Історія східногалицьких міст у рецепції авторів часопису "Kwartalnik Historyczny" (кін. XIX - поч. XX ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франко

Історія східногалицьких міст у рецепції авторів часопису «Kwartalnik Historyczny» (кін. XIX - поч. XX ст.)

Лідія Лазурко

доктор історичних наук, професор кафедри історії України

Анотація

Мета дослідження - показати, на підставі історіографічних джерел (досліджень, рецензійних матеріалів, інформаційних повідомлень), що відкладалися протягом 1887- 1914рр. на сторінках львівського часопису «Kwartalnik Historyczny», особливості обговорення історії міст Східної Галичини. Методологія дослідження ґрунтується на застосуванні загально- наукових та спеціально-історичних методів. Дотримано принципи історизму, об'єктивності та ціннісного підходу до досліджуваних явищ. Коректність вивчення джерельної бази забезпечена застосуванням евристичного методу. Використання історико-генетич- ного, історико-типологічного і історико-системного методів дало змогу достовірно відтворити і прослідкувати розгортання наукових дискусій, а також отримати коректні висновки. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії досліджено, як на сторінках львівського часопису «Kwartalnik Historyczny» розгор-талося обговорення історії міст Східної Галичини, що дало можливість виявити основні тематичні пріоритети та методологічні підходи регіональних досліджень істориків, зосереджених довкола видання. Висновки. Аналіз матеріалів, опублікованих протягом 1887-1914рр. в часописі «Kwartalnik Historyczny», показав значний інтерес та широкий спектр зацікавлень його авторів історією східногалицьких поселень: від науково-популярних нарисів про історію провінційних міст до ґрунтовних студій, присвячених окремим аспектам минулого столиці Галичини; від інформаційних оглядів до рецензій та досліджень. Увагу авторів часопису привертала історія східногалицьких міст, у якій вони багато в чому ставали першопрохідцями, «прививаючи» дослідникам фахові стандарти праці історика, формуючи джерельну основу регіональних студій і відкриваючи їх нові напрями. Швидкими темпами, часто конкуруючи з українськими колегами, польські історики заповнювали інформаційні лакуни у вивченні східногалицьких міст, представляючи власне бачення цивілізаційного розвитку краю як наслідок поширення тут культури західного типу.

Ключові слова: часопис «Kwartalnik Historyczny»; Східна Галичина; урбаністика; наукова преса; польська історіографія.

східногалицький львівський часопис

Lidiia LAZURKO

PhD hab. (History), Professor, Department of History of Ukraine, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

THE HISTORY OF EAST GALICIAN CITIES IN THE RECEPTION OF THE AUTHORS OF THE JOURNAL "KWARTALNIK HISTORYCZNY" (late XIX - early XX centuries)

Summary

The purpose of the research is to show, on the basis of historiographical sources (research, review materials, information messages) that were published during 1887 1914 in the pages of the Lviv journal "Kwartalnik Historyczny", the peculiarities of discussing the history of Eastern Galicia. The research methodology is based on the application of general scientific and special-historical methods. The principles of historicism, objectivity and value approach to the studied phenomena are observed. The correctness of the study of the source base is ensured by the use of the heuristic method. The use of historical-genetic, historical-typological and historical-systemic methods made it possible to reliably reproduce and follow the development of scientific discussions and obtain correct conclusions. The scientific novelty is that for the first time in historiography the history of the cities of Eastern Galicia was discussed in the pages of the Lviv journal "Kwartalnik Historyczny", which made it possible to identify the main thematic priorities and methodological approaches of regional studies of historians. Conclusions. An analysis of the materials published in "Kwartalnik Historyczny" between 1887 and 1914 showed considerable interest and a wide range of their authors ' interests in the history of East Galician settlements: from popular science essays on the history of provincial cities to in-depth studies of the past. Galicia, from information reviews to reviews and research. The authors of the journal attracted the attention of the history of East Galician cities, in which they largely became pioneers, "instilling" researcher's professional standards of work of the historian, forming the source basis of regional studies and discovering new directions. At a rapid pace, often competing with their Ukrainian counterparts, Polish historians have filled information gaps in the study of Eastern Galician cities, presenting their own vision of the region's civilizational development as a result of the spread of Western culture.

