Краніологія жінок скіфської культури з території України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Краніологія жінок скіфської культури з території України

Юрій Долженко

Інститут археології Національної академії наук України

молодший науковий співробітник

Оксана Пальчик

історик, викладач історії та соціальних наук

незалежний дослідник



Анотація

жіноцтво скіфський лісостеповий скіфія

У статті охарактеризовано рівень неоднорідності представниць жіноцтва скіфської культури з території лісостепу та степу України, з'ясовано їх місце серед синхронних жіночих скіфських, сарматських груп та серій епохи пізнього енеоліту, бронзи, зрубної культури Євразії. Мета статті - ввести в науковий обіг нові краніологічні дані. Методологія. В основі дослідження лежать принципи історизму та об'єктивності, використано загальнонаукові (аналіз і синтез), історичні (порівняльно-історичний), антропологічні та статистичні методи. Також застосовувалися три стандартні методики: краніометрія (за Р. Мартіним), етнічна краніоскопія (яку запропонував О.Г. Козінцев) та краніофенетика (за методикою А. Беррі, Р.Дж. Беррі, яку апробувала А.А. Мовсесян). При інтерпретації даних використано комп'ютерні програми Б.О. та О.Г. Козінцевих. Наукова новизна. Вперше досліджено череп жінки із поховання 12 у с. Медвин Богуславського району Київської обл., датований VII-VI ст. до н. е. Висновки. Загалом після залучення всього масиву жіночих поховань як степової, так і лісостепової Скіфії (71 череп) з території сучасної України, на черепах із котрих збереглося 12 краніометричних ознак та один індекс за Р. Мартіним (1, 8, 20, 9, 45, 48, 55, 54, 51, 52, 77, zm, SS:SC), виявлено неоднорідність жінок скіфської культури з лісостепу України. Досліджуваний череп жінки 30-40 р. із поховання 12 у с. Медвин Богуславського району Київської обл., датований VII-VI ст. до н. е., за своєю морфологією потрапляє до третього, мезокранного, широколицього краніологічного варіанта з дуже низьким склепінням, який після канонічного та кластерного аналізів виявляє подібність до жіночої мезокранної серії катакомбної культури з території України, а також мезокранної, широколицьої вибірки скіфської культури зі Східного Криму - Фронтове-І, які археологи датують V-IV ст. до н. е. Східний напрям зв'язку незначний і проявляється подібністю четвертого, мезокранного (або суббрахікранного) краніологічного варіанта з високим склепінням до сарматських поховань, що датуються III-І ст. до н. е. Методом аналізу головних компонент і канонічним багатовимірним аналізом не виявлено морфологічних розбіжностей між степовими та лісостеповими жіночими черепами.

Ключові слова: археологія, краніологія, краніоскопія, дискретна ознака, фізична антропологія, краніофенетика, скіфська культура, жінка.



Yuriy V. Dolzhenko

Institute of Archaeology of the National Academy of Sciences of Ukraine junior researcher

Oksana V. Palchyk

historian, teacher of history and social sciences independent researcher (Ukraine)

Craniology of Women of Scythian Culture in the Territory of Ukraine

Abstract

The article describes the level of heterogeneity of female representatives of the Scythian culture from the territory of the forest-steppe and steppe Ukraine, clarifies their place among the synchronous female Scythian, Sarmatian groups and series of the Late Eneolithic, Bronze, Timbergrave culture of Eurasia, for that purpose, in particular, new craniological data have been entered into scientific circulation. Three standard techniques were used: craniometry (according to R. Martin), ethnic cranioscopy (which was proposed by A.G. Kozintsev), and craniophenetics (according to the method of A.C. Berry, R.J. Berry, which was tested by A.A. Movsesyan). When interpreting the data, the computer programs by B. Kozintsev and A. Kozintsev were used. In general, after study of the entire array of female burials, both from steppe and forest-steppe Scythia (52 skulls) from the territory of modern Ukraine (except for Crimea), on the skulls of which 12 craniometric features and one index according to R. Martin (1, 8, 20, 9, 45, 48, 55, 54, 51, 52, 77, zm, SS:SC) were preserved, the heterogeneity of women of the Scythian culture was revealed for the forest-steppe of Ukraine. According to its morphology, the studied skull of a 30-40-year-old woman from burial 12 in the village. Medvin, Boguslavsky district, Kyiv region, dated to the 7^th - 6^th cent. BC belongs to the third, mesocranial, broad-faced craniological variant with a very low calvaria, which after canonical and cluster analyses reveals its similarity to the female mesocranial series of catacomb culture of Ukraine and mesocranial, broad-faced, dated by archaeologists to the 5^th - 4^th cent. BC. The eastern direction of relations is insignificant and is manifested by the similarity of the fourth, mesocranial (or subbrachicranic), with a high vault of craniological variant to the Sarmatian burials, dating from the 3^rd - 1^st cent. BC. Principal component analysis and canonical multivariate analysis did not reveal morphological differences between steppe and forest-steppe female skulls.

Key words: archaeology, craniology, cranioscopy, discrete character, physical anthropology, craniophenetics, Scythian culture, woman.



Аналіз джерел та останніх досліджень

Вивчення морфологічних особливостей давнього населення є важливою ланкою при дослідженні як біологічних процесів, так і процесів розвитку культурних традицій. Дослідження палеоантропологічних матеріалів скіфської культури, добутих при археологічних розкопках в Україні, розпочав основоположник антропології в царській Росії К.Е. фон Бер [Бэр 1866]. У роботі про давні черепи з поховань «скіфського короля» (Александровський курган, колишня Катеринославська губ. - 1866), дотримуючись основних для того часу класифікацій людських рас та антропологічних типів за черепним покажчиком, він уперше зазначив, що попри брахікранію, яку вважали певною рисою монголоїдної раси, скіфи в будові лицьового скелету не мають монголоїдних особливостей. Аналогію ж доліхокранним черепам із тих самих поховань автор бачив у будові черепів, що походять із курганів центральної Росії та кельтських могил Західної Європи. Це дослідження, за даними Г.П. Зіневич [Зиневич, 1967 : 9], нині є лише пам'яткою історіографії, але свого часу відіграло прогресивну роль у розвитку краніології.

