Протокол деканальної візитації церков села Брониця (1909)

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

Історичний факультет

Кафедра історії України

Протокол деканальної візитації церков села Брониця (1909)

Ю. Стецик, д.і.н., професор,

О. Цмоканич, аспірантка

Б. Паньків, бакалавр



Анотація

Мета дослідження - встановлення значення візитаційної інформації для вивчення історії та культури парафіяльних храмів села Брониця.

Методологія дослідження базується на аналітичній та синтетичній критиці історичного документа і зіставлення інформації із тогочасними статистично-описовими джерелами.

Наукова новизна вбачається у запровадженні вперше до широкого обігу актового документа - протокола деканальної візитації, яке структурно розкриває складові компоненти парафіяльної організації.

Висновки. Протокол деканальної візитації слід розглядати як комплексне джерело інформації, яке подає відомості до біографії пароха (роки народження, хіротонії та прибуття на парафію, статус урядування); про матеріальний стан храму та сакральних і освітніх будівель при ньому; про душпастирську працю священника (відправлення літургій, сповідання, катехизація, проповідування); про християнську духовність парафіяльної людності (частота участі у богослужіннях, поведінка на літургії, допомога в утриманні храму, організація мирянських інституцій при храмі, залучення дітей до слухання катехитичної науки та навчання у парафіяльній школі, шанобливе ставлення до Святих Тайн (сповіді, шлюбу, хрещення), повага до місцевих звичаїв та обрядів); про документообіг парафіяльної канцелярії (провадження метричних книг народження, одруження, смерті; реєстрів літургій, розпоряджень, передшлюбних оповідей, дітей шкільного віку). Окремо укладалися фінансові звіти про доходи та видатки церковної скарбниці, які щомісячно заслуховувалися на зборах церковного братства. Діяв подвійний контроль за церковними фінансами з боку як пароха, так і парафіян. Для обслуговування храмів була створена церковна прислуга: дяк, паламар, провізори. Особлива увага зверталася на стан парафіяльних будинків: помешкання пароха, господарські будівлі та шкільне приміщення. Загалом візитаційний опис парафії дозволяє розглядати її як найнижчу ланка церковної організації, при якій функціонували духовні, освітні та господарські інституції, які були спрямовані на збереження та розвиток національної релігійної ідентичності (українського греко- католицького віровизнання).

Ключові слова: протокол; візитація; декан; парох; парафіяни.



Summary

Protocol of the dean's visitation of churches in the village of Bronytsia (1909)

Yu. Stetsyk, PhD hab. (History), Professor Department of History of Ukraine; O. Tsmokanych, Postgraduate Student; B. Pankiv, applicant of the first (bachelor's) level of higher education of the Faculty of History, Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University

The purpose of this study is to establish the importance of visitation information for the study of the history and culture ofparish churches in the village of Bronytsia.

Research methodology is based on analytical and synthetic critique of the historical document and comparison of information with contemporary statistical and descriptive sources.

The scientific novelty is seen in the introduction for the first time into wide circulation of the act document - the protocol of the dean's visitation, which structurally reveals the constituent components of the parish organization.

Conclusions. The protocol of the dean's visitation should be considered as a comprehensive source of information that provides facts to the biography of the pastor (years of birth, ordination and arrival to the parish, government status); about the material condition of the temple, sacred and educational buildings at it; about the pastoral work of the priest (liturgy, confession, catechesis, preaching); on the Christian spirituality of the parish population (frequency ofparticipation in services, conduct at liturgies, assistance in maintaining the church, organization of secular institutions at the church, involvement of children in listening to catechetical science and teaching in the parish school), respect for the Holy Mysteries (confession, marriage, baptism, respect for local customs and rituals); on the document circulation of the parish chancellery (conducting metric books of birth, marriage, death; registers of liturgies, orders, premarital stories, school-age children). Financial reports on the revenues and expenditures of the church treasury were compiled separately, which were heard monthly at the meeting of the church fraternity. There was double control over church finances on the part of both the pastor and the parishioners. A church servant was created to serve the temples: a deacon, a sexton and a provisor. Particular attention was paid to the condition of parish houses: the pastor's apartment, outbuildings and school premises. In general, the visitation description of the parish can be considered as the lowest level of the church organization with spiritual, educational and economic institutions aimed at preserving and developing the national religious identity (Ukrainian Greek Catholic religion).

