Професор Ніна Іваницька в плеяді подільських науковців. Шановному керівникові з повагою і вдячністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського

Професор Ніна Іваницька в плеяді подільських науковців. Шановному керівникові з повагою і вдячністю

Ніна Кухар

Людмила Прокопчук

Анотація

професор іваницька граматичний школа

У статті проаналізовано внесок доктора філологічних наук, професора Ніни Іваницької в граматичну теорію сучасної української літературної мови. Фундатор подільської граматичної школи, автор низки ґрунтовних праць, присвячених вивченню природи двоскладного речення у взаємозв'язку його формально-граматичної та семантико-синтаксичної структури, дослідник теоретичних і прикладних проблем мовознавства, Ніна Іваницька застосувала інноваційний підхід до потрактування дискусійних питань синтаксичної теорії у вищій школі, що уможливлює опанування теорії мовної системи як сукупності моделей, кожна з яких відтворює реальні мовленнєві феномени. Розробляє проблеми впровадження інформаційних технологій в освітнє середовище вищої та середньої школи в процесі вивчення української мови.

Стаття продовжує низку публікацій, у яких визначено внесок мовознавців Поділля в розроблення проблем функціонування граматичних одиниць сучасної української літературної мови, частково окреслено результати діяльності наукової граматичної школи Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Ключові слова: Ніна Іваницька, граматична система мови, член речення, повнозначне слово, семантична єдність, синтагматика, лінгводидактика.

Профессор Нина Иваницкая в плеяде подольских ученых. Уважаемому руководителю с признанием и благодарностью

Нина Кухар

Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского

Людмила Прокопчук

Винницкий государственный педагогический университет имени Михаила Коцюбинского

Аннотация

В статье проанализирован вклад доктора филологических наук, профессора Нины Иваницкой в грамматическую теорию современного украинского литературного языка. Основатель подольской грамматической школы, автор ряда основательных работ, посвященных изучению природы двусложного предложения во взаимосвязи его формальнограмматической и семантико-синтаксической структуры, исследователь теоретических и прикладных проблем языкознания Нина Иваницкая применила инновационный подход к трактовке дискуссионных вопросов синтаксической теории в высшей школе, что обеспечивает овладение теорией языковой системы как совокупности моделей, каждая из которых являет собой реальные речевые феномены. Разрабатывает проблемы внедрения информационных технологий в образовательную среду высшей и средней школы в процессе изучения украинского языка.

Статья продолжает целый ряд публикаций, в которых определен вклад языковедов Подолья в разработку проблем функционирования грамматических единиц современного украинского литературного языка, частично очерчены результаты деятельности научной грамматической школы Винницкого государственного педагогического университета имени Михаила Коцюбинского.

Ключевые слова: Нина Иваницкая, грамматическая система языка, член предложения, полнозначное слово, семантическое единство, синтагматика, лингводидактика.

Professor nina ivanytska in the community of podillian scientists. Dear leader, with respect and gratitude

Nina Kukhar

Mykhailo Kotsiubynsky State Pedagogical University of Vinnytsia

Liudmyla Prokopchuk

Mуkhailо Kotsyubinsky Vinnitsa State Pedagogical University

Abstract

Introduction. In 2021, the Scientific Grammar Center of the Faculty of Philology and Journalism of the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynsky State Pedagogical University will celebrate its 20th anniversary. Its creation was initiated by Professor N.L. Ivanytska, Doctor of Philology, together with the leading grammarians of the Institute of the Ukrainian Language of the National Academy of Sciences of Ukraine. In previous publications we have partially analyzed the main directions of the scientific activities of the Grammar Center.

Purpose. The purpose of our study is to determine the role of Nina Ivanytska, professor of the department of Ukrainian language at the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynsky State Pedagogical University, in the study of the grammatical structure of the Ukrainian language and linguodidactics.

Methods. The article employs descriptive-interpretive and analytical methods as the main ones.

