Основні напрями дослідження економічної історії України ХІХ - початку ХХ ст.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Інститут історії України НАН України

Відділ історії України ХІХ - початку ХХ ст.

Основні напрями дослідження економічної історії України ХІХ - початку ХХ ст.

В.Б. Молчанов, к.і.н., с.н.с.

У статті розглянуто основні напрями вивчення економічної історії України ХІХ - початку ХХ ст. котрі з тих чи інших причин були недостатньо розробленими в попередніх наукових працях. Пропонується по-новому, з урахуванням останніх методологічних досягнень світової науки, підійти до аналізу економічних ідей декабристів, вивчення історії робітничого руху, дослідження становлення процесів монополізму на українських землях Російської та Австрійської імперій. Відмічається, що більш глибокого вивчення і переосмислення вимагають промисловий переворот, становлення фондового ринку та збільшення акціонерних товариств, розвиток страхової справи. Із сучасних позицій потребує дослідження історія грошового обігу, котра досі представлена лише працями з нумізматики та боністики. Водночас майже відсутні праці з історії цін і ціноутворення. Поза увагою істориків, зазвичай, залишається державне регулювання цін на харчові продукти і товари першої необхідності, розвиток транспортної системи як у містах, так і міжміських шляхів сполучення. З принципово нових позицій необхідно досліджувати розвиток аграрного сектору в економіці, значення Великої селянської реформи 1861 р. та реформи П. Столипіна для подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва. Докладнішого вивчення потребують демографічні процеси в Україні, дослідження практики надання урядових концесій, економічні причини та наслідки революцій і воєн, котрі мали місце в той період, розвиток системи міського господарства.

Ключові слова: економічна історія, методологія, робітничий рух, фондовий ринок, монополія, страхування, ціни, транспорт, сільськогосподарське виробництво, міське господарство.

Abstract

Main areas of research of economic history of Ukraine of XIX - early XX centuries

V.B. Molchanov, Ph.D. in History, Senior Research Fellow, Department of the History of Ukraine ХІХ - early ХХ century, Institute of History of Ukraine NAS of Ukraine (Kyiv)

The article deals with the main directions of studying the economic history of Ukraine of the XIX - early twentieth centuries. Which, due to certain reasons, were not developed in previous scientific writings. It is proposed for a new, taking into account the latest methodological achievements of world science, approach the analysis of economic ideas of the Decembrists, the study of the history of the working movement, the study of the formation of monopoly processes on the Ukrainian lands of the Russian and Austrian empires. It is noted that a deeper study and rethink require an industrial revolution, the formation of the stock market and the dissemination of joint- stock companies, the development of the insurance business.

From modern positions requires a study of the history of monetary circulation, which is still presented only by robots of numismatics. However, there are almost no work on the history of prices and pricing. Outside the attention of historians, there is usually state regulation of nutritional prices and first need prices, the development of the transport system both in the cities and long-distance communication routes. In principle new positions, it is necessary to investigate the development of the agrarian sector in the economy and the significance of the Great Peasant Reform of 1861 and Reforms of P. Stolipin for further development of agricultural production.

Keywords: economic history, methodology, labour movement, stock market, monopoly, insurance, prices, transport, agricultural production, urban economy.

У сучасних умовах досить складного економічного розвитку Української держави, котра впродовж останнього десятиліття через стрімкі і надзвичайно бурхливі внутрішньополітичні процеси та в зв'язку з зовнішньою агресією з боку Російської Федерації втратила значну кількість своїх територій і зазнала колосальних економічних втрат, особливо гостро постає проблема відновлення і швидкого розвитку господарського потенціалу країни. Оскільки остаточний перехід від радянської командно- адміністративної до ринкової моделі господарювання в нашій державі не завершився, виникла потреба розробки нової стратегії економічного розвитку за умов війни на Сході та при наявності загрози реального широкомасштабного військового вторгнення російських військ до всіх регіонів України. У таких обставинах різні українські політичні сили по-своєму вбачають вихід зі скрути і для швидкого економічного зростання нерідко пропонують залучити досвід інших країн. Водночас слід відмітити, що у переважній більшості випадків вони мало звертають увагу на власний історичний досвід у якого є чому повчитися, щоб знову і знову не наступати на ті ж самі граблі і не залишатися біля розбитого корита. Саме тому ґрунтовне і кропітке вивчення власної історії народного господарства є важливим.

