Історична пам'ять та контрпам'ять про Другу світову війну в Словаччині

Характерним є епізод із радянським вояком, захопленим у полон під час одного з боїв. Під час допиту він видав наступну фразу: «Краснодар, так, у Краснодарі - горілка, жінки, все» [46, s. 130].

Цікавими для вітчизняного читача є враження словацьких солдат від України. Зв'язківець А. Папан, описуючи околиці західноукраїнського Борислава, занотував: «сільський люд тут бідний, відсталий, і хоча земля хороша, вони не вміють її обробляти... халупи дерев'яні, покриті соломою... у селах електрики ще взагалі немає». Тут же розкриває подробиці терору відступаючої радянської влади: «У тих селах росіяни під час відступу стріляли в людей, нівечили їх багнетами, виколювали очі, палили волосся, аби якомога більше помститися українцям» [47, s. 5]. Охарактеризував сутність колгоспної системи («все забирали державі»), розширив хронологічні рамки «великого голоду» до 1937 р. У подальших записах ще раз повертається до Голодомору, вказуючи на його причину: «певні групи, зокрема українців, таким чином хотіли знищити і деформувати» [47, s. 9].

Цікавими є наступні свідчення А. Папана. У населеному пункті Матусів на Черкащині в організованому словацькими капеланами богослужінні взяли участь і місцеві жителі, до того ж «розчулено плакали» [47, s. 9], але вже в недалекій Миронівці «люд цілком безбожний, зовсім не відає про Бога. не знає смутку, цвинтаря немає. священика ніде не бачили, охрещення не здійснюється» [47, s. 9]. У Карлівці на Донбасі зафіксував наступні спостереження: «Молоді люди зовсім не знають кохання чуттєвого, лише інстинктивне, подібно тваринам. Серця мають зачерствілі.» [47, s. 17]. Характерно, що при поверненні з фронту 26 травня 1942 р. занотував: «О 6 ранку ми пройшли через Білу Церкву. Починається Україна» [47, s. 45]. Отже, А. Папан не відносив до України території на схід від Білої Церкви, зокрема Лівобережжя, де він воював. Викликає інтерес інформація від 25 березня (словаки тримали фронт у районі р. Міус) про червоноармійців-перебіжчиків. У редакторському поясненні вказано, що переходів на бік словаків було в той час у кілька разів більше, ніж перебіжчиків із Мобільної дивізії до Червоної армії [47, s. 40-41].

Словацький військовий меморіал в українському Липовці Під час літнього наступу 1941 р. поблизу м. Липовець (Вінницька обл.) 22 липня відбулося «бойове хрещення» словацьких підрозділів у бою зі 44-ою гірсько-стрілецькою дивізією Червоної армії. За весь період подальшої війни на сході у той день словацька армія зазнала найбільших втрат - 75 загиблими, 167 пораненими, 50 полоненими [48, s. 49]. Відтак, було облаштовано спершу тимчасовий цвинтар, а згодом - військовий меморіал з 6-метровим пірамідальним бетонним обеліском.

Неймовірно, але він не був ліквідований після відновлення в Липовці радянської влади, хоча кілька разів планувалося його знесення. У 1950-х рр. липовчани активною позицією виступили на захист меморіалу. Причиною було те, що словацькі воїни, незважаючи на статус окупантів, заслужили повагу й позитивні спогади в місцевих жителів. Словаки допомагали їм продуктами, ліками, а словацький військовий лікар не відмовляв у допомозі місцевому українському населенню. Під час нової небезпеки знесення у 1960-х рр. місцевий голова колгоспу порадив хитрий маневр - організацію на площі цвинтаря саду, що й було зроблено. Третя спроба ліквідації відбулася на початку 1990-х рр., аж доки у серпні 1992 р. за ініціативи місцевої влади пам'ятник не було взято під державний захист уже незалежної України [48, s. 50].

Липовецький меморіал є унікальною світовою пам'яткою, адже є єдиним на території СРСР пам'ятником солдатам окупаційної армії, який зберігся до наших днів завдяки захисту місцевого населення за «потурання» регіональних партійно-державних радянських органів. При цьому, як зазначає П. Мічіанік, у самій Словаччині не було поставлено загиблим солдатам Словацької держави жодного пам'ятника [48, s. 50]. М. Лацко з цього приводу нарікає, що на сучасному етапі «словаки одночасно мають і не мають власної держави... ті, що страждали та помирали за самостійну Словаччину, є і в державі, за яку воювали, невизнані, натомість так звані довічні чехословаки винесені на п'єдестал - мають свої площі, вулиці, скульптури» [49, s. 288-289].

У 1996 р. меморіал відвідала офіційна 25-членна словацька делегація на чолі з генералом Я. Репаским. Було організовано символічний Акт примирення. Учасники війни з обох сторін - словацької та української - навзаєм потиснули руки на знак завершення протистояння. Однакіз 1998 р. інтерес словацького уряду зменшився, а в 2010 р. за ініціативи словацького посольства в Києві з пам'ятника були демонтовані дошки з іменами загиблих начебто для реставрації, яка зрештою не була здійснена.

