Проєкт "Музей онлайн" та спричинені ним трансформації музейного життя: з досвіду Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького 2020–2021 рр.
Дніпропетровський національний історичний музей імені Яворницького як найдавніша українська музейна інституція. Вплив проєкту "Музей онлайн" на традиційні формати музейної діяльності: фондову роботу, виставкову діяльність, просвітницьку активність.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.04.2023 |
| Размер файла | 17,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дніпропетровський національний історичний музей імені Д. Яворницького
Проєкт «Музей онлайн» та спричинені ним трансформації музейного життя: з досвіду Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького 2020-2021 рр.
Лавренко Валерія Сергіївна,
кандидат історичних наук
Анотація
Дніпропетровський національний історичний музей імені Д.І. Яворницького спеціалізується на історії степового Придніпров'я і є однією з найдавніших українських музейних інституцій, яку було засновано у 1849 році. Обмеження діяльності на початку 2020 року у зв'язку із запровадженням карантину внаслідок поширення COVID-19 сприяв активізації музейної діяльності в онлайн-просторі. Працівниками музею своєчасно та якісно були адаптовані музейні заходи під новий цифровий формат. Успішно були проведені «Лекторій онлайн», «Ніч Музею», «День дітей у музеї» та ін. Автор стверджує, що проєкт «Музей онлайн» суттєво вплинув на традиційні формати музейної діяльності, зокрема фондову роботу, виставкову діяльність, просвітницьку активність та ін. Таким чином відбувається потреба вивчення трансформації музейної діяльності загалом та безпосередньо Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького внаслідок диджиталізації. На прикладі нового досвіду ДНІМ автор робить наступні узагальнення: необхідність створення нового просвітницького контенту для дітей, актуалізація ролі експонатів, поширення думки серед громадськості про можливість музейних проєктів поза фізичним простором музею, пошук балансу між тим, що музей дарує і що музей робить для виконання фінансового плану.
Ключові слова: диджиталізація, музейна діяльність, Дніпропетровський національний історичний музей, онлайн.
Abstract
The online museum project and ensuing transformations of museum life: the 2020-2021 case of dmytro yavornytsky national historical museum of Dnipro
DmytroYavornytskyNationalHistoricalMuseumofDniprofocusesonthehistoryofthesteppeDnieperregionandisoneoftheoldestUkrainianmuseuminstitutionsfoundedin 1849. Therestrictionofactivitiesinearly 2020 duetothe COVID-19 quarantinecontributedtotheintensificationofonlinemuseumactivities. Themuseumstaffadaptedthemuseumeventstothenewdigitalformatin a timelyand high-qualitymanner. Thefollowingeventweresuccessfullyconducted: «Onlinelectures», «MuseumNight», «Children'sDayinthemuseum», etc. TheauthorstatesthattheOnlineMuseumprojecthassignificantlyinfluencedthetraditionalformatsofmuseumactivities, includingfundraising, exhibitions, outreachactivities, etc. Thus, inviewofdigitalization, thereis a needtostudythetransformationofmuseumactivitiesingeneralandDmytroYavornytskyNationalHistoricalMuseumofDniproinparticular. Followingthe NHMD case, theauthorconcludesabouttheneedforcreatingneweducationalcontentforchildren, actualizingtheroleofexhibits, spreadingpublicopinionabouttheoptionofoutsidemuseumprojects, finding a balancebetweenwhatthemuseumgivesandwhatthemuseumdoestoimplementthefinancialplan.
Keywords: digitalization, museumactivity, DmytroYavornytskyNationalHistoricalMuseumofDnipro, online.
Основна частина
14 березня 2020 р. у Дніпропетровському національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького (далі - ДНІМ) було введено жорсткий карантин у зв'язку з епідемією COVID-19. Сам факт введення жорсткого карантину для ДНІМ не був виключенням, спорожнілі зали всіх музейних установ в Україні. Однак, що було унікального у досвіді ДНІМ, що дає можливість виносити його приклад у якості певного case-study, так це доволі швидке переведення роботи музею у формат онлайн.