Оскільки економічна історія України, як наука, досліджує еволюцію господарства, та вивчає закономірності історичного розвитку різних економічних систем із урахуванням різноманітних критеріїв періодизації розвитку світового господарства, період ХІХ - початку ХХ ст. є одним з найважливіших. Саме тоді відбулися тектонічні зрушення в соціальній структурі суспільства зумовлені високими темпами розвитку товарно- грошових відносин, урбанізаційними процесами, промисловим переворотом, значним піднесенням товарного виробництва, істотним зростанням масштабів як внутрішньої, так і зовнішньої торгівлі, відміною кріпосництва та утвердженням в економічному житті України приватної власності, формуванням нових соціальних груп, пов'язаних зі збільшенням кількості підприємців та людей найманої праці.

Тож метою даної наукової розвідки є необхідність окреслити головні моменти економічної історії України ХІХ - початку ХХ ст., на яких варто загострити увагу сучасних українських дослідників через недостатню розробленість окремих тем, або через їх надмірну заангажованість у працях попередників, котрі, перебуваючи під відповідним ідеологічним тиском не мали можливості об'єктивно і неупереджено висвітлювати історичне минуле. Підкреслимо, що ми з глибокою вдячністю відносимося до надбань радянських істориків, котрі опрацювали колосальний фактологічний матеріал, але були змушені використовувати його виключно для обґрунтування закономірності розвитку соціально-економічних процесів у минулому, відповідно до пануючої тоді людиноненависницької ідеології. Проте необхідно визнати, що з погляду сучасної української історичної науки, в якій утверджуються нові методологічні підходи, через упередженість узагальнень та висновків попередніх дослідників, вартість їхніх праць для використання наступними поколіннями науковців залишається мізерною.

Однією з ключових подій в історії України першої половини ХІХ ст. був декабристський рух, який у 1825 р. увінчався виступом на Сенатській площі в Санкт-Петербурзі та повстанням Чернігівського полку в УкраїніКазьмирчук Г.Д., Латиш Ю.В. Рух декабристів: дискусійні питання та спроба їх розв'язання (до 180-річчя повстання) // Український історичний журнал. 2005. №6. С. 50-65.. Оскільки таємні гуртки будителів свободи мали різні політичні погляди на подальше реформування Російської імперії доцільно більш ретельно проаналізувати економічний зміст їхніх програмних документів, щоб зрозуміти, чому цей виступ не отримав широкої підтримки народних мас.

Загалом слід відмітити, що українські історики радянської доби свої титанічні зусилля скеровували на вивчення робітничого руху та дослідження протистоянь між найманими працівниками та капіталом. На нашу думку, в сучасних умовах потрібно приділити більше уваги аналізу зростання ринкових процесів у всіх сферах життя тогочасного суспільства. Вимагає подальшого вивчення і переосмислення історія промисловості, адже саме у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. на Півдні України відбулося надзвичайно стрімке зростання головних галузей важкої індустрії, яке за оцінками М. Кондратьєва не мало аналогів у світовій історіїКондратьев Н.Д., Опарин Д.И. Большие циклы конъюнктуры: Доклады и их обсуждение в Институте экономики. 1-е изд. Москва, 1928. 287 с.. Крім того, потребує ретельного дослідження становлення системи виробництва.

Упродовж останніх тридцяти років, вже за часів незалежності, попри неодноразові популістські заяви і програми різних політичних сил, в Україні відбулося колосальне скорочення промислового виробництва, котре за масштабами перевищило втрати України у промисловості під час Другої світової війни, коли її територією двічі прокотилась лінія фронту. Зменшення промислового виробництва продовжується і нині. Саме тому необхідно виявити в історичному минулому України фактори, котрі сприяли нарощуванню темпів зростання усіх галузей промислового виробництва. Катастрофічний спад в промисловості спричинив до рушійних змін у структурі експорту України. Незважаючи на всі протекціоністські заходи різних урядів, у експортному потенціалі країни істотно перевищує і неухильно зростає частка сировинних товарів, а частка готових промислових виробів та напівфабрикатів із високим вмістом доданої вартості неухильно скорочується.

