Краніологія та статево-вікова характеристика поховань другої половини XIV-XVII ст. з церкви Ужгородського замку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Краніологія та статево-вікова характеристика поховань другої половини XIV-XVII ст. з церкви Ужгородського замку

Юрій Долженко, магістр історії, молодший науковий

співробітник відділу біоархеології, Інститут археології

Національної академії наук України

Володимир Мойжес, кандидат історичних наук, директор

Археологічного музею ім. проф. Е. Балагурі факультету

історії та міжнародних відносин,

ДВНЗ «Ужгородський національний університет»



За два роки досліджень (2018 - 2019) з території зруйнованої замкової церкви в Ужгороді було зібрано й досліджено рештки від 130 поховань. Це 71 поховання, зафіксоване у ґрунті за межами крипт, одне збережене поховання в крипті, а також виявлено 58 черепів (чи їх фрагментів) із понищених криптових поховань, котрі, як встановлено, морфологічно не відрізняються від збережених позакриптових поховань. Все це дало підстави об'єднати їх в одну серію. Хронологічно весь антропологічний матеріал визначається другою половиною XIV - XVII ст. Метою статті є характеристика антропологічного складу людей, похованих у церкві на території Ужгородського замку, в статево-віковому аспекті та визначення особливостей їхнього краніологічного типу. Вводяться в науковий обіг нові краніологічні дані та вияляються основні напрямки етнічних зв'язків досліджуваної групи з Ужгорода. Визначаються відстані між окремими синхронними та діахронними серіями за допомогою багатовимірного канонічного та кластерного аналізу та з'ясовується місце ужгородської вибірки в системі краніологічних типів Центральної, Північної та Східної Європи (крім Кавказу) та фено-географічних антропологічних зон України. В роботі використано комп 'ютерні програми, які створили Б. О. та О. Г. Козінцеви 1991 року. Залучено 14 краніометричних ознак за Р. Мартіном. Встановлено, що зі 130 поховань 118 належать дорослим. 86 із них чоловічі (72,88%) та 32 (27,12%) - жіночі. Середній вік смерті дорослих становить близько 38 років (у межах 33,5-42,5 року). Середній вік смерті в чоловічій частині вибірки - близько 40 років (у межах 30-50 років), а в жіночій - близько 32,5 року (в межах 25-40 років). Також уперше створено чоловічу й жіночу серії з м. Ужгорода. Загалом придатними для краніометрії виявилися 90 черепів (67 чоловічих і 23 жіночих), не враховуючи дитячих. Визначено, що чоловіки й жінки, поховані в церкві на території Ужгородського замку, належать до одного краніологічного типу. Чоловіча вибірка помірно брахікранна. В середньому - широколиця з низьким, сильно профільованим на рівні орбіт і альвеолярного виростку обличчям, ортогнатна. Орбіти широкі. Ніс - середній, кут його випинання помірний. Перенісся високе. Жіноча вибірка в середньому брахікранна. Обличчя помірної ширини й малої висоти, сильно профільоване на рівні орбіт, ортогнатне. Орбіти малої ширини та висоти. Перенісся високе. Кут випинання носа дуже великий. За двома антропологічними методиками (краніометрія, краніоскопія) обстежена група є змішаною, простежуються певні західні, північні та південні ознаки, з яких дещо переважають останні. При порівнянні чоловічої досліджуваної групи з синхронними та діахронними серіями й вибірками з Центральної, Східної та Північної Європи методом багатовимірного канонічного та кластерного аналізу відзначено її часткову подібність до польської вибірки черепів з костелу Марії Магдалини (м. Вроцлав), волинської серії з с. Ратнів та меншою мірою до балтської групи XIV-XVII ст. з Мартиньсала (Латвія). При такому ж порівнянні жіночої групи за результатами багатовимірного канонічного аналізу виявлено її певну подібність до київської вибірки з Подолу (вул. Юрківська). За даними краніоскопії, на цьому етапі, виявлено подібність досліджуваної групи (чоловіки і жінки) до Львівської серії та Берестечка (північно-східний напрям зв'язків).

Ключові слова: Ужгородський замок, середньовічна церква, археологічне дослідження, поховання, антропологічний аналіз, краніометрія, краніоскопія.



CRANIOLOGY AND SEX-AGE CHARACTERISTICS OF THE UZHHOROD CASTLECHURCH BURIALS OF THE SECOND HALF OF 14TH - 17TH CENTURIES

The remains of 130 burials from the territory of the destroyed castle church in Uzhhorod were collected and investigated for two years (2018-2019). These are 71 ground burials outside the crypt, one preserved burial inside the crypt, and 58 skulls (or fragments thereof) from demolished crypt burials that are morphologically indistinguishable from preserved outside the crypt burials. That served the reason to combine them into one series. Chronologically, all the anthropological material belongs to the second half of the 14th - 17th century. This article aims to characterize the anthropological structure of people buried in the church on the territory of Uzhhorod Castle, namely the sex-age aspect andfeatures of their craniological type. The article aims to introduce new craniological data into the scientific circulation and identify the main directions of ethnic connections of the studied group from Uzhhorod. The paper's objective is to determine the distances between individual synchronic and diachronic series with the help of multidimensional canonical and cluster analysis and to find out the place of the Uzhhorod sample in the system of craniological types of Central, Eastern, and Northern Europe (except the Caucasus) and phenogeographical anthropological zones of Ukraine. Computer software designed by B. Kozintsev and O. Kozintsev in 1991 has been used in the research. Fourteen craniometric traits defined by R. Martin have been involved in the analysis. It is established that 118 out of 130 burials belong to adults. It is defined that 86 (72.88%) of them are male, and 32 (27.12%) are female. The average age of death in adults is about 38 years (it varies from 33.5 to 42.5 years). The average age of death of the male part of the sample is about 40 years (within 30-50 years), and of the female part - about 32.5 years (within 25-40 years). For the first time, the male and female series from Uzhhorod was created. In general, 90 skulls (67 male and 23 female) were suitable for craniometry, not counting children's ones. It has been found out that males andfemales buried in the church of Uzhhorod Castle belong to the same craniological type. The male sample is moderately brachycranic. On average, it is presented with a wide with a strongly profiled at the level of the orbits and alveolar ridge face belonging to the orthognathic type. The orbits are wide. The nose is medium, and the nasal protrusion angle is moderate. The nasal bridge is high. The female sample is, on average brachycranic. The face is moderately wide with small height, strongly profiled at the level of orbits belonging to the orthognathic type. The orbits have small widths and heights. The nasal bridge is high. The nasal projection angle is very large. According to two anthropological methods (craniometry and cranioscopy), the examined group is mixed, demonstrating certain western, northern, and predominant southern traits. When comparing the male sample group to synchronic and diachronic series and samples from the territory of Central, Eastern, and Northern Europe by the method of multidimensional canonical and cluster analysis, its partial similarity to the Polish sample of the skulls from the Church of Mary Magdalena (Wroclaw), the Volyn series from the village of Ratniv, and to a lesser extent - to the Baltic group of the 14th - 17th century from Martinsala (Latvia) has been determined. The same comparison of the female group has revealed its certain similarity to the Kyiv sample from Podil (Yurkivska Street) according to the results of the multidimensional canonical analysis. According to cranioscopy data, the similarity of the studied group (male and female) to the Lviv and Berestechko series (north-eastern direction of connections) has been revealed at this stage.

Keywords: Uzhhorod Castle, medieval church, archeological investigation, burials, anthropological analysis, craniometry, cranioscopy.



Вступ

Постановка проблеми. На території Ужгородського замку, в південній частині його двору, збереглися руїни середньовічної церкви (Рис. 1). Питання про обставини її зведення все ще відкрите. Частіше за все трапляються вказівки на XIII ст. як період спорудження храму. Замкову церкву зазвичай вважають парафіяльною в добу середньовіччя. Однак окремі дослідники висловлюють певні сумніви стосовно цього і припускають, що йдеться про руїни церкви павлікіанського монастиря, заснованого 1384 року. Достеменно відомо, що ця пам'ятка функціонувала до 1728 року, коли через пожежу вона зазнала великих руйнувань і після цього не відбудовувалася [Мойжес, 2019, с. 40-41; Мойжес, 2021, с. 37-50].

Вперше руїни замкової церкви досліджувалися 1978 року. Тоді, під час великих реставраційних робіт на території замку, було виявлено п'ятигранну апсиду з контрфорсами. Ці розкопки проводила Закарпатська археологічна експедиція під керівництвом С. Пеняка. Розчистка фундаментів церкви й наукові роботи на її площі проводилися з перервами й надалі, до 1987 року. За цей період від завалів, і виключно до рівня підлоги, було розчищено апсиду, сакристію, менше, ніж половину площі центрального й бокового нефів та частково поховальну споруду - крипту [Пеняк, 2010, с. 345-353]. Після зазначених робіт стало зрозуміло, що церкву будували в кілька етапів. Однак без подальших археологічних досліджень точно визначити час спорудження окремих приміщень неможливо, як і загалом історію будівництва всієї церкви.

Все це зумовило необхідність наукових робіт на цій пам'ятці. Так, для вирішення зазначених питань 2018 року археологічна експедиція Ужгородського національного університету відновила тут дослідження [Долженко, Мойжес, 2019; Долженко, Мойжес, 2022; Мойжес, 2019; Мойжес, 2020; Мойжес, 2020а; Мойжес, 2021]. За два роки було розкопано приміщення апсиди й більшу частину центрального нефу. Загальна досліджена площа становить 180 м² (Рис. 2). Було зібрано численний речовий матеріал, а також виявлено поруйновані крипти. Встановлено, що їх зводили неодночасно, а склепіння розібрали грабіжники ще в середині XVIII ст. Тоді ж знищено й наявні тут поховання (збереглося тільки одне). Отже, площу всіх крипт було заповнено будівельним сміттям, що містило й розкидані людські кістки. Окрім цього, за межами крипт, у грунті, зафіксовано 71 поховання, які, виходячи зі стратиграфії та зібраного речового матеріалу, можуть датуватись у межах другої половини XIV - XVII ст. [Долженко, Мойжес, 2022; Мойжес, 2021]. Залягали вони на глибині 0,6-2,55 м від рівня підлоги церкви. Частина з них зазнала пошкодження під час пізніших похоронів або була перерізана стінами крипт чи іншими перебудовами.

З огляду на те, що антропологічні матеріали та застосування сучасних методів їх дослідження дають змогу по-новому висвітлити низку питань, які викликають особливий інтерес істориків, постає необхідність проаналізувати зазначені поховання. Оскільки антропологічні ознаки передаються від покоління до покоління, отримані в результаті аналізу дані є джерелом для реконструювання окремих аспектів етногенетичних процесів. Також це суттєво доповнить археологічні дані пам'ятки, зокрема щодо тих поховань, у яких виявлені артефакти, що дасть можливість повніше їх інтерпретувати.

Отже, метою нашого дослідження є характеристика антропологічного складу людей, похованих у другій половині XIV - XVII ст. в середньовічній церкві на території Ужгородського замку статево - віковому аспекті та визначення особливостей їх краніологічного типу.

Стан вивчення проблеми. Початок краніологічних досліджень українців, як і інших європейських народів, припадає на 1860-ті роки. Одним із перших до них звернувся польський дослідник І. С. Коперницький, який на сторінках наукової збірки Київського університету підсумував виміри 47 черепів слов'ян: українців, поляків, росіян та лужичан [Коперницький, 1861]. Як помітив С. П. Сегеда [Сегеда, 2001, с. 7] попри обмежену кількість обстеженого матеріалу, вчений удався до широких узагальнень, наполягаючи на існуванні в минулому загальнослов'янського брахікранного, ортогнатного краніологічного типу. На думку І. С. Коперницького, він найкраще зберігся в українців [Коперницький, 1861].

За даними соматології, значний за обсягом матеріал із Закарпаття зібрав чеський дослідник В. Сук, який навів дані про будову голови і обличчя й пігментацію очей і волосся 1800 чоловіків, жінок та дітей [8ик, 1932]. На підставі зібраних даних він зробив висновки про переважання в даному регіоні низькорослого й широколицього лапоноїдного типу, генетично пов'язаного з давніми балтами. Водночас, як відзначив С. П. Сегеда [Сегеда, 2001, с. 17] на теренах сучасного Рахівського району В. Сук виокремив високий на зріст динарський тип із вузьким та довгим обличчям.

У 1940-х роках В. В. Бунак обстежив дев'ять груп українців за даними соматології (близько 1000 осіб), виділивши в цьому регіоні України три морфологічні комплекси - східний, центральний і західний. Перший із них представлений серед гуцулів передгір'я й гірських районів, характеризується вираженою брахікефалію, значним розвитком третинного волосяного покриву й переважанням опуклих спинок носа над увігнутими. Західний комплекс, який охоплює населення рівнини, вирізняється меншим відсотком темних відтінків очей і більшим поздовжнім діаметром черепної коробки. Що ж до центрального (перехідного) комплексу, то йому, за спостереженнями В. В. Бунака, властиві дуже різкі коливання ознак. Це пояснюється тим, що він сформувався внаслідок змішування крайніх - східного та західного - варіантів [Бунак, 1948].

В середині 1950-х років новий етап соматологічних досліджень мешканців Закарпаття розпочав В. Д. Дяченко [Дяченко, 1965]. Його фундаментальне дослідження містить детальний опис варіацій соматологічних ознак на теренах України й загальну антропологічну характеристику українців на тлі інших етнічних груп Східної, Центральної та Південної Європи. Послуговуючись географічним методом, автор виокремив у межах України кілька областей: центрально-українську, карпатську, нижньодніпров- сько-прутську, валдайську або деснянську та ільменсько-дніпровську. Мешканці їх розрізняються між собою за зростом, пігментацією волосся й очей, розвитком третинного волосяного покриву, меншою мірою - формою голови тощо. Кожній з них, за винятком карпатської, В. Д. Дяченко знайшов аналогії в Росії та, частково, в Білорусі.

Як помітив С. П. Сегеда [Сегеда, 2001, с. 24-25], оригінальне трактування матеріалів першого етапу Української антропологічної експедиції належить Я. Чекановському [Chekanowski, 1967], але нас цікавлять тільки підсумки по Закарпаттю. В Закарпатті, за даними Я. Чекановського, підвищений відсоток вірменоїдного складника [Chekanowski, 1967].

Відносну гетерогенність українців як за варіаціями окремих дерматогліфічних ознак, так і за їх комплексом відзначила Н. А. Долінова (Прокудіна), однак, за її словами, чітко спрямованих відмінностей між окремими територіальними групами українців немає, намічається тенденція до виділення груп поліської зони та Закарпаття [Долинова, 1999, с. 77].

Як зауважував В. Д. Дяченко [Дяченко, 1965, с. 25; 29-30], котрий, за даними соматології, опрацював з території Закарпаття словаків - Мукачівський та Ужгородський райони, українців - Рахівський, Тячів- ський, Виноградівський, Мукачівський, Переченський та Воловецький райони, румунів - Рахівський район, угорців - Берегівський, Рахівський, Мукачівський райони: «Поряд з антропологічним вивченням сучасного українського населення велике значення має дослідження палеоантропологічних матеріалів з території України - черепів і кістяків стародавніх людей, які допомагають встановити історію формування антропологічних типів східнослов'ян-ських народів, і зокрема українців» [Дяченко, 1965, с. 25].

На даному етапі дослідження українців особливо важливим є період з XIV по XVII ст. у зв'язку з малою кількістю матеріалів. Також зазначимо, що саме краніологічні дослідження населення другої половини XIV - XVII ст., що поховане в середньовічній церкві на території Ужгородського замку ми провели вперше.



Матеріали та методика

краніологічний антропологічний

За два роки досліджень (2018 - 2019 роки) з території руїн Замкової церкви в Ужгороді загалом було зібрано і досліджено рештки від 130 поховань. Це 71 поховання, виявлене у ґрунті за межами крипт, одне збережене поховання в крипті, а також до аналізу було залучено 58 виявлених черепів (чи їх фрагментів) із понищених криптових поховань XVI - XVII ст., котрі, як ми встановили, морфологічно не відрізняються від збережених позакриптових поховань. Усе це дало підстави об'єднати їх в одну серію. Для краніометрії придатними виявилися рештки від 90 поховань (67 чоловічих і 23 жіночих), не враховуючи дитячих.

Вимірювання антропологічного матеріалу проводилися безпосередньо в лабораторії Археологічного музею ім. проф. Е. Балагурі факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ «Ужгородський національний університет».

Статевовікові визначення скелетних останків було зроблено за кількома методиками [Пашкова, 1958; Никитюк, 1960, с. 118-129; Bruzek, 1995, 93-106; Bruzek, 2002; Bruzek, Santos, Dutailly, Murail, Cunha, 2017; Bukistra, Ubelaker, 1994; Ubelaker, 1978;]. Черепи вимірював Ю. В. Долженко за повною краніометричною програмою з використанням стандартної методики Р. Мартіна [Martin, 1928], згідно з якою вказувалася нумерація ознак (Табл. 2; 4). Для оцінки вимірювальних ознак використовувалися таблиці з межами середніх величин ознак, які склав Г. Ф. Дебец [Алексеев, Дебец, 1964]. Стать похованих визначалася за особливостями будови черепа, тазових кісток, де це було можливим, залучався посткраніальний скелет. Комплексно за ознаками на черепі, зубах, довгих кістках, встановлювався вік [Brothwell, 1972; Vallois, 1937].

Також для характеристики краніологічної серії з Ужгорода було використано методику однієї з галузей расознавства - етнічну краніоскопію, яку запропонував О. Г. Козінцев [Kozintsev, 1992]. За даною методикою чоловіки та жінки інтерпретуються спільно. Дитячі поховання не залучалися.

Враховано шість традиційних для краніоскопії ознак: індекс поперечно-піднебінного шва (ІППШ), потиличний індекс (ПІ), клиноподібний верхньощелепний шов (КВШ), задньовиличний шов (ЗВШ), частота підорбітного візерунку типу II (ПОВ II) та надорбітні отвори (НО).

Комп'ютерні програми для реалізації багатовимірного аналізу створили Б. О. та О. Г. Козінцеви 1991 року. Було застосовано метод головних компонент, одну з моделей факторного аналізу [Дерябин, 2008, с. 76-117]. Аналіз здійснювався за допомогою статистичної програми PCCOMP, яка проводить повний аналіз головних компонент і вирішує зворотне факторне завдання: знаходить значення кожної компоненти для відповідного об'єкта. Програма PCDENDU виконує кластерний аналіз матриці евклідових дистанцій незваженим парно- груповим методом [Дерябин, 2008, с. 230-276].

Дендрограми малювалися окремо за результатами аналізу методу головних компонент із використанням координати центроїді двох перших векторів.

Підрахування частот у відсотках та перетворення їх на радіани для стабілізації дисперсії проводилися завдяки застосуванню авторської комп'ютерної програми, яку написав 1996 року антрополог А. В. Громов.

Для міжгрупового канонічного аналізу використано 13 краніологічних ознак та один індекс, які мають найбільшу таксономічну цінність: три основні діаметри черепної коробки, найменшу ширину лоба, виличну ширину, верхню висоту обличчя, висоту й ширину носа, висоту і ширину орбіти, кути горизонтального профілювання, симотичний індекс та кут випинання носа.

Виклад основного матеріалу

Стан збереження виявлених поховань, їх статево-вікове визначення та датування (визначалися за стратиграфією та зібраним матеріалом).

Розкоп І (апсида), 2018 рік:

Поховання № 1. Датування - XV ст. Представлене верхньою частиною посткраніального скелета, ребрами, фрагментами тазових кісток, лопаток тощо. Черепна коробка (склепіння) посмертно деформована, збереженість її незадовільна, колір кісток світло - жовтий - коричневий. Від обличчя залишилася частина верхньої щелепи з зубами. З краніометричних ознак можна було зняти тільки найменшу ширину чола

(92,0), вона помірна. Описові ознаки: надперенісся (1 бал), надбрівні дуги (1 бал), зовнішньо-потиличний горб (0 балів), соскоподібні виростки (1 бал) та гостра форма верхнього краю орбіт указують на жіночу стать похованої. Внутрішні черепні шви відкриті. Стертість зубів слабка, як і м'язовий рельєф довгих кісток. Вертикальний діаметр голівки плечової кістки (45), за Т. Дуайтом, перебуває на межі між чоловічими й жіночими даними [Dwight, 1905].

Визначено, що поховання належить жінці 25-30 років.

Етнічна краніоскопія. НО на черепі відсутні з обох сторін. ППШ праворуч зафіксовано як варіант (Іа), права сторона зруйнована. В нижній частині лямбдо- подібного шва (ossa wormii suturae lamdoideae - L3) відсутня вормієва кісточка з лівого боку. Права сторона зруйнована.

Поховання № 2. Датування - XV - XVI ст. Представлене верхньою та нижньою частинами посткраніального скелета, частиною склепіння і обличчя, які збережені незадовільно. Humerus, Radius та Ulna збереглися добре. Крижова кістка низька, широка, з розширеними крилами крижів та слабким м'язовим рельєфом. Форма великого сідничного отвору дуже широка. Величина голівки стегнової кістки дорівнює (0 43,0). Надперенісся та надбрівні дуги розвинуті слабо (1 бал). Верхній край орбіти гострий. Форма орбіт овальна.

Визначено, що поховання належить жінці 25-30 років.

Краніометрія. Поперечний діаметр черепної коробки дуже великий (148,0), найменша ширина лоба середня (93,0). Верхня висота обличчя малих розмірів (62,0). Ніс помірної висоти й малої ширини, за індексом (47,1) помірної ширини (мезоринія). Орбіти великої ширини та помірної висоти, за індексом (78,6) середні (мезоконхія). Профілювання обличчя різке як на верхньому рівні (135,9°), так і на середньому (125,0°).

Етнічна краніоскопія. НО на черепі відсутній з лівого боку, з правого присутній. КВШ є з обох сторін в орбіті, за орбітами пошкоджено. Форму ПОВ з обох сторін зафіксовано як ПОВ-ІІ.

Поховання № 3. Датування - XV ст. Представлене верхньою та нижньою частиною посткраніального скелета, частиною склепіння без обличчя, яке збереглося незадовільно. Збереженість верхніх кінцівок (humerus, radius та ulna) добра. Нижня частина (femur, tibia) в незадовільному стані. Відсутні епіфізи, є тільки центральна частина кісток. Тазові кістки й ребра збереглися задовільно. Колір кісток світло - коричневий. Форма великого сідничного отвору вузька. На склепінні надперенісся та надбрівні дуги розвинуті на 2 бали, соскоподібний виросток - на 3 бали. Потиличного горба немає. Величина голівки стегнової кістки за К. Пірсоном [Pearson, 1914, p. 479487] дорівнює (0 48,5).

Визначено, що поховання належить чоловікові 3040 років.

Краніометрія. Поздовжній діаметр черепної коробки великий (190,0), поперечний - помірний, за індексом (74,7) череп доліхокранний. Вушна висота велика (118,3). Лобна кістка вузька, лоб нахилений, висота його вигину 22 мм. Потилиця розвинута сильно. Виличний діаметр (приблизно 138,0?) великий. Верхня ширина обличчя дуже велика.

Етнічна краніоскопія. НО на черепі відсутні з обох боків. ЗВШ немає з обох боків. У нижній частині лямбдоподібного шва (ossa wormii suturae lamdoideae - L3) відсутні вормієві кісточки з обох боків.

Поховання № 4. Датування - XVI ст. Представлено верхньою й нижньою частинами посткраніального скелета (нижня частина фрагментована), тазові кістки в хорошому стані. Черепа немає. Колір кісток як світло-коричневий, так і темно-коричневий.

Морфологія тазових кісток (крижова кістка низька, широка, з розширеними крилами крижів та слабким м'язовим рельєфом, форма великого сідничного отвору - широка) вказує на жіночу стать похованої. На крижовій кістці - необлітерований верхній шов між крижовими сегментами. Ширина голівки стегнової кістки мала (0 40,0). Діаметр голівки плечової кістки дорівнює 0 43,0.

Визначено, що поховання належить жінці 25-30 років.

Поховання № 5. Датування - XVI ст. З кісток новонародженої дитини (neonatus) збереглися ребра та частина хребта. Колір кісток - світло-коричневий.

Поховання № 6. Датування - XV ст. Представлене верхньою щелепою, ребрами, хребтом, частково пошкодженими тазовими кістками, а також верхнім і нижнім поясами кінцівок. Ширина голівки стегнової кістки велика (0 46,6). Форма великого сідничного отвору широка, м'язовий рельєф на кістках указує на жіночу стать похованої.

Визначено, що поховання належить жінці 2530 років.

Поховання № 7. Датування - XVI - початок XVII ст. Представлене склепінням, ребрами, хребтом, тазовими кістками, а також верхнім і нижнім поясами кінцівок. Стан збереженості посткраніального скелета дуже добрий. Склепіння характеризується добре розвинутим надпереніссям (3 бали), великими соскоподібними виростками (3 бали), потиличний горб розвинений добре (3 бали). Лоб нахиленний. Морфологія тазових кісток: крила клубових кісток не розгорнуті, форма великого сідничного отвору вузька, лобковий кут гострий, А-подібний, затульний отвір овальний із закругленим краєм. Тіло сідничної кістки широке з виразною сідничною горбкуватістю. Форма малого таза серцеподібна. Крижова кістка висока, вузька, зі значно розвиненим м'язовим рельєфом, суглобова поверхня крижо-клубового суглобу поширюється до третього крижового сегмента. Діаметр голівки плечової кістки - 53,0 мм. Форма великого сідничного отвору вузька, м'язовий рельєф на кістках указує на чоловічу стать похованого. Нижня щелепа з розвинутим м'язовим рельєфом. Черепні шви облітеровані з внутрішньої сторони, а з зовнішньої почали облітеруватися.

Визначено, що поховання належить чоловіку 30-40 років.

Краніометрія. Поздовжній діаметр черепної коробки великий (188,0), поперечний - дуже великий, за індексом (79,8) череп мезокранний. Вушна висота дуже велика (122,4). Лобна кістка дуже широка як у фронтальній, так і в дорсальній частині, лоб нахилений, висота його вигину - 27 мм. Горизонтальна окружність через точку офріон дуже великих розмірів за світовими стандартами. Виличний діаметр великий (141,0? мм). Верхня ширина обличчя велика.

Етнічна краніоскопія. НО на черепі немає з обох боків. ЗВШ відсутній з лівої сторони, з правої зруйнований. Форму підорбітного візерунку виявити не вдалося, структуру кістки пошкоджена. В нижній частині лямбдоподібного шва (ossa wormii suturae lamdoideae - L3) відсутні вормієві кісточки з обох сторін.

Поховання № 8. Датування - XVI - початок XVII ст. Збереглася частина склепіння (більше ліва сторона), фрагменти верхньої та нижньої щелепи з молочними зубами. Посткраніальний скелет представлений майже повністю. Кістки світло-жовто - коричневого кольору. За розмірами стегнової кістки й зубами встановлено, що це дитина 10-12 років.

Поховання № 9. Датування - XV ст. Збереглися тазові кістки, дві стегнові кістки, верхня частина скелета (права плечова) та ключиці. Череп не зберігся. Збереглася нижня щелепа без правого виростка. Кістки жовто-коричневого кольору.

Встановлено чоловічу стать і вік похованого, який становить 45-55 років.

Поховання № 10. Датування - XV ст. Представлене пошкодженим склепінням, верхньою частиною орбіт, без носової частини, ребрами, хребтом, частково зруйнованими тазовими кістками, а також верхнім та нижнім поясами кінцівок. Кістки світло-жовто- коричневого кольору. Череп характеризується середньо розвинутим надпереніссям (2 бали), великими соскоподібними виростками (3 бали), потиличний горб помірний (2 бали). М'язовий рельєф на нижній щелепі розвинутий сильно.

Морфологія черепної коробки й тазових кісток більше вказує на чоловічу стать похованого. Вік похованого визначено за стертістю зубів і облітерацією черепних швів - 30-35 років.

Краніометрія. Поздовжній діаметр черепної коробки помірний, поперечний - дуже великий, за індексом (86,5) череп виразно брахікранний. Лоб дуже широкий. Обличчя теж дуже широке, різко профільоване на верхньому рівні й помірно - на середньому. Ніс помірно широкий.

Етнічна краніоскопія. НО на черепі нема з обох сторін. У нижній частині лямбдоподібного шва (Ossa Wormii suturae lamdoideae - L3) відсутні вормієві кісточки з обох боків. ППШ з обох сторін зафіксовано як варіант (Іа).

Поховання № 11. Датування - XV - XVI ст. В похованні збереглися дрібні уламки ребер, хребта й лопатки. Задовільно збереглася плечова кістка. Колір кісток темно-коричневий. Аналіз указує радше на чоловічу стать похованого, а його вік визначено як 5060 років.

Поховання № 12. Датування - XV - XVI ст. Від поховання збереглися хребет і ребра. Колір кісток темно-коричневий. Ознаки вказують на чоловічу стать похованого, а його вік визначено як 40-50 років.

Поховання № 13. Датування - XV ст. Представлене пошкодженим склепінням, верхньою частиною орбіт, без носової частини, ребрами, хребтом, частково зруйнованими тазовими кістками. Кістки світло- жовто-коричневого кольору. Череп характеризується помірно розвинутим надпереніссям, невеликими соскоподібними виростками, потиличний горб малий (1 бал). Горизонтальна окружність через точку офріон малих розмірів за світовими стандартами. Морфологія тазових кісток (крижова кістка низька, широка, з розширеними крилами крижів та слабким м'язовим рельєфом. Форма великого сідничного отвору широкаю

Визначено, що поховання належить жінці 40-50 років.

Краніометрія. Склепіння характеризується дуже малим поздовжнім діаметром і великим поперечним, таким чином, черепний індекс вказує на виразно брахікранну черепну коробку (88,6). Вушна висота велика. Сагітальна дуга помірна. Лоб вузький, потилиця помірно широка. Обличчя за абсолютними розмірами помірно широке, профільоване середньо.

Етнічна краніоскопія. НО на жіночому черепі є з обох сторін. КВШ присутній з двох сторін у фронтальному відділі орбіт. Дорсальна частина зруйнована. ЗВШ відсутній як праворуч, так і ліворуч.

Поховання № 14. Датування - XV - XVI ст. Від поховання збереглися дві стегнові та дві великі гомілкові кістки, а також два надколінника. Також у наявності добре збережені тазові кістки. Колір кісток темно-коричневий. Аналіз указує на чоловічу стать похованого, а його вік визначено як 40-50 років.

Поховання № 15. Датування - XV - XVI ст. Збереглися всі тазові кістки та нижній і верхній комплекс посткраніального скелета. Крижова кістка добре збережена. Присутні хребет і частина ребер. Колір кісток темно-коричневий. Збереженість задовільна. Аналіз указує на жіночу стать, а вік похованої визначено як 40-50 років.

Поховання № 16. Датування - XV - XVI ст. В наявності всі тазові кістки й нижній та верхній комплекс посткраніального скелета. Збереглися хребет і частина ребер, кістки зап'ястя, п'ястя та фаланги. Колір кісток темно-коричневий. Збереженість задовільна. Аналіз указує на чоловічу стать похованого, а його вік встановлено як 45-55 років.

Поховання №17. Датування - XV ст. Присутній хребет та частина ребер. В наявності кістки зап'ястя, кістки п'ястя та фаланги. Колір кісток темно- коричневий. Збереженість задовільна. Аналіз указує на жіночу стать, а вік похованої визначено 18-20 років.

Поховання № 18. Датування - XV ст. Представлене повним черепом з нижньою щелепою. Фрагментами зберігся верхній пояс кінцівок посткраніального скелета. Цілою виявилася тільки одна ключиця (довжина 146,0 мм). Тазові кістки зруйновані, лопатки та хребет наявні, але збереженість їх незадовільна. Колір кісток темно-коричневий. Добре збережені всі зуби, карієсу немає, виявлено зубний камінь майже на всіх зубах та відзначено їх сильну стертість (4 та 4+ бали). Череп має слабо розвинуте надперенісся, великісоскоподібні виростки (3 бали), потиличний горб розвинений слабо (1 бал). Лоб прямий, є лобні бугри, що не притаманно чоловікам. Нижня щелепа з розвинутим м'язовим рельєфом. Черепні шви обліте- ровані зсередини, а ззовні відкриті.

Визначено, що поховання належить чоловіку 30-35 років.

Краніометрія. Поздовжній діаметр черепної коробки малий, поперечний - дуже великий, за

індексом (87,4) череп виразно брахікранний. Вушна висота дуже велика (121,5), а висотний діаметр черепної коробки (від базіона) великих розмірів. Горизонтальна окружність через точку офріон великих розмірів за світовими стандартами. Довжина основи черепа помірна, ширина потилиці - велика. Лобна кістка дуже широка у фронтальній і широка - в дорсальній частині. Лоб майже прямий.

