Організаційні потуги карпатоукраінського студенства 1939-1943 рр.: чехословацький спадок у реаліях Угорського королівства

Русофільський характер «будапештського гуртка» явно суперечив офіційній політиці Угорського королівства, тому діяльність критично сприймалася офіційними колами та старшою угорською інтелігенцією українського походження. Таке неприйняття, до прикладу, яскраво проявилося наприкінці 1942 р. під час зустрічі одного із ідеологів угро-русинізму Гіядора Стрипського (Sztripszky Н^ог) із земляками- студентами Будапештського університету. Як згадував пізніше один із учасників зустрічі Кирило Галас, літній науковець закликав академічну молодь займатися краєзнавчими дослідженнями та збором народного фольклору й водночас негативно висловився стосовно того, що «багато хто захопився “струганням стишків", замість того, щоб робити серйозну справу». «Пригадую, - писав Галас, - Стрипському тоді спробував заперечити Вакаров, по-хлопчачому самовпевнено заявивши, що без поезії не можна, бо поезія - це як блискавка чи щось у цьому роді. Старому це не злюбилося, особливо й через те ще, що він знав: “стишки стружуться" чужою, російською мовою» [Галас, 2021, с. 92-93]. Вже на рубежі 1942 - 1943 рр. кілька найактивніших членів «будапештського гуртка» (Е. Балецький, К. Галас, Й. Архій, Ю. Керекеш), керуючись різними об'єктивними та суб'єктивними причинами, дійсно остаточно порвали з русофільством та, перейшовши у творчості на народну мову, розпочали плідну співпрацю з виданнями «Подкарпатского Общества Наукъ», що стояло на позиціях офіційного «угро-русинізму». Цілком зрозуміло, що колишні однодумці такі зміни сприйняли критично й навіть вороже [Керекеш, 2021, с. 380-381; Галас, 2021, с. 105-106; Грабарь, 1957, с. 100-103]. Й хоча з відходом Балецького та інших діяльність гуртка не припинилася, він вже не проявляв тієї активності, як у попередній час.

Ще одним моментом, на якому варто зупинитися детальніше, була ініційована офіційними колами спроба об'єднати у провладній організації студентів з Карпатської території та приєднаної до Угорського Королівства частини Східної Словаччини, що мала місце у 1942 р. Згадки про це зустрічаємо у книзі О. Грабаря, а також спогадах П. Продана та В. Сочки. У Грабаря організація згадується як «венгерское фашистское общество “Ракоци", созданное для ассимиляции “горноземельных" фЫйёМ) студентов». За його ж твердженням, спроба об'єднати карпатоукраїнських студентів в її лавах відбулася наприкінці 1942 р. [Грабарь, 1957, с. 101]. У спогадах Сочки назва організації не фігурувала, проте чітко вказувалася дата проведення її зборів - 30 квітня 1942 р. За словами мемуариста, на них тоді «зійшлося дев'ятнадцять чоловік: студенти з гуртожитків по вулиці Еркел і бульвару Ержебет, “домашні" студенти, а також кілька інших, які проживали на приватних квартирах» [Сочка, 1975, с. 109]. За свідченням очевидців, створення організації нарази- лося на рішучий опір. У числі основних противників заснування П. Продан та В. Сочка називали: Олега Грабаря, Михайла Бубряка, Дмитра Вакарова, Івана Логая (Lohay Janos), Іван Вейконь (Vekony Janos) та Семена Панька [Продан, 2006, с. 46-47; Сочка, 1975, с. 109]. «Коли студент, що вів збори, сказав: “Будемо сподіватися на німецьку зброю”, то Олег Грабар присоромив його, сказавши, що угорський народ сам повинен вирішувати свою долю» - згадував П. Продан. Зрештою організацію таки створили, але її членами стали лише кілька студентів [Продан, 2006, с. 47], водночас противники входження до неї були відлучені від їдальні та позбавлені стипендій [Грабарь, 1957, с. 101].

Опозиційне ставлення до організаційних ініціатив угорської влади, серед іншого, зумовлювалося стрімким посиленням серед студентів-русофілів про- радянських симпатій. Як свідчать особисті спогади, ночами у гуртожитках карпатоукраїнські студенти часто таємно слухали радянські радіохвилі, а також нерідко обговорювали ідею створення організації, яка б підтримувала зв'язок з із про-радянським підпіллям [Продан, 2006, с. 46; Панько, 2020, с. 133-134]. Згадані твердження виглядають правдоподібно, зважаючи, що вже невдовзі ряд студентів будапештських високих шкіл (Д. Вакаров, І. Вейконь, І. Логай та ін.) долучилися до співпраці із радянською розвідгрупою «Закарпатці», що у 1943 - 1944 рр. діяла у Карпатській території. Після розкриття групи вони були заарештовані та загинули в ув'язненні [Довганич, 2004, с. 189-192, 219-220, 225-226].

Висновки. Підсумовуючи викладене, можемо констатувати, що карпатоукраїнський студентський рух, сформований у період Чехословаччини, після її розпаду мав певне логічне продовження вже в умовах Угорського королівства. Впродовж 1939 - 1943 рр. відчутні організаційні потуги карпатоукраїнських студентів спостерігалися, зокрема, у Дебрецені та Будапешті. Певні ознаки таких проявів були помітні також у Пейчі, Шопроню та Сегеді. При цьому активними учасниками вказаних процесів були саме студенти, які долучилися до громадської діяльності ще у період навчання у чехословацьких високих школах. Як і в період ЧСР, карпатоукраїнський студентський рух розвивався в умовах протистояння на ґрунті національно-мовної ідентичності. Проте в нових умовах конкуренцію між русофілами та українофілами змінило протиборство русофілів з прихильниками офіційного «угро-русинізму». Головною відмінністю від чехословацького періоду стало активне втручання у студентський рух офіційних кіл (Регентський комісаріат Карпатської території, адміністрації вищих навчальних закладів тощо) із нав'язуванням відповідної ідеології, що викликало апатію у значної частини студентів. Найяскравіше це проявилося на прикладі дебреценського «Общества Подкарпатских Руських Вьісокошкольньїх Студентов» («Кагр^аУаі Ruszin Egyetemi ^ Fбiskolai Hallgat6k Egyesulete»), яке створювалося під безпосереднім патронатом посадовців Регентського комісаріату, а невдовзі після втрати такої підтримки занепало. Українофільський студентський табір, що голосно заявив про себе у міжвоєнний період, за часів Угорського королівства, опинився поза законом, в результаті чого його представники, за рідким виключенням, відійшли від активної громадської діяльності. Русофільська ж частина студентського активу, яка в нових умовах перебувала в опозиції і, як наслідок, на нелегальному становищі, у цей період перестала бути однорідною, оскільки поряд із консервативним крилом, сформованим ще за часів ЧСР, з'явилася досить радикальна про-радянська група, представлена переважно студентами молодшого покоління.

Разом з тим більш комплексне і об'єктивне дослідження порушеної проблеми у перспективі передбачає обов'язкове залучення ширшої джерельної бази, зокрема - документів з угорських архівних установ.

студентський громадський рух закарпаття угорське королівство

Список використаних джерел

A Budapesti Kirаlyi Magyar Pвzmвny Pйter Tudomаnyegyetem almanachja az MCMXXXIX - MCMXL. tanйvre, 1940, Budapest, 182 old.

A debreceni magyarorosz egyetemi ifjak bвlja, 1939, Az Oslako, december 3, old. 4.

A kвrpвtaljai rutйn egyetemi ifjщsвg, 1940, Nemzeti Ujsаg, szeptember 13, old. 7.

A Kвrpвtaljai Ruszin Egyetemi Hallgatфk Egyesьlete megalakult Debrecenben, 1941, Kвrpвti Magyar Hrrlap, mвjus 29, old. 1.

A Kвrpвtaljai Ruszin Egyetemi йs Foiskolai Hallgatфk Egyesьletйnek vezetoit fogadta a kormвnyzфi biztos, 1942, Kвrpвti Hirado, januar 25, old. 3.

A kвrpвtaljai egyetemi ifjьsвg szorgalmasan kйszьl az ьj magyar йletre, 1943, Kвrpвti Hirado, mвrcius 5, old. 1.