Results. The multidimensional understanding of the categories of the character of syntactic units allowed Professor Nina Ivanytska to revise and deepen the established statements of the grammatical theory of Slavic studies (works "Syntax of collocations and sentences" (subsection "Composedpredicate as syntactic structure"), "Two-syllable sentence in Ukrainian", "Full-valued word of Ukrainian language in modern category dimensions", "Syntagmatics of Ukrainian verb and syntactic analyticism").

In the sphere of the scientist's interests are constantly in the practical aspects of the study of the grammatical structure of the modern Ukrainian language. Therefore, the implementation of research results in the practice of studying the Ukrainian language in different types of educational institutions is an important component of Professor Nina Ivanytska professional activities. The issue of optimizing the process of assimilation of syntactic theory by the students are devoted to the manuals "The study of sentence units in grades 4-8", "Syntax of a simple sentence. Complex cases of analysis."

The innovative approach to the interpretation of controversial issues of syntactic theory in high school is offered in the manual "Linguodidactic orientation of modern theories of categorical syntax of the Ukrainian language. Algorithms and programmed tasks", which allowed learning the theory of speech system as a set of models, each of which reproduces real speech phenomes.

The result of the long-term research of the grammatical structure of the modern Ukrainian language with the use of the achievements of computer linguistics is the monograph "Full-valued word of the Ukrainian language in the modern categorical dimensions ", which characterizes fullvalued words in the aspect of cross-level relations, categorized by the concept "autosemantism / sinsemantism mechanisms of grammaticalization of semantic unities.

Originality. The innovative syntactic and linguodidactic ideas of Professor Nina Ivanytska, a famous linguist of Podillia, are analyzed to systematize and promote the achievements of modern Ukrainian linguistics, updating the linguodidactic model, in view of the reform of the educational environment of secondary and higher education.

Conclusion. Summarizing the achievements of the Vinnytsia Mykhailo Kotsiubynsky State Pedagogical University on the eve of its glorious anniversary, it is necessary to appreciate the contribution of those supporters, whose names carve the unique scientific profile of one of the most famous institutions of higher education. Among them is Professor Nina Ivanytska, Doctor of Philology, head of the Podillia Grammar School, author of several fundamental works devoted to the features of the grammar system of the modern Ukrainian language and the specifics of studying syntactic units in the practice of secondary and higher education institutions.

Keywords: Nina Ivanytska, grammatical system of language, sentence unit, complete word, semantic unity, syntagmatics, linguodidactics.

Постановка проблеми

2021 року виповнюється 20 років від дня заснування Наукового граматичного центру факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Його створення ініціювала доктор філологічних наук, професор Н. Іваницька спільно з провідними граматистами Інституту української мови НАН України. У попередніх публікаціях ми вже частково проаналізували основні напрями наукової діяльності граматичного центру: унесок професора Петра Дудика в дослідження граматичного ладу української мови в аспекті функціонування синтаксичних одиниць, у теорію загального мовознавства на матеріалі його підручників для вищої школи «Вступ до мовознавства», «Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення (Просте речення. Еквіваленти речення)», «Стилістика української мови»; наукову спадщину М. Доленка, А. Кващука, І. Дацюка з позицій сьогодення [1, 13].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Пропонована наукова розвідка продовжує низку досліджень, присвячених граматичним концепціям подільських лінгвістів. Зокрема, теоретичні напрацювання Наукового граматичного центру схарактеризовано в статтях А. Загнітка [3], Л. Коваль [11]. Актуальні питання функціонування граматичних одиниць сучасної української мови перебувають в колі наукових пошуків доктора філологічних наук, професора І. Завальнюк [3], яка нині координує один із напрямів діяльності Наукового граматичного центру Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

Актуальність дослідження

Аналіз наукових поглядів професора Ніни Іваницької зумовлено потребою осмислення, систематизації й популяризації здобутків провідного вітчизняного граматиста, лінгводидакта.

Метою нашої розвідки є окреслення внеску професора кафедри української мови Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Ніни Іваницької в дослідження граматичного ладу української мови й лінгводидактику.

