Інтеграція гуманітарних дисциплін у вивченні теми історичної пам’яті про голокост

Статтю присвячено дослідженню методики інтерпретації художніх творів на перетині художнього та історичного дискурсів, висвітленню оповідних стратегій під час вивчення новітніх художніх явищ у шкільному курсі української літератури. Звертання до наративного аналізу в системі інтегрованого уроку української та зарубіжної літератури дозволяє виявити аксіологічне, філософське, психологічне спрямування поетичних творів, що стосуються історичних трагедій XXстоліття. Запропоновано варіанти об'єднання «наскрізних» тем програмного матеріалу української, зарубіжної літератури, історії, курсу «Мистецтво» з метою використання засобів компаративного аналізу щодо творів вітчизняних і зарубіжних авторів, актуалізації взаємозв'язків між художніми кодами різних видів мистецтв. Наративний аналіз у цьому сенсі допомагає виявленню особливого типу внутрішнього текстового зв'язку між логікою поетичної думки і документальністю історичної події. З'ясовано загальні аспекти авторських стратегій окремих літературних творів з курсу програмного і позаклас- ного читання. Застосовано методи гендерного аналізу та інтерпретації тексту з метою окреслення специфіки оповідних стратегій я-нараторів на різних структурних рівнях художнього простору. Під час виявлення різних форм наративної оповіді до шкільного аналізу залучаються літературознавчі коментарі й поняття, використовуються підходи до інтерпретації художньо вмотивованих деталей, символів, національно-культурних кодів. Доведено, що в загальноєвропейському та українському контексті наративне відображення подій крізь призму колективного образу «ми», а також чоловічої та жіночої свідомостей, корелює з образом людини, приреченої пройти важкий шлях випробувань. Розроблено концепцію міждисциплінарного проєкту з метою комплексного подання навчального матеріалу в аспекті проблемно-тематичного, порівняльного осмислення художніх творів різних видів мистецтв, спрямованих на висвітлення цінностей людського життя, морально-етичного ставлення до трагічних подій історії народу. Наголошено також на тому, що промовлені українською мовою інтернаціональні історії жертв Бабиного Яру утворюють цілісний поетичний текст про пам'ять, що об'єднує декілька смислових та часових шарів та працює на нашу ідентичність.

Ключові слова: Голокост, інтегрований урок, наративний аналіз, жіночий і чоловічий наратив, «наскрізні» теми.

Mania NIKOLCHENKO,

Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Ukrainian Philology Department

Olha HOLUSHCHAK,

Undergraduate at the Ukrainian Philology Department

INTEGRATION OF HUMANITARIAN DISCIPLINES IN THE THEMES STUDY OF HOLOCAUST HISTORICAL MEMORY

The article is devoted to the study of the works of art interpretation methodology at the intersection of artistic and historical discourses, highlighting narrative strategies when studying the latest artistic phenomena in the school course of Ukrainian literature. Narrative analysis application in the system of integrated lesson of Ukrainian and foreign literature, allows to identify the axiological, philosophical, psychological direction of poetic works concerning historical tragedies of the 20th century. Variants of combining “cross-cutting " themes of program material of Ukrainian, foreign literature, history, course “Art" with the purpose of using means of comparative analysis in relation to works of domestic and foreign authors, actualization of interrelations between art codes of different kinds of arts are offered. Narrative analysis in this sense helps to identify a special type of internal textual connection between the logic ofpoetic thought and the documentary nature of a historical event. General aspects of narrative analysis of authorial strategies of separate literary works from the course of program and extracurricular reading are clarified. Methods of gender analysis and interpretation of the text are applied in order to outline the specifics of narrative strategies of self-narrators at different structural levels of the artistic space. In identifying various forms of narrative narrative, literary comments and concepts are involved in school analysis, approaches to the interpretation of artistically motivated details, symbols, and national- cultural codes are used It has been proved that in the pan-European and Ukrainian context, a narrative events reflection through the prism of “we" collective image, as well as male and female identity, correlates with the image of a person who is doomed to go through the difficult path of trial. It is also emphasized that the international stories of Babi Yar victims spoken in Ukrainian form a holistic poetic text about memory, combining several semantic and temporal layers and working for our identity.

Key words: Holocaust, integrated lesson, narrative analysis, women's and men's narratives, “cross-cutting" topics.

Постановка проблеми

Тема збереження історичної пам'яті є важливим виміром у шкільному курсі літературної освіти: через усвідомлення причин і наслідків історичних катастроф формується особистий досвід причетності й відповідальності, обговорюються складні питання морального вибору. Навчально-методичний зміст програми української та зарубіжної літератур охоплює деякі аспекти проблеми: можливість почати розмову про культуру пам'яті надається в середній ланці літературної освіти, проте повною мірою використовувати емоційно-ціннісний потенціал художніх творів, занурюючись у контекст трагічних історичних подій, маємо наприкінці вивчення теми війни і миру, підсумовуючи знання старшокласників про літературний процес. Водночас поза межами програми залишається чимало творів, духовний вплив яких має особливе значення у висвітленні подій Другої світової війни й Голо- косту. Сучасні вимоги до полікультурної освіти, поширення інформаційних ресурсів у різноманітних сферах науки та мистецтва утворюють необхідний простір дослідницького дискурсу та зумовлюють актуальність зазначеної проблеми. Ґрунтуючись на тенденції міжпредметної взаємодії під час організації роботи учнів із художніми та історичними джерелами, вважаємо за доцільне розширити шкільний аналіз художнього твору елементами наративної інтерпретації, спрямованої на розкриття аспектів оповідної манери персонажів, наративного моделювання хронотопу, образотворення, інтертекстуальності як складників психологізму викладової манери. Результатом цього пошуку є навчально-методичний проєкт «Голос пам'яті. Проблемне осмислення трагедії геноциду в сучасній культурі», спрямований на об'єднання «наскрізних» тем програмного матеріалу української, зарубіжної літератури, історії, курсу «Мистецтво» та використання засобів компаративного аналізу щодо творів вітчизняних і зарубіжних авторів, актуалізації взаємозв'язків між художніми кодами різних видів мистецтв.

Аналіз досліджень

Пошук шляхів відтворення пам'яті про трагедію світових катастроф - знищення єврейського народу під час нацистського геноциду, жахливі події українського голодомору - презентований у працях учасників освітніх програм інституту Ткума, Українського центру вивчення Голокосту, в монографіях науковців А. Медведовської (Медведовська, 2013), Т Ільї- ної (Ільїна, 2013), А. Грицман (Грицман, 2007). Вчені схиляються до думки, що методологічними принципами викладання цієї складної аксіологіч- ної теми повинні бути багатопланова світоглядна підготовка, компетентнісно орієнтоване навчання, формування громадянської відповідальності в контексті проблемно-дискусійних питань сучасності. Адже осмислення подій Голокосту в системі уроків історії, літератури, мистецтва дає змогу не тільки провести паралелі між минулим і сьогоденням, але й усвідомити причини етно- катастроф сучасної цивілізації, наслідки колективної травми, висвітлити замовчувані сторінки минулого. Аспекти інтерпретації художнього твору з точки зору «наскрізної» взаємодії тем, ідей, образів, символів між декількома індивідуально-авторськими системами розглядали вітчизняні науковці Л. Мірошниченко (Мірошниченко, 2007), О. Орлова (Орлова, 2013), Л. Мацевко- Бекерська (Мацевко-Бекерська, 2011). На основі аналізу наукових джерел ми дійшли висновку, що в практиці інтегрованого вивчення навчальних дисциплін морально-етичний сенс художнього твору впроваджується системою творчих дослідницьких завдань, установленням міжлітератур- них асоціацій, а також засобами інтерпретації авторських наративних стратегій. голокост інтегрований урок художній

Мета статті - подолання фрагментарності у викладанні історико-літературної теми і створення нових моделей вивчення історичної пам'яті про Голокост у контексті інтегрованого, компетентнісно орієнтованого навчання. Запропонований навчально-методичний проєкт, цільовим призначенням якого є розроблення комплексу занять щодо порівняльного осмислення художніх творів, спрямованих на висвітлення цінностей людського життя, морально-етичного ставлення до трагічних подій історії народу. Завданнями проєкту визначені корекція змісту навчальних програм, упорядкування наочного матеріалу, розроблення та впровадження відповідних видів аналізу, особистісно зорієнтованих на розвиток критичного мислення учнів.

Виклад основного матеріалу

У визначенні підходів до інтерпретації художнього твору під час вивчення гуманітарних дисциплін стає помітним інтегрований характер аналізу, що охоплює концептуальний, образний, міфологічний простори, відображає діалог текстів, репрезентує взаємодію візуальних, музичних і поетичних засобів усередині оповіді. Саме тому доцільно створити в процесі опрацювання літературного матеріалу історико-мистецький контекст, побудувати систему уроків, зорієнтованих на досягнення цілісності сприймання глибини трагедії Голокосту в модерністському зображенні. Для цього слід виокремити твори, які стосуються найжахливіших трагедій XX століття, мають спільні художньо- виразні модальності, використовуючи художню мову різних видів мистецтв. Аналіз чинних програм з української і зарубіжної літератури, курсу «Мистецтво» дає можливість об'єднати історико- художній матеріал за визначенням «наскрізних» тем, провести мистецькі аналогії, структурувати програмні твори згідно з особливостями рецепції теми збереження історичної пам'яті. Провідним принципом диференціації навчального матеріалу в межах проєкту є розкриття смислових і симво- ліко-образних аспектів інтерпретації художніх творів про Голокост, зумовлених особливостями запропонованої учням проблематики. Виокремлені декілька ідейно-тематичних напрямів відповідно до морально-етичних та філософських засад осмислення художнього твору. Проаналізуємо їх.

