Методи балетмейстерської роботи в історичному аспекті
Особливості роботи видатних балетмейстерів та виникнення й розвитку цієї професії в історичному аспекті – від часів Відродження, коли постать учителя танців набуває великого значення в суспільстві й уперше застосовується слово "балет", до 30 років ХХ ст.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.04.2023 |
| Размер файла | 4,9 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Серж Лифар розпочав своє знайомство з балетом у Києві, у студії Броніслави Ніжинської, яка привезла його разом з кількома іншими учнями до трупи Дягілєва, де він почав навчатися у видатного педагога Енріко Чекетті й став першим танцівником. С. Лифар був першим виконавцем провідних партій у ранніх балетах Баланчина "Блудний син" С. Прокоф'єва, "Аполон Мусагет" І. Стравінського та "Кішка" А. Соге. Після смерті Дягілєва в 1929 році Лифар очолив балет Паризької опери й почав ставити власні балети.
Лифар підвищив професійний рівень Паризької Гранд-опера та збільшив кількість балетних вистав у репертуарі. Він був також репетитором трупи й педагогом балетної школи при Паризькій опері. Лифар реформував систему балетної освіти. Зокрема, окрім традиційного щоденного класу для артистів балету, він запровадив обов'язкові уроки дуетного танцю. З ім'ям Сержа Лифаря пов'язують відродження балету у Франції.
Лифар увів багато нових елементів у класичний танець, зокрема він кодифікував дві додаткові позиції ніг. Хореографічний стиль його постановок неокласичний. Лифар уважав, що танець важливіший за музику та декор у балеті, а за створення балету хореографія є первинною. Цю концепцію він продемонстрував у своєму балеті "Ікар", де акомпанемент ударних був доданий лише на останньому етапі постановки, коли робота над хореографією була завершена. Лифар поставив для Паризької опери понад 50 творів. Найуспішніші з них "Творіння Прометея" (1929), його власна версія "Видіння троянди" (1931) та "Пополудневого відпочинку фавна" (1935), згаданий вище "Ікар" (1935) та "Сюїта в білому" (1943).
Незважаючи на те, що більша частина життя митця була пов'язана з Францією, він уважав себе українцем і мріяв поставити свої вистави на Батьківщині. Цікавим є той факт, що серед постановок Лифаря є балет на український сюжет "На Дніпрі" (французька назва "Sur le Borysthene"), прем'єра якого відбулася на сцені Гранд-опера 16 грудня 1932 року.
Лише після смерті великого хореографа, коли Україна здобула незалежність, у Національній опері України були поставлені його найкращі балети "Сюїта в білому" Е. Лало, "Ромео і Джульєтта" П. Чайковського та "Ранкова серенада" Ф. Пуленка. Постановка балетів із творчої спадщини С. Лифаря мала непересічне значення як для артистів Національної опери, так і для української культури загалом.
"Сюїту в білому", яку вважають найдосконалішим балетом Лифаря, було поставлено на сцені Національної опери на честь 100-річчя від дня його народження.
"У "Сюїті в білому" я працював над чистим танцем; єдиним моїм бажанням було створити чарівні видіння - картину, у якій не було б нічого "складеного", розумового. У результаті вийшла серія невеликих технічних етюдів, самостійних хореографічних начерків, поєднаних загальним неокласичним стилем", - зазначав Лифар (Лифар, 2007).
Композиційно вистава складається з кількох самостійних хореографічних форм - варіацій, адажіо, тріо.
Педагогами українських артистів були спеціально запрошені зірки французького балету Крістін Влассі та Жільбер Майєр, яким пощастило працювати з Лифарем і брати участь у перших виставах "Сюїти в білому". Ж. Майєр відзначив як особливість хореографії С. Лифаря своєрідне нахилене положення тіла балерини в позі арабеска, "що створює ілюзію подовженої горизонтальної лінії пози". "Лифар казав, що тіло танцівника схоже на симфонічний оркестр. Руки - співають, ноги - відображають і вимальовують ритм", - сказав Ж. Майєр 4. Уроки французьких викладачів, що стали регулярними під час підготовки вистави, були дуже корисними для київських артистів балету, оскільки дозволили познайомитися з особливостями французької школи класичного балету, відродженої киянином Сержем Лифарем, а також із творчою манерою видатного хореографа.
