Остапівно... - Добридень.55; - Здрастуй, Лошаков! Здрастуй, Лука! -- з приязною гідністю привіталась до них Ілонка, і вони обидва, посміхаючись, відповіли своїй юній господині: - Доброго ранку, Ілоно!56.
Привітання “Здрастуй(те)Г може вживатися мовцем, коли він перебуває і не в дуже гарному настрої, напр.: [Варка:] Здрастуй, Гнате. [Гнат (набік):] Тьфу, аж у серце шмигнуло. Здрастуй. Kanivets V. V. Lysty kokhanoi: povist, roman, opovidannia [Letters of a loved one: a story, a novel, a short story], 1987, P. 310 [in Ukrainian]. Myrnyi Panas. Tvory u 2 t. [Literary works in 2 v.], 1989, P. 252 [in Ukrainian]. Babliak V. Vyshnevyi sad: roman-trylohiia., op. cit., P. 190. Ibidem, P. 68. Honchar O. H. Tvory u 7 t. ..., op. cit., P. 458. Ibidem, P. 496. Karpenko-Karyi I. Tvory u 3 t. ., op. cit., P. 258..
Цей різновид дієслівних привітальних конструкцій більше поширений в усній формі української мови, рідше фіксуємо його в писемній.
Привітальні іменні двокомпонентні конструкції побажального типу представлені висловленнями: “Будь здоров!", “Будь здорова!", “Будьте здорові!". Вони можуть мати варіанти “Здоров будь!", “Здорова будь!" “Здоровенькі будьте", “Здорові були!", “Здоров був!" та інші.
Привітання “Будь здоров(а)” нерідко ускладнюється звертаннями, як-от: А пан низько поклонився, Як царям годиться, Та й говорить:“Будь здорова, Ясная
царице!”558; “Будь здорова, челядонька!” - мовить весна-
красна .
Такі привітальні етикетні висловлення вживаються як усталені, але їм притаманне фамільярне, просторічне забарвлення. Наприклад: Здорові були, -- привітався Васюренко Rudanskyi S. V. Spivomovky. Pereklady ta perespivy [Spivomovky. Translations and chants], 1985, P. 254 [in Ukraianian]. Pchilka O. Tvory [Literary works], 1988, P. 39 [in Ukrainian]. Pchilka O. Tvory [Literary works], 1988, P. 39 [in Ukrainian]. Pidmohylnyi V. P. Opovidannia. Povist. Roman [Short story. Story. Novel], 1991, P. 139 [in Ukrainian].; -- Здорові були, тітонько! - Здоров був, небоже, - відповіла вона шепелявлячи, - куди Бог несе? Hrebinka Ye. Vybrani tvory [Selected works], 1971, P. 171 [in Ukrainian].; - Здоровенькі були! - роздався край порога молодий жіночий голос Myrnyi Panas. Tvory u 2 t. ..., op. cit., P. 164. Buvalshchyna: Dramy. Komedii. Dialohy. Vodevili ., op. cit., P. 406.; [Пріська:] Здоровенькі будьте63.
Привітання“Здоровенькі були!” є емоційно
забарвленим. Тому воно доречне в спілкуванні з добрими знайомими, які не заперечуватимуть жартівливій тональності розмови. Напр.: -- Здоровенькі були, діду! А й пече... Ibidem, P. 286.; [Копач:] Здоровенькі були! Як поживаєте, що поробляєте, кого виглядаєте?Хе-хе! Karpenko-Karyi I. Tvory u 3 t. ., op. cit., P. 339..