Key words: protocol; visitation; dean; pastor; parishioners.



Постановка проблеми

У сучасних умовах розбудови церковного управління постає необхідність звернутися до історичного досвіду провадження документації. Одним із таких видів масового церковного справочинства були протоколи парафіяльних візитацій, які прийнято поділяти на генеральні (єпархіальні) та деканальні. Адже в адміністративно-територіальному церковному устрої усталився поділ митрополії на єпархії і деканати. Відповідно до постанов Замойського собору (1720) на кожного церковного урядника (єпископа, декана) накладався обов'язок проводити регулярні огляди (ревізії) парафіяльних храмів, які юрисдикційно перебували у їхньому підпорядкуванні. Також було розроблено формуляр протоколу візитаційних обстежень, де фіксували основні відомості як про матеріальне забезпечення храму, так і про духовно-моральний стан парафіяльної людності. Упродовж століть формуляри візитаційних протоколів зазнавали змін, спрямованих найчастіше на спрощення шляхом об'єднання дріб'язкових питань в окремі тематичні рубрики. У наш час спостерігається поступове відродження візитаційних традицій, які сформувалися у Східній Церкві впродовж століть.

За інформаційним потенціалом протоколи візитацій подають ключові відомості, які дають змогу простежити інституційний розвиток храмів та парафіяльних організацій при них. Фактологічний матеріал візитацій допомагає визначити основні характеристики пароха та його спільноти, адже під час обстеження парафії делегований комісар проводив опитування як місцевого душпастиря, так і парафіяльної людності. Вислуховував їхні скарги та пропозиції щодо удосконалення організації укладу християнського життя на рівні парафіяльної спільноти. На підставі почутого та побаченого візитатор був зобов'язаний скласти загальні характеристики про пароха, церковну прислугу (дяк, паламар, провізори) та парафіян загалом. Відповідно окреслений спектр документальної евристики заслуговує на окреме дослідження для виявлення ключових фактів з історії діяльності окремих парафіяльних храмів.

Аналіз досліджень. У сучасній церковній краєзнавчій історіографії не віднаходимо спеціальних праць, окрім досліджень, започаткованих авторами, які розкривали б історію парафіяльних храмів села Брониця, які у розглядуваний період належали до Мокрянського деканату Перемишльської греко-католицької єпархії (Паньків, 2020; Стецик & Паньків, 2021а, 2021b; Пастух, Сов'як, & Шимко, 2012). Натомість віднаходимо фрагментарні замітки у загальних працях з історії храмів України (Слободян, 1998). Проте до нашого часу зберігся цілий корпус архівних матеріалів церковного походження, які потребують вивчення та запровадження до наукового обігу. Найбільш комплексним видом церковної документації є протоколи візитацій: єпархіальні (1743-1843) та деканальні (1901-1919) (APP ABGK, sygn. 5830). Нам вдалося опрацювати та запровадити до наукового обігу протоколи деканальних візитацій за 1901, 1907, 1913 рр. (Паньків, 2020; Стецик & Паньків, 2021а, 2021b). Ці протоколи належать до актових джерел інформації, оскільки укладалися за строго визначеним формуляром документа. Наведені у них відомості відповідають об'єктивності, оскільки записувалися візитаційною комісією безпосередньо при обстеженні парафіяльного храму.

Метою статті є встановити значення візитаційної інформації для вивчення історії та культури парафіяльних храмів села Брониця (за сучасним поділом належить до Дрогобицької об'єднаної територіальної громади).



Виклад основного матеріалу

Протокол деканальної візитації подає відомості про час, місце та авторство його укладення (11 червня 1909 р., с. Брониця, заступник мокрянського декана Микола Нестерович). Правдивість поданої інформації засвідчили місцеві церковнослужителі у вигляді хреста (церковні провізори - Василь Федчак, Стефан Кульчицький; дяк - Микола Пурій; парох - о. Мирон Чирнянський) (APP ABGK, sygn. 5830, s. 274).

Документ укладений із використанням тогочасної ділової мови - «язичія», яке набуло поширення у Галичині впродовж другої половини XIX - початку XX ст. і активно використовувалося при укладенні церковної документації. Відповідно у виданні протоколу деканальної візитації збережено особливості тогочасного правопису.

