Історичний аспект виборчого права у Великій Британії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна

Історичний аспект виборчого права у Великій Британії

Петреченко С.А.

кандидат юридичних наук, доцент

доцент кафедри адміністративної діяльності

Гринько Р.В.

доцент кафедри конституційного, адміністративного

та міжнародного права

Царук А.В.

доктор філософії у галузі права

викладач кафедри адміністративної відповідальності

Анотація

право жінка протестний парламентаризм

Досліджено правове та соціальне становище жінок Англії в останній третині ХІХ століття, проаналізовано велич руху за права жінок, що набув протестного характеру у Великій Британії. Саме у цій країні зародилися ідеї парламентаризму та ліберальної доктрини, методами яких були мітинги, демонстрації, оглядові лекції, формування петицій, спілкування з парламентарями, що є прихильниками суфражизму. У статті проаналізовані, які постаті стали видатними при зародженні та розвитку руху за рівність виборчих прав жінок. Проаналізовано правовий аспект, закони, що регулювали дане питання, друковані видання, що публікували статті суфражисток, здійснено дослідження у порядку хронологічності. Виявлено, що рух до 1900 року був важким та зустрічав супротив, однак набрав обертів саме у цій країні. Сформований рух суфражисток базувався на ліберальності у рівності прав та можливостей усіх громадян, незалежно від статі та віросповідання.

Ключові слова: суфражистки, виборче право, рівність прав, суфражистський рух, рух у Великій Британії.

Historical aspect of suffrage in the Great Britain

Svitlana Petrechenko, Candidate of Legal Sciences, Associate professor, Associate Professor of the Department of Administrative Activities, National Academy State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi, Ukraine

Ruslan Hrynko, Associate Professor (Department of Constitutional, Administrative and International Law), National Academy State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi, Ukraine

Andrii Tsaruk, Doctor of Philosophy in Law, Teacher of the Department of Administrative Responsibility, National Academy State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi, Ukraine

Abstract

The legal and social position of women in England in the last third of the 19th century was studied, the greatness of the movement for women's rights, which took on a protest character in Great Britain, was analyzed. It was in this country that the ideas of parliamentarism and liberal doctrine were born, the methods of which were meetings, demonstrations, review lectures, the formation of petitions, communication with parliamentarians who are supporters of suffrage. The article analyzes which figures became prominent during the birth and development of the movement for women's equal suffrage. The legal aspect, the laws that regulated this issue, the printed publications that published the articles of the suffragettes were analyzed, the research was carried out in order of chronology. It was found that the movement before 1900 was difficult and met with opposition, but it gained momentum in this country. The formed movement of suffragettes was based on liberalism in the equality of rights and opportunities of all citizens, regardless of gender and religion. The historical experience of Great Britain in the 19th and early 20th centuries makes it possible to consider the then intention to democratize and liberalize social and political life. It is significant that the movement of suffragettes, who fought for the granting of voting rights to women, began in the country that introduced such a definition of suffrage as suffrage to history (thanks to English feminists). We learned about the suffragettes thanks to their actions, namely, the lectures they gave and the publication of articles in newspapers. Their struggle was led by Lydia Becker, which was aimed at destroying the stereotypical image of a woman. This was a key historical aspect of Great Britain at the time. Key words: suffragettes, suffrage, equal rights, suffragist movement, movement in Great Britain.

Постановка проблеми

Наразі, коли рівності статей добиваються у всіх аспектах життя, як соціального, так і політичного, важливим є дослідження досвіду інших країн. Все ж, питання щодо прийнятності політичної діяльності для жінок, досі залишається невирішеним та часто вирішується не на користь жінок. Однак, для розвитку нашої держави важливим є досвід країн, до прикладу, Великої Британії, з її усталеними парламентськими традиціями.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Слід належно оцінювати послідовність та цілеспрямованість суфражистського руху, який стверджував нову модель жіночої поведінки. Тому певні методи, застосовані суфражистками можуть мати місце і у даний період. Беручи до уваги регіональність виникнення та поширення суфражизму, дане питання досліджували такі науковці, як Гобсбаум Е., Грубінко А., Яковенко Н., Мілль Дж., Канаєва А. та інші.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття

Наразі існує лише невелика кількість спроб вивчення малодослідженого вітчизняною наукою аспекту політичної історії Великобританії нового часу, а саме проблеми жіночих виборчих прав; певні положення потребують доопрацювання та доповнень.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Метою даної роботи є дослідження становлення та розвитку суфражистського руху в Англії наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття.