Key words: "Kwartalnik Historyczny" journal; Eastern Galicia; urban planning; scientific press; Polish historiography.

Постановка проблеми. Інтерес до історії різного типу поселень Східної Галичини переживає справжній ренесанс, перша хвиля якого розпочалася зі здобуттям незалежності України, а друга розгортається на наших очах у зв'язку з динамічним розвитком туристичної галузі. У цьому процесі задіяні як фахові дослідники, так і аматори історичного пошуку. З початком 90-х рр. XX ст. відкрилися можливості не лише закрити лакуни у цілих напрямах історичних студій, але й по іншому поглянути на уже наявний історіографічний доробок. Оскільки у вивченні минулого схід- ногалицьких міст помітний слід залишили польські дослідники старовини схилку XIX - початку XX ст., їхня історіографічна спадщина актуалізується та потребує переосмислення в сучасних українських студіях.

Аналіз джерел та останніх досліджень. Наукова періодика як інтегральна складова історіографічного процесу уже тривалий час є об'єктом спеціального вивчення (Бекетова, 2004; Дроздов- ська, 2003; Шевченко, 2005). Часопис «Kwartalnik Historyczny», офіційний друкований орган польського Towarzystwa Historycznego, який виходив у Львові з 1887 до 1939 р., є цінним історіографічним джерелом інформації про форму і зміст студій з історії східно - галицьких міст і результати наукового пошуку та практико -перетворювальної діяльності його авторів. Це зумовлює особливий інтерес до здобутків дослідників, що співпрацювали з цим вида - нням, демонстрували високі професійні стандарти в опрацюванні історико-краєзнавчої проблематики та інформували широкий загал про досягнення у цій галузі наприкінці XIX на початку XX ст.

Мета дослідження - показати, на підставі історіографічних джерел (досліджень, рецензійних матеріалів, інформаційних повідомлень), що відкладалися протягом 1887-1914 рр. на сторінках львівського часопису «Kwartalnik Historyczny», особливості обговорення історії міст Східної Галичини.

Виклад основного матеріалу. В останній чверті XIX ст. у Львові, що тривалий час залишався на периферії наукових історичних студій, розпочав формуватися потужний історіографічний осередок. Це було зумовлено кількома факторами, найпершим з яких стала полонізація Львівського університету, у якому розгор - нув потужну дидактичну діяльність історик Ксаверій Ліске. Уже перші його учні - Л. Фінкель, О. Бальцер, Ф. Папее, А. Семкович, сформували дієву основу дослідницького осередку, що об'єднав довкола себе провідних науковців та у 1886 р. офіційно оформився як загальнопольська організація істориків - Towarzystwo Histo- ryczne. Початки існування цього об'єднання позначені зверненням особливої уваги до місцевої історії, адже одним з пріоритетних завдань, відображених у статуті, було «пробудження та допомога розвитку історичних наук із особливою увагою до минулого Червоної Русі» ("Statut", 1886, s. 1), яке станом на кінець XIX ст. було найменш вивченим з-поміж історії усіх земель колишньої Речі Посполитої.

Рупором діяльності Towarzystwa Historycznego став створений у 1887 р. перший фаховий історичний часопис універсального характеру «Kwartalnik Historyczny», який вважається «дзеркалом польської історіографії» (Maternicki, 1996, s. 280) і чиє наповнення розглядається як вагоме історіографічне джерело. Своїми працями вагомий внесок у вивчення історії міст Галичини зробили такі знані члени Towarzystwa Historycznego, як Л. Фінкель, А. Чоловський, К. Відман, Б. Лозінський, Ф. Папе, Ф. Бостель та ін. Увагу авторів часопису привертала історія східногалицьких поселень, у якій вони багато в чому ставали першопрохідцями, «прививаючи» дослідникам фахові стандарти праці історика, формуючи джерельну основу регіональних студій, відкриваючи нові напрями наукового пошуку. Основною метою видання, що протягом усього часу діяльності у Львові визначало його редакційну політику, було утримання високих стандартів науковості історичних праць шляхом публікування «взірцевих» досліджень та прискіпливої наукової критики. Як згодом згадував багатолітній голова Towarzystwa His - torycznego Ф. Буяк: «Завданням «Kwartalnika Historycznego» було друкувати дрібні історичні праці як зразки суворого наукового методу, а також поборювати дилетантизм, неуцтво та брак об'єктивності шляхом сумлінної оцінки біжучої історичної літератури як польської, так і чужої, котра стосується польського й слов'янського минулого» (Bujak, 1937, s. 1).