Виклад основного матеріалу дослідження

...Коли сивочола тендітна жінка поспішає до центрального входу Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, мало хто із перехожих здогадується, що йде відомий науковець, філолог, педагог Ніна Лаврентіївна Іваницька. Доктор філологічних наук, професор, відмінник освіти України, Заслужений працівник освіти України, Почесний працівник Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. З року в рік щодня торує професор Ніна Іваницька стежку до Університету і до своїх учнів. Її доля Детально про життєвий і професійний шлях професора Ніни Іваницької можна прочитати в публікаціях 1, 2, 10, 11, 13, 14. стала невід'ємною від історії університету, а щонайперше - кафедри української мови. Саме тут випускниця аспірантури доєдналася до когорти знаних українських лінгвістів: Петра Дудика, Анатолія Кващука, Митрофана Доленка, Івана Дацюка, які підтримали молодого науковця, сприяли реалізації її сміливих наукових задумів. Тут професор Ніна Іваницька продовжує готувати вчителів української мови і літератури, викладачів, кандидатів філологічних наук, докторів філософії в умовах сучасних викликів. Творча, енергійна, амбітна, вимоглива до себе і колег, у вирі мовознавчих дискусій, активний учасник граматичних форумів, семінарів, круглих столів - це все про Ніну Лаврентіївну, і це не святкова риторика, а, навпаки, лише деякі штрихи, які допомагають увиразнити науковий портрет відомого українського граматиста. Постать подільського мовознавця в сучасному науковому дискурсі асоціюється насамперед із граматичною школою, виплеканою й очолюваною професором Ніною Іваницькою вже понад двадцять років.

Зацікавленість Ніни Іваницької синтаксичними проблемами невипадкова, адже саме в царині граматики активізувалися пошуки в період деякого послаблення ідеологічного тиску на українську мову. Вітчизняні традиції, що ґрунтуються на досягненнях передовсім Харківського лінгвістичного осередку, зокрема його натхненника Олександра Потебні та його послідовників: Д. Овсянико-Куликовського, Є. Тимченка, В. Сімоновича, І. Огієнка, О. Курило, М. Сулими, М. Гладкого, знаходили продовження в працях молодих науковців: А. Грищенка, І. Вихованця, К. Городенської, П. Дудика, В. Кононенка, О. Мельничука та інших. Багатоаспектний підхід до потрактування категорійної природи граматичних одиниць уможливив розв'язання низки проблем теорії словосполучення і речення, актуалізував ті, які потребували удокладнення, а також спричинив виокремлення нових об'єктів подальших синтаксичних досліджень.

Перші наукові розвідки (серед них і кандидатська дисертація) Ніна Іваницька присвятила вивченню складеного присудка - однієї з найскладніших граматичних категорій. Незважаючи на тривалу історію вивчення, питання членів речення, зокрема синтаксичного аналітизму, завжди перебували в колі дискусійних та суперечливих. Багатоаспектне розуміння категорійної природи синтаксичних одиниць дало змогу молодому науковцеві переглянути та поглибити усталені положення граматичної теорії славістики, зокрема теорії присудків. 1975 року вийшла колективна монографія «Синтаксис словосполучення і речення» (Київ 1975), де було вміщено підрозділ «Складений присудок як синтаксична структура» (10, с. 59-85). Структурно-семантичний аналіз складеного іменного та складеного дієслівного присудів дав змогу за дистрибутивно-трансформаційними ознаками (проаналізовано увесь парадигматичний ряд уживань таких слів у мові) виокремити групу дієслів (бути, стати, залишатися, лишатися, означати, становити, зоставатися, робитися) у ролі зв'язок у складеному іменному присудку, а також визначити лексеми в ролі допоміжного дієслова в складеному дієслівному присудку (з огляду на семантику їх диференційовано на дві групи: дієслова, що виражають різні модальні відтінки, та дієслова, які показують початок, продовження дії); запропонувати критерії структурного відмежування предикативних сполук від непредикативних, синтаксично розчленованих. Важливими є зауваги щодо синтаксичного статусу присудка з нульовою зв'язкою. На переконання автора, «відсутність зв'язки в українській мові ні в якому разі не може бути кваліфікована як її пропуск, оскільки синтаксична система сучасної української мови характеризується великою частотою, звичністю та сталістю присудкових утворень з нульовою зв'язкою» [10, с. 73]. Об'єктивність таких висновкувань ґрунтується на результатах статистичних розрахунків, виконаних на базі великого матеріалу - понад 10000 складених іменних і понад 3 000 складених дієслівних присудків, дібраних із різностильових текстів.