Так, 1897 р. в «Антропологической выставке» з'явилися три роботи А.П. Богданова, присвячені краніології давнього населення України. Дослідження «О могилах скифо-сарматской эпохи в Полтавской губернии и о краниологии скифов» (1879) представляли нову постановку питання про населення, яке залишило кургани скіфського часу. Порівнюючи скіфо-сарматські черепи (12 екземплярів) зі слов'янськими з Ярославської та Полтавської губ., А.П. Богданов зазначив, що в скіфських могилах переважно були представники довгоголового племені, до якого в малій кількості домішані короткоголові, без ознак монголоїдної домішки.

Слід відзначити й роботу Ф.Ф. Каврійського [Каврийский, 1890] про черепи скіфо-сарматської епохи, опубліковану в «Дневнике антропологического отдела Общества любителей естествознания, антропологии и этнографии при Московском университете». Її автор виміряв 14 черепів зі скіфських могил (розкопки С.А. Мазаракі та І.Ф. Огнєва в Полтавській губ.), доповнивши краніологічну серію, котру досліджував А. П. Богданов. Робота містить індивідуальні описи черепів. У ній є таблиця вимірів за 15 ознаками, охарактеризовано збереженість черепів, стан зубів, міру облітерації черепних швів. У висновках автор написав, що майже всі черепи доліхокранні, помірно високі, вузьколиці, переважно низькоорбітні й вирізняються незначною виличною шириною.

На думку С.І. Круц [Круц, 2017], у першій половині - середині I тис. до н. е. чіткої межі між степовими й лісостеповими скіфами, ймовірно, не було. Це пов'язано з тим, що степи простягалися значно далі на північ, ніж зараз. Тому дослідниця проаналізувала всі «скіфські» серії: як степові, так і лісостепові. До того ж у роботі С.Г. Єфімової [Єфімова, 2000], за середніми даними С.І. Круц, лісостепові серії представлені не в загальному, а за належністю до певного курганного могильника, або територіальною близькістю, виходячи з можливостей матеріалу [Єфімова, 2000].

Висновки С.І. Круц для всіх скіфських курганних груп такі:

Антропологічний склад скіфських племен Північного Причорномор'я (не тільки Степу, а й Лісостепу) був неоднорідним.

Для Степової Скіфії виділяється щонайменше п'ять краніологічних комплексів.

Для Лісостепу стабільно фіксується близька подібність трьох серій - медвинської, трипільської та Посульської, інші постійних комплексів не утворюють.

Хоча більшість степових скіфських серій різко відрізняються від лісостепових, деякі з них дуже близькі, наприклад: степова каховська і три лісостепові (Медвин, Посулля, Трипілля), а також степова Інгулецька, яка більше схожа на лісостепові серії, ніж на степові.

Також, за даними С.І. Круц, раніше опубліковані жіночі краніологічні серії в антропологічних роботах представлені меншою кількістю (лише 15), і є не такі репрезентативні. Тому дослідниця пише, що неможливо залучити їх для порівняльного аналізу [Круц, 2017] через їхню нечисленність, а іноді й повну відсутність у курганних групах (Присивашшя, Михайлівка, Александрополь). Так, кожне жіноче поховання має стати для нас важливим і йому повинно приділятися більше уваги.

Тільки під час відкриття 1973 р. у лісостеповій частині України, на високому березі р. Хороброї, недалеко від с. Медвина Богуславського р-ну Київської обл., курганного могильника ранньоскіфського часу (розкопки Г.Т. Ковпаненко та Б.М. Левченка) [Ковпаненко, 1977 : 40-72] отримано документально датовану серію черепів із Лісостепу [Круц, 1997]. Вона, за даними Зіневич [Зиневич, 1985 : 68-72], доліхокранна, з помірно широким та середньо-високим обличчям, з добре випнутим носом і високим переніссям. Поховані лежали випростаними на спині, з випростаними уздовж тулуба руками і з орієнтацією на північний захід. Більшість поховань з інвентарем. У жіночих похованнях траплялися бронзові браслети з розімкнутими кінцями, скроневі кільця, намисто з халцедону, бурштину, гірського кришталю, глиняні біконічні пряслиця. У чоловічих і жіночих похованнях наявна ліпна, не лощена кераміка, черпаки, прикрашені проколами, наліпним валиком. Зріст жінок, за даними Г.П. Зіневич, дорівнює 156,0158,0 см [Зиневич, 1985 : 68-69].

У 1984 р. Б.М. Левченко дослідив кургани в с. Медвин Богуславського району Київської обл. Тож отримано ще 12 скелетів, які додали до групи, котру опрацювала Г.П. Зіневич. Об'єднання серії суттєво не змінило дані в характеристиці медвинської чоловічої групи, крім виличного діаметра та ширини носа. Серія виявилася більш вузьколиця й вузьконоса (виличний діаметр із середньої категорії - 131,0 мм, потрапила в «малу» - 129,9 мм; носовий покажчик - із великих величин - 52,4 - у середні - 49,8) [Круц 1997 : 106, Табл. 8]. Отже, морфологію чоловічої групи охарактеризувала С. І. Круц, віднісши її до середземноморського варіанту великої європеоїдної раси [Круц, 1997 : 92]. Також дослідниця оперувала тим, що територіальна близькість, подібність в обряді поховання, синхронність окремих могил Медвинського й Стеблівського некрополів дали підстави об'єднати їх в одну Правобережну Лісостепову групу пам'яток. Як припустили Б.В. Магомедов і Т.О. Рудич [Магомедов & Рудич, 2008 : 253], доліхокранний тип з високим черепом, з помірно широким обличчям, різко профільованим на зигомаксилярному рівні, з низькими орбітами, характерний для балтських груп, фіксується в лісостепових серіях України скіфського часу на Правобережжі (Медвин) і Лівобережжі Дніпра (сеймська та ворсклинська групи). Тобто частину чоловіків лісостепової зони скіфського часу можна пов'язати з балтами [Магомедов & Рудич, 2008 : 249-258].

Індивідуальні виміри сімох жіночих черепів також опублікувала 1997 р. С.І. Круц у Додатку 2 монографії С.А. Скорого [Скорый, 1997 : 98-99]. Можна зазначити вкрай малу кількість жіночих поховань як у Медвині (7 поховань) [Зиневич, 1985 : 68; Круц, 1997 : 98-103, Табл. 5], так і загалом на території України [Круц, 2017].

С.П. Сегеда за одонтологічними даними сформував і опрацював збірну серію скіфської культури VII-VI ст. до н. е. з Середньої Наддніпрянщини: села Медвин та Іванівка Богуславського р-ну, с. Лісовичі Таращанського р-ну Київської обл.; Стеблів Корсунь-Шевченківського р-ну Черкаської обл. (N=29) [Сегеда, 2001 : 44]. Дослідник виявив, що лісостеповий варіант, представлений медвинською та світловодською вибірками, склався на «середньоєвропейській» основі, включивши й певну домішку грацильного компонента [Сегеда, 2001 : 160].

