Історична пам’ять як чинник внутрішньої і зовнішньої політики Республіки Польща
Огляд феномену історичної пам’яті Республіки Польща. Розв’язання внутрішніх і зовнішніх завдань держави за різними напрямами. Огляд відносин Польщі з Німеччиною та з Росією. Питання провини перед поляками з боку Німеччини, недостатнього компенсування.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.03.2023 |
| Размер файла | 47,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Водночас зазначимо: якщо з середини 1990-х рр. українсько-польські відносини нарощували потенціали двосторонньої взаємодії, що дало привід оголосити відносини стратегічними, то з 1999 р. відбулося певне їх охолодження. Серед причин такої ситуації можна назвати деяку політичну переорієнтацію Варшави, а також непослідовність українських можновладців у проведенні зовнішньополітичних рішень, активізацію українсько-російських відносин. «Українське керівництво форсуватиме зближення з Росією, а інтеграцію з Європою в Києві розуміють як інтеграцію з її східною (російською) європейською частиною», - окреслили український вектор європейської політики у Варшаві. «Захід не інвестуватиме українську економіку, оскільки стратегічним інвестором у такій ситуації можуть бути тільки росіяни», -- повідомляли польські офіційні ЗМІ.
Зі свого боку, плекаючи власні інтереси, Польща намагалася розвивати самостійні активні відносини з Росією.
На цьому непростому тлі тодішній глава польської держави Александер Квасьневський проводив чітку лінію на підтримку України в очах Заходу: українську тему він порушував під час досить частих зустрічей із президентом США, за лобіювання якого Польща успішно просувалася в європейські та євроатлантичні структури. Нагадаємо, що це був час міжнародної ізоляції України, спричиненої власними політичними кризами, як касетний скандал, «кольчужна» справа, «кучмизм» тощо.
У цьому контексті варто зазначити виважену та далекоглядну позицію польського сусіда: президенти змінюються, а народ залишається.
Участь Польщі в Євросоюзі вимагала відповідних змін у двосторонній співпраці. На цьому новому етапі країни були змушені шукати компромісних рішень і прийнятних виходів із ситуації, що склалася. Тому що польська сторона - учасник ЄС - змушена була переглянути низку договірних питань, починаючи з безвізового режиму для українців - до торговельних обмежень.
Водночас відносини України і Польщі не оминали і деякі непорозуміння. Це виявилось у скасуванні візиту глави польської держави в Україну, приводом для чого було використано ситуацію навколо меморіалу «Орлят» у Львові; загострення з польського боку «проблеми Волині»; широка кампанія з критикою доцільності підтримки України, що було названо «політичним романтизмом і ірраціоналізмом». ... У польських урядових і наукових колах перемагало антиукраїнське проросійське лобі.
Не додало позитиву і те, що РП з 1 липня 2003 р. запровадила візовий режим з Україною. Особливе занепокоєння з цього приводу виявили польські організації в Україні: запровадження візового режиму вони розглядали як прагнення відштовхнути поляків від їхніх коренів, від національної культури. Хоча пізніше ситуація була виправлена: для поляків в Україні Варшава розробила спрощене одержання віз, але складнощі з візового забезпечення залишалися.
Проблемним питанням у двосторонніх відносинах було й намагання Польщі, залежної від російських енергоносіїв, підтримувати російські енергетичні проекти. Всі ці складні питання, як можна зрозуміти, були викликані просуванням Польщі до Євросоюзу. Країна доводила європейським партнерам, які поглибили співпрацю з Росією, свою солідарність, спрямовану проти «проблемної» України.
У геостратегічному вимірі до цього додавалося ще й хитке положення самої Польщі щодо провідних країн Європи - Франції і Німеччини, котрі обережно ставилися до Варшави, як «проамериканського троянського коня». Нагадаємо: у зв'язку з іракської кампанією США Польща підтримала американську політику на противагу гострого засудження тієї війни провідними учасниками ЄС. Криза відносин настільки була глибокою, що Франція і Німеччина погрожували видворити Варшаву із ЄС.
Зрозуміло, що у такій ситуації намагання керівника Польщі підтримувати Україну саме в цей період наштовхувалося на негативну реакцію низки країн Євросоюзу. Європейські колеги застерігали Польщу від активного лобіювання інтересів України, давали зрозуміти, що тим самим польська хода до ЄС уповільниться.
