Дискусії про соціальні ролі сучасної Кліо у рецепції польської історіографії
Демонстрування наявності у сучасній польській історіографії сталого інтересу до проблеми зменшення соціального впливу професійного історіописання в сучасному світі. Подолання усе більшої відчуженості між академічною історіографією та соціальною дійсністю.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.06.2023 |
| Размер файла | 84,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
На мою думку, Я. Поморський не відкриває якогось принципово нового суспільного призначення для історіографії. По суті, він говорить про акцентування її, віднайденої ще в античності, функції бути magistra vitae, давати індивідуумам, спільнотам, людству загалом історичний досвід для вирішення проблем сучасності і планування майбутнього. Проте безумовно цінним є перенаголошування цієї ролі, пов'язування її з фундаментальними завданнями історіографії, акцентуванні на компліментарності (а не, як часто вважають, контраверсійності) між компетентністю істориків та їхнім зв'язком із сучасністю.
Підіб'ємо підсумки. Частина спільноти істориків Польщі останніми десятиліттями все наполегливіше розмірковує над тим, як професійній історії, яка стає все менш потрібною суспільству, відновити втрачені позиції та зберегти те місце в інтелектуальному й суспільному житті країни, яке вона посідала в досучасну епоху. Щоб підвищити суспільну довіру до свого фаху, польські історики зголошуються до шукання способів зробити історичне знання більш значимим для сучасності та майбутнього, розв'язання злободенних проблем, суспільного поступу. Усе частіше пропонується або пряма ідейна підтримка певних соціальних груп, процесів чи явищ (афірмативна історія), або тісніша взаємодія істориків із аматорами й ентузіастами історії та альянс між професійним і неакадемічними способами подання минулого («цифрова історія», «публічна історія»), або ж активніше застосування пізнавальних ресурсів, закладених у фаховому історичному знанні (традиційна академічна історіографія).
Серед польських істориків, які ототожнюють себе з традиційним академічним історіописанням, існує виразне усвідомлення ризиків суспільного ангажування історіографії. Йдеться про те, щоб у бажанні знайти порозуміння із сучасними інтересами (не кажучи вже про поточну політичну кон'юнктуру) не втратити, а зберегти й підтримувати основні професійні імперативи як пізнавального, так і морального ґатунку. Фундаментальний із таких видається прагненням до пізнання та трансляції історичної правди. У цьому сенсі польські «альтернативні» («неконвенційні») підходи до історичної нарації, з їхнім наголосом на культурній зумовленості і багатоманітності історичних репрезентацій, відсутності пієтету до традиційного академічного історіописання, в певних 'їхніх виявах (афірмативна, «цифрова історія», «публічна історія») відзначаються більше чи менше виразною відмовою від концепції єдиної істини, натомість ставлять наголос на соціальній придатності, прикладних функціях історичного знання і пропонують «інклюзивну» історію, зіперту на потенціал аматорів, як альтернативу «ексклюзивній», суто академічній. Так чи інакше, але питання про те, яким чином видозмінити професійну історіографію, щоб надати їй нових значень як чинника соціального розвитку, залишається на часі. Наприклад, як показують пропозиції щодо тем і напрямів, які мають бути обговорені на майбутньому ХХІ Загальному з'їзді польських істориків у Білостоку у вересні 2024 р., воно буде серед ключових, що перебуватимуть на конференційному столі [50].
Вважаємо, що й українським історикам не завадить знайомитися з досвідом інших історіографій у сенсі долання все ще міцних упереджень щодо взаємин академічної історії із широкою громадськістю. Можна продовжувати розглядати себе як «касту просвітлених», які відсторонено споглядають тлінний світ, вперто ігнорувати непрофесійну аудиторію, зарозуміло не помічати думку «профанів» про нашу професію, і взагалі триматись подалі від «неосвіченого демосу». А можна дослухатись до заклику Джонатана Ціммермана із Пенсільванського університету: «Історики, ви потрібні громадськості! Але й вам також потрібна громадськість. Не відвертайся від неї, як багатьох із нас навчили робити. Робота, на якій заощаджуєте, може вам дати ваших студентів. Або стати вашою власною» Останніми роками спостерігаємо справжній вибух активності деяких професійних істориків у публічному просторі України, викликаний насамперед, як здається, потребами у протистоянні агресивній російській імперській історичній ідеології. Розпочато також реалізацію ініціатив у царині public history. [51, C. 4]. Проте, в будь-якому разі не буде зайвим пам'ятати про різницю між поняттями «публічний історик» і «публічний інтелектуал», і мати на оці, як здається, досить очевидну істину -- репутація історика, звертається він чи не звертається до широкої аудиторії, тримається на якості його текстів та історичної аналітики, а не на активності в медіа чи здатності бути переконливим на публічних майданчиках.