Здебільшого фіксуємо ці привітальні етикетні висловлення у мовленні чоловіків. Порівняймо: - Здорові були, братці! Honchar O. H. Tvory u 7 t. ..., op. cit., P. 171. Dimarov A. A. Bohy na prodazh: miski istorii [Gods for sale: urban history], 1988, P. 277 [in Ukrainian]. Cheremshyna M. Novely. Posviaty Vasylevi Stefanyku. Ranni tvory. Pereklady. Literaturno-krytychni vystupy. Spohady. Avtobiohrafiia. Lysty [Short stories. Dedications to Vasily Stefanyk. Early works. Translations. Literary-critical speeches. Memoirs. Auto-biography. Letters], 1987, P. 183 [in Ukrainian]. Honchar O. H. Tvory u 7 t. ., op. cit., P. 258. Tiutiunnyk H. M. Vyr: roman ..., op. cit., P. 381. Fedoriv R. M. Tvory u 3 t. [Literary works in 3 v.], 1990, P. 48 [in Ukrainian]. Hutsalo Ye. P. Mystetstvo podobatys zhinkam: opovidannia ..., op. cit., P. 125. Kobylianska O. Tvory u 2 t. ., op. cit., P. 438. Ibidem, P. 73. Holovko A. V. Tvory u 3 t. ..., op. cit., P. 231. Rudanskyi S. V. Spivomovky. Pereklady ta perespivy., op. cit., P. 104. Kapelhorodskyi P. Y. Tvory u 2 t. ., op. cit., P. 125. Ibidem, P. 168. Buvalshchyna: Dramy. Komedii. Dialohy. Vodevili ..., op. cit., P. 323. Nechui-Levytskyi I.S. Tvory u 3 t. ., op. cit., P. 62. 17; - Здорові були, хлопці - молодці!61.
Серед привітань із семантичним центром “Здоров (здорова, здорові)” зафіксовані і ті, що мають побажальні діалектні частки аби-с, аби-сте, як-от: - Аби-с здоров був, брачіку Ю '! -- Аби-сте здорові, побратими пишні! 68
Варіантом цього висловлення є конструкція безособового типу “Здорово!”, напр.: -- Здорово, братці! -- Здорово, брати!69; -- Здорово, куме, давненько вже не бачились10
Це привітання також здебільшого властиве мовленню чоловіків. У спілкуванні жінок його вживання є ознакою згрубілості і просторічної моделі комунікації.
Ми зафіксували у досліджуваномуматеріалі
привітальні висловлення з компонентами бажаю, зичу, віншую: “Бажаю здоров'я!”, “Бажаю щастя!”, “Зичу здоров'я!”, “Віншую добра!”. У словнику за редакцією Б. Грінченка ці висловлення наводяться як ввічливі привітання, які авторперекладає як“Желаю
здравствовать”. Звичайно, в сучасному мовленнєвому етикеті ця конструкція не є поширеною. Найчастіше ці привітання можна почути у мовленні людей старшого віку, як-от: -- Бажаю здоров'я! - Доброго здоров'я і Вам (з розмовного мовлення).
Особливого відтінку люб'язності набувають такі висловлення у діалогічному поєднанні з іншими своєрідними конструкціями, як-от: - Зичу вам доброго вечора! -- мовила, припадаючи губами до його руки. -- Й тобі віншую добра, -- відповів Чагр, цілуючи невістку в
чоло .
Серед найдавніших привітальних етикетних висловлень українського народу засвідчуємо означено- особові речення з компонентом Бог (Біг), які вживаються у функції звертання. Наприклад: - Дай, Боже, здоров'я бабо Варко!12; - Дай тобі, Боже, здоров'я, пані! - сказав нарешті несміливо й випрямився. - Дай і тобі, Боже! - відповіла трохи втомленим голосом і кивнула на нього, як
знакома .
У системі етикетних висловлень нашого народу є дуже багато конструкцій з найменуванням основних християнських понять. Це пов'язано з визначальними рисами національного характеру українців - релігійністю і побожністю.
Наприклад, побажання Божої допомоги у роботі фіксуємо у привітаннях на всіх теренах України. Порівняймо: - Боже, помагай, Анно! - сказав несміливо14.
Етикетне висловлення“Боже,поможи
(допоможи)!” також вживається як привітання з побажанням успішної роботи тому, хто щось робить, працює. Наприклад: Чоловік привітався. Ще й: -- Боже, поможи!15.
Про давність цієї конструкції свідчить її усталена форма “Помагай Біг! (“Помагай-біг! ”, “ПомагайбігГ, “Помагай-бі!”)”. Цей синонімічний ряд характеризується у наукових мовознавчих розвідках як застарілі форми. Наприклад: - Помагайбіг, -- каже, -- хлопці! 76; - Помагай Біг77;[Риндичка (уклонилась):]Помагай-бі!78;-
Помагайбі, -- схилив голову19.
Ці речення з головним членом у дієслівних формах наказового способу стали нормативними і взагалі не розчленовуються.
Здебільшого етикетні висловлення зі словом щастити використовуються як побажально-прощальні конструкції. Проте засвідчені нами і як привітання, як-от: - Щасти вам, Боже, на все добреж.
Висновки
Отже, здійснена синтаксична типологія привітальних етикетних висловлень підтверджує різноманітність їх структури. Найпродуктивнішими формами їх реалізації є іменні односкладні та дієслівні (односкладні і двоскладні) реченнєві структури. Іменні привітальні висловлення посідають осібне місце в синтаксичній системі етикетних конструкцій. Адже це специфічні за будовою, змістом та виконуваною стилістичною функцією синтаксичні одиниці.
Відповідно до семантики і комунікативної мети ми виділили у досліджуваному матеріалі два типи іменних привітальних конструкцій:номінативні речення
розповідного (констатувального) характеру та спонукально -побажальні. Головний член таких речень має єдино можливу синтаксичну форму - називний відмінок іменника. Він виконує номінативну, комунікативну і часто спонукальну функції, які реалізуються у відповідних інтонаціях. Ці іменні структури можуть мати у своєму складі означення і додатки, які залежать від головного члена, стоять у препозиції чи постпозиції: “Вечір добрий!", “Добридень Вам!", “Добрий вечір!".
Іменні спонукально-побажальні привітальні висловлення сповнені мовленнєвої емоційності. У їхній семантиці поєднується значення номінативності зі значеннями спонукання та побажання:“Мир дому
Вашому!", “Хліб та сіль!".
У зафіксованих односкладних дієслівних реченнях синтаксичну функцію головного члена виконує певна особова форма дієслова, як-от: “Віншую!", “Б'ю чолом!", “Боже, поможи!". Цей тип речень виразно індивідуалізований, бо вказує на означену особу - виконувача дії. Такі синтаксичні конструкції можуть бути односкладними непоширеними реченнями:“Вітаю!",
“Здрастуй!". Проте найчастіше вони є синтаксично поширеними, наприклад: “Радий вітати Вас!", “Чолом б 'ю тобі!".
Нерідко ці привітальні висловлення ускладнюються звертаннями: “Здрастуй, друже!", “Віншую, пане!". Увесь такий структурно-семантичний склад утворює цілісну синтаксичну конструкцію розповідного чи спонукально- побажального типу.
Зафіксовані привітальні етикетні висловлення у формі двоскладних речень передають різні стилістичні відтінки значення поняття “ввічливість", тому використовуються не в усіх мовних жанрах. Вони характерні в основному для розмовного і художнього стилів. Такі привітальні етикетні висловлення вживаються для встановлення ввічливого контактування передусім в неофіційних комунікативних ситуаціях, створюючи нейтральну (рідше - високу) тональність спілкування.
Ми зафіксували чимало привітальних конструкцій з компонентом “Бог (Біг)"", що засвідчує глибоку релігійність нашого народу і визначає її як рису національної ментальності. Такі привітання зараховуємо до регіональних, їм характерне локальне використання. Також вони більш властиві мовленню осіб старшого віку. Найчастіше такі конструкції використовуються в діалогічному уснорозмовному мовленні.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Роль антропології в дослідженні етногенезу. Сучасні антропологічні типи українців. Через пізнання і вшанування людиною своїх кровних предків відбувається й пізнання генетичних коренів свого народу, і шанобливе ставлення до його святинь.
реферат [18,9 K], добавлен 19.11.2005Визначення антропологічних типів українців, їх особливостей, території поширення, походження. Нащадки місцевого староукраїнського населення ХІІ–ХІІІ ст., що мають слов’янську основу. Особливості поліського типу. Ознаки динарського та карпатського типу.
презентация [9,9 M], добавлен 18.11.2015Дослідження історії українсько-польського співжиття у 20-30-і роки XX століття. Форми насильницької асиміляції, ставлення до українців, що опинилися в складі Польщі в результаті окупації нею західноукраїнських земель, нищення пам'яток історії і культури.
реферат [30,2 K], добавлен 24.05.2010- Українське питання в політиціпольського еміграційного уряду та підпілля в роки Другої Світової війни
Політика польських урядів щодо українців напередодні війни. Україна та українці у стратегії і тактиці польського еміграційного уряду та підпілля, та його реакція на загострення польсько-українських стосунків. Реалізація політики в українському питанні.
диссертация [216,4 K], добавлен 21.08.2008 Боротьба українського народу за незалежність і соборність. Українська Народна республіка в 1917-1919 роках. Боротьба українців в роки Другої світової війни. Українська повстанська армія (УПА) як Збройні сили українського народу. УПА на Вінниччині.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 04.01.2011Мовна політика та національна ідентичність в Російській імперії щодо українських земель. Мовна політика та національна ідентичність в Австро-Угорській імперії щодо українських земель. Роль мови в становленні національної ідентичності українства.
реферат [76,8 K], добавлен 26.05.2016Аналіз основних груп історіографічних джерел, якими репрезентований доробок з проблеми сьогоденних українсько-польських відносин, з’ясування їх предметності та вичерпності. Визначення об’єктивних і незаангажованих наукових досліджень в сучасний період.
статья [28,5 K], добавлен 17.08.2017Вивчення шляхів розграбування окупантами національних багатств України у часи Великої Вітчизняної війни. Дослідження злочинів, здійснених нацистами проти євреїв (геноцид єврейського народу). Випробування, які чекали українців, вивезених в Німеччину.
реферат [30,9 K], добавлен 27.06.2010Розвиток українського народу після входження до складу Речі Посполитої. Чисельність та етнічний склад населення. Традиційна їжа та одяг українців. Мовна ситуація на українських землях. Вплив гуманістичних ідей на кристалізацію національної свідомості.
реферат [19,3 K], добавлен 16.03.2010Наддніпрянщина і Західна Україна напередодні Першої світової війни. Розкриття становища українського народу в часи Першої світової війни. Послаблення впливу режимів імперій на етнічних українців і формування державного життя в Україні з столицею в Києві.
реферат [26,9 K], добавлен 25.03.2019Теоретичні аспекти дослідження традиційної весільної обрядовості Південної Бессарабії. Традиції та ритуали молдавського весільного обряду. Специфіка весільних обрядів і традицій укладання шлюбу на території Буджаку. Болгарське весілля як традиція народу.
курсовая работа [118,1 K], добавлен 18.02.2023Витоки українського етносу. Давні риси української мови. Київська Русь, ранньоукраїнська держава. Давньоруська народність: історична реальність і ідеологічна вигадка. Про "спільну колиску", "старшого" та "менших" братів. Мовна ситуація в Київській Русі.
реферат [92,1 K], добавлен 27.02.2009Українська діаспора, що проживає в колишніх радянських республіках. Культура українців за межами України, поділ на групи. Поняття етносу (етнічної спільності). Передумови для інтенсифікації етнічних процесів. Особливості поселень "аграрних" українців.
реферат [23,9 K], добавлен 10.04.2009Радянізація Західної України після Великої Вітчизняної війни. Доля Української греко-католицької церкви. Львівський церковний собор. Масовий характер опору народу, збройна боротьба ОУН-УПА. Операція "Вісла": примусове переселення українців до УРСР.
реферат [22,8 K], добавлен 18.08.2009Проблеми походження українського народу. Витоки українського народу сягають первісного суспільства. Трипільська культура. Праслов’яни - кіммерійці. Скіфи - іраномовні кочівники. Зарубинецька культура. Анти і склавини. Лука-Райковецька культура.
реферат [22,3 K], добавлен 29.07.2008Політичне становище у Європі у зв'язку с балканськими подіямі 1912-1913 рр., що привело до Першої світової війни. Переслідування українців на окупованих австрійським та російським урадями землях України. Наслідки війни для подальшого стану України.
доклад [25,6 K], добавлен 19.03.2008Причини визвольної війни українського народу, її хід та рушійні сили. Військова стратегія і тактика Б. Хмельницького. Внутрішня і зовнішня політика Б. Хмельницького. Переяславська рада 1654 р. та її наслідки. Суспільний розвиток українського народу.
контрольная работа [33,5 K], добавлен 19.10.2012Завершення формування української народності. Міграція уличів на початку X століття у межиріччі Південного Бугу й Дністра. Роль Київської землі в Середньому Подніпров'ї. Заняття й побут русів-українців. Суспільна організація та культура русів-українців.
реферат [22,5 K], добавлен 22.07.2010Дослідження перебування Східної Галичини у складі Другої Речі Посполитої. Денаціоналізація самоідентифікації українців. Збереження української мови та освіти у період окупації. Переселення неблагонадійних учителів у центральні та західні райони Польщі.
статья [20,0 K], добавлен 10.08.2017Головні риси первісного полювання. Архаїчні й новітні засоби традиційного мисливства українців. Пережитки давнього мисливства у духовній культурі українців. Історія традиційного рибальства. Давні й новітні види водного транспорту українських риболовів.
курсовая работа [77,2 K], добавлен 07.09.2015