Із методологічного погляду вивчення історії економіки України не повинно будуватися на застарілих радянських ідеологемах. Саме тому майбутнім дослідникам варто звернути увагу на методологічні підходи зарубіжних колег. Серед них по особливому постають всесвітньовідомі вчені, лауреати Нобелівської премії з економіки Саймон КузнецШвидкий В.П., Абліцов В.Г., Грузін Д.В. Кузнец Саймон Сміт // Енциклопедія історії України: у 10 т. Т. 5: Кон-Кю. Київ, 2009. С. 448., Мілтон ФрідманФридман М., Шварц А. Монетарная история Соединенных Штатов 1867-1960 гг. Київ: Ваклер, 2007. 880 с.; Фрідман М. Капіталізм і свобода. Київ: Наш Формат, 2017. 216 с., Роберт ФогельДовбенко М.В. Сучасна економічна теорія: економічна нобелелогія. Київ, 2005. С. 235. та Дуглас НортНорт Д.К., Уоллис Дж., Вайнгаст Б. Насилие и социальные порядки. Концептуальные рамки для интерпретации письменной истории человечества. Москва, 2011. 480 с.. Цікаво те, що перших троє є вихідцями з України, батьки яких свого часу емігрували на Захід, а їхні діти, отримавши чудову університетську освіту, здійснили справжній прорив у розвитку економічної науки. Якщо Саймон Кузнец навчив світ рахувати ВВП, то Мілтон Фрідман та Роберт Фогель отримали звання Нобелівських лауреатів саме за наукові досягнення в галузі економічної історії.

Окремо слід зупинитись на історії виникнення та розвитку монополій в Україні. Доцільно з принципово нових позицій, неупереджено, без ідеологічних озирань підійти до вивчення проявів різних форм монополізму та дослідити, як держава протистояла цьому лиху (або брала участь у створенні монопольних об'єднань). Радянські автори, не бажаючи розуміти природи ринкових процесів, одностайно засуджували будь-які прояви монополізмуЦыперович Г.В. Синдикаты и тресты в дореволюционной России и в СССР. Из истории организации форм промышленности за последние 50 лет. Изд. 4-е испр. и доп. Ленинград, 1927. 540 с.; Лившин Я.И. Монополии в экономике России. Москва, 1961. 448 с.; Шполянский Д.И. Монополии угольно-металлургической промышленности Юга России в начале ХХ века. Москва, 1953. 148 с.; Лаверычев В.Я. Военный государственно-монополистический капитализм в России. Москва, 1988. 335 с.. Вони не враховували, що для створення великомасштабних промислових підприємств і цілих галузей важкої індустрії були необхідні гігантські інвестиції та колосальне акумулювання фінансових, матеріальних і людських ресурсів. А здійснити таке первісне нагромадження капіталу можна було лише за наявності відповідних монопольних умов.

Водночас відомі американські вчені характеризують поняття монополія у більш широкому плані з принципово нових позицій. Так, К. Макконелл та С. Брю стверджують, що: “Монополія (monopoly) - ринок, на якому кількість продавців настільки незначна, що кожний із них здатен впливати на загальний обсяг пропозиції та ціну товару або послуги” Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика. Москва, 1999. ХХХГУ, 974 с. Словарь понятий и терминов. С. 15-16.. Тож варто підійти до вивчення історії монополій неупереджено, враховуючи останні досягнення світової науки.

Потребує більш ретельного аналізу становлення банківської системи на українських територіях в імперіях Романових та Габсбургів. Слід відмітити, що саме розвиток кредитування дав поштовх до широкого зростання товарного виробництва як в аграрному, так і промисловому секторах. Поза увагою вітчизняних дослідників залишається міжнародний рух капіталів у Східній Європі в ХІХ - на початку ХХ ст. та участь у цьому процесі Російської імперії. Маловивченою залишається діяльність Державного комерційного банку Російської імперії та Державного банку Російської імперії на Берлінській і Лондонській фондових біржах.

