Діяльність бібліотеки Шепетівського православного братства Волинської губернії у ХІХ столітті
Аналіз специфіки організації та формування безкоштовної бібліотеки-читальні, заснованої православним церковним братством у місті Шепетівка Волинської губернії. Розгляд аспектів підготовки та вибору списку замовлень літератури та періодичних видань.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.04.2023 |
| Размер файла | 21,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Національний університет «Острозька академія»
Діяльність бібліотеки Шепетівського православного братства Волинської губернії у ХІХ столітті
Оксана Альошина, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри релігієзнавства і теології
Острог, Рівненська область, Україна
У статті проаналізовано специфіку організації та формування безкоштовної бібліотеки-читальні, заснованої православним церковним братством у місті Шепетівка Волинської губернії. Православне братство, реалізовуючи культурно-просвітницьку діяльність у місті, поставило за мету задовільнити читацький запит місцевих мешканців. Бібліотека мала свої правила користування та статут, складений відповідно до законодавчих документів, що регулювали діяльність бібліотек у Російській імперії у ХІХ ст. У статутному документі, що регулював роботу бібліотеки, вказано, шо для користування книгами в читацькому залі не допускали використання іншої літератури чи видань, окрім дозволених діючими положеннями і правилами.
Розкрито основні аспекти підготовки та вибору списку замовлень літератури та періодичних видань. Поповнення фондів бібліотеки літературою мало відповідати чітко визначеному переліку книг, дозволених для користування російським урядом. У процесі діяльності даної бібліотеки показано особливості підходу членів братства до комплектування книжкового фонду бібліотеки, який поповнювався за рахунок коштів братства. У каталог, в якому зазначали кількість придбаної літератури, фіксували видану літературу і кількість читачів. З'ясовано, що члени православного братства доклали чимало зусиль для того, щоб викликати у мешканців міста зацікавлення відвідувати бібліотеку-читальню. У результаті відкриття бібліотеки з'явилася можливість проводити в її приміщенні народні читання та залучити до участі в них значну кількість місцевого населення. Така організована робота бібліотеки спрямовувалася на підняття рівня освіченості серед жителів найближчих міст і сіл губернії. Загалом, робота бібліотеки зробила значний внесок у розвиток бібліотечної справи на теренах Волинської губернії.
Ключові слова: православне братство, Волинська губернія, Шепетівка, бібліотека, книжковий фонд.
Oksana ALYOSHINA, Candidate of Historical Science, Associate Professor at the Department of Religious Studies of National University of Ostroh Academy (Ostroh, Rivne region, Ukraine)
THE ACTIVITY OF LIBRARY ORTHODOX FRATERNITY IN THE VOLYN PROVINCE IN THE ХІХ CENTURY
Article analized the specifics and formation of a free reading library, founded by the orthodox church fraternity in the city of Shepetivka Volyn province. Orthodox brotherhood, implementing cultural and educational activities in the city, aims to satisfy the readers ' request of local residents. The library had its own rules of use and statute, compiled in accordance with the legislative documents governing the activity of libraries in the Russian Empire in the XIX century. The statutory document regulating the work of the library states that for use in the reading room it was not allowed to use other literature or publications, except as permitted by applicable state regulations and rules. The main aspects of preparation and selection of the list of orders for literature and periodicals are revealed. The replenishment of the library holdings by literature should correspond to a clearly defined list of books allowed for use by the Russian government. In the context of the activity of this library, features of the approach of members of the brotherhood to the staffing of the library fund of the library, which was replenished at the expense of the brotherhood, was shown. The catalog, in which the number of purchased literature was indicated, fixed the issue of literature and the number of readers. It was found out that members of the orthodox brotherhood made a lot of effort in order to provoke interested local residents to visit the library reading room. As a result of the opening of the library, it was possible to hold popular reading and involve a significant number of local people in them. Organized work of the library aimed at raising the level of education among residents of nearby cities and villages of the province. The work of the library in Volyn province during of the second half ofXIX century.
Key words: оrthodox fraternity, the Volyn province, Shepetivka, library, fund.