Archiwum AktNowych (AAN), Zespoi: Konsulat RP w Uzhorodzie, sygn. 2/460/0/-/28, [40 ark.].

Brenzovics, L., 2010. Nemzetisйgipolitika a visszacsatolt Kвrpatвljвn 1939 - 1944, Ungvвr, 205 old.

Eltemettйk Kovвts Andor egyetemi tanвrt, 1942, HйtfO, februar 9, old. 6.

Fedinec, Cs., 2002. A kвrpвtaljai magyarsвg tфrtйneti kronologiвja 1918 -1944, Bвnovce nad Bebravou Dunaszerdahely: Expressprint, 540 old.

Jфl tanulnak a kвrpвtaljai diвkok, 1943, Kвrpвti Hirado, mвrcius 5, old. 2.

Ivвncsф, В., 2017. Ruszin hallgatфk йs a debreceni egyetem, 1938 - 1945, Korall, № 68, Budapest, old. 122-145.

Kovвts Andor egyetemi tanвr ьdvцzlo beszйde a debreceni magyar-rutйn egyetemi ifjak mьsoros tвncestйlyйn, 1939, Kвrpвti Magyar Hrrlap, november 29, old. 3.

Kozma Miklфs a Debrecenben tanulф ruszin fiatalsвgnвl, 1941, Pesti Hrrlap, oktober 15, old. 5.

Megalakulфban a Ruszin Egyetemi йs Foiskolai Hallgatфk Orszвgos szфvetsйge, 1940, Kвrpвti Magyar Hrrlap, december 13, old. 2-3.

Megalakult a Felvidйki Egyetemi йs Foiskolai Hallgatфk Egyesьlete Debrecenben, 1941, Debreczeni Ujsвg, mвjus 18, old. 2.

Megalakult Debrecenben a ruszin egyetemi hallgatфk egyesьlete, 1941, Kвrpвti Hirado, mвjus 24, old. 3.

Skala, P., 1997. Spolek karpatoruskych studentщ Vozrozdлnije, Cesko-slovenskв historickв rocenka, Brno: Masarykova univerzita v Brnл, s. 133-135.

Szervezkedik a Kвrpвtaljai Ruszin Diвkok Egyesьlete, 1941, Kдrpдti Hirado, aprilis 16, old. 2.

Ьstav dиjin Univerzity Karlovy - Archiv Univerzity Karlovy (ЬDUK-AUK), f. 63, kart. 139, sign. b. C., 62 l.

ЬDUK-AUK, f. 63, kart. 183, sign. b. C., 28 l.

ЬDUK-AUK-3, f. 63, kart. 183, sign. b. C., 64 l.

Архій, Й., 1975. Навесні сорок другого, Я навіки прийшов у життя: Збірник спогадів про поета-антифашиста Дмитра Вакарова. Упоряд. О. Д. Довганич, Ужгород: Карпати, с. 134-135.

Бескід, Г., 2001. З минулости першых празкых штудентів-русинів меджі войнами, Русинськый народный календар на рік 2002. Зост. А. Зозуляк, Пряшів: Русинська оброда, с. 127-128.

Вакула, Н., 2019. Медицина Закарпаття. 1939 - 1985роки: монографія, Ужгород: ТОВ «ІВА», 172 с.

Во вниманіе студентамъ, 1937, Русскій Народный Голосъ, 1 октября, с. 3.

ВЬнокь на свЬжу могилу, 1941, Неділя, 21 децембра, с. 2.

Высша школа, 1941, Русскій календарь 1942. За изданіе отвЬчае Э. Малиничъ, Ужгородъ: Типографія «Викторія», с. 76-81.

Галас, К., 2021. Із роздумів про наше, Ужгород: Ґражда, 152 с.

Грабарь, О., 1957. Поэзия Закарпатья 1939 -1944, Братислава: Словацкое издательство художественной литературы, 316 с.

Делеган, М., 1999. Громадська діяльність підкарпатських студентів у вузах Чехословацької республіки, Карпатський край, № 1-3, с. 66-68.