Обличчя ортогнатне, за абсолютними розмірами помірно широке (134,5) і малої висоти (65,5), за верхньолицьовим покажчиком (48,7) широке (еуріен). Профілювання обличчя різке на верхньому рівні (130,5°), а на середньому - помірне (136,5°), на межі зі сплощеністю.

Орбіти великої ширини і висоти, індекс (85,3) указує, що вони високі (гіпсіконхія). Ніс малої висоти й дуже малої ширини. Відносна ширина носа (44,0) вказує на те, що він вузький (лепторинія). Нижній край грушоподібного отвору має гостру форму (anthrop.). Симотичний індекс великий (51,0), перенісся високе. Дакріальна ширина помірна, висота - дуже велика. Дакріальний покажчик дуже великий (67,4), що вказує на високе перенісся в цілому. Кут випинання носа щодо рівня профілю обличчя великий (33,0°). Носовий шип розвинутий добре (4 бали). Глибина іклової ямки помірна.

Етнічна краніоскопія. НО на чоловічому черепі відсутні з двох сторін. ППШ з обох сторін зафіксовано як варіант (Іа). ЗВШ немає з обох боків. КВШ відсутній ліворуч, а праворуч пошкоджений. Форму підорбітного візерунку виявити не вдалося, структуру кістки пошкоджено. В нижній частині лямбдо- подібного шва (ossa wormii suturae lamdoideae - L3) є вормієва кісточка з обох сторін.

Розкоп ІІ (центральний неф), 2019 рік:

Поховання № 1. Датування - XVII ст. Представлене верхньою й нижньою частинами посткраніального скелета. Є нижні та верхні кінцівки, тазові кістки, уламки черепа. Збереженість кісток середня, а їх колір жовто-коричневий.

Встановлено, що поховання належить чоловіку 3040 років.

Поховання № 2. Датування - XVII ст. Представлене верхньою та нижньою частинами посткраніального скелета. Кістки погано збереглися, череп у дуже поганому стані. Колір кісток жовто-коричневий.

Встановлено, що поховання належить жінці 20-25 років.

Поховання № 3. Датування - XVII ст. Представлене верхньою та нижньою частинами посткраніального скелета, проте верхня частина фрагментарно. Наявні побиті тазові кістки, уламки склепіння. Є крижова кістка та верхня щелепа. Зуби стерті (5-6 балів). Колір кісток темно-коричневий.

Встановлено, що поховання належить чоловіку 3040 років.

Череп добре зберігся, з помірно розвинутим надпереніссям (2 бали), надбрівними дугами та м'язовим рельєфом потилиці. Потиличний горб розвинутий на 2 бали. Візуально череп прогнатний. Орбіти квадратні. Соскоподібні виростки малих розмірів.

Краніометрія. Поздовжній діаметр черепної коробки дуже малий, поперечний - великий. За індексом (85,9) череп брахікранний. Черепна коробка висока за висотним діаметром від краніометричної точки базіон, за висотно-поздовжнім індексом висока (гіпсікранія), за висотно-поперечним індексом, низька (тапейнокранія). Вушна висота помірна. Лоб і потилиця помірно широкі. Висота вигину лоба помірна (24.0), отже він не сильно нахилений. Потилиця розвинута добре. Горизонтальна окружність через краніометричну точку офріон - помірна (на межі з малими категоріями).

Обличчя за абсолютними розмірами помірно широке (131,0) і низьке, за верхньолицьовим покажчиком (51,6) помірно широке (мезен). Профілювання обличчя низьке як на верхньому рівні, так і на середньому. Орбіти помірно широкі, малої висоти, індекс (78,6) указує, що вони помірно високі в цілому (мезоконхія). Ніс помірно високий і вузький. Відносна ширина носа (47,1) вказує на те, що він помірно вузький (мезоринія). Нижній край грушоподібного отвору має гостру форму (anthrop.). Симотичний індекс дуже високий (65,2), перенісся дуже високе. Дакріальний покажчик великий. Кут випинання носа щодо рівня профілю обличчя дуже великий (37,0°). Носовий шип розвинутий слабо (2 бали). Глибина іклової ямки помірна.

Етнічна краніоскопія. НО на черепі відсутній з лівої сторони, з правої є. ППШ з обох боків зафіксовано як варіант (Іа). ЗВШ немає з обох боків. КВШ відсутній праворуч, а ліворуч присутній. ПОВ з обох сторін виявлений як форма II. В нижній частині лямбдоподібного шва (ossa wormii suturae lamdoideae - L3) є вормієва кісточка з правої сторони.

Поховання № 4. Датування - XVII ст.Представлене верхніми й нижніми кінцівками. Тазові кістки побиті, мало хребців і ребр. Наявна верхня половина крижової кістки. Колір кісток темно-коричневий. Діаметр голівки стегнової кістки становить 47,0 мм. Череп коричнево-жовтуватий, незадовільно зберігся, нижньої щелепи немає. Зруйно-вана нижня частина склепіння. Черепна коробка візуально малих розмірів, і це підтверджується дуже малим поздовжнім діаметром черепної коробки, горизонтальною окружністю через точку офріон, яка виявилася помірних розмірів за світовими стандартами (511). Рельєф надперенісся помірний, надбрівних дуг - слабкий, потиличний виступ не розвинутий. Соскоподібні відростки великих розмірів. Черепні шви не облітеровані зсередини. Стертість зубів відповідає 1-2 балам.

Визначено, що поховання належало чоловікові 2530 років.

Краніометрія. У зв'язку з тим, що поздовжній діаметр дуже малий, а поперечний - дуже великий, за індексом (91,6) череп виразно брахікранний. Вушна висота велика (118,9), висотний діаметр черепної коробки виміряти неможливо у зв'язку з пошкодженням черепа. Лобна кістка помірно широка.

Обличчя помірно широке за абсолютним розміром (132.0), дуже низьке. За рахунок цього воно широке за верхньолицьовим індексом (47,7) - еуріен. Лобно- виличний індекс великий. Профілювання обличчя помірне на верхньому рівні й сильне - на середньому. Орбіти помірної ширини та помірної висоти, мезоконхні за індексом (81,0). Ніс помірної висоти й ширини, за покажчиком середньо широкий (49,0) - мезоринія.

Етнічна краніоскопія. НО на черепі відсутній ліворуч, а праворуч присутній. ППШ з обох боків зафіксовано як варіант (Іа). В нижній частині лямбдоподібного шва (ossa wormii suturae lamdoideae - L3) є вормієва кісточка з правої сторони, яка відсутня з лівої.

Поховання № 5. Датування - друга половина

XVI ст. Добре збережені верхня частина посткра- ніального скелета й тазові кістки. Нижньої частини скелета нема. Є половина нижньої шелепи та скроня, нижню частину черепу зруйновано. Колір кісток темно-коричневий.

Встановлено, що поховання належить чоловіку 2530 років.