На перший погляд, досить фрагментарні відомості протоколу візитації не дають можливості розглянути всю історію парафіяльних храмів, однак допомагають створити загальне уявлення про реальний стан парафіяльної адміністрації, храму та людності. Загальні біографічні відомості про пароха о. Мирона Чирнянського доповненні характеристиками його діяльності на парафії: утримання храму, відправлення богослужінь та уділення Святих Тайн, провадження документації парафіяльної канцелярії, догляд за парафіяльними будинками, облік фінансового становища парафії (прибутків та видатків), залучення мирян до церковного служіння (провізор, дяк, паламар). Загалом про пароха подана позитивна характеристика: ретельно виконує свої обов'язки, відправляє вчасно, відповідно до церковних правил, різні види богослужінь, по неділях і святах під час літургій виголошує проповіді, провадить катехитичну науку, завжди поспішає до хворих зі Святими Тайнами, регулярно проводить пасхальну сповідь для парафіян, один раз на рік відвідує помешкання віруючих. Відзначимо, що під час опитування місцевої людності візитатор не почув жодної скарги на отця-пароха (APP ABGK, sygn. 5830, s. 272).

Відповідно до австрійського законодавства із релігійних питань, місцевий парох посідав статус державного службовця, зокрема, на нього покладався обов'язок у провадженні парафіяльної канцелярії: укладення метричних книг (хрещення, вінчання, похорону ), нотування урядових та єпархіальних розпоряджень із церковних питань, ведення реєстру літургій та сповідей, протоколів перед шлюбних оповідей). Відповідно, під час проведення візитаційних обстежень, візитаційний комісар переглядав парафіяльну актову документацію, вносячи відомості про час її ревізування та вписував до візитаційного протоколу дані про її наявність або ж відсутність. Згідно з ревізією 1909 р. всі актові книги броницької парафії провадилися належно, однак не всі збереглися до нашого часу (APP ABGK, sygn. 5830, s. 273). візитаційний парафіяльний храм брониця

Окрему увагу візитатор звернув на визначення рівня набожності серед парафіяльної людності: відсутність подружніх пар без церковного шлюбу («дикі подружжя»), уникання важкої фізичної праці у неділі та свята, не відвідування корчм у час відправлення літургій, залучення до несення нічної сторожі коло храму, утворення церковного братство (230 членів), відправлення дітей на катехитичну науку. Відповідно у кінцевих примітках до деканального протоколу візитатор не подав жодних зауважень щодо адміністративної праці пароха та набожності парафіяльної людності (APP ABGK, sygn. 5830, s. 273). Натомість у кінцевих примітках протоколу подана докладна інформація про найбільші пожертви парафіян (поіменно), які спричинилися до побудови нових іконостасів як у головному, так і дочірному парафіяльних храмах (APP ABGK, sygn. 5830, s. 274).

Житловий будинок пароха був у доброму стані, оскільки у 1906 р. був реставрований (мурований та покритий бляхою), як і господарські будівлі церковного фільварку. Також шкільний будинок, що був у віданні місцевого пароха, був нововимурований та покритий бляхою (APP ABGK, sygn. 5830, s. 271). Це була двокласна школа із українською мовою навчання, до якої у 1909 р. було записано 295 учнів (Шематисмь, 1909, с. 224).

При матірному храмі св. арх. Михаїла була організована парафіяльна бібліотека, яка на 1909 р. нараховувала незначну кількість релігійної літератури (біблія, книги про Львівський та Перемишльський собори, книги з історії церкви) (APP ABGK, sygn. 5830, s. 273). При матірному храмі св. арх. Михайла стояла нововимурована дзвіниця у 1907 р. Парафіяльний цвинтар, за описом візитатора, заховувався у доброму стані: був доглянутим, мав достатньо місця для нових поховань, обгороджений, обсаджений деревами (APP ABGK, sygn. 5830, s. 272).

