Стратегії виживання українського селянства в умовах голоду 1946–1947 рр. (на прикладі с. Коврай)

Механізм творення голоду та основні стратегії виживання, практики пристосування населення у період повоєнної кризи. Репресивний тиск на українське село у перші повоєнні роки адміністративно-командної системи, її податкової та хлібозаготівельної політики.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 23.05.2023
Размер файла 26,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський кооперативний інститут бізнесу і права

Стратегії виживання українського селянства в умовах голоду 1946-1947 рр. (на прикладі с. Коврай)

Юлія Руденко,

кандидат історичних наук, доцент кафедри соціально-гуманітарних дисциплін

м. Київ

Анотація

У статті на прикладі с. Коврай Золотоніського району Черкаської області за допомогою залучення матеріалів усної історії - спогадів очевидців голоду 1946-1947 рр., розміщених в музеї «Пам'ять» та зібраних автором у ході дослідження, фондів архіву Коврайської сільської ради, зокрема погосподарських книг, на основі опрацьованої літературної бази розкрито механізм творення голоду та розглянуто основні стратегії виживання, практики пристосування населення у період повоєнної кризи. Методологічна основа наукового дослідження базується на загальнонаукових принципах аналізу та синтезу, методі критичного та щільного прочитання джерел. Досліджено, що головна причина голоду 1946-1947 рр. мала не природний характер, творцем його став радянський тоталітарний режим. Українське село у перші повоєнні роки перебувало під репресивним тиском адміністративно-командної системи, її податкової та хлібозаготівельної політики. Проте, нічого не вклавши в розвиток, держава викачувала з нього все, що могла. Голод в колоніально залежній Україні був штучним. Основними стратегіями виживання були взаємопідтримка і винахідливість. Найбільш поширені способи вижити були безпосередньо пов'язані із спробами знайти будь-яку доступну їжу. Позбавлені продовольчих ресурсів люди намагалися вижити, харчуючись здавалося б, непридатною для вживання їжею. Місцева влада в особах голів колгоспів робили спроби надавати голодуючим родинам підтримку, організовувала колективне харчування для колгоспників та школярів. Селяни чинили пасивний опір владі, звертаючись із скаргами до органів влади, намагаючись вкрасти на полі колосок чи качан кукурудзи, порушували законодавство, втікаючи у міста, не виконуючи плану трудоднів і натурального податку. Голод 1946-1947 рр. призвів не лише до фізичного знищення та знущання над селянами, а й завдав шкоди їх духовній основі, руйнував національну ідею та національну свідомість. Крім смертей та хронічних хвороб людей, голод спричинив масове сирітство, безпритульність дітей та зростання серед них злочинності. Сильне і тривале голодування придушувало нормальні людські відчуття.

Ключові слова: Коврай, голод 1946-1947 рр., повоєнний період, селянство, стратегії виживання.

Abstract

Yuliia Rudenko,

Candidate of Historical Sciences, Associate Professor at the Department of Social Sciences and Humanities

Kyiv Cooperative Institute of Business and Law (Kyiv, Ukraine)

Strategies of survival of the Ukrainian peasantry in the conditions of the famine of 1946-1947 (example of Kovrai village)

In the article, on the example of Kovrai village of Zolotonosha district of Cherkasy region, with the help of oral sources of history - memoirs of eyewitnesses of the famine of1946-1947, located in the museum «Memory» and collected by the author during the study, archives of Kovrai village council, including farm books, based on processed literature, the mechanism of a man-made famine is revealed, and basic strategies of survival, adaptation practices of the population during the post-war crisis are considered. The methodological basis of scientific research is based on general scientific principles of analysis and synthesis, the method of critical and dense reading of sources. It has been established that the main cause of the famine of1946-1947 was not natural, it was orchestrated by the Soviet totalitarian regime. During the first postwar years, the Ukrainian peasants were under the repressive pressure from the administrative-command system, its tax and grain procurement policies. However, without investing anything in its development, the state expropriated everything it could. The famine in colonial-dependent Ukraine was artificial. The main survival strategies were mutual support and ingenuity. The most common ways to survive were directly related to the attempts of finding any available food. Deprived of food resources, people tried to survive by eating products seemingly unfit for consumption. Local authorities, represented by the heads of collective farms, tried to support the starving families by providing meals for collective farmers and schoolchildren. Peasants passively resisted the government, complaining to the authorities, trying to steal ears of corn or cobs in the field, breaking the law, fleeing the city, notfollowing the plan of working days and taxes in kind. The famine of1946-1947 not only led to the physical destruction and bullying of the peasants, but also damaged their spiritual foundation, destroyed the national idea and national consciousness. In addition to deaths and chronic diseases, famine has led to mass orphanhood, homelessness and crime. Strong and prolonged starvation suppressed normal human feelings.

