Сумський відділ Союзу 17 жовтня: формування та діяльність (1905—1914 рр.)

Інколи про свою діяльність та роботу всієї фракції П. Матюнін звітував перед сумськими виборцями у приміщенні громадського зібрання. Подібні виступи мали багато у чому просвітницький характер: процедура проведення законів, функціонування фракції октябристів, діяльність думських комісій тощо. Депутат оцінював законодавчий орган доволі стримано, не вдаючись до критики уряду, що й зумовлювало низький інтерес громадськості міста до подібних зустрічей Корреспонденция // Там же. - 1910. - 8 октября. - С. 5.. Думці Сумського повіту більшою мірою орієнтувалися на політичне життя у столиці. Зокрема Н. Савич наприкінці 1913 р. разом із М. Алексеєнком і М. Родзянком став одним із лідерів так званої групи земців-октябристів (або центральних октябристів), котрі проголосили створення нової фракції, що мала б відбивати «інтереси всіх видів самоврядування» та наполягати на проведенні конституційної реформи в дусі маніфесту 17 жовтня Аврех А.Я. Раскол фракции октябристов в IV Думе // История СССР. - 1978. - № 4. - С. 124-125; Кирьянов И.К. Российские парламентарии начала ХХ века: новые политики в новом политическом пространстве. - С. 265.. Центральні ж структури партії лише іноді нагадували про себе у Сумах. Зокрема влітку 1912 р. бюро парламентської фракції надіслало на ім'я міського голови стандартний запит про кількість мобілізованих під час російсько-японської війни містян, склад їхніх родин, котрі користувалися допомогою від міста, розмір пайка тощо. Ці дані були потрібні думцям для внесення поправок до законопроекту про списання із земств і міст боргів перед Державним казначейством ДАСО. - Ф.354. - Оп.1. - Спр.45. - Арк.32..

Після програшу на виборах до IV Думи, П. Матюнін ненадовго повернувся у Суми, де на початку 1913 р. ввійшов до складу комісії з облаштування місцевого комерційного училища К постройке коммерческого училища // Сумской вестник. - 1913. - 22 января. - С. 2.. Утім уже у червні того року він виїхав у столицю на постійне місце проживання Местная жизнь // Там же. - 16 июня. - С. 2.. У Петербурзі П. Матюнін продовжив свою юридичну практику, яку здійснював принаймні до кінця 1917 р. Городская дума // Там же. - 1917. - 10 декабря. - С. 4. Відомо, що екс-депутат узяв на себе функції повіреного в міських справах Харкова, посприявши на початку Першої світової війни виділенню місту позики від держави в розмірі 200 тис. руб. для виплати допомоги сім'ям запасних, призваних на військову службу Городские дела // Утро. - 1913. - 27 ноября. - С. 4; Местная жизнь // Там же. - 1914. - 20 декабря. - С. 4; По телеграфу и телефону // Там же. - 1913. - 17 ноября. - С. 5.. Продовжував він і свою роботу у складі ЦК Союзу 17 жовтня. Зокрема як секретар брав участь у партійній конференції 7-10 листопада 1913 р. Партия «Союз 17 октября»: Протоколы съездов, конференций и заседаний ЦК. - Т. ІІ. - С. 414, 421.

Розмах революційного руху у Сумському повіті під час революції 1905-1907 рр. згуртував не лише місцеві опозиційні сили, але й противників насилля. До останніх належали передусім місцеві землевласники і промисловці. Заперечення радикальної трансформації суспільства вони поєднували з усвідомленням необхідності здійснення обмежених реформ, спрямованих на модернізацію державних інститутів і пом'якшення соціальних суперечностей. У цьому випадку ідеальною кандидатурою на політичне представництво ставав Союз 17 жовтня, до якого й долучилися представники правих ліберальних і консервативних поглядів. Типовим для Сум був той факт, що ініціативна група складалася здебільшого із земсько-міських діячів. Вона ж багато у чому забезпечувала й кадрове наповнення партійної організації. Формування останньої відбувалося впродовж січня - березня 1906 р., коли осередок набув правильної структури та визначеного членства. Певної ваги сумському відділу в перший рік його існування додавав відомий своєю благодійністю мільйонер П. Харитоненко. Його кандидатура набирала найбільшу кількість голосів під час виборів у «столиці цукрового королівства». Важливим для масовості було залучення представників різних верств населення. Деякою мірою виправдався розрахунок на підтримку заможних селян, зацікавлених у виході з «общини», а також на кооптацію інтелігенції. Утім обидві ці групи не відігравали помітної ролі у житті партії та, певно, покинули її від часу стабілізації політичної ситуації.

Примітно, що саме початковий період існування сумського осередку виявився найбільш продуктивним за всю його історію. Можемо пояснити це, по-перше, стимулом для діяльності «центру», якого надав йому революційний розмах у повіті наприкінці 1905 р., адже виникла необхідність протиставлення демократичним організаціям об'єднання поміркованих і правих громадських діячів; по-друге, відсутністю на той момент політичної конкуренції на легальному полі діяльності за умов запровадження воєнного стану в регіоні; по-третє, думською кампанією, що породжувала чимало сподівань на швидкий вихід із політичної кризи. У подальшому саме чергові думські кампанії активізуватимуть партійний осередок. Натомість у міжвиборчий період політичне життя затихало, що вочевидь позначалося як на «перетіканні» окремих членів до правих сил, так і на загальному скороченні партійців чи перетворенні більшості їх на пасивну масу.