Вступ
Постановка проблеми. Православні братства, що почали функціонувати на території Волинської губернії у другій половині ХІХ століття, поставили за мету здійснювати різновекторну просвітницьку роботу. У цьому руслі одним із таких векторів стала бібліотечна справа. Одним із перших таку діяльність виконувало Шепетівське Архан- гело-Михайлівське братство, яке свою роботу розпочало з відкриття бібліотеки-читальні.
Аналіз досліджень. Означена тема представлена в публікаціях вітчизняних науковців ХХ ст. Зокрема, С. Жилюк (Жилюк, 1994), О. Сажок (Сажок, 2013) опублікували низку статей, присвячених культурно-просвітницькій діяльності та участі православних братств у культурному житті Волині, в яких вони побіжно висвітлювали дане питання. Вагомим джерелом слугували архівні документи, які дали можливість доповнити та уточнити матеріали попередніх розвідок з даного питання. У роботі використано статті періодичного видання «Волинские епархиальные ведомости», в яких міститься інформація про виникнення та діяльність бібліотеки при Шепетівському братстві.
Мета статті - розкрити специфіку організації та проведення позабогослужбових читань православними братствами впродовж 18801890-х років.
Виклад основного матеріалу
Шепетівське Архангело-Михайлівське братство засноване у 1893 р. (Віленський, 1893: 991). У статуті братства зазначалося, що одним із завдань є заснування безкоштовної народної бібліотеки-читальні. До того ж братство мало турбуватися про потреби церковної книгозбірні (Устав, 1893: 996).
Шепетівська братська бібліотека мала свої правила користування та статут, складений на основі виданих Міністерством народної освіти 15 травня 1890 р. «Правил про безкоштовні народні читальні та порядок нагляду за ними» (Правила, 1890: 8).
У статуті бібліотеки-читальні зазначено, що вона заснована на честь коронування імператорської величності і має на меті «доставить усім мешканцям Шепетівської парафії безкоштовне користування книгами для читання вдома», а також усім бажаючим у приміщенні читальні і для використання літератури під час загальнонародних читань і позабогослужбових співбесід у недільні і святкові дні. До її фонду входили такі книги: а) книги, схвалені учбовим комітетом Міністерства для використання в народних читальнях; б) книги, зазначені в каталогах Міністерства і призначені для використання в шкільних бібліотеках середніх і початкових навчальних закладів; в) книги, вказані духовним відомством православного віросповідання для використання в церковно-парафіяльних школах і дозволені в церковних бібліотеках, а також усі книги і журнали, що видавалися з дозволу церковної цензури, лише за винятком тих, що визнавалися духовним відомством непридатними для таких читалень. Сюди відносили книги і журнали, видані урядом і періодичні видання приватних осіб і закладів, рекомендовані Міністерством народної освіти зі згоди обер-прокурора Священного Синоду (ДАЖО, 1897: Ф. 1. Оп. 25. Спр. 573. Арк. 2).
Відповідальність і загальний нагляд за читальнею покладався на раду братства, в основному на її голову і завідуючого. Вони зобов'язувалися не допускати використання іншої літератури чи видань, окрім дозволених діючими положеннями і правилами, стежити за дотриманням у ній встановленого порядку. Крім того, до обов'язків ради входило складати списки літератури і видань для поповнення фондів бібліотеки, віднаходити кошти на їх придбання, представляти щорічний звіт про їхню роботу. На загальних зборах братства визначали графік роботи бібліотеки, формували детальні правила користування та проводили відбір статей для загальних народних недільних читань. Радою братства і на розсуд голови обирався завідуючий бібліотекою-читальнею. На цю посаду вибирали особу зі складу членів братства, котра була достатньо освічена і розбиралася в управлінських справах. В обов'язки бібліотекаря входило: вести систематичний каталог книг, брати участь у складанні списку замовлень нових книг, здійснювати записи виданих книг і читачів. Крім того, рада братства призначала ще одну людину, котра була помічником бібліотекаря і відповідала за зберігання меблів, та проектора, призначеного для демонстрації світових картин під час публічних читань (Отчет, 1897: 1128). У наявності закладу знаходився особливий каталог із підписом голови братства, в якому відзначали записи надходжень нової літератури і чітко записували назву, автора чи видавця, рік і місце видання книг. Окремо була заведена книга, в якій записували видану літературу і фіксували кількість читачів. Для запису проведених народних читань і позабо- гослужбових співбесід був відведений спеціальний журнал, в якому точно і детально записували кількість читань, число, місяць і рік проведення, тему читання, ім'я читача, кількість слухачів. Дозволялося безкоштовно користуватися читальнею, а кошти на її утримування виділялися Шепетівським братством і церквою. У разі втрати чи пошкодження книг читач зобов'язаний був сплатити її вартість. Усі особи, котрі порушували встановлені правила або без поважної причини затримували книги, могли позбавлятися права користування бібліотекою. Статут братської бібліотеки і правила її користування розміщували для загального відома в приміщенні читальні (ДАЖО, 1897: Ф. 1. Оп. 25. Спр. 573. Арк. 3). бібліотека шепетівка православний волинський
Бібліотеку-читальню відкрили 8 листопада 1896 р., після святкового освячення нового обла- штованого для неї приміщення, а саме дерев'яної прибудови до храму, що з'єднувала його із дзвіницею. Завідував нею голова братства, парафіяльний священник Г. І. Віленський, а бібліотекарем було обрано сільського дільничного лікаря Заславського повіту Т І. Горощенка. Останній вів систематичний каталог книг, складав списки замовлень на нову літературу, займався обліком і видачею книг та періодики читачам, по можливості перевіряв прочитане у дітей (Отчет, 1897, № 34: 1128]. Дружина лікаря, Л. І. Горощенко, будучи членом братства, також сприяла розвитку народної читальні, зокрема періодично даруючи їй книги. Таку ж небайдужість виявила і дворянка Є. П. Крессова. Ці жінки разом із головою братства зробили суттєвий початковий внесок у збільшення братського бібліотечного фонду. Рада братства досить скрупульозно підходила до його комплектування, адже читальня повністю утримувалася за гроші братства та церкви. Братчики спочатку ретельно переглядали покажчики та каталоги книг, схвалених для обігу в народних бібліотеках, а потім наводили довідки про ці видання за відгуками й рецензіями у відповідних журнальних рубриках; лише після цього здійснювали замовлення на літературу. Вже за рік такої наполегливої праці в братському фонді було чимало різних за тематикою видань (Сажок, 2013: 43-44).
Члени братства займалися закупівлею книг не тільки корисних, а й «пригодних» для розуміння простого народу. Під час вибору книг братчики зазвичай звертали особливу увагу на те, щоб надати правильне спрямування народним читанням. До того ж пріоритетним завданням було те, що вони турбувалися, щоб до населення не потрапили книги з «особистими тенденціями їхніх авторів, і доставляли б йому читання вибрані в класичному значенні цього слова, і які б задовольняли вищі й головні запити життя релігійного, інтелектуального, морального, суспільного і державного».
У період з 4 березня по 17 жовтня 1897 року у фонді бібліотеки нараховувалося понад 400 різних за тематикою книг. Уся література розподілялася за такими розділами: релігійно-моральна, історична, географічна і етнографічна, з природознавства, сільського господарства, медицини і гігієни, біографії відомих російських та зарубіжних діячів, твори взірцевих письменників і кращі белетристичні твори.
Відзначимо, що склад фонду за кількісними показниками був досить різноманітним. В основному переважала література релігійно-морального та художнього змісту, дещо менший відсоток становили книги з інших галузей знань. Подібна ситуація прослідковувалася у всіх тогочасних бібліотеках. Вона була спричинена постійними нормативно-законодавчими обмеженнями, що діяли на території Російської імперії.
Читачі могли отримати книги зазвичай у кожні недільні чи святкові дні перед вечірнім богослужінням або ж після читань, а також дозволялося брати книги додому. Про великий попит відвідувачів свідчив той факт, що книги особливо ніколи не залежувалися на полицях бібліотечної шафи, а знаходилися у читачів. Завдяки функціонуванню такої бібліотеки братству вдалося реалізувати ще одну ціль - забезпечувати православних мешканців міста «свіжою і здоровою духовною їжею і позбавитися таким чином від різних беззмістовних, а інколи й шкідливих книг, що розповсюджувалися різними сектантами і зловмисними просвітниками народу» (Отчет, 1897: 1135).