Довганич, О. Д., 2004. Трагічний фінал. Розвідгупа «Закарпатці»: історія та люди, Ужгород: Ґражда, 284 с.:іл.

Казак, О., 2018. Место молодежных организаций в национально-культурной жизни Закарпатья (1938 - 1944 гг. ), Науковий вісник Ужгородського університету, серія: історія, випуск 1 (38), Ужгород, 2018, с. 28-33.

Керекеш, Ю. Ю., 2021. Вибрані твори: Парубкова дочка. Упоряд. О. Новікова, О. Гаврош. Передм. О. Гаврош, Ужгород: Карпати, 432 с., іл.

Ковачъ, И. И., 1941. Благодарность, Русское Слово, 5 марта, с. 3.

Ковачъ, И. И., 1942-1. Наше студенчество, Русское Слово, 1 іюля, с. 3.

Ковачъ, И. И., 1942-2. «Куда дЬвалось имущество бывшихъ студенческихъ організацій?», Русское Слово, 22 іюля, с. 4.

Л-ръ, 1940. Наше студенчество, Русское Слово, 30 сентября, с. 4.

Куцов, К. О., 2021. Громадська діяльність карпатоукраїнських студентів у міжвоєнній Чехословаччині (1920 - 1939рр.): кваліфікаційна робота... доктора філософії: 032 «Історія та археологія». ДВНЗ «Ужгородський національний університет», Ужгород, 2021, 321 с. [Online] Доступно: https://www.uzhnu.edu.ua/uk/infocentre/get/34072 (дата звернення 30.04.2022).

Лаверъ В., 1942. Куда дЬвалось имущество бывшихъ студенческихъ організацій?, Карпаторусскій Голосъ, 24 іюня, с. 2.

М. Б., 1941. Отъ редакціи лит. страницы, Карпаторусскій Голосъ, 31 декабря, с. 6.

Мазурок, І., 2010. Правове становище Закарпаття у 1939 -1944 рр. (Історико-правове дослідження), Ужгород, 308 с.

Мондичъ, Д., 1942. Абитуршнтамъ гимназій!, Карпаторусскій Голосъ, 24 іюня, с. 2.

Науменко, Є., 1999. З життя українських студентів в Братиславі під час першої ЧСР (1920 - 1939), Дукля, № 4, с. 44-46; № 5-6, с. 51-55.

Наши студенты въ ДебрецинЬ, 1939, Русская Правда, 10 октября, с. 3.

Нашимъ студентамъ въ ДебрецинЬ, 1939, Карпаторусскій Голосъ, 24 ноября, с. 4.

Нашимъ литераторамъ, 1941, Карпаторусскій Голосъ, 5 ноября, с. 4.

Офіцинський, Р., 1995. Внесок журналу «Народна школа» (1939 - 1944) у педагогічну думку Закарпаття, Молодь - Україні: Наукові записки молодих вчених Ужгородського державного університету, т. 5-6. Упоряд. та передм. Р. Офіцинського, Ужгород, с. 308-324.

Офіцинський, Р., 1997. Політичний розвиток Закарпаття у складі Угорщини (1939 -1944), К., 244 с.

Панько, С. І., 2020. Вибрані твори: Коли завічувалися віщі вогні. Упоряд. та підготов. текстів С. Панько, О. Гаврош. Вступ. ст. О. Гаврош, Ужгород: Карпати, 336 с., іл.

Подкарпатскій литературный календарь на 1942 годъ, 1941, Карпаторусскій Голосъ, 5 ноября, с. 4.

Поп, И. 2006. Энциклопедия Подкарпатской Руси, Ужгород: ПП «Повч Р. М.», 412 с., ил.

Продан, П. С., 2006. Од отчого порога. Передм. О. Д. Довганича, Ужгород: Ґражда, 178 с.:іл.

Пушкаш, А., 2006. Цивилизация или варварство: Закарпатье 1918 - 1945? Москва: Издательство «Европа», 564 с.

Русинськый дайджест 1939 - 1944. ІІІ/1. Кроника: Тексты з ужгородськых новинок «Нова НедЬля» и «Карпатска НедЬля» 1939 - 1941 гг., 2010. Матеріальї ушорив и передслово написав М. Капраль, Нїредьгаза, 250 с.