Від середини XIX ст. і до наших днів історія населених пунктів залишається пріоритетним напрямом локальних досліджень. Функція збереження історичної пам'яті, своєрідної аури, властивої тільки певному місту, визначала підвищену увагу до міст в історичній науці. Це зумовлювалося трактуванням міста як терену, жителі якого творять його «неповторну ауру», що фіксується і ретранслюється через історичну пам'ять. У цьому контексті найбільше з усіх міст Східної Галичини таку увагу привертав, звичайно ж, Львів, увесь цей час залишаючись найбільш досліджуваним історичним об'єктом, що, врешті, вилилося у створення у 1906 р. спеціалізованого «Towarzystwa Milosnikow Przeszlosci Lwowa» («Товариство шанувальників минувшини Львова»). Як зазначає Р. Масик, «Діяльність ТШМЛ була спрямована на пропаганду т. зв. ягеллонської ідеї серед місцевого населення. Багатонаціональний Львів діячі цієї інституції вважали виключно «польським» містом. Історію головного міста Галичини об'єднані в цьому Товаристві дослідники вивчали лише з середина XIV ст., тобто від часу приєднання Львова до Польщі королем Казимиром III. При цьому забували про давньоруську минувшину міста» (Масик, 2010, с. 264).

На інших засадах - фаховості, а не історичної міфологізації - засновувалася діяльність Towarzystwa Historycznego, члени якого не обмежувалися ані часовими, ані тематичними рамками студій. На сторінках часопису «Kwartalnik Historyczny» публікувалися розвідки, автори яких торкалися переважно окремих аспектів історії столиці Галичини. Характерною їх особливістю була критико- інформаційна та джерелознавча спрямованість. Нариси, присвячені окремим сторінкам історії міста, публікувались у рубриці «Статті». Наприклад, дискусійним питанням історії постання Львова була присвячена робота А. Чоловського, створена на підставі літописів, різноманітних львівських джерел і досліджень новочасних істо - риків (Czolowski, 1891, s. 779-812); утворенню у Львові 1464 р. міщансько-шляхетської конфедерації, покликаної протистояти зовнішнім та внутрішнім негараздам, що загрожували місту, присвячувалось дослідження А. Прохаски (Prochaska, 1892, s. 728-780); обставини татарського нападу на Львів у 1695 р. вивчав Л. Фінкель (це дослідження доповнювалось картою та джерельними матеріалами у вигляді додатків) (Finkel, 1890, s. 458-493); політичні події у Львові 1848 р. висвітлювала розвідка П. Стебельського, створена на підставі даних поліційних і судових актів. Автор відтворив процеси організації революційних комітетів у Львові, Чернівцях, листопадові події у столиці краю, діяльність Народної ради, об - ставини революції у Відні та їхній вплив на ситуацію у Галичині (Stebelski, 1909, s. 303-361, 507-564).

Окрім нарисів з історії Львова, які публікувалися на сторінках видання, натрапляємо тут також і рецензійні огляди праць, що стосувалися окремих аспектів минулого міста. Так ґрунтовне обговорення на сторінках часопису отримала робота К. Відмана, присвячена міському архіву Львова. Предметом його опрацювань були давні списки архівних актів, зафіксовані у документальних каталогах (Kwiatkowski, 1888, s. 635-636). Також детально було проаналізовано дослідження «історіографа Галичини» Б. Павлов- ського про обставини захоплення Львова Австрією у 1772 р., з чого розпочалась нова ера у житті міста (Morawski, 1912, s. 185-188).

Попри значну увагу до минулого галицької столиці автори часопису ретельно відслідковували появу досліджень з історії інших поселень краю. У їх числі, поряд з професійними опрацюваннями, було багато аматорсько-краєзнавчих розвідок і видань туристичного характеру. Особливо цінними вважалися дослідження, засновані на джерельному матеріалі, а також едиційна робота на провінції. Останнє отримувало особливе значення у контексті спроб розши - рення «Towarzystwa Histirycznego» шляхом створення у 90-х рр. XX ст. власних регіональних осередків (В.В. Тельвак & В.П. Тель- вак, 2012, с. 29-36).