Відносини Польщі і Росії на початку нового тисячоліття, за висловлюванням
урядових польських ЗМІ, набули «здорового прагматизму й історичної
відповідальності». Проросійські кола у Варшаві знайшли спільну мову з російським президентом і позитивно характеризували його політику. На той час Польща зробила вибір на користь російської нафти і газу навіть на противагу альтернативним норвезьким поставкам. Для рекламного підтвердження проросійського вектору офіційна Варшава провела в Польщі культурний захід «Рок Росії».
До того ж, нижня палата польського парламенту прийняла 22 липня 2016 р. «Резолюцію Сейму Республіки Польща у справі жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами щодо громадян Другої Речі Посполитої в 194345 роках», тоді спрямовану, між іншим, на розхитування стратегічного партнерства с українською державою [21].
В польському політичному середовищі і нині є сили, які намагаються вплинути на перегляд зовнішньополітичної концепції країни в бік переорієнтації на сильного партнера - на Росію. Така ситуація сприяє московії узалежнити польську політику і економіку, а Україну використати задля геополітичного примноження своєї могутності на противагу Заходу.
Напад Росії на Україну розставив крапки над «і». Вектор історичної пам'яті щодо російських злочинів проти польського народу хитнувся у бік України. Переконання більшості поляків у тому, що без незалежної України неможливе існування незалежної Польщі, стало своєрідним рефреном українсько - польського порозуміння. До зазначеного додамо, що у час випробування українське суспільство глибоко вдячно полякам за підтримку і рятування тисяч українських біженців, серед яких переважна більшість жінки і діти.
Євросоюз делегував Польщі функції геополітичного лідера у Східній Європі, що залишається й донині. Республіка Польща є відповідальною за східний вектор політики ЄС, зокрема за українське просування шляхом євроатлантичної і європейської інтеграції. І це доволі складне завдання Республіка Польща успішно виконує.
Отже, сутність польської пам'яті, що поляки трактують як національну ідентичність, є насамперед результатом переплетення різнорідних складових, які належать до загального переліку вірувань, цінностей і схильностей. І прагнення подолати протиріччя, узгодити позиції, розв'язати суперечки виглядає не дуже реалістичним, а також контрефективним.
З іншого боку, болючі вузли пам'яті, як еквівалент «місць пам'яті» (П'єр Нора), - це вузли конфліктів, клубки нерозв'язних і часто непропорційних переживань. Оскільки неможливо розлучитися зі світом нашої пам'яті, то, можливо, ми повинні нарешті прийняти його, прийняти привиди та кошмари нашої пам'яті, побачити в них нас самих. Можливо, тоді, ми нарешті зможемо вільно прямувати вперед - побачити, які перспективи чекають на нас у майбутньому (Ryszard Nycz).
З іншої сторони, польська пам'ять, на наше переконанням, як і будь-яка інша, має свої особливості, які породжені комплексом національних образ і історичним відчуттям меншовартості. У зв'язку з цим постає питання: чи не намагається принижена пам'ять повернути собі колишній високий статус, компенсувати свої історичні втрати, відтворити власну гідність через приниження інших пам'ятей та інших народів?
Історична пам'ять водночас стала «полем битви» (EnzoTraverso) конкуруючих складових публічної політики пам'яті: музеїв, пам'ятників, історії, сцен, інсталяцій тощо. Як нещодавно зауважив Мацей Яновський, історію Польщі ніколи не розповідали, а отже, і не слід розповідати лише як історію поляків, оскільки польська пам'ять ніколи не була лише пам'яттю (етнічних) поляків. Вона складалася з пам'яті інших народів і культур [22].
І якщо глибоко зануритись в польську пам'ять, то побачимо «багатомільйонну націю, яка наполегливо крокує назад, не в змозі відірвати погляду від минулого, постійно перетинаючи дорогу новій пам'яті, плутаючись у своїх втомлених ногах». До того ж забуває, що вона складається з пам'яті інших народів і культур, з якими зросла і збагатіла.
