Фотографічна діяльність Йозефа Кордиша у Кам’янці-Подільському в 50-70-х рр. ХІХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Фотографічна діяльність Йозефа Кордиша у Кам'янці-Подільському в 50-70-х рр. ХІХ ст.

Бабюк Дмитро - аспірант кафедри всесвітньої історії Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

Анотація

Мета статті - дослідити професійну діяльність фотографа Й. Кордиша у Кам'янці-Подільському наприкінці 1850-х - на початку 1870-х рр., визначити його роль у формуванні кам'янецької школи фотографів та їі місця в соціокультурному житті Правобережної України. Методологічною основою дослідження є принципи історизму, всебічності, об'єктивності, багатофакторності, системності. Важливою складовою методології стало застосування різних методів аналізу матеріалу - історичного, проблемно-хронологічного, історико-генетичного, історико типологічного, а також порівняння, індукція, дедукція, логічний та системний підхід. Наукова новизна публікації полягає у дослідженні творчої діяльності першого професійного фотографа Кам'янця-Подільського Йозефа Кордиша в 1850-х-1870-х рр., проаналізовано його доробок у цій галузі. Визначено першість підприємця і фотомайстра у відкритті в губернському центрі Поділля фотографічного салону й павільйону. Атрибутовано більшість його світлин кам'янецького періоду, визначено головні види його фотографій: студійні портрети містян і мешканців передмість, світлини етнічних типів подолян, знімки панорамних та архітектурних краєвидів Кам'янця Подільського, стереоскопічні фотографії видів міста. Досліджено внесок фотохудожника в популяризації історичних і архітектурних пам'яток адміністративного центру Подільської губернії та його мешканців серед освіченого громадянства Російської імперії та країн Центрально-Східної Європи. Висновки. Найбільшим досягненням у фотографічній справі в Кам'янці-Подільському на етапі становлення цього виду підприємницької діяльності (середина 1850-х - 1880-ті рр.) була діяльність першого професійного фотографа Й. Кордиша. Його зусиллями в місті розпочала діяльність перша фотографічна студія й було відкрито павільйон для зйомок. Він заснував кам'янецьку школу фотографії, до якої входили його помічники В. Загоровський і П. Яворський, друкар М. Грейм. Після переїзду Й. Кордиша до Києва останній купив його фотостудію у

1871 р. і став формальним лідером місцевої фотографічної школи. Ми атрибутували його авторство 64 студійних портретів мешканців губернського центра та його передмість, 32 фотографії етнічних типів подолян і 55 панорамних світлин, відзнятих у камянецький період його професійної діяльності. Вони свідчать про високу майстерність автора, творчий підхід і прагнення відобразити естетику зображених на фото персонажів та урбаністичних мотивів. Авторитет Й. Кордиша у фаховому середовищі і висока якість його фотознімків спонукали інших подільських фотомайстрів наслідувати стандарти, закладені цим піонером фотографічної справи на Поділлі. фотограф кордиш соціокультурний

Ключові слова: Йозеф Кордиш, фотограф, знімок, фотографічна діяльність, фотопавільйон, Кам'янець-Подільський.

JOSEPH KORDYSH PHOTOGRAPHIC ACTIVITY IN KAMIANETSPODILSKYI IN 1850-1870 OF XIX CENTURY

BABYUK Dmytro - PhD-student of the Department of Archival Studies, Special Historical and Legal Disciplines, Kamianets-Podilskyi National Ivan Ohiienko University

Abstract. The article's goal is to research the professional activity of a photographer Joseph Kordysh in Kamianets in the end of 1850-s and beginning of 1870-s; identify his role in creating the school of photographers in Kamianets and its place in social and cultural life of the part of Ukraine located between the Dnipro and the Carpathians. Methodologic basis of the research are the principles of historicism, comprehensiveness, objectivity, multifactority, systematicity. The important part of the methodology is the use of different methods of material analysis - historical, topical-chronological, historical genetic, historical typological. Scientific novelty of the article is underlined by research of creative activity of Joseph Kordysh, the first professional photographer in Kamianets in 1850-s-1870-s, analysis of his achievement in this field. The article defines the precedence of the entrepreneur and the art photographer in opening of the first photo salon and a pavilion in Podillyas governmental center. Most photos of his activity in Kamianets are attributed, main views of his photos are identified: including studio portraits of both city dwellers and residents of suburbs, photos of the ethnical types of Podolians, panoramic and architectural views of Kamianets-Podilskyi, stereoscopic photos of city views. The article examines the art photographer's contribution in popularization of historical and architectural monuments of the administrative center of Podolian governorship and its residents among the educated citizens of the Russian empire and the countries of Central and Eastern Europe. Conclusions. The greatest achievement in photography in Kamianets-Podilskyi at the early stage of this entrepreneurial activity (middle of 1850-s - 1880-s) was activity of Joseph Kordysh, the first professional photographer. His endeavors helped start the first photo studio and open the photo pavilion. He established the school of photographers in Kamianets which included his assistants V Zagorovsky and P. Yavorsky, M. Greim, the printer. After Joseph Kordyshs moving to Kyiv the later purchased his photo studio in 1871 and turned into a formal leader of the local school of photographers. We have identified his authorship of 64 studio portraits of the residents of the city and the suburbs, 32 photos of ethnical types of Podolians and 55 panoramic photos, made while he lived in Kamianets. They signify the author's high skills, creative approach and efforts to reflect the aesthetics of people and urban sites, pictured in the photos. Joseph Kordyshs authority in the professional environment and the fine quality of his photos encouraged other Podolian photographers to follow his standards, laid down by this pioneer of the phographic activity in Podillya.