3 квітня 2020 р. у ДНІМ стартував проект «Лекторій онлайн», з 3 квітня по 9 травня музей щоденно готував одну лекцію, яка презентувалася на сторінці ДНІМ у Facebook https://www. facebook.com/yavornytskiymuseum, 18 травня 2020 р. ДНІМ став одним з небагатьох музеїв України, який провів акцію «Ніч Музеї» у форматі онлайн (6 годин неперервного ефіру) [3], 1 червня 2020 р. музей провів також ще одну масштабну онлайн-акцію «День дітей у музеї» (11 просвітницьких відео, загальною тривалість 2,5 години). У форматі онлайн транслювалися ряд наукових подій музею: ІІ Всеукраїнський форум «Ідентичність в історії: міждисциплінарний вимір» (16-17 липня 2020 р.), круглий стіл «Україна та Німеччина у світових війнах» (22 жовтня 2020 р.), День жінок та дівчат у науці (11 лютого 2021 р.) тощо.
Однак, жорсткий карантин змінився адаптивним, а за ним прийшов карантин вихідного дня, трохи пізніше - поділ України на зони в залежності від карантинних обмежень. Відвідувачі повернулися до музею, хоч і в обмеженій кількості. Формат взаємодії ДНІМ з відвідувачем перетворився з суто онлайн-інтеракцій на гібридний (при роботі постійної експозиції музей продовжує випускати просвітницькі ролики). І наразі стає актуальним переосмислення довготривалих трансформацій музейного життя, пов'язаних з реалізацією онлайн - ініціатив, що стали своєрідною відповіддю музейників на виклики пандемії COVID-19. Як виявилося, реалізація проєкту «Музей онлайн» суттєво вплинула на «традиційні» сфери музейного життя, як то фондоутворення, виставкова робота, робота з дітьми, тощо.
Коротко розглянемо зміни в музейному житті, спричинені викликом діджиталізації:
1. Необхідність створення кардинально нового просвітницького контенту для дітей. На момент початку жорсткого карантину ДНІМ мав певну кількість напрацьованих майстер-класів для дітей, які зі стабільним успіхом повторювалися для маленьких гостей (кожного разу нових) протягом декількох років [2, с. 10-97]. Зокрема, це майстер-клас «Козацька наука» (передбачає вивчення елементів церковнослов'янського письма паралельно з екскурсією зали історії козацтва), майстер - клас «Шоколадні історії» (малювання шоколадом разом з оповіддю про історію продукту), майстер-клас «Літо в капелюсі» (вдягання капелюхів, стилізованих під різні епохи, з паралельною оповіддю про історичних осіб, кому могли належати ці атрибути) тощо. Однак, в рамках жорсткого карантину всі ці майстер - класи були зафільмовані і викладені у відкритий доступ. Тож втратило сенс пропонувати їх за гроші відвідувачам. Відповідно, музейники розробили (і продовжують розроблювати практично під кожен новий інформаційний привід) серію нових (звичайно, мається на увазі в рамках ДНІМ, а не з точки зору наукової новизни) дитячих активностей: майстер-клас «Вогонь у епоху, коли не було сірників», виготовлення прикрас, стилізованих під прикраси половців, писанкарство, виготовлення ляльок-мотанок, виготовлення свищиків з глини. Проєкт «Музей онлайн» навчив музейників тому, що не можна п'ять років пропонувати аудиторії одні й ті самі активності.
2. Повернення уваги до «Його Величності Експонату». До початку карантину у музейному середовищі тривала жорстка боротьба між музеєм доби модерну і музеєм наративним. Прихильники модерного музею стверджували першість експонату у музейній справі, від якого відштовхується оповідь; прихильники наративного музею виступали за першість меседжів, які музей прагне донести до відвідувача, і може їх донести через експонат, арт-об'єкт, реконструкцію, візуалізацію, тощо. Модерний музей відстоює давнє правило екскурсії, озвучене у радянських підручниках «предмет-показ-рассказ» (предмет-показ-розповідь), де предмет - наріжний камінь; наративний музей відстоює право на першість за оповіддю про історичну особу чи подію, закарбовану у предметі [1, с. 115-119]. На початок 2020 р. у ДНІМ можна було констатувати «тактичну перемогу» наративного музею.
Однак, проєкт «Музей онлайн» констатував високий запит аудиторії на відео, побудовані довкола одного предмету. Молодь, вихована соціальними мережами на кшталт Instagram, виявила максимальний інтерес до візуально привабливого контенту. Затребуваними стали відео з деталізуванням вишиваних сорочок, грецьких монет чи скіфських люстерок з колекції ДНІМ. А отже, експонат, хоча б частково «відновив свої позиції». Особливо це простежується у виставковій роботі. Виставка вибудовується одразу з розумінням того, що екскурсія по ній буде перекладена у відео - формат, а отже, візуальна привабливість посуває на другий план гостроту питань, піднятих у виставці.