Список використаних джерел та літератури
історична пам'ять польща
1. Nycz R. Polska pami^c, TekstyDrugie, 6 2016.
2. Instytut Pami^ci Narodowej - Komisja Scigania Zbrodni Przeciwko Narodowi Polskiemu (IPN). 18.12.1998. Ustawa z dnia 18 grudnia 1998 r. o Instytucie Pami^ci Narodowej - Komisji Scigania Zbrodni Przeciwko Narodowi Polskiemu.
3. Wnuk R., Motyka G. Pany i rezuny. Wspolpraca AK-WiN i UPA 1945-1947. 1997; Tak bylo w Bieszczadach. Walki Polsko-ukrainskie 1943-1948. 1999; Od Rzezi Wolynskiej do akcji Wisla. 2011; Stryjek T., Zajqczkowski M., Motyka G. Mi^dzynarodowe aspekty akcji “Wisla”. 2020. 604 s.
4. Волинська трагедія: ненависть українців до поляків формувалась десятиліттями. 11 липня 2021. URL: https://www.radiosvoboda.org/a7volynska-trahediya-polyaky-ukrayintsi-dyversanty- bandy/31352114.html
5. Kulinska L. Jest autorkq i wspolautorkq licznych ksiqzek m.in.: “Dzieci Kresow” (tomy I-IV) i “Dzialalnosc terrorystyczna i sabotazowa nacjonalistycznych organizacji ukrainskich w Polsce w latach 1922-1939”. - 5 lipca 2022 r. URL: https://www.google.com/search?rlz=1C1YTUH_ plPL997PL997&q
6. Лисяк-Рудницький І. Нариси з історії нової України. Львів, 1991, Історичні есе, т. 1-2. Київ. 1994.
7. Польсько-українськістосунки в 1942-1947 роках у документах ОУН та УПА: у 2 т. - Т. 2: Війна під час війни. 1945 - 1947. Львів: Центр досліджень визвольного руху, 2011. 576 с.; Grzegorz M. Wolyn '43. Wydawnictwo Literackie. 288 s.
8. Чекаленко Л.Д. Зовнішня політика України. Дипломатична академія України при МЗС України. Київ. 2016. 308 с.; Спільна заява Президентів України і Республіки Польща «До порозуміння і єднання».
9. Місило Є. Волинський міф у 100 тисяч. Наше слово. Історія. № 6, 2019-02. 2019-03-03.
10. Gniazdowski M. “Ustalic liczb§ zabitych na 6 milionow ludzi”. Dyrektywy Jakuba Bermana dla Biura Odszkodowan Wojennych przy Prezydium Rady Ministrow. Polski Przeglqd Dyplomatyczny. 2008. no 1(41), p. 99-113.
11. Stola D. Zaglada #historia#Zydzi. Polskie dyskusje o Zagladzie - Siodme w tym roku akademickim spotkanie z serii "8 Wykladow na Nowe Tysiqclecie".
12. Дашкевич Я. Львівські науковці про історичну правду щодо збройного міжнаціонального конфлікту на Волині у 1943 році. 21 лютого 2003.
13. Кудряченко А.І. Федеративна Республіка Німеччина: засади демократичного сходження: монографія. Київ: Фенікс, 2020. 656 с.; Із спогадів Ришарда Білецького, який 30 років тому обіймав посаду прем'єр-міністра Польщі. 17.06.2021.
14. Польща готова офіційно вимагати від Німеччини репарації за Другу світову війну. 01 вересня, 2022.
15. Країнам ЄС дозволили неконтрольовано збільшувати дефіцит бюджету і борг. URL: https://finclub.net/ua/news/krainam-yes-dozvolyly-nekontrolovano-zbilshuvaty-derzhborh-i- defitsyt-biudzhetu.html
16. Польща підтримує вступ України до ЄС і НАТО. URL: https://poland.mfa.gov.ua/news/polshcha-pidtrimuye-vstup-ukrayini-do-yes-i-nato
17. Маас Х. Німеччина хоче покращити відносини з Росією, але для цього необхідний прогрес у вирішенні конфлікту в Україні. URL: https://lb.ua/tag/16471_gayko_maas
18. Slowikowski M. Partnerstwo dla Modernizacji - geneza, wqtpliwosci, perspektywy. 7 pazdziernika 2010. Swiat.
19. Merkel i Putin zostali przyjaciolmi. Wypominajq jej dawne spotkania. URL: https://wiadomosci.onet.pl/swiat/angela-merkel-pchnela-putina-do-wielkiej-wojny-rozmawiali- przez-telefon-67 -razy/x9xq0td
20. «Полекзит»: чи може Польща вийти з ЄС? URL: https://novapolshcha.pl/article/polekzit-chi- mozhe-polsha-viiti-iz-yes/
21. Нижня палата польського парламенту ухвалила резолюцію щодо Волинської трагедії 22 липня. Головна. 22 липня 2016. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2054707- sejm-polsi-uhvaliv-rezoluciu-pro-volinsku-tragediu.html.