Із принципово нових позицій необхідно досліджувати промисловий переворот в Україні, котрий ознаменував собою перехід від ручної праці в ремісничих цехах і мануфактурах до створення великого машинного виробництва. Історики звертали мало уваги на соціальну складову цього процесу. Утім поступове запровадження машин у різних галузях виробництва та на транспорті не лише сприяло піднесенню ролі науки та людей інтелектуальної праці в житті суспільства, а й зумовило загострення попиту на інженерів та техніків, котрі могли ці машини створювати й обслуговувати. Відповідно, роль подібних фахівців у житті суспільства істотно зросла. економічний промисловий аграрний історія україна

На сьогоднішній день недостатньо з'ясованою є акціонерна лихоманка останньої третини ХІХ - початку ХХ ст., спричинена масовим припливом іноземних капіталів у промисловість Півдня України. Залишаються малодослідженими фактори, котрі докорінним чином вплинули на гігантський приплив бельгійського, французького, німецького, англійського і навіть американського капіталів у промисловість України. Не вивченою залишається історія розвитку фондового ринку в Україні, товарна та фондова біржова торгівля. Не досліджено процес біржової торгівлі акціями українських підприємств як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках. Оскільки в сучасній Україні масова демократизація капіталів так і не відбулася, вивчення становлення ринку цінних паперів у ХІХ - на початку ХХ ст. має неабияку актуальність. Адже ефективне функціонування фондового ринку є неодмінною умовою ефективного економічного зростання ринкової економіки.

Білою плямою залишається монетарна історія зазначеного періоду. На превеликий жаль, вона представлена лише поодинокими роботами фахівців із нумізматики та боністикиКауфман И.И. Серебряный рубль в России от его возникновения до конца ХІХ века. Санкт-Петербург, 1910. 268 с.; Огуй О.Д. Історія обігу грошових одиниць та їх найменувань на Буковині. Австрійський період (1774-1918/21). Чернівці, 2005. 576 с.; Власенко В.Е. Денежная реформа в России 1895-1898 гг. Киев, 1949. 217 с.; Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. Київ, 1971., тоді як поведінці грошової маси та її впливу на процеси ціноутворення в різних історичних умовах “довгого” ХІХ ст. та початку ХХ ст. уваги не приділялось. Крім того, ця тематика представляє істотний науковий інтерес у зв'язку з поширенням практики використання криптовалют, як в Україні, так і в інших країнах світу.

Крім того, на сьогоднішній день майже відсутні праці з історії цін і ціноутворення в Україні. Поза увагою істориків залишається державне регулювання цін на харчові продукти та товари першої необхідності. Маловивченими є історія міського господарства, виникнення і розвиток системи оптової та роздрібної торгівлі, поява і розбудова водогінної та каналізаційної мереж, транспортної системи, медичного забезпечення, санітарного контролю тощо.

Поза увагою більшості сучасних українських дослідників залишається розвиток ринку страхових послуг. Якщо радянські історики зазвичай вивчали страхування в межах дослідження робітничого рухуВишневецкий А.И. Развитие законодательства о социальном страховании в России. Законодательство царского, Временного и Советского правительства. 2-е изд., перераб. и доп. Москва, 1926. 234, [4] с.; Гохберг И. Страховая компания 1912-1914 годов и борьба большевиков за массы // Профессиональные союзы. 1947. №2. С. 29-34; Шарафутдинов Б.А. Страховая компания и рабочее движение на Украине в 1912-1914 годах: дис. канд. ист. наук. Киев, 1959. 254 с.; Иванов Л.М. Страховой закон 1912 года и его практическое применение // Отечественная история. 1995. №5. С. 80-101., то діяльність великих страхових товариств в Україні в ХІХ - на початку ХХ ст. та їх вплив на розвиток ринкових процесів майже не студійовані. Водночас слід відмітити, що розвиток страхування значною мірою посприяв становленню ринкових відносин та зростанню здорової конкуренції на внутрішньому ринку. На нашу думку, в зв'язку з тим, що в сучасній Україні безкоштовне медичне забезпечення відійшло у небуття і все більшого поширення набуває страхова медицина, вивчення історичного досвіду у цій царині допоможе більш ефективно розвивати надання страхових послуг у сфері охорони здоров'я.

Окремим рядком зупинимося на пенсійному забезпеченні. Оскільки вітчизняні дослідники розглядали цю проблему переважно в рамках вивчення доброчинності, то й висвітлена вона недостатньо. Назріла нагальна потреба в ґрунтовному вивченні зародження, становлення й еволюції як державних пенсійних систем імперій Романових та Габсбургів на українських землях у ХІХ - на початку ХХ ст., так і дослідженні діяльності неурядових пенсійних фондів та подібних організацій.