Отже, наведений історичний нарис засвідчує виразну тенденцію розвитку балетмейстерської справи як самостійної творчої інтерпретації - співтворчості в підготовці сценічного тексту. Балетмейстер приймає на себе ті самі завдання, які виконує драматург, створюючи унікальний твір за допомогою засобів саме балетного театру. Нами розглянуто кілька методів створення балетної вистави, де первинним можуть бути хореографічний, драматургічний, літературний, музичний або психофізичний мотиви та їхні поєднання, а також роль логічного мислення, ерудиції та творчої інтуїції для розкриття хореографічних образів.
Висновки
Усе зазначене свідчить про принципово різний підхід до постановки балетної вистави, самої її структури, глибинного сенсу й художньої цінності в загальнокультурній системі. З плином часу в балетному мистецтві залишилося актуальним питання про те, яка складова в балетній виставі є головною - хореографічна чи драматична, віртуозні витончені комбінації, що дають естетичну насолоду, чи драматична історія, що примушує глядачів переживати й ставати кращими, і як об'єднати ці дві складові в гармонії. А методи роботи різних балетмейстерів, досліджені в цій статті, допомагають зрозуміти природу процесу створення балетної вистави в її історичній мінливості - від створення танцювальних фігур у балетних інтермедіях в епоху Відродження до вирішення складних режисерських завдань у реформаторських балетах початку ХХ століття, які дали новий вектор розвитку світової хореографічної культури. У нашому дослідженні розглянуто вплив знакових явищ світової хореографічної культури на розвиток саме українського балетного театру, а також діяльність українських майстрів, які здобули світову славу за кордоном нашої країни.
Завданням подальших досліджень цієї теми може стати описання творчих методів українських балетмейстерів, які створювали повномасштабні балети-хореодрами в період 30-50 років ХХ століття, коли відбувався процес формування національного репертуару в українському балетному театрі, а також знайомство з творчістю провідних українських хореографів другої половини ХХ століття та періоду незалежності, якого в цій статті ми торкнулися лише побіжно у зв'язку з відродженням творчої спадщини знаменитих киян Вацлава Ніжинського та Сергія Лифаря. Спектаклі молодих хореографів-експериментаторів, які починають робити перші кроки й показують несподівані результати завдяки таланту, творчій уяві та фантазії теж заслуговують на детальний аналіз і представляють значний інтерес не тільки для глядачів, а й для майбутніх хореографів, виконавців, дослідників балетного мистецтва.
Примітки
1. Наприклад, коли одна балерина станцювала "Прелюд" у "Шопеніані" у своїй інтерпретації, балетиейстер Фокін зауважив, що сама по собі її постановка була вдалою, але фінальна поза повторювала ту, що була в наступній варіації, а для нього було дуже важливо, щоб кожна варіація закінчувалася іншою позою (Fokine, 1961).
2. Фокін, крім того, назвав балет "Пополудневий відпочинок фавна" примітивним з хореографічного бачення і навіть знайшов у ньому пластичні мотиви зі своєї постановки танців до опери "Тангейзер" (Fokine, 1961).
3. В Одесі Голейзовський співпрацював з молодими артистами й хореографами П. Вірським та М. Болотовым.
4. Авторка статті була учасницею прем'єри "Сюїти в білому" в Національній опері.
Література
1. Balanchine, George, & Mason, Francis. (1975). 101 stories of the Great Ballets: the scene-by-scene stories of the most popular ballets, old and new. Washington: Anchor. 560 p.
2. Duncan, Isadora. (2013). My life. New York: Liveright. 368 p.
3. Ebreo, Guglielmo of Pesaro. (1995). De pratica seu arte tripudii: "On the practice or art of dancing". Clarendon Press. 288 p. (English translation by Barbara Spart & Michael Sullivan). DOI: https://doi.org/10.2307/1478433
4. Fokine, Michel. (1961). Memoirs of a Ballet Master. New York/Little, Brown & Co.; 1st English edition. 318 p.
5. Levinson, A. (1925). Notes sur le balleta u XVII siecle. Paris: Numero special de la Revue musicale. Lullyetl 'Opera Franqais. 1 janv.
6. Nijinska, Bronislava. (1981). Early Memories. NewYork: Holt, Rinehart & Winston. 546 p.
7. Noverre, Jean George. (1760). Lettres sur la danse et sur les ballets. Lyon, Aime Delaroche, 484 p.
8. Красовская, Вера. (1983). Западноевропейский балетный театр. Очерки истории. Преромантизм. Ленинград:
9. Искусство, Ленинградское отделение. 432 с.
10. Лифар, Серж. (2007). Спогади Ікара. Київ: Пульсари. 192 с.
11. Поліщук, Тетяна. (2001). Повернення Ніжинського. День. 13 березня.
12. Станішевський, Юрій. (2002). Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка.
13. Історія і сучасність. Київ: Музична Україна. 736 с.
14. References:
15. Balanchine, George, & Mason, Francis. (1975). 101 stories of the Great Ballets: the scene-by-scene stories of the most popular ballets, old and new. Washington: Anchor. 560 p.
16. Duncan, Isadora. (2013). My life. New York: Liveright. 368 p.
17. Ebreo, Guglielmo of Pesaro. (1995). De pratica seu arte tripudii: "On the practice or art of dancing". Clarendon Press. 288 p.
18. (English translation by Barbara Spart & Michael Sullivan). DOI: https://doi.org/10.2307/1478433
19. Fokine, Michel. (1961). Memoirs of a Ballet Master. New York:(Little, Brown & Co.; 1st English edition. 318 p.
20. Krasovskaya, Vera. (1983). Zapadnoevropeyskiy baletnyiy teatr Ocherki istorii. Preromantizm [Western European Ballet Theatre. History essays. Preromanticism]. Leningrad: Iskusstvo, Lenengradskoe otdelenie. 432 p. (In Russian)
21. Levinson, A. (1925). Notes sur le balleta u XVII siecle. Paris: Numero special de la Revue musicale. Lullyetl 'Opera Franqais. 1 janv.
22. Lifar, Serzh. (2007). Spogadi fkara [Memoires of Icarus]. Kyiv: Pulsari. 192 p. (In Ukrainian)
23. Nijinska, Bronislava. (1981). Early Memories. NewYork: Holt, Rinehart & Winston. 546 p.
24. Noverre, Jean George. (1760). Lettres sur la danse et sur les ballets. Lyon, Aime Delaroche, 484 p.
25. Polishchuk, Tetiana. (2001). Povernennia Nizhynskoho [The return of Nijinski]. Den. March 13. (In Ukrainian).
26. Stanishevskyi, Yurii. (2002). Natsionalnyi akademichnyi teatr opery ta baletu Ukrainy imeni Tarasa Shevchenka. Istoriia i suchasnist [The National Academic Opera & Ballet Theatre of Ukraine Named after Taras Shevchenko]. Kyiv: Muzychna Ukraina. 736 p. (In Ukrainian)
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження причин, які привели до появи інженерної професії. Хто такий інженер та походження цієї назви. Вимоги, щодо спеціалістів сучасного індивідуального виробництва. Фактори, які сприяли визріванню професії. Поява креслення - засобу інженерної праці.
реферат [27,1 K], добавлен 18.04.2011Американо-іракські протистояння у період 1990–1991 років та 2003–2010 років: причини, хід, наслідки. Діти-солдати та використання їх у військових операціях. Становище дітей в зоні воєнних дій. Діяльність міжнародних організацій по захисту дітей.
дипломная работа [5,1 M], добавлен 22.01.2015Програмні положення Кирило-Мефодіївського братства. Побудова майбутнього суспільства на засадах християнської моралі. Історичне значення Кирило-Мефодіївського братсва. Український культурний процес 1920-х років. Державне й культурне відродження України.
доклад [23,6 K], добавлен 03.01.2011Етапи відновлення радянської влади в західних областях України. Аналіз колгоспної системи загальнорадянського зразка. Характеристика форм радянської організаційної роботи. Особливості розвитку соціально-економічного життя західних областей України.
дипломная работа [259,5 K], добавлен 12.09.2012Діяльність П.В. Феденка, відомого діяча Української Соціал-демократичної Робітничої партії у період Української національної революції та його погляди на неї. Оцінка політики гетьмана П. Скоропадського та його роботи в уряді УНР за часів Директорії.
реферат [27,8 K], добавлен 12.06.2010Місце театру серед інших культурних сфер в Україні. Аналіз театральної преси Галичини 20-30-х років ХХ ст. Типологія мистецьких періодичних видань. Оцінка спільного та відмінного безпартійних повітових пресових органів "Змагання" та "Українське слово".
статья [21,7 K], добавлен 17.08.2017Узагальнення поглядів Миколи Костомарова та Михайла Драгоманова на українську культуру як цілісність в її історичному розвитку. Визначення особливостей впливу дослідників на формування національної ідеї та вирішення проблем державотворення в Україні.
статья [22,0 K], добавлен 18.12.2017Особливості сходознавчих студій у контексті вивчення біобібліографії істориків-кримознавців. Аналіз самобутнього внеску головних представників російської тюркологічної школи ХІХ ст. І.М. Березіна, В.В. Григор'єва у розвиток історичного краєзнавства Криму.
статья [27,9 K], добавлен 20.09.2010Відродження культури українського народу. Динаміка духовного розвитку нації. Розвиток української літератури, драматургії у 20-ті роки. Масштаби роботи в галузі суспільних наук. Підготовка спеціалістів у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах.
реферат [29,7 K], добавлен 03.11.2010Матеріальна база й стан освітніх кадрів на Поділлі у період відбудови. Соціально-побутове становище та ідеологічний тиск на вчительство у повоєнні роки. Історичні умови розвитку та відбудови середніх та вищих навчальних закладів у 1944-середині 50 років.
дипломная работа [137,0 K], добавлен 30.10.2011Ідеологічні уявлення та їх значення в житті населення Стародавнього Єгипту, методи дослідження та сучасні відомості. Фараон як персоніфіковане втілення бога Гора. Сутність культу живого царя та етапи його розвитку. Особливості та значення пірамід.
реферат [27,4 K], добавлен 22.09.2010Генезис і подальша еволюція етнічної спільності українців. Руйнування давньоруські землі від монголо-татарської навали в першій половині XIII ст. Становлення етнічної території українців. Як народне поняття "Україна" поступово набуває нового значення.
доклад [4,4 K], добавлен 18.09.2008Постать Івана Мазепи, напрямки її вивчення багатьма істориками різних часів. Негативне ставлення українського народу до Мазепи, його головні причини та наслідки. Соціальна та економічна політика гетьмана, особливості діяльності в галузі культури.
реферат [12,8 K], добавлен 20.09.2011Загальна характеристика та передумови початку українського національного відродження. Опис громадівського руху в Україні у другій половині ХІХ ст. Особливості функціонування та основні ідеї Кирило-Мефодіївського товариства, "Руської трійці" та інших.
реферат [31,9 K], добавлен 25.11.2010Дослідження палеонтології як науки. Особливості стратиграфії та геохронології. Аналіз прояву палеонтології в Античності та Середньовіччі. Яскраві представники епохи Відродження: Л. да Вінчі, М.В. Ломоносов, К. Лінней. Ч. Дарвін та "Походження видів".
реферат [142,1 K], добавлен 12.03.2019З історії Дубровиччнини. Історія виникнення села Бережки. Легенди виникнення села Бережки. За часів громадянської війни. Побудова колгоспу. Часи Великої Вітчизняної Війни. Перші керівники колгоспів. За часів мирного життя. Історія школи.
реферат [23,2 K], добавлен 07.06.2006Аналіз ролі, яку відігравали спеціальні органи державної влади, що створювалися на початку 20-х років, у розв’язанні національного питання в Україні. Функції національних сільських рад та особливості роботи, яку вони проводили серед національних меншин.
реферат [26,0 K], добавлен 12.06.2010Основні особливості історії Радянської України у сфері культурного життя. Сутність хронологічної послідовності розвитку освіти. Значення освіти у суспільно-політичному житті країни. Становище загальноосвітньої школи, розвиток середньої і вищої освіти.
реферат [52,5 K], добавлен 26.12.2011Характеристика політичного становища в Україні в 17-18 ст. Аналіз соціально-економічного розвитку України за часів Гетьманської держави, яка являє собою цікаву картину швидкого політичного і культурного зросту країни, звільненої від польського панування.
реферат [26,6 K], добавлен 28.10.2010Історичні передумови виникнення Пласту на Волині, етапи його організаційного та ідеологічного становлення. Діяльність провідників: від Пласту до ОУН-УПА. Методи роботи Пласту під час війни. Утиски влади та заборона Пласту, його діяльність у підпіллі.
курсовая работа [2,2 M], добавлен 25.06.2015
