Листи Андре Мазона до Михайла та Катерини Грушевських

Размещено на http://www.allbest.ru/

Листи Андре Мазона до Михайла та Катерини Грушевських

Віталій Тельвак, доктор історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії та спеціальних історичних дисциплін, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Франка; Євген Луняк, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії України, професор, Ніжинський державний університет ім. М. Гоголя

Анотація

В публікації на підставі листів Андре Мазона до Михайла та Катерини Грушевських, котрі відклалися в їхньому родинному фонді у Центральному державному історичному архіві України в м. Києві, з'ясовуються особливості взаємин французького й українського інтелектуалів. Методологічне підґрунтя становить міждисциплінарний підхід. При цьому важливу роль відіграли методи філософського, загальнонаукового та конкретно-історичного характеру. Особливий акцент зроблено на структурно-функціональному системному аналізі історіографічних фактів, порівняльно-історичному методі, критичному аналізі документального матеріалу, виходячи з принципів об'єктивності й історизму. Наукова новизна. Листи А. Мазона до М. та К. Грушевських публікуються вперше.

Висновки. Епістолярій висвітлює малознані контакти французького й українського вчених. Встановлено, що безпосереднім приводом до налагодження листування стала зацікавленість А. Мазона українською наукою, культурою, а також намагання М. Грушевського поширити свої історіографічні ідеї у Франції шляхом перекладу «Очерка истории украинского народа». Цим питанням присвячені листи початку ХХ ст. В роки еміґрації український учений за посередництва французького колеґи популяризував у Західній Європі видавничу продукцію очолюваного ним Українського соціологічного інституту. В другій половині 1920-х рр. кореспонденти порушували питання книгообміну та формування української колекції в бібліотеці Інституту славістичних студій у Парижі. Поряд із цим обговорювалася проблема наукового відрядження К.Грушевської до європейських академічних осередків, а також до французької столиці. Зміст опублікованого епістолярію дозволяє зробити висновки про багатолітні приятельські взаємини двох учених.

Ключові слова: Андре Мазон, Михайло та Катерина Грушевські, епістолярій, співпраця, інституційний книгообмін.

Abstract

Andre Mazon's Letters to Mykhailo Hrushevskyi and Kateryna Hrushevska

Vitalii Telvak, Doctor of Historical Sciences (Dr. Hab. in History), Professor at Department of World History and Special Historical Disciplines, I.Franko Drohobych State Pedagogical University; Yevhen Luniak, Doctor of Historical Sciences (Dr. Hab. in History), Head of History of Ukraine's Department, Professor, M. Hohol Nizhyn State University (Nizhyn, Ukraine)

The publication based on Andre Mazon's letters to Mykhailo Hrushevskyi and Kateryna Hrushevska, which were deposited in their family fund in the Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv, clarifies the peculiarities of the relationship between French and Ukrainian intellectuals. The methodological basis is the interdisciplinary approach. At the same time, methods of philosophical, general scientific and concrete-historical nature played an important role. Particular emphasis is placed on the structural-functional systematic analysis of historiographical facts, comparative-historical method and the method of critical analysis of documentary material based on the principles of objectivity and historicism. Scientific novelty. A. Mazon's letters to M. Hrushevskyi and K. Hrushevska are published for the first time.

Conclusions. The epistolary covers little-known contacts between French and Ukrainian scholars. It was established that the direct reason for the correspondence was A. Mazon's interest in Ukrainian science and culture, as well as M. Hrushevskyi's attempts to spread his historiographical ideas in France by translating the Essay on the History of the Ukrainian People. The letters of the beginning of the 20th century are devoted to these questions. During the years of emigration, the Ukrainian scientist, with the mediation of his French colleague, popularized in Western Europe the publishing products of the Ukrainian Sociological Institute headed by him. In the second half of the 1920s, correspondents raised the issue of book exchange and formation of the Ukrainian collection in the library of the Institute of Slavic Studies in Paris. Along with this, the problem of K. Hrushevska's scientific trip to European academic centers, as well as to the French capital, was discussed. The content of the published epistolary allows us to draw conclusions about the long-standing friendly relations between the two scientists.

Keywords: Andre Mazon, Mykhailo Hrushevskyi and Kateryna Hrushevska, epistolary, cooperation, institutional book exchange.

У грушевськознавчій літературі останнього десятиліття рецептивній проблематиці відведено особливу увагу. Це зумовлено зростаючим розумінням необхідності контекстуального осмислення інтелектуальної спадщини М.Грушевського, адже тривалий час панував стереотип, що вона створювалася винятково для «домашнього вжитку». При цьому найбільш вагомим джерелом для дослідників є розлогий епістолярій українського вченого, що дозволяє відтворити його численні професійні контакти та зрозуміти специфіку взаємин з представниками того чи іншого академічного середовища. Епістолярій цей, унаслідок буремних подій періоду кінця ХІХ - першої третини ХХ ст., зберігся надзвичайно нерівномірно. Така особливість зумовила домінування в рецептивній грушевськіані російських, польських, німецьких сюжетів.

Вирівнюючи цей своєрідний проблемно-тематичний дисбаланс, спробуємо привернути увагу дослідників до феномену французької грушевськіани. І хоча на сьогодні є певні спроби її осмислення, вони здебільшого фраґментарні Тельвак В. Творча спадщина Михайла Грушевського в оцінках сучасників (кінець ХІХ - 30-ті рр. ХХ ст.). - К.; Дрогобич, 2008. - С.217, 350, 352, 394. або сфокусовані на періоді другої половини ХХ ст. Луняк ЄВивчення наукової спадщини Михайла Грушевського у Франції // Історіографічні дослідження в Україні. - Вип.23. - К., 2013. - С.103-121. Свій аналіз ми розпочнемо з намагання реконструювати взаємини М.Грушевського з його сучасником, знаним французьким славістом Андре Мазоном (1881-1967 рр.). Наскільки про це дозволяють говорити надзвичайно нечисленні джерела, їх поєднували найбільш тривалі у часі, з-посеред інших французьких знайомих українського вченого, взаємини. Певним підтвердженням цього є й зібрані у фонді Грушевських листи А. Мазона, котрі друкуємо нижче.