Станом на 1909 р. Броницька парафія нараховувала 1852 вірних: до матірного храму належали 945 душ, а дочірну церкву відвідували 907 парафіян. Частина парафіян (160 осіб) емігрували до Америки і щедро жертвували із своїх заробітків кошти на реконструкцію іконостасів у місцевих церквах. Поруч із греко-католиками в селі проживали представники інших віровизнань: римо-католиків - 10, протестантів - 2, юдеїв - 83 особи. У віданні пароха було два храми: матірний (основний, св. арх. Михаїла, дерев'яний, перебудований та освячений у 1903 р., остання канонічна візитація у 1904 р. була проведена перемишльським греко-католицьким владикою Констянтином Чеховичем) та дочірний (філіальний, св. Василія Великого, дерев'яний, побудований 1874 р.). Світський патронат над храмами тримала пані Софія Стржелєцка, яка мала приватні володіння у селі Брониця (Шематисмь, 1909, с. 224).

Із 1901 р. парохом обох храмів був о. Мирон Чирнянський (народився у 1871 р., здобув духовну освіту, ієрейські свячення отримав у 1895 р., був одружений, мав двох дітей). Перед приходом на броницьку парафію провадив душпастирську працю по різних місцевостях Перемишльської греко-католицької єпархії: Крампна (Яслинський деканат, 1896-1897 рр.), Новиця (Горлицький деканат, 1897-1898 рр.), Вощанці (Рудківський деканат, 18981899 рр.), Лужок Долішній (Дрогобицький деканат, 1899-1901 рр.). У броницькій парафії отець Мирон прослужив не довгий час, оскільки помер (23 грудня 1910 р.) у досить молодому віці (39 років) і похований на місцевому цвинтарі (Blazejowskyj, 1995, s. 617).

До церковний землеволодінь належали орне поле - 80 моргів та сіножать - 26 моргів. Прибуток із поля становив 528 крейцерів 70 сотиків. Для купівлі деревини на опалення помешкання пароха витрачалося 40 корон. Також пароху доплачувала австрійська влада із релігійного фонду 822 крейцери 59 сотики. Із своїх прибутків парох сплачував податок на 170 крейцерів 66 сотиків та із особо вого доходу ще доплачував 15 крейцерів 20 сотиків (Шематисмь, 1909, с. 244).



Висновки

Протокол деканальної візитації варто розглядати як комплексне джерело інформації, яке подає відомості до біографії пароха (роки народження, хіротонії та прибуття на парафію, статус урядування); про матеріальний стан храму та сакральних і освітніх будівель при ньому; про душпастирську працю священника (відправлення літургій, сповідання, катехизація, проповідування); про християнську духовність парафіяльної людності (частота участі у богослужіннях, поведінка на літургії, допомога в утриманні храму, організація мирянських інституцій при храмі, залучення дітей до слухання катехитичної науки та навчання у парафіяльній школі, шанобливе ставлення до Святих Тайн (сповіді, шлюбу, хрещення), повага до місцевих звичаїв та обрядів); про документообіг парафіяльної канцелярії (провадження метричних книг народження, одруження, смерті; реєстрів літургій, розпоряджень, передшлюбних оповідей, дітей шкільного віку). Окремо укладалися фінансові звіти про доходи та видатки церковної скарбниці, які щомісячно заслуховувалися на зборах церковного братства. Діяв подвійний контроль за церковними фінансами з боку як пароха, так і парафіян. Для обслуговування храмів була створена церковна прислуга: дяк, паламар, провізори. Особлива увага зверталася на стан парафіяльних будинків: помешкання пароха, господарські будівлі та шкільне приміщення. Загалом візитаційний опис парафії дає змогу розглядати її як найнижчу ланку церковної організації при які функціонували духовні, освітні та господарські інституції, які були спрямовані на збереження та розвиток національної релігійної ідентичності (українського греко-католицького віровизнання).



Джерела та література

1. Паньків, Б. (2020). Протокол деканальної візитації храму Св. Арх. Ми- хаїла с. Брониця (1901 р.). Збірник наукових праць студентів історичного факультету, X, 49-56. Дрогобич: РВВ ДДПУ імені Івана Франка.

2. Пастух, Р., Сов'як, П., & Шимко, І. (2012). Дрогобиччина: свідки епох. Енциклопедична книга-альбом. Кн. 1: Міста і села. Дрогобич: Коло.

3. Слободян, В. (1998). Церкви України. Перемиська єпархія. Львів.