Поховання № 6. Датування - XVII ст. Представлене тільки верхньою частиною посткраніального скелета. Відзначається сильний м'язовий рельєф. Колір кісток світло-коричневий.

Встановлено, що поховання належить чоловікові 30-40 років.

Поховання № 7. Датування - XVI - XVII ст. Стан збереження незадовільний. Скелет представлений побитим склепінням, уламками стегнових кісток, ребрами, хребцями. Відзначається міцний м'язовий рельєф. Діаметр голівки стегна 56 мм. Кістки рук відсутні, як і нижня щелепа. Кістки світло-коричневі. Внутрішній шов черепа не заріс, відзначається облітерація клиноподібного потиличного синхондрозу. Рельєф надбрівних дуг помірний, потиличний виступ малий (1 бал), лоб похилий, потилиця не випнута, висота її вигину - 23 мм. Соскоподібні виростки великих розмірів (3 бали).

Визначено, щло поховання належить чоловікові 25-30 років.

Краніометрія. Поздовжній діаметр черепної коробки помірний, поперечний - дуже великий. Черепний індекс (85,7) виразно брахікранний. Потилиця дуже широка (118,0 мм). Лобно-поперечний індекс малий.

Поховання № 8. Датування - перша половина

XVII ст. Представлене верхньою та нижньою частинами посткраніального скелета, проте більшість кісток побито. Череп фрагментований. Колір кісток темно-коричневий. За довжиною трубчастих кісток встановлено, що поховання належить дитині 1,5-3 років.

Поховання № 9. Датування - перша половина XVII ст. Представлене побитим черепом, є нижня щелепа й тазові кістки. Колір кісток темно - коричневий. Встановлено, що поховання належить дитині 1-1,5 років.

Поховання № 10. Датування - XVII ст. Є кістки верхньої та нижньої частин посткраніального скелета але не всі. Наявні хребці та ребра, ключиця. Верхні кістки темно-коричневі, нижні - світло-коричневі. Відзначається сильний м'язовий рельєф на плечових кістках. Діаметр голівки стегнової кістки - 47 мм.

Встановлено, що поховання належить чоловіку 30- 40 років.

Поховання № 11. Датування - XVI - XVII ст. Добре збереглася нижня частина посткраніального скелета. Є таз без крижової кістки. Діаметр голівки стегнової кістки - 37,5 мм. Верхня частина скелета сильно побита, склепіння зруйноване. Колір кісток темно - коричневий.

Встановлено, що поховання належить жінці 20-30 років.

Краніометрія. Нижня щелепа. Довжина від виростків дуже велика. Кут гілки нижньої щелепи великий (129,0°). Проекційна довжина від кутів нижньої щелепи дуже велика (80 мм). Висота гілки та найменша її ширина дуже мала. Виросткова й кутова ширина великі. Передня ширина помірна. Висота симфізу та тіла нижньої щелепи мала. Товщина тіла помірна.

Етнічна краніоскопія. ППШ ліворуч визначено як!а (європеоїдна ознака), права сторона зруйнована.

Поховання № 12. Датування - XVI - XVII ст. Добре збережене. Наявні кістки верхньої та нижньої частин посткраніального скелета. Стан таза й довгих кісток добрий, череп - в уламках. Колір кісток темно- коричневий.

За розмірами стегнової та плечової кісток встановлено, що поховання належить дитині 13-14 років.

Поховання № 13. Датування - XVI - XVII ст. Наявні кістки верхньої та нижньої частин посткра- ніального скелета. Ребра й хребці фрагментовані. Череп без лицьової частини, є нижня щелепа. Колір кісток темно-коричневий.

Встановлено, що поховання належить чоловіку 3035 років.

Краніометрія. Поперечний діаметр черепної коробки великих розмірів. Висотний діаметр помірний. Обличчя помірно широке (131,9). Нижня щелепа довга від виростків та від кутів, не товста, висота гілки мала. Кут випинання підборіддя помірний. Виросткова ширина помірна.

Етнічна краніоскопія. З обох боків у нижній частині лямбдоподібного шва (ossa wormii suturae lamdoideae - L3) відсутня вормієва кісточка.

Поховання № 14. Датування - XVI - XVII ст. Наявні нижня та верхня частини посткраніального скелета. Ребра, тазові кістки й лопатки фрагментовані. Хребці добре збереглися. Колір кісток темно- коричневий.

За розмірами нижніх кінцівок і черепної коробки встановлено, що поховання належить дитині 13-14 років.

Поховання № 15. Датування - XVII ст. Нижня частина посткраніального скелета збережена досить добре, а верхня - дуже фрагментарно. Тазові кістки побиті. Наявна нижня щелепа, склепіння в уламках. Колір кісток коричневий з темними плямами.

Встановлено, що поховання належить чоловікові 35-45 років.

Краніометрія. Поздовжній діаметр черепної коробки дуже малих розмірів, поперечний - дуже великих. Лоб широкий. Нижня щелепа не товста, висота гілки мала. Висота тіла велика, симфізу - помірна. Передня ширина мала. Кут випинання підборіддя малий.

Етнічна краніоскопія. НО на черепі є з обох сторін (східні ознаки). З обох боків у нижній частині лямбдоподібного шва (ossa wormii suturae lamdoideae - L3) відсутня вормієва кісточка. ППШ з обох боків визначено як Іа (європеоїдна ознака). Виличний шов відсутній ліворуч, права частина зруйнована.

Поховання № 16. Датування - перша половина XVI ст. Представлене верхньою та нижньою частинами посткраніального скелета. Є кістки таза, ребра і хребці побиті. Колір кісток світло-коричневий. Голівка стегнової кістки має діаметр 49 мм. Надперенісся розвинуте на 2 бали, надбрівні дуги також на 2 бали, зовнішній потиличний виросток - 2 бали, соскоподібні виростки розвинуті сильно.

Встановлено, що поховання належить чоловіку 3040 років.

Краніометрія. Поздовжній діаметр черепної коробки помірний, поперечний - дуже великих розмірів. Черепний індекс (82) помірно брахікранний. Лоб широкий.

Етнічна краніоскопія. НО на черепі відсутній з двох сторін. ППШ з обох сторін визначено як ІІІ а (європеоїдна ознака).

Поховання № 17. Датування - XVI ст. Погано збережене, фрагментарно. Наявні кістки нижніх кінцівок, побиті тазові кістки, верхні кінцівки, ребра, хребці та крижова кістка. Добре збережені плечова кістка, ключиця. Колір кісток темно-коричневий. Голівка стегнової кістки має діаметр 42,0 мм.

Встановлено, що поховання належить жінці 25-35 років.

Краніометрія. Нижня щелепа помірної товщини, висота тіла велика, висота симфізу - помірна. Передня її ширина мала. Кутова і виросткова ширина помірні.