Виклад основного матеріалу дослідження

Безпосередній вплив на розгортання жіночого руху мали зміни, внесені до законодавства про вибори у Великій Британії у другій половині ХІХ. Таким був Закон «Про народне представництво» 1867 р., [1, с. 11] який затвердив, що права чоловіків на обрання керівництва країни є виключними. Особливу увагу варто приділити суфражистському руху в аспекті джерел, що є програмними документами, промовами та ін. До прикладу, знатна суфражистка Лілія Беккер зобов'язалась написати статтю про жіноче виборче право, що з'явилась на світ у березні 1867. Газета «Women's Penny Paper» є періодичним виданням [2, с. 462], що містить матеріали різнопланових видань. Діяльність такого роду започаткувала широке освітлення суфражистського руху в англійській історичній науці.

Варто одразу зазначити, що майже з самого початку дослідження даної теми були виділені два основних напрями такого розкриття: апологетичний та критичний. Перший з них С. Холтон [3] розділяв на конституційний та мілітантський напрямки. Початок апологетичного руху було започатковано завдяки роботам безпосередньо учасниць руху, котрі заявили про свій рух у перші два десятиліття XX століття. Праця Мері Уолстонкрафта «На захист прав жінки» [4, с.192] започаткувала багаторічну боротьбу за вільність у правах. Окрім звичайного опису жінки містилася вимога надати їй рівність та право на освіту, а також було висловлено заклик зробити її другом чоловіка.

Опираючись на досвід інших громадських рухів ХІХ ст., де брали участь більшість членів сімей суфражисток (рух за скасування хлібних законів, аболіціонізм), застосовували різні методи впливу на громадську думку. На початку руху за виборчі права жінок було важливо щороку по-давати петиції до парламенту, вимагаючи надати жінкам виборче право та збирати підписи. Ключовим завданням цього руху було продемонструвати парламентаріям та суспільству загалом, що рух за виборче право представляє інтереси великої кількості жінок і підтримується чоловіками. Варто згадати про фігуру Джона Стюарта Мілля, інтерес якого до питання про виборче право було зумовлено такими причинами, як захоплення Вільямом Томпсоном дружини Мілля. Якраз місіс Тейлор посприяла перетворенню Мілля з пасивного прихильника жіночого виборчого права в активного борця за жіночі права.

Про свою підтримку Мілль оголосив під час парламентських ви-борів у 1865 році, коли проводив власну передвиборчу кампанію. У цьому ж році філософ погодився висунути свою кандидатуру в депутати парламенту від ліберальної партії, де одним із пунктів його передвиборчої платформи була вказана вимога щодо надання права голосу жінкам. У червні 1866 р. Мілль виніс на обговорення палати громад петицію, складену «лідерами суфражисток» та запропонував ввести у Другий акт про реформу поправку. За ним невдовзі закріпилось прізвисько «дамський депутат», а його позиція щодо поправки полягала у заміні слова «чоловік» на слово «особа». Втім пропозицію щодо внесення змін було відхилено, однак того разу за поправку проголосувало вже більше депутатів [5, с.255].

У 1866 р. у розпалі боротьби за виборчу реформу у Лондоні виник жіночий «Петиціонний комітет». Мета створення такого комітету полягала у подачі до парламенту петицій щодо надання політичних прав жінкам. Завдяки авторитету Мілля, петиція була ладна привернути до себе увагу. Комітет тоді звернувся саме до Мілля із проханням введення петиції. Одразу нагально було поставлено питання щодо вимоги надання жінкам виборчого права. [6] Така була зазначена не у формі природного права, що належить жінкам по суті, а як реальне право, що суще тим жінкам, котрі мають майновий ценз.

З того часу, проблеми рівності жінок у політичній сфері перестали бути лише об'єктом насмішок та отримали визнання у якості конституційного питання. Одним із наслідків цього стало створення Національно-го товариства щодо надання виборчих прав жінкам. Відтоді рідкістю стала поява жінок під час публічних мітингів та зібрань, хоча це відносно нещодавно було нереально навіть уявити. Втім, представниці прекрасної статі ще часто вислуховували масу образливих зауважень та до-корів з боку присутніх чоловіків.

Щодо Лідії Беккер, то вона була секретаркою Національної спілки жінок за виборче право в Манчестері з 1867 року до своєї смерті. Вона відіграла ключову роль у кампанії, заохочуючи жінок відстоювати свої права. Лідії довелось пройти шлях боротьби, адже поправка, запропонована Міллем, не була прийнята у парламенті. У 1867 році вона склала проєкт конституції для суспільства, метою якої було намагання надати жінкам право голосувати на парламентських виборах на рівних із чоловіками умовах. [7, с.104-105]. Тому Лідія заклала основу жіночого руху за виборче право на початку 20 століття.

Восени 1868 року вона створювала виборчі петиції, утворювала зустрічі із жінками та слухання в Ланкаширі. Невдовзі у 1868 році Манчестерське суспільство організувало перші щорічні збори в Ратуші, які привернули увагу репортера «Таймс». Коли результати загальних ви-борів були оголошені на початку грудня 1868 року, Джон Мілль, хоч і був палким прихильником цієї ідеї, зазнав поразки. Втім, попри заперечення Палатою громад надати право жінкам голосувати на парламентських виборах, у 1869 році жінки вибороли право голосувати на муніципальних виборах. Палата Громад надіслала жінкам циркулярні листи, де було зазначено порядок голосування.

Так, рух суфражисток почав набирати обертів, та навіть друковані видання, а саме, журнали «English Woman Journal» та «Women's Suf-frage Journal» продемонстрували як консервативний та обережний підхід, так і намагання застосувати рішучі заходи. Останній ж висвітлив діяльність місцевих суфражистських організацій.

У 1889 році після смерті Лідії Беккер лідером «Товариства жіночого виборчого права» стала Міллісент Гарретт-Фосетт. [8, с.74-77] На конференції у Брайтоні у жовтні наступного року було прийнято рішення щодо створення єдиного органу з метою об'єднання ресурсів, котрий ознаменувався, як Національний союз суфражистського суспільства. Остаточна дата його створення - це 1897 рік, а його назва об'єднала усі раніше сформовані організації суфражисток. Загальна мета такого органу полягала у тому, аби спрямовувати різні групи.

Аби досягнути цілей, якими керувався рух за жіноче виборче право, йому необхідне було оновлення. Символом нового оновленого суфражистського руху стало сімейство Панкхерст. Річард Панкхерст протягом багатьох років активно виступав за жіночу рівноправність та приєднався до суфражистського руху нарівні з його дружиною та дочкою.

Варто відзначити, що саме з моменту формування суфражистських об'єднань у Великій Британії, їх розвитку та впливу на внутрішньополітичну сторону життя англійського суспільства, почалось зародження громадянської свідомості серед жіночого населення. Суфражистки реалізовували принципи свободи слова, друку, зборів. Відносини суфражисток із політичними партіями змінились до кінця XIX століття, що проявилось як у самому суфражистському русі, так і у політичній арені країни. Відтак, з'явився новий напрямок загального суфражистського руху, а саме, радикальний суфражизм, що отримав назву «мілітанського». А також почала існувати лейбористська партія, унікальна політична сила, що наполегливо виборювала право голосу для жінок.