4. Стецик, Ю., & Паньків, Б. (2021а). Деканальне візитування парафіяльних храмів села Брониця (1907 р.). Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 39 (1), 42-49. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика».

5. Стецик, Ю., & Паньків, Б. (2021b). Візитаційний опис броницької парафії (1913 р.): формуляр протоколу та джерельна евристика. Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, 41 (1), 19-25. Дрогобич: Видавничий дім «Гельветика».

6. Шематисмь всего клира греко-католического єпархій соединеныхь Перемыскои, Самборскои и Сяноцкои на рокь водь Рожд. Хр. 1910. (Перемышль). (1909). (с. 224). Перемышль.

7. Шематизм Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ. (2014). (с. 281-282). Дрогобич: Коло.

8. APP ABGK - Archiwum Panstwowy w Przemyslu. Archiwum Biskupstwa Greckokatolickiego w Przemyslu.

9. Blazejowskyj, D. (1995). Historical sematism of the eparchy of Peremysl including the Apostolic Administration of Lemkivscyna (1828-1939). Lviv: Kamenyar.



References

1. Pankiv, B. (2020). Protokol dekanalnoi vizytatsii khramu Sv. Arkh. Mykhaila s. Bronytsia (1901 r.) [Protocol of the dean's visitation of the church of St. Arch. Michael in the village of Bronicja (1901)]. Zbirnyk naukovykh prats studentiv istorychnoho fakultetu - Collection of scientific works of students of the Faculty of History, X, 49-56. Drohobych: Editorial and Publishing Department of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University [in Ukrainian].

2. Pastukh, R., Soviak, P., & Shymko, L (2012). Drohobychchyna: svidky epokh. Entsyklopedychna knyha-albom. Kn. 1: Mista i sela [Drohobych: witnesses of epochs. Encyclopedic book-album. Vol. 1: Cities and villages]. Drohobych: Kolo [in Ukrainian].

3. Slobodian, V. (1998). Tserkvy Ukrainy. Peremyska yeparkhiia [Churches of Ukraine. Diocese of Peremyshl]. Lviv [in Ukrainian].

4. Stetsyk, Yu., & Pankiv, B. (2021a). Dekanalne vizytuvannia parafiialnykh khramiv sela Bronytsia (1907 r.) [Decanal visitation of parish churches in the village of Bronicja (1907)]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobyts- koho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka - Humanities science current issues: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research Papers, 39 (1), 42-49. Drohobych: Helvetica Publishing House [in Ukrainian].

5. Stetsyk, Yu., & Pankiv, B. (2021b). Vizytatsiinyi opys bronytskoi parafii (1913 r.): formuliar protokolu ta dzherelna evrystyka [Visitation description of Bronicja parish (1913): protocol form and source heuristics]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk: mizhvuzivskyi zbirnyk naukovykh prats molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka - Humanities science current issues: Interuniversity collection of Drohobych Ivan Franko State Pedagogical University Young Scientists Research Papers, 41 (1), 19-25. Drohobych: Helvetica Publishing House [in Ukrainian].

6. Shematyzm vseho klyra hreko-katolycheskoho yeparkhii soiedynenykh Peremyskoy, Samborskoyy Sianotskoy na rok vod Rozhd. Khr. 1910 [Schematism of the entire clergy of the Greek Catholic dioceses of the united Peremyshl, Sambor and Syanok on the Rock from Birth. Chr. 1910]. (1909). (p. 224). Peremyshl [in Ukrainian].

7. Shematyzm Sambirsko-Drohobytskoi yeparkhii UHKTs [Schematism of the Sambir-Drohobych Eparchy of the UGCCh]. (2014). (pp. 281-282). Drohobych: Kolo [in Ukrainian].

8. APP ABGK - Archiwum Panstwowy w Przemyslu. Archiwum Biskupstwa Greckokatolickiego w Przemyslu [State Archives in Przemysl. Archives of the Greek Catholic Bishopric in Przemysl].

9. Blazejowskyj, D. (1995). Historical sematism of the eparchy of Peremysl including the Apostolic Administration of Lemkivscyna (1828-1939). Lviv: Kamenyar.



