Гендерні квоти у Скандинавських країнах наприкінці ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Гендерні квоти у Скандинавських країнах наприкінці ХХ століття

Петреченко С.А.

Кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри адміністративної діяльності, Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, м. Хмельницький, Україна

Анотація

Досліджено питання надання гендерних квот у Скандинавських країнах наприкінці ХХ століття. Гендерні квоти у політиці є одним із механізмів, що уможливлює представництво жінок у парламенті. Це актуальна тема, особливо в аспекті заходів щодо надання жінкам рівних виборчих прав нарівні із чоловіками. Основні їх переваги у тому, що квоти є найбільш ефективним механізмом подолання гендерного дисбалансу, вони забезпечують можливість зростання представництва жінок у політиці. Країни Скандинавії знаменувались впровадженням добровільних партійних квот, що є найбільш поширеним типом квот у світі. Саме ці країни відомі завдяки таким квотам, що були запроваджені внаслідок жі-ночого руху за рівноправ'я. Цінність та вагомість добровільних партій-них квот базована на тому, що для них є важливим розуміння необхідності гендерної рівності та залучення жінок на рівні партій. гендерний жінка право виборчий

Ключові слова: гендерні квоти, країни Скандинавії, виборче право Швеції, гендерна рівність, квоти Швеції.

GENDER QUOTAS IN THE SCANDINAVIAN COUNTRIES AT THE END OF THE 20TH CENTURY

Svitlana Petrechenko

Candidate of Legal Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Administrative Activities, National Academy State Border Service of Ukraine named after Bohdan Khmelnytskyi, Khmelnytskyi, Ukraine

The question of providing gender quotas in the Scandinavian countries at the end of the 20th century was studied. Gender quotas in politics are one of the mechanisms that enable the representation of women in parliament. This is a relevant topic, especially in the aspect of measures to give women equal voting rights on a par with men. Their main advantages are that quotas are the most effective mechanism for overcoming gender imbalance, they provide an opportunity to increase the representation of women in politics. Scandinavian countries were marked by the introduction of voluntary party quotas, which is the most common type of quotas in the world. The Scandinavian countries are known for such quotas, which were introduced thanks to the women's movement for equality. The value and importance of voluntary party quotas is based on the fact that it is important for them to understand the value of gender equality and the involvement of women at the party level. Gender quotas are one of the so-called positive action mechanisms. Such a policy provides for the elimination of discrimination based on sex and aims to overcome the effects of discrimination that have existed or are currently occurring. The experience of the Scandinavian countries is important for Ukraine and generally interesting in the aspect that there is a question as to whether it is really thanks to gender quotas that there are so many women in the parliament, Sweden, for example. In the vast majority of Western countries, gender quotas are an unwritten rule. The experience of political emancipation of women in each of the Scandinavian countries has its own features that are closely related to their history, traditions, party-political and electoral systems, state system and social structure. Over the past thirty years, state mechanisms have been formed in the Scandinavian countries to overcome gender discrimination and ensure equal opportunities for all members of society.

Key words: gender quotas, Scandinavian countries, Swedish suffrage, gender equality, quotas of Sweden.

Постановка проблеми. Для аналізу того, як можна використати досвід зарубіжних країн, а особливо, Скандинавських, необхідно провести аналіз гендерної політики. Істотним об'єктом для вивчення цієї теми є те, що жінки Скандинавських країн мають високий рівень представленості у різних гілках влади та йдуть попереду інших країн світу. Втім, відкритим залишалось питання, чи саме завдяки гендерним квотам у Скандинавських країнах існує такий рівень представленості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На пострадянському просторі проблематику дослідження гендерних питань та власне сутність Скандинавського досвіду тендерної рівності та в аспекті жінок в органах влади вивчали Марценюк Т.О., Чухим Н.Д., Довгань В.І., Захаркевич Н. П.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Наразі країни Скандинавії лідирують, як найвдаліший приклад застосування гендерних квот та знаменуються покращенням становища жінки у політичній владі. Однак, питання щодо того, чи саме завдяки гендерним квотам існує така кількість жінок у владних структурах Скандинавії, залишається майже невисвітленим.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою даної роботи є дослідження досвіду Скандинавських країн в аспекті запровадження гендерних квот наприкінці ХХ століття. Увага також приділена стереотипу важливості квот в аспекті високої кількості представництва жінок у владі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Саме у Норвегії, Швеції, Фінляндії жіночий рух зумовив проведення реформ, завдяки яким жінкам вдалося інтегруватись до суспільства значно раніше, аніж в інших країнах. Найпершими у Європі право брати участь у виборах до парламенту і бути обраними до нього отримали фінські жінки. Більш того, притаманна Скандинавським країнам стійка виборча система не зумовила виникнення окремих жіночих політичних партій. Жінки як політикині знаходили себе у вже існуючих партіях, тобто, їм були наділені рівні права. Власне, сама культура країн Скандинавії передбачала утворення жіночих партійних секцій, як організаційних форм прояву [1, с. 44].