Реконструкцію демографічної структури лісостепу та степу досліджували І.Д. Потєхіна та І.Д. Кіслий [Потехина & Кислый, 1994 : 22-45]. Поширенням гіпоплазії на зубах у населення скіфського часу з Медвина, Скельок, Верхньої Тарасівки та Стеблева досліджувала О.В. Виноградова [Виноградова, 2016 : 279-288].

Мета статті - охарактеризувати рівень неоднорідності представниць жіноцтва скіфської культури з території лісостепу та степу України, з'ясувати їх місце серед синхронних жіночих скіфських, сарматських груп та серій епохи пізнього енеоліту, бронзи, зрубної культури Євразії, для чого, зокрема, ввести в науковий обіг нові краніологічні дані (один жіночий череп за даними краніометрії та за даними краніоскопії всю серію з Медвина).

Виклад основного матеріалу

За краніометричною методикою опрацьовано один череп з поховання 12 VII-VI ст. до н. е. у с. Медвин (Табл. 1) (розкопки Б.М. Левченка 1982 р. у Гірчаківському лісі [Левченко, 2006 : 218-224; Ніколенко, 1994]). Поховання експонується в залі археології «Ранньозалізний вік: початок І тис. до н. е. - перші ст. н. е.» обласного краєзнавчого музею історії Богуславщини, м. Богуслав. Збереглися повний череп (однак зруйнована й деформована частина потиличної кістки біля потиличного отвору) та нижня щелепа, посткраніальний скелет у хорошому стані.

Статево-вікові визначення скелетних останків із поховання 12 зроблено комплексно за кількома методиками [Buikstra & Ubelaker, 1994; Bruzek 2002 : 157-168; Bruzek & Santos & Dutailly & Murail & Cunha, 2017 : 440-449; Ubelaker, 1989]. Ступінь облітерації швів і вік встановлювалися за схемою Г.В. Валуа [Vallois, 1937 : 499-532]. Стертість зубів оцінювалася за схемою Д.Р. Бротвела [Brothwell, 1972].

Череп вимірювався в м. Богуслав, у приміщенні Музею історії Богуславщини, за стандартною краніологічною методикою, де за Р. Мартіном вказувалася нумерація ознак [Martin, 1928], а назомалярний і зигомаксилярні кути горизонтального профілювання обличчя вираховувалися за допомогою номограми [Алексеев & Дебец, 1964. Рис. 14 : 55]. Визначення краніометричної точки лямбда провадилось за методом Л.Г.Д. Бакстона та Г.Д. Моранта [Buxton & Morant, 1933]. У таблицях лінійні розміри вказано в мм, кути - у градусах. Для оцінки вимірювальних ознак використано таблиці з межами середніх величин ознак, які склав Г.Ф. Дебец [Алексеев & Дебец, 1964].

Додатково для характеристики краніологічного матеріалу використано методику, яку запропонував в одній з галузей расознавства - етнічній краніоскопії - О.Г. Козінцев [Козинцев, 1988]. За даними краніоскопії [Kozintsev, 1992], опрацьовано 20 черепів з медвинської групи (Табл. 2) скіфської культури Лісостепу України (з розкопок 1982-1984 рр. у с. Медвин Богуславського р-ну Київської обл.) [Зиневич, 1985; Круц, 1997].

При інтерпретації відомостей використано комп'ютерні програми Б.О. та О.Г. Козінцевих (1993 р.) і А.В. Громова (1996 р.) [Санкина & Моисеев, 2006]. Пакет авторських комп'ютерних програм О.Г. Козінцева та А.В. Громова презентовано автору статті 2009 р. в м. Санкт-Петербурзі як учню краніоскопічної методики.

Стосовно дистанції слід зупинитися на одному суттєвому зауваженні В.Е. Дерябіна. Він зазначив, що застосування простої дистанції Евкліда, реалізованої в більшості пакетів статистичних програм, може призвести до суттєво інших результатів, порівнюючи з використанням більш обґрунтованої дистанції Махаланобіса [Дерябин, 2008 : 276]. Тому в цій роботі застосовано авторську програму «CANON» О.Г. та Б.О. Козінцевих, яка базується на дистанції Махаланобіса. Навантаження на ознаки виправляв автор статті за особистою інструкцією О.Г. Козінцева.

Також враховано зауваження щодо аналізу головних компонент (ГК). В.Є. Дерябін [Дерябин, 1998] та І.Г. Широбоков приділили цьому методу особливу увагу та підкреслили:

розташування досліджуваних груп населення або індивідів в осях ГК може бути помітно викривленим порівняно з аналогічною картиною, яку ми отримуємо за допомогою компонентного аналізу, а також виявили, що канонічний і компонентний аналізи по-різному виокремлюють закономірності таксономічної варіації [Дерябин, 1998 : 66-65], й наголосили, що метод ГК - спосіб оптимально скоротити кількість змінних, однак він не є методом виявлення комплексів краніометричних ознак, що мають реальний генетичний чи морфологічний сенс [Широбоков, 2020 : 121-138]. Тому нами проведено внутрішньогруповий аналіз жіночих черепів скіфської культури з території сучасної України спочатку за аналізом методом головних компонент (ГК), а потім уже канонічним методом.

Як при внутрішньогруповому аналізі жіночих черепів, так і при діахронному порівнянні жіночих груп залучалися такі 13 ознак та один індекс: поздовжній, поперечний і висотний діаметри черепа від поріонів (po), найменша ширина лоба, виличний діаметр, висота обличчя, висота й ширина орбіт, висота та ширина носа, назомалярний і зигомаксилярний кути, симотичний індекс та кут випинання носа.

Міжгруповий багатовимірний аналіз проводився методом канонічного аналізу для порівняння серій [Дерябин, 1998 : 65-66; Дерябин, 2008 : 227-229; Козинцев, 2016а]. Будь-який метод візуалізації відношень у двомірній проекції викривляє загальну картину, тож О.Г. Козінцев порекомендував розглядати мінімальні статистичні відстані [Козинцев, 2016а : 388], які в нашому випадку подані в Табл. 7 та 10 для груп, у Табл 8 - для черепів, що додає прозорості всьому дослідженню. Усі групи попарно зіставлені за допомогою дистанції D² Махаланобіса з поправкою на чисельність [Rightmire : 1969; Козинцев, 2007].