References / Список літератури
1. Pomorskyi, Ya. Velyka zmina: Istoriia pered vyklykamy... Poslannia XX Zahalnoho z'izdu polskykh istorykiv do istorykiv Tsentralno-Skhidnoi Yevropy. Ukrainian Historical Journal, 2020, 1: 19-30 [in Ukrainian]. [Поморський Я. Велика зміна: Історія перед викликами... Послання XX Загального з'їзду польських істориків до істориків Центрально-Східної Європи. Український історичний журнал. 2020. № 1. С. 19--30].
2. Klio na wolnosci. Historiografia dziejцw najnowszych w Polsce po 1989 r. Lublin, 2016. [in Polish].
3. Brzezinska, А. Historyk profesjonalista i spoieczenstwo. O potrzebie siuchania. Historyka: studia metodologiczne, 2021, 51: 41-61 [in Polish].
4. Muchowski, J. Spoieczna rola historii: Maria Ines LaGreca, Kalle Pihlainen i Jacques Ranciиre. Historyka: studia metodologiczne, 2021, 51: 25-39 [in Polish].
5. Wojdon, J. Public history, czyli historia w przestrzeni publicznej. Klio. Czasopismo poswiзcone dziejomPolski ipowszechnym, 2015, 34 (3): 25-41 [in Polish].
6. Wilkowski, М. Wprowadzenie do historii cyfrowej. Gdansk, 2013 [in Polish].
7. Szpocinski, A. Wspoiczesna kultura historyczna. Kultura Wspolczesna, 2010, 1 (63): 9-17 [in Polish].
8. Pomian, К. Historia -- dzis. In: Historia -- dzis. Teoretyczne problemy wiedzy o przesziosci. Krakow, 2014, pp. 19-36 [in Polish].
9. Historia w kulturze ponowoczesnej. Koncepcje -- metody -- perspektywy badawcze. Krakow, 2017 [in Polish].
10. Zamorski, К. Chy dzisiaj historia est nauk^ uzyteczn^? In: Miзdzy nauk^ a sztuk^: Wokoi problemow wspoiczesnej historii. Lublin, 2017, рр. 227-236 [in Polish].
11. Stobiecki, R. Wypeiniaj^c «Kwestionariusz do oceny rocznej pracownikow naukowo-dydaktycznych...» Kilka uwag na temat stanu polskiej humanistyki, ze szczegolnym uwzglзdnieniem historii. URL: https://ohistorie.eu/2021/05/23/wypelniajac-kwestion- ariusz-do-oceny-rocznej-pracownikow-naukowo-dydaktycznych-kilka-uwag-na-temat-stanu-polskiej-humanistyki-ze-szczegolnym-uwzglednieniem-historii/ (Last accessed: 28.06.2022) [in Polish].
12. Spoieczny uzytek z historii: z Andrzejem Friszke rozmawia Jakub Muchowski. URL: http://www.miesiecznik.znak.com.pl/spoleczny-uzytek-z-historii/ (Last accessed: 28.06.2022) [in Polish].
13. Hayden White w Polsce: fakty, krytyka, recepcja. Krakow, 2019 [in Polish].
14. White, H. The Practical Past. Evanston, IL, 2014.
15. White, H. Przesziosc praktyczna. Krakow, 2014 [in Polish].
16. 10 lat od Apelu z Blois. Debata akademicka w Instytucie Historii (od 1.10.2019 -- Wydziai Historii) UAM Poznan 13 listopada 2018 r. Sensus Historiae. Studia interdyscy-plinarne, 2019, XXXVI (3): 118-158 [in Polish].