Повертаючись до теми оглядів на сторінках часопису дос - ліджень з історії східногалицьких міст, відзначимо, що ґрунтовний огляд отримала праця про Станіславів викладача місцевої гімназії А. Шарловського. До слова, саме він також був автором енциклопедичного нарису про це місто у багатотомному виданні «Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich» (1880-1902), до створення якого активно залучалися провінційні дослідники. Як зазначалося у «Kwartalniku Historycznym», робота А. Шарловського була вельми ретельною і стосувалася багатьох аспектів функціонування міста - від його історії до географічно- статистичного огляду та, навіть, реєстру місцевих видатних пам'яток. Відзначалося, що саме залучення значної джерельної бази та професійне застосування до її опрацювання основного для іс - торика критичного методу прочитання джерел, уможливило до - сягнення такого результату (Sawczynski, 1888, s. 658-659).

Упродовж 1880-1890 рр. на шпальтах львівського часопису «Przewodnik Naukowy i Literacki» публікувалися невеликі за обсягом монографії з історії галицьких міст. Таким, наприклад, було детальне дослідження Ф. Папе «Сколе і Тухольщина», у якому автор відтворював, як зазначали рецензенти, - вельми реалістично, - минуле цього краю. Це стало можливим завдяки залученню найрізноманітніших матеріалів та дотриманню наукового підходу до їх аналізу. Адже, окрім сухих історичних фактів, текст містив описи природи й пам'яток краю, створені на підставі особистих вражень автора, а також місцеві перекази і легенди. Робота була високо оцінена сучасниками - як польськими істориками, так і українськими дослідниками. Наприклад В. Щурат, характеризуючи історичну канву повісті І. Франка «Захар Беркут», зауважував, покликаючись на дослідження Ф. Папе, що перенесення подій твору в Сколівські Карпати під час другого нападу татарів на Русь не цілком відповідає історичній правді. Високо оцінили це дос- лідження також у польських професійних колах. Для часопису «Kwartalnik Historyczny» огляд роботи Ф. Папе здійснив А. Чолов- ський, який характеризував її як взірець історико -краєзнавчого дослідження, покликаного відтворити мозаїчну картину життя провінційного регіону у минулому крізь призму повсякденного життя його мешканців.

Таке вдале поєднання наукового підходу в реконструюванні минулого з добрим розповідним стилем та чітким структуруванням тексту було властиве й праці Ф. Бостеля «З історії Стрия і Стрий- ського староства», що також публікувалася на шпальтах часопису «Przewodnik Naukowy i Literacki». Створена на підставі джерел з «Актів ґродських і земських» Львівського крайового архіву, робота, що відтворювала великий період минулого цих земель (від XIV до кінця XVIII ст.), і досі залишається однією з підставових праць з історії цього регіону. А наприкінці XIX ст. Л. Фінкель відзначав її високу фаховість та зауважував, що ґрунтовний аналіз списків населення, податкових реєстрів з різних часів і залучення незнаної до того часу архівної інформації дали змогу автору зро - бити припущення про існування Стрия як великого міста ще за руських часів (Finkel, 1887, s. 357-358).

Як зазначалося вище, на зламі XIX-XX ст. у львівському історичному осередку зверталася особлива увага на едиційну роботу на провінції, до якої закликали долучатися викладачів міс - цевих гімназій та просто зацікавлених осіб. Так, неоднозначні від - гуки на сторінках видання отримали матеріали з історії Дрогобича, опубліковані директором міської гімназії Ф. Ґанткевичем. Основу видання склали матеріали місцевого архіву. Ця праця отримала високі оцінки першого рецензента М. Гойського, попри «певні фактологічні помилки». Як зазначав оглядач, матеріали могли стати доброю ілюстрацією історії міста аж із ягеллонських часів (Goyski, 1908, s. 107-112). Значно суворішим був огляд видання цих документів дрогобицького архіву Й. Фрітза, який поставив під сумнів сумлінність і ретельність здійсненої Ф. Ґанткевичем роботи, оскільки останній не взяв до уваги комплексу вже наявного джерельного матеріалу з історії міста. Й. Фрітз порівняв десятки документів та відзначив суперечності й певні неточності в інтерпретації Ф. Ґанткевичем історичної інформації, що «суттєво знижувало наукову вагу видання» (Fritz, 1909, s. 192-196).