Про обставини першого знайомства українського історика та його молодшого французького колеґи нічого не відомо. Сам А. Мазон принагідно, вітаючи М. Грушевського з шістдесятиліттям, пригадував, що особисто знає ювіляра вже 23 роки, відтоді, як гостював у нього у Львові 1903 р. Ювілей академіка М.С.Грушевського: 1866-1926. І: Ювілейні засідання. ІІ: Привітання. - К., 1927. - С.138. На жаль, він не вказав конкретнішої дати, тож ми не знаємо, чи знайомство відбулося до або після першої подорожі М. Грушевського в Париж, де він у квітні й на початку травня 1903 р. викладав курс української історії для слухачів Російської вищої школи суспільних наук. Це дозволило б нам припустити, що знайомство з А. Мазоном було пов'язане з науково-видавничими планами М. Грушевського, котрі з'явилися після відвідин французької столиці, зокрема наміром підготувати свій лекційний курс французькою.

Так чи інакше, але саме відтоді нав'язується епізодичний епістолярний діалог між двома славістами. Крім поодиноких листів А.Мазона про це також свідчать згадки у щоденнику М.Грушевського. Так, 3 (16) січня 1905 р. львівський історик занотував: «Потішив мене українською] карткою Мазон» Грушевський М. Щоденник [1904-1905 рр.] / Підгот. до друку І.Гирича, О.Тодійчук // Український історик. - 2006-2007. - Ч.4/1-2. - С.35.. Ідеться, вочевидь, саме про привітання з нагоди Нового року, котре відклалося в архіві: «Вітаючи Вас з новим роком, бажаю Вам усього найкращого - Щиро прихильний до Вас Андре Мазон» (док. №1). Підтриманню взаємин між двома діячами сприяла й та обставина, що впродовж 1905-1909 рр. А. Мазон викладав французьку мову у Харківському університеті, тож у своїх поїздках між Батьківщиною та Російською імперією подеколи зупинявся у Львові. Про один із таких візитів на початку березня 1906 р. згадується у щоденнику М.Грушевського: «Був вчора Мазон в дорозі з Харкова» Центральний державний історичний архів України, м. Київ. - Ф.1235. - Оп.1. - Спр.25. - Арк.108 зв..

У той час український історик, вочевидь, просив французького колегу бути посередником між ним і паризькими видавцями у справі перекладу та публікації його популярної історії України. Про це свідчить подячний лист А. Мазона, котрий, отримавши в подарунок «Очерк истории украинского народа», відразу висловився стосовно питання перекладу праці, порушеного, мабуть, самим автором. Адресант відписав до Львова: «Що ж стосується майбутнього видання французького перекладу, я поки не можу нічого певного Вам повідомити» (док. №2). Про посередницькі послуги А. Мазона у своєму щоденнику згадував і сам М. Грушевський. Так, наведена нотатка з приводу перебування французького колеґи у Львові в березні 1906 р. мала продовження: «Просив я його (тобто А. Мазона - Авт.) попитати у Жіара, чого він хоче властиво» Там само..

У часи війни та революції ім'я А. Мазона на деякий час зникло зі сторінок мемуарних текстів М. Грушевського. Відомо, що в 1918 - на початку 1919 рр. французький славіст перебував у Петрограді при французькій військовій місії й з початком політики червоного терору опинився за ґратами, провівши кілька місяців у петроградській, а згодом - у московській в'язниці (сумнозвісній Бутирці). Лише у грудні 1918 р. за клопотанням М.Скрипника його випустили з ув'язнення, тож на початку 1919 р. він виїхав у Францію. Про свої поневіряння учений згодом напише у книжці «Військова та революційна лексика в Росії (19141918)» (Париж, 1920 р.), виявивши чудову обізнаність про революційні події та про нові реалії на теренах колишньої імперії Романових. Як знаємо, приблизно у цей же час змушений був виїхати до Європи й автор «Історії України-Руси».

Взаємини А. Мазона та М. Грушевського відновилися вже в роки еміґраційного побуту колишнього голови Центральної Ради, хоча обставини життя обох учених радше не сприяли особистій зустрічі. Як відомо, А. Мазон тоді працював у далекому від Парижа Страсбурзькому університеті, а український історик відвідував лише французьку столицю (у другій половині червня - в липні та листопаді 1919 р. Грушевський М. В першій делегації Української партії соціалістів-революціонерів // Його ж. Твори: У 50 т. - Т.4, кн.2: Листопад 1918 р. - жовтень 1926 р. - Л., 2013. - С.116-121, 136-139.), опікуючись низкою суспільно-політичних і науково-організаційних проектів Пиріг Р., ТельвакВ. Михайло Грушевський: життєпис на тлі доби. - Херсон, 2021. - С.377-378, 380-381.. Описуючи своє перебування у Франції, М. Грушевський згадував про зустрічі з «кількома французькими ученими», але не наводив жодних імен.

Наскільки про це дозволяють говорити листи, приводом для відновлення кореспонденції стала науково-організаційна діяльність М. Грушевського в еміґрації. Так, укотре отримавши в подарунок від українського колеґи книжку, А. Мазон 11 грудня 1920 р. написав: «Я Вам дуже глибоко вдячний за пересилку мені свого “Abrege de I'histoire de I'Ukraine”. Це саме той твір, якого нам так бракувало французькою мовою і Ви заповнили ним таку важливу лакуну. Я не забарюся згадати про його вихід у світ у першому номері нашого “Revue des Etudes Slaves”, який вийде наприкінці січня» (док. №3). Відзначимо, що він дотримався обіцянки та, дійсно, бібліографічний огляд з'явився на шпальтах нового французького часопису Mazon A. Chronique: publications // Revue des Etudes Slaves. - Tome premier. - Paris, 1921. - P.159-160., котрий у короткому часі здобув авторитет у славістичних колах. Відтоді французький журнал уважно стежив за розгорнутою М.Грушевським науково-дослідною роботою, інформуючи свого читача про її здобутки Грушевський М.С. Твори: У 50 т. - Т.46, кн.ІІ: Рецензії на праці Михайла Грушевського (1915-1938) / Упор. В.Тельвак. - Л., 2015. - С.461-472.. Подекуди такі бібліографічні огляди робив сам А.Мазон.

