Хаджибей (Одеса) у міграційних процесах в кінці XVIII - початку ХІХ століття
Аналіз описів жителів, які проживали в Хаджибеї (Одесі), а потім вирішили оселитися у фортецях Буджака — Аккермані, Кілії, Ізмаїлі. Розгляд ономастики, демографічного складу родини, зовнішнього вигляду походження жителів, їх занять і мови спілкування.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.04.2023 |
Размер файла | 38,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Хаджибей (Одеса) у міграційних процесах в кінці XVIII - початку ХІХ століття
Олена Бачинська
Annotation
In the article, for the first time, the biographical documents of the first inhabitants of Khadzhybey (Odesa) in the end 18th the early 19th centuries are brought to the readers' attention. The documents are descriptions of residents who lived in Khadzhybey (Odesa), and then decided to settle in Budjak's fortresses -- Akkerman, Kiliya, Izmail. The documents are in thefunds of the Communal Institution "Izmail Archive" and the Russian StateMilitary Historical Archive.
Biographies demonstrate the onomastics, the demographic composition of the family, the appearance of the origin of the inhabitants, their occupations and, even, the language of communication. As a result of a brief analysis, it can befound that the workers had different ethnicities, among them there were Ukrainians, Russians, Greeks, Moldovans; workers, mainly from Right-Bank Ukraine, Southern Ukraine and Bessarabia, moved there.
Key words: Khadzhybey, Odesa, migration processes, social history, Ukrainians, Russians, Greeks, Moldovans.
Анотація
ХАДЖИБЕЙ (ОДЕСА) У МІГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ В КІНЦІ XVIII - ПОЧАТКУ ХІХ СТ.
Олена Бачинська
Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри історії України та спеціальних історичних дисциплін, Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
В статті вперше запропоновані до уваги читачів документи-біографії, перших жителів Хаджибея (Одеси) в кінці XVIII -- початку ХІХ ст. Документи, являють собою описи жителів, які проживали в Хаджибеї (Одесі), а потім вирішили оселитися у фортецях Буджака -- Аккермані, Кілії, Ізмаїлі. Документи зберігаються у фондах Комунальної установи “Ізмаїльський архів” та Російському державному військово-історичному архіві.
Біографії дозволяють з'ясувати -- ономастику, демографічний склад родини, зовнішній вигляд походження жителів, їхні заняття і, навіть, мову спілкування. Внаслідок стислого аналізу можна виявити, що робітники мали різну етнічну належність, серед них були українці, росіяни, греки, молдовани; переходили робітники, переважно з Правобережної, Південної України та Бессарабії.
Ключові слова: Хаджибей, Одеса, міграційні процеси, соціальна історія, українці, росіяни, греки.
Одним із населених пунктів, який відігравав роль важливого міграційного центру, як в османську добу, так і під час російського панування був Хаджибей, згодом Одеса. Незважаючи на значну кількість спеціальної історичної та псевдонаукової літератури, дискусії про вік міста, його заснування та перших поселенців продовжують мати місце. Полеміка виникає в тому числі й через брак джерельної бази. Внаслідок цього актуалізується пошук і публікація нових джерел. В даній публікації метою є запропонувати для аналізу окремі дані щодо перших жителів міста та наколишніх хуторів, які брали участь у розбудові Хаджибея (Одеси), тобто його соціальній історії. фортеця ономастика демографічний спілкування
У другій половині ХУШ ст. Хаджибей здійснював важливу комунікативну функцію між двома великими територіальними одиницями Османської імперії - Очаківькою землею та Буджаком. Про це свідчить витяг з архіву османської канцелярії щодо місця знаходження та розбудови Хаджабея у січні 1765 р. Зокрема, документ повідоляв, що очільником порту і пристані Хаджабей - еміном - вдруге був призначений Хафиз Ельхадж Мехмед, який був мюдеррісом Мюдерріс - мусульманський богослов, вчитель у духовному училищі; вчений. двох медресе при мечетях Сулейманіє та Нурі Османі у Стамбулі. [5, док. 20, с. 231]. В документі описані кордони Хаджибея: “великий шлях, що з Ходжабею прямує до Озі (Очаків) і Айранджи; великий шлях, що прямує до Аккермана і Яник Паланки, який проходить через верхів'я долини, названої Даллик (Дальницька долина). То є місце, де сполучаються великий шлях, що йде з Міяк (Маяк), та інша дорога, що веде до Аккермана. З цього місця сполучення шляхів [кордон] по тій самій долині вздовж продовження ріки простягається до Чорного моря, звідки узбережжя сягає Ходжабею”. Важливим є те, що османська влада намагалась створити зручні умови для економічного розвитку населеного пунтку. Так, за згаданим документом надавалось рішення про те, що “морський мол пристані в порту Ходжабея є досить широким, тому для татарських спільнот мають бути зроблені всілякі полегшення і зручності його використання під час завантаження зернового збіжжя на кораблі...”. Для торговців зі Стамбула та Бендер, а також Росії та Польщі надавались можливості для оренди і для завантаження/перевантаження зерна; “кочовому населенню” дозволялась обробка землі навколо Хаджибею [5, док. 20, с. 231-232]. Важливість Хаджибея підкреслювалась і тим, що він набув статусу султанського хассу, тобто вважався найкрашим і найвигіднішим володінням. Кримський хан Селім Гірей двічі протягом 1765 р. побував в Хаджибеї, бачив портову пристань і будівлі. Хан мав проконтролювати перевезення до нього з Овідіополя (Аджидере) збіжжя, і в подальшому сприяти торгівлі між Хаджибеєм і Стамбулом зерном, вершковим маслом та іншою продукцію, що привозили “єдисанці” (представники Єдисанської орди - О. Б.) [5, док 20, с. 232; док. 21, с. 236; док. 22, с. 240; док. 23, с.245]. Незважаючи на складну військово- політичну ситуацію в регіоні (походи запорозького козацтва на Хаджибей, російсько- турецькі війни) протягом наступних 20 років Хаджибей залишався ланцюгом зв'язку провінцій Османської держави з метрополією - зі Стамбулом. Зокрема, один з польських чиновників, вчений та мандрівник Валеріан Дзедушицький вже у 1785 р. здійснив поїздку по Дністру, щоб вивчити можливість торгівлі до Стамбула. Він зазначив, що до Аккермана з Хаджибея прибували кораблі для перевезення зерна до Стамбула. Одним з керівників таких кораблів був капітан турецького походження Ахмет паша [2, с. 702-703].