Упродовж 2015-2019 рр. завдяки зусиллям вище згаданої громадської організації «Музей збройних структур 1939-1945 рр.» було організовано кілька етапів ремонту й відновлення як обеліска, так і самого цвинтаря. Українська місцева влада та небайдужі громадяни всіляко сприяли та допомагали цим заходам. Необхідні чималі кошти були зібрані на засадах благодійності, без фінансування з офіційних джерел словацького державного бюджету [48, s. 52-61].

Інтерпретація Словацького національного повстання

На відміну від офіційної версії, прихильники контрпам'яті дивляться на повстання 1944 р. у негативному оціночному ракурсі. Так, коментуючи організоване урядом відзначення 70-річниці повстання у 2014 р., М. Лацко вказав: «Так звані “незалежні медіа”, які в іншому випадку наголошують на різноманітті та плюралізмі, не допускали ні найменшої ознаки плюралізму чи критичного міркування, ані легітимності постановки питання про сенс цієї суперечливої історичної події. Тим, хто мав інший погляд, вішали ярлики, публічно зневажили, погрожували їм кримінальним переслідуванням, судовими позовами, тиснули на працедавця, щоби звільняв їх з роботи» [50, s. 11].

Альтернативна версія наголошує, що з погляду національних інтересів повстання мало регресивний характер, оскільки спрямовувалося проти власної держави, адже головною метою повстанців було відновлення Чехословаччини. Зауважує, що його початок приніс у Словаччину війну та величезні матеріальні втрати й численні людські жертви, спричинив розкол словацького суспільства на прихильників, противників повстання та пасивну більшість, яка не визначилася з політичною позицією, а лише намагалася зберегти своє життя й майно [51, s. 117]. Наголошує, що збройний виступ був інспірований зовнішнім втручанням і відображав не національні інтереси, а владні амбіції комуністів та «чехословакістів». У результаті, для характеристики події використовують термін «державний переворот», а сам день початку повстання є для адептів контрпам'яті не національним святом, а «нещасним днем» [52]. Висловлена критична оцінка діяльності одного з відомих командирів повстання капітана Гонди, в пам'ять про якого досі названа вулиця, на якій розташована будівля Філософського факультету Університету Я.А. Коменського в Братиславі [53].

Одним із напрямків альтернативного погляду на повстання стало руйнування міфів радянського періоду про винятково позитивну роль у ньому партизанів. Спогади очевидців, а також оповіді дітей та онуків, які почули інформацію від своїх старших родичів, свідчать про негативний образ партизан. Зокрема партизан у Раєцкій долині місцеві жителі боялися не менше, ніж німців. У звичному наборі партизанської активності були перевищення повноважень, надумані звинувачення, наклепи та особиста помста, реквізиції, репресії [54, s. 211-216].

Важливою для українського громадянина є думка про поведінку військовослужбовців дивізії СС «Галичина» під час повстання. Вони брали участь у облавах, обшуках, спаленні будинків, арештах і допитах, відправленні до концтаборів, реквізиціях майна. Однак, як наголошує словацький дослідник М. Єсенский, все це вони робили за наказом саме німецьких офіцерів. Натомість у віднайдених ним матеріалах не зафіксовано жодного випадку організованого розстрілу цивільних громадян українцями. Крім того, вояки дивізії забезпечували охорону мостів і тунелів і вправно воювали з наступаючими частинами Червоної армії [55, s. 160-163].

Утім, 29 серпня - початок Словацького національного повстання, що було організоване словацькими силами спротиву та спрямоване проти прогітлерівського режиму Першої Словацької республіки періоду Другої світової війни й охопило значну територію Словаччини, й нині відзначається у Словацькій Республіці як національне свято. А у 2022 р. у рамках офіційних урочистостей та церемонії покладання вінків у місті Банська Бистриця з нагоди цього національного свята за участю вищих посадовців країни, міністром оборони СР Я. Надєм було вручено представникам посольства України нагороду українському народу «за участь українців у Словацькому національному повстанні та звільненні Словаччини, а також за стійкість, незламність і нескореність українського народу у війні з російськими окупантами» [56].

Висновки

Загалом роздвоєність словацької історіографії, історичної пам'яті та й власне суспільства в оцінках та інтерпретаціях подій Другої світової війни в національній історії триває до нині. Перевага на сучасному етапі спостерігається за наднаціональним підходом, який застосовує інтегральний метод, синтезує погляди, пропонує багаторакурсні бачення, а оцінки історичних фактів, явищ та процесів здійснює на основі критеріїв лібералізму та демократії.

Постає закономірне питання: яку позицію має зайняти український історик і громадянин у цій суперечливій ситуації'? Здавалося б, у час російськоукраїнської війни, в умовах гострої життєвої необхідності утвердження національної і державницької свідомості, привабливішим виглядає національний ракурс словацької історичної пам'яті. Адже криваві події продемонстрували нездатність ліберальної ідеології і практики захистити Україну, а, власне, український націоналізм став тією силою, яка чинить опір агресору. Як бачимо з вище наведених сюжетів, дотичний український компонент більш широко представлений у такому ракурсі історичної пам'яті.

Проте на заваді стає наступний важливий чинник. Словацькі адепти національної версії історичної пам'яті у своїй критиці євроінтеграційного курсу держави зайшли так далеко, що свідомо чи несвідомо, прямо чи опосередковано бачать у путінській Росії свого ситуативного союзника в боротьбі із «диктатом Брюсселя». Ба більше, у їхніх оцінках події в Україні останніх дев'яти років простежуються постулати московської пропаганди. Так, протистояння російській агресії на Донбасі вони інтерпретують як безглузду громадянську війну в Україні [48, s. 57, 60].