22. Яновський М. Сироти Речі Посполитої. Від станового суспільства до сучасних націй 17951918. Polska - zarysdziejow. Варшава, 2015. 367 с.
References
1. Nycz, R. (2016). Polskapamigc, Teksty Drugie, 6. [In Polish].
2. Instytut Pami^ci Narodowej -- Komisja Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu (IPN). 18.12.1998. Ustawa z dnia 18 grudnia 1998 r. o Instytucie Pami^ci Narodowej -- Komisji Scigania Zbrodni przeciwko Narodowi Polskiemu. [In Polish].
3. Wnuk, R., Motyka, G. Pany i rezuny. Wspolpraca AK-WiN i UPA 1945-1947. 1997; Tak bylo w Bieszczadach. Walki polsko-ukrainskie 1943-1948. 1999; Od rzezi wolynskiej do akcji Wisla. 2011; Tomasz Stryjek, Mariusz Zaj^czkowski, Grzegorz Motyka. Mi^dzyna rodowe aspekty akcji “Wisla”. 2020. [In Polish].
4. Volynskatrahediia: nenavystukraintsiv do poliakivformuvalasdesiatylittiamy. 11 lypnia 2021.
[Online]. Available from: https://www.radiosvoboda.org/a/volynska-trahediya-polyaky-
ukrayintsi-dyversanty-bandy/31352114.html [In Ukrainian].
5. Kulinska, L. (2022). Jest autork^ i wspolautork^ ksi^zek m.in.: “Dzieci Kresow” (tomy I-IV) i “Dzialalnosc terrorystyczna i sabotazowa nacjonalistycznych organizacji ukrainskich w Polsce w latach 1922-1939”. - 5 lipca 2022 r. [Online]. Available from: https://www.google.com/ search?rlz=1C1YTUH_plPL997PL997&q [In Polish].
6. Lysiak-Rudnytskyi, I. (1994). Narysy z istoriinovoi Ukrainy. Lviv, 1991, Istorychniese, t. 1-2. Kyiv. 1994. [In Ukrainian].
7. (2011). Polsko-ukrainski stosunky v 1942-1947 rokakh u dokumentakh OUN ta UPA: u 2 t. T. 2: Viina pidchas viiny. 1945 - 1947. Lviv: Tsentr doslidzhen vyzvolnoho rukhu; Motyka, G. Wolyn 43. Wydawnictwo Literackie. [In Ukrainian].
8. Chekalenko, L. (2016). Zovnishnia polityka Ukrainy. DAU pry MZS Ukrainy. Kyiv. [In Ukrainian].
9. Misylo, I. (2019). Volynskyi mif u 100 tysiach. Nashe slovo. Istoriia, 6. [In Ukrainian].
10. Gniazdowski, M. (2008). “Ustalic liczb§ zabitych na 6 milionow ludzi”. Dyrektywy Jakuba Bermana dla Biura Odszkodowan Wojennych przy Prezydium Rady Ministrow. Polski Przeglqd Dyplomatyczny, no 1(41), p. 99-113. [In Polish].
11. Stola, D. Zaglada #historia#Zydzi. Polskie dyskusje o Zagladzie - Siodme w tym roku akademickim spotkanie z serii "8 Wykladow na Nowe Tysi^clecie". [In Polish]
12. Dashkevych, Y. (2003). Lvivski naukovtsi pro istorychnu pravdu shchodo zbroinoho mizhnatsionalnoho konfliktu na Volyni u 1943 rotsi. 21 liutoho. [In Ukrainian].
13. Kudriachenko, A.I. (2020). Federatyvna Respublika Nimechchyna: zasady demokratychnoho skhodzhennia: monohrafiia. Kyiv: Feniks. [In Ukrainian].