Загалом сумський відділ Союзу 17 жовтня був типовою провінційною організацією з вираженою «класовою фізіономією» (поміщики та капіталісти) свого ядра, що доволі слабко приховувалася за декларацією інтеркласовості. Ця обставина визначала певну недовіру й навіть ворожість до «союзників» збудженого революцією населення. Певною мірою її стримували вигоди, що їх отримав регіон у вигляді депутатства двох своїх представників. Водночас це дозволило забезпечити стабілізацію партійного осередку, який (щоправда в помітно скороченому з часів революції 1905-1907 рр. вигляді) проіснує до початку Першої світової війни.

References

1. Avrekh, A. (1978). Raskol fraktsii oktyabristov v IV Dume. Istoriya SSSR, 4, 115-127. [in Russian].

2. Beskrovnyj, L.G. (1986). Armiya iflotRossiiv nachale XX v.: Ocherkivoenno-ekonomicheskogopotentsiala. Moskva. [in Russian].

3. Donchenko, S. (2006). Liberalni partii Ukrainy, 1900-1920 rr. (Extended abstract of Candidate's thesis). Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].

4. Galij, I.P. (2005). Partiya “Soyuz 17 oktyabrya”vDonskojoblasti: 1905-1912gg. (Extended abstract of Candidate's thesis). Rostov-na-Donu. [in Russian].

5. Kiryanov, I.K. (2009). Rossijskieparlamentarii nachala XX v.: novyepolitiki v novompoliticheskomprostrarntve. (Doctor's thesis). Perm. [in Russian].

6. Kiselev, I.N., Korelin, A.P., Shelokhaev, V.V. (1990). Politicheskie partii v Rossii v 1905-1907 gg.: chislennost, sostav, razmeshchenie (Kolichestvennyj analiz). Istoriya SSSR, 4, 71-88. [in Russian].

7. Konyk, O.O. (2013). Deputaty Derzhavnoi dumy Rosiiskoi imperii vid hubernii Naddniprianskoi Ukrainy (1906-1917 rr.). Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].

8. Kryvobok, O.P. (2009). Diialnist politychnykhpartii ta orhanizatsii napivnochi livoberezhnoii Ukrainy v kintsiXIX - napochatku XX st. (Abstract of Candidate's thesis). Kyiv. [in Ukrainian].

9. Kudinov, D. (2013). Sumskieliberaly vrossijskomosvoboditelnomdvizhenii, 1901-1906gg.:regionalnoeizmerenie. Sumy. [in Russian].

10. Kudinov, D. (2021). Pravyj oktiabrist i opytnyj yurist: Pavel Gavrilovich Matyunin - zabytyj sumskoj parlamentarij. Vash shans, 13, 22B-23B. [in Russian].

11. Naryshkina, S. (Ed.) (2013). Izbrannye vystupleniya deputatov Gosudarstvennoj Dumy s 1906 g. do nashikh dnej. Moskva. [in Russian].

12. Pavko, A. (1999). Politychnipartii, organizatsii v Ukraini: naprikintsi XIX -pochatok XX st.: zarodzhennia, evolutsiia, diialnist, istorychna dolia. Kyiv. [in Ukrainian].

13. Pavlov, D.B. (1993). “Soyuz 17 oktyabrya” v 1905-1907 gg.: chislennost i sotsialnyj sostav. Otechestvennaya istoriya, 6, 181-185. [in Russian].

14. Pavlov, D.B., Shelokhaev, V.V. (Comp.) (1996). Rossijskieliberaly:kadety іoktyabristy. Moskva. [in Russian].

15. Shelokhaev, V.V. (1984). Kontrrevolyutsionnaya taktika partii oktyabristov v 1905-1907 gg. btoricheskie zapiski, 111, 151-200. [in Russian].

16. Shelokhaev, V.V. (1987). Partiya oktyabristov vperiodpervoj rossijskojrevolyutsii. Moskva. [in Russian].

17. Shmorhun, P.M. (1992). Politychni partii Ukrainy na pochatku XX st.: sotsialnyi sklad, chyselnist, typolohiia. Naukovi pratsi z pytanpolitychnoiistorii, 172: Politychni partiina Ukraini(1905-1925rr.), 14-25. Kyiv. [in Ukrainian].

18. Tsyhaniuk, M.A. (2015). Partiia „Soiuz 17 oktiabria” u vyborakh do I Derzhavnoi dumy v Ukraini. Naukovi pratsi Kamianets-Podilskoho natsionalnoho universytetu im. Ivana Ohiienka: Istorychni nauky, 25: Na poshanu profesora l.S. Vynokura, 325-334. Kamianets-Podilskyi. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru