Дослідження міграційних процесів: історіографічні та методологічні аспекти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України

ДОСЛІДЖЕННЯ МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: ІСТОРІОГРАФІЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

Юлія АРТИМИШИН кандидат історичних наук

молодший науковий співробітник відділу новітньої історії

Анотація

міграційний історіографія переміщення населення

Окреслено основні етапи вивчення міграційних процесів в англомовній історіографії від кінця ХІХ ст. (праці Ернеста-Георга Равенштейна, Георга Зіммеля) і до початку ХХІ ст. Особливу увагу приділено проблематиці переміщення населення у гуманітарних студіях. Подано класифікації-типологізації процесу міграції авторства Генрі Прета Фейрчайлда, Вільяма Петерсена, Вілбура Зелінського, Чарльза Тіллі, Робіна Коена.

Продемонстровано, як зміна наукових парадигм і геополітичної ситуації впливала на тенденції у дослідженнях переміщення населення. Стверджено, що від 1960-х років із впровадженням низки нових методів у гуманітаристиці науковці активно застосовували порівняльний метод під час вивчення міграційних рухів. Зауважено, що після падіння «залізної завіси» одна група дослідників наполягала на розширенні меж дослідження міграції до світового масштабу, інша ж пропонувала зосередити увагу на участі національних держав у цьому процесі.

Показано, як від середини 1990-х років набули поширення ідеї транснаціоналізму, які зрештою вплинули на появу т. зв. міжнародного підходу до вивчення рухів населення. Зазначено, що інші важливі сучасні напрями - це переосмислення поточних підходів у дослідженнях етнічності та теорій асиміляції, посилена увага до ґендерної проблематики, парадигми мобільності.

Подано тлумачення поняття «трансфер», якиНЯ запропонував Національний інститут статистики НЯ економічних досліджень, та «примусової міграції» за визначеннями Міжнародної організація з міграції, Міжнародної асоціація з вивчення вимушеної міграції.

Також здійснено короткий проблемний огляд робіт українських соціологів, правників, економістів, які вивчали різні аспекти феномена міграції. Зауважено, що існує проблема тлумачення термінів «переселення», «депортація» у більшості українських історичних розвідок.

Ключові слова: дослідження міграції, історіографія, методологія, класифікація, трансфер, депортація.

Annotation

Yuliia ARTYMYSHYN PhD (History) Junior Researcher at the Department of Contemporary History I. Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of the NAS of Ukraine

RESEARCH OF MIGRATION PROCESSES: HISTORIOGRAPHICAL AND METHODOLOGICAL ASPECTS

The article outlines the main stages of the study of migration processes in English historiography from the end of the 19th century (in the works of Ernst Georg Ravenstein and Georg Simmel) till the beginning of the 21th century, and special attention is paid to the issue of population movement in the humanities. Classifications and typologies of the migration process by Henry Pratt Fairchild, William Petersen, Wilbur Zelinsky, Charles Tilly, and Robin Cohen are considered.

How changes in scientific paradigms and the geopolitical situation have influenced trends in population movement research is observed. It's highlighted that since the 1960s, with the introduction of several new methods in the humanities, scientists have actively used the comparative method in studying migratory movements. After the fall of the Iron Curtain, one group of researchers insisted on expanding migration studies to the global scope, while another suggested focusing on the participation of nation-states in this process.

The author analyzed how the idea of transnationalism became widespread in the mid1990s, eventually influencing the emergence of the so-called international approach to population movement research. It's confirmed that other important modern trends are rethinking current approaches to the study of ethnicity and assimilation theories, increased attention to gender issues, and the paradigm of mobility.

An interpretation of the concept of transfer proposed by the National Institute of Statistics and Economic Research is shown.

Also, an explanation of the terms of forced migration according to the definitions of the International Organization for Migration - IOM, International Association for the Study of Forced Migration - IASFM is given. A brief problematic review of the works of Ukrainian sociologists, lawyers, and economists who have studied various aspects of the phenomenon of migration is considered. It is noted that there is an issue with the interpretation of the terms of resettlement, and deportation in most Ukrainian historical research.

Keywords: migration research, historiography, methodology, classification, transfer, deportation.

Виклад основного матеріалу

24 лютого 2022 р. Російська Федерація (РФ) розпочала повномасштабну війну проти України. Це спричинило втрати серед цивільного населення, актуалізувало питання внутрішньо переміщених осіб та вимушеної міграції. У зв'язку з цим громадяни України мають право звернутися до Європейського Союзу (ЄС) за міжнародним захистом - отримати статус біженця або ж тимчасовий захист МЗС інформує: Для громадян України в країнах ЄС діє «Тимчасовий захист». Міністерство закордонних справ України. 2022. 13 березня. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mzs-informuyedlya-gromadyan-ukrayini-v-krayinah-yes-diye-timchasovij-zahist?fbclid=IwAR3WInODYCjQNUs5 Jd6CJwAtkMxcwHvZ98Imzq0MFrdU1UjwCMhpkHndo_0 (дата звернення:: 25.04.2022).. Пошук притулку від переслідування належить до основних прав людини, закріплених у Загальній декларації про права людини 1948 р. (ст. 14) Загальна декларація з прав людини. Прийнята та проголошена в резолюції 217 A (III). Генеральної Асамблеї від 10 грудня 1948 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ ru/995_015#Text (дата звернення: 25.04.2022)., Конвенції про статус біженців 1951 р. Конвенція про статус біженців (укр./рос.). Коментар. Конвенція від 28 липня 1951 року. ВерховнаРада України. Законодавство України. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_011/ page (дата звернення: 25.04.2022)., натомість процедура тимчасового захисту в міжнародному праві використовується рідше.

Мета статті - розкрити термінологію, яку застосовують у дослідженнях міграції населення, подати класифікації переміщення, які використовують у зарубіжній та українській історіографії.

Студії із дослідження міграції об'єднують чимало гуманітарних дисциплін (географію, економіку, соціологію, історію, антропологію, політологію, право, психологію тощо), тому складно окреслити єдиний термінологічний апарат, адже кожна з галузей застосовує власний підхід Brown S. K., Bean F. D. Conceptualization Migration: From Internal/International to Kinds of Membership. Handbook of Migration and Population Distribution / cd. by M. J. White. Dordrecht: Springer Netherlands, 2016. Vol. 6. P. 92.. Здійснено узагальнений огляд головних тенденцій у вивченні переміщення населення в західній історіографії. Типології у сучасній науці розрізняють міжнародну та внутрішню міграції. Однак існують суттєві розбіжності щодо цих двох предметів дослідження, як і у вивченні інших «міграційних дихотомій, як-от добровільне чи примусове переміщення, прийшлий чи постійний мешканець». Також деякі вчені наголошують на концептуальній відмінності між внутрішньою та міжнародною міграцією. Загалом ці суперечності залежать від рівня, на якому відбувається дослідження (мікро чи макро), та його контексту Ibid. P. 91.. У кінці 1970-х років у результаті зростання зацікавлення міжнародними міграційними процесами науковці критичніше почали осмислювати різницю між внутрішньою та міжнародною міграцією. Водночас відбулася актуалізація вивчення тематики на міжнародному рівні, яку американські дослідники Джеймс Френк Голліфілд (James Fmnk Hollifield) та Том К. Вонг (Tom K. Wong) визначали терміном «політика міжнародної міграції». Тобто багато книг із проблематики міграції присвячені світовому контексту, який, по суті, часто затьмарює внутрішній зріз Ibid. P. 92..

Перші дослідження міграційних процесів, на думку американських соціологів Сьюзани К. Бровн (Susana K. Brown) та Френка Д. Біна (Frank D. Bean), здійснив британський дослідник Ернест Георг Равенштейн (Ernst Georg Ravenstein). Його праці, написані на основі переписів, з'явилися в останній чверті ХІХ ст. і висвітлювали рухи людей зі сільської місцевості до міст Brown S. K., Bean F. D. Conceptualization Migration… P. 92.. Також основоположником міграційних студій вважають німецького філософа та соціолога Георга Зіммеля (Georg Simmel). В есе «Чужинець» (1905) він відзначав, що просторові відносини - важлива «умова та символ людських відносин». У цій системі дослідник артикулював головну фігуру «чужого Т» людину, яка приходить сьогодні та залишається завтра». У контексті вивчення переміщення населення праця Зіммеля визначила основні напрями роботи, пов'язані із «приїздом»/«приходом» та «залишенням» чужинців. Так викристалізувались напрями в соціології міграції, які існують досі: «вивчення людських рухів як таких» і «дослідження постміграційних процесів» Amelima A., Horvath K. Sociology of migration. The Cambridge Handbook of Sociology: Core Areas in Sociology and the Development of the Discipline / ed. by K. O. Korgen. Cambridge: Cambridge University Press, 2017. Vol. 1. P. 457--458..

У середині 1920-х Т» на початку 1930-х років підходи Равенштейна використали для подальших досліджень американські науковці, але вже на мікроекономічному рівні. Ці роботи ознаменували новий етап у вивченні переміщення населення, адже до того домінували присвячені міжнародній міграції з Південної та Східної Європи. Натомість діячі Чиказької школи соціології зосереджували увагу на урбаністичному зрізі проблеми, расових відносинах, асиміляції іммігрантів Brown S. K., Bean F. D. Conceptualization Migration… P. 93..

У 1938 р. американський соціолог німецького походження Рудольф Геберле (Rudolf Heberle) проаналізував причини міграції німецького населення зі сіл до міста (зміни в сільській громаді та фермерських господарствах, зокрема звичаїв успадкування тощо) Heberle R. The Causes of Rural-Urban Migration a Survey of German Theories. American Journal of Sociology. 1938. Vol. 43. Nr 6. Р. 932--933., заклавши основу т. зв. теорії «притягування-відштовхування». Слідом за ним цю концепцію у 1960-х розвинув американський соціолог Еверест С. Лі (Everett S. Lee) Brown S. K., Bean F. D. Conceptualization Migration… P. 93., виділивши відштовхувальні та притягальні чинники руху населення. До перших дослідник зараховував економічні, соціальні (бідність, відсутність соціальних гарантій), правові (дискримінація тощо) і політичні (війни), а також екологічні та кліматичні умови. Притягувальні чинники Т» це сукупність високого рівня розвитку економіки, безпека, задовільні умови для проживання Павлів-Самоїл Н. Філософсько-правовий феномен міграції у контексті глобалізаційних процесів в Європі (кінецьХХТ»початокХХІст.): дис.... д-раюрид. наук: 12.00.12 /МОН України, Національний університет «Львівська політехніка». Львів, 2021. С. 62..

У 1930--1960 рр. вивчались найбільші міграційні потоки того часу, зокрема до держави Ізраїль, повоєнних біженців і гастарбайтерів у Європі, асиміляцію мігрантів у США. Однак ці міжнародні за масштабом рухи, а також питання внутрішніх переміщень розглядали як похідні від демографії явища Brown S. K., Bean F. D. Conceptualization Migration… P. 93.. У 1960-х роках із впровадженням нових методів дослідження у сфері вивчення міграції почали застосовувати порівняльний метод, який уможливив ширший розгляд феномена міграції Кислий М.-О. О. Повернення кримських татар на батьківщину у 1956--1989 рр.: дис... канд. іст. наук: 07.00.01 /Національний університет «Києво-Могилянськаакадемія»; Запорізький національний університет. Запоріжжя, 2021. С. 40..

Першу типологізацію запропонував американський соціолог Генрі Прет Фейрчайлд (Henry Pratt Fairchild) у 1925 р., виокремивши чотири типи міжнаціональної міграції: поширення (дисперсія) (dispersion) («повільний, несвідомий рух до необжитих територій»), вторгнення (invasion), колонізація (colonizationЎў), імміграція (immigration) Brown S, K,, Bean F. D. Conceptualization Migration… P. 94,, У 1958 р. американський соціолог та демограф Вільям Петерсен (William Petersen) розкритикував попередню теорію та висунув новий «взаємозалежний» підхід до пояснення моделей міграції: примітивна (primitive) («спричинена навколишнім середовищем, наприклад, мандрівні чи кочівні народи, змушені переселятись через голод»), примусова (forced) («у мігрантів немає вибору, щоб залишитись, бо їх або переселять, або ж продадуть у рабство), вимушена (impelled) («мігранти зберігають суб'єктність, тобто відносну свободу дій, наприклад, коли йдеться про втечу або ж підневільний стан), вільна {free) («невеликий відсоток індивідуальної міграції, переважно авантюристами або ж самітниками»), масова (mass) («здійснюється за першопрохідцями, тому її мотиви, на відміну від попередніх, не є індивідуальними»), Межа між примусовою та вимушеною розмита, однак сам автор останню пояснював на прикладі німецьких євреїв, На думку В, Петерсена, антисемітські закони 1930-х років спонукали євреїв до еміграції Т» вимушеної міграції, натомість примусова відбулася пізніше Т» з насильним вивезенням людей до таборів у кінці 1930-х Ibid, P. 95,,

Класифікація переміщення населення В, Петерсена відіграла важливу роль у науці, адже навіть у 1970-х роках інші типології формувалися під її впливом, Серед них одними з найвпливовіших вважають роботи американських науковців Вілбура Зелінського (Wilbur Zelinsky) та Чарльза Тіллі (Charles Tilly), Схема В, Зелінського ґрунтується на переконанні, що регулярна мобільність населення залежить від теорії модернізації, Ч, Тіллі запропонував схему з осями, на яких позначено відстань, котру долають мігранти, та рівень розриву соціальних зв'язків (найменші відстані та втрати притаманні регіональній міграції), Спільне для цих схем - фокусування дослідження на мікрозрізі, На противагу цим роботам у 1960--1970-х роках економісти пов'язували внутрішні й зовнішні рухи населення із макрота мікрорівнями неокласичної теорії рівноваги й географічними підходами до вивчення робочої сили (попит і пропозиція) Ibid,,

Існування «залізної завіси» обмежувало дослідження у Європі, зосереджуючи їх у певних межах, однак з 1980-х серед західних дослідників лунали пропозиції про їхнє розширення, Зокрема, Е, М, Петрас (E, M, Petras) наголошував на доцільності вивчення міграції у світовому масштабі, звертаючи увагу на єрархічну систему виробництва та поділу праці, Проте в роботах В, Р. Бьонінга (W, R, Bohning) А, Р. Золберга (A, R, Zolberg) наголошено на важливості національних кордонів і держав, їхньої політики у вивченні таких масштабних явищ Ibid, P, 96,, У 1990-х цю тезу також підтримав визначний британський соціальний дослідник Робін Коен (Robin Cohen), водночас акцентуючи на важливості поділу міграції населення (локальний і міжнародний рівень), Він вважав, що, ігноруючи політичне втручання низки країн у міжнародну міграцію, поза увагою залишаються важливі питання, наприклад, аналіз рівня ксенофобії, расизму тощо Brown S. K., Bean F. D. Conceptualization Migration… P. 96..

Значимість розвідок Р. Коена полягала і в узагальненні та систематизації різних видів переміщення людини, об'єднаних у протилежні пари: «примусова - добровільна міграція; постійні мешканці Т» трудові мігранти; тимчасова Т» постійна міграція; нелегальна-легальна міграція; запланована Т» вимушена міграція» The Cambridge survey of world migration / ed. by R. Cohen. Cambridge: Cambridge University Press, 1995. Р. 5-6.. Ці антиномії не є чіткими й вичерпними категоріями, а радше спрощеними поняттями на зразок «ідеальних категорій» Макса Вебера (Maximilian Weber). Ці терміни слугують «архетипами, які використовуються для аналізу, підрахунку, порівняння» The Cambridge survey of world migration. Р. 6.. Тому науковець наполягав на всебічному розгляді різних прикладів переміщення населення, врахуванні всіх умов та ситуації загалом Ibid. Р. 6-7..

Період кінця 1980-х Т» початку 1990-х років називають переломним для дослідження міграційних рухів, зокрема в соціології. На думку німецької дослідниці Анни Амеліни (Anna Amelina) та швейцарського вченого Кенета Хорвата (Kenneth Horvath), визначальними аспектами в наукових розвідках для цього періоду стало зростання розуміння тривалих впливів трудової міграції у минулому, наслідків закінчення «холодної війни» для масштабних рухів населення Amelima A., Horvath K. Sociology of migration... P. 459..

Від середини 1990-х у західній науковій думці набула популярності світсистемна теорія (world-systems theory), яка вплинула і на студії з міграції Brown S. K., Bean F. D. Conceptualization Migration… P. 97.. Концептуалізація ідеї про поділ світу на «ядро-напівперефирію--перефирію» Ніколаєв Є. Світ-системний аналіз І. Уоллерстайна як сучасний методологічний підхід до аналізу розвитку світового господарства. Людина і політика. Київ: Інформаційно-видавниче підприємство «Поліс-К», 2002. Вип. 6. С. 121-124. зумовила зсув у сприйнятті країн до спрощеного, релятивістського погляду на національні держави Brown S. K., Bean F. D. Conceptualization Migration… P. 97.. Ці глобалізаційні тенденції розширюють межі дослідження, «вписуючи міжнародних мігрантів у транснаціональний вимір, який давав можливість створити стійкі соціальні зв'язки, які поєднують країни проживання з місцем походження» Ibid..

Відхід від бачення світу крізь призму національних держав сприяв поширенню ідеї транснаціоналізму, що знайшло відображення у низці досліджень, які критикують національні держави як «самодостатнє об'єднання, що вміщує основні соціальні відносини» Ibid.. Прихильники цього погляду опонують «методологічному націоналізму» Т» ідеї, сформованій після Другої світової війни Ibid., яка відображає «натуралізацію національної держави суспільними науками», ототожнення суспільства з національною державою, ідентифікацію дослідників із їхніми національними державами Wimmer, A., Schiller N. G. Methodological nationalism, the social sciences, and the study of migration: An essay in historical epistemology. International Migration Re^vie^w. New York, 2003. Vol. 37. Nr 3. P. 576.. Цих поглядів дотримуються швейцарський соціолог Андреас Віммер (Andreas Wimmer), британська соціальна антропологиня Ніна Глік Шіллер (Nina Glick Schiller), німецька дослідниця Анна Амеліна, швейцарський учений Кенет Хорват та ін. Amelima A., Horvath K. Sociology of migration… Р. 460.. Науковці пропонують міжнародний підхід до вивчення руху населення. На їхню думку, міграцію треба розуміти як процес, що об'єднує країни чи місцевості, з яких виїжджають та до яких прибувають люди. Також дослідники критикують односторонність цього феномена, акцентуючи на транснаціональних зв'язках мобільних осіб, які перетинають кордони, навіть у нових тимчасових формах переміщення (сезонної, циркулярної міграції) Ibid..

Завдяки новаторському погляду британського соціолога Джона Уррі (John Urry) про необхідність застосування «повороту мобільності» в суспільствознавчих науках Urry J. Mobilities. Cambridge: Polity, 2007. P. 6. (розгляд «соціального світу» як «широкого спектра економічних, соціальних і політичних практик, інфраструктури та ідеології, які охоплюють, тягнуть за собою або обмежують різного роду переміщення людей, ідей, інформації чи предметів» Ibid. P. 43.) сформувалася нова концепція, або ж парадигма, мобільності. У ній, як зауважували її співтворці британські соціологи Джон Уррі та Моніка Бушер (Monika Buscher), має бути створена така соціальна наука, у якій здійснюється багаторівневе дослідження руху й нерухомості, практики осілого житла та створення «кочівного» поселення як невід'ємних частин економічних, соціальних і політичних відносин Buscher M., Urry J. Mobile methods and the empirical. European Journal of Social Theory Sage Publications. 2009. Vol. 12. P. 99.. Ця концепція пропонує розглянути переміщення населення та мобільність як повсякденні рутинні соціальні практики, які можуть бути успішними або невдалими Amelima A., Horvath K. Sociology of migration... Р. 460..

Інший важливий напрям у вивченні феномена руху населення в сучасній західній історіографії - посилена увага до ґендерного зрізу проблеми. У межах цієї теми, на думку дослідників А. Амеліни та К. Хорвата, можна виділити кілька найвагоміших дослідницьких галузей. Американська соціологиня Арлі Рассел Хохшільд (Arlie Russell Hochschild) пропонує вивчення «глобального ланцюга допомоги» для жіночої міграції з півдня на північ, вписуючи цей процес у міжнародний поділ праці. Австралійська антропологиня та соціологиня Лоретта Балдассар (Loretta Baldassar) і бельгійська соціологиня Лаура Мерла (Laura Merla) виокремили концепцію «циркуляції допомоги», що поєднує різні допомогові практики між мобільними особами, які перебувають за кордоном, та тими, хто залишився на місці. Феномена міжнародної транснаціональної сім'ї, зокрема й материнства «на відстані», присвячує студії німецька соціологиня Хельма Лутц (Helma Lutz). Трансформації категорії фемінності та маскулінності висвітлюють британський соціолог Джефф Херн (Jeff Hearn) та австралійський Річард Ховсон (Richard Howson). Ці роботи демонструють, як ґендерні категоризації при певних умовах призводять до ситуацій, у яких змінюються соціальні ролі між мігрантами всередині (міжнародної) сім'ї, між мігрантами-працівниками (чоловіками й жінками) та їхніми роботодавцями Amelima A., Horvath K. Sociology of migration... Р. 461..

Анна Амеліна і Кенет Хорват виділили ще один дослідницький напрям у межах вивчення постміграції. Це, зокрема, низка практик, спрямованих на переосмислення поточних підходів у дослідженнях етнічності та теорій асиміляції Ibid. Р. 461-462.. У сфері вивчення етнічних відносин одні з найпомітніших - роботи швейцарського соціолога та політичного філософа Андреаса Віммера (Andreas Wimmer).

Андреас Віммер поділяв думку Вебера, що етнічність ґрунтується на суб'єктивній вірі у спільні походження і культуру. Ці культурні практики типові для спільноти, як і фенотипна схожість Wimmer A. The Making and Unmaking of Ethnic Boundaries: A Multilevel Process Theory. American Journal of Sociology. 2008. Vol. 113. Р. 973.. Натомість поняття «раси» дослідник розглянув у широкому розумінні - як «підтип етнічної належності», зауважуючи, що так само широко трактує поняття «національності». Андреас Віммер зазначив, що «якщо фенотипові ознаки використовуються як індикатори групової належності, то ми говоримо про етносоматичні групи; якщо члени етнічної спільноти мають націоналістичні прагнення і вимагають (або контролюють) власну державу, то описуємо такі категорії та групи як нації» Ibid. Р. 973-974.. Більшість етнічних субтипів - головно етнорелігійні, етнорегіональні та етномовні категорії та групи - можна виділити на основі маркерів, які використовують для обґрунтування віри у спільні культуру й походження Ibid.. Тобто немає чіткої межі між «етносоматичними» та іншими типами етнічності. Наприклад, трактування раси й етнічності як абсолютно відмінних категорій дослідник вважає помилковим. Адже одну й ту ж групу людей у різні історичні періоди можна розглядати як расу або ж як іншу етнічну категорію. Найяскравіший приклад такого розмежування - означення африканських рабів у США та їхніх господарів у XVI-XVII ст. Їх трактували як язичників та християн, і лише після 1680-х років почали використовувати етносоматичну диференціацію «негри» та «білі».

Отож А. Віммер запропонував багаторівневу теорію для розуміння принципів творення та зміни етнічних кордонів. Дослідник вважав, що останні Т» «результат класифікаційної боротьби та переговорів між акторами, розташованими в соціальному полі». Головні характеристики, що впливають на вибір стратегії учасників, Т» це «інституційний порядок, розподіл влади та політичні мережі» Ibid. Р. 970..

В українській науці, як і в зарубіжній, феномен міграції розглядають як складне та багаторівневе явище. Ці студії перебувають у фокусі уваги соціологів, правників, економістів. Серед низки праць, присвячених трудовій міграції українців, можна виділити розвідки соціологині Світлани Одинець Одинець С. Українські мігрантки в Італії: соціально-демографічний портрет НЯ основні фактори міграційного процесу у перспективі останнього десятиліття. Народознавчі зошити. 2013. № 4 (112). С. 600-607; Odynets S., Zhyznomirska L. Caught between East and West: Ukrainian migration in the 21st century. Handbook of Migration and Globalisation / ed. by A. Triandafyllidou. Toronto, 2018. P. 359-375. про особливості міграції українок в Італію, їхню транснаціональну мобільність; роботи соціолога Ігоря Маркова Markov I. Contemporary Ukrainian Migration to EU Countries: Trends and Challenges Migration, Borders and Regional Stability in the EUs Eastern Neighbourhood / ed. by I. Liikanen. J. Scott and T. Sotkasiira. London: Routledge, 2016. S. 247-256; Markov I., Odynets S., Sudyn D. Ukraine and Temporary Migration in the European-Asian Transnational Space. Characteristics of Temporary Migration in European-Asian Transnational Social Spaces / ed. by P. Pitkanen, M. Korpela, M. Aksakal, K. Schmidt. Dordrecht: Springer International Publishing, 2018. P. 161-175. про глобалізаційний вимір міграції та українців у міграційних процесах в Європі; публікації соціологині Вікторії Чорної Чорна В. Соціально-філософський аналіз міграції. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Серія: Філософія. 2015. Вип. 245. С. 52-55; Чорна В. Трудова міграція молоді як фактор руйнування трудового потенціалу України. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Серія: Соціологія. 2014. Вип. 222. С. 109-112. про методологічні аспекти соціології міграції, практичні зрізи трудової, зокрема проблему виїзду в південних регіонах країни, молоді тощо.

Філософсько-правові аспекти міграції в контексті глобалізації Європи вивчала правниця Надія Павлів-Самоїл Павлів-Самоїл Н. Філософсько-правовий вимір феномена трудової міграції: монографія. Львів: СПОЛОМ, 2014. 136 с.; Павлів-Самоїл Н. Міграція кінця ХХ - початку ХХІ століття: філософсько-правове дослідження: монографія. Львів: Сполом, 2020. 520 с.. Економіст Тарас Ромащенко розглянув участь України у світових процесах трудової міграції Ромащенко Т. Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції. Вісник Черкаського університету. Серія: Економічні науки. 2009. Вип. 151. С. 169-181; Кукурудза І., Ромащенко Т. Україна у світових процесах трудової міграції: монографія. Черкаси, 2012. 252 с.. Основи конституційно-правового статусу омбудсмана з питань міграції в Україні досліджував Олександр Агєєв Агєєв А. Д. Конституційно-правовий статус омбудсмана з питань міграції: зарубіжні моделі та перспективи запровадження в Україні: монографія. Одеса: Фенікс, 2018. 247 с.; Агєєв А. Д. Роль омбудсмана з питань міграції в захисті прав внутрішньо переміщених осіб. Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. 2016. № 4. С. 26-30.. Становлення державної міграційної політики, її адміністративно-правовий аспект -- Сергій Мосьондз Мосьондз С. Роль міграції в розвитку українського суспільства. Підприємництво, господарство і право. 2003. № 5. С. 72-76; Мосьондз С. Сучасні тенденції становлення державної міграційної політики України. Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. 2002. № 4. С. 82-88; Мосьондз С. Характеристика міграційного законодавства та органів державної виконавчої влади у сфері міграції. Проблеми міграції. 2002. № 3. С. 2-6.. Проблематику соціально-економічних аспектів трудової міграції розглянули Тарас Ромащенко Ромащенко Т. До питання про міжнародне регулювання міграції населення. Вісник Черкаського університету. Серія: Економічні науки. 2010. Вип. 177. С. 115-122; Ромащенко Т. Особливості формування міжнародних центрів трудової міграції. Вісник Черкаського університету. Серія: Економічні науки. 2010. Вип. 187. С. 101-107; Ромащенко Т. Соціально-економічні наслідки міжнародної трудової міграції. Вісник Черкаського університету. Серія: Економічні науки. 2009. Вип. 151. С. 169-181., Павло Шушпанов Шушпанов П. Г. Зовнішня трудова міграція населення регіону: соціально-демографічний аспект (на матеріалах Тернопільської області): дис... канд. екон. наук: 08.00.07 / НАН України, Інститут демографії та соціальних досліджень. Тернопіль, 2009. 208 с.; Шушпанов П. Г. Трудові міграції населення Тернопільської області в умовах посилення євроінтеграційних процесів. Сталий розвиток аграрно-індустріального регіону: передумови, загрози і перспективи досягнення. Тернопіль, 2016. С. 144-155..

Отож таке явище, як міграція, має багато площин для дослідження. Це поняття можна пояснити за допомогою двох категорій -- добровільний та примусовий виїзд. Вони не є взаємозаперечними або ж чітко визначеними, проте дають можливість окреслити основні аспекти феномена міграції Reed H. E., Ludwig B., Braslow L. Forced Migration. International to Kinds of Membership. Handbook of Migration and Population Distribution / cd. by M. J. White. Dordrecht: Springer Netherlands, 2016. Vol. 6. P. 605..

У 1946 р. під егідою Організації Об'єднаних Націй (ООН) з'явилася Міжнародна організація у справах біженців (МОСБ) Дзюбановський Ю. Еволюція концепції біженців. Міграція і толерантність №« Україні / за ред. Я. Пилинського. Київ: Стилос, 2007. С. 87.. Первісно вона заснована для допомоги біженцям і тим особам, які вимушено переїхали через війну, тобто для «примусових мігрантів» Reed H. E., Ludwig B., Braslow L. Forced Migartion... Р. 605.. Згідно зі Статутом, «біженці» - це «а) жертви нацистського або фашистського режимів; б) іспанські республіканці; в) особи, які мали статус біженця до початку Другої світової війни з причин расового, релігійного, етнічного характеру або внаслідок їхніх політичних переконань» Дзюбановський Ю. Еволюція концепції біженців. С. 87..

Також 1946 р. під егідою Національного інституту статистики й економічних досліджень (Institut National de la Statistique et des Etudes Economiques) при Міністерстві економіки, промисловості та зайнятості Франції видано дослідження, присвячене проблемам переміщення населення. У цій розвідці представлено дефініцію поняття «transfer (the transfer of population, les transferts de population)» мй «добровільне або примусове, але остаточне, вилучення/переміщення визначеної групи людей з їх рідного середовища на територію іншої держави, здійснене на основі міжнародних угод» Kersten K. Mi^dzypanstwowe przesidlenia ludnosci w XX wieku. Kwartalnik historyczny. 1966. Rocznik LXIII. Nr 1. S. 3. Reed H. E., Ludwig B., Braslow L. Forced Migartion... Р. 605-606.. Термін «transfer» вживався в англійській, французькі, рідше в німецькій мовах в повоєнні десятиліття, у сучасній англо-саксонській традиції частіше використовують поняття «міграція» (migration), добровільна (voluntary), зазвичай з економічних причин, примусова (forced, displacement)⁵⁷.

У 1951 р. виникла Міжнародна організація з міграції (МОМ, The International Organization for Migration (IOM), первісна назва - Тимчасовий міжурядовий комітет із переміщення мігрантів з Європи (Provisional Intergovernmental Committee for the Movement of Migrants from Europe (PICMME)) для допомоги у 1950-х роках європейським урядам із організацією переселення людей, виселених унаслідок війни IOM History. URL: https://www.iom.int/iom-history (дата звернення: 20.04.2022).. МОМ від повоєнних років суттєво розширила сферу діяльності та стала «провідною міжнародною агенцією, яка співпрацює з урядами та громадянським суспільством, щоб покращити розуміння проблем міграції, заохочувати соціальний та економічний розвиток через міграцію та підтримувати людську гідність і добробут, перебування мігрантів». Серед низки напрямів роботи цієї інституції також важливе всебічне наукове дослідження проблематики міграції.

У 2012 р. фахівці з МОМ запропонували власне визначення примусової міграції як «міграційного руху, у якому є елемент примусу/насильства, зокрема загроза життю та життєдіяльності, незалежно від того, чи цей процес виник унаслідок природних або техногенних причини (наприклад, переміщення біженців, внутрішньо переміщених осіб, а також людей, які переселились через природні або екологічні причини, зокрема й хімічні чи ядерні катастрофи, голод чи проєкти розвитку)» Reed H. E., Ludwig B., Braslow L. Forced Migartion... Р. 605.. Натомість дослідники з Міжнародної асоціація з вивчення вимушеної міграції (International Association for the Study of Forced Migration (IASFM)) подають подібне визначення, наголошуючи лише, що примусова міграція Т» «загальний термін, який стосується рухів біженців або внутрішньо переміщених осіб (переміщених через конфлікти), а також осіб, які переїхали через стихійне, екологічне лихо, хімічну чи ядерну катастрофу, голод, проєкти розвитку» Ibid.. Тобто в сучасній англомовній історіографії можна виділити чотири типи примусової міграції, залежно від чинників, які зумовили її появу: спровокована конфліктами, природнокатастрофічними чинниками, розвитком (економічним), торгівлею людьми Reed H. E., Ludwig B., Braslow L. Forced Migartion... Р. 606..

В українських енциклопедичних розвідках термін «депортація» потлумачено як «примусове виселення з місця постійного проживання особи, групи осіб або народу», подано коротку історію застосування цього засобу покарання від Київської Русі до періоду Другої світової війниµД` Депортація / О. Бажан та ін. Енциклопедія сучасної України. Київ. 2007. URL: https://esu. com.ua/search_articles.php?id=26038 (дата звернення: 20.04.2022).. Більш точне визначення є в юридичній літературі: «... в широкому сенсі означає насильницьке переміщення частини населення окупованої терит. за її межі або переміщення частини свого населення на окуповану терит.; згідно з Женевським правом, такі дії є міжнар. злочином, який тягне кримін. відповідальність осіб, винних у його скоєнні. Склад злочину Д. визначено у низці міжнар.-правових актів, прийнятих у зв'язку з наслідками Другої світової війни та необхідністю подальшої криміналізації цього злочину в наст. періоди. Першими актами, в яких Д. було визнано злочином, обмежуючись, однак, випадком переміщення цив. населення з окупованої терит. на терит. окупуючої д-ви, були Статут Нюрнберзького військ. трибуналу 1945 (ст. 6 (b)) і Закон № 10 Контрольної ради Німеччини 1945 (п. 1 (с) ст. ІІ). Цю норму було прийнято внаслідок жахливих злодіянь нацистів з метою запобігти в майбутньому такій практиці. Д. як злочин було внесено й до Статуту Токійського трибуналу 1946 (ст. 5 (с)) (див. Токійський процес). Наст. актом, який криміналізував подальшу заборону Д., стала Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни 1949 (IV Женев. конвенція 1949)... Подальшої регламентації заборона Д. набула в Додатковому протоколі до Женевських конвенцій 1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, 1977 (Протокол І). У ньому дано таке визначення цього злочину: “переміщення окупуючою державою частини її власного цивільного населення на окуповану нею територію або депортація чи переміщення всього або частини населення окупованої території за її межі на порушення статті 49 Четвертої Конвенції” (п. 4 ст. 85)» Денисов В. Депортація. Енциклопедія міжнародного праваЈ¬, у 3 т. / редкол.: Ю. Шемшученко, В. Денисов. Київ: Академперіодика, 2014. Т. 1: А-Д. С. 732-733..

На противагу цьому в українських і польських студіях з історії примусової міграції/переселення не існує єдиної чітко визначеної термінології.

У нормативно-правових актах, зокрема в угодах, підписаних між Польським комітетом національного визволення (ПКНВ) та сусідніми Українською, Білоруською та Литовською Радянськими Соціалістичними Республіками протягом вересня 1944 р., фігурує термін «евакуація» SrebrakowskiA. Polacy w Litewskiej SRR 1944--1989. Torun: Wyd-wo Adam Marszalek, 2001. S. 81.. Наприклад, в «Угоді між Польським Комітетом Національного Визволення і Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки у справі переселення українського населення з території Польщі до УРСР і польських громадян з території УРСР до Польщі» від 9 вересня 1944 р. використано поняття «евакуація», «евакуація добровільна» Угода між Польським Комітетом Національного Визволення і Урядом Української Радянської Соціалістичної республіки у справі переселення українського населення з території Польщі до УРСР і польських громадян з території УРСР до Польщі. 9 вересня 1944, Люблін. Репатріація чи депортація. Переселення українців з Польщі до УРСР: зб. док. /за ред. Є. Місила. Львів: Каменяр, 2007. С. 39.. Більш поширеним у польській історіографії, особливо до 1989 р., було «репатріація» (repatriacja) Czerniakiewicz J. Repatriacja ludnosci polskiej z ZSRR 1944--1946. Warszawa: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe, 1987. S. 31; Kersten K. Przemiany struktury narodowosciowej Polski po II wojnie swiatowej. Kwartalnik historyczny. 1969. Rocznik LXXVI. Nr 2. S. 344., що, по суті, означає повернення на батьківщину, яку з певних причин змушені були покинути Przesiedlenie ludnosci polskiej z kresow wschodnich do Polski 1944--1947 / wybor, oprac. i red. dokumentow S. Ciesielski. Warszawa: Wyd-wo NERITON, 1999. S. 7.. Однак, як слушно зауважили польські історик Станіслав Чєшєлскі (Stanislaw Cheshelski) та соціолог Роберт Вишинскі (Robert Wyszynski), поняття репатріація не доцільно застосовувати щодо поляків, переселених із сусідніх радянських республік у 1944-1947 рр. Ця група населення не поверталася на батьківщину, адже вона її не покидала, проте кордони держави були змінені так, що вона змушена була переселитися Przesiedlenie ludnosci polskiej z kresow... S. 7; Wyszynski R. Przesiedlenia ludnosci polskiej z ZSRR w latach 1920--1960. Studia BAS. Biuro Analiz Sejmowych Kancelarii Sejmu. Warszawa, 2013. Nr 2 (34). S. 109-110.. До репатріантів умовно, на думку цих дослідників, можна віднести тих поляків, які поверталися зі сходу СРСР після виселення 1939--1941 рр. З огляду на новий політичний дискурс після 1989 р. у Польщі та 1991 р. в Україні, історики частіше використовують поняття «переселення», «депортація» або ж «виселення» Цепенда І. Історіографія проблеми українсько-польського переселення 1944--1946 років. Україна-Європа-Світ. Міжнародний збірник наукових праць. Серія: ІсторіяЈ¬міжнародні відносини: у 2 ч. / гол. ред. Л. Алексієвець. Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2011. Вип. 5. Ч. 1. С. 294--295., подаючи їх як синоніми Козицький А. Примусові переселення народів СРСР під час Другої світової війни. Козицький А. Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у ХХ ст. (причини, особливості, наслідки): навч. посіб. для студентів вищих навчальних закладів. Львів: Літопис, 2012. С. 341--345; Kozaczynska B. Wyskdlenia mieszkancow Zamojszczyzny do dystryktu warszawskiego w latach 1942--1943 i losy deportowanych (w swietle sprawozdan RGO). Exodus. Deportacje i migracje (wqtek wshodni). Stan iperspektywy badan / pod red. M. Zwolskiego. Warszawa, Bialystok, 2008. S. 70--92..

Отже, студії із дослідження міграції беруть витоки в кінці ХІХ ст. від вивчення рухів людей зі сільської місцевості до міст. Проте вже у ХХ ст. завдяки праці Г. Зіммеля сформувалися напрями роботи, пов'язані з «приїздом»/«приходом» і «залишенням» чужинців. Так викристалізувалися напрями в соціології міграції, які існують досі: «вивчення людських рухів як таких» та «дослідження постміграційних процесів». Поступово протягом ХХ ст. проблематикою переміщення населення зацікавилися представники різних гуманітарних дисциплін, розширюючи як предмет дослідження, так і методологію та термінологію.

В українській гуманітаристиці активно вивчається питання трудової міграції, її глобалізаційний зріз, історія примусового переміщення, особливо у ХХ ст. Однак відкритим залишається питання класифікації та формування єдиного термінологічного апарату. Серед низки робіт істориків, присвячених тоталітарним режимам, їхній депортаційній політиці, немає уставлених тлумачень, які би ґрунтувалися на західній традиції чи нормативних актах.

References

1. Ahieiev, A. D. (2016). Rol ombudsmana z pytan mihratsii v zakhysti prav vnutrishno peremischenykh osib [The role of the Ombudsman for Migration in protecting the rights of internally displaced persons]. VisnykZaporozkoho natsionalnoho universytetu. Yurydychni nauky, 4, 26--30 [in Ukrainian].

2. Ahieiev, A. D. (2018). Konstytutsiino-pravovyi status ombudsmana z pytan mihratsii: zarubizhni modeli ta perspektyvy zaprovadzhennia v Ukraini [Constitutional and legal status of the ombudsman on migration: foreign models and prospects of introduction in Ukraine]. Odesa [in Ukrainian].

3. Amelima, A., & Horvath, K. (2017). Sociology of migration. In K. O. Korgen (Ed.), The Cambridge Handbook of Sociology: Core Areas in Sociology and the Development of the Discipline (Vol. 1, pp. 455-464). Cambridge: Cambridge University Press [in English].

4. Bazhan, O., Stasiuk, T., Pershyna, M., Panchuk, M., Panchuk, O., & Kalakura, Ya. (2007). Deportatsiia. In Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy. Retrived from https://esu. com.ua/search_articles.php?id=26038 [in Ukrainian].

5. Brown, S. K, & Bean, F. D. (2016). Conceptualization Migration: From Internal/ International to Kinds of Membership. In M. J. White (Ed.), Handbook of Migration and Population Distribution (Vol. 6, pp. 91--106). Dordrecht: Springer Netherlands [in English].

6. Buscher, M., & Urry, J. (2009). Mobile methods and the empirical. European Journal of Social Theory Sage Publications, 12 (1), 99--116 [in English].

7. Chorna, V. (2014). Trudova mihratsiia molodi yak faktor ruinuvannia trudovoho potentsialu Ukrainy [Youth labour migration as a factor of destruction of labor building of Ukraine]. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly. Seriia sotsiolohiia, 222, 109--112 [in Ukrainian].

8. Chorna, V. (2015). Sotsialno-filosofskyi analiz mihratsii [Socio-philosophical analysis of migraКЛon]. Naukovi pratsi Chornomorskoho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly. Seriia Filosofiia, 45, 52--56 [in Ukrainian].

9. Ciesielski, S. (Comp.). (1999). Przesiedlenie ludno?ci polskiejzkresow wschodnich do Polski 1944-1947 [Resettlement of the Polish's from the Eastern Borderlands to Poland 1944--1947]. Warsaw: Instytut Historii PAN, Wydawnictwo NERITON [in Polish].

10. Cohen, R. (Ed.). (1995). The Cambridge survey of world migration. Cambridge: Cambridge University Press [in English].

11. Czerniakiewicz, J. (1987). Repatriacja ludnosci polskiej z ZSRR 1944-1946 [Repatriation of the Polish population from the USSR]. Warsaw: Panstwowe Wydawnictwo Naukowe [in Polish].

12. Denysov, V. (2014). Deportatsiia [Deportation]. In Yu. Shemshuchenko, V. Denysov (Eds.), Entsyklopediia mizhnarodnoho prava (Vols.1-3) (Vol. 1 A-D, pp. 732-733). Kyiv: Akademperiodyka, Instytut derzhavy i prava im. V. M. Koretskoho NAN Ukrainy [in Ukrainian].

13. Dziubanovskyi, Yu. (2007) Evoliutsiia kontseptsii bizhentsiv [Evolution of refugees concept]. In Ya. Pylynskyi (Ed.), Mihratsiia i tolerantnist v Ukraini (pp. 83-92). Kyiv: Stylos [in Ukrainian].

14. Heberle, R. (1938). The Causes of Rural-Urban Migration a Survey of German Theories. American Journal of Sociology. University of Chicago, 43 (6), 932-950 [in English].

15. IOM History. Retrieved from https://www.iom.int/iom-history [in English].

16. Kersten, K. (1966). Mi^dzypanstwowe przesidlenia ludnosci w XX wieku [Interstate migrations in the twentieth century]. Kwartalnikhistoryczny, LXIII (1), 3-32 [in Polish].

17. Kersten, K. (1969). Przemiany struktury narodowosciowej Polski po II wojnie swiatowej [Changes in the national structure of Poland after World War II.]. Kwartalnik historyczny, LXXVI (2), 337-366 [in Polish].

18. Konventsiia pro status bizhentsiv (ukr./ros.). Komentar. Konventsiia vid 28 lypnia 1951 roku. Verkhovna Rada Ukrainy. Zakonodavstvo Ukrainy. Retrieved from http:// zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_011/page [in Ukrainian].

19. Kozaczynska, B. (2008). Wysidlenia mieszkancow Zamojszczyzny do dystryktu warszawskiego w latach 1942-1943 i losy deportowanych (w swietle sprawozdan RGO). In M. Zwolski (Ed.), Exodus. Deportacje i migracje (wqtek wshodni). Stan iperspektywy badan (pp. 70-92). Warsaw; Bialystok: Instytut pami?ci narodowej. Komisja scigania zbrodni przeciwko narodowi polskiemu [in Polish].

20. Kozytskyi, A. (2012). Henotsyd ta polityka masovoho vynyschennia tsyvilnoho naselennia u XXst. (prychyny, osoblyvosti, naslidky) [Genocide and the policy of mass extermination of civilians in the twentieth century (causes, features, consequences)]. Lviv: Litopys [in Ukrainian].

21. Kukurudza, I., & Romaschenko, T. (2012). Ukraina u svitovykhprotsesakh trudovoi mihratsii [Ukraine in the world processes of labor migration]. Cherkasy: ChNU imeni Bohdana Khmelnytskoho [in Ukrainian].

22. Kyslyi, M.-O. O. (2021). Povernennia krymskykh tatar na batkivschynu u 1956-1989 rr. [Crimean Tatars' return to the homeland in 1956-1989]. (Candidate's thesis). Kyiv; Zaporizhzhia [in Ukrainian].

23. Markov, I. (2016). Contemporary Ukrainian Migration to EU Sountries: Trends and Challenges In I. Liikanen. J. Scott, T. Sotkasiira (Eds.), Migration, Borders and Regional Stability in the EU's Eastern Neighbourhood (pp. 247-256). London: RouКЛedge [in English].

24. Markov, I., Odynets, S., & Sudyn, D. (2018). Ukraine and Temporary Migration in the European-Asian Transnational Space. In P. PitkЦВnen, M. Korpela, M. Aksakal, K. Schmidt (Eds.), Characteristics of Temporary Migration in European-Asian Transnational Social Spaces (pp. 161-175). Dortrecht: Springer International Publishing [in English].

25. Mosiondz, S. (2002). Suchasni tendentsii stanovlennia derzhavnoi mihratsiinoi polityky Ukrainy [Modern tendencies of formation of the state migration policy of Ukraine.]. Naukovyi visnykNatsionalnoi akademii vnutrishnikh sprav Ukrainy, 4, 82--88 [in Ukrainian].

26. Mosiondz, S. (2003). Rol mihratsii v rozvytku ukrainskoho suspilstva [The role of migration in the development of Ukrainian]. Pidpryiemnytstvo, hospodarstvo ipravo, 5, 72-76 [in Ukrainian].

27. Mosiondz, S. (2010). Kharakterystyka mihratsiinoho zakonodavstva ta orhaniv derzhavnoi vykonavchoi vlady u sferi mihratsii [Characteristics of migration legislation and state executive bodies in the field of migration]. Problemy mihratsii, 3, 2-6 [in Ukrainian].

28. MZS informuie: Dlia hromadian Ukrainy v krainakh YeS diie «Tymchasovyi zakhyst». Ministerstvo zakordonnykh sprav Ukrainy, opublikovano 13 bereznia 2022 roku. (2022). Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/mzs-informuye-dlya-gromadyan-ukrayini-v-krayinah-yes-diye-timchasovij-zahist?fbclid=IwAR3WInODYC jQNUs5Jd6CJwAtkMxcwHvZ98Imzq0MFrdU1UjwCMhpkHndo_0 [in Ukrainian].

29. Nikolaiev, Ye. (2022). Svit-systemnyi analiz I. Uollerstaina yak suchasnyi metodolohichnyi pidkhid do analizu rozvytku svitovoho hospodarstva. [Wallerstein's world-system analysis as a modern methodological approach to the analysis of world economic development]. Liudyna ipolityka, 6, 121-132 [in Ukrainian].

30. Odynets, S. (2013). Ukrainski mihrantky v Italii: sotsialno-demohrafichnyi portret i osnovni faktory mihratsiinoho protsesu u perspektyvi ostannioho desiatylittia. [Ukrainian female migrants in Italy: socio-demographic portrait and main factors of migrational process]. Narodoznavchi zoshyty, 4 (112), 600-607 [in English].

31. Odynets, S., & Zhyznomirska, L. (2018). Caught between East and West: Ukrainian migration in the 21st century. In A. Triandafyllidou (Ed.), Handbook of Migration and Globalisation (pp. 359-375). Toronto: Excellence Chair in Migration and Integration, Ryerson University [in English].

32. Pavliv-Samoiil, N. (2014). Filosofsko-pravovyi vymir fenomena trudovoi mihratsii: monohrafiia. Lviv: SPOLOM [in Ukrainian].

33. Pavliv-Samoiil, N. (2020). Mihratsiia kintsia XXpochatku XXI stolittia:filosofskopravove doslidzhennia [Migration of the late XX Т» early XXI century: philosophical and legal research]. Lviv: Spolom [in Ukrainian].

34. Pavliv-Samoiil, N. (2021). Filosofsko-pravovyi fenomen mihratsii u konteksti hlobalizatsiinykh protsesiv v Yevropi (kinets XXpochatokXXI st.) [The philosophical and legal phenomenon of migration in the context of globalization processes in Europe (late XX - early XXI century)]. (Doctor ' thesis'). Lviv [in Ukrainian].