Теоретичним проблемам синтаксису присвячена і монографія «Двоскладне речення в українській мові» (Вінниця 1986, 167 с.), у якій уперше в українському мовознавстві досліджено двоскладне речення у взаємозв'язку його формально-граматичної та семантико- синтаксичної структури. Такий підхід уможливив теоретичне обґрунтування й виокремлення основних типів формально-граматичних і семантико-синтаксичних моделей двоскладного речення, оновлення критеріїв виділення компонентів членування реченнєвої структури, удосконалення методики їх аналізу.

Недоліками традиційної моделі членів речення, на думку Ніни Іваницької, є: нездатність у межах наявної системи членів речення охопити й класифікувати всі мовленнєві елементи речення; відсутність однозначних критеріїв розмежування членів речення...; характеристика членів речення безвідносно до виявлення ознак обов'язковості - необов'язковості в синтаксичній структурі речення [5, с. 15]. Для того щоб «уніфікувати структурні особливості членів граматичного центру речення і різного роду словосполучень, транспонованих у структуру речення», автор пропонує використовувати термін «компонент», зауважуючи, що конкретизований означенням «формально-граматичний» цей термін увиразнює принцип виділення його в структурі речення: «формально-граматичний компонент», «компонент формально-граматичної структури речення», як синоніми - «синтаксичний компонент», «компонент синтаксичної структури речення» [5, с. 15].

Беручи за основу теорію позиційної структури, запропоновану І. Вихованцем, професор Ніна Іваницька виокремила синтаксичні компоненти, що становлять ієрархізовану систему: 1) підмет і присудок; 2) обов'язкові компоненти, які «беруть участь у структурному завершенні речення загалом чи його окремих компонентів»; 3) факультативні компоненти причленної залежності та детермінанти, тобто необов'язкові складники формально-граматичної структури речення [5, с. 27].

Семантико-синтаксична інтерпретація моделей двоскладних речень орієнтована на тип формально-граматичної моделі двоскладного речення з урахуванням предикативних відношень між головними компонентами та непредикативних відношень між присудком та обов'язковими компонентами приприсудкової залежності, що уможливило глибше осягнення «денотативно-референтної природи речення у взаємозв'язках його внутрішньої структури з позамовною дійсністю» [5, с. 155].

Упродовж тривалого періоду професор Ніна Іваницька керувала виконанням науково-дослідних тем «Абсолютивно-релятивні параметри повнозначних слів української та англійської мов і структура речення» (2006-2008); «Повнозначні слова української мови і структура речення» (2009-2011). Результати наукових пошуків подано в низці публікацій, серед них і праця «Синтагматика українського дієслова і синтаксичний аналітизм: монографія» (Вінниця 2012, 180 с.). У передмові автор констатує, що найменш розробленим розділом граматики залишається синтаксис, наголошуючи, що наукові дискусії зосереджено на проблемах синтаксичного аналітизму, тому предметом вивчення дослідниця обирає дієслова як специфічні класи повнозначних слів, які акумулюють ресурси для утворення аналітичних форм присудка. Уражає скрупульозний, подекуди прискіпливий розгляд професором Ніною Іваницькою класичних наукових джерел, сміливе потрактування й аргументована критика усталених положень синтаксичної теорії, презентованої постатями О. Востокова, О. Потебні, І. Распопова, Р. Мразека та ін.

Теоретичні висновки автора ґрунтуються на впорядкованому реєстрі дієслівних словоназв (1500 одиниць) із обов'язковими поширювачами, виявленими внаслідок застосування дистрибутивно-трансформаційних прийомів структурного методу на різностильовому реченнєвому матеріалі. Висунувши гіпотезу щодо прямої відповідності між ступенем вияву семантико-граматичної єдності сполук «дієслово + дієслово-інфінітив» та їхньою синтаксичною функцією, дослідниця експериментально виокремила групи предикатних і непредикатних семантичних єдностей з інфінітивним компонентом. Це також уможливило встановлення критеріїв класифікації таких семантичних єдностей.