Про Хаджибей як архітектурно-інженерну систему - місто, порт, фортецю, на сьогодні написано значну кількість наукових робіт і точиться чимало дискусій, в тому числі пов'язаних з віком наступниці Хаджибея - Одеси. В даній публікації, ми хотіли б звернути увагу не на будівлі та укріплення Хаджибея, а на його роль, в контексті міграційних процесів кінця XVIII ст. Адже, здійснюючи, торгівлю (товарообіг) зі Стамбулом, з Хаджибея відправляли човни і до найближчих портів - Очаків, Аккерман та інші. Звісно, що наявність порту та можливості заробітку тягнули до Хаджибею різні соціальні категорії людей.
Перехід території межиріччя Південного Бугу та Дністра від Османської до Російської імперії після Ясського миру 1791 р. зумовив необхідність місцевого населення приймати рішення або мігрувати, або пристосуватися до нових реалій життя. Нова російська адміністрація вже у 1796 р. склала декілька переписів Хаджибея (Одеси), в якому зазначала склад жителів та їхні заняття. Складались Переписи “градоначальником” - городничим міста, секунд-майором Григорієм Кир'яковим (призначений у липні 1795 р.). За Переписом на жовтень 1796 р. населення нараховувало 3585 чоловіків і 1029 жінок (77,7% і 22,3% відповідно), виключаючи військових [1, с. 21-24]. З них: “записаних у місті в різних званнях” - 2699 осіб, а “незаписаних, але такі, що мають торги та промисли, а також в роботах” - 1915 (58,5% і 41,5% відповідно); усіх російських жителів - 3354 особи (72,7%), іноземців - 812 осіб (17,6%), євреїв - 448 осіб (9,7%). Цікавим виглядає ще кілька показників даного Перепису. Так, зокрема, під час перерахунку будинків мешканців зазначено - “панських, купецьких та різного звання” - 236, “тих, хто торгує різними товарами, промислами та “рукоделієм” - 277, “різних робочих та інших простих людей” - 234, “заміських будинків” - 7. Наявність “партикулярих магазинів” - 19 та “лавок на привозі” - 212, “погребів” - 67 та ковалень - 3 свідчить про можливість заробітків постійних та сезонних для різних осіб, які проживали в місті або в навколишніх хуторах. Хто були ці робітники, звідки приходили в процесі міграцій дають можливість розкрити, поки в невеликій кількості, документи Комунальної установи “Ізмаїльський архів” [3] та Російського державного військово-історичного архіву [4]. Складання цих документів викликано реєстрацією (описом) жителів, які перебували у фортецях Буджака - Аккермані, Ізмаїлі та Кілії, коли ці фортеці перейшли до Російської імперії під час російсько-турецької війни 1806 - 1812 рр. Автором публікації, на сьогодні, виявлено 39 біографій таких мігрантів з Хаджибея (Одеси) до зазначених фортець, і виокремлено їх для публікації з набагато більшого масиву подібних документів. В наведених біографічних даних наявна інформація про багатьох родичів або односельчан, які разом перебували в Хаджибеї (Одесі). Біографії свідчать про те, що робітники мали різну етнічну належність та різну територію походження. Зокрема, серед них українці, росіяни, пилипони (одна з груп росіян - старообрядців, яких адміністрація визначала як окрему групу населення), греки, молдовани (док. 1-2, 4). Наприклад, один з таких представників, українець Іван Павленко, зайшов в Хаджибей у 1787 р. з родиною, як зазначає документ він розмовляв українською мовою (док. 1, № 8). Переходили робітники, переважно з Правобережної, Південної України та Бессарабії. Документи дають можливість охарактеризувати ономастику жителів, зовнішній вигляд, демографічний склад родин, міграційні шляхи.
Отже, аналіз документів-біографій жителів Хаджибея (Одеси) в кінці XVIII - початку ХІХ ст. показує різноманітність етнічного складу, походження та демографічних показників, всі ці робітники зробили свій внесок в соціальну історію міста.
Запропоновані нижче документи публікуються вперше, популярним методом, зі збереженням мовних, граматичних та стилістичних особливостей оригіналу (в тому числі граматичних помилок). Старі кириличні літери “і” та “і” замінені відповідними літерами “и” та “е”. Твердий знак в кінці слів опущений. Непрочитані слова позначені трьома крапками у квадратних душках.