Висновки

Для впровадження конкретних заходів щодо забезпечення рівноправ'я жінок і чоловіків варто всебічно досліджувати історичний досвід. Безумовно важливо звертатися до історичного досвіду ХІХ - початку ХХ ст., де формувалася чітка тенденція до демократизації та лібералізації суспільно-політичного життя. Зародження та рух за виборчі права жінок у Великій Британії знаменувався тим, що саме звідти пішли його витоки, що набрали шалених обертів по багатьох куточках планети. В аспекті аналізу дослідження, що було проведено до виникнення мілітантського напрямку, варто резюмувати, що у перший період, з середини 60-х до кінця 80-х рр. суфражистки не вели справ із жодними політичними партіями. їх боротьба полягала в агітаційних лекціях, зокрема Лідії Беккер. Другий етап кінця 80-х рр. XIX ст. - початку XX ст. дав усвідомлення, що необхідно встановити контакт з Парламентом, аби домогтись права голосу для суфражисток. Ліберальна партія, яка була прихильником суфражизму, врешті ознаменувалася розчаруванням. Втім, задача, що стояла перед англійськими суфражистками XIX століття, була надто важкою. Вона мала на меті руйнування стереотипного уявлення про жінку. Досвід Великої Британії вкрай важливий для аналізу, порівняння та майбутніх процесів, що знайшли свій відбиток у багатьох куточках. її вклад у розвиток суфражизму у той час був неоціненний, як і теперішня допомога нею для нашої держави.

Бібліографічний список

1. Грубінко А. Європейська політика Великої Британії у партійнопо-літичному вимірі: консервативні традиції з ліберальним відтінком: між-нар. збірник наук. Тернопіль, 2010. С. 11.

2. Crawford, Elizabeth. “The Women's Suffrage Movement.” 2003, https://doi.org/10.4324/9780203031094. P. 462.

3. Яковенко Н.Л. Велика Британія в сучасній системі міжнародних відносин: заявка на європейське лідерство. Науковий світ. 2003. URL: http://history.org.Ua/JoumALL/joumal/2005/4/17.pdf (дата звернення: 10.07.2022).

4. Smith, Harold L. “The British Women's Suffrage Campaign, 1866-1928.” Google Books, Pearson/Longman, URL: https://books.google.com/books/about/The_British_Women_s_Suffrage_Campaign_18.html?id=2ow66c0TbloC. P. 192.

5. Mill, John Stuart. The Subjection of Women. Source Book Press, 1970. P. 255.

6. Канаєва А. В. Суфражистський рух в Англії (кінець ХІХ ст. - початок ХХ ст.): кваліфік. робота. Суми, 2020. URL: https://repository.sspu.sumy.ua/bitstream/123456789/9848/1/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B0%20%D0%90.%D0%92.%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0. pdf (дата звернення: 11.07.2022).

7. Queen Victoria in Her Letters and Journals / A selection by Ch. Hibbert: New York, 1985. P. 104--105.

8. Гобсбаум Е. Нова жінка/ за ред. Л. Гентош, О. Кісь. Львів, 2003. С. 74-77.

References

1. Grubinko A. (2017). Yevropejska polityka Velykoyi Brytaniyi u partijnopolitychnomu vymiri: konservatyvni tradyciyi z liberalnym vidtinkom: mizhnar. zbirnyk nauk. Ternopil, 2010. S.11. [in Ukrainian].

2. Crawford, Elizabeth. “The Women's Suffrage Movement.” 2003, https://doi.org/10.4324/9780203031094. P. 462.

3. Yakovenko N.L. (2003). Velyka Brytaniya v suchasnij systemi mizhnarodnyx vidnosyn: zayavka na yevropejske liderstvo. Naukovyj svit. [The scientific world]. Retrieved from http://history.org.ua/JournALL/journal/2005/4/17.pdf July 10, 2022. [in Ukrainian].

4. Smith, Harold L. “The British Women's Suffrage Campaign, 1866-1928.” Google Books, Pearson/Longman, URL: https://books.google.com/books/about/The_British_Women_s_Suffrage_Campaign_18.html?id=2ow66c0TbloC. P. 192.

5. Mill, John Stuart. The Subjection of Women. Source Book Press, 1970. P. 255.

6. Kanayeva A.V. (2020). Sufrazhystskyj rux v Angliyi (kinecz XIX st. - pochatok XX st.): kvalifik. robota. Retrieved from https://repository.sspu.sumy.ua/bitstream/123456789/9848/1/%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%94%D0%B2%D0%B0%20%D0%90.%D0%92.%20%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%B0. pdf July 11,2022 [in Ukrainian].

7. Queen Victoria in Her Letters and Journals / A selection by Ch. Hibbert: New York, 1985. P. 104--105.

8. Gobsbaum E. Nova zhinka/ za red. L. Gentosh, O. Kis. Lviv, 2003. P. 74-77.

Размещено на Allbest.ru