Напрями інтеграції змістовних компонентів навчальних програм суспільно-гуманітарних галузей

Переходячи від загальних контекстів рецепції Голокосту до конкретно українського, слід зазначити, що сучасний художній простір охоплює болісні замовчувані сторінки історії. Тому слід до основного змісту програмного матеріалу залучити твори з національною рецепцією теми геноциду, зокрема роман-хроніку А. Кузнецова «Бабин Яр», поетичну збірку М. Кіяновської «Бабин Яр. Голосами», повість М. Матіос «Черевички Божої матері», роман Т. Пахомової «Я, ти і наш мальований і немальований Бог», повісті А. Дімарова «Пам'ять», «Симон-різник». За спостереженням науковців, новаторство в постмодерністській розробці теми Голокосту стосується «топосної динаміки», особливого зв'язку між пам'яттю і простором. У цьому сенсі хронотоп дороги, притаманний поетичному простору зазначених творів, постає символом страдницького шляху та позначається пошуком особливого поетичного висловлювання, що поринає в підсвідоме, а також визначенням особливостей мовної манери оповідачів з огляду на психологічні характеристики та світогляд. Так, метафоризація дороги в поетичному тексті М. Кіяновскої «Бабин Яр. Голосами» відбувається у самому відчутті темпоритму руху - різному для чоловіків і жінок. Пропонуючи учням візуально відтворити маршрут героя, враховуючи зупинки- паузи та емоційно-експресивні сплески, побачимо знак кола, що є уособленням жіночого наративу: коло виявляється образною модифікацією жіночого архетипу, спрямованого на захист життя і майбутнє відродження світу. Водночас наратив чоловіків характеризується особливим ритмом внутрішнього монологу: про це свідчить повна відсутність пунктуації, медитативні рефрени, що створюють враження постійного крокування - розгортається пряма лінія. Водночас виокремлення в поетичному наративі П. Целана оксюморонних образів «чорне молоко світання», «світ, почорнілий від диму крематоріїв», метафор «могила в повітрі», «дим крематоріїв», «пам'ять, розпорошена у повітрі» підсилює враження протистояння та одночасного розгортання подій у протилежних проєкціях буття - жахливої реальності й поза межею болю.

Підсумовуючи, слід зазначити, що робота з творами з тематики Голокосту в системі інтегрованого уроку може бути зорганізована за методологією наративного аналізу, що містить такі компоненти:

- залучення фактів порівняння творів української та зарубіжної літератури з точки зору оповідної манери, специфіки розкриття внутрішнього світу персонажів: поліфонія голосів у поезії П. Целана і М. Кіяновської; чоловічий та жіночий пам'ятевий простір у поезії про Голокост; роль образу ірраціонального оповідача у творах М. Зусака «Крадійкакнижок» і сучасної української письменниці М. Матіос «Черевички Божої матері»;

- виявлення концептуальної ідеї для утворення образно-смислових конструктів: біблійні ремінісценції в поетичній оповіді; акцентування мовної особистості дітей у розробленні теми пам'яті про Голокост; болючі питання провини та її репрезентація у свідомості свідків трагедії;

- занурення в образ за допомогою інтермеді- альних зв'язків між творами різних видів мистецтв: контрапункт хору голосів у поезії П. Целана і музичних творах А. Шнітке, Г. Малера; візуальні метафори травматичного досвіду в живописі в'язнів концтаборів та поезії про Голокост; роль інтерв'ю та документальних першоджерел як претексту художньої нарації;

- виокремлення композиційних засобів, художніх деталей, що зумовлюють стилістичну специфіку оповіді: хронотоп шляху у світовій та українській поезії про Голокост; образи циклічного міфологічного часу в художніх текстах;

- персоніфікація образу за допомогою творчих комунікативно-діяльнісних форм роботи: використання технології сторітелінгу, створення медіатекстів, презентація психологічних портретів, дискусії.

Усвідомлення аксіологічного значення трагічної теми та помітна фрагментарність її висвітлення в шкільному курсі української та зарубіжної літератури вимагають ефективних проблемно-творчих підходів. Проєкт інтегрованого порівняльного аналізу творів зарубіжних і вітчизняних авторів, визначення інтермедіальних взаємозв'язків художніх кодів різних видів мистецтв, залучення ресурсів позакласного читання та дискусійного навчання виявляється перспективним напрямом діяльності. Звертання до наративних стратегій інтерпретації в системі інтегрованого уроку української та зарубіжної літератури дозволяє виявити аксіологічне, філософське, психологічне спрямування поетичних творів, що стосуються історичних трагедій XX століття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