Ще один лист, який стосується цього періоду, також присвячений науковій діяльності М.Грушевського в рамках видавничої програми Українського соціологічного інституту, зокрема її рецепції у французьких академічних колах. У ньому адресант пропонував українському колезі особисту зустріч. Швидше за все, попри кількаразові гостинні запрошення А. Мазона відвідати Страсбурґ, давні знайомі так тоді й не побачилися. Принаймні М. Грушевський нічого не згадував про таку подорож у листах до третіх осіб.

Більш насиченими були взаємини українського та французького вчених у другій половині 1920-х рр. Так, А. Мазон відгукнувся вітальним адресом на широке вшанування 60-ліття М. Грушевського, висловивши захоплення багатою й різнобічною науковою діяльністю ювіляра та запевнивши його в «найщирішій дружбі» Ювілей академіка М.С.Грушевського... - С.329.. Він також перепросив колеґу, що не зміг особисто бути присутнім на його святі, але висловив надію на швидке побачення «у листопаді або грудні цього року». І дійсно, невдовзі після ювілейних заходів А. Мазону вдалося приїхати до Києва на запрошення ВУАН. Щоправда, сталося це дещо пізніше від запланованого терміну, а саме в першій половині березня 1927 р.

У Київ А. Мазон прибув разом з іншим знаним французьким славістом Антуаном Мартелем. Про перебіг цього візиту ми знаємо небагато. Сам М. Грушевський, коли вже гість поїхав, писав у листі до К. Студинського: «Ми приймали Мазона у себе приватно, як давнього знайомого, Академія - офіціально» Листи Михайла Грушевського до Кирила Студинського (1894-1932 рр.) / Упор. Г. Сварник. - Л.; Нью-Йорк, 1998. - С.208.. Зрозуміло, що візит авторитетних іноземців потрапив у поле зору радянських органів держбезпеки, чий сексот звернув увагу своїх кураторів на іґнорування М. Грушевським урочистого заходу, влаштованого академічним керівництвом на честь французів. Зрештою, як було відзначено в повідомленні, «нічим цікавим цей вечір не відзначався, це була звичайна офіційна церемонія з привітаннями та виступами» Галузевий державний архів Служби безпеки України. - Ф.65. - Спр.С-13835 (справа-формуляр на Миколу Левченка). - Арк.90. Висловлюємо вдячність Оксані Юрковій за привернення уваги до цього сюжету..

Принагідно зауважимо, що пізніше співробітники радянських «органів» активно використовуватимуть цей візит при фабрикуванні гучної справи так званого «Українського національного центру» Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський: Справа «УНЦ» і останні роки (1931-1934). - К., 1999. - С.104, 242..

Після Києва А. Мазон вирушив на Батьківщину через Львів. Він просив київського колегу посприяти в налагодженні контактів з очільниками НТШ для отримання повного комплекту видань товариства, що мали скласти основу української колекції в паризькому Інституті славістичних студій. Користуючись такою оказією, М. Грушевський передав через А. Мазона листа голові НТШ К. Студинському, де попросив піти назустріч побажанням французького вченого: «Проф. Мазон клопочеться коло скомплектування важніщих українських наукових видань в Institut des Etudes Slaves, і ми йому в тім якомога помагаємо. Він дуже бажає одержати від Вас комплект “Записок”, і я думаю - та мабуть і Ви так само, що в інтересі нашім лежить се, щоб у сім Інституті - як у віденськім семінарі славістики свого часу, був комплект видань тов[ариства]. Шевченка, отже варто постаратися!» Листи Михайла Грушевського до Кирила Студинського (1894-1932 рр.). - С.208.. Крім цього, київський академік просив львівського колегу пояснити французькому гостеві «Ваші відносини до Академії, варто їх йому знати» Там само.. Ішлося, вочевидь, про тліючий конфлікт між К.Студинським і тодішнім академічним керівництвом в особах С.Єфремова та А.Кримського, що був продовженням їхнього протистояння з самим М.Грушевським.

Львівські українці надзвичайно гостинно прийняли А.Мазона. Вчений не тільки одержав повний комплект видань Шевченкового товариства, але й 2 липня 1927 р. був обраний закордонним членом цієї нетитулованої української Академії наук Члени Товариства дійсні // Хроніка Наукового товариства імени Шевченка у Львові: за роки 1926-1930. - Ч.69-70. - Л., 1930. - С.105.. По поверненні в Париж він написав до Києва емоційного листа, в якому не шкодував подячних слів: «Я дуже вражений тим прийомом, який я отримав у Вас в Києві, і я неймовірно Вам за нього вдячний. [...] Я дуже задоволений також своїм перебуванням у Львові, де, завдяки Вам, я отримав якнайкращий прийом від Товариства Шевченка. Мсьє Студинський мав добру волю здобути для нашого Інституту слов'янських студій повну колекцію публікацій цього товариства, таку необхідну колекцію для всієї славістичної бібліотеки, що користується такою повагою, тож ось, таким чином, мало-помалу, однак достатньо швидко, зорганізується наш український фонд. [...] Ви нам так сильно допомогли досягти такого результату: ми Вам за це дуже вдячні» (підкреслення А. Мазона - Авт.; док. №5).