14. Polshcha hotova ofitsiino vymahaty vid Nimechchyny reparatsii za Druhu svitovu viinu 01 veresnia, 2022. [In Ukrainian].
15. Krayinam YES dozvolyly nekontrol'ovano zbil'shuvaty defitsyt byudzhetu i borh. [Online]. Available from: https://finclub.net/ua/news/krainam-yes-dozvolyly-nekontrolovano-zbilshuvaty- derzhborh-i-defitsyt-biudzhetu.html [In Ukrainian].
16. Polshcha pidtrymuie vstup Ukrainy do YeS i NATO. [Online]. Available from: https://poland.mfa.gov.ua/news/polshcha-pidtrimuye-vstup-ukrayini-do-yes-i-nato [In Ukrainian].
17. Maas, H. Nimechchyna khoche pokrashchyty vidnosyny z Rosiieiu, ale dlia tsoho neobkhidnyi prohres u vyrishenni konfliktu v Ukraini. [Online]. Available from: https://lb.ua/tag/16471_gayko_maas. [In Ukrainian].
18. Slowikowski, M. Partnerstwo dla Modernizacji - geneza, w^tpliwosci, perspektywy. 7 pazdziernika 2010. Swiat. [In Polish].
19. Merkel i Putin zostali przyjaciolmi. Wypominajq jej dawne spotkania. [Online]. Available from: https://wiadomosci.onet.pl/swiat/angela-merkel-pchnela-putina-do-wielkiej-wojny-rozmawiali- przez-telefon-67-razy/x9xq0td [In Polish].
20. “Polekzyt”: chy mozhe Polshcha vyity z YeS? [Online]. Available from:
https://novapolshcha.pl/article/polekzit-chi-mozhe-polsha-viiti-iz-yes/. [In Ukrainian].
21. Nyzhnia palata polskoho parlamentu ukhvalyla rezoliutsiiu shchodo Volynskoi trahedii 22 lypnia. Holovna. 22 lypnia 2016. [Online]. Available from: https://www.ukrinform.ua/rubric- world/2054707-sejm-polsi-uhvaliv-rezoluciu-pro-volinsku-tragediu.html [In Ukrainian].
22. Yanovskyi, M. (2015). Syroty Rechi Pospolytoi. Vid stanovoho suspilstva do suchasnykh natsii 1795-1918. Polska - zarysdziejow. Warshawa. [In Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основні пріоритети у творенні міжнародної політики Республіки Польща, особливості її шляху до європейської інтеграції. Дослідження головних умов формування новітньої польської зовнішньої політики в контексті міжнародних глобальних подій після 1989 р.
статья [18,3 K], добавлен 07.08.2017Проблеми суспільно-політичного розвитку Польщі у 1990–2005 рр. Оцінка рівня економічного розвитку держави в цей час. Основні вектори зовнішньої політики Польщі на сучасному етапі. Польсько-українські відносини, їх аналіз, перспективи подальшого розвитку.
реферат [28,9 K], добавлен 25.09.2010Встановлення прорадянського режиму у Польщі, вплив на долю країни рішень Ялтинської конференції. Внутрішнє становище в Польщі після очищення її від німецьких військ, крах комуністичного ладу. Відновлення демократії та становище українського населення.
контрольная работа [24,7 K], добавлен 26.01.2011Передумови, причини та здійснення першого поділу Речі Посполитої. Політична ситуація в 1770-х – 1780-х роках та другий поділ Польщі. Реформи сеймів та стан земель, окупованих Австрією, Росією та Пруссією. Третій поділ Польщі та ліквідація Речі Посполитої.
дипломная работа [80,0 K], добавлен 06.07.2012Становлення історичної науки у Польщі в період національного відродження. Просвітницька і романтична історіографія. Наукові школи позитивістської історіографії, інші напрямки польської історіографії другої половини XIX-початку XX ст. та їх представники.
реферат [46,0 K], добавлен 24.05.2010Основні пріоритети і напрямки зовнішньої політики співробітництва Німеччини з передовими країнами Європи. Спроба визначити розвиток сучасної Німеччини, у радикально змінених міжнародних умовах.