Key words: Kovrai, famine of1946-1947, post-war period, peasantry, survival strategies.

Основна частина

Постановка проблеми. Із здобуттям незалежності в Україні спостерігається високий суспільний та науковий інтерес до історії держави, зокрема її маловідомих трагічних сторінок. Тематика голоду стала однією із центральних в сучасній українській історичній науці та ключовим елементом державної політики пам'яті. У ХХ ст. Україна тричі пройшла через масовий голод. І всі три рази за радянського режиму. Проблема голоду 1946-1947 рр. залишається ще не досить вивченою. Особливо потребує уваги дослідників її регіональний аспект. Тому, на наш погляд, є актуальним з'ясування стратегій виживання українського селянства у 1946-1947 рр. на прикладі с. Коврай Золотоніського району Черкаської області (на той час Золотоніського повіту Полтавської області).

Аналіз досліджень. Основу джерельної бази дослідження складає «Книга спогадів» музею «Пам'ять», яка містить спогади жителів с. Коврай про голод 1946-1947 рр. Важливим джерелом інформації стали фонди архіву сільської ради с. Коврай, зокрема погосподарські книги 1946-1947 рр., які дають чітку картину соціально - демографічної ситуації. Використано свідчення очевидців, зібрані автором в ході дослідження, документи сімейних архівів опитаних жителів села. Разом з офіційними документами, матеріалами періодичних видань вони дають змогу відтворити картину подій на макрорівні долі окремої людини, родини, населеного пункту.

Мета статті - на основі джерельної та історіографічної бази на прикладі с. Коврай Золотоніського району Черкаської області розкрити стратегії виживання селянства під час голоду 1946-1947 рр.

Виклад основного матеріалу. Вже навесні 1946 р. українське село відчуло початок голоду. У спеціальному повідомленні МВС УРСР ЦК КП(б) У про скарги громадян областей України на тяжкий продовольчий стан, опухання та смертність від голоду (під грифом «Совершенно секретно») від 11 червня 1946 р. вказано: «Військовою цензурою МВС УРСР в процесі перегляду поштової кореспонденції за період з 10 квітня по 15 травня 1946 р. виявлено 7330 листів від цивільного насе - леня ряду областей УРСР із скаргами на продовольчі ускладнення. Автори листів скаржаться на те, що переживають продовольчі ускладнення в зв'язку з відсутністю хліба та інших продуктів, що мають місце навіть смертні випадки» (Україна: Хроніка ХХ ст., 2005: 24). 16 таких листів надійшло із Полтавської області (Історія України, 2004: 321).

27 вересня 1946 р. Рада Міністрів СРСР та ЦК ВКП(б) прийняли постанову «Про економію у витрачанні хліба» (Україна: Хроніка ХХ ст., 2005: 39-40), відповідно до якої зменшувалась кількість осіб, які забезпечувались хлібними картками. В Україні були позбавлені хлібних карток 3 млн 634 тис. 500 осіб, з них 2 млн 892 тис. 100 осіб - мешканці сільської місцевості. Тобто, з централізованого постачання найбільше було знято селян - виробників хліба (Веселова, 2004).