Висновки
Шепетівське православне братство вдало реалізувало одне з визначених завдань і організувало безкоштовну бібліотеку-читальню для мешканців не лише міста, а його околиць. Бібліотека у своїй діяльності чітко керувалася визначеними державними положеннями і стежила за виконанням таких приписів. Згідно зі Статутом Члени братства опікувалися регулярними замовленнями літератури та періодики, що поступово сприяло кількісному поповненню книжкового фонду бібліотеки. Відвідувачі мали дотримуватися встановлених правил розпорядку роботи читальні.
Список використаних джерел
1. Виленский Г Открытие Архангело-Михайловского православного братства в местечке Шепетовка Заславского уезда. Волынские епархиальные ведомости. 1893. Часть неофициальная. № 35. С. 991-995.
2. Державний архів Житомирської області. Ф. 1. Оп. 25. Спр. 573: Об открытии в г Шепетовке в 1897 году при церковном братстве библиотеки-читальни. 7 апреля 1897 г - 15 мая 1897 г. 4 арк.
3. Жилюк С. І. Діяльність церковних братств на Волині (друга пол. XIX - поч. XX ст.). Велика Волинь: науково- популярні краєзнавчі праці. Житомир, 1994. Т. 15. С. 54-62.
4. Отчет о состоянии Шепетовского Православного Архангело-Михайловского Братства и учрежденной при нем библиотеки-читальни за время 1893-1897 гг Волынские епархиальные ведомости. 1897. № 34. Часть неофициальная. С. 1077-1087.
5. Отчет о состоянии Шепетовского Православного Архангело-Михайловского Братства и учрежденной при нем библиотеки-читальни за время 1893-1897 гг Волынские епархиальные ведомости. 1897. № 35. Часть неофициальная. С. 1127-1138.
6. Полное собрание законов Российской империи. Собр. 2: 1825-1881 гг: в 55 т. Санкт-Петербург: Тип. II отд-ния собств. его императ. величества канцелярии, 1878. Т. 51, отд-ние 2: 1876 г 602 с.
7. Правила о бесплатных народных читальнях и о порядке надзора над ними Волынские епархиальные ведомости. 1890. Часть официальная. № 19. С. 449-453.
8. Сажок О. Бібліотечна діяльність Шепетівського Архангело-Михайлівського братства у 90-х рр. ХІХ ст. Сторінки історії. 2013. Випуск 36. С. 23-34.
9. Сажок О. Культурно-просвітницька діяльність Шепетівського Архангело-Михайлівського братства у 1890-х роках. Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. 2013. Число 12. С. 41-46.
10. Устав православного Архангело-Михайловского братства в местечке Шепетовке Заславского уезда. Волынские епархиальные ведомости. 1893. № 35. Часть неофициальная. С. 995-1000.
References
1. Vilens'kiy G. Otkrytiye Arkhangelo-Mikhaylovskogo pravoslavnogo bratstva v mistechke Shepetovka Zaslavskogo uyezda. [Opening of the Archangel-Michael orthodox fraternity in the town of Shepetovka, Zaslavsky district]. Volynskiye yeparkhial'niye vedomosti. 1893, № 35, chast' neoffitsial'naya, pp. 991-995. [in Russian]
2. Derzhavniy arhiv Zhutomyrs'koi oblasti [State Archives of Zhytomyr Oblast]. F. 1, op. 25, spr. 573, 4 arch. [in Russian]
3. Zhylyuk S. Diyal'nist' tserkovnykh bratstv na Volyni (druga polovyna XIX - poch. XX st.) [Activity of church fraternities in Volyn (second half XIX - beginning XX century)]. Veluka Volyn'naukovo-populyarni krayeznavchi pratsi. Zhytomyr, 1994, T. 15, pp. 54-62. [in Ukrainian]
4. Otchet o sostoyanii Shepetovskogo Pravoslavnogo Arkhangelo-Mikhaylovskogo bratstva i uchrezhdennoy pri nem biblioteki-chital'ni za vremya 1893-1897 gg. [The report on the state of the Shepetovsk Archangel-Michael fraternity and the reading room library established with it during the period 1893-1897]. Volynskiyeyeparkhial'niye vedomosti. 1897, № 34, chast' neoffitsial'naya, pp. 1077-1087. [in Russian]
5. Otchet o sostoyanii Shepetovskogo Pravoslavnogo Arkhangelo-Mikhaylovskogo bratstva i uchrezhdennoy pri nem biblioteki-chital'ni za vremya 1893-1897 gg. [The report on the state of the Shepetovsk Archangel-Michael fraternity and the reading room library established with it during the period 1893-1897]. Volynskiye yeparkhial'niye vedomosti. 1897, №35, chast' neoffitsial'naya, pp. 1127-1138. [in Russian]
6. Polnoye sobraniye zakonov Rosiys'koyi imperiyi [Complete collection of laws of the Russian empire]. Sobr. 2: 1825 -1881 gg. V 55 t. T. 51, otdelenie 2: 1876 g. - SPb: Tip. II otdelennya sobst. ego imperat. velichestva kantselyarii, 1878, 602 s. [in Russian]
7. Pravila o besplatnykh narodnikh chital'nyakh i o poryadke nadzora nad nimi [Rules of the free public reading rooms and on the procedure for their supervision]. Volynskiye yeparkhial'niye vedomosti, 1890, №19, chast' neoffitsial'naya, рр. 449-453. [in Russian]
8. Sazhok O. Bibliotechna diyal'nist' Shepetivskogo Arkhangelo-Mikhaylivs'kogo bratstva y 90-hk rr. XIX st. [The library activities of the Shepetovsk Archangel-Michael fraternity of the 90's XIX st.]. Storinky istorii. 2013. Vypusk 36. S. 23-34. [in Ukrainian]
9. Sazhok O. Diyal'nist' Shepetivskogo Arkhangelo-Mikhaylivs'kogo bratstva. [The cultural and educational activities of the Shepetovsk Archangel-Michael fraternity in the 1890s]. 2013, Число 12, pp. 41-46. [in Ukrainian]
10. Ustav pravoslavnogo Arkhangelo-Mikhaylovskogo bratstva v mestechke Shepetovka Zaslavskogo uyezda [Charter of the orthodox Archangel-Michael fraternity in the town of Shepetovka, Zaslavsky district]. Volynskiye yeparkhial'niye vedomosti, 1893, №35, chast' neoffitsial'naya, pp. 995-1000. [in Russian]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз процесів розвитку мистецтва, театру, освіти, літератури, краєзнавства і світогляду мешканців Волинської губернії. Релігійно-культурне життя волинян: діяльність Православної і Української греко-католицьких церков і протестантських громад на Волині.
дипломная работа [166,4 K], добавлен 12.03.2012Правовий статус ревкомів як надзвичайних органів радянської влади. Діяльність ревкомів губернії, їх нормотворча діяльність. Значення наказів й розпоряджень місцевих ревкомів, їх відділів. Проведення спільних засідань вищестоящого й нижчестоящого ревкомів.
статья [30,3 K], добавлен 11.09.2017Виникнення Галицько-Волинської держави, етапи розвитку. Зовнішні і внутрішні зв’язки Галицько-Волинської держави. Вплив християнства на культуру Галицько-Волинської держави. Розвиток освіти і писемності, поширення наукових знань. Архітектура та малярство.
курсовая работа [7,4 M], добавлен 04.05.2014Аналіз створення Києво-Братської колегії у процесі об’єднання Київської братської школи з Лаврською школою. Внесок академії у формування української мови, поезії, літератури, культури, національної свідомості. Заснування окремої бурсацької бібліотеки.
презентация [10,6 M], добавлен 01.04.2019Особливості діяльності революційних комітетів Полтавської губернії в соціально-культурній сфері з грудня 1919 року по квітень 1920 року. Боротьба з епідемією тифу й заходи з ліквідації неписьменності. Нагляд за ідейно-політичними процесами в губернії.
статья [48,9 K], добавлен 11.09.2017Дослідження історії заснування науково-технічної бібліотеки на базі книжкового фонду Дніпропетровського Гірничого інституту. Опис організації філії бібліотеки, де повноцінно функціонує абонемент та читальна зала. Профіль комплектування книжкового фонду.
презентация [808,9 K], добавлен 02.12.2014Галицько-Волинське князівство і Київська Русь. Галицько-Волинський літопис - найвидатніший історико-культурний документ. Архітектура та образотворче мистецтво Галицько-Волинської Русі. Роль Галицько-Волинської Русі у розвитку української культури.
реферат [16,3 K], добавлен 28.01.2008Історія створення бібліотеки Києво-Могилянської академії. Київська братська школа як основа академії. Петро Могила - засновник київської Академії і його внесок в розвиток бібліотеки. Основні напрямки діяльності бібліотеки на сучасному етапі розвитку.
реферат [42,7 K], добавлен 29.09.2009Аналіз передумов виникнення й головних аспектів функціонування Волинської гімназії (Волинського (Кременецького) ліцею) як вищого навчального закладу особливого типу. Специфіка його структури, навчальних планів і програм, місце правових курсів у навчанні.
статья [31,4 K], добавлен 17.08.2017Історія дослідження неолітичного населення Полісся та волинської неолітичної культури. Матеріальна культура носіїв волинської неолітичної культури: крем’яний інвентар, керамічні вироби, житлобудівництво. Розвиток господарства неолітичного населення.
дипломная работа [133,0 K], добавлен 13.11.2010Аналіз процесу створення та розвитку наукового електронного журналу як виду документа і складової інформаційних ресурсів бібліотеки. Визначення поняття електронного журналу. Передумови виникнення та історія розвитку електронного наукового журналу.
автореферат [56,6 K], добавлен 27.04.2009Питання формування земських установ Полтавського земства, нормативної бази земської реформи й початкового періоду впровадження земств на території Полтавської губернії. Обрання голови губернської управи. Причини масових порушень виборчого законодавства.
реферат [21,6 K], добавлен 04.07.2009Впровадження християнства як державної релігії. Зовнішньополітична діяльність Ярослава Мудрого. Піднесення Галицько-Волинської держави. Утворення козацької республіки - Запорозької Січі. Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.
книга [217,1 K], добавлен 02.11.2008З'ясування мотивів контактів між представниками Братства "Діяльно-Христова Церква" та Обновленською церквою в Україні у 20-х роках ХХ ст. Аналіз фактів про контакти обох течій за архівними документами. Звинувачення митрополита УАПЦ Василя Липківського.
статья [20,2 K], добавлен 12.05.2012Дворянство як соціальний стан в Російській імперії. Спосіб життя поміщиків. Зміни в чисельності та розміщенні дворян Київської губернії в 1782–1858 рр. Внесок Івана Фундуклея в розвиток Києва. Будівництво Університету св. Володимира і Кадетського корпусу.
реферат [31,5 K], добавлен 17.04.2013Загальноросійський адміністративний поділ українських земель на губернії та повіти. Україна в системі міжнародних відносин першої половини ХІХ ст. Антипоміщицький рух на Поділлі Устима Кармелюка. Національне відродження: Кирило-Мефодієвське братство.
реферат [29,1 K], добавлен 29.04.2009Відкриття училища торговельного мореплавства в Херсоні в 1834 р.: терміни та програма навчання. Розробка законодавчої бази для морехідних класів. Становлення пароплавства на Дніпрі та створення великих Чорноморських пароплавних компаній у ХІХ ст.
статья [22,7 K], добавлен 17.08.2017Історія Криму до 1954 р. як Кримського ханату, Таврійської губернії Російської імперії. Визначення кордонів України під час Жовтневої революції, політична боротьба та громадянська війна на півострові. Територіальна автономія Криму та політика коренізації.
статья [508,6 K], добавлен 28.12.2010Я, Капля Іван Сергійович, народився 1923 року в с. Синьооківка Золотоніського повіту Полтавської губернії, де й проживав під час голодомору. Було мені 10 років, як нашу сім'ю застав той страшний голод.
доклад [8,0 K], добавлен 07.04.2006Принципи формування збройних сил за часів царювання Густава ІІ Адольфа: проведення військової реформи, збільшення якості озброєння, створення регулярної армії. Розгляд подій Тридцятирічної і Північної воєн. Визначення ролі підписання Вестфальського миру.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 05.08.2010