Також у згаданому листі А. Мазон порушив питання приїзду у Францію Михайла та Катерини Грушевських, про що, мабуть, ішлося під час їхньої зустрічі в Києві: «Ми були б дуже раді приймати Ваш кількаденний візит у Парижі. Не змушуйте нас занадто довго чекати. Що ж стосовно Вашої доньки, це справа вирішена у Ваших задумах, і ми не забаримося посприяти реалізації цього спроектованого вояжу: ми зробимо все від нас можливе, щоб зробити цю подорож легкою та корисною для її пошуків» (док. №5). Цій проблемі було присвячено лист М. Грушевського до паризького приятеля, чернетка якого відклалася в родинному фонді. З нього дізнаємося про рішення Грушевських відправити до Франції Катерину та Марію Сильвестрівну, для яких академік попросив колегу зробити необхідні дозвільні документи (док. №7). Сам М. Грушевський відмовився від подорожі через надмірну завантаженість, але додав: «Можливо цей вояж моєї дружини й моєї доньки надасть хоробрості здійснити й мені пізніше таку ж подорож і зробити візит до Вас, про який Ви мені казали у своєму листі» (док. №7).

А. Мазон дотримався своєї обіцянки оперативно вирішити справи з підготовкою дозвільних документів, тож К.Грушевська у супроводі матері наприкінці грудня 1927 р. виїхали в піврічне закордонне відрядження. Головною метою подорожі був саме Париж, але внаслідок хвороби Катерини до столиці Франції вона потрапила лише у квітні 1928 р. Там дослідниця працювала в бібліотеках, відвідувала наукові й мистецькі заходи, нав'язувала необхідні знайомства Матяш І. Зірка першої величини: життєпис К.М.Грушевської. - К., 2002. - С.142-146.. Крім можливих неофіційних зустрічей із А.Мазоном, Катерина виголосила доповідь на засіданні заснованого ним Французького товариства славістів.

Наукове відрядження К. Грушевської виявилося настільки успішним, що в неї виникло бажання повторити поїздку. Про це свідчить єдиний на сьогодні відомий нам лист А. Мазона до доньки М.Грушевського. В ньому французький учений писав про «надію Вас знову незабаром побачити у Парижі під час нового перебування тут для проведення студій» та інформував адресатку про можливість зустрічі з потрібними їй колеґами (док. №6). Але, як знаємо, ані Михайла Сергійовича, ані його доньку радянська влада за кордон так і не відпустила. Більше того, подорож до Парижа та налагодження контактів із французькими фахівцями стали одним із сюжетів сфабрикованої проти К. Грушевської (вже по смерті патріарха родини) кримінальної справи.

У середині березня 1931 р. М. Грушевський разом із донькою Катериною виїхав у наукове відрядження - на сесію АН СРСР. Дорогою до Ленінграда історик захворів і зупинився в Москві. Він знав про арешти відомих діячів УПСР, колишніх членів Центральної Ради, і розумів, що невдовзі настане його черга. Після затримання й несподіваного звільнення М. Грушевському заборонили залишати місце «почесного заслання», і він провів останні роки свого життя у цьому місті, намагаючись постійно працювати науково за жертовної підтримки доньки та дружини. У той час історик зі зрозумілих причин згорнув епістолярні й колежан- ські контакти. Попри це, знайомі М.Грушевського, котрі перебували у справах у радянській столиці, не оминали скромної оселі академіка. Так, І.Матяш у переліку відвідувачів опального діяча згадує й французького славіста («приїздив з Парижа [до Москви] за книгами професор Андре Мазон, який, вірогідно, відмовився від поїздки до української столиці після інформації про «українські справи») Там само. - С.190.. Така зустріч дійсно могла відбутися в 1932 р., коли французький учений у статусі закордонного члена АН СРСР (був обраний 1928 р.) відвідував Москву на запрошення Всесоюзного товариства культурних зв'язків із закордоном Див. докл.: Ржеуцкий В.С. Андре Мазон, ВОКС и советско-французское научное сотрудничество (до Второй мировой войны) // Французы в научной и интеллектуальной жизни России. - Москва, 2010. - С.293-300.. Утім нам поки що не вдалося прямими свідченнями підтвердити це припущення.

Своєрідним фінальним акордом взаємин двох інтелектуалів став некролог А. Мазона на передчасну смерть українського колеґи. Відзначимо, що це був єдиний голос співчуття, котрий прозвучав від грона французьких славістів на українську адресу з цього сумного приводу. На шпальтах «Revue des Etudes Slaves» А. Мазон із жалем констатував: «Україна втратила свого історика: Михайло Грушевський помер [...], залишивши найбільш багату спадщину, якої українська традиція ще не мала. Цей вчений був визначним інтелектуалом своєї країни на початку ХХ ст.» Mazon A. Necrologie: Mychajlo Hrusevs'kyj // Revue des Etudes Slaves. - Tome quinzieme. - Paris, 1935. - P.185.. Переповівши в біографічному річищі головні події життєвого і творчого шляху, французький славіст підніс велич усебічної праці М. Грушевського на благо рідного народу. Саме жертовне служіння українству, переконаний А. Мазон, змусило кабінетного вченого взятися за кермо відродженої Української держави, а згодом покликало організовувати українознавчі студії в радянському Києві. Велична наукова та організаційна діяльність М. Грушевського загальновизнана, відзначав автор. Навіть якщо взяти до уваги тільки дві фундаментальні історичні студії академіка та здобутки очолюваних ним наукових інституцій, можна говорити про епохальність його внеску до скарбниці української культури. «Інститут славістичних студій у Франції, - підсумовував А. Мазон, - за працею якого пильно стежив та всіляко підтримував Михайло Грушевський, уважає за честь віддати шану й низький уклін пам'яті цього видатного дослідника» Ibid. - P.187.. Відтоді, наскільки про це дозволяють говорити відомі нам джерела, французький славіст більше не звертався до аналізу спадщини свого українського колеґи.