Примусове вилучення хліба з українського села у 1946 р., вивезення до Москви і Ленінградапродовольства призвело до масової трагедії на значній території України - 16 областей потерпали від голоду та недоїдання. Пік опухань і смертності припав на весну-літо 1947 р. Як говорили очевидці, так не потерпали навіть в роки окупації. Страшне лихо було обумовлене соціально-політичними чинниками. Людей системно і послідовно позбавляли продовольства, засобів існування. Посилання на нищівні наслідки війни виглядали цинічно в умовах жахливого податкового тиску, відвертого позбавлення селян хліба, молока, м'яса. Проте знесилені люди продовжували працювати в колгоспах, провели весняну посівну кампанію й жнива (Веселова, 2004).

Здавши все державі, люди змушені були їсти картопляне лушпиння, макуху, жом, м'ясо загиблих тварин, листя та цвіт дерев, траву. Від недоїдання люди в селі пухли, але не помирали (Шей - міна). Спогади очевидців повоєнного голоду є одним із небагатьох джерел інформації про повсякдення селян у 1946-1947 рр. Проаналізувавши їх, бачимо, що найбільш поширені способи вижити були безпосередньо пов'язані із спробами знайти будь-яку доступну їжу. Більшість спогадів засвідчує повну відсутність продуктів харчування у селян. Відібраний владою хліб вони повинні були компенсувати іншими харчовими продуктами. Спочатку це були овочі з городів, корови, кози, птиця, а потім й усі тварини, що залишались у селах. Після цього їстівними вважались трава, лобода, коріння дерев та ховрахи.

Люди відкопували мерзлу картоплю, буряки, що лишилися на полі після збирання врожаю. А навесні намагалися порятуватися щавлем, конюшиною. У багатьох областях України їли дрібних гризунів, собак, котів (Грабовський, 2011).

Вважалося щастям віднайти у полі колосок, але впійманим загрожувало покарання. У міру накопичення арештованих селян за украдений колосок, буряк чи ще за якусь дрібну провину, їх відправляли до залізничних станцій. А звідти дорога пролягала на будови комунізму. Таких засуджених в селі було чимало. Василенко А.М. разом із 12-річним сином Олексієм із залізничної станції Золотоноша були відправлені в Магадан. Пізніше в цьому ж напрямку вивезли родину Педько Г. І. Вони повернулися додому в 1954 р. (Василенко: 132).

Багато сімей селян на роботу ходили пухлими. Особливо важкою була весна 1947 р. Коврайці дочекались, коли в колгоспі на початку весни відкриють яму біля току, де взимку зберігалася картопля, але її керівництво колгоспу здало в рахунок держпоставок. Діти накидалися на гнилу перебрану картоплю, хватали, ховали в торбинки і кар - мани. Із цієї картоплі пекли макорженики (Колісніченко: 39). Надія вижити з'явилась із появою молодої кропиви, потім лободи, щириці, а пізніше й болотної рослинності.

Для дітей у школі с. Коврай варили затірку. Давали один раз на день. Цікавий спогад Бруса В. І.: «В нашій сім'ї було троє дітей. Батька репресовано у 1938 р., розстріляно в Черкасах. Мати ледве могла нас прогодувати. Сама пухла ходила, а нас вберегла. Вчителька оголосила, що нас у школі будуть підгодовувать. Ми не могли діждатися. На другий день наварили в столовій казан затірки. І я побіг. Але мені сказали: ти не будеш їсти, ти син врага народу. Я ці слова чую і зараз… А як хотіли мене нагородити орденом у 1974 р. за високі показники в роботі, то бригадир поїхав у райком партії і каже: «не награждайте його, він син врага народу» (Брус: 143).

Коли становище стало особливо жахливим, український уряд 3 березня 1947 р. організував державну допомогу голодуючим - виділив 140 млн крб для організації безкоштовного харчування населення на польових роботах. Для багатьох селян порятунком від голодної смерті були пайки хліба, які вони отримували за роботу під час весняно-польових робіт - по 300 г. хліба на працюючого в полі (Шейміна). Весняні польові роботи змусили керівництва районів дали дозвіл головам колгоспів варити і роздавати затірку. Але не всім, а лише тим, хто виходив на роботу. На колгоспному дворі встановлювався великий казан. У ньому кип'ятилась вода, підсолювалась, засипалося трохи борошна (60 г. на душу) і старанно розмішувалось. Така страва врятувала не одного від опухання та смерті (Брус: 143).