Документ

Протоколе отправленого посьщенія деканального Церкви вь Броници мьсто деканомь Николаемь Нестеровичемь дня 11 червня 1909

§І. Душпастырь

Вь приходь Брониця исповняе душпастырство самостоятельно Всч. о. Миронь Чирняньскій вь свойствь пароха рожденный року 1871 рукоположенный року 1895 на мьстци оть року 1901 женатый и отець 2 дьтей.

§ІІ. Церковь

Нижше подписаный поклонившися Найсвятьйшимь Тайнамь, обучивши згромадженыхь прихожань о намьренію посьщенія деканального, приступить кь насльдованію сльдуючихь предметовь:

1. Чи кивоть чисто удержуеся, частки Пренайсвятьйшихь Таинь чи вь количествь потребномь для хорыхь знаходятся, чи що 14 дней обновляти звыкли? - чисто удержаний и частици що 14 день водновляються.

2. Мирниця чи знаходиться, чи отновлено миро Святое? - відновлено, мирница нова вь добромь стань.

3. Колько знаходиться Чашей, чи добре позолоченіи? - 3 вь добромь стань.

4. Колько есть фелоновь вь добромь стань? - 8 вь добромь стань.

5. Чи позначены вышитыми числами деканального инвентаря? - неть.

6. Колько стихаровь? - 6.

7. Колько поясовь? - 8.

8. Колько побочныхь олтаревь? - нема.

9. Колько якого храму? - св. Арх. Михаила.

10. Чи знаходится на всьхь антиминсь? - есть только одень на головномь олтарю.

11. Проскомедія и молитвы по причащенію чи находяться? - нови оправлени.

12. Чи суть всь книги литургическіи, и вь якомь стань? - есть вь добромь стань.

13. Чи нема образовь неприличныхь? - нема.

14. Церковь вь якомь стань? - нова хороша деревяна, побита бляхою.

15. Звониця вь якомь стань? - нова мурована вь 1907 р.

16. Кладбище - чи есть досыть мьстця, чи обгородженый? За- садженый деревомь? - Есть цілковито освоєне и опарканене.

17. Домь школьный чи есть? - вь добромь стань мурований бляхою крити.

§ІІІ. Священнодьйствіе

Прихожанамь предложено:

Якь ся заходить священникь и чи не творить якои соблазни? - дуже примьрно.

1. Чи Богослуженіе рано и вечерь вь своемь чась по правиламь церковнымь отправляеся? - бо управиляеся.

2. Слово Боже чи проповьдуеся вь чась Службы Божой и наука катехитична чи преподаеся вь Недьль и Свята? - всегда такь проповьди якь и наука катехитическа отьбуваються.

3. Чи Душстаровникь завозваный до хорого безь проволоки поспьшае? - вь кождомь чась не отмовляє услугь духовнихь.

4. Чи отправили прихожане Сповьдь пасхальную? - отправили всь.

5. Чи вь Церкви прихожане прилично и побожно Богослуженію присутствують? - численно, прилично и побожно.

6. Чи приходникь парохіянь своихь вь опредьленыхь часахь посьщае? - посьщае разь вь роць.

7. Чи не мають жадобы якой противо своему приходнику касательно перетьганія на належитости зь права епитрихиля, або частого отдаленія изь льстця своего прихода? - не мають.

8. Чи не находятся дикіи малженьства, або чи не дьются пуб - личніи соблазни? - нема.

9. Чи не пересьджують прихожане вь чась якого Богослуженія вь корчмахь и оть роботь тяжкихь вь Недьль и Свята не воздер- жуются? - такь парохь яко и парохіяне заявляють, що под чась богосслуженя нікого вь корчмах нема.

10. Чи порядно отбуваеся стражь ночная коло церкви? - есть рочно.

11. Чи заведено Братство церковное, и колько числить членовь? - 230 членовь.

12. Чи заведено товарищество мьрности, и колько членовь? - нема.

13. Чи посилають родичи дьтей на катехитичну науку? - посилають правильно.

14. По здьланомь испыть якій обявился успьхь? - добрий.

15. Чи не мае гдещо приходникь примьтити? - ньть.

16. Чи не мають що прихожане внести? - ньть.

17. Чи есть инвентарь деканальный? - есть в порядку.

18. Що прибуло до Церкви сего року? - построено гарний ико- ностась вь обохь церквахь.