Негативне здивування викликає той факт, що М. Лацко, коментуючи катастрофу лайнера малайзійських авіаліній 17 липня 2014 р., зазначив, що «винуватця досі не з'ясовано» [47, s. 112]. А як же низка доказів, визнаних міжнародним співтовариством, про російське замовлення цього теракту? М. Лацко завжди наголошує, що не можна бути надто конформним у судженнях, має авторитет радикального критика, але ж сам виявляє дивну обережність у очевидному питанні, що неможливо розцінювати інакше, як проросійську необ'єктивність його позиції.

Натомість представники конструкту офіційної історичної пам'яті зайняли недвозначну проукраїнську позицію. 9 лютого 2015 р. І. Каменєц в інтерв'ю виданню «Topky.sk» порівняв анексію Криму з аншлюсом Австрії; пропаганду, мілітаризацію, національну політику, формування диктаторських режимів у гітлерівській Німеччині та путінській Росії; організацію Олімпійських ігор 1936 р. у Німеччині та Олімпіади 2014 р. у Росії. Дійшов висновку: «Події у Росії набули небезпечного напряму. На жаль, те, що сьогодні діється в Росії, у Криму та Східній Україні, не є фарсом, а вельми небезпечним розвитком із загрозливою перспективою повергнення до надто швидко забутого минулого» [57].

Реакція більшості словацького суспільства та дії офіційної братиславської влади у нинішній важкий для України час вирішальної битви за незалежність засвідчила безсумнівність їх всебічної підтримки нашої державності. Тому свідомий українець не може робити іншого політичного вибору, ніж на користь європейської інтеграції, а отже на користь офіційної версії словацької національної історичної пам'яті.

Список використаних джерел та літератури

1. Інституалізація історичної пам'яті як складова формування національної єдності в країнах світу: досвід для України. Аналітична доповідь. Київ: Державна установа «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2018. 60 с.

2. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної нації XIX-XX століття. Київ: Yakaboo Publishing, 2019. 656 с.

3. Масненко В. Методологічні аспекти дослідження політики пам'яті на окупованих Російською Федерацією українських територіях. Український історичний журнал. 2022. № 4. С.47.

4. Проблема історичної пам'яті у всесвітньо-історичному дискурсі (1945-2015 рр.): монографія. Київ: «Інститут всесвітньої історії НАН України», 2021. 312 с.

5. Ьlohy ЬPN. §8 zakona c.553/2002 Z.z. o pamдti naroda. URL: https://www.upn.gov.sk/sk/ulohy-ustavu/

6. Politici polozili vence k pamдtmkom, spominah na obete fasizmu.URL: https://www.ta3.com/clanok/149810/politici-polozili-vence-k-pamatnikom-spominah-na-obetefasizmu

7. Kamenec І. Oslobodeneckй myty - pripad Slovensko. Spolocnost. Politika. Historiografia. Pokrivenй (?) zrkadlo dejm slovenskej spolocnosti v dvadsiatom storoc^. Br.: HU SAV, 2009. S. 75-78.

8. Kamenec І. Statostrana v totalitnom politickom systиme - jej funkcie a postavenie (HSES v politickom systиme vojnovйho slovenskйho statu). Studia Historica Nitriensia. 1995. III. S. 141-147.

9. Kamenec І. Masovй porusovanie l'udskych prav pocas existencie Slovenskйho statu v rokoch 1939-1945. Demokracia a ochrana l'udskych prаv. Teoria, prax, medzinвrodnв щprava. Zost.: V. Koganova, D. Lesko, G. Meseznikov. Br.: Ekonomicka univerzita, 1996. S. 165-183.

10. Kamenec І. Slovensky stat v obrazoch (1939 - 1945). Praha: Ottovo nakladatelstvi, 2008. 248 s.

11. Malй dejiny cesko-slovenskych vzt'ahov. II. Druha svetova vojna. Slovensky stat. Protektorat Cechy a Morava. Zost. Iveta Radicova a kol. Br.: Nadacia Milana Simecku, 1994. 151 s.

12. Kamenec І. Dejiny Slovenska v rokoch 1918-1993 a ich odraz v historickom vedomi spolocnosti. Malй dejiny cesko-slovenskych vztahov VI. Br.: Nadacia Milana Simecku, 1996. S. 7-30.

13. Kamenec І. Hl'adanie a blщdenie v dejinach. Ьvahy, stщdie a polemiky. Br.: Kalligram, 2000. 408 s.

14. Kamenec І. Fenomйny strachu a alibizmu v kontexte kolaboracie a odboja na Slovensku v rokoch 1938-1945. Kolaborвcia a odboj na Slovensku a v krajinвch nemeckej sfйry vplyvu v rokoch 1939-1945. Marek Syrny a kolektrv. Banska Bystrica: Mщzeum Slovenskйho narodnйho povstania, 2009. S. 21-31.

15. Kamenec І. O hl'adani dobra a zla v dejmach. Spolocnost. Politika. Historiografia. Pokrivenй (?) zrkadlo dejm slovenskej spolocnosti v dvadsiatom storocl Br: HU SAV, 2009. S. 87-90.