У монографії подано також характеристику аналітичних присудкових конструкцій з дієслівною словоназвою бути, стати, залишитися, лишатися, зостатися. Дослідниця аргументовано доводить, що інтегральна функція дієслова - реалізація синтагматичних відношень - уможливлює їхнє ранжування за ознакою автосемантизм / синсемантизм, водночас забезпечуючи участь в утворенні аналітичних компонентів формально-граматичної структури речення.

У колі інтересів професора Ніни Іваницької постійно перебувають і практичні аспекти вивчення граматичного ладу сучасної української мови. Тому впровадження результатів досліджень у практику вивчення української мови в різних типах навчальних закладів - важливий складник професійної діяльності науковця. Допомогти вчителеві-словеснику вдосконалити методику роз'яснення учням складних питань синтаксичного аналізу покликаний посібник «Вивчення членів речення у 4-8 класах» (Київ 1982, 144 с.), який, окрім теоретичних відомостей про члени речення, уміщує дидактичні матеріали для використання на уроках та під час проведення факультативних занять.

Навчально-методичний посібник «Синтаксис простого речення. Складні випадки аналізу» (Київ 1989, 63 с.) зорієнтований на оптимізацію процесу засвоєння синтаксичної теорії здобувачами вищої освіти, про що свідчать назви параграфів - Вплив лексичного значення на його синтаксичну роль у реченні, Додаткові прийоми розмежування членів речення, Складні випадки аналізу підмета, Складні випадки розмежування другорядних членів речення тощо [9, с. 63].

Навчальний посібник «Лінгводидактична зорієнтованість сучасних теорій категорійного синтаксису української мови. Алгоритми й програмовані завдання» (Вінниця 2012, 194 с.) вийшов дуже невеликим накладом задовго до формату дистанційного навчання і масової цифровізації освітнього середовища. Може видатися проявом наукової інтуїції звернення професора Ніни Іваницької до алгоритмування в аспекті проблемного навчання мови з визнанням пріоритету пошукових методик для формування критичного мислення здобувача вищої освіти. Проте ще з початку 90-х рр. ХХ ст. за ініціативою професора Ніни Іваницької викладачі кафедри української мови Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського зосередили свої наукові пошуки навколо проблеми комп'ютерного забезпечення навчання української мови (Іваницька Н.Л. Комп'ютерне освоєння шкільного курсу української мови: звіт про виконання держбюджетної науково-дослідної теми за замовленням MHO України. Київ, 1993. 211 с.). Найбільш значущими були такі праці:

Іваницька Н.Л. Українська мова. Морфологія. Частини мови: пакет навчально-контролюючих програм для школи. Вінниця: ВДПІ, 1993. 303 с.

Іваницька Н.Л., Лапшина І.М., Нестеренко І.Я. Електронна версія посібника: Українська мова. Фонетика. Графіка. Дидактичні ігри з комп'ютерним забезпеченням: посібн. для школи. Вінниця Україночка, 1993. 101 с.

Іваницька Н.Л., Лапшина І.М., Павликівська Н.М. Українська мова. Комп'ютерні технології вивчення мови (алгоритми, програмовані завдання): посібн. для вузу. Вінниця: ВДПІ, 1994. 101 с.

До того ж два проекти з проблем комп'ютерного освоєння української мови під керівництвом професора Ніни Іваницької та в співавторстві з доц. Лапшиною І.М. 1995 року посіли призові місця на конкурсі, зініційованому Міністерством освіти України та міжнародним фондом «Відродження» у рамках програми «Трансформація гуманітарної освіти в Україні» [15, с. 7].