Краніофенетика досліджувалася за методикою А.С. Беррі та Р.Дж. Беррі [Berry & Berry, 1967], яку апробувала А.А. Мовсесян [Мовсесян, 2005].

Опис черепа із поховання 12. Череп світлий, коричнево-жовтого кольору. Розвиток надорбітальної частини чола слабкий (надперенісся - 1 бал, надбрів'я - 1 бал), чоло слабо нахилене, надочний край орбіт наближається до гострої форми, соскоподібні відростки скроневої кістки слабо розвинуті, зовнішній потиличний горб не розвинутий (0 балів). Лобні горби є, але невиразні. Морфологія тазових кісток: розгорнуті крила клубових кісток, великий сідничний отвір широкий, лобковий кут тупий, округлий, затульний отвір трикутний, з гострим краєм, тіло сідничної кістки вузьке з невиразною сідничною горбкуватістю. Форма малого тазу округла. Такі загальні ознаки статевого диморфізму вказують на жіночу стать похованої. Хоча крижова кістка порівняно вузька й зігнута, що не притаманно жінкам, але м'язовий рельєф не розвинутий. Суглобова поверхня крижо-клубового суглобу поширена до другого крижового сегменту. Враховуючи стан облітерації швів ззовні та зсередини, стертість зубів на 4-5 балів, а також облітерований шов Parsbasilaris ossis occipitalis на клиноподібній кістці, можна визначити, що жінка померла у 30-40 років.

а б в

Рис. 1. Череп жінки 30-40 років із поховання 12

У вертикальній проєкції (norma verticalis) череп наближається до бірзоїдної форми (Рис. 1). Характеризується слабо розвинутими надпереніссям, соскоподібними виростками. Поздовжній і поперечний діаметри черепної коробки дуже великі, за індексом череп брахікранний (80,8). Висотний діаметр черепної коробки помірний. Висотно-поздовжній покажчик теж помірний (ортокранія), висотно-поперечний індекс - малий (тайпенокранія, низький череп). Горизонтальна окружність через краніометричну точку офріон дуже великих розмірів 12 [Алексеев & Дебец, 1964, Табл. 6 : 116), що також не властиво жіночим черепам. Довжина основи черепа мала. Вушна висота в межах помірних розмірів (Табл. 1).

Таблиця 1. Індивідуальна краніометрична характеристика черепа жінки 30-40 років із поховання 12

№ за Мартіном	------Рік та № поховання Ознаки ------	Медвин1982 Поховання 12
	Культура:	Скіфська
	Стать	9 (жінка)
	Вік	30-40
1.	Поздовжній діаметр	182,0
1в	Поздовжній діаметр від офріона	182,0
8.	Поперечний діаметр	147,0
17.	Висотний діаметр basion-bregma	128,6
20.	Вушна висота porion-porion-bregma	111,9
9.	Найменша ширина чола	99,7
10.	Найбільша ширина чола	123,8
5.	Довжина основи черепа	93,2
11.	Ширина основи черепа	122,0
12.	Ширина потилиці	114,0
29.	Лобна хорда	113,9
30.	Тім'яна хорда	116,0
31.	Потилична хорда	96,3
25.	Сагітальна дуга	370,0
23a.	Горизонтальна окружність через ofrion	525,0
24.	Поперечна дуга po-br-po	313,0
26.	Лобна дуга	129,0
27.	Тім'яна дуга	126,0
28.	Потилична дуга	115,0
FS	Висота вигину лоба	30,0
OS	Висота вигину потилиці	30,0
	Надперенісся (за Мартіном 1-6)	1,0
	Надбрівні дуги (1-3)	1,0
	Зовнішній потиличний горб (1-5)	0,0
	Соскоподібний виросток (1-3)	1,0
	Нижній край грушоподібного отвору	anthropina
	Передньо-носова ость (за Брока 1-5)	4,0
45.	Діаметр вилиць	124,8
40.	Довжина основи обличчя	89,0
48.	Верхня висота обличчя	65,6
47.	Повна висота обличчя	109,6
43.	Верхня ширина обличчя	103,1
46.	Середня ширина обличчя	89,5
60.	Довжина альвеолярної дуги	52,7
61.	Ширина альвеолярної дуги	57,3
62.	Довжина піднебіння	47,2
63.	Ширина піднебіння	36,4
55.	Висота носа	49,7
54.	Ширина носа	22,7
51	Ширина орбіти від mf	40,0
52.	Висота орбіти	35,5
	Бімалярна ширина fmo-fmo	96,0
	Висота назіона над fmo-fmo	15,0
	Зигомаксилярна ширина zm-zm	89,5
	Висота субспінале над zm-zm	23,0
SC	Симотична ширина	8,0
SS	Симотична висота	3,5
MC	Максилофронтальна ширина	16,5
MS	Максилофронтальна висота	6,0
DC	Дакріальна ширина	23,6
DS	Дакріальна висота	14,0
	Глибина іклової ямки	-3,6
77.	Назомалярний кут	145,0°
ZZm.	Зигомаксилярний кут	125,0°
Tg 77	Назомалярний кут	3,200
Tg Zm.	Зигомаксилярний кут	1,946
32	Кут профілю чола від n	90,0°
	Кут від gl	85,0°
72	Кут загальнолицьовий	84,0°
73	Кут середньої частини обличчя	87,0°
74	Кут альвеолярної частини обличчя	74,0°
75	Кут нахилу лицьових кісток	56,0°
75(1)	Кут випинання носа	28,0°
Індекси:
8:1	Черепний	80,8
17:1	Висотно-поздовжній I	70,7
17:8	Висотно-поперечний I	87,5
20:1	Висотно-поздовжній II	61,5
20:8	Висотно-поперечний II	76,1
9:10	Лобний	80,5
10:8	Коронарно-поперечний	84,2
9:8	Лобно-поперечний	67,8
48:45	Верхньолицьовий	52,6
48:17	Вертикальний фаціо-церебральний	51,0
40:5	Випинання обличчя	95,5
45:8	Горизонтальний фаціо-церебральний	84,9
9:45	Лобно-виличний	79,9
52:51	Орбітний	88,8
54:55	Носовий	45,7
DS:DC	Дакріальний	59,3
SS:SC	Симотичний	43,8
MS:MC	Максило-фронтальний	36,4
63:62	Піднебінний	77,1
61:60	Щелепно-альвеолярний	108,7
10:45	Лобно-виличний	99,2
Нижня щелепа
68(1).	Довжина нижньої щелепи	106,0
79.	Кут гілки нижньої щелепи	126,0°
68.	Довжина нижньої щелепи від кутів	80,0
70.	Висота гілки	45,0
71а.	Найменша ширина гілки	28,0
65.	Виросткова ширина	121,2
66.	Кутова ширина	96,1
67.	Передня ширина	41,9
69.	Висота симфізу	27,8
69(1).	Висота тіла нижньої щелепи	27,4
69(3).	Товщина тіла нижньої щелепи	9,7
С.<	Кут випинання підборіддя	59,0°
Умовні позначення^ - жінка.