Документи:
Документ № 1. Фрагменти формулярного опису ізмаїльських жителів. 1810 р.
№ |
Имена и прозвании |
Лета |
Имена их жен и детей |
Лета |
Каких примет |
Где прежде имел жителство |
Т |
|
1 |
Малоросияне Андреи Строц |
50 |
Холосты |
40 |
Лицем чист волосы на голове Светлорусые нос умереннои глаза серые говорит по малороссииски росту посредственнаго |
Прежде Сего жителство имели Киевской губернии в городе Чигирине, а оттудова пошли по промыслу чумацкому назад тому 17 лет где и проживали по разным местам около одессу а после в Бессарабии в селении китаи на рыбнои ловли проживали а оттоль Сего 1809го года ноября 13го числа пришли в город измаил нажителство без всяких видов |
||
2 |
Василеи Гримыкин |
30 |
Холост |
- |
Лицем бел волосом светлорус Глаза Серые нос Широковат бороду бреит Говорит помалоросииски росту среднего |
Прежде сего жителство имели каменец Подолскои губернии вселении лесничим а оттудова пошли назад тому 17 лет в молдавию Где проживали по разным местам около Одессу, и около бендер чумаковали а Сего 1809го года ноября 13го числа пришли в город измаил на жителство без всяких видов, |
||
3 |
Василей Заднепренской |
30 |
жена Марья |
20 |
Лицем одутловат чист волосы наголове темнорусые бороду бреит нос покляп росту среднего |
Прежде сего жителство имел Екатерино- славской губернии Золотоножскаго уезда вместечке [клин..зовои] казеннои крестьянин а оттоль назат тому 20 лет |
5 |
|
сын Осип |
2 |
|||||||
дочь Марья |
1 |
|||||||
брат Кирило |
35 |
|||||||
жена Гапка |
25 |
|||||||
Сыновья Иван |
20 |
|||||||
Грицко |
15 |
пошел Херсонской губернии тирасполскаго уезда в селение широкое где проживал 10 лет а оттоль в городе Николаеве 5 лет в одесе на долнике в хуторах жил 5 лет а сего 1810 года марта 15 дня пришел на жителство в крепость измаил без всякаго вида; |
||||||
4 |
Василей Заднепренской Вдвоине „ 6 записан |
30 |
жена марья |
20 |
Лицем бел волосом светлорус глаза серые нос остр посредственнои |
Прежде сего жителство имел Екатерино- славскои губернии Золотоножскаго уезда вместечке [кле.. зовои] казенной крестьянин а оттоль назат тому 20 лет пошел Херсонской губернии тирасполскаго уезда в селение широкое где проживал 10 лет а оттоль в городе Николаеве 5 лет в одесе на долнике в хуторах жил 5 лет а сего 1810 года марта 15 дня пришел на жителство в крепость измаил |
||
сын осип |
2 |
|||||||
дочь марья |
1 |
|||||||
брат кирило |
35 |
|||||||
жена гапка |
25 |
|||||||
Сыновья Иван |
20 |
|||||||
5 |
Грицко матияш |
40 |
жена Катерина Федорова дочь |
30 |
Лицем круглик ребоват волосы наголове ибороде темнорусые глаза серые нос посредственнои бороду бреит говорит помалороссииски росту среднего; |
Прежде Сего жителство имел в полше Каменец подолскои губернии брославскаго уезда в селении [Кринивцах] в подданстве ГраФа Потоцкаго откель пошел в прошлом 1897м7 году м-ца и числа неупомнит по чумацкому промыслу города одесса на хуторах в селении Далнике 7 лет оттоль близу днестра вселении Калогри и жили по разным местам, а 1807 года в молда вии акерманскаго ценута в селении Слобозеи и Турлаках а сего 1810го года февраля 10 го дня пришел на жителство в город измаил без всякаго вида |
||
сын матвей |
2 |
|||||||
брат ево Николаи |
25 |
|||||||
6 |
Герасим Никитин сын олейник |
35 |
Жена матрона иванова дочь |
27 |
Лицем чист волосы на голове темнорусые на бороде и усах русые глаза серые нос умереннои росту посредственнаго; |
Прежде Сего жителство имел херсонскои губернии орлицкаго уезда казеннои поселянин в селении терновки, а назад тому 8и год пошел оттудова где и проживал по разным местам около одесса а прошлаго 1808го года перешел в молдавию, а сего 1810го года Генваря 31го дня пришел на жителство в крепость Измаил, без всякаго вида |
||
Сыновья Карнеи |
17 |
|||||||
Иван |
15 |
|||||||
дочери афросиния |
10 |
|||||||
татьяна |
5 |
|||||||
братья его Семен |
27 |
|||||||
жена мария |
25 |
|||||||
сын степан |
3 |
|||||||
брат Никита |
25 |
|||||||
жена аксинья иванова дочь |
20 |
|||||||
7 |
Грицко радченко |
38 |
холост |
Лицем бел волосы наголове темнорусые глаза серые нос невелик бороду бреет росту среднего говорит по малороссииски |
Прежде Сего жителство имел Киевскои губернии радомышльскаго повета вселении Вильне помещика графа Елизара, и в подданстве его находился, а прошлаго 1799го года м-ца не упомнит пошел по чумацкому промыслу на воловьих подводах проживал в городе одессе такир- мане оттоль Сего 1809го года ноября 18го дня пришел в измаил на жи- телство без всякаго вида; |