Посібник «Лінгводидактична зорієнтованість сучасних теорій категорійного синтаксису української мови. Алгоритми й програмовані завдання» структуровано такими підрозділами: Денотативна природа повнозначного слова; Автосемантичні / синсемантичні повнозначні слова. Дієслівний автосемантизм / синсемантизм; Семантична єдність повнозначних слів. Експлікатори семантичних єдностей; Компоненти формально- синтаксичної структури речення; Формально-синтаксичні моделі простого речення дієслівної будови [6].

Новаторським постає запропонований інноваційний підхід до потрактування дискусійних питань синтаксичної теорії у вищій школі, він уможливлює опанування теорії мовної системи як сукупності моделей, кожна з яких відтворює реальні мовленнєві феномени. Вибір алгоритму залежить від мети заняття й обраних викладачем методичних прийомів вивчення лінгвального матеріалу. Застосування елементів алгоритмування в освітньому середовищі сприяє виробленню в здобувачів вищої освіти філологічних спеціальностей таких компетенцій: здатності до узагальнення, продукування оригінальних ідей, швидкості й цілеспрямованості дій, гнучкості мислення, критичності й самокритичності тощо.

До того ж теоретичний зміст і дидактичні матеріали є особливо важливими для практичного застосування в ракурсі підготовки учнів до ЗНО, навчання української мови в профільній школі, підвищення кваліфікації вчителів української мови, до прикладу, алгоритм виокремлення типів присудків аналітичної будови, визначення синтаксичних функцій інфінітивних форм у системі компонентів простого речення та ін.

Підсумком тривалих досліджень граматичного ладу сучасної української мови із залученням досягнень комп'ютерної лінгвістики стала монографія «Повнозначне слово української мови в сучасних категорійних вимірах» (Вінниця 2017, 266 с.). Визнаючи категорійний синтаксис вершинним рівнем граматики, автор зараховує до цієї підсистеми повнозначні слова з їхньою головною домінантою - «здатністю сполучатися одне з одним через наявність у них внутрішніх складових (сем), здатних певним чином реалізуватися в межах самого слова чи в його сполучувальних можливостях із іншими словами для номінації відповідних денотатів» (7, с. 25). Багатий емпіричний матеріал (50000 реченнєвих конструкцій) забезпечив виокремлення значень та значеннєвих варіантів повнозначних слів, спричинених їхнім функціонуванням у системі сучасної української мови, зокрема дією екстралінгвальних чинників. Звертаючись до Словника української мови в 11 томах, автор висновкує, що лінгвальна природа абсолютивних і релятивних лексем репрезентована в українській лесикографії досить об'єктивно. До того ж характеристика повнозначних слів в аспекті міжрівневих відношень, категоризованих поняттям «автосемантизм / синсемантизм» уможливлює виявлення механізмів граматикалізації семантичних єдностей.

У першому розділі монографії - «Лінгвальна сутність денотативного підходу до вивчення повнозначного слова» - професор Ніна Іваницька детально характеризує денотативний компонент семантики іменникових, прикметникових та дієслівних словоназв, ураховуючи загальнофілософські принципи онтологічного розчленування предметів, ознак, дій, станів тощо, а також традиційні концепції частиномовної системи сучасної української мови. Прикметною в умовах термінологічних інновацій є увага дослідниці до металінгвістичного аспекту проблеми повнозначних словоназв: виокремлення повнозначних / неповнозначних, абсолютних і відносних значень слів, абсолютивні і релятивні слова, валентність, ступінь семантичної наповнення лексеми.

У другій частині монографії - «Деякі особливості повнозначного слова в номінуванні денотата» - подано вичерпний аналіз повнозначних словоназв в аспекті ономасіології, термінології, лінгвістичного моделювання. Третій і четвертий розділи присвячено граматичній інтерпретації словоназв як елементів словосполучення та компонентів реченнєвої будови. Залишаючись послідовником концепції Празького лінгвістичного осередку щодо рівневої (ярусної) природи мовної системи, складники якої перебувають у послідовній, ієрархічній залежності, визнаючи структурні (дистрибутивний, трансформаційний) прийоми основними для виокремлення та інтерпретації повнозначних словоназв, Ніна Іваницька розглядає повнозначні номінації в динаміці, проєктуючи перспективи їхнього уживання в граматичних одиницях.