До великого класу належить лобна хорда, лобна кістка прямої форми, висота вигину чола велика. Лобна кістка широка як у фронтальному відділі, так і в дорсальному. Ширина лоба за лобно-поперечним індексом [Алексеев & Дебец, 1964] потрапляє до помірних категорій.

Виличний діаметр помірний (124,8 мм). Верхня висота обличчя теж потрапляє до середньої категорії розмірів (65,6 мм). Відносна ширина обличчя за верхньолицьовим індексом (52,6) характеризується як помірна (мезен). Загальнолицьовий покажчик помірний (мезопрозопія). Загальний кут обличчя становить 84,0° і вказує на мезогнатне обличчя. До ознак, що характеризують сплощеність лицьового відділу й використовуються на краніологічному матеріалі для діагностики расових типів першого порядку, належать назомалярний і зигомаксилярний кути горизонтального профілювання [Алексєєв, 1962 : 55]. У жіночого черепа з Медвина ці кути мають як великі, так і малі розміри (відповідно на верхньому рівні 145,0° і на середньому 125,0°), що свідчить про обличчя, слабо профільоване на рівні орбіт та сильно - на рівні носового шипа. Водночас глибина іклової ямки мала (Табл. 1).

Помірна ширина орбіт і їхня велика висота зумовлюють великий орбітний індекс (від максилофронтальної точки - 88,8), що вказує на високі орбіти (гіпсіконхія). Носовий отвір жіночого черепа має малу ширину та помірну висоту, носовий індекс (45,7) свідчить про вузький ніс (лепторинія). Перенісся високе як за симотичним покажчиком, так і за дакріальним. За світовим масштабом, череп скіфської культури характеризується великим випинанням носових кісток щодо лінії вертикального профілю обличчя (28,0°). Форма альвеолярної дуги верхньої щелепи (processus alveolaris) - трапецієподібна.

Нижня щелепа грацильна, параболоїдна. Товщина тіла, передня ширина, висота тіла, симфізу та передня ширина малих розмірів. Кутова ширина помірна, виросткова ширина дуже велика, найменша ширина гілки щелепи мала.

Брахікранні типи в жінок скіфської культури з території сучасної України траплялись і раніше. Окрім описаних у вступі, відомі такі поховання: Гунівка, курган 11, поховання 1 [Круц, 2005, Додаток 2, Табл. 2 : 495]; Бердянський курган [Круц, 2005, Додаток 2, Табл. 2 : 495] тощо. Тому це не становить сенсації, але не є і тенденцією. Позаяк брахікранність майже на межі з мезокранією, а назомалярний кут великий, можна припустити дуже слабку монголоїдну домішку в досліджуваного черепа з поховання 12.

Етнічна краніоскопія. Надорбітні отвори (Foramen supraorbitale) на черепі є з обох сторін (східна ознака). Задньовиличного шва (ЗВШ) немає з обох сторін (європеоїдна ознака). Клиноподібний верхньощелепний шов (КВШ) не можна виявити у зв'язку з тим, що частини кісток в орбітах пошкоджені, ймовірно, якоюсь хворобою. Піднебінний поперечний шов з обох сторін зафіксовано як варіант (III ар), (східна ознака). У нижній частині лямбдоподібного шва (ossa wormii suturae lamdoideae - L3) є вормієві кісточки з обох боків (європеоїдна ознака). У потилично-соскоподібному шві (ossa wormii suturae occipitomastoideae) кісточки немає з обох сторін (європеоїдна ознака). Підорбітний візерунок (ПОВ) за формою з обох боків зафіксовано як варіант (II) (європеоїдна ознака).

Дослідивши один череп за даними краніоскопії, не можна робити загальних висновків, тому опрацьовано решту жіночих та чоловічих поховань із с. Медвин (Табл. 2). Серія, яка складається з 20 черепів, характеризується помірним потиличним індексом (ПІ), отже, можна припустити дуже малу східну домішку; задньовиличний шов (ЗВШ) на черепах відсутній, що свідчить про європеоїдність групи в цілому; клиноподібний верхньощелепний шов (КВШ) загалом трапляється частіше у європеоїдів, ніж у монголоїдів (Козинцев 1988, с. 55). Так, досліджувана перша серія виявилася з великим показником КВШ (71,4 %); частота підорбітного візерунку типу II (ПОВ-II) на жіночих і чоловічих черепах з Медвина помірна - 41,1 %, але слід урахувати малу кількість опрацьованих поховань, на яких цей шов не завжди зберігається у належному стані, тому висновки можна буде зробити, опрацювавши всі групи скіфської культури Лісостепу. Індекс поперечно-піднебінного шва (ІППШ) - великий (81,8 %). Оскільки незважене середнє для європеоїдів дорівнює 70,5 %, а для монголоїдів - 49,9 % (Козинцев 1988, с. 110), вважатимемо досліджувану серію європеоїдною. Відсотки надорбітних отворів (НО) (Томашевич 1988, с. 119-128) на черепах із Медвина помірні (Табл. 2).

Краніофенетика. З 37 ознак на жіночому черепі зафіксовано 27 фенів. Подаємо їх перелік в анатомічному порядку.

Norma facialis: праворуч під орбітою зафіксовано два отвори (Foramina infraorbitale accessorium).

Norma vertikalis: поза сагітальним швом праворуч виявлено малий тім'яний отвір (foramen parietale). У сагітальному шві - вормієву кістку малих розмірів у районі S4.

Norma lateralis: на правій вилиці зафіксовано виступ - spina processus frontalis ossis zygomatici. Праворуч є вставна кістка в ділянці тім'яної вирізки (os postsguamosum).

Norma occipitalis: у центральній частині лямбдоподібного шва L2 (ossa wormii suturae lamdoideae - L2) є одна вормієва кісточка ліворуч. Як ми вже зазначили, зафіксовано по одній кістці з обох боків у нижній частині L3. На соскоподібній кістці з обох боків виявлено малі отвори (foramen mastoideum).