16. Historik Kamenec: Tiso a Husak majщ neprijemne vel'a spolocnйho. URL: http://www.sme.sk7c/6812776/historik-kamenec-tiso-a-husak-maju-neprijemne-velaspolocneho.html

17. Kurhajcova A. Historical memory research in Slovakia. Acta Poloniae historica. № 106. January. 2012. S. 77-98.

18. Пугач Є. Чеська й словацька історіографія про міфи з історії словацької нації. Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки і знахідки. 2012. Вип. 21. С. 352-369.

19. Rychhk J. Interpretacia Slovenskйho narodnйho povstania v neol'udackej eщilovej historiografii. Historik a dejiny. V cesko-slovenskom storoa osudovych dаtumov. Jaroslava Rogufova, Vlasta Jaksicsova a kol. Bratislava VEDA, 2018. S. 117-133.

20. Slovenskй narodnй povstanie 1944. Cesko-Slovenska filmova databaza. URL: https://www.csfd. sk/film/265167-slovenske-narodne-povstanie-1944/recenzie/

21. Umiestnenie a stavba mщzea SNP v Banskej Bystrici. Bystricky perm. Banskobystricka revue pre popularizovanie vedy, umenia a cestovnйho ruchu. Rocrnk XVII. aslo 3. September 2019. S. 1-2. URL: ttps://cdn.banskabystrica.sk/2020/10/Bystricky-Permon-03-2019.pdf

22. Mщzeum. Pravda. URL: https://nazory.pravda.sk/komentare-a-glosy/clanok/355547-muzeum/

23. Слесаренко А. Михальчук Р. Голокост у чехословацькому кінематографі 1960-х років: мистецький та суспільний аспекти. Наукові праці Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: історичні науки. Кам'янець-Подільський: Кам'янецьПодільський національний університет імені Івана Огієнка, 2022. Т. 35: До 60-річчя від дня народження професора Олександра Федькова. С. 140-149.

24. Obchod na korze (1965). Shop on Main Street. URL: https://www.youtube.com/watch?v=pKs5LfnPt_A

25. Holokoust na Slovensku 2. Prezident, vlada, snem SR a Statna rada o zidovskej otazke (1939 - 1945). Ed. Eduard Niznansky, Ivan Kamenec. Br., 2003. 363 s.

26. Risenie zidovskej otazky na Slovensku (1938-1945) Dokumenty. Cast' 4. Zost. Hubenak L. Br, 1999. 221 s; Cast 5. Br: Judaica Slovaca, 2000. 146 s.

27. Kamenec I., Michela M. Rozhovor s dejinami. Ivan Kamenec o cestach slovenskej histone s Miroslavom Michelom. Bratislava: HADART. 2019. 160 s.

28. Bщtora M. Vyorana brazda Ivana Kamenca. Historik a dejiny. V Cesko-slovenskom storoa osudovych datumov. Jaroslava Rogul'ova, Vlasta Jaksicsova a kol. Bratislava VEDA, 2018. S. 19-32.

29. Боровець І. Урок історії Голокосту. Кіно-театр. 2022. № 2. URL: https://ktm.ukma.edu.ua/ index.php/ktm/article/view/178/200

30. Єгоров Г. Друга світова війна у підручниках історії Франції. Історія в школі. 2009. № 1112. С. 31-33.

31. Durica M. Dejmy Slovenska a slovakov. Bratislava: Slovenskй pedagogickй nakladatel'stvo, 1996. 274 s.

32. Stanovisko (kolektivu Historickйho щstavu SAV) ku knihe M.S. Duricy: Dejmy Slovenska a slovakov. Studia historica Nitriensia. 1996. Tomus 5. S. 285-291.

33. Durica M. Priblizit sa k pravde. Bratislava, 1998. 104 s.

34. Balaz A. Kamencova osemdesiatka. Historik a dejiny. V Cesko-slovenskom storoa osudovych datumov. Jaroslava Rogufova, Vlasta Jaksicsova a kol. Bratislava VEDA, 2018. S. 553-555.

35. Haslinger P. Narodnй alebo nadnarodnй dejmy? Historiografi a o Slovensko v europskom kontexte. Historicky casopis. 2004. Rocrnk 52. aslo 2. S. 269-280.

36. Michela M. Pripommanie a kanonizovanie minulosti. Uvaha na margo niektorych diskusn o dejinach Slovenska Forum Historiae. Casopis a portвl pre historiu a pribuznй spolocenskй vedy. 2008. Zvдzok 2. S. 1-13.

37. Боровець І.І. Словацька держава 1939-1945 рр.: історична ґенеза та особливості розвитку. Наук. ред. С.В. Віднянський. Кам'янець-Подільський: ПП “Медобори-2006”, 2012. 352 с.

38. Garda. Sk Cinema. URL: http://www.skcinema.sk/arl-sfu/sk/detail-sfu_un_cat.0-217043-Gardadokumentarny-film/

39. POVSTANIE - Slovensko 1939 - 1945. Mojevideo. URL: https://www.mojevideo.sk/video/2a56a/povstanie_slovensko_1939_1945.html

40. Боровець І.І. Викладання історії у середній школі Словацької Республіки. Проблеми дидактики історії. 2016. Вип. 7. С. 170-187.