Теоретичні міркування тісно пов'язані з прикладним виявом повнозначних слів: автор схарактеризувала основні формально-граматичні реченнєві моделі (двоскладні речення дієслівного типу без обов'язкових прислівних приприсудкових компонентів; односкладні речення дієслівного типу з обов'язковими прислівними приприсудковими компонентами; двоскладні речення недієслівного типу без обов'язкових прислівних компонентів приприсудкової залежності; двоскладні речення недієслівного типу з обов'язковими прислівними компонентами приприсудкової залежності). Закцентуємо також на розлогій характеристиці специфічних мовних одиниць граматичної системи: дуплексива, детермінанта, факультативного компонента прислівної залежності.

Висновки дослідження та перспективи подальших наукових розвідок

Підсумовуючи здобутки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського в царині реалізації основних напрямів діяльності граматичного центру напередодні славного ювілею університету, маємо поцінувати внесок тих сподвижників, чиї імена вирізьблюють неповторний науковий профіль одного з найбільш відомих закладів вищої освіти. З-поміж них - професор Ніна Іваницька, доктор філологічних наук, очільник подільської граматичної школи, автор низки фундаментальних праць, присвячених питанням природи граматичної системи сучасної української мови й особливостям вивчення синтаксичних одиниць у практиці закладів середньої та вищої освіти. Новаторські синтаксичні та лінгводидактичні ідеї відомого подільського мовознавця, переконані, потребують подальшого уважного прочитання, аналізу й узагальнення, що, сподіваємося, реалізують учні та послідовники.

Література

1. Богатько В., Завальнюк І., Кухар Н. Проблеми граматичної системи сучасної української мови в науковій спадщині професора Петра Дудика (до 95-річчя від дня народження). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство). 2021. № 32. С. 16-29.

2. Вихованець І.Р. Іваницька Ніна Лаврентіївна. Українська мова: енциклопедія. Київ: Вид-во «Укр. енцикл. ім. М.П. Бажана», 2002. С. 197.

3. Загнітко А., Балко М. Іваницька Ніна Лаврентіївна. Українська граматика в іменах: енциклопедичний словник-довідник: науково-довідкове видання. Донецьк: ДонНУ, 2013. С. 148-151.

4. Іваницька Н.Л. Вивчення членів речення у 4-8 класах. Київ: Радянська школа, 1982. 144 с.

5. Іваницька Н.Л. Двоскладне речення в українській мові. Київ: Вища школа, 1986. 167 с.

6. Іваницька Н.Л. Лінгводидактична зорієнтованість сучасних теорій категорійного синтаксису української мови. Алгоритми й програмовані завдання. Вінниця: ВДПУ, 2012. 194 с.

7. Іваницька Н.Л. Повнозначне слово української мови в сучасних категорійних вимірах: монографія. Вінниця: Нілан-ЛТД, 2017. 266 с.

8. Іваницька Н.Л. Синтагматика українського дієслова і синтаксичний аналітизм: монографія. Вінниця: ВДПУ, 2012. 180 с.

9. Іваницька Н.Л. Синтаксис простого речення. Складні випадки аналізу: навч.-метод. посібник. Київ: Вища школа, 1989. 63 с.

10. Іваницька Н.Л. Складений присудок в українській мові. Синтаксис словосполучення і простого речення (синтаксичні категорії і зв'язки) / відп. ред. М.А. Жовтобрюх. Київ: Наукова думка, 1975. 221 с.

11. Коваль Л.М. У вирі праці: з нагоди ювілею Ніни Лаврентіївни Іваницької. Рідний край: альманах Полтавського державного педагогічного університету. 2010. № 1 (22). С. 81-85.

12. Кочан І., Захлюпана Н. Українська лінгводидактика в іменах: словник-довідник. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2011. С. 79-80.

13. Кухар Н., Прокопчук Л. Усе іде, але не все минає... (портрети подільських науковців - 85-річчю від дня заснування кафедри української мови Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство). 2017. № 25. С. 259-265.