Norma basilaris: форма поперечного піднебінного шва - sutura palatina transversa - ламана. Torus palatinus є - 2 бали. Ліворуч є повний малий крило-остистий отвір (foramen pterygo-alare).

Таблиця 2. Частоти краніоскопічних ознак у лісостеповій серії Медвин скіфської культури VII-VI ст. до н. е. (%)

Серія	Період	ПІ	Рад.	ПОВ-II	Рад.	ЗВШ	Рад.	КВШ	Рад.	ІППШ	Рад.	НО	Рад.
Медвин (20 черепів)	VII-VI ст. до н. е.	10,0 (25)	0,73 1	41,1 (17)	1,4 01	0 (25)	0,2 42	72,0 (29)	2,0 13	83,3 (24)	2,2 74	35,4 (31)	1,2 83
Умовні позначення. Тут і далі: ПІ - потиличний індекс, КВШ - клиноподібний-верхньощелепний шов, ЗВШ - задньовиличний шов, ПОВ-II - підорбітний візерунок типу II, ІППШ - індекс поперечного піднебінного шва, НО - надорбітні отвори, Рад. - радіани. У дужках вказано загальну кількість спостережень.

Оскільки ведеться полеміка про те, чи відрізняються [Рудич, 2020 : 48], чи не відрізняються [Круц, 2017] черепи лісостепових мешканців від черепів степових представників скіфської культури, ми за принципом історизму та об'єктивності вирішили перевірити ці припущення, застосувавши внутрішньогруповий аналіз загальної жіночої серії на першому етапі дослідження за допомогою аналізу ГК [Дерябин, 2008 : 76-117].

Внутрішньогруповий аналіз серії жіночих черепів носіїв скіфської культури з території сучасної України.

Для виділення варіантів серед жінок із території сучасної України залучено 71 череп скіфської культури за описаними 12 краніометричними ознаками та одним індексом.

На жаль, у багатьох серіях, таких як Акташ [Покас & Назарова & Дяченко, 1988 : 118144], Бустон-Vi [Дубова, 2015, Табл. 13 : 36-38], не представлено вушну висоту від поріонів (po). Також у статтях про Фронтове-І, Завітне, Акташ, Золота Балка [Кондукторова, 1971 : 60-71] не зазначено індивідуальні виміри черепів. Тому на цьому етапі дослідження Фронтове-І, Завітне та Золота Балка були залучені лише як порівняльні жіночі групи.

До аналізу відібрано 71 жіночий череп з низки пам'яток на території України: 18 черепів зі Східного могильника Неаполя Скіфського в Криму [Кондукторова, 1964, Табл. 1 та 1б : 54-67]; череп V-iii ст. до н. е. з Північного берега Херсонеса [Иванов, 2016, Приложение, 2 : 159-162], один череп із поховання 11 Александропольського кургану [Козак, 2018 : 672]. Повний перелік подано в Таблиці 3.

На першому етапі дослідження, за результатами аналізу ГК, жіночі черепи поділено на п'ять краніологічних груп залежно від розміщення в просторі ГК І та ГК ІІ, які виявилися найінформативнішими, спираючись на середні показники 13 ознак та одного індексу й середні значення, котрі характеризують ці виявлені варіанти. Такий поділ представниць жіночої статі вказує на їх неоднорідність та підтверджує висновки С.І. Круц про п'ять краніологічних комплексів у складі представників степового населення Північного Причорномор'я в скіфський час (щодо чоловіків), але тут ми спостерігаємо п'ять комплексів для всіх скіф'янок з території сучасної України. Однак подальші кроки (аналіз кожного з варіантів) не дали змогу скласти повну уяву про п'ять жіночих комплексів. Тому звернемось до канонічного аналізу.

Побудований за першими двома канонічними векторами (КВ) графік є двомірною проєкцією розташування жіночих черепів скіфської культури в багатовимірному аналізі [Дерябин, 2008 : 200-229] з мінімальними можливими відхиленнями (Рис. 2).

Рис. 2. Зіставлення 71 жіночого черепа скіфської культури з території сучасної України за даними канонічного аналізу в просторі І-ІІ КВ (дистанція Махаланобіса), з позначеннями краніологічних варіантів кольором

* Графічні рисунки до друку створив та підготував Андрій Бардецький



Таблиця 3. Краніологічні матеріали скіфської культури, використані в роботі

№	Пам'ятка (серія)	Автор дослідження антропологічного матеріалу
1.	Миколаївка-Козацька (Степ)	Т.С. Кондукторова, 1979.
2.	Верхня Тарасівка	Р.А. Старовойтова, 1984, с. 34-37.
3.	Медвин (Лісостеп)	Г.П. Зиневич, 1985; С.І. Круц, 1997; С.П. Сегеда, 2001; О.В. Виноградова, 2016.
4.	Ковалівка (Степ, Правобережжя Дніпра)	С.І. Круц, 1978.
5.	Мирне	С.І. Круц 1997, додаток 2, табл. 5, с. 99-103
6.	Володимирівка	І.Д. Потєхіна, 1979.
7.	Тимашівка	І.Д. Потєхіна, 1979.
8.	Адамівка	Г.П. Зіневич, 1967, с. 122-125).
9.	Бориспільська група (Лісостеп)	Г.П. Зіневич, 1967; С. І. Круц, 1997
10.	Капулівка (Степ)	Г.П. Зіневич, 1967, с. 122-125.
11.	Бердянський курган, Бабина могила, Гайманова могила	С.І. Круц, 2005, додаток 2, Табл. 2, с. 495-497.
12.	Гюнівка, курган 11, поховання 1 (Степ, Лівобережжя)	С.І. Круц, 2005, додаток 2, Табл. 2 (с. 495-497).
13.	Трахтемирівське городище	С.І. Круц, 1997, с. 102-103.
14.	Александропольський курган, поховання 11	А.Д. Козак, 2018, с. 672.
15.	Миколаївка, Одеська обл., східний берег Дністровського лиману	М.С. Великанова, 1975, с. 202-207, Табл. 4.
16.	Східний могильник ІІ ст. до н. е., перша половина ІІІ ст. н. е. Неаполя скіфського (Інвентарні номери Музею антропології МДУ 1072110777 та 8999-9026)	Т.С. Кондукторова, 1964. Таблиця-додаток 1, Таблиця-додаток 16, с. 54-67.
17.	Астаніно, курган 11, поховання 2, скелет 2	С.И. Жиляева-Круц, 1970, с. 180-184.

Таблиця 4. Значення трьох канонічних векторів для 71 жіночого черепа скіфської культури з території України (дистанція Махаланобіса між черепами)

№ п/п	Черепа	І КВ	ІІ КВ	ІІІ КВ
1.	Медвин, череп із поховання 12	1,029	2,075	-0,591
2.	Верхня Тарасівка-1, курган 80, із поховання 2	-1,940	3,221	3,120
3.	Верхня Тарасівка-2, курган 83, із поховання 2	-0,490	-1,623	1,416
4.	Верхня Тарасівка-3, курган 6, скелет 1, із поховання 1	2,468	-0,466	1,286
5.	Бориспіль	3,015	1,368	2,719
6.	Капулівка	-1,155	0,085	0,984
7.	Трахтемирів	-0,694	-1,325	0,013
8.	Мирне	-1,377	-1,048	-0,565
9.	Миколаївка-1	-0,325	0,599	0,807
10.	Миколаївка-2	-0,571	-1,395	-0,977
11,	Миколаївка-3	0,257	0,112	-1,139
12.	Миколаївка-4	0,800	-1,384	0,710
13.	Бабина могила	0,254	-1,930	-0,332
14.	Гюнівка	1,189	2,957	-1,230
15.	Гайманова могила	-0,361	0,848	1,206
16.	Бердянський курган	-0,130	0,398	-0,793
17.	Миколаївка-Козацька 88/4	2,236	-1,290	-0,607
18.	Миколаївка-Козацька 88/11	-1,151	-1,554	0,513
19.	Миколаївка-Козацька 88/12	-1,471	0,108	2,290
20.	Миколаївка-Козацька 88/14	-0,726	-0,068	-0,620
21.	Миколаївка-Козацька 88/16	1,099	-0,152	-0,146
22.	Миколаївка-Козацька 93/2	-1,385	-0,275	1,177
23.	Миколаївка-Козацька 93/3	-0,369	0,291	-0,192
24.	Миколаївка-Козацька 93/6	-0,307	-0,932	-0,511
25.	Миколаївка-Козацька 93/19	-1,433	-0,323	0,645
26.	Миколаївка-Козацька 257/13	1,212	2,212	-1,071
27.	Миколаївка-Козацька 257/17	0,807	1,398	0,327
28.	Миколаївка-Козацька 257/20	-0,328	-0,516	-2,417
29.	Миколаївка-Козацька 257/21	0,934	1,314	-1,627
30.	Миколаївка-Козацька 257/31	1,037	-0,271	0,163
31.	Миколаївка-Козацька 257/43	0,002	2,497	0,120
32.	Миколаївка-Козацька 257/48	0,607	1,739	1,200
33.	Миколаївка-Козацька 257/52	1,677	-0,301	-0,850
34.	Миколаївка-Козацька 257/56	-0,206	-0,335	0,148
35.	Миколаївка-Козацька 257/60	-0,049	-2,161	0,461
36.	Миколаївка-Козацька 267/6	-1,452	-0,149	1,133
37.	Миколаївка-Козацька 267/9	-1,708	-0,545	-0,022
38.	Миколаївка-Козацька 267/10	-0,633	-0,308	0,865
39.	Миколаївка-Козацька 267/21	-1,554	0,584	0,361
40.	Миколаївка-Козацька 267/24	-0,796	0,592	-1,243
41.	Миколаївка-Козацька 267/26	1,358	0,784	-0,284
42.	Миколаївка-Козацька 267/40	-1,037	-1,288	-0,223
43.	Миколаївка-Козацька 267/42	-1,013	-1,678	-0,731
44.	Миколаївка-Козацька 277/5	-1,910	0,846	1,231
45.	Миколаївка-Козацька 277/6	0,724	-1,324	-0,649
46.	Миколаївка-Козацька 277/10	-0,254	1,098	0,652
47.	Миколаївка-Козацька 277/16	-3.080	1,400	0,704
48.	Миколаївка-Козацька 289/1	-0,273	1,301	-2,140
49.	Миколаївка-Козацька 289/2	-1,545	-1,432	-2,148
50.	Миколаївка-Козацька 289/5	-1,533	-1,460	1,065
51.	Миколаївка-Козацька 289/6	0,229	-0,079	-1,394
52.	Александропольський курган, поховання 11	-0,077	0,498	-3,831
53.	Неаполь скіфський, ІІ ст. до н. е., перша половина ІІІ ст. н. е. Інвентарний номер Музею антропології МДУ - 10721	1,929	-1,130	0,460
54.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 10745.	-0,655	0,186	-1,287
55.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 10748.	-2,007	-0,268	0,735
56.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 10751	1,530	0,412	-0,379
57.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 10755	3,436	-0,895	1,130
58.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 10765.	1,347	0,328	1,082
59.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 10771	3,126	0,050	2.434
60.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 10774	-0,898	-1,148	0,183
61.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 10775	2,512	0,129	-1,611
62.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 10777	0,689	-1,957	1,244
63.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 8999	-1,477	2,610	1,108
64.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 9005	-0,768	-1,948	-0,142
65.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 8997	1,067	0,194	-0,341
66.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 8998.	0,625	-0,754	-0,352
67.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 9018.	-1,312	2,657	-3,200
68.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 8995.	0,571	-1,407	-0,654
69.	Неаполь скіфський, Інвентарний № 9013	0,685	0,229	0,607
70.	Некрополь на Північному ...

Подобные документы

• Утворення скіфської держави та її політична історія

  Географічні кордони, кочовий спосіб життя та військова організація суспільства Скіфії. Характеристика побуту та основних звичаїв скіфського народу. Найголовніші події в історії Скіфії, вторгнення царя Дарія. Соціальний лад та родовід племен Скіфії.
  
  контрольная работа [31,5 K], добавлен 30.01.2011
  

• Археологія України

  Стоянки ашельської культури у Вірменії і Абхазії, Південній Осетії та в Україні. Ашель та мустьє на території України. Перехід від привласнюючих до відтворюючих форм господарства. Утворення Трипільської культури. Залізний вік, передскіфський період.
  
  реферат [3,1 M], добавлен 21.04.2015
  

• Відображення процесу скіфської експансії в Північне Надчорномор’я

  Міграційні процеси в Північному Причорномор’ї у VII-VI ст. до н.е. Рух скіфських племен в українські степи. Грецька колонізація в Північному Причорномор’ї, перші земельні наділи громадян Ольвії. Знахідки скіфської зброї у Ольвійському некрополі.
  