Суто дослідження жіночих проблем відбулося у країнах Скандинавії ще у 1860-х рр. на фоні форсування жіночого руху. Держава надавала даному питанню вагомого значення та фінансувала дослідження даного явища та його витоків. Паралельно ж, самі дослідниці брали активну участь у такому русі та у політичному житті. Такий "практичний" досвід дав базу для наукових робіт та майбутніх програм для жінок. Політика гендерної рівності у Скандинавських країнах є ефективною та принесла очікувані "плоди", і це зумовило підвищення інтересу до даної теми з аспекту чоловічого сприйняття.

Щодо безпосередньої теми даної роботи, то дефініція гендерних квот має на увазі позитивні дії із наміром збільшення кількості жінок на владних позиціях. Така політика має вектор проти дискримінації за гендером та має на меті проведення спеціальних заходів щодо ліквідації наслідків дискримінації.

У західних країнах гендерні квоти - це переважно неписані правила на рівні рекомендацій. Лише кілька країн законодавчо їх запровадили, втім це не є перешкодою ефективного функціонування квотної політики, усуваючи практику дискримінації щодо права жінок обиратися до різних рівнів влади. Використання державою квот залежить від ряду причин: політичної культури, соціально-економічного статусу, партійнополітичної системи, рівень підтримки серед самих жінок та громадськості використання квот. [3, с. 362-372] Першими ініціаторами гендерних квот у Європі у 1970-х роках були зелені, соціалістичні та соціал-демократичні партії. Як наслідок, це знайшло відображення у тому, що згідно дослідженню за Індексом гендерних розривів у 2015 р., [5] що охоплювало 145 країн світу, Скандинавські країни лідирували. Першу позицію посіла Ісландія, а до першої десятки країн із гендерною рівністю увійшли Норвегія, Фінляндія та Швеція.

Зокрема, щодо Швеції, то вона відома і своїми дослідницями у сфері гендерних квот, котрі багато років вивчають Скандинавський та світовий досвід запровадження квот. Це шведські дослідниці Друд Далеруп та Леніта Фрайденваль, які аналізують у своїх роботах [4] повільний та швидкий шляхи залучення жінок у політику [2, .128-144]. Швеція - представниця повільного шляху масового залучення жінок до парламенту. Запровадження гендерних квот є прикладом, втім, швидкого шляху у цій країні. Поділ гендерних квот відбувається на законодавчі та добро-вільні партійні. Законодавчі квоти сумарно - це законодавчі кандидатські квоти та зарезервовані місця. Останні - це вид квоти, коли держава закріплює кількість місць у виборному органі для жінок та формує окремий список жінок-кандидаток.

Найпоширенішим типом квот у світі є добровільні партійні квоти. У 1970-х роках вони були запроваджені окремими соціал-демократичними партіями у Західній Європі, значного розголосу вони набули і у Скандинавських країнах. Однак, варто зазначити, що у країнах Скандинавії ніколи не було законодавчо закріплених квот, втім вони відомі тим, що тут запроваджують добровільні партійні квоти [7, с. 65].

Покращення політичного становища жінок у Скандинавських країнах відобразилось у запровадженні "м'яких квот", що є обов'язковими для конкурсів на керівні посади, тобто це - обов'язкова участь у конкурсі на одне місце представників обох статей [8, с. 4]. У державних законодавчих актах Швеції, Норвегії, Фінляндії, Данії дані вимоги були офіційно закріплені, а також були сформовані комісії, спеціальні комітети, міністерства по нагляду за дотриманням принципу рівних можливостей для обох статей у всіх сферах життя.

Проте, модель взаємоповаги та рівності, як у країнах Скандинавії ще не знайшла свій відбиток в абсолютно усіх державах. Деякі категорії жінок також зневажливо себе оцінюють, рахуючи, що їм у політиці немає місця. Загалом, відсторонення жінки від політичної системи має витоки з патріархальної системи, де насаджувалася концепція про те, що панів-ний стан притаманний лише чоловікам. Зрештою, дослідження скандинавського досвіду дає змогу зауважити про зв'язок між високою участю жінок у політичному житті та добробутом країни. Однак, зростання представництва шведських жінок відбувся у 1970-х роках, коли будь-які квоти ще були відсутні, їх запровадження відбулось, коли жінки вже мали понад 20% місць у Риксдазі. Тому немає потреби констатувати, що саме квотам варто завдячувати щодо великого представництва жінок у парламенті. Досвід Швеції вважається покроковим шляхом залучення у політику жінок.

Висновки

Гендерні квоти, запроваджені у Скандинавських країнах, принесли хороший результат та зумовили відомість такого явища у всіх куточках світу. Втім, такий феномен не є ключовою рушійною силою наявності великої кількості жінок у парламенті та інших органах влади у країнах Скандинавії. Для держав пострадянського простору запозичення досвіду нордичних країн буде доцільне в аспекті запровадження гендерних квот та забезпечення їх ефективності, шляхом утворення керівного складу органів державної влади.

Бібліографічний список