|||
брат его родной Данило |
33 |
|||||||
8 |
Иван Павленко |
25 |
жена пелагея михаилова дочь |
20 |
Лицем бел волосом светлорус глаза серые нос не большои бороду бреит говорит по малороссииски росту среднего |
Прежде сего жителство имел белорускои губернии метиславскаго уезда в селении [возе], а оттудова пошел с семеист- вом в 1787м году месяца неупомнит в город одес и проживал в селе крох- мацах а оттудова пришел крепость измаил Сего 1809го года ноября 18го дня без всякаго вида, |
||
сын Леон |
3 |
|||||||
У него мать аксинья |
60 |
|||||||
Яков товарищ ево |
- |
|||||||
9 |
Иван Васильев сын дубровскии |
26 |
жена Пелагея Прокофьева дочь |
18 |
Лицем кругл смугловат волосы на голове и бровях темнорусые Глаза Серые нос ост бороду бреит говорит по малороссииски росту болшаго, |
Прежде сего жителство имел Херсонскои губернии Елисаветоградскаго уезда в селении абрамовки в казенных поселянах, а назат тому шесть лет в прошлом 1804м году м-ца не упомнит пришел в город одесс где и проживал три года по заработкам асего 1810го года марта 8го числа пришел на жителство в крепость измаил без всякаго вида; |
||
10 |
Великороссииск ои породы Иван афанасьев сын волошенков |
23 |
Холост |
Лицем бел кругловат нос посредственнои волосы на голове бровях и усах светлорусые Глаза карие росту болшаго говорит по россииски, |
Прежде сего жителство имел в городе нежине Киевскои губернии из мещан пошел назад тому 14 лет проживал в херсонскои губернии в городах николаеве три года в одессе 5 лет в тересполе один год, а оттоль перешел в молдавию, 1806го года где и проживал у миркитантов, по заработкам а сего 1809-- года декабря 3го дня пришел на жителство в крепость измаил |
|||
11 |
Малороссияне Иван Колениченко |
40 |
жена анна |
20 |
лицем Смугл волосом черн Глаза серые нос продолговат росту среднего |
Прежде сего жителство имел в полше Каменец подолскои губернии и уезда в селении бештаннкове подданстве помещика графа Любомирскаго а 788-- года пришел Херсонскои губернии вселение губовку жил 5 лет аоттоль вгород одес где проживал 15 лет вселении татарках апрошлаго 1809 года пошел по чумацкому промыслу в бесорабию а сего 1810 года пришел на жителство в крепость измаил |
||
сын карпо |
5 |
|||||||
дочь [дом...а] |
3 |
|||||||
12 |
Михаило рудои |
35 |
жена аксинья |
25 |
Лицем чист Глаза карие волосы на голове и усах русые нос |
Прежде сего жителство имел в полше в местечке белои церкви в подданстве находился |
||
дочь ульяна |
12 |
|||||||
брат его каленик |
45 |
|||||||
сын его прокофии |
10 |
продолговат росту болшаго, |
князя Любомирскаго, а назат тому 16 лет перешел на жителство в город одесс а от тудова прошлаго 1807го года перешел нажителство кишеневскаго ценута в город виргиев, а сего 1810го года генваря 31го дня пришел на жителство в крепость измаил без всякаго вида, |
|||||
13 |
Семен Соколенко |
27 |
холост |
Лицем бел волосом темнорус Глаза карие бороду бреит Нос остр говорит по малороссииски росту среднего, |
Прежде сего жителство имел Киевскои губернии Звенигородскаго уезда казеннои поселянин в самом городе а оттоль назад тому 12 лет пошел в одес по чумацкому промыслу а сего 1809го года пришел на жителство в измаил без всякаго вида, |
|||
брат его Семен |
25 |
|||||||
Петро |
18 |
|||||||
14 |
Сергеи Иванов |
28 |
вдов |
лицем кругл смугловат волосы на голове темнорусые глаза карие нос покляк росту не болшаго говорит пространно; |
Прежде Сего жителство имел Костромскои губернии и уезда в селении белисове казеннои крестьянин а назад тому 20 лет пошел по маркитанскому промыслу проживал в городе одесе 10 лет а из одеса в бесорабии в селении Кислицах проживал 1 год а оттоль пошел на рыбнои завод проживал 7 лет а сего 1810 года марта 30го дня пришел на жителство в крепость измаил без всякаго вида; |
|||
брат ево иван |
25 |
|||||||
жена прасковья |
25 |
|||||||
сын иван |
2 м- ца |
|||||||
дочь настасья |
5 |
|||||||
15 |
Федор моисеенко |
28 |
Холост |
Лицем краснолик волосом черн Глаза карие нос коротковат бороду бреит говорит помалороссииски росту среднего |
Прежде сего жителство имел Каменец подолскои губернии болтянскаго уезда вселении слободзеи, а оттоль пошел в одес 1797м году м-ца не упомнит во оном жил 5 лет а из онаго пошел близь днестра в селении молоешти а сего 1809го года ноября 18го дня пришел на жителство в измаил без всякаго вида, |
|||
16 |
Федор фетченко |
28 |
жена алена |
23 |