Недостатньо розробленими є питання розвитку сільськогосподарського виробництва, становлення системи кооперації, запровадження орендних відносин в аграрному секторі, еволюція ринку землі, зміни у формах селянського та поміщицького землеволодіння і господарювання тощо. Історичний досвід Великої селянської реформи 1861 р., котра докорінним чином вплинула на природу і психологію кожного окремого селянина, вимагає подальшого вивчення і переосмислення. На зростання товаризації сільськогосподарського виробництва значною мірою вплинула Столипінська аграрна реформа 1906 р., завдяки якій було ліквідовано черезсмужжя, розпочато програму переселення селян з центральних регіонів на окраїни Російської імперії, ліквідовано селянську общину як патріархальний пережиток кріпосництва та розпочато створення окремих хутірських селянських господарств фермерського типу, котрі були зорієнтовані на потреби внутрішнього і зовнішнього ринківРеєнт О.П. Столипінська аграрна реформа: основні події, періодизація, особливості, наслідки // Український селянин. 2006. Вип. 10. С. 6-16..

Окрему увагу слід приділити розвитку транспортної системи та шляхів сполучення. Поразка у Кримській війні змусила консервативні урядові кола Російської імперії розпочати розбудову залізничної мережі. Її спорудження на українських землях дало поштовх до зміни форм як промислового виробництва, так і сільського господарства, сприяло зростанню їх товаризації і кардинально вплинуло на процеси ціноутворення більшості товарів повсякденного попиту та продуктів харчування. На жаль, поодинокі розвідки з цієї тематики не демонструють цілісної картини змін у транспортній галузі в другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. в УкраїніБогатчук С.С. Роль залізничного транспорту в економічному піднесенні Подільського краю в ХІХ - на початку ХХ ст. // Наукові записки Вінницького державного

педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Вип. 2. Серія: Історія: Збірник наукових праць. Вінниця, 2000. С. 70-73; Молчанов В.Б. Перша залізниця в Україні (на честь 160-річчя побудови британської залізниці в Криму під час Східної війни 18531856 рр.) // Проблеми історії України ХІХ - початку ХХ ст. Київ, 2016. Вип. 25. С. 85-96 ..

Маловивченою з історичного погляду є практика надання урядом імперії Романових концесій в Україні вітчизняним та іноземним приватним компаніям на розробку родовищ корисних копалин, будівництво різних об'єктів стратегічного значення та прокладення шосейних і залізничних шляхів сполучення. Вимагають подальшого вивчення юридичні умови функціонування таких підприємств в підросійській Україні та взаємовідносини на них між роботодавцями та найманими працівниками .

На нашу думку, нині назріла нагальна потреба у докладнішому вивченні та переосмисленні з позицій сучасності економічних причин та наслідків революції 1905 р. в УкраїніТруд на концессионных предприятиях Российской империи и СССР (1900-1940-е годы): Документы и материалы / под общ. ред. Т. В. Юдиной. Волгоград, 2015. 480 с.Лось Ф. Є. Революція 1905-1907 років на Україні. Київ, 1955. 404 с.. Викликають істотний науковий інтерес урядова практика виплат грошових компенсацій жертвам чорносотенних антиєврейських погромів у містах під час революційних подій. Оскільки такі виплати були досить значними (1-2 млн руб. на місто), то кропіткий аналіз правового механізму виділення таких сум з державного бюджету і, головне, - визначення напрямів, куди пішли ці кошти, має неабияке значення.

Потребують більш ґрунтовного дослідження зміни у системі оподаткування в другій половині ХІХ ст., практика управління державними підприємствами та маєтностями, вплив корупції на функціонування економічної системи, поява профспілок та зародження профспілкового руху тощо.

Залишає бажати кращого сьогоднішня ситуація у вивченні динаміки демографічних процесів у різних регіонах України в ХІХ - на початку ХХ ст. Оскільки дані радянськихРашин А.Г. Население России за 100 лет (1811-1913 гг.). Статистические очерки. Москва, 1956. 350 с. та сучасних російських істориків демографіїКабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века - 1989 год: формирование этнических и политических границ украинского этноса. Москва, 2006. 658 с. цього періоду є неповними і методологічно застарілими, назріла гостра потреба у створенні вітчизняними дослідниками фундаментальної праці в цій галузі.