17. Kleinberg, Е., Scott, J.W., Wilder, G. Tezy o teorii i historii. Historyka: studia metodologiczne, 2019, 49: 289-299 [in Polish].
18. Witek, Р. Andrzej Wajda jako historyk: Metodologiczne studium z historii wizualnej. Lublin, 2016 [in Polish].
19. Domanska, Е. Historie niekonwencjonalne. Refleksja o przesziosci w nowej humanistyce. Poznan, 2006 [in Polish].
20. Domanska, Е. Luka paradygmatyczna we wspoiczesnej humanistyce. In: Mody. Teorie i praktyki. Poznan, 2018, рр. 17-32 [in Polish].
21. Domanska, Е. Historia egzystencjalna. Krytyczne studium narratywizmu i humanistyki zaangazowanej. Warszawa, 2012 [in Polish].
22. Domanska, Е. Nekros. Wprowadzenie do ontologii martwego ciaia. Warszawa, 2017 [in Polish].
23. Solska, Е. Duch liberalizmu a projekt Europejskiej Przestrzeni Edukacyjnej. Lublin, 2011 [in Polish].
24. Solska, Е. Czas kultury naukowej. Lublin, 2019 [in Polish].
25. Radomski, А. Historiografia a kultura wspoiczesna. Lublin, 2006 [in Polish].
26. Radomski, А. Internet -- Nauka -- Historia. Lublin, 2012 [in Polish].
27. Stanczak, А. Rozmowa z dr. hab. Andrzejem Radomskim, prof. UMCS w Lublinie. Wywiad przeprowadzony w grudniu 2020 przez Agnieszkз Stanczak: Cyfrowa humanistyka -- nowy nurt w nauce. Kultura iHistoria, 2021, 40 (2): 125-132 [in Polish].
28. Wilkowski, М. Nowoczesna instytucja kultury w Internecie. URL: https://instytucje.wilkowski.org/dane/Nowoczesna_instytucja_kultury_w_Internecie.pdf (Last accesssed: 28.06.2022) [in Polish].
29. Traba, R. Historia stosowana jako subdyscyplina akademicka. Konteksty i propozycje. In: Historia -- dzis. Teoretyczne problemy wiedzy o przesziosci, 2014, pp. 143-164 [in Polish].
30. Historia w wersji popularnej. Gdansk, 2015 [in Polish].
31. Historia w przestrzeni publicznej. Warszawa, 2018 [in Polish].
32. Public History in Poland. New York, 2021.
33. Nauki o cheloveke: istoria distsiplin. Moscow, 2015 [in Russian]. [Науки о человеке: история дисциплин. Москва, 2015].
34. Dyskusje. In: Historia -- dzis. Teoretyczne problemy wiedzy o przesziosci. Krakow, 2014 [in Polish].
35. Witek, P., Mazur, M., Solska, E. (Eds). Historia w kulturze wspoiczesnej. Niekonwenc- jonalne podejscia do przesziosci. Lublin, 2011 [in Polish].
36. Wislicz, Т. Nowe tendencje w historiografii polskiej po 1989 roku. Raport diagnostyczny. URL: https://www.academia.edu/40075153/Nowe_tendencje_w_historiografii_polskiej_po_1989_roku_Raport_diagnostyczny (Last accessed: 28.06.2022) [in Polish].
37. Stobiecki, R. Spor o interpretacje PRL w publicystyce i historiografii polskiej po 1989 r. In: Historia. Przekaz i poznanie. Ksiзga ku czci prof. J. Maternickiego. Rzeszow, 2000, рр. 169-182 [in Polish].
38. Portnov, A. Yedvabne i ne tilky. Pro polski dyskusii dovkola knyzhok Yana T. Grosa. In: Istorii dlia domashnoho vzhytku: Esei pro polsko-rosiisko-ukrainskyi trykutnyk pam'iati. Kyiv, 2013 [in Ukrainian]. [Портнов А. Єдвабне і не тільки. Про польські дискусії довкола книжок Яна Т. Ґроса. КторИ для домашнього вжитку: Есеї про польсько-російсько-український трикутник пам'яті. Київ, 2013].
39. Dudek, A. Historia i polityka w Polsce po 1989 roku. In: Historycy i politycy: polityka pamiзci w III RP. Warszawa, 2011 [in Polish].
40. Machcewicz, P. Spory o historiз 2000--2011. Krakow, 2012 [in Polish].
41. Stobiecki, R. Rozne oblicza historycznego rewizjonizmu. Sensus Historiae. Studia interdyscyplinarne, 2015, XIX (2): 17-38 [in Polish].
42. Kula, М. Krotki raport o uzytkowaniu historii. Warszawa, 2020 [in Polish].
43. Pomian, K. Historia. Nauka wobec pamiзci. Lublin, 2006 [in Polish].
44. Windschuttle, К. The Killing of History: How a Discipline is Being Murdered By Literary Critics and Social Theorists. Sydney, 1994.
45. Evans, R.J. In Defense of History. New York, 1999.
46. Evans, R. Dzh. Na zakhyst istorii. Lviv, 2008 [in Ukrainian].
47. [Еванс Р. Дж. На захист історії. Львів, 2008].
48. Radomski, А. Historiografia w postnowoczesnych, liberalnych demokracjach. In: Swiatoogl^dy historiograficzne. Lublin, 2002 [in Polish].
49. Pomorski, J. Homo metahistoricus. Studium szesciu kultur poznaj^cych historiз. Lublin, 2019 [in Polish].
50. Pomorski, J. Polityzacja / mitologizacja historii, czyli w czym neuronauka (i metodologia) moze pomoc badaczowi historii najnowszej? Historia@Teoria, 2017, 4(6): 15-42 [in Polish].
51. XXI Powszechny Zjazd Historykow Polskich. Biaiystok, 17--20 wrzesnia 2024. Propozycja sympozjum problemowego: Historia jako nauka dzis lub ochrona naukowego statusu historii. URL: https://historia.uwb.edu.pl/wp-content/uploads/2021/05/2.pdf (Last accessed: 28.06.2022) [in Polish].
52. Cauvin, T. Public History: A Textbook of Practice. New York, 2016.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Створення міфу про Переяславську раду 1654 р. та спроби його спростувати (90-ті рр. ХХ ст.). Дискусії про події в Переяславі 1654 р. в сучасній українській історіографії. Відтворення повної картини дослідження змісту та значення подій в Переяславі 1654 р.
реферат [77,2 K], добавлен 22.06.2014Аналіз зародження, тенденцій розвитку та значення Школи Анналів в історіографії Франції. Особливості періоду домінування анналівської традиції історіописання. Вивчення причин зміни парадигми історіописання: від історії тотальної до "історії в скалках".
курсовая работа [69,8 K], добавлен 05.06.2010Становлення історичної науки у Польщі в період національного відродження. Просвітницька і романтична історіографія. Наукові школи позитивістської історіографії, інші напрямки польської історіографії другої половини XIX-початку XX ст. та їх представники.
реферат [46,0 K], добавлен 24.05.2010Проблеми військової історії в першій половині ХХ ст. та стан російської історіографії щодо вивчення українського питання у Першій світовій війні. Суспільно-політичні процеси у Галичині в період війни. Місце українських земель у міжнародних відносинах.
статья [19,4 K], добавлен 27.08.2017Розвиток допоміжних історичних дисциплін у польській історіографії. Центри наукових шкіл. Вироблення методології досліджень генеалогії. Актуальні напрями сфрагістичних досліджень. Студіювання письма як один із пріоритетних напрямів польської науки.
реферат [43,3 K], добавлен 07.08.2017Спроба проаналізувати літературу, яка була видана в Білорусі і присвячена історії становлення Білоруської Народної Республіки. Аналіз немарксистської, радянської та сучасної історіографії. Характеристика основних етапів білоруської історичної науки.
статья [23,0 K], добавлен 14.08.2017Спроба загального аналізу наукового доробку сучасних українських та білоруських істориків з проблеми становища Православної церкви у Західній Україні та Західній Білорусі в складі ІІ Речі Посполитої, а також конфесійної політики польської влади.