Мельник Л.Ю., за розповідями матері, назвала харчі, які вживали в родині, щоб уникнути смерті: «Під час голоду їли цвіт акації. Це нам навіть подобалося. Мати сушила лушпиння з картоплі, перетирала і з цього пекла млинці. Щоб вийшла перепічка, треба було змолоти відро картопляного лушпиння, добавити тертого буряка і перемішати з водою» (Мельник: 3).

Сільській жінці, яка втратила на фронті чоловіка, треба було врятуватися не тільки від голоду, а й від холоду - не дати замерзнути дітям в нето - пленій хаті. Дочекавшись ночі вони вирушали у віддалені від села поля по кулі соломи чи соняшнику. «Треба було зробити не одну ходку, щоб натопити піч. Знесилені переносили на плечах в'язки топлива. Добре, коли вдавалося вкрасти й буряків з кагату» (Різник: 45), (Крипиця: 46).

Біля села «люди відкривали кагати з гнилою картоплею і в тому смороді шукали хоч якийсь наїдок. Картопля вистрілювала таким білим крохмалем. Приносили додому і варили, як подобу киселю, хто мав сили туди добратися. А мама говорила, що повзли обезсилені до болота і три дні там жили і їли все, що зазеленіло, а назад вже вертали до хати своїм ходом. А коли почали в полі колоситися зернові, то бабуся в пазуху начухру - вала колосків з вівса і дома заварювала для сім'ї. Та коли були на роботі, то діти відкрили чулан і так об'їлися, що ледве живі залишились» (Крипиця: 46).

Родинна взаємодопомога була одним із способів виживання. За спогадами солдатської вдови Різник С.Л., вона та її троє дітей рятувалися учительським пайком, яким ділилася з нею рідна сестра. Вона завжди казала: «Не доведи Господи такого горя без хазяїна». Різник С.Л. була швачкою (Погосподарська книга 1946-1947 рр.: 127), вміла кроїти і шити, і це ремесло також було засобом виживання. За пошив спідниці чи кофточки жінки давали їй якісь продукти. Умінням шити валянки заробляв на харчі Лісовий П.М. (Різник: 45).

За спогадами очевидців у період голоду в село заїздили чужі люди в пошуках харчів. Пам'ятають жінку «кацапку», яка гарно і швидко мазала за продукти харчування (Крипиця: 46).

Від недоїдання населення українських сіл масово хворіло на дистрофію, особливо страждали діти й літні люди. У переповнених лікарнях не вистачало продуктів харчування. Близько 100 тис. осіб перебували у тяжкому стані, але не могли бути госпіталізованими, бо не вистачало лікарняних ліжок. До травня 1947 р. в Україні було зареєстровано понад 900 тис. хворих на цю недугу, а до літа - понад мільйон (Шейміна).

Хлібозаготівельний план з урожаю 1947 р. було виконано на 100%. Але українське село так і не отримало продовольчої допомоги. Керівництво області знало про тяжку ситуацію, що складалася на селі, але намагалося її вирішити не наданням продовольства чи пайків, не економічними методами, а ідеологічними, тобто підняти ентузіазм голодуючих селян читанням їм лекцій (Шейміна). В село приїздили лектори із с. Гельмязів (Москаленко: 112).

Висновки. Таким чином, опрацювавши наявну джерельну та літературну базу, ми дійшли до висновків, що головна причина голоду 1946-1947 рр. мала не природний характер, творцем його став радянський тоталітарний режим. Українське село у перші повоєнні роки перебувало під репресивним тиском адміністративно-командної системи, її податкової та хлібозаготівельної політики. Проте, нічого не вклавши в розвиток, держава викачувала з нього все, що могла. Голод в колоніально залежній Україні був штучним.