Етнічна краніоскопія. НО наявний з правої сторони і відсутній з лівої.

Поховання № 18. Датування - XVII ст.

Представлене верхніми та нижніми кінцівками, збереженими досить погано. Наявні хребет, нижня щелепа, тазові кістки, проте ребра відсутні. Череп складається з дрібних фрагментів. Колір кісток жовто- коричневий. Рельєф надперенісся й надбрівних дуг помірний, потиличний виступ не розвинутий. Соскоподібні виростки середніх розмірів. Черепні шви облітеровані зсередини, а ззовні починають облітеруватися. Стертість зубів відповідає 3-4 балам.

Встановлено, що поховання належить чоловіку 25-30 років.

Краніометрія. Нижня щелепа товста, висота її тіла мала, висота симфізу - помірна. Найменша ширина гілки середня.

Етнічна краніоскопія. НО на черепі відсутні з двох сторін.

Поховання № 19. Датування - XVII ст. Представлене переважно нижньою частиною посткраніального скелету, верхня частина невеликою кількістю фрагментів кісток. Частково присутні ребра та хребці. Череп в уламках. Нижня щелепа помірної товщини, висота тіла та симфізу мала, Найменша ширина гілки мала. Колір кісток жовто-коричневий з темними плямами.

Встановлено, що поховання належить чоловіку 30- 40 років.

Поховання № 20. Датування - XVI - XVII ст. Представлене верхньою частиною посткраніального скелета, уламками тазових кісток. Нижня частина черепа поруйнована, нижня щелепа і лицьовий скелет збереглись. Інші наявні кістки в доброму стані. Їх колір темно-коричневий.

За морфологією трубчастих кісток, зокрема довжиною плечової кістки, встановлено, що поховання належить підліткові 12-14 років.

Поховання № 21. Датування - XVII ст. Є нижня частина посткраніального скелета, верхня - тільки фрагментарно. Ребер немає, хребці в поганому стані. Лопатки, ключиці та череп відсутні. Колір кісток світло-коричневий. Діаметр голівки стегнової кістки - 49 мм, досить сильний м'язовий рельєф.

Встановлено, що поховання належить чоловіку 3040 років.

Поховання № 22. Наявна одна сторона посткра- ніального скелета. Склепіння в дуже поганому стані. Череп характеризується добре розвинутим надпереніссям (3 бали), помірними соскоподібними виростками та середнім потиличним виростком. Колір кісток темно-коричневий.

Встановлено, що поховання належить чоловіку 2530 років.

Краніометрія. Поздовжній діаметр черепної коробки малих розмірів, поперечний - помірних. Черепний індекс помірно брахікранний (80,7). Нижня щелепа тонка, висота її тіла помірна, а симфізу велика. Кут гілки великий. Кут випинання малий.

Поховання № 23. Датування - XVII ст. Представлено нижньою частиною посткраніального скелета, від верхньої збереглися тільки фрагменти кісток передпліччя. Колір кісток темно-коричневий. Розмір голівки стегнової кістки - 40 мм.

Встановлено, що поховання належить жінці 30-40 років.

Краніометрія. Лобна кістка дуже вузька. Носова перегородка за симотичним індексом дуже висока.

Поховання № 24. Датування - друга половина

XVI ст. Представлено уламками черепа, лопаткою, верхньою щелепою. Кінцівки відсутні. Колір кісток темно-коричневий.

Встановлено, що поховання належить дитині 10-12 років.

Поховання № 25. Датування - перша половина

XVII ст. Збереглося погано. Нижня частина посткраніального скелета представлена краще від верхньої. Череп фрагментований, є половина (права) нижньої щелепи.

Встановлено, що поховання належить жінці 18-20 років.

Краніометрія. Нижня щелепа дуже товста, висота її тіла дуже мала.

Поховання № 26. Датування - XV - перша половина XVI ст. Краще збереглася нижня частина посткраніального скелета, верхня представлена уламками. Є фрагменти тазових кісток. Черепна коробка в уламках. Колір кісток світло-коричневий. М'язовий рельєф сильний, чоловічий. Діаметр голівки стегна 52 мм. Це дало можливість визначити, що поховання належить чоловіку. Шви на черепній коробці дали змогу встановити вік - 30-40 років.

Поховання № 27. Датування - XVI - XVII ст. Представлене погано збереженим посткраніальним скелетом. Відсутня нижня частина скелета. Колір кісток темно-коричневий.

Встановлено, що поховання належить жінці 30-40 років.

Поховання № 28. Датування - XV - XVI ст. Стан збереження середній. Склепіння зруйноване. Є верхня і нижня частина посткраніального скелета. Грудина побита, зрослися два хребці грудного відділу. Колір кісток темно-коричневий. За облітерацією швів на черепі, морфологією кісток і за стертістю зубів встановлено, що поховання належить чоловіку 50-60 років.

Поховання № 29. Датування - друга половина XVI - XVII ст. Представлене нижньою частиною скелета. Ребер і хребців мало. Колір кісток світло- коричневий. М'язовий рельєф добре розвинений, діаметр голівки стегнової кістки - 45,5 мм.

Встановлено, що поховання належить чоловіку 3040 років.

Поховання № 30. Датування - друга половина

XVI ст. Збереженість погана. Наявні уламки черепа, хребта, ребер, верхніх кінцівок. Череп в уламках, є частина лоба з правою орбітою й фрагмент верхньої шелепи (права половина). Нижня шелепа ціла. За морфологією кісток та їх довжиною встановлено, що поховання належить дитині 1,5-3 років.

Поховання № 31. Датування - XV - XVI ст. Представлене тільки верхньою частиною посткра- ніального скелета. Ребра й хребці в дуже поганому стані. Череп середньої збереженості, наявна нижня щелепа. Рельєф надперенісся та надбрівних дуг слабкий, потиличний горб не розвинений. Соскоподібні виростки малих розмірів. Колір кісток жовту - вато-коричневий.

Встановлено, що поховання належить жінці 25-30 років.

Краніометрія. Поздовжній діаметр черепної коробки помірних розмірів, поперечний - дуже великих. Таким чином, черепний індекс (84,5) виразно брахікранний. Висотний діаметр черепної коробки (від базіона) помірний, а вушна висота - велика. Довжина основи черепа велика. Лобна кістка вузька.

Обличчя широке як за абсолютним розміром (128,1), так і за верхньолицьовим індексом (46,1) - еуріен, позаяк висота його дуже мала. Довжина основи обличчя великих розмірів. Повна висота обличчя теж дуже мала. Лобно-виличний індекс малий. Лице на середньому рівні помірно профільоване. Орбіти малої ширини й помірної висоти, високі за індексом (92,1) - гіпсіконхія. Ніс дуже малої висоти та помірної ширини, за покажчиком (58,1) широкий (хамеринія).

...