статья [21,1 K], добавлен 11.08.2017Предмет історіографії історії України. Основні етапи розвитку історіографії історії України. Місце історіографії в системі історичних наук. Зародження знань про минуле в формі культів. Поява писемності і її значення для накопичення історичних знань.
контрольная работа [27,3 K], добавлен 28.01.2012Відмінні риси української історіографії 1920-1980-х pp. Особливості оцінок дореволюційними дослідниками митних тарифів Російської імперії першої половини XIX ст. Причини негативних оцінок представниками української історіографії митного протекціонізму.
реферат [31,7 K], добавлен 26.09.2010Проблеми економічного реформування в СРСР. Характеристика періодів розвитку радянської історіографії. Монографія Г.І. Ханіна та її місце в історіографії новітнього періоду. Тенденція панорамного зображення еволюції радянської політико-економічної системи.
доклад [14,0 K], добавлен 09.07.2013Умови формування та характерні особливості дворянської історіографії в Росії у другій половині XVIII ст. М. Щербатов та І. Болтін як найвизначніші представники дворянської історіографії. Участь Катерини II в формуванні дворянської історіографії в Росії.
реферат [23,1 K], добавлен 18.09.2010Сербська та чорногорська історіографія. Просвітницький та романтичний напрямки в історичній науці. Розвиток критичного та позитивістського напрямків. Наукові школи в історіографії першої половини ХХ ст. Розвиток історіографії в другій половині ХХ ст.
реферат [26,4 K], добавлен 24.05.2010Дослідження радянської і пострадянської історіографії школи "Анналів", яка у перший період свого існування була модерним явищем в історіографії, акумулювала новаторський досвід історичного дослідження, який повною мірою був визнаний науковими колами.
курсовая работа [63,9 K], добавлен 10.06.2010Друга світова війна як найбільш сфальсифікований період української історії. Проблема німецької освітньої політики у працях вітчизняних істориків, її місце в зарубіжній історіографії. Вивчення нацистської політики в Україні радянськими дослідниками.
реферат [23,0 K], добавлен 20.09.2010Джерельна база історії партизанського з’єднання "За Батьківщину". Еволюція історіографічного образу партизанського руху на Ніжинщині у радянській та сучасній українській публіцистиці. Проблеми партизанського руху у висвітленні вітчизняної історіографії.
дипломная работа [121,6 K], добавлен 30.10.2012- Стан дослідження махновського селянського повстанського руху у сучасній українській історичній науці
Аналіз стану дослідження селянського повстанського руху на чолі з Н. Махном у сучасній українській історіографії. Вплив загальних тенденцій розвитку історичної науки на дослідження махновського та селянського повстанського рухів 1917-1921 рр. загалом.
статья [53,5 K], добавлен 17.08.2017 Складна і тривала трансформація українського суспільства протягом ХІХ - початку ХХ ст. Формування української інтелігенції навколо трьох осередків - середніх і вищих навчальних закладів, студентських товариств. Спадщина видатного історика М. Костомарова.
статья [24,7 K], добавлен 10.08.2017Поняття "герб" в інтерпретації російських істориків. Проблеми формальної геральдики в роботах істориків XIX – початку XX ст. Теорії походження гербів у Росії у викладенні вітчизняних істориків. Генези особистих гербів дворянських родів Російської імперії.
реферат [37,0 K], добавлен 03.01.2011Розробка проблеми історіографії переяславської шевченкіани. Дослідження наукових праць історичного, археологічного, краєзнавчого, літературно-мистецького характеру, де висвітлюється життя і творчість Т. Шевченка під час його перебування в Переяславі.
статья [36,5 K], добавлен 24.04.2018Слов'яни як одна з найчисленніших груп давньоєвропейського населення, історичні пам'ятки та джерела, що засвідчують їх походження та етапи становлення. Свідчення про територію розселення слов'ян-венедів. Роль мовознавчої науки в вирішенні даної проблеми.
реферат [19,7 K], добавлен 22.10.2010