статья [17,3 K], добавлен 15.07.2007Загострення внутрішньої кризи у Франції й крах Другої Імперії. Утворення Третьої Республіки. Політична боротьба республіканців та монархістів. Зміст Конституційних Законів 1875 року. Економіка Третьої Республіки в кінці ХІХ ст. та початку ХХ ст.
курсовая работа [1,3 M], добавлен 08.06.2015Характерні риси післявоєнної Німеччини. Політика західних держав з німецького питання. Формування партійної структури. Концепція відродження країни. Економічне та політичне життя ФРН. Об’єднання Німеччини. Реконструкція східнонімецької економіки.
контрольная работа [56,9 K], добавлен 26.06.2014Історія заснування Кирило-Мефодіївського товариства. Його основні задачі: знищення царизму, рівність у правах на розвиток мови. Передумови створення Західноукраїнської Народної Республіки. Ключові положення її внутрішньої та зовнішньої політики.
контрольная работа [30,4 K], добавлен 31.10.2010Державна символіка Сполучених Штатів Америки, гілки влади. Політичне життя США - республіки президентського типу і двопартійної системи. Особливості повоєнного становища країни. Основи зовнішньої та внутрішньої політики періоду Г. Трумена. План Маршалла.
презентация [1,9 M], добавлен 12.11.2013Аналіз політичного становища та національно-визвольного руху в Польщі в кінці XIX-на початку ХХ ст. Розгортання боротьби за національне відродження і державну незалежність Польщі. Діяльність Ю. Пілсудського на чолі Польської держави. Режим "санації".
дипломная работа [116,8 K], добавлен 21.11.2010Суміжні Україні держави. Реформа феодального землеволодіння. Інтеграція Польщі та Великого князівства Литовського в єдину державу. Головніпричини виникнення козацтва. Порівняльна характеристика становища українських земель у складі Польщі та Литви.
реферат [32,8 K], добавлен 21.12.2008Відмінні риси зовнішньої політики Німеччини по відношенню до Радянського Союзу в 30-х рр. ХХ ст. Характерні особливості проведення зовнішньої політики Німеччини по відношенню до країн Західної Європи та Японії на початку ХХ ст. Вісь "Рим–Берлін–Токіо".
курсовая работа [49,1 K], добавлен 24.09.2010Розвиток політичної системи Чеської Республіки в 1993-2012 рр. Роль та місце економічно-політичного фактора в суспільно-політичному житті країни. Основні вектори зовнішньої політики ЧР, прямі іноземні інвестиції; сфери економічної співпраці з Україною.
курсовая работа [57,0 K], добавлен 27.08.2014Діяльність політичних партій в перші роки відродження незалежності Польщі. Криза парламентаризму та державний переворот у травні 1926 р. Перший етап політики "санації". Внутрішньополітична ситуація в першій половині 30-х років і Конституція 1935 р.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 06.07.2012Огляд історії міжнародних відносин у ХІХ столітті, підписання Паризького трактату, роботи Лондонської конференції. Характеристика причин, ходу та наслідків російсько-британських протиріч. Аналіз впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на політику країн.
магистерская работа [653,9 K], добавлен 30.12.2011Аналіз статусу постійного нейтралітету Другої Австрійської республіки, його політико-правова характеристика, ефективність як засіб зовнішньої безпеки країни. Проблема статусу постійного нейтралітету Австрії у післявоєнній системі міжнародних відносин.
статья [28,5 K], добавлен 11.09.2017Польща як перша країна на шляху агресії гітлерівської Німеччини. Реакція польського народу, яка вилилась в рух опору, основні форми боротьби в початковий період окупації. Діяльність польського національно-визвольного руху під час війни. Ціна перемоги.
курсовая работа [35,0 K], добавлен 20.09.2010Причини краху IV Республіки як передумова становлення V Республіки у Франції. Висвітлення етапів становлення конституційного ладу Франції. Дослідження формування основних інститутів та особливості політичного життя в перші роки існування V Республіки.
дипломная работа [94,7 K], добавлен 03.08.2011Аналіз історичних подій, пов’язаних з утворенням Федеративної Республіки Німеччина і Німецької Демократичної Республіки. Відмінності у системі державної влади. Німецьке "економічне диво", "нова східна політика". НДР у повоєнні роки, об'єднання Німеччини.
реферат [25,7 K], добавлен 27.06.2010