19. Котріи суть знакомитшіи благодьтели церкви? - вь примьчаню отмечени.

20. Чи не отступиль кто оть своего греч. к. обряда? - нікто, всі тримаються твердо святого католицького обряду.

§ІV. Акта приходскіи

1. Где переховуються метрики и прочіи акта приходскіи? - вь канцеляріи парохиальной.

2. Спись всьхь актовь чи находится? - знаходиться.

3. Чи находится спись всьхь періодичньїхь подань? - знаходиться.

4. Метрики якъ провадженої? - дуже трудно вь лат. язиць.

5. Чи пишутся при свъдкахъ? - при свъдкахъ.

6. Чи заховуются приписи при помершихъ? - заховуются.

7. Чи заховуются приписи при войсковыхъ? -

8. Протоколъ дьйствій (Questions Protokoll)? - есть в порядку.

9. Протоколъ розпоряджень чи провадится? - провадиться.

10. Протоколъ школьный? - не провадиться, а тільки записи до щоденника.

11. Протоколъ Св. Службь фундушовыхъ? - провадиться.

12. Протоколъ Службъ божих приватныхъ? - провадиться.

13. Протоколъ побираныхъ нележитостей права епитрахильного? - провадиться.

14. Протоколъ оповьдей? - вь порядку провадиться.

15. Протоколы предслюбніи въ якомъ стань? - вь порядку.

16. Друкованы курренды зъ року 1857? - нема.

17. Книга конскрипціи? - вь порядку провадиться.

18. Чи вообще акта парохіальньїи въ порядку? - въ належитомь порядку.

19. Библіотека парохіяльна колько мьстить въ собь книгъ? - біблія, книга синоду Львівського і Перемишльського, історія церкви.

§V. Будынки парохіяльніи

1. Въ якомъ стань домъ мешкальный приходській? - вь добромь стань мурований, бляхою покритий.

2. Будынки господарскіи прихода? - вь добромь стань.

3. Чи не зайшли якіи насилія правъ церковныхъ або грунту церковного? - не знайшли.

4. Що въ той мьръ здьлано? -

§VІ. Скарбона церковна

1. Чи знаходится скринка двома ключами осмотрена, где ся переховуе? - Скринька сь двома ключами есть и переховуеся вь закристии. Один ключ у пароха, а другий у провізора.

2. Чи предложеный протоколъ скарбоны церковной; чи приход - никъ съ концемъ року обчисляе приходы и росходы церковніи зъ провизорами? - есть протоколь и що року обчисляеться скарбонь.

3. Колько найдено грошей готовыхъ? - 128 кор.

4. Колько выжиченыхъ? -

5. Разомъ? - 226 кор.

6. Который суть Провизоры церковный? - Василь Федчакь, Стефан Кульчицкій (вь матер).

7. Кто есть пьвцемъ церковнымъ? - Николай Пурій.

8. Кто есть паламаромъ церкви? - Ивань Собко.

9. Чи всь тіи пильно обовязки свои, и съ добрымъ прикладомъ для прихожанъ справляють? - всь висполняють свои обов'язки добре.

Примьчанія посьщаючого Настоятеля Деканата: (підписи)

Церковь дочерна св. Василия Великого вь добрімь стань бляхою крита. Вь р. 1908 построено новий иконостась зь добрітной складків за квоть 4000 кор. до того больше датками причинилися: 1) Михайло и Катерина Ковальк - 100 к.; 2) Стефань и Євдокія Кравець - 100 к.; 3) Андрей и Маріа Кравець - 100 к.; 4) Теодорь и Таціанна Сенишинь - 100 к.

Вь матерной церквь построено такожь гарний иконостась за квоту 5000 кор. більши датки зложили Андрей и Катерина Дякь - 100 кор.; Маріа Собко - 50 кор.; и до 500 кор. котри прислали яко складку тамошни парохіане, що суть на роботь вь Америць.

Броница дня 11 червня 1909

Николай Нестеровичь, місто-декань

Миронь Чирняньскій, парох

Николай Пурій, Стефан Кульчицький, Василь Федчакь

Історичне джерело: Archiwum Panstwowy w Przemyslu. Archiwum Biskupstwa Greckokatolickiego w Przemyslu, sygn. 5830, s. 271-274.

Размещено на allbest.ru

...