Лицем круглолик чист волосы наголове темнорусые набороде иусах русые бороду бреит глаза серые нос посредственнои росту среднего, |
Прежде Сего жителство имел херсонскои губернии Елисаветоградскаго уезда вселении Губовки вказенном селении аоттоль пришел Херсонскои губернии Тираспоскаго уезда вселении Завертаиловки жил 9 лет, аоттоль вгород одес пришел нажителство вгород измаил безвсякаго вида; |
||
17 |
Яков филенко |
40 |
холост |
Лицем бел волосом темнорус глаза серые нос не болшои бороду бреит усы светлорусые говорит по малороссииски росту посредственнаго, |
Жителство прежде имел Киевскои губернии города Звенигородки казенным крестянином а оттоль 1798го года пошел по чумацкому промыслу в город одес где и проживал по разным местам а сего 1809го года ноября 18го дня пошел в город измаил на жителство без всяких видов, |
|||
товарищ трофим бондаренко |
35 |
|||||||
18 |
Великороссииск ие люди Егор Степанов сын виноградов |
19 |
холост |
Лицем чист волосом светлорус глаза серые нос посредсвеннои говорит по руски росту среднего |
Прежде сего жителство имели Калугскои губернии медынскаго уезда в деревни бокшинои в подданстве были помещицы Графини головнинои а назад тому 8м лет пошли по заработкам вгород Елисоветград, а оттоль в одес где проживали первои один год а второи два года, и перешли в безорабию килеискаго ценута в селение Зебриянах, по разным местам 1и жил один год а второи пришел в одессу прямо в измаил, а оттоль пошли сего 1810го года февраля 20го на жителство в крепость Измаил без всякаго писменнаго вида |
|||
19 |
Егор Захаров сын Румянцов Закреслений Так как по [б.кому] билету значится принадлежащим госпоже Головинои то и неследует быть записаным |
23 |
холост |
Лицем чист волосы на голове светлорусые глаза серые нос продолговат бороды и усов не бреит росту среднего говорит по руски; |
||||
20 |
Российской породы Иван Карпов сын Суздалцов |
20 |
холост |
Лицем бел продолговат нос посредственнои волосы на голове бороде светлорусые усов и бороды не бреит Росту неболшаго, |
Прежде сего жителство имел в киевкои губернии в городе Умане, а оттудова пошел по заработкам назат тому седмои год в город одесс где и проживал по разным хозяинам четыре года а прошлаго 1807го года перешел в бессорабию асего 1809го года декабря 3го дня пришел на жителство в крепость измаил без всякаго вида |
|||
21 |
Иван Синяев |
36 |
жена маланья |
28 |
Лицем кругл Смугловат волосы на голове и бороде Светлорусые бороды не бреит глаза серые нос остр росту среднего, |
Прежде сего жителство имел орловскои губернии Города орла мещенин а оттоль Назад тому 18 лет пришел в город одесс где и жил один год а с адессу пошел в молдавию ясскаго ценута в Селении Кунишном, проживал 17 лет а сего 1810го года марта 8го дня пришел нажителство в крепость измаил без письменнаго вида; |
||
сыновья максим |
9 |
|||||||
клим |
11 |
|||||||
Семен |
5 |
|||||||
дочери аксинья |
7 |
|||||||
анна |
3 |
|||||||
братья ево Николаи |
22 |
|||||||
Федор |
15 |
|||||||
22 |
Козма Сергеев сын Лебедев |
38 |
жена наталья иванова дочь |
37 |
Лицем бел волосы на голове усах и бороде темнорусые бороды не бреит нос посредсвеннои глаза серые росту неболшаго говорит пространно; |
Прежде сего жителство имел в Херсонскои губернии кизикерменскаго уезда в оном жил а оттудова пошел в 1795м году месяца и числа неупомнит. Пошел по промыслу торговому, и проживал в городе одессе восем лет, а оттудова пошел в молдавию в местечко кишенев, в городе Ясах и бессарабии в ценуте кишеневском в селении вилков по разным местам а сего 1809го года декабря 2го дня пришел на жителство в крепость измаил без всякаго вида; |
||
шурин ево василеи тимофеев сын дядин |
40 |
|||||||
23 |
Сидор анофриев сын щербаченко |
38 |
жена анна николаева дочь |
25 |
Лицем чист Глаза карие волосы на голове бороде и усах темнорусые |
Прежде Сего жителство имел Херсонскои губернии орлицкаго уезда казеннои |
||
сын павел |
5 |
|||||||
братья его Сидор |
40 |
нос умереннои росту посредственнаго; |
поселянин в селении Терновки назат тому 8и год, пошел оттудова где и проживал поразным местам около адесса а прошлаго 1808го года перешел в молдавии а сего 1810го года Генваря 31го дня пришел на жителство в крепость Измаил, |
|||||
жена анна |
25 |
|||||||
сын Исак |
8 |
|||||||
Иосиф |
30 |
|||||||
жена авдотья |
25 |
|||||||
михаило |
40 |
|||||||
жена Катерина николаева дочь |
25 |
|||||||
сын дмитреи |
10 |
Документ № 2. Фрагменти формулярного опису жителів міста Ізмаїл. 1811 р.