Як засвідчив проведений аналіз, у реконструкції взаємин чільних українського та французького славістів є чимало «білих плям», котрі спонукають до подальшого пошуку джерел. Насамперед ідеться про листи самого М. Грушевського, що мали б відкластися в документальній спадщині А. Мазона. Нині нам відома лише чернетка одного листа українського історика, котру наводимо нижче. Також наша розвідка оприявнює потребу перекладу та публікації нечисленних листів інших французьких інтелектуалів (назвемо для прикладу Ш.-В.Ланґлуа, А.Меє, А.Леронже, Е.Лешера), які відклалися в архіві автора «Історії України-Руси». В підсумку така робота дозволить нам більш арґументовано говорити про особливість французької грушевськіани як важливої складової українсько-французького інтелектуального діалогу кінця ХІХ - першої третини ХХ ст.

***

Опубліковані нижче листи А.Мазона відклалися в родинному фонді Грушевських, що зберігається у Центральному державному історичному архіві України в м. Києві (ф.1235, оп.1, спр.619). Усього на сьогодні маємо шість кореспонденцій французького вченого. Доля листів Михайла та Катерини Грушевських до А.Мазона поки що невідома. Один лист М.Грушевського, як уже згадувалося, дійшов до нас у чернетці - маємо український варіант зі французькими вкрапленнями, а також франкомовний переклад. Наводимо більш повний франкомовний варіант, написаний, вочевидь, рукою К.Грушевської. Листовне спілкування французького та українських учених, як свідчить його зміст, збереглося далеко не повністю, причиною чого були згадані на початку статті втрати архіву Грушевських.

При археографічному опрацюванні листів усі текстові скорочення, за винятком загальноприйнятих, розкрито у квадратних дужках. Дрібні особливості тексту (закреслення, вставки над рядками) не обумовлюються. Назви творів, періодичних видань та видавництв автор писав як у лапках, так і без них. У публікації подаємо всюди в лапках. Авторські дати й місця написання листів наведено там, де вони є в ориґіналі. Встановлені публікаторами дати подано у заголовку листа у квадратних дужках із відповідним коментарем. Українсько- та російськомовний тексти листів А.Мазона наведено в його власній редакції. Франкомовні тексти скопіював з оригіналів і переклав українською доктор історичних наук Євген Луняк.

References

1. Hrushevskyi M. (2006-2007). Shchodennyk [1904-1905 гг.] / Pidhot. do druku I. Hyrycha, O. Todiichuk. Ukrainskyi istoryk, 4/1-2, 15-74. [in Ukrainian].

2. Hrushevskyi M. (2013). V pershii delehatsii Ukrainskoi partii sotsialistiv-revoliutsioneriv. HrushevskyiM.S. Tvory: U50 v., 4, 2: lystopad 1918r. - zhovten 1926r., 116-139. Lviv. [in Ukrainian].

3. Hrushevskyi M.S. (2015). Tvory: U50 v., 46, 2: Retsenziinapratsi Mykhaila Hrushevskoho (1915-1938). Lviv. [in Ukrainian].

4. Luniak Ye. (2013). Vyvchennia naukovoi spadshchyny Mykhaila Hrushevskoho u Frantsii. Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini, 23, 103-121. [in Ukrainian].

5. Matiash I. (2002). Zirkaper shoively chyny: zhyttiepys K.M. Hrushevskoi. Kyiv. [in Ukrainian].

6. Prystaiko V., Shapoval Yu. (1999). MykhailoHrushevskyi: Sprava “UNTs” іostanniroky (1931-1934). Kyiv. [in Ukrainian].

7. Pyrih R., Telvak V. (2021). Mykhailo Hrushevskyi: zhyttiepys na tli doby. Kherson. [in Ukrainian].

8. Rzheutskij V.S. (2010). Andre Mazon, VOKS i sovetsko-frantsuzskoe nauchnoe sotrudnichestvo (do Vtoroj mirovoj vojny). Frantsuzy v nauchnojiintellektualnojzhizniRossii, 293-300. Moskva. [in Russian].

9. Svarnyk H. (Comp.) (1998). Lysty Mykhaila Hrushevskoho do Kyryla Studynskoho (1894-1932 rr.). Lviv; Niu-York. [in Ukrainian].

10. Telvak V. (2008). Tvorcha spadshchyna Mykhaila Hrushevskoho v otsinkakh suchasnykiv (kinet XIX - 30-ti rr. XX st.). Kyiv; Drohobych. [in Ukrainian].

мазон грушевський інтелектуальний

Приложение

№1

[кінець 1904 р.] Приблизно датувати цей лист дозволив щоденник М.Грушевського, в якому у записі від 3 (16) січня 1905 р. львів-ський історик занотував: «Потішив мене україн[ською] карткою Мазон» (див. прим.4).

Вітаючи Вас з новим роком, бажаю Вам усього найкращого - Щиро прихильний до Вас.

Andre Mazon [підпис] 18, rue du Vieux Colombier

ЦДІАК України. - Ф.1235. - Оп.1. - Спр.619. - Арк.5. Оригінал, автограф, рукопис. Лист на візитній картці з типографським друком «'Andre Mazon. 18, rue du Vieux Colombier». Мова листа українська

№2

18 апреля [1905 р.] Здогадно датувати цей лист дозволяє його зміст, адже перше видання «Очерка истории украинского народа» вийшло друком наприкінці 1904 р. Також на користь нашого датування говорить те, що А.Мазон згадує про своє повернення з Праги в Париж. Як відомо, він навчався в 1905-1906 рр. у Празькому університеті. (Париж)

Многоуважаемый профессор!

Я только что вернулся из Праги в Париж, и спешу сердечно поблагодарить Вас за посылку Вашего «Очерка истории украинского народа» «Очерк истории украинского народа» - праця М.Грушевського науково-популярного характеру, що витримала за життя автора чотири видання (1904, 1906, 1911, 1913 рр.).. Что же касается будущего издания французского перевода, я не могу ничего определенного пока Вам сообщить. Briere Мається на увазі французький видавець., кажется, недоволен переводом и желает значительных поправок (впрочем на Вашем счету!). Обо всем этом мы поговорили с госп[одином] Boyer Поль-Жан-Марі Буає (1864-1949 рр.) - французький філолог і мовознавець-славіст, професор російської мови, адміністратор Школи східних мов (1908-1936 рр.). У 1921 р. разом з А.Мазоном і А.Меє став засновником найвідо- мішого славістичного часопису Франції «Revue des Etudes Slaves». Наукові інтереси були тісно пов'язані з Україною, зокрема він досліджував життя і творчість Т.Шевченка. В 1926 р. з нагоди 60-річчя М.Грушевського відзначив його праці як «фундамент українського патріотизму»., и он Вам напишет поподробнее недели через две. - Прошу Вас принять уверение в моем глубоком уважении и совершенной преданности.

