Війна за життя

період. Тотальна війна (з 24 лютого 2022 року) - «Бойовище п'яти фронтів»

Сьомий період російсько-української війни почався о 5-й ранку 24 лютого 2022 року, після того як путін оголосив про «спеціальну операцію» в Україні. Підрозділи ЗСУ на Сході зазнали інтенсивних обстрілів, російські війська перетнули північно-східні кордони, а також завдали ракетно-бомбових ударів по центрах військового керування, летовищах у Борисполі, Озерному, Кульбакіному, Чугуєві, Краматорську, Чорнобаївці, а також по військових складах і об'єктах Збройних сил України на всій території держави. Бомбардували також Київ, Харків, Одесу, Дніпро, Миколаїв, Маріуполь, Бердянськ, Краматорськ, Бориспіль, Васильків та інші міста й села. Росія завдала масованого ракетного удару по Україні й перейшла в наступ на суходолі з півночі (території Білорусі та рф), півдня (з Криму) та зі сходу (з окупованого Донбасу). Інфраструктура ІКТ в Україні погіршилася через кібератаки та бомбардування. У перший день тотальної війни Верховна Рада України одностайно ухвалила запровадження воєнного стану. Уже було окуповано кілька українських міст, захоплено Чорнобильську атомну електростанцію. Пізно ввечері першого дня російського наступу (24 лютого) було оприлюднено указ про загальну мобілізацію, який підписав Президент В. Зеленський.

Союзницею російської федерації у війні проти України є Республіка Білорусь, яка надала державі-агресору територію, військові засоби та інфраструктуру для вторгнення в Україну й ведення подальших воєнних дій на її теренах. Проте бліцкриг російських військ був невдалий. Важкі криваві бої розгорнулися в усій Україні: від Білорусі на півночі до Чорноморського узбережжя на півдні. Вони тривали на суходолі, у небі, на морі, в містах і селах, на дипломатичній арені, у фінансово-господарчій сфері, в інформаційному та кіберпросторах, у тилу ворога. Збройні сили росії провадили агресивну війну з порушенням усіх норм: не дотримувалися правил утримання полонених, вчиняли акти геноциду проти українського народу, застосовували щодо цивільного населення мародерство, фільтраційні табори, депортації, пересувні крематорії для приховування злочинів, масові катування, зґвалтування (зокрема дітей), страти. Російська армія вчиняла килимові бомбардування мирних міст, знищивши деякі з них, як- от Маріуполь, майже вщент. Проте держава Україна так і не визнала деюре й не оголосила стану війни з російською федерацією та її союзницею Республікою Білорусь.

Варто зауважити, що саме багаторічне боягузтво та глибокі занепокоєння Заходу й ООН вигодували кров'ю та трупами народів монстра путіна. Він - дитина бездіяльності, зажерливості та блюзнірства Заходу, який здатен проголосити власні цінності, але не здатен їх захистити.

Водночас Україна мусить припинити жити поза реальністю й не звинувачувати НАТО, не виголошувати Альянсу ультиматумів, адже він керується глобальними загрозами та безпеками, зокрема й власними. Не Захід винен у 30-річному самоослабленні України перед викликами сучасності та майбуття. Важливо не розгубити в цій нерівній битві союзників, яким ми багато в чому завдячуємо, шукати шляхів і можливостей до подальшої боротьби за спільні цінності та остаточну перемогу.

Україна має право вимагати допомоги та співучасті в цій світоглядній війні за майбуття. Це наша спільна війна: ми воюємо чужою сучасною вбивчою зброєю, але за новий демократичний світоустрій та цивілізаційну архітектуру світу. І саме тому доля росії та режиму путіна - не приборкування та замирення, а поразка з капітуляцією, репараціями й руйнацією режиму. Народи цієї суцільної колонії з метрополією в кремлі мають реалізувати своє право на самовизначення та державність. Крах новітньої імперії зла - ось чим має завершитися ця цивілізаційна війна!

Війна, що розпочалася 2022 року як складник великої російсько-української війни, є всеохопною, нищівною та цивілізаційно-екзистенційною. Мета російської федерації - знищення держави Україна й усього українського народу, тож це вторгнення цілком обґрунтовано можна й потрібно визначати як тотальну війну. Утім, вона не є національно-визвольною, по- заяк на момент вторгнення Україна не була російською колонією, окупованою чи поневоленою, а відтак і визволятися не було із чого. Натомість український народ повстав на справедливу вітчизняну війну за свою державність і своє право на життя. У ній чи не відразу ж чітко означилися п'ять основних фронтів - північний, східний, південний, дипломатичний і народний фронт у запіллі. Бойовищем п'яти фронтів є вся Україна.