3. Укорінення у суспільстві думки про можливість музейних проектів поза музеєм.
Проєкт «Музей онлайн» дозволив похитнути ряд негативних соціальних стереотипів щодо музею, як місця, у якому час застиг і у якому нічого не змінюється. Онлайн-активності ДНІМ актуалізували музейний продукт поза традиційною оглядовою екскурсію, відповідно, нова музейна аудиторія почала асоціювати ДНІМ зі схильністю до експериментів у форматах взаємодії з відвідувачем. Продовженням проєкту «Музей онлайн» стало постійне функціонування простору під відкритим небом та проведення на ньому лекцій на історичну тематику, концертів, поетичних читань, зустрічей різних спільнот, пленерів тощо.
4. Постання проблеми пошуку балансу між тим, що музей дарує і що музей робить для виконання фінансового плану (який не скасував карантин).
На початку карантину ДНІМ був дуже щедрим до своєї аудиторії, виклавши в онлайн - формат майстер-класи, якими можна було зайняти дітей у час, коли вся родина змушена була знаходитися у своєму помешканні у режимі 24/7, проводячи відеоекскурсії пустими залами, роблячи віртуальні подорожі до фондосховищ. Однак, це привчило відвідувачів музею до того, що весь музейний продукт є безкоштовним. Сьогодні ми стикаємося з вимогами підписників у соціальних мережах проводити онлайн-трансляцію різноманітних подій музею, особливо тих, на яких музей якраз і розраховує наблизитись до виконання фінансової звітності. Питання пошуку балансу між реалізацією соціальної місії музею та моральних обов'язків соціуму щодо музею постає як ніколи гостро.
Насамкінець варто констатувати, що досвід проєкту «Музей онлайн» привів до ряду змін у житті ДНІМ, як, в принципі карантинні обмеження 2020-21 рр. змінили світ загалом і музейну справу зокрема. І ключова зміна для ДНІМ - це вміння швидше та динамічніше адаптуватися до викликів часу.
Список використаних джерел
історичний музей дніпропетровський
1. Зубар М. Трансформація функцій музею і виникнення наративних експозицій у сучасних умовах. Текст і образ: актуальні проблеми історії мистецтва. 2020. №1. С. 114-121.
2. Капустіна Н.І., Івлєва С.В. Ми мандруємо музеєм. Путівник по національному історичному музею імені Д.І. Яворницького для батьків та дітей. Д., 2011. 117 с.
3. Ніч музеїв online. URL: http://www.museum.dp.ua/news_1123.html
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Державний архітектурно-історичний заповідник "Софійський музей" міститься в центрі Києва. На території заповідника, площа якого становить 5 гектарів, розташований чудової краси ансамбль пам'яток українського зодчества XI-XVIII століть.
реферат [364,6 K], добавлен 19.11.2005Історія Микитинської Січі у працях XVII-XVIII ст. Специфіка і дослідження джерельної бази праці Д.І. Яворницького. Спроби узагальнити і викласти історію Микитинської Січі та визначити її політичне значення в його роботах. Значення діяльності Яворницького.
реферат [18,7 K], добавлен 23.05.2012Аналіз колекції матеріалів про життя та діяльність української діаспори в США та Канаді. Дослідження ролі української діаспори у процесах демократизації та трансформації України, передачі позитивного досвіду в розбудові громадянського суспільства.
статья [22,3 K], добавлен 11.09.2017Наукова творчість Дмитра Івановича Яворницького, визначного українського історика, археолога, етнографа, фольклориста і письменника. Біографія Д.І. Яворницького. Заслання до Ташкенту. Захист магістерської дисертації з історії запорізького козацтва.
реферат [1,8 M], добавлен 03.06.2010Історичний огляд та дослідження анархістського руху на йлого впливу на українських істориків. Вплив анархістських доктрин на М. Драгоманова. Вплив махновського руху на істориків запорозького козацтва Я. Новицького та Д. Яворницького.
контрольная работа [25,5 K], добавлен 07.03.2007Історичний огляд та дослідження анархістського руху на йлого впливу на українських істориків. Вплив анархістських доктрин на М. Драгоманова. Вплив махновського руху на істориків запорозького козацтва Новицького Я. та Яворницького Д.
реферат [25,4 K], добавлен 15.03.2007Вивчення біографії Петра Петровича Курінного - відомого українського історика, археолога, етнографа, фундатора та першого директора Уманського краєзнавчого музею. Його наукова робота та діяльність у справі розбудови вітчизняної історичної науки.
статья [25,6 K], добавлен 21.09.2017Роль истории родины в жизни человека. Экспонат Государственного исторического музея г. Москвы "Глобус" 1690 г. Экспонат "Ковер" как уникальное произведение крепостной мануфактуры. Ювелирные изделия и украшения "Восточнославянские племена XI-XIII веков".
доклад [11,1 K], добавлен 29.11.2011История открытия музея ГУЛАГа в Йошкар-Оле. Купеческий дом как основной экспонат музея. Отображение времени властвования НКВД - главная цель создания музея. Фото кабинета следователя ОГПУ-НКВД МАССР. "Тропа смерти" по которой выносили расстрелянных.
презентация [8,5 M], добавлен 17.02.2013Національний рух у Галичині та наддніпрянській Україні. Пробудження соціальної активності українського селянства як одне з найхарактерніших проявів національного життя в країні. Досвід українського національного відродження кінця XVIII - початку XX ст.
статья [11,9 K], добавлен 20.05.2009Роль історичного досвіду у процесі національного відродження. Основні напрямки і форми діяльності Володимира Великого. Адміністративна реформа і побудова держави. Культурно-освітня діяльність і політика князя. Запровадження християнства на Русі.
реферат [16,9 K], добавлен 13.02.2009Поселок Рождествено Гатчинского района Ленинградской области. История музея-усадьбы "Рождествено". Внутренняя планировка усадьбы. Судьба усадьбы в советское время. Открытие краеведческого музея. Основные достопримечательности поселка Рождествено.
презентация [2,1 M], добавлен 28.04.2015- Недвижимое наследие первой мировой войны на территории Беларуси: проблемы сохранения и интерпретации
Памятники I мировой войны на территории Беларуси. Воинские захоронения в Республике. Вилейка - Забродье: автопробег по местам войны. Виртуальный музей как способ интерпретации культурного наследия на территории страны. Разработка экскурсионных маршрутов.
курсовая работа [304,2 K], добавлен 18.11.2014 Поняття та форми виникнення діаспор. Болгарська діаспора як найдавніша українська діаспора. Історія української еміграції. Просвітницька місія українців у Болгарії, діяльність М. Драгоманова. Здобутки української громади у четвертій еміграційній хвилі.
реферат [24,3 K], добавлен 17.12.2010Історія замку Паланок (Мукачівського замку), розташованому у закарпатському місті Мукачеве. Замок як унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури. Замок у наш час - історичний музей, що розташований на території Мукачівського замку.
презентация [1,9 M], добавлен 27.11.2014Механізми реалізації просвітницького руху кооперативними діячами, політика польської влади до українського населення. Оцінка історичної ролі даного процесу. Завдання кооперації, зумовлені рівнем і потребами національного розвитку української спільноти.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Формування світогляду А. Бандери. Аналіз громадсько-політичної діяльності видатного представника української суспільно-політичної думки і національно-визвольної боротьби. Ідейний та практичний внесок священика у розвиток українського національного руху.
дипломная работа [7,1 M], добавлен 01.03.2014Опис бібліографічної франкіани в історичній ретроспективі. Аналіз франкознавчих бібліографічних напрацювань Львівського університету імені І. Франка. Жанрово-видове розмаїття бібліографічних покажчиків і принципи бібліографічного групування матеріалу.
статья [43,3 K], добавлен 06.09.2017Історія роду Мазепи. Життя та історія кар’єри Івана Мазепи, його походження з пропольської сім’ї, отримання досвіду в дипломатичній та воєнній справі за допомогою поляків. Державна діяльність гетьмана України Івана Мазепи, підтримання стосунків з Москвою.
реферат [16,6 K], добавлен 23.11.2010Аналіз головного питання щодо висвітлення українськими істориками з діаспори діяльності М. Грушевського в Науковому Товаристві ім. Шевченка (НТШ). Оцінка діяльності Грушевського на посаді голови НТШ у контексті розвитку національного руху в Галичині.
статья [17,5 K], добавлен 14.08.2017