14. Ніна Лаврентіївна Іваницька: біобібліографічний покажчик. ВДПУ ім. М. Коцюбинського. Відп. за вип. В.С. Білоус. Вінниця, 2016. 36 с.

15. Руснак І.Є. Наукова граматична школа професора Іваницької Ніни Лаврентіївни. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імень Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство): зб. наук. праць / гол. ред. Н.Л. Іваницька. Вінниця, 2012. Вип. 15. С. 3-16.

References

1. Bohatko V., Zavalniuk I., Kukhar N. Problemy hramatychnoi systemy suchasnoi ukrainskoi movy v naukovii spadshchyni profesora Petra Dudyka (do 95-richchia vid dnia narodzhennia). Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Filolohiia (movoznavstvo). 2021. № 32. S. 16-29.

2. Vykhovanets I.R. Ivanytska Nina Lavrentiivna. Ukrainska mova: entsyklopediia. Kyiv: Vyd-vo «Ukrainska entsyklopediia im. M.P. Bazhana», 2002. S. 197.

3. Zahnitko A., Balko M. Ivanytska Nina Lavrentiivna. Ukrainska hramatyka v imenakh: entsyklopedychnyi slovnyk-dovidnyk: naukovo-dovidkove vydannia. Donetsk: DonNU, 2013. S. 148-151.

4. Ivanytska N.L. Vyvchennia chleniv rechennia u 4-8 klasakh. Kyiv: Radianska shkola, 1982. 144 s.

5. Ivanytska N.L. Dvoskladne rechennia v ukrainskii movi. Kyiv: Vyshcha shkola, 1986. 167 s.

6. Ivanytska N.L. Linhvodydaktychna zoriientovanist suchasnykh teorii katehoriinoho syntaksysu ukrainskoi movy. Alhorytmy y prohramovani zavdannia. Vinnytsia: VDPU, 2012. 194 s.

7. Ivanytska N.L. Povnoznachne slovo ukrainskoi movy v suchasnykh katehoriinykh vymirakh: monohrafiia. Vinnytsia : Nilan-LTD, 2017. 266 s.

8. Ivanytska N.L. Syntahmatyka ukrainskoho diieslova i syntaksychnyi analityzm: monohrafiia. Vinnytsia : VDPU, 2012. 180 s.

9. Ivanytska N.L. Syntaksys prostoho rechennia. Skladni vypadky analizu: navch.-metod. posibnyk. Kyiv: Vyshcha shkola, 1989. 63 s.

10. Ivanytska N.L. Skladenyi prysudok v ukrainskii movi. Syntaksys slovospoluchennia i prostoho rechennia (syntaksychni katehorii i zviazky) / M.A. Zhovtobriukh (vidp. red.). Kyiv: Naukova dumka, 1975. 221 s.

11. Koval L.M. U vyri pratsi: z nahody yuvileiu Niny Lavrentiivny Ivanytskoi. Ridnyi krai: almanakh Poltavskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu. 2010. № 1 (22). S. 81-85.

12. Kochan I., Zakhliupana N. Ukrainska linhvodydaktyka v imenakh: slovnyk-dovidnyk. Lviv: LNU imeni Ivana Franka, 2011. S. 79-80.

13. Kukhar N., Prokopchuk L. Use ide, ale ne vse mynaie... (portrety podilskykh naukovtsiv - 85-richchiu vid dnia zasnuvannia kafedry ukrainskoi movy Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: Filolohiia (movoznavstvo). 2017. № 25. S. 259-265.

14. Nina Lavrentiivna Ivanytska: biobibliohrafichnyi pokazhchyk. VDPU im. M. Kotsiubynskoho. Vidp. za vyp. V.S. Bilous. Vinnytsia, 2016. 36 s.

15. Rusnak I.Ye. Naukova hramatychna shkola profesora Ivanytskoi Niny Lavrentiivny. Vinnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet im. M. Kotsiubynskoho. Naukovi zapysky. Seriia: Filolohiia (movoznavstvo): zb. nauk. prats / hol. red. N.L. Ivanytska. Vinnytsia, 2012. Vyp. 15. S. 3-16.

Размещено на Allbest.ru