Редакція часопису відслідковувала також і появу аматорських краєзнавчих розвідок. Так, хроніка м. Самбір, зібрана і упорядкована бургомістром М. Будзиновським на честь 500-ліття заснування міста, мала науково-популярний характер, хоч і ґрунтувалася на відомостях з місцевого архіву та наукових розвідках (Dziedzicki, 1892, s. 625). Короткий історичний нарис міста в аматорському виконанні містила праця, присвячена вивченню привілеїв Золочева (Papee, 1896, s. 809-810). Об'єктом уваги одразу двох дослідників було містечко Янів під Львовом. Попри невисоку наукову вартість такого роду робіт, на думку оглядачів «Kwartalnika Historycznego», вони могли слугувати як добрі туристичні путівники (Papee, 1898, s. 137-139). У тому ж ряду стояв й історико-культурно-геогра- фічний нарис Галичини та Буковини А. Сімінгіновича, що постав, за визначенням самого автора, результатом туристичної подорожі цими теренами (Romer, 1898, s. 130-131).

У перші роки існування «Kwartalnik Historyczny» також був однією з небагатьох фахових трибун і для українських дослідників минулого галицького краю. З виданням співпрацювали І. Шара- невич, І. Франко, О. Колесса, М. Кордуба, К. Студинський. Також редакція часопису з інтересом слідкувала за появою досліджень українських авторів, часто полемізуючи з ними.

На шпальтах видання зустрічаємо обговорення питань, якими займалися українські дослідники: історія Галичини княжих часів, епізоди з козацьких часів, бібліографічні пошуки та джерело - знавчі студії, біографістика, церковна історія тощо. Так, археологічні розкопки давнього Галича, які у 1880-х рр. провадив І. Ша- раневич (Борчук, Гаврилів, & Грабовецький, 1997), започаткували нову хвилю вивчення минулого цієї княжої столиці, засновану на зіставленні емпіричного та історіографічного матеріалів. Так, наприклад на сторінках часопису натрапляємо огляд книги А. Пет- рушевича, в якій він опублікував велику кількість історико-археологічних, географічних, етнографічних та лінгвістичних відомостей різного часу, присвячених стародавньому Галичу (Czolowski, 1889, s. 745-751). Польські оглядачі віддавали належне А. Петрушевичу як одному з перших українських археологів-аматорів, який торкався питання локалізації цієї давньої княжої столиці (Гаврилів & Педич, 1997). Водночас його робота викликала у польських колег й багато застережень: від некритичного сприйняття джерел та відсутності наукової систематизації фактів до специфічності мови (язичія), що нею послуговувався дослідник (Czolowski, 1889, s. 750-751).

Також і дослідження з вивчення давньої історії Галицького князівства О. Партицького було сконструйоване на основі не тільки історико-географічних, але й етнографічних даних. Рецензенти часопису відзначали певну застарілість теоретико -методологічного інструментарію цього історика. Але представляючи О. Партицько- го галицьким послідовником А. Нарушевича та Й. Лелевеля, відзначали, що він був одним з тих, хто спричинився до появи у краї перших джерельних студій (Kocowski, 1896, s. 682-685). Подібні оцінки наукових здобутків О. Партицького зустрічаємо також і у українських істориків (Грушевський, 1895, с. 3-5).

Висновки

Аналіз матеріалів, опублікованих протягом 18871914 рр. в часописі «Kwartalnik Historyczny», показав значний інтерес та широкий спектр зацікавлень його авторів до історії східно - галицьких поселень: від науково-популярних нарисів про історію провінційних міст до ґрунтовних студій, присвячених окремим аспектам минулого столиці Галичини: від інформаційних оглядів до рецензій та досліджень. Увагу авторів часопису привертала історія східногалицьких міст, у якій вони багато в чому ставали першо - прохідцями, «прививаючи» дослідникам фахові стандарти праці іс - торика, формуючи джерельну основу регіональних студій, відкри - ваючи їх нові напрями. Швидкими темпами, часто конкуруючи з українськими колегами, польські історики заповнювали інформаційні лакуни у вивченні східногалицьких міст, представляючи власне бачення цивілізаційного розвитку краю як наслідок поширення тут культури західного типу.

Джерела та література

Бекетова, В. (2004). Краєзнавча проблематика на сторінках журналу «Исторический вестник». Студії з архівної справи та джерелознавства (Т. 10, с. 62-66).

Борчук, С., Гаврилів, Б., & Грабовецький, В. (1997). Історико-крає- знавчі дослідження Ісидора Шараневича. Івано-Франківськ.

Гаврилів, Б., & Педич, В. (1997). Стародавній Галич в історико-крає- знавчих дослідженняхXIX ст. Івано-Франківськ.

Грушевський, М. (1895). [Рец.:] Партицький О. Старинна істория Галичини. Записки наукового товариства ім. Т. Шевченка, V, 3-5.

Дроздовська, О. (2003). Історія заснування й краєзнавчі студії журналу «Літопис Бойківщини» (Самбір, 1931-1939 рр.). Студії з архівної справи та джерелознавства, 10, 66-69.

Лазурко, Л. (2015). Галицька регіоналістика на сторінках часопису «Kwar- talnik Historyczny» (1887-1914). Galicja. Studia i materiafy, 1, 252-269.

Масик, Р. (2010). Товариство шанувальників минувшини Львова (19061939). Наукові зошити історичного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка, 11, 263-280. Львів.

Тельвак, В.В., & Тельвак, В.П. (2012). Польське історичне товариство та розвиток краєзнавчого руху в Галичині наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття. Краєзнавство, 2, 29-36.

Шевченко, Н. (2005). Краєзнавчі матеріали на сторінках часопису «Жінка» (1935-1939 рр.). Історичні пам'ятки Галичини (с. 134-144).

Bujak, F. (1937). Przedmowa. KwartalnikHistoryczny, LI (1-2), I.

Czolowski, A. (1889). [Rec.:] Petruszewycz A.S. Krytyko-istoryczeskija

razsuzdenja o naddnistijanskom horodi Halyczi i jeho dostopamiatnos- tiach. Kwartalnik Historyczny, III, 745-751.

Czolowski, A. (1891). Lwow za ruskich czasow. Kwartalnik Historyczny, V, 779-812.

Dziedzicki, L. (1892). [Rec.:] Budzynowski M. Kronika miasta Sambora.

Kwartalnik Historyczny, VI, 625.

Finkel, L. (1887). [Rec.:] Bostel F. Z przeszlosci Stryja i starostwa. Kwartalnik Historyczny, I, 357-358.

Finkel, L. (1890). Napad tatarow na Lwow. Kwartalnik Historyczny, IV, 458-493.

Fritz, J. (1909). [Rec.:] Gatkiewicz F. Archiwum miasta Drohobycza. Kwar- talnik Historyczny, XXIII, 192-196.

Goyski, M. (1908). [Rec.:] Gatkiewcz F. Archiwum miasta Drohobycza. Kwar- talnik Historyczny, XXII, 107-112.

Kocowski, W. (1896). [Rec.:] Partyckij O. Starynna istoryja Halyczyny. Kwar- talnik Historyczny, X, 682-685.

Kwiatkowski, S. (1888). [Rec.:] Widman K. Archiwum miasta Lwowa. Kwartalnik Historyczny, ІІ, 635-636.

Maternicki, J. (1996). Miejsce i rola «Kwartalnika Historycznego» w dziejach historiografii polskiej. Historia jako dialog (s. 280). Rzeszow.

Morawski, K.M. (1912). [Rec.:] Pawlowski B. Zajecie Lwowa przez Austry^ 1772 r. Kwartalnik Historyczny, XXVI, 185-188.

Papee, F. (1896). [Rec.:] Urbanowicz Z. Przywileje miasta Zloczowa. Kwartalnik Historyczny, X, 809-810.

Papee, F. (1898). [Rec.:] Udziela M. Janow pod wzglcndem historycznym i jako latowisko przeszlosci; Schnur-Peplowski S. Janow pod Lwowem. KwartalnikHistoryczny, XII, 137-139.

Prochaska, A. (1892). Konfederacya lwowska. Kwartalnik Historyczny, VI, 728-780.

Romer, E. (1898). [Rec.:] Siminginowicz A. Das Pruththal in Galizien und in der Bukowina. Kwartalnik Historyczny, XII, 130-131.

Sawczynski, H. (1888). [Rec.:] Szarlowski A. Stanislawow i powiat stanisla- wowski. Kwartalnik Historyczny, ІІ, 658-659.

Statut Towarzystwa Historycznego. (1886). (s. 1). Lwow.

Stebelski, P. (1909). Lwow w 1848 roku. Kwartalnik Historyczny, XXIII, 303-361, 507-564.

References

Beketova, V. (2004). Kraieznavcha problematyka na storinkakh zhurnalu «Isto- richeskiy vestnik» [Local lore issues on the pages of the journal "Historical Herald"]. Studii z arkhivnoi spravy ta dzhereloznavstva - Studies in archival affairs and source studies (Vol. 10, pp. 62-66) [in Ukrainian].

Borchuk, S., Havryliv, B., & Hrabovetskyi, V. (1997). Istoryko-kraieznavchi doslidzhennia Isydora Sharanevycha [Historical and local lore studies of Isidor Sharanevich]. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

Havryliv, B., & Pedych, V. (1997). Starodavnii Halych v istoryko-kraie- znavchykh doslidzhenniakh XIX st. [Ancient Halych in historical and local lore studies of the XIX century]. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

Hrushevskyi, M. (1895). [Rev:] Partytskyi O. Starynna istoryia Halychyny [Ancient history of Galicia]. Zapysky naukovoho tovarystva im. T. Shev- chenka - Notes of the Shevchenko Scientific Society, V, 3-5 [in Ukrainian].

Drozdovska, O. (2003). Istoriia zasnuvannia y kraieznavchi studii zhurnalu «Litopys Boikivshchyny» (Sambir, 1931-1939 rr.) [History of the foundation and local lore studies of the magazine "Chronicle of Boykivshchy- na" (Sambir, 1931-1939)]. Studii z arkhivnoi spravy ta dzhereloznavstva - Studies in archival affairs and source studies, 10, 66-69 [in Ukrainian].

Lazurko, L. (2015). Halytska rehionalistyka na storinkakh chasopysu «Kwar- talnik Historyczny» (1887-1914) [Galician regionalism in the pages of the journal "Kwartalnik Historyczny" (1887-1914)]. Galicja. Studia i materiafy - Galicia. Studies and materials, 1, 252-269 [in Ukrainian].

Masyk, R. (2010). Tovarystvo shanuvalnykiv mynuvshyny Lvova (1906-1939) [Society of Admirers of Lviv's Past (1906-1939)]. Naukovi zoshyty isto- rychnoho fakultetu Lvivskoho natsionalnoho universytetu im. I. Franka - Scientific notebooks of the historical faculty of Lviv I. Franko National University, 11, 263-280. Lviv [in Ukrainian].

Telvak, V.V., & Telvak, V.P. (2012). Polske istorychne tovarystvo ta rozvytok kraieznavchoho rukhu v Halychyni naprykintsi ХІХ - na pochatku ХХ stolittia [Polish Historical Society and the development of the local lore movement in Galicia in the late nineteenth - early twentieth century]. Kraieznavstvo - Local lore, 2, 29-36 [in Ukrainian].

Shevchenko, N. (2005). Kraieznavchi materialy na storinkakh chasopysu «Zhinka» (1935-1939 rr.) [Local lore materials on the pages of the journal "Woman" (1935-1939)]. Istorychnipamiatky Halychyny - Historical monuments of Galicia (pp. 134-144) [in Ukrainian].

Bujak, F. (1937). Przedmowa [Preface]. Kwartalnik Historyczny - Historical Quarterly, LI (1-2), I [in Polish].

Czolowski, A. (1889). [Rec.:] Petruszewycz A.S. Krytyko-istoryczeskija

razsuzdenja o naddnistjahskom horodi Halyczi i jeho dostopamiatnos- tiach [Critical-historical reflections on the supra-Dniester city of Galich and its sights]. Kwartalnik Historyczny - Historical Quarterly, III, 745751 [in Polish].

Czolowski, A. (1891). Lwow za ruskich czasow [Lviv in Russian times]. Kwar- talnik Historyczny - Historical Quarterly, V, 779-812 [in Polish].

Dziedzicki, L. (1892). [Rev.:] Budzynowski M. Kronika miasta Sambora

[Chronicle of the town of Sambor]. Kwartalnik Historyczny - Historical Quarterly, VI, 625 [in Polish].

Finkel, L. (1887). [Rev.:] Bostel F. Z przeszlosci Stryja i starostwa stryjskiego [From the past of Stryj and the Stryj County]. Kwartalnik Historyczny - Historical Quarterly, I, 357-358 [in Polish].

Finkel, L. (1890). Napad tatarow na Lwow [Tatars attack on Lviv]. Kwartalnik Historyczny - Historical Quarterly, IV, 458-493 [in Polish].

Fritz, J. (1909). [Rev.:] Gatkiewicz F. Archiwum miasta Drohobycza [Archives of the city of Drohobycz]. Kwartalnik Historyczny - Historical Quarterly, XXIII, 192-196 [in Polish].

Goyski, M. (1908). [Rev.:] Gatkiewcz F. Archiwum miasta Drohobycza [Archives of the city of Drohobycz]. Kwartalnik Historyczny - Historical Quarterly, XXII, 107-112 [in Polish].

Kocowski, W. (1896). [Rev.:] Partyckij O. Starynna istoryja Halyczyny [Ancient history of Halych]. Kwartalnik Historyczny - Historical Quarterly, X, 682-685 [in Polish].

Kwiatkowski, S. (1888). [Rev.:] Widman K. Archiwum miasta Lwowa [Archive of the city of Lviv]. Kwartalnik Historyczny - Historical Quarterly, II, 635-636 [in Polish].

Maternicki, J. (1996). Miejsce i rola «Kwartalnika Historycznego» w dziejach historiografii polskiej [Place and role of the «Historical Quarterly» in the history of Polish historiography]. Historia jako dialog - History as dialogue (p. 280). Rzeszow [in Polish].

Morawski, K.M. (1912). [Rev.:] Pawlowski B. Zajccie Lwowa przez Austry^ 1772 r. [The occupation of Lviv by Austria in 1772]. Kwartalnik Historyczny - Historical Quarterly, XXVI, 185-188 [in Polish].

Papee, F. (1896). [Rev.:] Urbanowicz Z. Przywileje miasta Zloczowa [Privileges of the city of Zloczow]. Kwartalnik Historyczny - Historical Quarterly, X, 809-810 [in Polish].

Papee, F. (1898). [Rev.:] Udziela M. Janow pod wzglcndem historycznym i jako latowisko przeszlosci [Janow in terms of history and as a lighthouse of the past]; Schnur-Peplowski S. Janow pod Lwowem [Janow near Lviv]. KwartalnikHistoryczny- Historical Quarterly, XII, 137-139 [in Polish].

Prochaska, A. (1892). Konfederacya lwowska [Lviv Confederation]. Kwar- talnik Historyczny - Historical Quarterly, VI, 728-780 [in Polish].

Romer, E. (1898). [Rev.:] Siminginowicz A. Das Pruththal in Galizien und in der Bukowina [The Prutthal in Galicia and in Bukovina]. Kwartalnik Historyczny - Historical Quarterly, XII, 130-131 [in Polish].

Sawczynski, H. (1888). [Rev.:] Szarlowski A. Stanislawow i powiat stanislawow- ski [Stanislawow and Stanislawow County]. Kwartalnik Historyczny - Historical Quarterly, II, 658-659 [in Polish].

Statut Towarzystwa Historycznego [Statute of the Historical Society]. (1886). (p. 1). Lwow [in Polish].

Stebelski, P. (1909). Lwow w 1848 roku [Lviv in 1848]. Kwartalnik Historyczny - Historical Quarterly, XXIII, 303-361, 507-564 [in Polish].

Размещено на Allbest.ru