Key words: Joseph Kordysh, photographer, photo, photographic activity, photo pavilion, Kamianets-Podilskyi.

Постановка проблеми. У 1850-х рр. на етапі становлення фотографічної справи в Російській імперії більшість українських, польських, російських та іноземних підприємців, які підкреслювали свою причетність до цього виду діяльності й нової галузі візуального мистецтва, працювали епізодично, віддаючи перевагу власній інтуїції. Розраховуючи на комерційний успіх, вони відкривали тимчасові ательє у великих адміністративних містах: у Києві - під час проведення щорічних контрактових ярмарків, де робили знімки учасників цих зібрань і киян; у чорноморському портовому місті Одеса, де об'єктами їхньої уваги були місцеві й іноземні підприємці, мешканці міста; у прикордонному Кам'янці-Подільському, де увагу гостей міста привертали історико архітектурні ансамблі Старого міста, Старого і Нового замків. На жаль, результат копіткої роботи фотографів 50-х років (дагеротипи і фотографічні знімки) здебільшого були втрачені у вогні пожеж, революцій, світових війн та ін., а імена більшості тогочасних майстрів не залишилися в історії.

Більше пощастило польському дворянину Йозефу Кордишу (18241896 рр.), який посідає важливе місце в історії фотографічної справи Правобережної України. У 50-90-х рр. ХІХ ст. його діяльність як професійного фотографа відбувалася в Одесі, Кам'янці-Подільському і Києві; він залишив нащадкам безцінну та цікаву спадщину в галузі знімків архітектурних ансамблів, краєвидів і типів їх мешканців. Кожна зі створених ним фотографій, яка збереглася, є важливим візуальним джерелом, дозволяє науковцям дослідити історико-топографічну, архітектурну, культурну та соціально-економічну історію цих міст і їхніх передмість. Безперечно, з Й Кордишем (рис. 1) пов'язують зародження і становлення фотографічної справи на Правобережній Україні, зокрема Поділлі. Він був першим професійним фотографом в адміністративному центрі Подільської губернії - місті Кам'янці-Подільському, де невдовзі після свого приїзду відкрив у 1859 р. постійне фотографічне ательє, що функціонувало упродовж наступних 27 років. Крім того, він ініціював, побудував і відкрив у своєму ательє фотографічний павільйон, що також був першим закладом такого типу в подільському регіоні.

Аналіз джерел та останні дослідження. Постать польського й українського фотографа Й. Кордиша неодноразово привертала увагу дослідників української фотографії (Л. Амеліна, Г. Козакевич, О. Сімзен-Сичевський), історії Києва (М. Рибаков), Кам'янця-Подільського (Д. Бабюк, М. Петров, А. Прусевич), а також видавців альбомів видових фотографій і документальних поштових листівок тієї доби. Фотографічні роботи Й. Кордиша зберігаються у збірках музеїв України (Кам'янець-Подільський, Київ), Росії (Москва, Санкт-Петербург), Польщі (Варшава, Краків), Франції (Париж), а також у приватних колекціях С. Максимишина (Москва), П. Хорошилова (Москва), Г. Вишневської (Варшава), Д. Бабюка (Кам'янець-Подільський) Так, історик фотографії Р. Крохмалюк зарахував цього фотографа до числа найвідоміших авторів мистецьких фотографій кінця ХІХ ст., а О. Сімзен-Сичевський називав його одним із найвидатніших фотографів-професіоналів доби розквіту київської видової фотографії 70-х рр. ХІХ ст. Професійну діяльність Й. Кордиша як фотографа Університету св. Володимира і підприємця-фотографа в Києві найкраще дослідили науковці та колекціонери мистецької фотографії. Робота ж його як фотографа в Кам'янці-Подільському описана фрагментарно. Так, у книзі Ю. Гаштецького і Г. Плутецької її проаналізовано з погляду практики подільського фотографа, нумізмата і видавця документальних листівок М. Грейма (Garztecki, Plutecka, 1987, с. 254). Майже не відомо про одеський період його професійної діяльності в 1850-х рр., як і коректну для фахового середовища дату смерті цього неперевершеного майстра польської та української фотографії. Джерельною основою статті стали віднайдені автором статті портретні та видові фотографії Й. Кордиша у приватних і музейних зібраннях, колекціях, інші документальні матеріали, праці вітчизняних і зарубіжних науковців. Під час аналізу візуальних джерел було проведено атрибуцію знімків фотохудожників другої половини ХІХ ст. і встановлено авторство Й. Кордиша частини з них, окремі з цих фотографій (приватна колекція Г. Вишневської, С. Максимишина, Д. Бабюка, а також інтернет аукціони Violity.com та UNC.ua) вводяться до наукового обігу. Методологічні аспекти джерелознавчого аналізу фотодокументів здійснювались за методикою таких українських вчених, як Л. Маркітан та О. Купчинський. Зокрема, Л. Маркітан відносила тему фотодокументознавства до спеціальних історичних дисциплін, у якому фотографічний знімок виступав як окреме історичне джерело (Маркітан Л., 2007, с. 181-182), а О. Купчинський визначив процедуру опису фотографічного документу, керуючись його формою та змістом з урахуванням повної інформації документу у виді написів, монограм, штампів, особи, зображеній на фото тощо (Купчинський О., 1978, с. 22-23).

Метою статті є дослідження професійної діяльності фотографа Й. Кордиша в Кам'янці-Подільському наприкінці 1850-х - на початку 1870-х рр., визначення його ролі у формуванні кам'янецької школи фотографів та її місця в соціокультурному житті Правобережної України.

Виклад основного матеріалу. Винахідником фотографії у 1838 р. став француз Дагер. Віднайдений ним спосіб фіксації зображень - дагеротипія з часом удосконалювався й поширився в різних країнах Європи. Утім, він залишався громіздким і коштовним: знімки проводилися на окремих металевих пластинках і щоразу одержувався лише один позитивний відбиток, який був недовговічним і поступово вигорав. На початку 1850-х рр. науковці винайшли негативний спосіб фотографування на колодієвих скляних пластинках, з позитивами на спеціально виготовленому папері в необмеженій кількості - фотографію у типовому розумінні. Цей спосіб на початку 1860-х рр. остаточно витісняє дагеротипію, але його недоліком було те, що пластинки могли використовуватися лише вогкими, тому фотографи або їхні помічники виготовляли їх перед самим зніманням, обливаючи пластини в темному місці світлочутливим колодієвим розчином. Наприкінці 70-х років було винайдено сухі бромо-желатинові пластини, що невдовзі витіснили громіздкий і малорухливий "мокрий" спосіб фотографування. Технічне спрощення і здешевлення фотографії призвело до зростання її популярності й широкого поширення як виду професійної діяльності в 1880-х рр. Відомий фотограф і підприємець Йозеф Кордиш походив із польської шляхетської родини. Зокрема, у метричній книзі Київського римо-католицького приходського костелу зазначено, що 2 жовтня 1874 р. відбулося хрещення Леона-Маріяна, батьками якого були "дворяни Йозеф і Леонія, уроджена Шиффенгольц, Кордиш, законне подружжя" (Державний архів міста Києва, ф. 312, оп. 1, спр. 106, арк. 254). Родина сприяла освітній подорожі Йозефа до Європи, під час якої він познайомився у Франції з практикою дагеротипії й новим колодієвим способом отримання фотографічних зображень. Нові технічні новинки захопили юнака, який їх досконало опанував.

У 1856 р. Йозеф повернувся в Росію. Він оселився в Одесі, куди перевіз куплене у Європі обладнання й відкрив фотографічне ательє у будинку Шварца, поряд із будинком Шмідта, у Червоному провулку. У рекламні, розміщеній у газеті "Одесский вестник" у лютому 1857 р., зазначено, що "зйомка фотографічних портретів проводиться щодня з 9 години ранку до 3 після обіду з фарбами і без фарб" (Фотографические портреты Иосифа Кордеша, 1857). Крім того, про діяльність закладу йшлося у "Новороссийском календаре" (Новороссийский календарь на 1858 год, 1857, с. 406; Новороссийский календарь на 1859 год, 1858, с. 411). На жаль, більш докладної інформації про його діяльність у портовому місті не знайдено, як і тогочасних авторських знімків.

Наприкінці 1858 р. Й. Кордиш залишив Одесу і переїхав до Кам'янця-Подільського. Причини цього вчинку залишаються не з'ясованими, ймовірно, він хотів бути ближче до історичної батьківщини, тому зупинився на Поділлі, де більшість великих і середніх землевласників були етнічними поляками. У 1859 р. в адміністративному центрі Подільської губернії підприємець і фотохудожник відкрив свою фотографічну студію, в якій робив зйомки містян і виготовляв портретні фотографії, що приносило йому бажаний прибуток. Фотостудія Й. Кордиша розташовувалася в сусідньому кварталі від центральної площі Старого міста - в дворі садиби по вулиці Петропавлівській (сьогодні - вулиця Татарська, буд. 16), неподалік будівлі місцевого театру. Із власницею будинку -купчихою Зейдмановою - перший у Кам'янці-Подільському професійний фотограф уклав договір оренди, що також передбачав добудову невеликої тераси (Biblioteka Narodowa Kobieta niezidentyfikowana. Sygn: F.89048/W).

Збереглося кілька фотографій середини 1860-х років фотографічної студії (ательє) Й. Кордиша, над входом до якої є рекламна таблиця з написом "Photographie" (фр. - фотографія). На знімку видно, що поряд із будинком ательє знаходиться дерев'яна прибудова, конструкція даху й південної стіни якої мають дерев'яні фрамуги з тафлями скла, повз яке у приміщення проходить сонячне світло (рис. 4). Це був скляний фотографічний павільйон, спорудження якого підприємець ініціював перед Подільською будівельною та дорожньою комісію 2 грудня 1860 р. (Держархів Хмельницької обл., ф. 33, оп. 1, спр. 397, арк. 1). Зауважимо, що розгляд клопотання тривав майже два роки, упродовж яких він активно займався фотографічною справою. Водночас 1 березня 1863 р. Йозеф отримав дозвіл Подільського губернського правління займатися фотографічною справою за № 1643 (Российский государственный исторический архив, ф. 776, оп. 11, спр. 135, арк. 158).

Перший віднайдений нами знімок, відзнятий у фотографічній студії Й. Кордиша, датовано 20 травня 1859 р. (рис. 2). На фото зображено двох учнів чоловічої гімназії віком 10-12 років, які сидять на стільцях у приміщенні його салону (Приватна колекція Г. Вишневської). Даний сюжет був типовим для більшості тогочасних кабінетних портретних знімків, які виготовляли на замовлення клієнтів, і були основним джерелом заробітку фотографа, здебільшого і власника фотоательє. Тож Й. Кордиш виготовив таких фотографічних карток найбільше. Усі вони були художньо оформлені, ретушовані й наклеєні на цупкий фірмовий фотографічний бланк, на звороті якого автор майже завжди ставив свою іменну печатку або бланк містив фірмовий друкований напис. Серед його клієнтів виокремимо фотографічні знімки викладачів Кам'янець-Подільської чоловічої гімназії, чиновників Подільської казенної палати, Подільської губернської друкарні й фотографічні портрети відомих у губернському місті осіб - лікаря й письменника М. Роллє, типографа і нумізмата М. Грейма (Цифровий архів фотографій Д. Бабюка).

Фотографічна зйомка мокрим колодіоновим способом, який практикував Й. Кордиш та інші майстри в 1860-х рр., вимагала спеціальних знань, навичок, а тому всі обмежувалися зйомками портретів клієнтів у павільйонах і фотоательє. Останні були справжньою мініфабрикою з окремими цехами: лабораторія з обробки й висушування знімків, склад хімічних реактивів, шафа для зберігання бланків і книжок про фотографічну справу, архів, кімната для художників-ретушерів, кабінет власника фотосалону, де зазвичай стояли сейф із печаткою фірми й документацією, письмовий стіл із чорнильним прибором, прес-пап'є, а згодом - телефон.

Зйомка за межами ательє, зокрема краєвидів, була значно складним заняттям, оскільки фотографу доводилося вивозити з ательє важке лабораторне обладнання, зокрема 30 найменувань хімікатів, стільки ж предметів лабораторного посуду, 5-10 кг скла для виготовлення й обробки світлочутливого шару (Жекова, 1990, с. 238-239). Під час зйомки колодієвим способом експонувати та проявляти скляну фотографічну пластину потрібно було на місці відразу після її виготовлення, коли вона мала мокрий стан (Garztecki, 1972, р. 28). Зважаючи на це, більшість фотографів відмовлялися від зйомок на вулицях і парках міста або в їх околицях.

Маючи досвід, набутий під час навчання у Франції, і кількарічну практику фотографа в Одесі, розраховуючи на додатковий прибуток від фотографічної справи, Й. Кордиш зважився на проведення зйомок краєвидів

Кам'янця-Подільського. Тож у 1859 р. він першим серед колег зробив видові знімки історичних пам'яток і краєвидів міста. На одній із таких збережених панорамних фотографій зображено Кам'янецький замок, на північному дворику якого проглядається дерев'яний частокіл від Нової східної башти до башти Рожанки (рис. 3). Цей паркан оточував в'язницю, облаштовану на території замку в 1812-1859 рр. (Сіцінський, 1928, с. 15; Цифровий архів фотографій Д. Бабюка). Зображення гостроколу дає підстави датувати цей знімок не пізніше 1859 р., а на подібному панорамному знімку Й. Кордиша 1863 р. цей паркан на північному дворику був відсутній (MNW, Panoramiczny widok twierdzy nad Smotryczem. DI 57503).

Зазначимо, що російське законодавство не вимагало до 1865 р. фіксації імені автора фотографій на їхніх бланках (Полное собрание законов Российской империи, с. 434-437), тому Й. Кордиш та інші фотографи, не практикували його зазначення на авторських фотографіях, у тому числі з краєвидами. Через це із загального масиву фотографій панорамних видів Кам'янця-Подільського складно відразу атрибутувати його знімки, для цього потрібне використання різних методів джерелознавчого аналізу, наприклад, крім панорамних фотографічних знімків міста, він виготовляв його стереоскопічні знімки. Жодний зі збережених на сьогодні 27 стереоскопічних знімків не має зазначення імені автора, але авторство одного - "Вид на кам'янецький замок з вірменського бастіону" (рис. 5) можемо впевнено зарахувати Й. Кордишу. Водночас панорамний стереоскопічний знімок збігається з його авторською фотографією 1863 р., що згадувалася вище. Крім того, атрибутувати його авторство на інших знімках із масиву видових фотографій Кам'янця-Подільського дозволяють дереворити із зображенням кам'янецьких сюжетів в окремих періодичних виданнях. Зокрема, часопис "Tygodnik ilustrowany" 1 вересня 1861 р. надрукував малюнки "Вид Старого міста з Польських фільварок" та "Тринітарський костел" на основі фотографій Й. Кордиша (Tygodnik Illustrowany, № 102, р. 92-93), оригінали яких з авторським підписом сьогодні зберігаються в Бібліотеці Польської академії наук і Національній бібліотеці Польщі у Варшаві (Polska Akademia Umiej^tnosci. k. 27; Biblioteka Narodowa,. Sygn: F.130O0/IV A). Того ж року з його знімків зроблено дереворити типів подільських жителів і мешканців теж видруковано в цьому виданні (Tygodnik Illustrowany, № 92, р. 248; Tygodnik Illustrowany, № 116, р. 228; Цифровий архів фотографій Д. Бабюка; Музей антропологии и этнографии им. Петра Великого (кунсткамера), Фотоотпечаток. Кордыш Иосиф. Портрет семьи, инв. № 2040-102). У грудні 1866 р. на шпальтах цього видання було надруковано 11 дереворитів із панорамними видами міста Кам'янця з авторських фотографій Й. Кордиша (Tygodnik Illustrowany, № 378, р. 292-293). Безсумнівно, що використання фотографій для публікацій у різних виданнях дереворитів забезпечувало їх автору додатковий прибуток. Зрештою, видові фотографії 1860-х рр. Й. Кордиша демонструють досягнення кам'янецької школи фотографії, свідчать про високу майстерність автора, який виявив творчий підхід у фотографічній справі й прагнув передати естетику зображуваних мотивів.

У 1863 р. французькі наставники в дагеротипії та мокрій фотографії допомогли Й. Кордишу провести презентацію його фотознімків краєвидів Кам'янця-Подільського й етнографічних типів мешканців Поділля у Парижі. Невдовзі після цього вони також сприяли його обранню членом Французького фотографічного товариства (Bulletin de la Societe, 1863, р. 181). У колекції Національної бібліотеки Франції зберігаються 22 фотографічних роботи Й. Кордиша, відзняті в кам'янецький і київський періоди його діяльності упродовж 1863-1885 рр. (Bibliotheque nationale de France. SG WC-105). Зазначимо, що кожна з фотографій серії "Подільські типи" фіксує у підписі статус і професію зображеної людини. Фотограф обирав моделей для своїх зйомок зазвичай на вулицях губернського міста із числа перехожих, а потім у студії за їх участі створював сцени повсякденного життя подолян відповідно до авторського задуму (рис. 7).

Фотографічна справа в Кам'янці-Подільському, за свідченням Й. Кордиша, розгорталася повільно й не забезпечувала очікуваного прибутку, зважаючи на незначну кількість замовлень і появу в місті різних фотографіваматорів, що шкодили її розвитку (Garztecki, 1972, р. 119), тому він прийняв непросте рішення про відкриття у 1868 р. фотографічної студії в Києві, куди невдовзі й переїхав із родиною (Попов, 2013, с. 622). Наступні два роки в кам'янецькій студії працював його помічник В. Загорський, а на бланках фотографій, відзнятих у київському салоні, він зазначав фотоательє у Кам'янціПодільському. Зрештою, можемо стверджувати, що за період перебування у Кам'янці-Подільському Й. Кордиш заснував тут місцеву фотографічну школу, до якої, окрім нього, входили його помічники В. Загорсь кий, П. Яворський, М. Грейм, а також його похресниця - старша донька останнього - Модеста. Усі вони навчалися азам фотографічного мистецтва у Й. Кордиша (Garztecki, Plutecka, 1987, р. 229; Garztecki, 1972, р. 203).

У 1871 р. він продав фотографічне підприємство за 1200 руб. своєму учневі у фотографічній справі кам'янецькому друкарю М. Грейму (Garztecki, 1972, р. 84). 14 лютого 1871 р. Й. Кордиш писав останньому: "Шановний пане! До передачі Пану закладу залишаю у Кам'янці П. Яворського, свого родича. Цінуйте його, бо він того вартий. Він буде знімати і буде Пану добрим порадником у фотографії, бо добре з цим ознайомлений. Хоч Пан і робить значні кроки у фотографії, треба остаточно розв'язатися зі своєю коханою друкарнею і цілими днями займатися фотографією, аби самому все добре знати і не особливо покладатися на помічників. Для поважного керівника закладу конче необхідно все добре знати самому" (Garztecki, 1972, р. 145). В іншому листі він наголошував: "Завжди однак велику надію маю, що в Пана піде цей інтерес краще, ніж у пана Загурського. Дай то Бог. Обіцяю завжди пану допомагати як помічників, так і ретушерів підшукувати" (Garztecki, 1972, р. 145). Надалі Й. Кордиш консультував і підтримував зв'язки з новим власником кам'янецького фотоательє, а також листувався з іншими відомими польськими фотографами К. Бейєром, Ю. Мігурським (Garztecki, Plutecka, 1987, р. 32).

У Києві фотоателье Й. Кордиша розміщувалося в будинку по вулиці Володимирській навпроти театру, лише в кварталі від університету св. Володимира, де він перебував на службі. Згодом його фотографічний заклад переїхав на Хрещатик у будинок Скловського. У Києві фотограф університету став членом Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, його роботи експонувалися на ІІІ Археологічному з'їзді в Києві й були включені до "Альбому Малоросії", що в 1875 р. демонструвався на Міжнародному географічному конгресі в Парижі (Manirjwska, 2019, р. 46-49). Йому належить авторство портретних фотографій історика М. Максимовича, композитора М. Лисенка, письменника І. Нечуй-Левицького, художника Н. Орди.

Розраховуючи на комерційний успіх, фотографії панорамних видів Кам'янця-Подільського Й. Кордиш без зазначення їх авторства тиражував невеликими накладами на фотографіях мініатюрних розмірів. Віднайдені знімки однієї серії "Вид кафедрального костьолу", "Вид Кам'янця від Гунських криниць" та "Вид Кам'янця з Польських фільварків" мали на лицьовій частині рукописну нумерацію "16", "18" та "157" (рис. 6). Остання могла означати нумерацію панорамних видів (Цифровий архів фотографій Д. Бабюка). Інша серія на сьогодні складається з чотирьох окремих фотографічних карток такого ж розміру без зазначення імені автора: "Вид на Старий замок" (Приватна колекція Д. Бабюка), "Вид Кам'янця від Польських фільварків" (Фотография Каменец-Подольск. Інтернет аукціон UNC.UA, 14.05.2021), "Вид Кам'янця від Гунських криниць" (Фотография Каменец-Подольск. Інтернет аукціон UNC.UA, 12.05.2021) і "Вид Кам'янця із замкового мосту" (Фотография Каменец-Подольск. Інтернет аукціон UNC.UA, 02.05.2021). Водночас фотографічний альбом учня і помічника Й. Кордиша В. Загорського, що датувався 1868-1870 рр., мав 49 фотографічних робіт, 14 з яких - це панорамні види Кам'янця-Подільського, авторами яких був його вчитель і колега (Приватна колекція С. Максимишина).

Більшість знімків першого професійного фотографа Кам'янця-Подільського Й. Кордиша на сьогодні знаходяться у різних архівах, музеях та приватних колекціях. Окремі фотографії, зроблені до 1868 р., деякий час зберігалися у місцевого колекціонера і головного охоронця Кам'янець-Подільського давнього сховища в 1907-1915 рр. О. Прусевича, які він використав у книзі "Кам'янець-Подільський: історичний нарис" (1915 р.) (Prusiewicz, 1915).

Помер Йозеф Кордиш 21 липня 1896 р. від туберкульозу, поховавши перед цим свою дружину і старшого сина (Garztecki, 1972, р. 208).

Висновки

Найбільшим досягненням у фотографічній справі в Кам'янці-Подільському на етапі становлення цього виду діяльності (середина 1850-х - 1880-ті рр.) була діяльність першого професійного фотографа Й. Кордиша. Його зусиллями в місті розпочала діяльність перша фотографічна студія й було відкрито павільйон для зйомок. Він заснував кам'янецьку школу фотографії, до якої входили його помічники В. Загоровський і П. Яворський, друкар М. Грейм. Після переїзду Й. Кордиша до Києва останній купив його фотостудію у 1871 р. і став формальним лідером місцевої фотографічної школи. Ми атрибутували його авторство 64 студійних портретів мешканців губернського центра та його передмість, 32 фотографії етнічних типів подолян і 55 панорамних світлин, відзнятих у кам'янецький період. Панорамні фотографії Й. Кордиша фіксували тогочасний вигляд губернського центру Поділля - міста Кам'янця-Подільського та фіксували зміни вигляду його архітектурних об'єктів впродовж 1859-1868 рр., що є надзвичайно цінним джерелом для дослідників. Активно фіксував Й. Кордиш містян у традиційних світських та національних костюмах. Фотографічний доробок Й. Кордиша широко відомий як в Україні, так і у країнах центральної та східної Європи, а його фотографічні роботи свідчать про високу майстерність автора, творчий підхід і прагнення відобразити естетику зображених на фото персонажів та урбаністичних мотивів. Авторитет Й. Кордиша у фаховому середовищі і висока якість його фотознімків спонукали інших подільських фотомайстрів наслідувати стандарти, закладені цим піонером фотографічної справи на Поділлі.

Список використаних джерел і літератури

1. Державний архів міста Києва.

2. Державний архів Хмельницької області.

3. Жекова, Т. (1990). К 150-летию изобретения фотографии. Юбилеи науки. Київ: Наукова думка, 234-246.

4. Новороссийский календарь на 1858 год от Ришельевского лицея. (1857). Одесса: Городская типография, 406 с.

5. Новороссийский календарь на 1859 год от Ришельевского лицея. (1858). Одесса: Городская типография, 411 с.

6. Осетрова, Г. (1986). Вулиця Карла Маркса, 12. Прапор Жовтня, 28 грудня, 3. Полное собрание законов Российской империи (Собр.2, Т. 37, №38276), 832.

7. Попов, А. (2013) Российские фотографы (1839-1930). Словарь-справочник. Музей органической культуры (Т.1), 816 с.

8. Приватна колекція Г. Вишневської (м. Варшава).

9. Приватна колекція Д. Бабюка (м. Кам'янець-Подільський).

10. Приватна колекція С. Максимишина (м. Москва).

11. Российский государственный исторический архив.

12. Сіцінський, Ю. (1928). Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст.: історичноархеологічні нариси. Кам'янець-Подільський, 99 с.

13. Фотографические портреты Иосифа Кордеша. (1857). Одесский вестник, (20). 19февраля, 98.

14. Фотография Каменец-Подольск. Інтернет аукціон UNC.UA. URL: https://unc. ua/auction/kamenec-podolskiy-foto-1870-1980-gody-ukraina-881004 (дата звернення: 14.05.2021).

15. Фотография Каменец-Подольск. Інтернет аукціон UNC.UA. URL: https://unc.ua/ auction/kamenec-podolskiy-foto-1870-1980-gody-podolskaya-gubernia-ukraina-881007 (дата звернення: 12.05.2021).

16. Фотография Каменец-Подольск. Інтернет аукціон UNC.UA. URL: https://unc.ua/ auction/kamenec-podolskiy-foto-1870-1980-gody-podolskaya-gubernia-ukraina-881009 (дата звернення: 02.05.2021).

17. Фотоотпечаток. Кордыш Иосиф. Портрет семьи. Музей антропологии и этнографии им. Петра Великого (кунсткамера) (Россия), инв. № 2040-102.

18. Цифровий архів фотографій Д. Бабюка (м. Кам'янець-Подільський).

19. Bibliotheque nationale de France, departement Societe de Geographie. 22 phot. de types ethniques de Podolie par J. Kordysch. SG WC-105.

20. Bulletin de la Societe francaise de photographie. Paris. (1863). 181 р.

21. Garztecki, J. & Plutecka, G. (1987). Fotografowie nietypowi. Krakow, 254.

22. Garztecki, J. (1972). Mistrz zapomniany. O Michale Greimie z Kamienca. Krakow: Wydawnictwo Literackie, 407 р.

23. Kobieta niezidentyfikowana. Sygn: F.89048/W. Biblioteka Narodowa. URL: https://polona.pl/item/kobietaniezidentyfikowana,NzYyMTQzNjA/1/#info:metadata (дата звернення:12.05.2022).

24. Manirjwska, E. (2019). Potografy and cultural heritage in the age of Nationalism: Europe's eastern borderland. London: Bloomsbury Visual Arts, 262 р.

25. Polska Akademia Umiej^tnosci, Kamieniec Podolski. Koscioi potrynitarski, Biblioteka Naukowa PAU i PAN w Krakowie, Zbiory Specjalne. Sygn: BZS.RKPS.12219. k. 27.

26. Prusiewicz, A. (1915). Kamieniec-Podolski: szkic historyczny. Warszawa: Naki. Ksiegarni Leona Jdzikowskiego, 128 р.

27. Tygodnik Illustrowany. (1861). (Vol.3, №92), 248 р.

28. Tygodnik Illustrowany. (1861). (Vol.4, №116), 232 р.

29. Tygodnik Illustrowany. (1861). (Vol.4, №102), 96 р.

30. Tygodnik Illustrowany. (1866). (Vol.14, №378), 304 р.

31. Widok ogolny Kamienca Podolskiego. Magazyn Ikonografii. Sygn: F.13000/IV A. Biblioteka Narodowa. URL: https://polona.pl/item/widok-ogolny-kamienca-podolskiego,ODU yNzM2NA/0/#info:metadata (дата звернення:10.05.2022).

32. Zbiory ikonograficzne і fotograficzne. Kamieniec-Podolski. (1863). Panoramiczny widok twierdzy nad Smotryczem. DI 57503 MNW

33. References:

34. Derzhavnyi arkhiv mista Kyieva [State archive of the city of Kyiv]. [in Ukrainian].

35. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti [State archive of Khmelnytskyi region]. [in Ukrainian].

36. Zhekova, T. (1990). K 150-letiyu izobreteniya fotografii [To the 150th anniversary of the invention of photography]. Yubilei nauki. Kyiv: Naukova dumka, 234-246. [in Russian].

37. Novorossiyskiy kalendar na 1858 god ot Rishelevskogo litseya [Novorossiysk calendar for 1858 from Ryshelyevsky Lyceum]. (1857). Odessa: Gorodskaya tipografiya, 406 s. [in Russian].

38. Novorossiyskiy kalendar na 1859 god ot Rishelevskogo litseya [Novorossiysk calendar for 1858 from Ryshelyevsky Lyceum]. (1858). Odessa: Gorodskaya tipografiya, 411 s. [in Russian].

39. Osetrova, H. (1986). Vulytsia Karla Marksa, 12. [12 Karl Marx Street]. Prapor Zhovtnia, 28 hrudnia, 3. [in Ukrainian].

40. Polnoe sobranie zakonov Rossiyskoy imperii [The full assembly of laws of the Russian Empire] (Sobr.2, Vol.37, # 38276), 832. [in Russian].

41. Popov, A. (2013). Rossiyskie fotografyi (1839-1930) [Russian photographers (18391930)]. Slovar-spravochnik. Muzey organicheskoy kulturyi. Vol.1, 816 s. [in Russian].