Andre Mazon [підпис] 18, rue du Vieux Colombier

Там само. - Арк.10-10 зв. Оригінал, автограф, рукопис. Мова листа російська

№3

Страсбург, 11 грудня 1920 [р.] Вельмишановний і дорогий колего

Я Вам дуже глибоко вдячний за пересилку мені свого «Abrege de l'histoire de l'Ukraine» Hruchevsky M. Abrege de l'histoire de l'Ukraine / Institut Sociologique Ukrainien. - Paris; Geneve; Prague, 1920. - 265 p.. Це саме той твір, якого нам так бракувало французькою мовою, і Ви заповнили ним таку важливу лакуну.

Я не забарюся згадати про його вихід у світ у першому числі нашого «Revue des Etudes Slaves» «Revue des Etudes Slaves» - журнал слов'янських студій, видання Інституту слов'янознавства Паризького універ-ситету, виходив у Парижі з 1921 р. Крім статей і нотаток часопис містив хроніку публікацій слов'янських народів. Редактори А.Меє, П.Буає, А.Мазон, А.Ваян (найдовше редагував А.Мазон)., яке вийде наприкінці січня.

В очікуванні задоволення від нової зустрічі з Вами, прошу прийняти моє глибоке шанування, вельмишановний і дорогий колего, як знак найщирішої поваги.

Андре Мазон [підпис]

P. S. Сподіваюся, Вас не образить, якщо я попрошу таке: чи не могли б Ви надіслати для мого семінару про слов'янську філологію ще й другий примірник Вашого цікавого «Abrege de l'histoire de l'Ukraine»?

Я був би цілковито щасливий отримати у вільний доступ інформацію для бібліотеки цього семінару про всі публікації за останні роки, пов'язані з Україною.

Там само. - Арк.1-2. Оригінал, автограф, рукопис. Мова листа французька. У лівому верхньому куті аркуша штамп «Страсбурзький університет. Філологічний факультет»

№4

Страсбург, 11 лютого 1921 [р.] Мій дорогий колего

Дякую за люб'язного листа, якого я отримав від Вас.

Ваші публікації, я вже знаю це достеменно, зацікавили між іншим кількох спеціалістів із політичних питань Східної Європи, серед яких

мсьє Луї Ейзенманн Луї Ейзенманн (1869-1937 рр.) - французький історик, військовий і політичний діяч, один з очільників Інституту слов'янських студій (Institut d'Etudes Slaves), редактор часописів «Слов'янський світ» («Le Monde Slave») в 1924 р. та «Історичний огляд» («Revue Historique») в 1926 р., вулиця Ернест Крессон, 20, Париж (14-й округ); мсьє Домінуа Вочевидь мається на увазі Фюсьєн Домінуа (1888-1938 рр.) - французький журналіст і філолог-славіст, професор чеської та словацької мов у паризькій Національній школі живих східних мов., кореспондент «Le Temps» у Празі, Лоретанська площа, буд. 109, IV округ у Празі;

мадемуазель Луїза Вайс Луїза Вайсс (1893-1983 рр.) - французька журналістка, письменниця, феміністка, політикиня, документалістка. Під час Другої світової війни активна учасниця антинацистського руху опору. Дослідниця війн і конфліктів. Засновниця Інституту полемології в Лондоні. Активістка боротьби за мир у всьому світі. В 1979 р. стала одним із перших і на той час найстарішим депутатом Європарламенту. її ім'я нині носить головна будівля Європарламенту у Страсбургу. із редакції «Europe Nouvelle», вул. де Лілль, 75, Париж (7-й округ);

мсьє Каміль Блок Каміль Блок (1865-1949 рр.) - французький історик-архівіст. Директор Музею війни (Першої світової) в 1918-1934 рр., директор Музею війни, вул. дю Колізе, 39, Париж; мсьє Парізе Жорж Парізе (1865-1927 рр.) - французький історик, професор Страсбурзького університету., професор Страсбурзького університету, директор Інституту сучасної історії цього університету.

Тим, хто до мене звертатиметься, я охоче повідомлятиму про примірники публікацій Українського соціологічного інституту, а також буду Вам вельми вдячний, мій дорогий колего, якщо Ви зможете надіслати для нашого семінару:

«Anthologie de la litterature ukrainienne jusqu'au milieu du XIXe siecle» Anthologie de la litterature ukrainienne jusqu'au milieu du XIXe siecle / Avec un avant-propos de M.A.Meillet. - Paris; Geneve; Prague: Institut sociologique Ukrainien, 1921. - 144 p.;

«Abrege de l'Histoire de l'Ukraine»;

«Origine de la Societe et de l'Etat» Ідеться, вочевидь, про працю: ГрушевськийМ. Початки громадянства (генетична соціольоґія). - [Відень], 1921. - 328 c.;

«Documents pour servir a l'histoire du mouvement social en Ukraine» Ідеться, вочевидь, про працю: Грушевський М. З починів українського соціалістичного руху: Мих. Драгоманів і жене-вський соціалістичний гурток (Institut Sociologique Ukrainien. Documents pour servir a l'histoire du mouvement social en Ukraine. Dragomanov et le groupe socialiste de Geneve). - Відень, 1922. - 212 с. А.Мазон узяв інформацію про цю книжку з видавничих проспектів Українського соціологічного інституту, не знаючи, що на той момент вона ще не вийшла друком. «Histoire de la revolution en Ukraine» Ідеться про працю: Христюк П. Замітки і матершли до історії української революції: 1917-1920 рр. - [Відень], 1921-1922.;

«La Galicie en 1918-1920» Ідеться про працю: ЛозинськийМ. Галичина в рр. 1918-1920. - [Відень], 1922. - 228 с. А.Мазон узяв інформацію про неї з видавничих проспектів Українського соціологічного інституту, не знаючи, що на той момент вона ще не вийшла друком.

і, нарешті, якщо Ви маєте це в розпорядженні, повну серію «Memoires presentes a la Conference de la Paix par la Delegation ukrainienne» Ідеться про працю: Memoires presentes a la Conference de la Paix par la Delegation ukrainienne. - Paris, 1919. - 134 p.. Переклад, який здійснив М.Л.Кастор Французький видавець., є непоганим, але я побажав би робити ще краще. Якщо Ви проводитимете кілька днів у Страсбурзі, мій дорогий колего, не забаріться повідомити мене про цей час.

Дружньо тисну Вам руку.

Андре Мазон [підпис]

Там само. - Арк.3-4 зв. Оригінал, автограф, рукопис. Мова листа французька. У лівому верхньому куті аркуша штамп «Страсбурзький університет. Філологічний факультет»

№5

Париж, 23 липня 1927 [р.] Вельмишановний і дорогий колего

Вже дуже багато часу я хочу Вам написати. Однак повернення до Парижа одного мандрівника, котрий відвідав Вашу країну Вірогідно, йдеться про французького письменника й журналіста Анрі Беро, який у 1925 р. відвідав СРСР і написав дуже критичну щодо радянського ладу книжку «Що я побачив у Москві» (1926 р.). Вона викликала значний резонанс у французькому суспільстві та хвилю засудження з боку прокомуністичної інтеліґенції., стало річчю жахливою: на нього нападали з усіх боків, і він знайшов якогось товстуна, котрому бракувало руйнівної роботи; втім заледве він зможе задовольнити все те, що від нього чекають. Саме так у мене й відбулося, тож я прошу Вас побачити в тому вибачення затримки цього листа.

Я дуже вражений тим прийомом, який я отримав у Вас в Києві Див. про це у вступній статті., і я неймовірно Вам за нього вдячний. Я повідомив наших французьких колег про свої враження від України; я їм сказав, якою є наукова діяльність, що відбувається в академії, зокрема й на історичній секції; і я сподіваюся, що зміг їх переконати в мирі, котрий має панувати для нас у відносинах між науковими інституціями наших двох держав. Додам також, що я говорив і з Альбваксом Моріс Альбвакс (1877-1945 рр.) - французький філософ і соціолог, представник соціологічної школи Е.Дюркгайма, відомий як засновник наукової галузі дослідження історичної колективної пам'яті. В роки Другої світової війни був активним учасником антинацистського руху опору. Загинув у Бухенвальді., і з Моссом Марсель Мосс (1872-1950 рр.) - французький етнолог і соціолог, племінник і учень Е.Дюркгайма. Вважається «батьком» французької антропології. Ініціатор створення Інституту етнології в Парижі. Суттєво вплинув на засновни-ка структурної антропології К.Леві-Стросса., і з Фоконне Поль Фоконне (1874-1938 рр.) - французький соціолог і кримінолог, учень та послідовник Е.Дюркгайма. Разом із М.Моссом був співредактором часопису «Соціологічний рік» («L'Annee Sociologique»), заснованого Е.Дюркгаймом. про той інтерес, який виник поміж декого з вас стосовно соціологічної школи Дюркгайма. Якщо ми матимемо задоволення бачити прибуття сюди мадемуазель Катрін Грушевської, вона зможе краще від мене їм розповісти про те, що є.

Я дуже задоволений також своїм перебуванням у Львові, де, завдяки Вам, я отримав якнайкращий прийом від Товариства Шевченка. Мсьє Студинський Кирило Студинський (1868-1941 рр.) - український філолог-славіст, літературознавець, мовознавець, фольклорист, письменник і громадський діяч, голова НТШ у Львові (1923-1932рр.). Його син Юрій (1903-1965 рр.) певний час навчався в Парижі. мав добру волю здобути для нашого Інституту слов'янських студій повну колекцію публікацій цього товариства, таку необхідну колекцію для всієї славістичної бібліотеки, що користується такою повагою, тож ось, таким чином, мало-помалу, однак достатньо швидко, зорганізується наш український фонд. Слідом за Українською бібліотекою та разом з нею «українізато- ри» поширюватимуться, а приклад мсьє Мартеля Рене Мартель (1893-1976 рр.) - французький історик, публіцист, журналіст. Разом з І.Борщаком написав працю «Життя Мазепи» (1931 р.). Під час Другої світової війни співпрацював із нацистами, за що був засуджений., я сподіваюся, наслідуватиметься. Ви нам так сильно допомогли досягти такого результату, ми Вам за це дуже вдячні.

Мсьє Мартель, завдяки моїм наполяганням, був нарешті призначений керівником семінару в Університеті Лілля. Я йому доручив складати віднині рахунок українських публікацій у нашому «Revue des Etudes Slaves».

Ми були б дуже раді приймати Ваш кількаденний візит у Парижі. Не змушуйте нас занадто довго чекати. Що ж стосовно Вашої доньки, це справа вирішена у Ваших задумах, і ми не забаримося посприяти реалізації цього спроектованого вояжу: ми зробимо все можливе, щоб ця подорож стала легкою та корисною для її пошуків. Я щойно отримав вип. 3 збірки «Первісне громадянство» Назву подано українською., котра, як і попередні, сповнена багатими та цікавими матеріалами.

Прошу Вас передати запевнення моєї найглибшої поваги до мадам Грушевської та мою найщирішу подяку за чудову її гостинність. Перекажіть також мій братній привіт мадемуазель Катрін, а також прошу, щоб Ви й самі були впевнені, мій вельмишановний і дорогий колего, у моїх найщиріших почуттях високої поваги та симпатії.

Андре Мазон [підпис]

Там само. - Арк.3-3 зв. [помилка в нумерації - упор.]. Оригінал, автограф, рукопис. Мова листа французька. У лівому верхньому куті аркуша штамп «Французький комітет наукових зв'язків із Росією 140, Авеню де Сюффрен, Париж (округ XV)»

№6

Авеню де Сюффрен, 140 Париж (округ XV) 6 жовтня 1928 [р.]

Мадемуазель і дорога колего

Пробачте мені, що дякую Вам із таким запізненням за Вашого листа за липень цього року. Ми неймовірно вдячні за Ваш подарунок та маємо надію Вас знову незабаром побачити в Парижі під час нового перебування тут для проведення студій.

Зі свого боку, ми пережили літо страхітливе й болісне. Моя дружина мала напад, який змусив її провести літні канікули у клініці. В нас народилася маленька донечка, яка принесла нам щастя на кілька днів, але потім вона померла. І ми перебуваємо у глибокій жалобі.

Ви не зможете зробити візит до мсьє Буає Див. прим.27. цієї осені, оскільки його збила автів- ка й він має перелом плечової кістки. Ця пригода, на щастя, обійдеться без серйозніших наслідків, але він не зможе подорожувати зараз і його поїздка до України також відкладається на пізніше.

Я дуже радий дізнатися, що Ваш батько, завжди такий діяльний, закінчив ІХ том своєї «Історії України» Ідеться про 1-шу книгу 9-го тому «Історії України-Руси», що вийшла друком 1931 р.. Продуктивність вашої історичної секції заслуговує нашого всебічного захоплення. Сподіваюся, що Ви продовжите свої праці в галузі антропології та соціології, а також, що ми отримаємо незабаром нові підтвердження Ваших пошуків.

Чи вийшов уже випуск ГУ збірки «Етнографічний Вісник»? Написано українською. Ми його не отримували ані для Інституту слов'янських студій, ані для мене, тоді як отримали випуск V цього самого журналу.

Дозвольте мені також попросити Вас про одну велику послугу. Чи не могли б Ви нам посприяти в отриманні для мого учня Унбеґауна Борис Унбеґаун (1895-1973 рр.) - філолог, мовознавець-славіст німецького походження. Був учнем А.Мазона. Дійсний член Української вільної академії наук (УВАН) у США., котрий завершує роботу про слов'янські свідчення щодо взяття Константинополя турками, збірки, опублікованої в Києві 1911 р.: «Serta Borysthenica, сборник в честь проф. Ю.А.Кулаковского»? Там є стаття Соболевського «Эней Сильвий и Курбский», яка нам конче необхідна. Якщо можливо, у крайньому випадку, дати нам для користування цей том - ми його повернемо за кілька днів.

Прошу Вас, мадемуазель і дорога колего, передати запевнення моєї поваги й вітання від моєї дружини мадам Грушевській, а також бути впевненою особисто щодо себе та Вашого батька в моїх почуттях шанобливої симпатії й відданості.

Андре Мазон [підпис]

Там само. - Арк.4-5 зв. [помилка в нумерації - упор.]. Оригінал, автограф, рукопис. Мова листа

№7

Чернетка листа М.Грушевського до А.Мазона [вересень 1927 р.] Приблизно датувати цей лист дозволяє його зміст, адже він є відповіддю на лист А.Мазона від 23 липня 1927 р. Також М.Грушевський згадує про підготовку до відзначення сторіччя «Малороссийских песен» М.Максимовича, яке планувалося на 2 жовтня 1927 р.

Вельмишановний і дорогий колего

Щиро дякую за Вашого люб'язного листа, ми зберігаємо найяскравіший спогад про Ваш візит і ми будемо раді зустрітися з Вами незабаром особисто.

Я не мав змоги відповісти Вам раніше, оскільки хотів скористатися цими кількома «мертвими тижнями» для продовження ІХ тому своєї «Історії України» й практично не відривав від неї руки.

Нині ж ми робимо свій візит до Вас - моя донька Катерина, котра складатиме компанію моїй дружині, яка хотіла б проконсультуватися в одного лікаря в Парижі з приводу свого поганого здоров'я.

Я Вам дуже вдячний за клопотання перед школою Дюркгейма, які Ви зробили щодо першої. Тепер же дозволю собі скористатися Вашою обіцяною люб'язністю й звертаюся до Вас із проханням посприяти отриманню дозволу на в'їзд до Франції для мадам Марії Гр[ушевської] 56 років.

Після отримання такого дозволу ми негайно почнемо клопотання щодо паспортів, за якими б моя донька могла б бути в Парижі у жовтні місяці. На шляху туди їй доведеться зупинитися у Відні, щоб переслати нам багато книг з бібліотеки нашого Українського соціологічного інституту, які нам необхідні для поточних робіт. Сподіваюся, що дозвіл в'їзду до Франції полегшить їй в'їзд і до Австрії.

Можливо, цей вояж моєї дружини й моєї доньки надасть хоробрості здійснити й мені пізніше таку ж подорож і зробити візит до Вас, про який Ви мені казали у своєму листі.

В цю мить ми продовжуємо готуватися до відзначення сторіччя «Малороссийских песен» Максимовича, яке планується 2 жовтня. Сподіваємося, цим заходам відведуть доволі визначне місце.

Я гадаю, що все буде добре, але, якщо виникнуть якісь труднощі у французькому посольстві, дозволю собі Вам телеграфувати.

У будь-якому разі я зроблю все можливе, щоб моя донька змогла вирушити якомога раніше. Буду дуже щасливий, якщо її подорож виявиться вдалою - це надасть хоробрості й мені, щоб здійснити незабаром подібний захід і подякувати особисто Вам і нашим колегам за вашу люб'язність.

Плекаю надію, що Ви вже отримали другу частину V тому моєї «Історії української літератури»?

Там само. - Спр.275. - Арк.132-133. Оригінал, рукопис

Размещено на Allbest.ru