Основними стратегіями виживання були взаємопідтримка і винахідливість. Найбільш поширені способи вижити були безпосередньо пов'язані із спробами знайти будь-яку доступну їжу. Позбавлені продовольчих ресурсів люди намагалися вижити, харчуючись здавалося б, непридатною для вживання їжею. Місцева влада в особах голів колгоспів робили спроби надавати голодуючим родинам підтримку, організовувала колективне харчування для колгоспників та школярів.

Селяни чинили пасивний опір владі, звертаючись із скаргами до органів влади, намагаючись вкрасти на полі колосок чи качан кукурудзи, порушували законодавство, втікаючи у міста, не виконуючи плану трудоднів і натурального податку.

Голод 1946-1947 рр. призвів не лише до фізичного знищення та знущання над селянами, а й завдав шкоди їх духовній основі, руйнував національну ідею та національну свідомість. Крім смертей та хронічних хвороб людей, голод спричинив масове сирітство, безпритульність дітей та зростання серед них злочинності. Сильне і тривале голодування придушувало нормальні людські відчуття.

Список використаних джерел

голод повоєнний український село

1. Брус В.І., 1937 р. н., с. Коврай. Спогади. Книга спогадів. Музей «Пам'ять». С. 143.

2. Василенко Г Г, 1943 р. н., с. Коврай. Спогади. Книга спогадів. Музей «Пам'ять». С. 132.

3. Веселова О.М. Голод 1946-1947 років в УРСР Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д. / Редкол.: В.А. Смо - лій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. Київ: В-во «Наукова думка», 2004. 688 с. URL: http:// www.history.org.ua/? termin=Golod_1946_1947

4. Грабовський С. Голод 1946-го поклав мільйони українців на жертовник «холодної війни». Український тиждень. 26.11.2011. URL: https://tyzhden.ua/History/36238

5. Історія України: Хрестоматія у двох частинах. Ч. 2. Київ: ТОВ «Альтерпрес», 2004. 592 с.

6. Колісніченко В.П., 1946 р. н., с. Коврай. Спогади. Книга спогадів. Музей «Пам'ять». С. 39.

7. Крипиця Ф.Д., 1912 р. н., с. Коврай. Спогади. Книга спогадів. Музей «Пам'ять». С. 46.

8. Мельник Л.Ю., 1943 р. н., с. Коврай. Спогади. Польові дослідження автора. 4 с.

9. Москаленко Г І., 1938 р. н., с. Коврай. Спогади. Книга спогадів. Музей «Пам'ять». С. 112.

10. Погосподарська книга 1946-1947 рр. Книга 2. Архів Коврайської сільської ради. С. 127.

11. Різник С.Л., 1912 р. н., с. Коврай. Спогади. Книга спогадів. Музей «Пам'ять». С. 45.

12. Україна: Хроніка Хх ст.: Роки 1946-1960: Довідкове видання: У 2 ч. Ч. 1. 1946-1952. К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. С. 24, 39, 40. URL: http://history.org.ua/LiberUA/966-02-3918-1/966-02-3918-1.pdf

13. Шейміна Н.М. Голодні роки (1946-1947) в Україні. URL: http://www.museum.dp.ua/article0208.html

References

1. Brus V.I., 1937 r. n., s. Kovrai. Spohady [Memories]. Knyha spohadiv. Muzei «Pamiat». S. 143 [in Ukrainian].

2. Vasylenko H.H., 1943 r. n., s. Kovrai. Spohady [Memories]. Knyha spohadiv. Muzei «Pamiat». S. 132 [in Ukrainian].

3. Veselova O.M. Holod 1946-1947 rokiv v URSr [The famine of 1946-1947 in the URSR]. Entsyklopediia istorii Ukrainy: T. 2: H-D. / Redkol.: V.A. Smolii (holova) ta in.; Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy. Kyiv: V-vo «Naukova dumka», 2004. 688 s. URL: http://www.history.org.ua/? termin=Golod_1946_1947 [in Ukrainian].

4. Hrabovskyi S. Holod 1946-ho poklav miliony ukraintsiv na zhertovnyk «kholodnoi viiny» [The famine of 1946 put millions of Ukrainians on the altar of the «cold war»]. Ukrainskyi tyzhden. 26.11.2011. URL: https://tyzhden.ua/ History/36238 [in Ukrainian].