41. Lacko M. Obete Malej vojny - osudy hrdinov. Malв vojna v marci 1939 a jej miesto v pamдti nвroda. Zostavili Martin Lacko, Michal Malatinsky. Krakov-Bratislava: Spolok Slovakov v Pol'sku, o.z. Mщzeum ozbrojenych zloziek SR 1939-1945, 2016. S. 162-169.

42. Valo P. Kriesenie pamiatky Malej vojny po roku 1990. Malв vojna v marci 1939 a jej miesto v pamдti nвroda. Zostavili Martin Lacko, Michal Malatinsky. Krakov-Bratislava: Spolok Slovakov v Pol'sku, o.z. Mщzeum ozbrojenych zloziek SR 1939-1945, 2016. S. 177-185.

43. Volny J. Udrzovanie tradmie Malej Vojny v Spisskej Novej Vsi po roku 1990. Mala vojna v marci 1939 a jej miesto v pamдti naroda / zostavili Martin Lacko, Michal Malatinsky. KrakovBratislava: Spolok Slovakov v Pol'sku, o.z. Mщzeum ozbrojenych zloziek SR 1939-1945, 2016. S. 186-190.

44. Lacko M. Slovo na щvod. Malв vojna v marci 1939 a jej miesto v pamдti nвroda. Zostavili Martin Lacko, Michal Malatinsky. Krakov-Bratislava: Spolok Slovakov v Pol'sku, o.z. Mщzeum ozbrojenych zloziek SR 1939-1945, 2016. S. 7-10.

45. Lacko M.Vznik a doversenie slovenskej statnosti. Samostatnost' Slovenska. 75 rokov. Pamдtnica zo spomienkovych akadйmu v Bratislave a Kosiciach 13. a 14. marca 2014. Zost. Martin Lacko a Vijtech Karpaty. Krakov: Spolok Slovakov v Pol'sku, 2015. S. 41-45.

46. Ivanco M. Denniky a spomienky u vychodnйho frontu. 1942-1944. Zostavil Martin Lacko. Partizanske: O. z.Mщzeum ozbrojenych zloziek 1939-1945, 2017. 156 s.

47. Denrnky a spomienky slovenskych vojakov z vychodnйho frontu (1941-1945). II Zostavil Martin Lacko. Partizanske: O.z. Mщzeum ozbrojenych zloziek 1939-1945, 2020. 139 s.

48. Micianik P. Obnova vojnovйho pamдtnika a cintorina Slovenskej armady v Lipovci. Slovensko. Nвrodnй spektrum. 2020. Rocrnk 42. Qslo 1. S. 49-61.

49. Lacko M. Slovenska statnost' a ceskoslovensky odboj (щvaha o narodnom rozkole v roku 1944). Slovenskй narodnй povstanie a zaver vojny na щzemi Zilinskйho kraja 1944-1945. Zbornik z konferencie organizovanej ZSK a UPN dna 25 septembra 2014 v Ziline. Zost. Martin Lacko a Michal Malatinsky. Zilina: Timeprint, 2014. S. 279-289.

50. Lacko M. Preco si dnes Slovaci nesmщ pripommat' vlastnщ statnost. Samostatnost' Slovenska. 75 rokov. Pamдtnica zo spomienkovych akadйmn v Bratislave a Kosiciach 13. a 14. marca 2014.Zost. Martin Lacko a Vijtech Karpaty. Krakov: Spolok Slovakov v Pol'sku, 2015. S. 11-17.

51. Vnuk F. Neuveritel'nй sprisahanie.Vojenskй a politickй akcie proti Slovenskej republike v roku 1944. Trencin: Vydavatel'stvo Ivana Stelcera, 1993. 194 s.

52. Dies Ater. Nest'astny den 29 augusta 1944. Vyber prispevkov. Zost. P. Bielik, B. Kunc, P. Mulik. Bratislava: ERBO, 1994. 186 s.

53. Lacko M. “Hrdina SNP“ kapitan Gonda (Povstalecky pribeh v ruzomberskej oblasti) Slovenska republika 1939-1945 ocami mladych historikov 3. (Povstanie roku 1944). Zbormkprispevkov z tretieho sympozia Katedry historie Filozofickej fakulty UCM Trnava, Luka 21. - 22. mвja 2004. Trnava: Katedra historie FF UCM, 2004. S. 233-274.

54. Osika S. Spomienky na partizanov v Rajeckej doline. Slovenskй narodnй povstanie a zaver vojny na щzemi Zilinskйho kraja 1944-1945. Zbornk z konferencie organizovanej ZSK a UPN dna 25 septembra 2014 v Ziline. Zost. Martin Lacko a Michal Malatinsky. Zilina: Timeprint, 2014. S. 211-222.

55. Jesensky M. Psobenie 14. divizie SS Galizien na Povaa a Liptove. Slovenskй narodnй povstanie a zaver vojny na щzemi Zilinskйho kraja 1944-1945. Zbormk z konferencie organizovanej ZSK a UPN dna 25 septembra 2014 v Ziline. Zost. Martin Lacko a Michal Malatinsky. Zilina: Timeprint, 2014. S. 147-164.