№ |
Имяна и прозвании |
Лета |
Имена их жен и детей |
Лета |
Каких примет |
Где прежде имел жителство |
||
1 |
Грек Николай Дмитрий сын Хаджи |
27 |
жена Александра |
20 |
Лицем чистоват волосом черноват глаза черны нос продолговат росту немалого |
Прежде сего жителство имел в Херсоне купеческий сын от коль пошел лет 25 назад в очаков от коль в одесе лет 15 назат а лет 7 в таганрог где был и приписан а из таган рогу с... в безарабию где и проживал |
||
дочь марья |
3 |
|||||||
2 |
Пилипоны Тимофей николаев сын Сакалов |
28 |
Жена авдотья |
17 |
Лицем рябоват волосом темно рус глаза серы курносоват росту немалого |
Прежде сего жителство имел Могилевской губернии города [...]елищ в слободе Вясюки мещенин от коль пошел седмой год спашпортом для заработков Водес а потом при армии в молдавии а сего 1811го года маия 2го дня пришел на жителство в крепость Измаил |
||
брат матвей |
33 |
|||||||
3 |
Грек Александр николович |
39 |
работники Ево Стоян Яни |
35 |
Лицем смугловат волосом черноват глаза серые нос продолговат росту немалого |
Прежде сего жителство имел Задунаем в городе Заполя от коль пошли на одной лодке со апелсинами в город одес назат тому месяцов шесть а из одесу поданному от карантина свидетельству прибыли на одной лодки в крепость Измаил нажителство сего 1811го года маия 10го дня |
||
Стефан антонов |
25 |
|||||||
4 |
Великороссийской породы Степан Егоров сын лактионенка |
40 |
Вдов |
Лицем смугловат волосом черноват глаза серые курносоват росту немалого |
Прежде сего жителство имел Херсонской губернии елисаветскаго уезду в селении николском от коль пошел год пять для заработков в адес и прошел в безарабию где и проживал а сего 1811го года апреля 19го дня пришел на жителство в крепость Измаил |
|||
5 |
Пилипон Алексей иванов сын Поляков |
41 |
Вдов |
Лицем чист Волосом рус Глаза серы нос остр росту немалого |
Прежде сего жителство имел в Санкт-Петербурге тамошний мещанин от коль пошел 15 лет по пашпорту в одес для торговли где жил лет пять а потом пришел в молдавию где и проживал а сего 1811го года маия 16го дня пришел на жителство в крепость Измаил |
|||
6 |
Малоросиане Еким иосипов сын шераваринко |
45 |
Вдов |
Лицем худощав Волосом рус глаза серы нос остр росту немалого |
Прежде сего жителство имел Елисаветградскаго уезду вселении [аржамии] казенной поселянин от коль пошел лет пятнадцать попашпарту в одесс где жил лет десять а потом перешол в безарабию где проживал а сего 1811го года маия 16го дня пришел на жителство в крепость Измаил |
|||
7 |
Клим Васильев сын Хмеличев |
29 |
холост |
Лицем чист Волосом рус глаза серы нос остр росту немалого |
Прежде сего жителство имел водесе в селении нирыбалском от коль пошел другой год в безарабию по чюматству асего 1811го года маия 17го дня пришел на жителство в крепость Измаил |
|||
Брат Трофим |
20 |
|||||||
8 |
Алексей Кирилов сын тимошенко |
30 |
холост |
Лицем рябоват Волосом рус глаза серы нос приличной росту немалого |
Прежде сего жителство имел Киевской губернии Богославскаго уезду в местечке кановки казенной поселянин от коль пошел седмой год в одес и проживал по разным хуторам а прошлова года пришел в безарабию и жил по рыбалкам асего 1811го года маия 22го дня пришел на жителство в крепость Измаил |
|||
9 |
Захар Матвеев сын Черненко |
28 |
холост |
Лицем чист Волосом бел глаза серы нос остр росту немалого |
Прежде сего жителство имел в городе Киеве тамошней мещанин от коль пошел лет 15 -- в одес где жил лет 10-- а из одесту в овидиполь жил года четыре от коль в безарабию где и проживал по рыбалкам асего 1811го года маия 22го дня пришел на жителство в крепость Измаил |
|||
10 |
Захар Матвеев сын Черненко |
28 |
холост |
Лицем чист Волосом бел глаза серы нос остр росту немалого |
Прежде сего жителство имел в городе Киеве тамошней мещанин от коль пошел лет 15-- водес где жил лет 10-- а из одесу в овидиполь жил года четыре от коль в безарабию где и проживал по рыбалкам асего 1811го года маия 22го дня пришел на жителство в крепость Измаил |
|||
11 |
Великороссийско й породы федор иванов сын исаев |
48 |
жена маланья |
40 |
Лицем кругл волосом светлорус лысой глаза серы нос поширок росту посредственнаг о |
Прежде сего жительство имел Калужской губернии иокруги вселении Слаботки казенной поселянин от коль пошел другой год в город одес где и проживал а сего 1811го года марта 29го дня пришел нажительство в крепость измаил |
||
сын никифор |
15 |
|||||||
12 |
Малороссияне Иван Ставниченко |
35 |
жена наталья |
30 |
лицем бел волосом темнорус глаза серы нос приличной росту болшаго |
Прежде жительство имел Киевской губернии звенигородскаго уезду в селении Каныболот казенной поселянин от коль пошел осмой год в одесе назароботки из одесту третій год в безарабию где проживал а сего 1811го года апреля 7го пришел на жительство в крепость измаил! |
||
13 |
Пилипон Иван андреев сын Смирнов |
31 |
жена домна |
23 |
лицем худощав волосом рус глаза карие нос остр росту высокого! |
Прежде жительство имел черниговской губернии стародубскова уезду слободы Зубкой мещанин от коль пошол назат тому 20-- лет в город одес где жил 11-- лет от коль в молдавию 9й год где и проживал а сего 1811го года апреля 10го дня пришел на жительство в крепость измаил |
Документ № 3. Фрагмент формулярного опису жителів міста Ізмаїл. 1811 та 1812 рр.
№ |
Имяна и прозвании |
Ле та |
Имена их жен и детей |
Лета |
Каких примет |
Где прежде имел жителство |
||
1 |
Пилипон Еремеи Агафонов сын Кудрявцов |
24 |
жена Агафья |
27 |
Лицем чист волосом рус глаза серые нос продолговат росту среднего, |
Киевскои губернии радомскаго уезда слободы Спасовои казеннои поселянин отколь пошел восем лет водес где и проживал а сего 1811 -- года пришел на жителство в крепость Измаил, |
||
сын Кирила |
12 |
|||||||
Василеи |
10 |
|||||||
дочь Хима |
8 |
|||||||
брат Андреи |
23 |
|||||||
жена Федосья |
25 |
|||||||
сын Андреи |
1 |
|||||||
брат Семн |
28 |
|||||||
жена Федосья |
25 |
|||||||
сын Загореи |
5 |
|||||||
брат Андреи |
25 |
|||||||
жена Праскоья |
17 |
|||||||
сын Харитон |
1 |
Документ № 4. Фрагмент Перепису жителям Кілії. 1807 р.
№ |
Имена, отчества и прозвания |
Лета |
Какаих наций и законов |
От куда и когда зашел |
Каким промыслом имеет пропитание |
|
1 |
Юрий Иванов Сын Сармабуск |
20 |
Из молдаван греческого исповедания |
Жительство имеет прежде в городе Одессе, а прибыл в Килию в 1805-м году без всякого вида |
Рыбной ловлей |
Документ № 5. Фрагменти Перепису жителям Аккермана. 1807 р.
Имена и прозвания |
От куда и какого времени |
Чем промышляют |
||
МАЛОРОССИАНЕ |
||||
1 |
Осип Игнатенко с женою двумя сыновьями идочерью при нем тесть ево щербак с женою с двумя сыновьями женатыми и двумя холостыми |
прибыли вакерман из одесских хуторов в 807м году |
хлебопашеств ом |
Джерела та література
1. Бачинська О. Один з перших переписів Одеси 1796 р. (з фондів Російського державного архіву військово-морського флоту). Південний захід. Одесика. Історико-краєзнавчий науковий альманах. Одеса: Друкарський дім, 2010. Вип. 9. С. 21-24.
2. Dzieduszycki W. Calatorie pentru cercetarea navigajiei pe Nistru in anul 1785 (Rezumat). Calatori strain despre tarile Romane. Bucuresti, 2000. Vol.X, partea I.
3. Комунальна установа “Ізмаїльський архів”. Ф. 514. Оп.1. Спр. 2, 4-5.
4. Російський державний військово-історичний архів. Ф.14209. Оп. 165. Спр. 26, ч. 2.; спр. 27 (1808 р.).
5. Середа О.Г. Османсько-українське степове порубіжжя в османсько-турецьких джерелах XVIII ст. Одеса, 2015. 312 с.
References
1. Bachynska, O. (2010) Odyn z pershykh perepysiv Odesy 1796 r. (z fondiv Rosiys'koho derzhavnoho arkhivu viys'kovo-mors'koho flotu). Pivdennyy zakhid Odesyka. Istoryko- krayeznavchyy naukovyy al'manakh. Odesa: Drukars'kyy dim, vol. 9, s. 21-24. [in Ukrainian].
2. Dzieduszycki, W. (2000) Calatorie pentru cercetarea navigajiei pe Nistru in anul 1785 (Rezumat). Calatori strain despre tarile Romane. Bucuresti, vol. X, partea I. [in Rоmаnian].
3. Komunal'na ustanova “Izmayil's'kyy arkhiv” (Ukraina). [Public Utility service Izmail Archive (Pus Izmail Archive)(Ukraine)] F. 514. Op.1. Spr. 2, 4-5. [in Russian].
4. Rosiys'kyy derzhavnyy viys'kovo-istorychnyy arkhiv (Rosia) [The Russian State Military Historical Archive (Russia)]. F.14209. Op. 165. Spr. 26, ch. 2.; spr. 27 (1808 r.). [in Russian]
5. Sereda, O.H. (2015) Osmans'ko-ukrayins'ke stepove porubizhzhya v osmans'ko-turets'kykh dzherelakhXVIIIst. Odesa, 2015. 312 s. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Меценати Черкащини українського походження у ХІХ століття: Андрій, Степан, Федір, Платон, Василь, Лев, Володимир Симеренки, їх походження. Напрямки благодійницької діяльності родини Симиренків. Формування промислового садівництва, сучасної помології.
реферат [1,1 M], добавлен 07.11.2011Розповідь про життя і основні досягнення українських меценатів початку ХХ століття. Родини Бродських, Терещенків, Тарновських, Галаганів, Симиренків, Чикаленків, Рильських. В. Вишиваний (Габсбург), В. Косовський.
реферат [67,8 K], добавлен 14.12.2003Заселення та розвиток Півдня України. Етнічний склад, вірування та населення Бесарабії та Буджака до початку ХІХ століття. Заснування міста Арциз. Руйнування Запорізької Січі. Соціально-економічний розвиток, культурне і духовне життя міста в ХІХ столітті.
дипломная работа [2,8 M], добавлен 11.03.2011Еволюція світоглядних уявлень та вірувань населення України в епоху палеоліту, мезоліту, неоліту, міді та бронзи. Релігійні вчення давніх народів в часи Скіфії. Дохристиянські традиції, обряди та культи жителів країни, їх розвиток і соціальна організація.
реферат [27,6 K], добавлен 08.02.2011Аналіз основних причин зростання національного руху в Наддніпрянській Україні в кінці ХІХ – початку ХХ століття. Конфлікт всередині Революційної української партії та його наслідки. Національно-революційна течія під керівництвом М. Міхновського.
курсовая работа [38,5 K], добавлен 19.09.2010Суперечності розвитку української культури у другій половині XVIІ і на початку XVIII століття. Культурний підйом України на межі XVIІ-XVIII століть. Національна своєріднсть і специфіка українського мистецтва у другій половині XVIІ-XVIII століття.
реферат [27,8 K], добавлен 05.10.2008Соціально-економічні та політичні умови, що визначили політику влади в другій половині 20-х років ХХ століття. Специфіка хлібозаготівельної кампанії 1929 року. Розкуркулення заможної частини села радянським керівництвом. Завдання масової колективізації.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 22.02.2015Відкриття покладів кам'яного вугілля на початку 20-х рр. ХVІІІ століття Г. Капустіним. Витоки промисловості краю сягають глибокої давнини - в кам'яну добу тут добували кремінь, потім - мідь, залізо та сіль.
статья [25,2 K], добавлен 15.07.2007Національна катастрофа - голод 1932-1933 рр. Причини голоду. Планування та методи проведення Голодомору 1932-1933 рр. на Українських землях. Масштаби та наслідки трагедії українського народу. Література ХХ століття підчас голодомору. Спогади жителів.
научная работа [86,9 K], добавлен 24.02.2009Спроба аналізу основних аспектів побуту міського населення Наддніпрянщини в 1950-80-ті рр. ХХ ст. Умови їх життя, особливості задоволення потреб в харчуванні, житлі, одязі тощо. Порівняння побутових умов жителів тогочасного мегаполіса та маленького міста.
реферат [28,8 K], добавлен 12.06.2010Політичні та соціальні перетворення в Україні у кінці XVIII – на початку XIX ст. внаслідок геополітичної ситуації у Центральній та Східній Європі. Зміни у правовому статусі Гетьманщини. Витіснення з домінантних позицій українських ремісників і купців.
реферат [21,5 K], добавлен 15.11.2009Селянські громади в Україні. Громадське життя і його форми дозвіллєвої діяльності в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Сутність українських громад у селі. Звичаєві норми спілкування й дозвілля селян. Колективна взаємодопомога і колективне дозвілля.
курсовая работа [59,5 K], добавлен 27.03.2014Характеристика особливостей виникнення анархістського руху в Україні в 1903-1904 роках. Дослідження "махаєвського" епізоду в анархізмі. Визначення й аналіз ролі перших анархістських груп в Одесі, яка стала центром анархістського руху в Східній Європі.
статья [28,5 K], добавлен 11.08.2017Дослідження впливу французького еміграційного чинника на розвиток російської імперської ідеології наприкінці XVIII – початку ХІХ століття. Визначення важливості освітянської концепції Ж. де Местра для вирішення кадрової проблеми російського уряду.
статья [49,0 K], добавлен 11.09.2017Вивчення й аналіз особливостей публікацій Віднянського, які є сучасним історіографічним нарисом, де піднімаються питання вивчення історії українсько-сербської співпраці. Дослідження аспектів діяльності Київського Слов’янського благодійного комітету.
статья [26,5 K], добавлен 17.08.2017Особливості встановлення режиму "нового порядку" на Вінниччині і події, пов'язані з об'єктом "Вервольф". Аналіз місцевого цивільного управління і становища жителів окупованої території. Боротьба партизанських загонів з німецько-фашистськими окупантами.
курсовая работа [65,3 K], добавлен 14.07.2010Дослідження історії виникнення міста Костянтинівка, розвитку промисловості, відкриття школи, училища, медичного закладу. Опис революційної боротьби жителів проти царського самодержавства. Аналіз відбудови міста після закінчення Великої Вітчизняної війни.
реферат [43,3 K], добавлен 22.02.2012Міждержавні відносини України з Росією кінця XVII ст. Устрій та суспільні стосунки Гетьманщини. Північна війна та її вплив на Україну. Українсько-шведська угода на початку XVIII ст. та її умови. Антимосковський виступ І. Мазепи та його наслідки.
контрольная работа [37,6 K], добавлен 19.10.2012Державне життя Китаю в XVII–XVIII ст. Опіумні війни та утворення тайпінської держави. Китай після занепаду держави тайпінів. Китай на початку ХХ ст.: Синкхайська революція. Загострення суперечностей та народна боротьба проти маньчжурських завойовників.
реферат [21,9 K], добавлен 25.11.2009Хвилі масового переселенського руху з України, соціально-економічні та політичні причини. Характер еміграції та її наслідки. Заселення Сибіру українцями, стимулювання переселенського руху царським урядом. Економічна діяльність українських емігрантів.
контрольная работа [33,2 K], добавлен 21.04.2009