5. Istoriia Ukrainy: Khrestomatiia u dvokh chastynakh. Ch. 2 [History of Ukraine: A textbook in two parts. Part 2]. Kyiv: TOV «Alterpres», 2004. 592 s. [in Ukrainian].

6. Kolisnichenko V.P., 1946 r. n., s. Kovrai. Spohady [Memories]. Knyha spohadiv. Muzei «Pamiat». S. 39 [in Ukrainian].

7. Krypytsia F.D., 1912 r. n., s. Kovrai. Spohady [Memories]. Knyha spohadiv. Muzei «Pamiat». S. 46 [in Ukrainian].

8. Melnyk L. Yu., 1943 r. n., s. Kovrai. Spohady [Memories]. Polovi doslidzhennia avtora. 4 s. [in Ukrainian].

9. Moskalenko H.I., 1938 r. n., s. Kovrai. Spohady [Memories]. Knyha spohadiv. Muzei «Pamiat». S. 112 [in Ukrainian].

10. Pohospodarska knyha 1946-1947 rr. Knyha 2 [Economic book of 1946-1947. Book 2]. Arkhiv Kovraiskoi silskoi rady. S. 127 [in Ukrainian].

11. Riznyk S.L., 1912 r. n., s. Kovrai. Spohady [Memories]. Knyha spohadiv. Muzei «Pamiat». S. 45 [in Ukrainian].

12. Ukraina: Khronika ХХ st.: Roky 194б-19б0: Dovidkove vydannia: U 2 ch. Ch. 1. 1946-1952 [Ukraine: Chronicle of the XX century: Years 1946-1960: Reference edition: In 2 parts. Part 1. 1946-1952]. K.: In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 2005. S. 24, 39, 40. URL: http://history.org.ua/LiberUA/966-02-3918-1/966-02-3918-1.pdf [in Ukrainian].

13. Sheimina N.M. Holodni roky (1946-1947) v Ukraini [The famine years (1946-1947) in Ukraine]. URL: http://www.museum.dp.ua/article0208.html [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Причини голоду 1946-1947 р. Сталінська політика хлібозаготівель. Суспільна атмосфера й поведінка людей в період голоду. Економічна й сільськогосподарська політика ВКП(б) в післявоєнний період. Наслідки голодомору 1946-1947 р., демографічне становище.

    реферат [32,2 K], добавлен 23.11.2009

  • Проблеми українських голодоморів. Причини, масштаби голоду 1946-1947 рр. у Кам’янсько-Дніпровському районі. Криза сільського господарства 1946-1947 рр. Соціальне забезпечення жителів Кам’янсько-Дніпровського району. Дитяча безпритульність в умовах голоду.

    реферат [47,9 K], добавлен 31.03.2014

  • Основні причини голодомору на Поділлі в 1946–47 р. Особливості тоталітарно-мілітариської політики Сталіна. Встановлення причин людомору і приблизної кількості жертв. Доведення людей до голоду й смерті в умовах тоталітаризму. Наслідки голодомору України.

    курсовая работа [334,0 K], добавлен 30.10.2011

  • Третій радянський голод в Україні. Пограбування села через здійснення репресивної хлібозаготівельної та податкової політики. Насильницькі зверхнадмірні зернопоставки у посушливі та неврожайні повоєнні роки. Село як "донор" для відбудови промисловості.

    презентация [1,2 M], добавлен 26.12.2012

  • Становище в сільському господарстві України у 1946 – 1947 рр. було надзвичайно серйозним, що й призвело до голоду. Обмеженість матеріально-технічних ресурсів. Несприятливі погодні умови. Командно-бюрократична система управління.

    реферат [33,3 K], добавлен 02.06.2004

  • В.І. Ленін про соціалістичну перебудову села. Відступ вiд ленінської економічної політики. Три роки продрозкладки. Комісія Молотова в дії. Наслідки голоду. Понад півстоліття трагедія 1933 року перебувала поза увагою істориків.

    реферат [49,4 K], добавлен 11.01.2004

  • Аналіз різних точок зору сучасних істориків на етнополітичні причини голоду 1932—1933 років в українському селі, дискусій щодо їх характеристики. Висновки про голод 1932—1933 років як спрямований сталінським керівництвом геноцид українського селянства.

    статья [23,6 K], добавлен 17.08.2017

  • Проблема розвитку промислового комплексу Донбасу у перші повоєнні роки. На основі опублікованої літератури і архівних джерел проаналізовані процеси, які відбувалися у металургійній галузі.

    статья [14,5 K], добавлен 15.07.2007

  • Визначення причин виникнення голоду на Україні в період національно-визвольної революції 1648-1653 рр., аналіз його соціальних наслідків. Утворення Переяславської Ради як результат зближення молодої козацької держави із Москвою в часи голодного лиха.

    статья [28,4 K], добавлен 20.09.2010

  • Оцінка стану радянської вищої школи в перші роки після Великої Вітчизняної війни. Наявність матеріально-побутової та кадрової кризи педагогічних інститутів - одна з характерних особливостей системи професійної підготовки учителів повоєнної України.

    статья [13,9 K], добавлен 14.08.2017

  • Розробка історії голодоморів. Головні особливості зародження і формування наукового дискурсу з історії голоду 1932-1933 рр. на першому історіографічному етапі, уточнення його хронологічних меж. Аналіз публікацій з історії українського голодомору.

    статья [22,4 K], добавлен 10.08.2017

  • Діяльність американських єврейських організацій в Україні під час голоду 1921-1922 років, напрямки їх діяльності. Взаємини товариств і влади та використання компартійними органами потенціалу міжнародної філантропії для реалізації власної політики.

    статья [25,4 K], добавлен 11.09.2017

  • Продовольча політика більшовицького керівництва та її зміна через незадоволення основної маси селянства. Причини голоду 1921-1923 років. Викачування продовольчих ресурсів України для забезпечення армії і промислових центрів Російської Федерації.

    реферат [41,8 K], добавлен 01.12.2014

  • Искусственный голод в Украине 1946-1947 гг., вызванный экономической и сельскохозяйственной политикой ВКП(б). Причины и последствия голодомора 1946-1947 гг. как одной из трагических страниц истории Украины. Общественная атмосфера и поведение людей.

    реферат [36,9 K], добавлен 23.01.2014

  • Криваві злочини нацистських окупантів та їх вплив на економіку та соціальную сферу українського села. Ознаки повсякденного життя більшості українських селян під час окупації. "Добровільні" компанії окупаційної влади по збиранню речей для вояків вермахту.

    реферат [33,1 K], добавлен 12.06.2010

  • Поняття та загальна характеристика, а також хронологія впровадження нової економічної політики на території СРСР, передумови, оцінка результатів. Об'єктивні та суб’єктивні причини голоду 1921-1923 рр. в Україні. НЕП як альтернатива "воєнного комунізму".

    презентация [1,7 M], добавлен 04.06.2015

  • Політика польських урядів щодо українців напередодні війни. Україна та українці у стратегії і тактиці польського еміграційного уряду та підпілля, та його реакція на загострення польсько-українських стосунків. Реалізація політики в українському питанні.

    диссертация [216,4 K], добавлен 21.08.2008

  • Характеристика нормативного регулювання податкових платежів в українському селі у період із травня 1918 по 1919 р. Різні підходи до нарахування та стягнення податків в українському селі у вказаний період. Підтвердження про натуралізацію виплати податків.

    статья [25,1 K], добавлен 11.09.2017

  • Аналіз основних архівних джерел, що містять докази штучного походження голоду в Україні. Основні причини даного явища: колективізація селянських господарств, пограбування чи розкуркулювання українських селян, хлібозаготівлі за принципом продрозкладки.

    реферат [33,1 K], добавлен 04.12.2010

  • Становище українського селянства в складі Речі Посполитої. Посилення феодального гніту. Дискримінація українського селянства у національних та релігійних питаннях. Участь селянства у козацько-селянських повстаннях.

    дипломная работа [81,6 K], добавлен 04.02.2004

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.