Сочка, В., 1975. На каміння лягало листя, Я навіки прийшов у життя: Збірник спогадів про поета-антифашиста Дмитра Вакарова, Ужгород: Карпати, с. 104-114.

Сочка-Боржавин, В. А., 2009. Хоралы из любимых долин. Новеллы, эссе, воспоминания, архивные документы, Ужгород, 312 с.ил.

Теплый хлЬбъ, 1941, Карпаторусскій Голосъ, 31 декабря, с. 6.

Угрорусское студенчество, 1939, Календарь на 1940 высокосный годъ: Изданіе Угро-Русской Національной Партіи, Тячево: Типографія Липотъ Сабовъ, с. 47.

Фридманскій, И. М., 1940. Кое-что о студенчествЬ, Русское Слово, 8 декабря, с. 2.

Хланта, І. В., 2017. Відлуння літературного Закарпаття: літературні портрети, літературознавчі статті, інтерв'ю та рецензії, Ужгород: ТДВ «Патент», 808 с.:іл.

Центральний державний архів вищих органів влади і управління України (ЦДАВО), ф. 4392, оп. 1., спр. 2, 94 арк.

Центральний державний архів громадських об'єднань України (ЦДАГО), ф. 269, оп. 1, спр. 899, 140 арк.

Яськовъ, К., 1942. «Куда дЬвалось имущество бывшихъ студенческихъ организацій?», Неділя, 12 юлія, с. 6.

Kostiantyn Kutsov

PhD in History and Archeology, Soldier of the 68th separate battalion of the territorial defense of the Armed Forces of Ukraine, Uzhhorod

Liubov Pavlyshyn

Candidate of History, Associate Professor of Hungarian History and European Integration, SHEE «Uzhhorod National University», Uzhhorod

ORGANIZATIONAL EFFORTS OF CARPATHO-UKRAINIAN STUDENTS DURING 1939 - 1943: CZECHOSLOVAK HERITAGE IN THE TIMES OF THE KINGDOM OF HUNGARY (BASED ON PERIODICALS AND MEMOIRS)

Based on the achievements of Ukrainian and foreign historiography, as well as an analysis of a significant database of published sources (periodicals, memoirs, etc.), the article analyzes the attempts of Carpatho-Ukrainian students to organize their public activities in the period after the break-up of Czechoslovakia and integration of the Transcarpathia into the Kingdom of Hungary. The analyzed material makes it possible to assert that the Carpatho- Ukrainian student movement, formed during the Czechoslovak Republic, had an inevitable logical continuation in a new reality. During this period, several Carpatho-Ukrainian student associations operated in the Kingdom of Hungary. In particular, in 1940, the «Центральный Союзъ Русскихъ Студентовъ» (Central Union of Russian Students) was established. Its backbone was formed by activists of Russophile student organizations of the Czechoslovak Republic. Due to its own national and linguistic orientation, its structure was not legalized. Still, it operated de facto for the next few years, uniting small groups of students in Debrecen, Budapest, Pecs, Sopron, and Szeged. In 1941, after a long preparatory process, the "Society of Subcarpathian Rus Higher Education Students" ("Karpataljai Ruszin Egyetemi es Foiskolai Hallgatok Egyesulete") was formed in Debrecen. The organization followed the official course of "Ugro- Rusynism" and, for some time, was under the care of the Regent's Commissariat ofthe Carpathian Territory. Many student activists from the Czechoslovak period were also members of the executive board. At the same time, ideological orientation and loyalty to the Hungarian authorities caused apathy among a large part of the students. As a result, the society failed to expand its activities to other educational centers in the country. At the same time, during this period, there were attempts to involve Carpatho-Ukrainian students in international fellowship organizations (Debrecen Felvideki Egyetemi es Foiskolai Hallgatok Egyesulete) and to establish informal creative associations ("Budapest club ").

At the same time, the government's attempts to interfere in the student movement mainly met with resistance from the activists meanwhile strengthening their (students') opposition.

Keywords: students, social activity, society, university.

Размещено на Allbest.ru