42. Pryvatna kolektsiia H. Vyshnevskoi (m. Varshava) [Private collection of G. Vishnevska (Warsaw)]. [in Poland].

43. Pryvatna kolektsiia D. Babiuka (m. Kamianets-Podilskyi) [Private collection of D. Babyuk (Kamianets-Podilskyi)]. [in Ukrainian].

44. Pryvatna kolektsiia S. Maksymyshyna (m. Moskva) [Private collection of S. Maksimyshin (Moscow)]. [in Russian].

45. Rossiyskiy gosudarstvennyiy istoricheskiy arhiv [Russian State Historical Archive]. [inRussian].

46. Sitsinskyi, Yu. (1928). Oboronni zamky zakhidnoho Podillia XIV-XVII st.: istorychnoarkheolohichni narysy [Defensive castles of western Podillia of the XIV-XVII centuries: historical and archaeological essays]. Kamianets-Podilskyi, 99 s. [in Ukrainian].

47. Fotograficheskie portretyi Iosifa Kordesha [Photographic portraits of Iosif Kordesh]. (1857). Odesskiy vestnik, (20). 19 fevralya, 98. [in Russian].

48. Fotografiya Kamenets-Podolsk. Internet auktsion UNC.UA. [Photography KamenetsPodolsk. Internet auction UNC.UA.]. Retrieved from https://unc.ua/auction/kamenec-podolskiy-foto-1870-1980-gody-ukraina-881004 [in Russian].

49. Fotografiya Kamenets-Podolsk. Internet auktsion UNC.UA. [Photography KamenetsPodolsk. Internet auction UNC.UA.]. Retrieved from https://unc.ua/auction/kamenec-podolskiy-foto-1870-1980-gody-podolskaya-gubernia-ukraina-881007 [in Russian].

50. Fotografiya Kamenets-Podolsk. Internet auktsion UNC.UA. [Photography KamenetsPodolsk. Internet auction UNC.UA.]. Retrieved from https://unc.ua/auction/kamenec-podolskiy-foto-1870-1980-gody-podolskaya-gubernia-ukraina-881009 [in Russian].

51. Fotootpechatok. Kordyish Iosif. Portret semi [Photoprint. Kordysh Iosif. Family portrait]. Muzey antropologii i etnografii im. Petra Velikogo (kunstkamera) (Rossiya), inv. № 2040-102. [in Russian].

52. Tsyfrovyi arkhiv fotohrafii D. Babiuka (m. Kamianets-Podilskyi) [Digital archive of photographs by D. Babyuk (Kamianets-Podilskyi)]. [in Ukrainian].

53. Bibliotheque nationale de France, departement Societe de Geographie. 22 phot. de types ethniques de Podolie par J. Kordysch. SG WC-105. [in France].

54. Bulletin de la Societe fran^aise de photographie. Paris. (1863). 181 p. [in France].

55. Garztecki, J. & Plutecka, G. (1987). Fotografowie nietypowi. Krakow, 254 s. [in Poland].

56. Garztecki, J. (1972). Mistrz zapomniany. O Michale Greimie z Kamienca. Krakow: Wydawnictwo Literackie, 407 s. [in Poland].

57. Kobieta niezidentyfikowana. Sygn: F.89048/W. Biblioteka Narodowa. Retrieved from https:// polona.pl/item/kobieta-niezidentyfikowana,NzYyMT QzNj A/1/#info:metadata [in Poland].

58. Manirjwska, E. (2019). Potografy and cultural heritage in the age of Nationalism: Europe's eastern borderland. London: Bloomsbury Visual Arts, 262 p. [in England].

59. Polska Akademia Umiej^tnosci, Kamieniec Podolski. Kosciol potrynitarski, Biblioteka Naukowa PAU i PAN w Krakowie, Zbiory Specjalne. Sygn: BZS.RKPS.12219. k. 27. [in Poland].

60. Prusiewicz, A. (1915). Kamieniec-Podolski: szkic historyczny. Warszawa: Nakl. Ksiegarni Leona Jdzikowskiego, 128 s. [in Poland].

61. TygodnikIllustrowany. (1861). (Vol.3, №92), 248 s. [in Poland].

62. TygodnikIllustrowany. (1861). (Vol.4, №116), 232 s. [in Poland].

63. TygodnikIllustrowany. (1861). (Vol.4, №102), 96 s. [in Poland].

64. TygodnikIllustrowany. (1866). (Vol.14, №378), 304 s. [in Poland].

65. Widok ogolny Kamienca Podolskiego. [General view of Kamieniec Podolski.]. Magazyn Ikonografii. Sygn: F.1300O/IV A. Biblioteka Narodowa. [in Poland].

66. Widok ogolny Kamienca Podolskiego. Magazyn Ikonografii. Sygn: F.13000/IV A. Biblioteka Narodowa. Retrieved from https://polona.pl/item/widok-ogolny-kamiencapodolskiego,ODUyNzM2NA/0/#info:metadata [in Poland].

67. Zbiory ikonograficzne і fotograficzne. Kamieniec-Podolski. (1863). Panoramiczny widok twierdzy nad Smotryczem. DI 57503 MNW [in Poland].

Додатки