Історики недостатньо зверталися до теми вивчення змін у структурі споживання та медичного забезпечення широких верств як міського, так і сільського населення України, проблематики пов'язаної з розвитком друкованого слова та поширенням книгодрукування, газет та засобів зв'язку. Водночас саме прорив у сфері інформаційного забезпечення сприяв посиленню ринкових процесів у всіх сферах життя тогочасного суспільства.

Наостанок зауважимо, що українська історична наука, котра досліджує економічні процеси ХІХ - початку ХХ ст., за часів незалежності все ж таки стала більше звертатися не лише до політичних подій та національного руху українців, а й до вивчення життєдіяльності окремої “маленької людини” на тлі тієї епохи, з її потребами, переконаннями, неприємностями та бідами. Тож появу нових праць із історії доброчинностіСтупак Ф.Я. Благодійність та суспільна опіка в Україні (кінець ХУЛІ - початок ХХ ст.). Київ, 2009. 269 с.; Донік О.М. Родина Терещенків в історії доброчинності. Київ, 2004. 314 с., урбанізаційних процесівМаргулов А.Х. Урбанізація Донбасу у 1861-1917 роках: дис. ... канд. іст. наук. Донецьк, 2005. 187 с., міської історіїПрищепа О.П. “Місця зустрічі”: культурне довкілля міст Правобережної України (кінець XVIII - початок XX ст.). Рівне, 2019. 687 с. можна лише вітати як певні наукові досягнення у дослідженні нашого історичного минулого.

References

1. Bohatchuk, S.S. (2000). Rol' zaliznychnoho transportu v ekonomichnomu pidnesenni Podil's'koho kraiu v ХІХ - na pochatku ХХ st. Naukovi zapysky Vinnyts'koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu im.M. Kotsiubynskoho, (2), 70-73. [in Ukrainian].

2. Vlasenko, V.E. (1949). Denezhnaia reforma v Rossyy 1895-1898 hh. Kiev.

3. Vyshnevetskyi, A.Y. (1926). Razvytye zakonodatel'stva o sotsyal'nom strakhovanyy v Rossyy. Zakonodatel'stvo tsarskoho, Vremennoho y Sovetskoho pravytel'stva. Moscow. [in Russian].

4. Hokhberh, Y. (1947). Strakhovaia kompanyia 1912-1914 hodov y bor'ba bol'shevykov za massy. Professyonal'nye soiuzy, 2, 29-34. [in Russian].

5. Donik, O.M. (2004). Rodyna Tereschenkiv v istorii dobrochynnosti. Kyiv. [in Ukrainian].

6. Dovbenko, M.V. (2005). Suchasna ekonomichna teoriia: ekonomichna nobelelohiia. Kyiv. [in Ukrainian].

7. Ivanov, L.M. (1995). Strakhovoj zakon 1912 hoda y eho praktycheskoe prymenenye. Otechestvennaya istoriya, 5, 80-101. [in Russian].

8. Kabuzan, V.M. (2006). Ukrayntsy v myre: dynamyka chyslennosty y rasselenyia. 20-e hody XVIII veka - 1989 hod: formyrovanye etnycheskykh y polytycheskykh hranyts ukraynskoho etnosa. Moscow. [in Russian].

9. Kazmyrchuk, H.D. (2005). Rukh dekabrystiv: dyskusijni pytannia ta sproba ikh rozv'iazannia (do 180-richchia povstannia). Ukrains'kyj istorychnyj zhurnal - Ukrainian Historical Journal, 6, 50-65. [in Ukrainian].

10. Kaufman, Y.Y. (1910). Serebrianyj rubl' v Rossyy ot eho voznyknovenyia do kontsa ХІХveka. Sankt-Petersburg. [in Russian].

11. Kondratev, N.D., & Oparyn, D.Y. (1928). Bol'shye tsykly kon'iunktury: Doklady y ykh obsuzhdenye v Ynstytute ekonomyky. Moscow. [in Russian].