Кожен із цих періодів мав окремі етапи та фази, у їхніх межах проводили військові операції та битви, працював ВПК, розгорталися дипломатичні перемовини, геополітичні комбінації, внутрішньоукраїнські події, міжнародні процеси тощо. Для України та українського народу ця війна законно оборонна: війна за право на існування не лише Української держави, а й української нації; війна за життя в всьому глибинному й приголомшливому значенні цього слова.

Такі війни ніколи не могли й не можуть обмежуватися самим лише протиборством країн, що воюють. Вони завжди стосуються й інших держав, адже в глобалізованому світі всі політичні й економічні актори мають власні інтереси, взаємопов'язані об'єктивними й суб'єктивними чинниками. У світі все надто взаємоінтегровано, а планета надто мала, щоб сучасні війни були проблемою лише супротивників. Тепер вони виходять за межі старих економічно-територіальних протиборств, набувають світоглядного (цивіліза- ційного) рівня та мають усеосяжні наслідки.

Російсько-українська війна вже не є двостороннім конфліктом. Вона має виразні ознаки загальної кризи світової системи безпеки, що призведе до глобальних перетворень. Закладено початок масштабної трансформації євразійського простору, розпочнеться якісний і територіальний перерозподіл ринків, зазнають змін усталені політичні світогляди та взаємовідносини, регенерують принципи суспільно-політичної моралі, започатковано перегляд підвалин глобалістичної економіки та системи світової безпеки, світовий порядок базуватиметься на нових правилах і набуватиме якісно нової конфігурації. Світ кардинально зміниться, і до цих змін його спонукатиме російсько-українська війна, її наслідки та уроки.

Жодна нація, жодна держава, якщо вони не хочуть бути розчавленими й поглиненими майбуттям, а натомість прагнуть його здобути й зберегти, уже сьогодні не може дозволити собі апатії. Усвідомивши потенційні загрози та виклики, необхідно вже створювати запобіжники для майбутніх світових перетворень і готуватися до прийдешніх планетарних змін.

Анотація

1. Аналіз ведення антитерористичноїоперації та наслідків вторгнення Російської Федерації в Україну у серпні - вересні 2014 року / Міністерство оборони України. Київ, 2015.

2. ЛипскийА. «Представляется правильным инициировать присоединение восточных областей Украины к России» // Новая газета. 24 февраля 2015.

3. Бірюков повідомив про загибель майже 3 тисяч бойовиків в районі Дебальцевого // Українська правда. 20 лютого 2015.

4. Бойовий наказ про штурм Іловайська 40-му батальйону територіальної оборони «Кривбас» від командування АТО (сектор Б, генерал-лейтенант В. Хомчак, командуючий АТО генерал-полковник В. Муженко) (5 серпня 2014 р.) // Павло Гай-Нижник. Доктор історичних наук.

5. Гай-НижникП.П. Будапештський меморандум: передумови і наслідки (не)гарантії національної безпеки України // Гілея. 2016. Вип. 114 (№ 11). С. 366-378.

6. Гай-НижникП.П. Загострення навколо острова Коса Тузла 2003 р. як складова геостратегічної операції Російської Федерації щодо оволодіння акваторією Азовського моря та окупації-анексії Криму // Південь України: етноісторичний, мовний, культурний та релігійний виміри: збірка наукових праць. Херсон. 2017. Вип. 6. С. 86-93.

7. Гай-НижникП.П. Кримський вузол і питання Чорноморського флоту рф у російсько-українських воєнно- політичних взаєминах (1991-2013 рр.) // Гілея. 2017. Вип. 117 (№ 2). С. 77-90.

8. Гай-НижникП.П. Окупація та анексія Криму Російською Федерацією у 2014 р. як акт агресії проти України: перебіг вторгнення і свідчення міжнародного злочину // Гілея. 2017. Вип. 118 (№ 3). С. 110-125.

9. Гай-НижникП.П. Революційні події в Україні: боротьба за право вибору і національну гідність (листопад 2013 р. - лютий 2014 р.) // Гілея. 2018. Вип. 132 (№ 5). С. 100-112.

10. Гай-НижникП.П. Росія проти України (1990-2016 рр.): від політики шантажу і примусу до війни на поглинання та спроби знищення. Київ: МП Леся, 2017.

11. Гай-НижникП.П. Руйнація та поглинання: плани керівництва Російської Федерації щодо розколу і зруйнування держави Україна (2014-2015 рр.) // Гілея, 2018. Вип. 134 (№ 7). С. 358-370.

12. Гай-НижникП.П. Українсько-російські міждержавні взаємини 2010-2012 років під час першого етапу президенства В. Януковича // Гілея. 2018. Вип. 135 (№ 8). C. 334-347.

13. Гай-НижникП.П. Українсько-російські міждержавні взаємини 2013-2014 років під час другого етапу президенства В. Януковича // Гілея. 2018. Вип. 136 (№ 9). С. 270-283.

14. Гай-НижникП, ЧупрійЛ. Російсько-українська війна: особливості розв'язання військово-політичного конфлікту на Сході і Півдні України за сучасних геополітичних умов // Українознавство. 2016. № 4. С. 103-121.

15. Довідка про випадки захоплення незаконними збройними формуваннями військової техніки та озброєння з 21.07.14 по 28.07.14 (29 липня 2014 р.) // Павло Гай-Нижник. Доктор історичних наук.

16. Довідка про випадки захоплення незаконними збройними формуваннями військової техніки та озброєння з 28.07.14 по 05.08.14 (6 серпня 2014 р.) // Павло Гай-Нижник. Доктор історичних наук.

17. Загальні узгоджені висновки Паризького саміту в Нормандському форматі 9 грудня 2019 року. // Президент України Володимир Зеленський. Офіційне інтернет-представництво. 10 грудня 2019.

18. Зеленський заявив про необхідність розширити «нормандський» формат і оновити «Мінськ» //

19. Радіо Свобода. 27 квітня 2021.

20. Меморандум об исполнении Протокола по итогам консультаций Трехстронней контактной группы относительно шагов, направленных на имплементацию Мирного плана Президента Украины

21. П. Порошенко и инициатив Президента России В. Путина / ОБСЕ.

22. Наливайченко В. (голова СБУ): «Перемога - це мирне життя» (Інтерв'ю інформаційному агентству «Интерфакс-Украина») (7 липня 2014 р.) // Павло Гай-Нижник. Доктор історичних наук.

23. О кризисе на Украине (Совет нацбезопасности России) [План дій по дестабілізації України і включення

24. 12 українських областей та м. Києва до складу Російської Федерації] (Січень 2014 р.) // Павло Гай-Нижник. Доктор історичних наук.

25. Оточення Дебальцевого не було, 80% українських військових вийшли зі зброєю і технікою - Порошенко // Незалежне бюро новин.

26. Пауер С. (Постійний представник США в ООН). Виступ на засіданні Ради безпеки ООН щодо України

27. (28 серпня 2014 р.) // Павло Гай-Нижник. Доктор історичних наук.

28. План захоплення Росією Лівобережної України («Доклад решения на применение группировки войск «Север» в специальной операции»; «Пояснительная записка к решению на применение группировки войск «Север»; 8-9 апреля 2015 г., Санкт-Петербург, штаб Западного военного округа) (8-9 квітня 2015 р.) // Павло Гай-Нижник. Доктор історичних наук.

29. Посол США: Під Дебальцевим - російські танки, на кордоні - зброя для бойовиків // Українська правда. 14 лютого 2015.

30. Рамочное решение Трехсторонней контактной группы о разведении сил и средств // ОБСЕ. 21 сентября 2016.

31. Резолюция 2202 (2015), принятая Советом безопасности на его 7384-м заседании 17 февраля 2015 года / Организация объединенных наций. Совет Безопасности.

32. Російські диверсанти орудують в Україні, зі Слов'янська їм сказали відійти - журналіст // Українська правда. 16 квітня 2014.

33. Усі ключові військові успіхи бойовиків в Україні забезпечила російська армія - доповідь Нємцова // УНІАН. 12 травня 2015.

34. Штайнмаєр прокоментував «формулу Штайнмаєра» // BBC News Україна. 7 жовтня 2019.

35. `Biden predicts Russia will invade Ukraine' (2022). NBC News, 19 January

36. Dmitry Tymchuk. Особиста сторінка Д. Тимчука у соціальній мережі «Facebook» . Допис від 12 квітня 2014 р.

37. Igor Kabanenko. Особиста сторінка І. Кабаненка у соціальній мережі «Facebook» . Допис від 12 квітня 2014 р.

38. Office of the United Nations High Commissioner for Human Rights (2015). Report on the human rights situation in Ukraine 1 December 2014 to 15 February 2015

39. Inform Napalm (2016). Russian military units that fight in Donbas

40. Yatsenyuk, A. (2014). `Putin 'Needs New Annexations' (Interview Conducted By Matthias Schepp and Christoph Schult)', DerSpiegel, 20 December

41. Harding, L. et al. (2022). `Joe Biden thinks Russia will attack Ukraine - but will face a `stiff price', The Guardian, 19 January

42. `Ukraine to the world: keep calm and stop spreading panic' (2022). Financial Times, 19 January

43. `Ukrainian leader calls for revamp of peace process to end Donbas war' (2021). Financial Times, 26 April

Размещено на Allbest.ru