56. У Словаччині нагородили український народ за участь у повстанні 1944 року і стійкість у війні з РФ. URL:https://www.pravda.com.ua/news/2022/08/29/7365260/

57. Hroziva podoba medzi Putinom a Hitlerom: Dejiny sa mфzu opakovat', ale ma to hacik! URL: www.topky.sk/cl/11/1454245/Hroziva-podoba-medzi-Putinom-a-Hitlerom

References

1. Instytualizatsiia istorychnoi pam'iatii iak skladova formuvannia natsional'noii ednosti v krainakh svitu: dosvid dlia Ukrainy. Analitychna dopovid'. (2018). Kyiv: Derzhavna ustanova Instytut vsesvitn'oi istorii NAN Ukrainy. [In Ukrainian].

2. Hrytsak, Ya. (2019). Narysistorii Ukrainy. Formuvannya modernoyi natsiyi XIX-XX stolittya Kyiv: Yakaboo Publishing. [In Ukrainian].

3. Masnenko, V. (2022). Metodolohichni aspekty doslidzhennia polityky pam'iati na okupovanykh Rosijs'koiu Federatsiieiu ukrains'kykh terytoriiakh. Ukrains'kyj istorychnyj zhurnal. 4. p. 47. [In Ukrainian].

4. Problema istorychnoi pam'iatiu vsesvitn'o-istorychnomu dyskursi (1945-2015 rr.): monohrafiia. (2021). Kyiv: Instytut vsesvitn'oi istorii NAN Ukrainy. [In Ukrainian].

5. Ulohy UPN. §8 zakona c.553/2002 Z.z. o pamдti naroda. [Online]. Available from: https://www.upn.gov.sk/sk/ulohy-ustavu/ [In Slovak].

6. Politici polozili vence k pamдtnikom, spommali na obete fasizmu. [Online]. Available from: https://www.ta3.com/clanok/149810/politici-polozili-vence-k-pamatnikom-spominali-na-obetefasizmu [In Slovak].

7. Kamenec, І. (2009). Oslobodeneckй myty - pripad Slovensko. Spolocnost. Politika. Historiografia. Pokrivenй (?) zrkadlo dejm slovenskej spolocnosti v dvadsiatom storocl Br.: HU SAV, s. 75-78. [In Slovak].

8. Kamenec, І. (1995). Statostrana v totalitnom politickom systиme - jej funkcie a postavenie (HSES v politickom systиme vojnovйho slovenskйho statu). Studia Historica Nitriensia. 3, s. 141-147. [In Slovak].

9. Kamenec, І. (1996)Masovй porusovanie l'udskych prav pocas existencie Slovenskйho statu v rokoch 1939-1945.Demokracia a ochrana пudskych prаv. Teoria, prax, medzinвrodnв щprava. Br.: Ekonomicka univerzita, s. 165-183. [In Slovak].

10. Kamenec, І. (2008). Slovensky stвt v obrazoch (1939 - 1945). Praha: Ottovo nakladatelstvk [In Slovak].

11. Malй dejiny cesko-slovenskych vztahov. II. Druhв svetova vojna. Slovensky stвt. Protektorвt Cechy a Morava. (1994). Br.: NadaciaMilana Simecku. [In Slovak].

12. Kamenec, І. (1996). Dejiny Slovenska v rokoch 1918-1993 a ich odraz v historickom vedom^ spolocnosti. Malй dejiny cesko-slovenskych vztahov VI. Br.: Nadacia Milana Simecku, s. 7-30. [In Slovak].

13. Kamenec, І. (2000). Hпadanie a blщdenie v dejinach. Uvahy, stщdie a polemiky. Br.: Kalligram. [In Slovak].

14. Kamenec, І. (2009). Fenomйny strachu a alibizmu v kontexte kolaboracie a odboja na Slovensku v rokoch 1938-1945. Kolaborвcia a odboj na Slovensku a v krajinвch nemeckej sfйry vplyvu v rokoch 1939-1945. Marek Syrny a kolektrv. Banska Bystrica: Mщzeum Slovenskйho narodnйho povstania, s. 21-31. [In Slovak].

15. Kamenec, І. (2009). O hl'adam dobra a zla v dejinach. Spolocnost. Politika. Historiografia. Pokrivenй (?) zrkadlo dejm slovenskej spolocnosti v dvadsiatom storoc^. Br: HU SAV, s. 87-90. [In Slovak].

16. Historik Kamenec: Tiso a Husak majщ neprijemne vel'a spolocnйho. [Online]. Available from: http://www.sme.sk/c/6812776/historik-kamenec-tiso-a-husak-maju-neprijemne-velaspolocneho.html [In Slovak].

17. Kurhajcova, A. (2012). Historical memory research in Slovakia. Acta Poloniae historica, 106 (1), s. 77-98. [In Slovak].

18. Puhach, Ye. (2012). Ches'ka j slovats'ka istoriohrafiia pro mify z istorii slovats'koi natsii. Miznarodni zv'вzki Ukraпni: naukovi posuki і znahidki - The International relations of Ukraine: scientific searches and findings, 21, p. 352-369. [In Ukrainian].

19. Rychlik, J. (2018). Interpretвcia Slovenskйho narodnйho povstania v neol'udackej eщilovej historiografii. Historik a dejiny. V cesko-slovenskom storoN osudovych dвtumov. Jaroslava Rogul'ova, Vlasta Jaksicsova a kol. Bratislava VEDA, s. 117-133. [In Slovak].

20. Slovenskй narodnй povstanie 1944. Cesko-Slovenska filmova databaza. [Online]. Available from: https://www.csfd. sk/film/265167-slovenske-narodne-povstanie-1944/recenzie/ [In Slovak].

21. Umiestnenie a stavba mщzea SNP v Banskej Bystrici. (2019). [Online]. Bystricky perm. Banskobystrickв revue pre popularizovanie vedy, umenia a cestovnйho ruchu, XVII (3), p. 1-2. Available from: https://cdn.banskabystrica.sk/2020/10/Bystricky-Permon-03-2019.pdf [In Slovak].

22. Mщzeum. Pravda. [Online]. Available from:https://nazory.pravda.sk/komentare-aglosy/clanok/355547-muzeum/ [In Slovak].

23. Slesarenko, A., Mykhal'chuk, R. (2022). Holokost u chekhoslovats'komu kinematohrafi 1960-kh rokiv: mystets'kyj ta suspil'nyj aspekty. Naukovi pratsi Kam'ianets'-Podil's'koho natsional'noho universytetu imeniIvana Ohiienka: istorychni nauky, 35, p. 140-149. [In Ukrainian].

24. Obchod na korze (1965). Shop on Main. [Online]. Available from: https://www.youtube.com /watch?v=pKs5LfnPt_A [In Slovak].

25. Niznansky, E., Kamenec, I. (eds) (2003). Holokoust na Slovensku 2. Prezident, vlвda, snem SR a Stвtna rada o zidovskej otвzke (1939-1945). Br. [In Slovak].

26. Risenie zidovskej otвzky na Slovensku (1938-1945) Dokumenty. (1999, 2000). Cast' 4, 5. Zost. Hubenak L. Br.: Judaica Slovaca. [In Slovak].

27. Kamenec, I., Michela, M. (2019). Rozhovor s dejinami. Ivan Kamenec o cestвch slovenskej historie sMiroslavomMichelom. Bratislava: HADART. [In Slovak].

28. Bщtora, M. (2018). Vyoranв brвzda Ivana Kamenca. Historik a dejiny. Vcesko-slovenskom storoc^ osudovych dвtumov. Jaroslava Rogul'ova, Vlasta Jaksicsova a kol. Bratislava VEDA. [In Slovak].

29. Borovets', I. (2022). Urok istorii Holokostu. Kino-teatr. 2. [Online]. Available from: https://ktm.ukma.edu.ua/index.php/ktm/article/view/178/200 [In Ukrainian].

30. Yehorov, H. (2009). Druha svitova vijna u pidruchnykakh istorii Frantsii. Istoriia v shkoli, 11-12, p. 31-33. [In Ukrainian].

31. Durica, M. (1996). Dejmy Slovenska a slovвkov. Bratislava: Slovenskй pedagogickй nakladatel'stvo. [In Slovak].

32. Stanovisko (kolektivu Historickйho щstavu SAV) ku knihe M.S. Duricy: Dejiny Slovenska a slovakov. (1996). Studia historica Nitriensia, 5, s. 285-291. [In Slovak].

33. Durica, M. (1998). Priblizitsakpravde. Bratislava. [In Slovak].

34. Balaz, A. (2018). Kamencova osemdesiatka. Historik a dejiny. Vcesko-slovenskom storoc^ osudovych dвtumov. Jaroslava Rogul'ova, Vlasta Jaksicsova a kol. Bratislava VEDA, s. 553-555. [In Slovak].

35. Haslinger, P. (2004). Narodnй alebo nadnarodnй dejiny? Historiografi a o Slovensko v europskom kontexte. Historicky casopis, 52 (2), s. 269-280. [In Slovak].

36. Michela, M. (2008). Pripommanie a kanonizovanie minulosti. Uvaha na margo niektorych diskusn o dejinach Slovenska Forum Historiae. Casopis a portвl pre historiu a pribuznй spolocenskй vedy, 2, s. 1-13. [In Slovak].

37. Borovets', 1.1. (2012). Slovatska derzhava 1939-1945 rr.: istorychna geneza ta osoblyvosti rozvytku. Kam'ianets'-Podil's'kyj: PP Medobory-2006. [In Ukrainian].

38. Garda. Sk Cinema. [Online]. Available from: http://www.skcinema.sk/arl-sfu/sk/detailsfu_un_cat.0-217043-Garda-dokumentarny-film/ [In Slovak].

39. POVSTANIE - Slovensko 1939 - 1945. Mojevideo. [Online]. Available from: https://www.mojevideo.sk/video/2a56a/povstanie_slovensko_1939_1945.html [In Slovak].

40. Borovets', I.I. (2016). Vykladannia istorii u serednij shkoli Slovats'koi Respubliky. Problemy dydaktyky istorii, 7, p. 170-187. [In Ukrainian].

41. Lacko, M. (2016). Obete Malej vojny - osudy hrdinov. Malв vojna v marci 1939 a jej miesto v pamдti nвroda. Zostavili Martin Lacko, Michal Malatinsky. Krakov-Bratislava: Spolok Slovakov v Pol'sku, o.z. Mщzeum ozbrojenych zloziek SR 1939-1945, s. 162-169. [In Slovak].

42. Valo, P. (2016). Kriesenie pamiatky Malej vojny po roku 1990. Malв vojna v marci 1939 a jej miesto v pamдti nвroda. Zostavili Martin Lacko, Michal Malatinsky. Krakov-Bratislava: Spolok Slovakov v Pol'sku, o.z. Mщzeum ozbrojenych zloziek SR 1939-1945, s. 177-185. [In Slovak].

43. Volny, J. (2016). Udrzovanie tradfcie Malej Vojny v Spisskej Novej Vsi po roku 1990. Malв vojna v marci 1939 a jej miesto v pamдti nвroda. Zostavili Martin Lacko, Michal Malatinsky. Krakov-Bratislava: Spolok Slovakov v Pol'sku, o.z. Mщzeum ozbrojenych zloziek SR 1939-1945, s. 186-190. [In Slovak].

44. Lacko, M. (2016). Slovo na щvod. Malв vojna v marci 1939 a jej miesto v pamдti nвroda. Zostavili Martin Lacko, Michal Malatinsky. Krakov-Bratislava: Spolok Slovakov v Pol'sku, o.z. Mщzeum ozbrojenych zloziek SR 1939-1945, s. 7-10. [In Slovak].

45. Lacko, M. (2015). Vznik a doversenie slovenskej statnosti. Samostatnost' Slovenska. 75 rokov. Pamдtnica zo spomienkovych akadйmu v Bratislave a Kosiciach 13. a 14. marca 2014. Zost. Martin Lacko a Vijtech Karpaty. Krakov: Spolok Slovakov v Pol'sku, s. 41-45. [In Slovak].

46. Ivanco, M. (2017). Denmky a spomienky u vychodnйho frontu. 1942-1944. Zostavil Martin Lacko. Partizanske: O. z.Mщzeum ozbrojenych zloziek 1939-1945. [In Slovak].

47. Denniky a spomienky slovenskych vojakov z vychodnйho frontu (1941-1945). (2020). II Zostavil Martin Lacko. Partizanske: O.z. Mщzeum ozbrojenych zloziek 1939-1945. [In Slovak].

48. Micianik, P. (2020). Obnova vojnovйho pamдtnlka a cintorina Slovenskej armady v Lipovci. Slovensko. Nвrodnй spektrum, 42 (1), s. 49-61. [In Slovak].

49. Lacko, M. (2014). Slovenska statnosf a ceskoslovensky odboj (щvaha o narodnom rozkole v roku 1944). Slovenskй narodnй povstanie a zaver vojny na щzemi Zilinskйho kraja 1944-1945. Zbormk z konferencie organizovanej ZSK a UPN dna 25 septembra 2014 v Ziline. Zost. Martin Lacko a Michal Malatinsky. Zilina: Timeprint, s. 279-289. [In Slovak].

50. Lacko, M. (2015). Preco si dnes Slovaci nesmщ pripominaf vlastnщ statnosf. Samostatnost' Slovenska. 75 rokov. Pamдtnica zo spomienkovych akadйmu v Bratislave a Kosiciach 13. a 14. marca 2014. Zost. Martin Lacko a Vijtech Karpaty. Krakov: Spolok Slovakov v Pol'sku, s. 11-17. [In Slovak].

51. Vnuk, F. (1993). Neuveriteпnй sprisahanie. Vojenskй apolitickй akcie proti Slovenskej republike v roku 1944.Trencin: Vydavatel'stvo Ivana Stelcera. [In Slovak].

52. Dies Ater. Nestastny den 29 augusta 1944. Vyber prispevkov. (1994). Zost. P. Bielik, B. Kunc, P. MuHk. Bratislava: ERBO. [In Slovak].

53. Lacko, M. (2004). „Hrdina SNP“ kapitan Gonda (Povstalecky pribeh v ruzomberskej oblasti) Slovenska republika 1939-1945 ocami mladych historikov 3. (Povstanie roku 1944). Zbormk prispevkov z tretieho sympozia Katedry historie Filozofickej fakulty UCM Trnava, Luka 21. - 22. mвja 2004. Trnava: Katedra historie FF UCM, s. 233-274. [In Slovak].

54. Osika, S. (2014). Spomienky na partizanov v Rajeckej doline. Slovenskй narodnй povstanie a zaver vojny na щzemi Zilinskйho kraja 1944-1945. Zbornk z konferencie organizovanej ZSK a

55. UPN dna 25 septembra 2014 v Ziline. Zost. Martin Lacko a Michal Malatinsky. Zilina: Timeprint, s. 211-222. [In Slovak].

56. Jesensky, M. (2014). Psobenie 14. divizie SS Galizien na Povaa a Liptove. Slovenskй nвrodnй povstanie a zвver vojny na щzemi Zilinskйho kraja 1944-1945. Zbormk z konferencie organizovanej ZSK a UPN dna 25 septembra 2014 v Ziline. Zost. Martin Lacko a Michal Malatinsky. Zilina: Timeprint, s. 147-164. [In Slovak].

57. U Slovachchyni nahorodyly ukrains'kyj narod za uchast' u povstanni 1944 roku i stijkist' u vijni z RF. [Online]. Available from: https://www.pravda.com.ua/news/2022/08/29/7365260/[In Ukrainian].

58. Hrozivв podoba medzi Putinom a Hitlerom: Dejiny sa mфzu opakovat', ale mв to hвcik! [Online]. Available from: www.topky.sk/cl/11/1454245/Hrozfva-podoba-medzi-Putinom-a-Hitlerom [In Slovak].

Размещено на Allbest.ru