12. Kotliar, M.F. (1971). Hroshovyj obih na terytorii Ukrainy doby feodalizmu. Kyiv. [in Ukrainian].

13. Laverychev, V.Ya. (1988). Voennyj hosudarstvenno-monopolystycheskyj kapytalyzm v Rossyy. Moscow. [in Russian].

14. Lyvshyn, Ya.Y. (1961). Monopolyy v ekonomyke Rossyy. Moscow. [in Russian].

15. Los, F.Ye. (1955). Revoliutsiia 1905-1907 rokiv na Ukraini. Kyiv. [in Ukrainian].

16. Makkonell, K.R., & Briu, S.L. (1999). Ekonomyks: pryntsypy, problemy y polityka. Moscow. [in Russian].

17. Marhulov, A.Kh. (2005). Urbanizatsiia Donbasu u 1861-1917 rokakh. [Urbanization of Donbas is in 1861-1917] (Candidate's thesis). Donetsk. [in Ukrainian].

18. Molchanov, V.B. (2016). Persha zaliznytsia v Ukraini (na chest' 160-richchia pobudovy brytans'koi zaliznytsi v Krymu pid chas Skhidnoi vijny 1853-1856 rr.) (O.P. Reient, Ed.). Problemy istori'i Ukraini XIX - pocatku XX st. - Problems of the history of Ukraine of XIX - beginningXXcc., (25), 85-96. [in Ukrainian].

19. Nort, D.K., Uollys, Dzh., & Vajnhast, B. (2011). Nasylye y sotsyal'nye poriadky. Kontseptual'nye ramky dlia ynterpretatsyy pys'mennoj ystoryy chelovechestva. Moscow. [in Russian].

20. Ohui, O.D. (2005). Istoriia obihu hroshovykh odynyts' ta ikh najmenuvan' na Bukovyni. Avstrijs'kyjperiod (1774-1918/21). Chernivtsi. [in Ukrainian].

21. Pryschepa, O.P. (2019). Mistsia zustrichi: kul'turne dovkillia mist Pravoberezhnoi Ukrainy (kinets'XVIII-pochatokXXst.). Rivne. [in Ukrainian].

22. Rashyn, A.H. (1956). Naselenye Rossyy za 100 let (1811-1913 hh.). Statystycheskye ocherky. Moscow. [in Russian].

23. Reient, O.P. (2006). Stolypins'ka ahrarna reforma: osnovni podii, periodyzatsiia, osoblyvosti, naslidky. Ukrains'kyj selianyn, (10), 6-16. [in Ukrainian].

24. Stupak, F.Ya. (2009). Blahodijnist' ta suspil'na opika v Ukraini (kinets' XVIII - pochatok ХІХ st.). Kyiv. [in Ukrainian].

25. Yudina, T.V. (Comp.). (2015). Trud na kontsessyonnykh predpryiatyiakh Rossyjskoj ymperyyy SSSR (1900-1940-e hody): Dokumentyy materyaly. Volhohrad. [in Russian].

26. Fridman, M. (2017). Kapitalizm i svoboda. Kyiv: Nash Format. [in Russian].

27. Fridman, M., & Shvarts, A. (2007). Monetarnaia ystoryia Soedynennykh Shtatov 1867-1960 hh. Kyiv: Vakler. [in Russian].

28. Tsyperovich, H.V. (1927). Syndykaty i tresty v dorevoliutsyonnoj Rossyy i v SSSR. Izystoryy orhanyzatsyy form promyshlennosty zaposlednye 50 let. Leninhrad. [in Russian].

29. Sharafutdinov, B.A. (1959). Strakhovaia kompanyia i rabochee dvyzhenye na Ukrayne v 1912-1914 hodakh [Insurance company and working motion on Ukraine in 19121914] (Candidate's thesis). Kiev. [in Russian].

30. Shvydkyi, V.P., Ablitsov, V.H., & Hruzin, D.V. (2009). Kuznets Sajmon Smit Entsyklopediia istorii Ukrainy (Vol. 5, pp. 448-560). Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

31. Shpolianskyi, D.Y. (1953). Monopolyy uhol'no-metallurhycheskoj promyshlennosty Yuha Rossyi v nachale ХХ veka. Moscow. [in Russian].

Размещено на allbest.ru