  реферат [79,7 K], добавлен 16.05.2012
  

• Воєнні дії на території України у 1914—1916 роках

  Україна: поле битви. Воєнні дії на території України. Галиційська битва. Карпатська операція. Горлицька операція. Брусиловський прорив. Україна: в вогні великої війни. Жертви серед мирного населення, що постраждало від епідемій, голоду.
  
  контрольная работа [26,8 K], добавлен 03.03.2002
  

• Окупація України

  Напад Німеччини на СРСР, воєнні дії на території України. Німецький окупаційний режим на території України. Національно-визвольний рух в умовах німецько-радянської війни. Створення Української повстанської армії. Витіснення з України німецьких військ.
  
  реферат [814,2 K], добавлен 17.09.2019
  

• Налагодження енергопостачання на окупованій території України під час Другої світової війни

  Евакуація та знищення економічних об’єктів радянськими частинами на початку війни. Просування німецьких військ вглиб території України. Відновлення функціонування промисловості на захопленій території. Відновлення роботи гідроелектростанції Запоріжжя.
  
  реферат [25,1 K], добавлен 20.08.2013
  

• Аналіз основних теорій заселення Північного Причорномор’я

  Питання про можливість заселення північного Причорномор'я з боку Кавказу. Балканська теорія заселення, її сутність. Особливості і природні умови розвитку людини на території Північного Причорномор'я. Розвиток культури епоху палеоліту на території України.
  
  реферат [33,1 K], добавлен 06.05.2013
  

• Кам’яні сокири-молоти катакомбних культур степової України доби середньої бронзи

  Характеристика археологічних знахідок сокир-молотів катакомбної культури, їх підрозділ на групи: шнурова, ямна, інгульська. Проведення паралелі цих наявних знахідок з артефактами, виявленими поза територією розповсюдження катакомбних пам'яток культури.
  
  реферат [361,4 K], добавлен 16.05.2012
  

• Першопочатки людського життя на території України

  Поява первісних людей на території України в часи раннього палеоліту. Вдосконалення виробництва і знарядь праці в епоху мезоліту. Формування трипільської спільноти на терені сучасної України. Особливості розвитку суспільства у період бронзового віку.
  
  реферат [21,9 K], добавлен 29.09.2010
  

• Діяльність жіночих рад Львівщини в середині 1940-х - першій половині 1950-х років

  Продемонстровано взаємодію органів із місцевими жителями з метою залучення їх до відбудови народного господарства, громадсько-політичного та культурного життя, участь в агітаційно-пропагандистській роботі радянської влади. Висвітлено роль жіночих рад.
  
  статья [23,7 K], добавлен 06.09.2017
  

• Витоки українського народу та його державності

  Найдавніші поселення людей на території України періоду кам'яного віку. Кочові і землеробські племена України в ранньому залізному віці. Античні міста-держави Північного Причорномор‘я. Ранні слов'яни та їх сусіди. Германські племена на території України.
  
  презентация [734,5 K], добавлен 06.01.2014
  

• Роль похідних груп в еволюції ідейно-політичних засад ОУН в роки німецько-радянської війни

  Осмислення місця і ролі ОУН в українському рухові опору тоталітарним режимам в роки Другої світової війни. Висвітлення процесу трансформації поглядів провідників ОУН на основі досвіду діяльності похідних груп на окупованій німцями території України.
  
  реферат [28,5 K], добавлен 12.06.2010
  

• Старообрядці на території України

  Причини, хід та наслідки церковної реформи у Московському царстві у другій половині XVII ст. Побут та звичаї старообрядців. Відмінності "старої" та "нової віри". Перші поселення на території України, стародубщина. Заселення Новоросії старообрядцями.
  
  курсовая работа [10,8 M], добавлен 17.09.2014
  

• Зброя і військова справа давнього хліборобського населення України

  Аналіз комплексу озброєння хліборобського населення території України, який представлений в матеріалах Трипільської культури. Типи укріплень міста й фортифікація споруд. Археологічні знахідки тогочасної зброї, історичний екскурс у військову справу.
  
  реферат [20,3 K], добавлен 16.05.2012
  

• Кіммерійці, скіфи, сармати та інші народи на території України

  Сгадки про кіммерійців у Гомера, підтвердження їх реальності в ассирійських клинописах. Свідотство Геродота про скіфів, легенда про їх походження, структура суспільства. Сарматський період на території України. Становище Херсонеса й Боспорського царства.
  
  реферат [20,4 K], добавлен 16.03.2010
  

• Антифашиський Рух Опору в роки Великої Вітчизняної війни на території України

  Основні передумови зародження антифашистського Руху Опору на території України, характеристика основних форм и методів боротьби. Розвиток партизансько-підпільної боротьби на різних етапах боротьби, внесок частин Руху Опору в розгром німецького агрессора.
  
  дипломная работа [135,2 K], добавлен 15.07.2009
  

• Організація утримання і трудового використання іноземних військовополонених та інтернованих на території України (1939–1953 рр.)

  Дослідження питань організації утримання і працевикористання іноземних військовополонених й інтернованих на території України у різні періоди війни та у повоєнний період. Регіонально-галузеві особливості розміщення й розподілу зазначених контингентів.
  
  автореферат [56,3 K], добавлен 09.04.2009
  

• Вплив військово-політичних процесів періоду Першої світової війни на українські землі

  Особливості перебігу бойових дій на території України в роки Першої світової війни. Плани ворогуючих сторін щодо України, бойові дії на її території. Галицька битва, Карпатська та Горлицька операції, Брусилівський прорив. Втрати в Першій світовій війні.
  
  курсовая работа [101,6 K], добавлен 12.09.2014
  

• Військова справа скіфів. Війна скіфів з Дарієм

  Загальна характеристика скіфської культури та військової справи. Похід Дарія на скіфів. Основні риси скіфського мистецтва в Північному Причорномор'ї. Озброєння армії Дарія та армії скіфів. Господарство пізніх скіфів та торгівля з античними полісами.
  
  реферат [48,8 K], добавлен 30.10.2013
  

• Трипільська культура на території сучасної України

  Трипільська культура - культурний вияв Європи в IV-III тис. до н.е. Примітивно-хліборобські і скотарські племена - творці Трипільської культури, її роль у розвитку людства. Ремесла, релігія, трипільські культи. Довгочасні поселення, їх архітектура.
  
  реферат [21,8 K], добавлен 08.02.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам