Хронографічні джерела про "Бохмита" (Магомета)
Оповідь перекладної візантійської хроніки. Біографія й середньовічний опис вчення пророка Магомета. Порівняльний аналіз хронографічних текстів, а також поширення цих джерел Початкового літопису для дослідників середньовічної історії України та Росії.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.06.2023 |
| Размер файла | 101,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Інститут історії України НАН України (Київ, Україна)
Хронографічні джерела про «Бохмита» (Магомета)
Тетяна Вілкул
доктор історичних наук
провідний науковий співробітник
відділ історії України середніх віків
і раннього нового часу
Анотація
перекладний візантійський хроніка
Досліджено оповідання про «Бохмита» (Магомета) за текстами «Хроніки Георгія Ченця / Амартола» та родини «Хронографа по великому ізложенію» (ХВІ). «Бохмитъ» -- найменування пророка Магомета у ранніх східнослов'янських творах, у південнослов'янських подібне позначення не зустрічається. Загалом джерел про нього в давньоруський час небагато, найдокладніше оповідає про історію пророка «Хроніка Амартола». Оповідь перекладної візантійської хроніки містить біографію й середньовічний опис вчення пророка Магомета, а також «Бохмичи» уявлення про рай. Хроніка вплинула на «Повість временних літ» в описі підготовки до хрещення Русі (986--987 рр.), а через неї -- на інші давньоруські тексти. Оповідь з «Амартола» увійшла фрагментарно до Троїцького хронографа, Хронографічної палеї, Еллінського літописця другої редакції та ін. Метою роботи є порівняльний аналіз хронографічних текстів, а також поширення цих джерел Початкового літопису для дослідників середньовічної історії України та Росії. Застосовано методи текстології й джерелознавства. Наукова новизна -- вперше проведено порівняльний аналіз оповіді про «Бохмита» у хронографічних текстах. Паралельне видання ранніх версій, якими зручно користуватись у подальшій роботі з джерелами, вміщено у Додатку. Висновки. Якщо автор «Повісті временних літ» лише відштовхувався від «Хроніки Амартола» (прямих запозичень немає), то в родині ХВІ відтворено значні за обсягом фрагменти з Хроніки, хоча текст не уникнув змін. Переважно, йдеться про скорочення: випущені фрази й окремі слова, багато також змін у граматичних формах, при цьому лексичні заміни практично відсутні. Загалом укладач хронографа намагався спростити виклад, роблячи його зрозумілішим для читачів й уникаючи «темних місць». В деяких пам'ятках ХВІ багато власних подальших трансформацій тексту, зокрема, в Повній палеї виявлено кілька нових пропусків, в Еллінському літописці другої редакції -- контамінацію двох версій. Дослідження виявляє цікаві трансформації текстів, які однозначно вказують на те, що середньовічні християнські книжники уважно працювали з оповіддю про вчителя їхніх сусідів-мусульман. Разом з тим демонструє типову манеру обробки джерел укладача ХВІ, що зачіпає проблеми раннього літописання та хронографії.
Ключові слова: історія України, Давня Русь, текстологія, літописи та хронографи, хрещення Русі.
Tetyana Vilkul, Doctor of Historical Sciences (Dr. Hab. in History), Senior researcher, Department of History of Ukraine of the Middle Ages and early modern times, Institute of History of Ukraine, NAS of Ukraine (Kyiv, Ukraine)
Chronographic sources on “Bokhmit” (Mohammed)
Abstract
The paper explores the story of “Bokhmite” (Mohammed) placed in the texts of the Chronicle by George Monk / Hamartolos and the family of the Chronograph according to the great narration. “Bokhmit” for denotation of the prophet Mohammed appeared in the early East Slavic writings only; South Slavic ones have no traces of such a name. While there are few sources about Muslim prophet in the Old Rus'ian period, the Hamartolos' Chronicle tells on this topic in detail. The story includes a biography and a medieval description of the teachings of Mohammed, as well as the “Bokhmitic” concept for paradise. The Chronicle influenced the Tale of Bygone Years in its account of the preparation for the baptism of Rus' (986--987) and other Old Russian texts through it. Also, the Hamartolos' story was included fragmentarily in the Trinity Chronograph, Chronographic Palea, the Ellinsky (Hellenic) Chronicle of the second redaction, etc. The aim of this study is to provide a comparative analysis of chronographic texts, as well as to make these sources of the Primary Chronicle easily available to scholars working in the field of medieval Ukraine and Russia. In terms of methods, this study applied textual and literary criticism. The academic novelty outputs a prime comparative analysis of the story about “Bokhmit” in chronographic texts. Versions useful in further work on sources are published in the attached tables. Conclusions. Whereas the author of the Tale of Bygone Years borrowed only content from the Hamartolos' Chronicle (there are no direct citations), long fragments oflater are reflected in the chronographic family. Though the text did not avoid abbreviations of phrases and words and plentiful changes in grammatical forms, there are practically no lexical substitutions. In general, the compiler of the Chronograph tried to simplify the narration, avoiding opacity and making it more understandable for the reader. Branches of the Chronograph uncover further transformations of the text. In particular, the Complete Palaea has some of its own omissions, and Ellinsky Chronicle contaminates two versions. The study reveals interesting features of the chronographic texts that clearly indicate that medieval Christian bookmen hard worked with the narration about the teacher of their Muslim neighbors, demonstrating, at the same time, the typical manner of treatment of the sources by the chronographer, which concerned the problems of early Old Russian chronicles.
Keywords: Medieval Ukraine, Old Rus, textual criticism, Old Russsian chronicles, the baptizing of Rus.
У давньоруських джерелах ім'я Магомет вимовлялося як «Бохмитъ». Воно відомо дослідникам і читачам передусім з «Повісті временних літ» (далі ПВЛ), з опису підготовки до хрещення Русі князем Володимиром Святославичем або так званого випробування вір. Випробування складається з оповіді про посольства «болгар вЪры Бохмичи» (волзьских булгар-мусульман), «немцев», «жидов козарьскых» та промови якогось «філософа»-грека під 6494/986 р. й опису зворотних посольств до болгар, німців та у Царгород у річній статті 6495/987 р. Болгари пропонували князю прийняти «закон Бохмичь» та «поклонити ся Бохмиту» й викладали особливості своєї віри. Відповідно, у діалогах болгар з князем і промовах грека кілька разів з'являється «Бохмитъ» та присвійне «Бохмичь» 1 [1, Стп. 84--86; 2, C. I--III]. Окремі вирази переважно зі статті 987 р. були запозичені при утворенні Толкової палеї, разом з переповіданням викладу У виданні Дональда Островські нумерація стовпчиків та рядків відповідає ПСРЛ, т. 1. Палея Толковая. Москва, 2002. Арк. 59в, 69б. Тексти порівняно, наприклад, у [3].. Пізніше один із давньоруських книжників кінця ХІІ ст. написав повість про похід коаліції князів на волзьких булгар, яких пейоративно пойменував «поганыя бохмиты» [4, С. 697; 5, С. 204]. Повість нині існує у версії Лаврентіївського літопису під 1184 р. та Іпатіївського -- під 1182 р. Судячи з деяких характерних виразів, її автор знав і використовував власне «ПВЛ». Отже, і Толкову палею, і пізніші літописи в цьому ракурсі можна кваліфікувати як тексти вторинні.
Інші пам'ятки цікавіші, оскільки вони власне є джерелами «ПВЛ», тобто є вихідними текстами. Відомо, що на початку статті 986 р. котрийсь із укладачів «ПВЛ» використав перекладну візантійську «Хроніку Георгія Амартола» або «Георгия Мніха» (Георгія Ченця), в якій уміщено простору оповідь про «Бохмита» но сюжет нагадує випробування вір [5]. Також, у Житії св. Василія Нового, фрагмент із якого запозичений у ПВЛ, у рукописах східнослов'янських про єресі мовлено: «въстрясеся Арии безумныи. и съ Бохметом (Мыарг§) проклятымъ и всякоя ереси лукавии началници» [6]. При цьому в південнослов'янській версії «Махметъ» [7]. та його вчення. Це запозичення відзначалося в О.О. Шахматова та ін. Хоча докладно тексти не порівнювали, і їх не введено, напр., у добре знаний дослідниками реєстр запозичень з Хроніки Амартола у [3, C. 40--61]. М.Ю. Андрейчева не залучала текст Хроніки та ранніх пам'яток ХВІ. [8, C. 274; 9, C. 417--420, 432; 10, C. 98--99]. Своєю чергою, Амартол запозичав з твору Іоана Дамаскіна «Про 100 ересей» У Давньослов'янській Кормчій вміщено давньослов'янський переклад з твору Іоана Дамаскіна «Про 100 ересей» [12, C. 701--703]. До речі, тут ім'я транслітеровано як «Мамед» (грецьк. Марг§). В основному, старшому рукописі -- Єфремівській Кормчій -- пізньою рукою між мю та альфою вставлено омегу [12, C. 701]. [11, C. 155], зближення текстів краще за все засвідчує грецький оригінал твору. У «ПВЛ» зроблено скорочений переказ, можливо, навіть за пригадуванням, оскільки точне цитування відсутнє. Незважаючи на це, саме тло Хроніки дає змогу виявити важливу для літописця інформацію, яку він включив у літопис, і несуттєві для нього моменти. Слід зазначити, що набагато точніше текст «Хроніки Амартола» відображено у пам'ятках такої давньоруської компіляції як «Хронограф по великому ізложе- нію» (далі ХВІ), де нижня межа оповіді збігається з «ПВЛ».
Для дослідників Давньої Русі та читачів, котрих цікавить давня історія України, хронографічні твори набагато менше знані, ніж літописи. Тим часом дослідження та видання оповіді про «Бохмита» цікаве й саме по собі, а також як текст, від якого відштовхувався укладач «ПВЛ». На жаль, в одному з детальних оглядів сюжету про випробування вір останніх років «Хроніка Амартола» взагалі не залучена, оскільки дослідниця хибно вирішила, що такої оповіді у давньослов'янському тексті не існує, й через те залучає Еллінський літописець 2-ї редакції Це є похибкою, тому варто зазначити суттєву виписку: «Общей чертой всех списков первичной редакции старославянского перевода ХГА является то, что они обрываются на событиях середины VI в., хотя оригинальный греческий текст памятника охватывал события вплоть до IX в. Текст о Мухаммеде и его вероучении в древнейшем старославянском переводе отсутствует, поскольку был включен в повествование хроники о событиях второй половины VII в. [13]. Интересующий нас текст Амартола дошел до нас в составе древнерусского хронографического свода XV в. -- Летописца Еллинского и Римского второй редакции, на который в дальнейшем мы будем ссылаться» [10, C. 98--99]. І заявлена теза, і посилання на В. Матвеєнко та Л. Щеголеву з приводу «відсутності тексту після VI ст. у початковому давньослов'янському перекладі» невірні, оскільки дослідниці описують повні списки Хроніки й обумовлюють те, що вони у своїй публікації обмежилися рамками найдавнішого, але неповного Троїцького або Тверського (ОР ГБЛ, зібр. Московської Духовної Академії №100) списку [13, C. 32--38].. Подібна думка виникла через те, що видання Хроніки поч. ХХІ ст. уривається разом із старшим Троїцьким / Тверським списком. Редакцію останнього традиційно називають «першою», але вона далеко не справна Скорочене позначення -- Ам. тр. Помилки Троїцького / Тверського списку на прикладі іншого включення, з Александрії, описано в [14, C. 162--178]..
У пригоді стає класичне видання Хроніки Василія М. Істріна [15, C. 449--451], натомість на Еллінський літописець-2 (ХУ ст.) краще не спиратися Це пізня контамінація, яка містить риси так званої 3-ї редакції ХВІ, причому в найбільш пізній складній версії (раніша -- у Повній палеї) [16, C. 92--97]. Щоправда, зрідка в Еллінському-2 натрапляємо на ранні читання Хроніки Амартола хронографічної редакції (скорочено Ам. хр.; загальна назва для різноманітних матеріалів, збережених у хронографах), однак цей компілятивний твір утворено в XV ст. і він не міг бути відомим автору ПВЛ. Крім того, дослідник, котрий достеменно не знає повний давньослов'янський текст Хроніки, її грецький оригінал та усі хронографічні пам'ятки, не здатен розібратися, що є пізнім нашаруванням, а що належить до ранніх..
Публікацію джерел повного тексту Хроніки Амартола, а також двох ранніх пам'яток ХВІ (Троїцького хронографа та Повної хронографічної палеї; в останній фрагмент найменовано: «О БохмитЕ») здійснено у Додатку. Дослідження текстів включає: аналіз структури та змісту; коротко -- характерні риси ХВІ -- окремо вторинні та початкові читання, порівняно з повним текстом Хроніки. Очевидних аграматизмів чи інших хиб у ХВІ тут немає, тому потрібно залучати грецький оригінал Хроніки Георгія Ченця за класичним виданням Де Боора. Зупинімося на деяких цікавих рішеннях перекладача Амартола порівняно з грецьким. Побіжно згадуватимем пізню версію Літописця Еллінського та Римського 2-ї редакції (ЕЛ-2). Його було видано на рубежі ХХ--ХХІ ст. [17, 18], й дослідники, намагаючись висвітлити інформативні можливості давніх літописців, іноді неправомірно залучають цю пізньо- середньовічну компіляцію.
Структура оповіді про «Бохмита» доволі прозора--розпочато її з короткої інтродукції хто такий Магомет. Вона містить оціночне судження «Срацинскіи начялникъ и лжіи проркъ (грецьк. фгиЗотсроф^тп?» (Ам. 449.13 Так скорочено позначається видання [15], де перша число вказує на сторінку, друге -- рядок. Публікація грецького тексту позначається за подібною схемою: Де Боор, 697.12-13.). Далі вміщено коротку біографію, де мова йде про походження з Ізмаїлева коліна, вказуються пращури, 'їхній спосіб життя у шатрах («Низарь... Моудар... въ кущахъ живуще»). Йдеться про те, що початково вбогий «Бохмит» найнявся до багатої вдови на ім'я «Дигана» Ам. 449.21. У грецьк. оригіналі у більшості списків Ха§іу$, але у незначній групі рукописів -- V R Діуаш чи Діуаи Де Боор, 698. у купецьких справах, але потроху «прелсти женоу» й одружився з нею. Його дружина була засмучена тим, що у нього траплялися епілептичні напади (він був «рюмою шибенъ»). Через те він заявив, що таке трапляється, коли він бачить ангельське страшне видіння Гавриїла (Ам. 449.28-29). Жінка, вірячи йому, засвідчила видіння як належні славетному пророку перед іншими жінками та князем тієї землі, а помираючи, залишила йому всі свої багатства (Ам. 450.1-4). Друга частина містить опис головних рис віровчення. Хроніст двічі зауважує, що «Бохмит» жив поряд з іудеями та християнами і бесідував з ними (Ам. 449.24-25, 450.7), зокрема з аріанами та несторіанами. Від перших він запозичив ідею єдинобожжя («единоначялствие »), від других -- Слова та Духу, від третіх «человікослоужениа» (Ам. 450.7-9) п. Докладно зупиняється на тому, як викривив засвоєні ідеї -- напр., Ісуса не вважати Словом Божим, святу Діву Марію не шанувати як Богородицю, тільки як сестру прор. Мойсея (Ам. 450.12-14). Відкинув «законні» звичаї іудеїв та «євангельські» християн, зокрема, «ни крстити ся ни соуботити», зберігши тільки неядіння «свиных мясъ» (Ам. 450.18). Доходить до того, як «лжесловомъ изъобразивъ», назвався «ключарем» Раю. У третій частині повісті Амартол детально описує «Бохмичи» уявлення про потойбічний світ. Ізраїльтян та християн буде віддано вогню «геени» (Ам. 450.21, 25, 451.8); Христос перед Богом зречеться імені Сина Божого (Ам. 450.23); з ключарем до раю увійдуть 70 000 обраних (450.28-29), яким будуть «оугажати» жінки (451.6) й перед якими тектимуть три річки «медвяна... молочна... винна»; самарітянам дозволено буде увійти як слугам, аби очищувати рай («да не смрадит ся», Ам. 451.9); статус за життя та після смерті не змінюватиметься -- бідні залишатимуться бідними, багаті -- багатими. Остання теза про незмінність статусу, очевидно, суперечила основним поняттям про посмертне воздаяння і в такий спосіб привернула увагу книжників. Принаймні, її найточніше відображено у ПВЛ (ближче до ХВІ, хоча це може бути наслідком однакового скорочення різними авторами). Порівняння паралельних текстів «Хроніки», ХВІ та літопису наведено нижче.
|
ПВЛ, Іпатіївський літопис... -- Стп. 72 Мова йде про відгалудження християн, у спокійному тоні, без указання єретицтва. Варто зазначити, що для першої біографічної частини повісті про Бохмита в Амартола у Кормчій немає відповідників, за винятком вислову на початку: «лъжии пророкъ имъ възниче». Натомість друга частина про віровчення має точні паралелі у слов'янському перекладі Дамаскіна. Пор. у Кормчій: «иже бесЬдовавъ жидовомъ и хрьстияномъ отвсюді събьравъ от жидовъ оубо единоначало. от ариянъ же слово и дхъ съзьданъ, от несториянъ же члвкослоужение» [12, C. 701]. Текст подано за Іпатіївським списком, оскільки у Лаврентіївському (а також Радзивіллівському) випущено про багатих [1]: «на семь світі. аще буде кто оубогъ то и томо»; «на сем світе . аще боуЧь кто оубогъ на сем світе. то оубогъ и тамъ». У новгородсько-софійських -- спочатку про багатих, після чого про убогих. Див., напр., Новгородсько-Карамзінський та Новгородський І літописи. Перший за оцифрованою копією (URL: http://nlr.ru/manuscripts/RA1527/elektronnyiy-katalog?ab=73744819-798A-4CF9-BEC0-0F308B8A63B0) (ОР РНБ, F.IV.603, арк.219): «на семь світі. аще боу дет богат кто зде то и тамо. аще ли зде оубогъ. то и тамо». Другий: «на семъ світі /АТ місті/ аще /+ АТ и/ кто будет богатъ зді, тъ /АТ -/ и тамо /+ АТ богать будеть/; аще ли есть убогъ зді, то /АТ тъ же/ и тамо /+ АТ есть убогъ/» (основний текст з Комісійного списку, у скісних рисках -- Академічного та Толстовського) [19]. |
ХВІ, за Троїцьким хронографом та палеєю |
«Хроніка Амартола», Ам. 451.10-11 |
|
|
на семъ же світі аще будет кто оубогъ . то и тамо. аще ли бат ъ есть зді то и тамо. |
кождо бо оуже пожи- веть сьді . ли бат ъ ли въ нищеті. тако же и тамо |
кождо же оубо зде поживет въ бо-гатстві ли в нищеті и бе-славы , такым' же образомъ тамо пребываеть. |
Після цього оповідь ХВІ про «Бохмита» завершується, а в повній « Хроніці Амартола» перетікає у роздуми про омани його послідовників. Цей четвертий розділ не відобразився у ХВІ і, до речі, ніяк не вплинув на автора ПВЛ, тому на ньому не зупиняємося. Як і очікувалося, уся повість суцільно негативно забарвлена -- або за допомогою лайливих епітетів, або різноманітних деталей.
У пам'ятках ХВІ відтворено значні за обсягом фрагменти з «Хроніки Амартола», хоча текст не уникнув змін, переважно, скорочень. Відзначимо лише ті з них, що відобразилися одночасно у Троїцькому хронографі та Повній палеї 13, оскільки кожний із творів має одночасно й індивідуальні читання. Текст Еллінського літописця 2-ї редакції тут не враховується, оскільки в ньому зконтаміновано редакцію, близьку до палеї, та повну «Хроніку Амартола». У ХВІ випущено окремі слова, див., напр., Ам. 449.13 замість «изъ единого коліна» -- тільки «ис коліна» (грецьк. ЈК faaз фиХ%), замість «родом Измаилева» -- «измаилева» (угуїкштат^д 'Іорх^Ц. Подібні також: Ам. 449.16, 450.4-6, 450.10, 451.10-11. У лакуни потрапляють і цілі фрази, наприклад, Ам.450.19 «такым лжесловомъ изъобразивъ о себЬ истиноу» (roiovrov ті ^¦uфsvo'а^svoз) 14, чого немає у ХВІ. Або Ам. 450.26-27 «от ба" наречнъ зіло блгочьстивящоу и всЪх их языкъ виноватъ бгочьстивно со- уще похвална» (їтсо 0еої кек'Х^о'баї [лаХа GsoasЯ^, ка'і тої navTФз aПTwv sфvovз am« цsoffsЯsia^), тоді як у пам'ятках ХВІ залишилося саме тільки слово «бочьстивящю». Як бачимо, вказані слова та фрази мають грецькі відповідники, що означає наявність пропусків у ХВІ, а не ампліфікацій у «Хроніці Амартола». Аналогічні лакуни можна зустріти ще у Ам. 450.29-451.1, 451.5, 451.6, 451.7. З хронографа випали переважно складні для розуміння «темні» пасажі, тобто основною рисою Троїцького хронографа, Повної палеї та ін. є саме скорочення та спрощення викладу. Лексичні заміни відсутні, але численними є зміни граматичних форм. Уявлення про спрощення викладу надає порівняння текстів у наведеній вище таблиці, повніше викладено в Додатку.
Подеколи пам'ятки ХВІ пропонують краще читання, ніж збережені списки повної «Хроніки Амартола». Так, у Ам. 449.28 у Троїцькому хронографі та палеї наведено як «страшно видЬніе», відповідно до грецьк. фо^ер^ onraaiav, тоді як у «Хроніці Амартола» епітет відсутній. Ам. 450.3 -- точніше відображено ім'я, у Троїцькому «воувахаръ», в рукописах Повної палеї «вувахръ» чи «вавоухръ», у «Хроніці Амартола» перестановка складів «Воуварахъ», при грецьк. BouЯд^ap. Ам. 450.15 -- правильно про Діву Марію, котру не можна як За старшими списками, Троїцьким № 728, та Погодінським №1435. Троїцький хронограф. ОР РГБ. Ф. 304.I. зібр. Троїце-Сергієвої лаври № 728. Хронограф поч. XV ст.; Погодінська палея. ОР РНБ. Зібр. Погодіна № 1435. Повна хронографічна палея, перша третина XV ст. Тобто, «говорячи міфами», у відповідному місці Кормчої «баснословиво»: «прідасть же имъ отноудъ отреченыихъ законоу не причащати ся. разві мясъ свиныихъ. вина же отноудъ не причащати ся. тако нічьто баснословиво» [12, C. 702; 20, C. 106]. сестру Мойсейову «внимати соущю», грецьк. ьnoXapЯдvsiv efoai, натомість у повній Хроніці «внимати прсно».
Слід зауважити, у ХВІ той самий переклад, що й у Хроніці. Це показують точно скопійовані фрагменти (Ам. 449.13, 15, 17, 20 та багато інших). Крім того, у ХВІ відтворені значною мірою перекладацькі глоси та доповнення (далі у тексті, а також у Додатку 'їх виділено курсивом). Так, наприклад, Ам. 449.18 «вноутрьніи сих ,рекше далнїи» й аналогічне у Троїцькому хронографі «въноутрьнш сихъ рекше далнїи» (у Палеї гаплографія), тоді як у грецьк. глоси немає, тільки: йvSoTspoi toutwv. Аналогічно, Ам. 449.25 «(стрсть) рюмою шибенъ. вздрючяшет бо ся» та Троїцький і Повна палея з дрібними відхиленнями: «роумы/шибеник възъдроучашеть бо ся» (у палеї «роумом шибеніа...»). Тим часом у грецьк. тільки: (то toxGoз) t^з гтсіХпЦа?, а значить, «вз(д)рючашеть бо ся» є надлишковим. Аналогічні ще у Ам. 449.28 («к неи»), 450.4 («богатствоу») В останньому прикладі в текстах ХВІ невеличке скорочення (випало два слова, див. Додаток). Натомість у повній Хроніці незначна ампліфікація, мало йтися про смерть дружини «Бохмита» і передачу спадкування чоловіку, а через повторення імені вийшло недоречне: «женаж оубо оумрш и Бохмитоу приателя и наслЬдника остави Бохмита бо-гатствоу своемоу». При цьому грецьк. немає відповідника для «богатству» і, якби перекладати дослівно, ім'я б узагалі не згадувалося, лише займенник «сего» (tobtov)., 450.7 («много»).
Слід також зауважити, що пізній Еллінський літописець 2-ї редакції сполучає читання, близькі до Повної палеї та повного перекладу Хроніки. Очевидно, під час укладення його тексту провадилася звірка та копіювання з кількох пам'яток. Почати з того, що в ньому оповідь має заголовок, подібний до палеї (П алея «О БахметЬ», Еллінський «О БохмитЬ еретицЬ», С. 402). До Ам. 450.17 у палеї та Еллінському помилка «истинноу», тоді як треба «стеню» (тіні, грецьк. T^v oxiаv) Тут, треба відзначити, емендація за Амартолом у виданні проти читання усіх списків, і хоча це обумовлено у примітках, заплутує дослідників.. Ам. 451.3 щодо тих 70 000, які увійдуть у рай, мусить прочитуватися як у Хроніці: «(в раи имъ внити и симь нарицати ся) прощеникы бжи а и Бохмичи»; близько у Троїцькому «прощиники бжіи бохмичь» Втрачено сполучник і наявні дрібні помилки.. Натомість у палеї та Еллінському дещо осучаснено управління: «прощеником бжіимь. и бохмичемь» та «прощеником Божиимъ и бохмицим» (в останньому з цоканням). Разом з тим, в Еллінському зустрічаються вирази, які відповідають версії повної Хроніки. Порівняємо фрагмент з Ам. 450.4: «умерши Бохмиту, приателя и наслЬдника остави Бохмита богатству своему». В Ам. 450.19 близько, хоча з невеличкою похибкою: «Такым злословиемь изъобразивъ о собЬ истину», у Хроніці подано «лжесловом», тоді як у ХВІ випущено весь вираз. Ам. 451.10 «или в богатствЬ, или в нищетЬ, и безъ славы; такым же образом и тамо пребывает»; у ХВІ фразу змінено, див. у табл. вище) [17, C. 402--403].
Загалом, напрямом роботи укладача (укладачів) нашого раннього хронографа було саме скорочення, лексичні заміни тут практично відсутні.
Що стосується збереження початкових читань, які мають відповідники у грецькому оригіналі Георгія Ченця за наявності хиб чи замін у повному тексті Хроніки, відомо, що конкретні версії тексту Амартола розійшлися доволі рано. Не дивно, що у хронографічних не відображено певні помилки повних рукописів.
У будь-якому разі, трансформації цього примітного сюжету, який вплинув на ранній літопис, важливі для досліджень давньоруської книжності. У Додатку здійснено порівняння кількох хронографічних текстів:
• у 1-й колонці -- фрагмент про «Бохмита» з Троїцького хронографа за оцифрованою копією рукопису Троїцький № 729 Раніше йшов під № 728. Оцифровану копію див. Головне зібрання Троїце-Сергіївої Лаври. URL: https://lib-fond.ru/lib-rgb/304-i/f-304i-728/. Часткове видання див. у: Творогов О.В. Материалы к истории русских хронографов. 3. Троицкий Хронограф. ТОДРЛ. 42. Ленинград, 1989. С. 336--337. [21; 22, C. 336--337];
• у 2-й колонці -- з Повної хронографічної палеї, основний список -- Погодінський № 1435, різночитання з рукописів Синодальний № 220 та Рум'янцевський № 453 Два останні оцифровані, див.: Синодальный № 210 -- ОР ГИМ, зібр. Синодальне № 210. Повна хронографічна палея, 1477 р. див. у: URL: https://catalog.shm.ru/entity/.;
• у 3-й -- з повного тексту Хроніки Георгія Амартола за виданням Васі- лія М. Істріна. Нарешті;
• у 4-й колонці для звіряння початкових і вторинних читань подано грецький оригінал тексту Георгія Ченця за класичним виданням Де Боора.
Збережені у повному тексті Хроніки та грецькому оригіналі, але випущені у пам'ятках ХВІ слова та вирази виділено напівгрубим, відхилення від грецької, глоси та доповнення перекладача -- курсивом.
Моя щира вдячність за обговорення положень цієї статті Сергію Л. Ніколаєву й Анні А. Пічхарзе.
References / Список літератури
1. Lavrentievskaja letopis'. In: Polnoe sobranie russkikh letopisej, 1. Moscow, 1997 [in Russian; in Old Church Slavonic]. [Лаврентьевская летопись. В: Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). Т. 1. Москва, 1997].
2. Ostrowski, D., Birnbaum, D., Lunt, H. (Eds). The Povest' vremennykh let: An Interlinear Collation and Paradosis. Cambridge (Mass.), 2003.
3. Shakhmatov, А. Povest' vremennykh let i ee istochniki. Trudy otdela drevnerusskoj literatury, 1940, IV: 9-150 [in Russian]. [Шахматов А.А. Повесть временных лет и ее источники. Труды отдела древнерусской литературы (ТОДРЛ). 1940. Т. IV. С. 9--150].
4. Georgii Monachi Chronicon. Carolus de Boor (Ed.). Vol. 1--2. Lipsiae, 1904. 697 s.
5. Uspenskij sbornik. Uspenskij sbornik ХІІ--ХІІІ vv. Moscow, 1971 [in Russian; in Old Church Slavonic]. [Успенский Сборник ХІІ--ХІІІ вв. Изд. подг. О.А. Князевская, В.Г. Демьянов, М.В. Ляпон. Москва, 1971.751 c.].
6. Pentkovskaja, T., Shchegoleva, L., Ivanov, S. Zhitije Vasilija Novogo v drevnejshem slavianskom perevode. Vol. 1. Moscow, 2018 [in Russian]. [Пентковская Т.В., Щеголева Л.И., Иванов С.А. Житие Василия Нового в древнейшем славянском переводе. Т. 1. Москва, 2018].
7. Vilinskij, S. Zhitie sv. Vasilija Novogo v russkoj literature. Ch. ІІ: Texty Zhitija. Odessa, 1911 [in Russian]. [Вилинский С.Г. Житие св. Василия Нового в русской литературе. Ч. ІІ: Тексты Жития. Одесса, 1911].
8. Shakhmatov, А. Tolkovaja paleja i russkaja letopis. In: Istorija russkogo letopisanija. St. Petersburg, 2003, 1 (2): 232-295 [in Russian]. [Шахматов А.А. Толковая палея и русская летопись. В кн.: История русского летописания. Т. 1. Кн. 2. Санкт-Петербург, 2003. С. 232--295].
9. Andrejcheva, М. Musulmane, katoliki i iudei v letopisnom rasskaze o vybore very kniazem Vladimirom: obrazy i smysly. In: Odissej. Chelovek v istorii. Moscow, 2014, pp. 402-440 [in Russian]. [Андрейчева М.Ю. Мусульмане, католики и иудеи в летописном рассказе о выборе веры князем Владимиром: образы и смыслы. В кн.: Одиссей. Человек в истории. Москва, 2014. С. 402--440].
10. Andrejcheva, М. Obrazy inovertsev v Povesti vremennykh let. Sankt-Peterburg, 2019 [in Russian]. [Андрейчева М.Ю. Образы иноверцев в Повести временных лет. Санкт-Петербург, 2019. 184 c.].
11. Ioann Damaskin. Istochnik znanija. Moscow, 2002 [in Russian]. [Иоанн Дамаскин. Источник знания. Пер. с древнегреч. и коммент. Д.Е. Афиногенова, А.А. Бронзова, А.И. Сагарды, Н.И. Сагарды. Москва, 2002].
12. Beneshevich, V. Drevneslavianskaja kormchaja XIV titulov bez tolkovanij. T. 1. St. Petersburg, 1906 [in Russian]. [Бенешевич В.Н. Древнеславянская кормчая XIV титулов без толкований. Т. 1. Санкт-Петербург, 1906. 870 c.].
13. Matveenko, V., Shchegoleva, L. Knigy vremennye i obraznye Georgija Monakha. Vol. 1 (1): Interpretirovannyj tekst Troitskoj rukopisi. Moscow, 2006 [in Russian]. [Матвеенко В., Щеголева Л. Книгы временные и образные Георгия Монаха. Т. 1, Ч. 1: Интерпретированный текст Троицкой рукописи. Москва, 2006. 634 c.].
14. Vilkul, T. “Vshestvije v Ierousalim” Aleksandra Makedonskoho, “Khronika” Heorhiia Amartola v “Aleksandrii Khronohrafichnii” Ukrainian Historical Journal, 2011, 5: 162-178 [in Ukrainian]. [Вілкул Т.Л. «Вшествіє в Єрусалим» Олександра Македонського. Хроніка Георгія Амартола в Александрії Хронографічній. Український історичний журнал. 2011. № 5. С. 162--178].
15. Istrin, V. Knigy vremennyja i obraznyja Georgija Mnikha. Chronika Georgija Amartola v drevnem slaviano-russkom perevode. T. 1: Tekst. Petrograd, 1920 [in Old Church Slavonic]. [Истрин В.М. Книгы временьныя и образныя Георгия Мниха. Хроника Георгия Амартола в древнем славяно-русском переводе. Т. 1: Текст. Петроград, 1920].
16. Vilkul, T. Letopis i chronograph: Tekstologija domongolskogo kievskogo letopisanija. Moscow, 2019 [in Russian]. [Вилкул Т.Л. Летопись и хронограф: Текстология домонгольского киевского летописания. Москва, 2019. 464 с.].
17. Letopisets. Ellinskij i Rimskij. Vol. 1: Tekst. St. Petersburg, 1999 [in Old Church Slavonic]. [Летописец Еллинский и Римский. Т. 1: Текст. Санкт-Петербург, 1999. 514 c.].
18. Letopisets. Ellinskij i Rimskij. Vol. 2: Kommentarij i issledovanije O. Tvorogova. St. Petersburg, 2001 [in Russian]. [Летописец Еллинский и Римский. Т. 2: Комментарий и исследование О.В. Творогова. Санкт-Петербург, 2001. 272 c.].
19. Novgorodskaja Pervaja Letopis starshego i mladshego izvodov. Moscow; Leningrad, 1950 [in Russian]. [Новгородская Первая Летопись старшего и младшего изводов. Под ред. А.Н. Насонова). Москва, Ленинград, 1950. 659 c.].
20. Slovar' drevnerusskogo jazyka ХІ--XIV v. Vol. 1. Moscow, 1988 [in Russian]. [Словарь древнерусского языка ХІ--ХІV вв. Т. 1. Москва, 1988. 528 c.].
21. Holovne zibrannia Troitse-Serhiivoi Lavry. URL: https://lib-fond.ru/lib-rgb/304-i/f-304i-728/] [in Ukrainian]. [Головне зібрання Троїце-Сергіївої Лаври: URL: https://lib-fond.ru/lib-rgb/304-i/f-304i-728/] (дата звернення: 01.09.2021).
22. Tvorogov, О. Materialy k istorii russkikh chronographov. T. 3. Troitskij chronograph. Trudy otdela drevnerusskojliteratury, 1989, 42: 287-343 [in Russian]. [Творогов О.В. Материалы к истории русских хронографов. 3. Троицкий Хронограф. Труды отдела древнерусской литературы. 1989. Т. 42. С. 287--343].
Додаток
449.20 оубогоу же соущоу пре- жденаре'номоу Бохмитоу,
449.21 ключи ся наяти ся емоу к жені богатіи и сродници емоу , нарицаеміи Динага3,
449.22 да на вльблоудіх коуплю діати съ единоплеменникы своими въ Егупті и в Палестині.
449.23 таче по малоу дрьзноувь , прелстн женоу, вдові соущи єн , поиметь ю собі жені.
449.24 пребывающоу* емоу в Палестині и пожит съ іоудеи и хрстианы,
449.25 ловяше от исписаниа нікоих словесъ.
449.25 имяшеть стрсть рюмою шибень. вздрючяшет бо ся.
449.26 жена же его печална бяше зіло сего ради,
449.27 яко велика бі родоу и богата и к таковомоу моужоу сче- тавши ся
449.28 не точию оубога , но и рюмом шибена.
698.7-
698.8- 8 аторои Sи oыvroз той 7rpopr]povЈu0йvTo<; Mouj(oьpsS
698.9- 10 crimЯr] picGcoтойота айrov уишікі itkovaiq каї cruyysvоSi айтой Kalupйvr] XaSiyв.7
698.10-11 rrpoз то карДгйгіу каї тграуратойго-баї ргта rwv брофйксоу айтой iv AоyЬ7rrcp каї ПакаютЕг].
698.11-13 гїта ката piKpфv 7гаррrjOTaarйpsvoз ка! vitikQщv Tfj yuvaiki j(rjpa oыcr]lapЯavsi aЬTrjv sоз уишїка.
698.13-15 каї §y] иmycopвЗcov iv ПаїаіотЕг] каї сгишшотргфбргто«; 'IouSaоoiз то каї Xpionavoоз 698.15 І6г]рйто7буои<; каї урафіка<; Tivaз pyjasu;.
698.15- 16 щг §а то rraGoз Tfjз ііnlrjџоaз.
698.16- 17 г] obv yuvr] ай той Siа тойто iXvmlro сгфббра
698.17- 18 cbз теріфауг]«; каї 7г1оиоча каї тоюйтсо аvSpi сгишфбгТаа
698.18 ой povov аторсо, аїбл каї
Ј7Гі7г]7ГТІКф.
|
Троїцький хронограф арк. 386Ь-387с |
Повна палея, Погодінський, арк. 433зв.--434зв. |
Давньо слов'янська Хроніка Амартола |
Грецька хроніка Георгія Ченця |
|
|
нъ и срациньскыи лъжии прр°къ и начялникъ бохмитъ. ис колена измло//арк386с. лева сна авраамля роди ся иизаръ бо измаилево ищадьє. оць имь всімь наречень быс. се оубо роди .в. сна. моудара. и равья. моударъ же роди коусаря и кантона афемимимина. и асадона и нікия безъ именъ. си мадініискоую поустыню наслідивше. скоты питахоу въ коущах живоуще соуть же и вьноутрьніи сихъ рекше далніи. не от сихъ коліна но от нектонова колена. глаголемии омиритяне рекше аманитяне замысливъ же ре' к ней яко страшно видіниє аггльско вижю именемь гаврила. и не терьпя єго видіння. изнемагаю и въздроучаю ся віроу же ять шоу жена льжесвідітельствовавшю емоу мнихоу льжеименоуяся. лихааго ради притяжания и бже бьшью прельсти єго. и тако жена прельщена бывши имъ инімь бесідовавши женамъ. единоплеменьникъ своихь проповіда яко пр'рчкоу емоу соущю. прельсти же СИ лъжющия. доиде до моужа князя коліна того именемь воувахаръ, женаж оумерши . бохмитоу остави багатъство. оттолі быс славенъ. и одержима бяше злая пре лесть . сретичьства его странамъ сфривовьскыимь. сь боненависть[3Ј7л]никъ бесЕдова съ сврЕани и съ кр^гьяаны рекше съ арианы . и несторияны и от всЕх тЕх много приять от июдЕанъ. сдиноначаль- ствос от арианъ же слова и дха створена. от несторианъ. члкосооужения. от себе вЕроу створи, и разврати всь языкъ тъ . и научи я брЕзати ся моужемъ и женам. и сдиномоу покланяти ся бо”у. а хса не чстити яко слово бжїє. не сна же но от дха ста ро- жена. слова же и дха шгглема. и на въздоусЕ изливаема разоумЕти. ни сдинооупостасьна ни родителю. ни сдиносоутцьствена стоую же двцю мрью не глати бціо. но ароноу и мосіовоу съ сестроу внимати соущю. ни крстити ся, ни соуботити и* наоучи ни законьныи11же соуайльскыимъ обычасмь послідьствовати. но отвращати ся от хса и стеноу распенъшю ся хсоу исповідати наоучи же я былью. закона отвергъшимъ ся не приимати свиныи* мясъ. вина же всьма не приимати, -- и себе ре' клю[3Ј7Ј]чароу быти раискомоу. сего ради днь соудныи по пре-СТОЯШШ МОСІОВІ излтяномъ. яко престоупникы законоу моу (!) и огню предатия . абиє же /су0 престояти и отврещис. преА бмь яко не глахъ себе сна бяшя . крстьяномъ же яко тако дерьзноувши11. пристроит ся хсоу имени и ба” сна бяЗа. и слова въплощена, и распята бшсловившемь. огню геоньскоуоумоу предани боудоу1. таче себе наре' ббчьстивятцю. -- и сего ради ключароу раискоуоумоу быти. таче по отверзенію раискоу-оумоу имъ бывшю. внити с нимь .а тысятць . -- прочиимъ же обрітьшиимь ся грішни- комъ . харътича написаны на шия навязаны имоущи в ран имъ внити . и симь нарицати ся прощиники бяаи бохмичь. соут же и .т. ріки в рай .Ј медвена .в. молочьна .оа. виньна. женамъ же с ними быти . -- всяко оужати ємь сласто- любьзная телеса ихь. -- июдіомь , и крстьяномъ. жертва огню бывшиимъ. остави [387с\ же самаритямъ ре' да от прохода гъноя ихь. от рая износять. яко да ма не съмрадить ся раи. кождо бо оуже поживеть съдЬ . ли бать ли въ нищеті . тако же и тамо |
О БАХМЕТі :* Нъ сра- циньскыи 1 началникъ. и лжіи пр°ркъ бохмит. не коліна измаилева. низар бо измаилева ищадія оць имь быс. сь" оубо2 роА" сны .в! моудяря. и равіа. моудяр же роди. коусаря. и кантона их. симьж наслідившимь мадінеискоую поустыню. в коущах живяхоу. замыслив же си9 реч к ней , яко страшно видініе англьско вижю. именемь гаврила, и не трьпя его видініа, изнемагаю. и възАроучаюся. віроу же ять емоу жена лжесвіАтелствовашоу емоу. арью н^коемоу мнихоу лжеименоуася. лихаго раА" притяжаніа. сь" же бошью прелсти его. и також жена прелщена бывши . и къ инімь женамь бесідовавши, единоплінник свогТ. проповіда имъ яко пр°ркоу емоу соущю. прелсти* си лжющіа10. до- иде моужа кнзя коліна того , именем вувахръ п. жена*12 оумръши бохмитоу , остави бога!пство оттолі быс славенъ. и одръжима бяше злаа пре лесть ерети'ства его. страна11 ефривовьскимь 1А. сь" бо”ненавистник15. бесЕдова съ еврЕяны . и съ крстіаньі. рекше съ аріаньї. и несторіаньї . и от всЕх тЕх много пріать. от июдЕанъ единоначалствіе. от аріан же слова и дха створена. от несторіань члчско слоу- женіе. о себЕ вЕроу створи и разврати весь языкъ тъ". и наоучі а обрЕзовати ся . моужемь* и женамъ. единомоу покланятис боу”. ха же чтити яко слово бжїе. не сна же. но от дха ста рожена. слова* и дха ста изглема. и на въздоусЕ изливаема разоумЕти. ни единооупостасна, ни роА" телю ни единосоутцества. стоую же двцю мрію. не глати бціо. но ароню . и моисеову сестроу внимати соущю. ни крститис. ни соуботі ихъ наоучити. ни законными* и е/льскы11 обычае11 послідовати. но отвращати* от крста. истинноу распеншоу ся хоу исповідати. наоучи же я бошью. закона отвръгшим ся. не пріимахоу евины* мясъ. вина* веема не пріимахоу. -- и себе ре' ключарю быти раискомоу. сего раА" днь соудныи по престоаніи моисіові іилтомь. яко престоупникы законоу моуці и огню предай а. абіе же icoy, преАстояти отврещис преА бмь. яко не глахъ себе сна бяаа. крстіаномьж яко тако дръзноувши11 . //арк.434зв. пристроит0 хвоу имени . и ба"17 сна бяЗа. и слова въплощена. и распята бгословивши11 18 . и огню геоньскомоу предани боу- доуть. таче себе наре' бо'чествятцю . -- и сего раА" ключярю раиско- моу быти. таче по отвръзенш раиско- моу бывшю. внити с нимь ,1о.19 -- прочимьж обрітшим ся грішникомь. хартица написаны на выя имоуще навязаны. и в ран имъ ити. и симь нарицатис прогценико11 бяаимь. и бохмичемь. соутьж и .т. рікьі в рай . реч єдина винна. 21 женам же с ними быти . -- всяко оугажАати 22 имъ . сластолюбезнаа телеса их. -- іюдіо11 и крстіаномь . дрова огню бывши11. остатиж самаритяно11 реч. дасть про- хода23 от гноя их износит Пог.434об. яко да24 смради1 рай. кожАо бо оуже зді поживе1. или бога1 или в нищеті, також и тамо, |
Am. 449.13 .Ј На и Срацинскіи начялникъ и лжіи пр°ркъ Бох- мить, 449.13 изъ единого коліна ро-дом Измаилева сна Авраамля сын роди ся. 449.14 Низар' бо, Измаилева исчадна, отць имь всім наре'нъ быс. 449.15 сьи оубо роди сна два, Моударя и Равна. 449.16 Моудар' же роди Коусаря и Кантона и Фемимина и Асадона и иніх нікоторьР безъ именъ. 449.17 си Мадиніискоу поустыню наслідивше, скоты питахоутся, в коущах живоуще. 449.18 соут же вноутрь-ніи сих, рекше давшій , не от коліна сих, 449.19 но от Нектонанова коліна , глеми омиритяне, рекше Аманитяне . 449.28 замысливъ* сице, ре' к ней, яко видіние агглское вшкоу именем Гавріила 449.29 и не тръпя его видіниа, изнемогаю и въздрючаюся. 449.30 віроу ятъ емоу жена, лжесвіАтельствовавшоу емоу Арью нікоемоу мнихоу лжеименоуася 449.31 лихого ради притяжаніа, се же // бошию прелсти его. 450.1 и тако жена прелщена быс и къ инімь женамъ бесідовавши единоплеменникъ своих, 450.2 проповіда имъ, яко пр°ркоу емоу соущоу. 450.3 прелстиже си лжоущая до- иде моужа кнзя коліна того име- немь Воуварах. 450.4 жена* оубо оушршпБохми- тоу приателя и наслідника остави Бохмита богатствоу своемоу. 450.5 отттолі оубо быс славні13 зЪло и бога1, 450.5 и одержима бяше злаа пре лесть еретичьства его странам Ефриворьскымъ. 450.6 се богоненавистныи и бісовньш оубиица 450.7 бесЕдова съ Евреи и съ хрстианы , рекше къ ариано11 и к несториано11, и от всЕхмно го приатъ, 450.8 и от іоудеа бо единоначялствие, от ариан' же слова и дха створена, 450.9 и от несторианъ члко- слоужениа, 450.10 о себЕ вЕроу створи, птце- ваниемь бгоразоумиа развративъ языкъ тъ, 450.11 наоучи обрЕзывати ся мо- ужем и женамъ, единомоу точию покланяти ся бгоу, 450.12 Ха” же чьсти яко слово бжие, 450.12 не сна же , но от дха ста рождена, 450.13 слова* и дха ста 16 изглема и на въздоусЕ изливаема разоумЕти, 450.14 не единооупостасна ни родителю ни единосоутцно, 450.14 стоую же двцоу Мріло не глти бціо, 450.15 но Ароню и MovceoBoy сестроу внимати прсно, 450.15 ни крстити ся ни соубо- тити их наоучи, рекше не празднствовати, 450.16 не законными* ли елаглиекымъ обычаемъ послідова™, 450.17 но отвращати ся от крста и стеню распенгпоу ся Хоу исповідати. 450.18 наоучи же я богнию за- кона отвръгшим ся не пріимати евины* мясъ, 450.19 винаж веема ти не пріимати. 450.19 такым лжесловомъ изъобразивъ о себі истиноу, 450.20 и себе ключарю ре' быти емоу раискомоу, 450.21 сего ради въ днь соудныи по предстоаніи Молсеові сен ильтяномъ яко престоупникы законоу моуці и огню предати , 450.22 абиеже і°соу предстоати и отврещи ся преА бгмъ , яко : 450.23 не глахъ себе соуща сна бясиа. 450.23 хр°тианом' же яко тако дръзноувшимъ пристроит ся Х°воу имени бга 450.24 и сна бясиа слова въплощена и распята 450.25 бгословившимъ и ёствасловившимъ, огню геон- скомоу предани боудоуть. 450.26 таче о себі наре' , от ба наре'нъ зіло блгочьстивящоу 450.27 и всіх их языкъ виноватъ бгочьстивно соуще похвална, 450.27 и сего ради ключарю раискомоу быти. 450.28 таче по отвръзению раю имъ бывшоу 450.28 внити с нимъ бошию веема .0. тысящь, 450.29 ре', могоущи11 оустреми- ти ся на // то, 451.1 прочимже соуженомъ быти віща, праведнымъ же поистині и беспрестани20 пищоу приати, 451.2 обрітшимже грішникомь, харатьица написаны на вьш имоуща навязаны, 451.3 в рай имъ внити и симь нарицати ся прощеникы бжиа и Бохмичи. 451.4 соут же три рікьі в рай, реч, 451.4 єдина медвенаа, єдина молочна, етера винна. 451.5 якоже власть имоуть, кождо ихъ да пріиметь и насыщает ся. 451.6 женам' же с ними быти 451.6 и требити власы имъ 451.6 и всяко оугажати емоу сластолюбезная тілеса ихъ, 451.7 плот похотноу и в страстех сы" рабъ гріхоу. 451.8 іоудео11 же и хрстианомъ древа огню бывшимъ остати же, 451.9 Самаритяно11 рече да от прохода гноа их от раа износять, 451.9 яко да не сраммит ся25 рай. 451.10 кождо же оубо зде поживет въ богатстві ли в нищеті и бе-славы, 451.11 такым' же образомъ тамо пребываеть. |
Де Боор, 697.12-13 каі и rwv Харакгрыи аpjr\yb<; каі уги§07грофг]ГГ]<; MoupupsS 697.13-15 Ік piвз фиД«; ysviKWTвrvjз ТарагД uioь `AЯpaap Karayopsvoз «Ьгфигр 697.15-698.1 Ni^apoз yаp и roi 'Іорду]Х rmoyovot; тат]р ctvrњv \ \ аvayOpКTJКTrXL mvrcov. 698.1-2 oыroз obvyzvvв uоoщз Suo MouSapov каі `PaЯiav, 698.2-4 и SI MouSapoз тпсга Kououpov каі Kaicov каі ©spipp каі Aaabov каі апkovз nvаз аvcovupouз, 698.4-5 oо rrjv MaSiavоriv ергцюу кДрсоо-вpsvoi Іктгротрбфоии Iv (TKipau; KC6TOLKOi3VTЈЗ. 698.5-6 sicri SI каі іЛбтгрої toutcov oщk Ік Tfjз фиД<; aщrcov, 698.6-7 аXVа toь Текши, oоleyopevoi `Oprjpоrai, tout' Iotiv 'Арраиїтаї. 698.19-20 Tpo7rcooыpsvoз Іфаакст оті tyoftspаv аnvxmav вyyйXov вгыры TaЯpirjl ovopari, 698.20-699.1 каі pr] vnoяйpw ccvtov ty]v 11 Gscopfav фliycopw каі 7П7гтсо. 699.1-2 Ј7ПОТЈЦ07] 5и сгир-\|/Ји§орартироїАто<; аіітй 'ApЈiavoы nvoз povaj(oi3 џЈu5covupou 699.2-3 Si' aicj(poKЈpSЈiav той каі ТЈІЈІсо<; йтгат^аауго? ainфv. 699.3-5 каі ovtwз r] yvvr\ 'nkavr\Qsl<ya каі вXVaiз yuvai|i avvTvyovaa орофбХої? aщrrjз 699.5 иxrjpv^e тгроф^ттр> aщrфv Јivai. 699.5-7 7TpOfj70Ј §Ј ТО фЈІЗ§0З Tfjз вnвrt]з каі щ вvSpa фиіар^оу ouvopa BouЯa j^ap. 699.7-8 r] obv yvvr\ Qavovaa tovtov SiвSoyov каі Klrjpovopov xccTйhnev. 699.8-9 Ik tovtov obv пyivrco 7ГЈріфауї]<; аyav cbз irspio-ыmoз, 699.9-10 каї шхгаугу г] талера 7г1гЬг] каї aпpsorз aщroij та ptйprj rfjз 'EGpfЯou. 699.11 Oщroз и Gsopi ot]з каї 7ralapaIo<; 699.11-700.1-2 терітиуш `EЯpafou; 11 каї Xpionavoоз SvjGsv 'Apsiavoоз каї Nsoropiavoоз каї 7ravTaj(60sv Ipaviarйpsvoз, 700.2-3 I| 'IouSaоcov plv povap^оav, I| 'Apsiavwv Slloyov каї 7rvsьpa ктюта, 700.3-4 ато SI Nsoropiavwv аv0pco7ro7arpЈОav, 700.4-5 Іаитф Gprjorcsоav терітоігітаї, каї тгрофасгі Gsoyvcooraз sla-7roiv)craptsvo<; то IGvoз 700.5-6 lSоSa|sv avrobз TOpiTlpvsaGai каї вvSpaз каї yuvaОKaз, 700.6-7 кал Iva povov 'проактгЪ Qeфv. 700.7-8 TOv SI XpioTov Tipдv wзloyov тоіЗ Gsoь plv, 0ЩJ( uоиv SI, 700.8 <Ш.' coз Ік тогирато«; аyiov ysysvrjplvov, 700.9-lOloyov SI каї тогйра 7rpocj>opiKov каї sоз аlpa j(sopsvov ЩTOVOSОV, 700.10 oщk Іуитоотата oщSI тф ysvvrjTopi ороойоча, 700.10-11 rr]v Sи вyiav оrapGйvov Mapiav pr] lйysiv Gsotokov, 700.11-12 kkkk тг] V ' Aapwv каі Mcoaйcoз а&гХфгр Ь7roXapЯavsiv sivai, 700.12-13 prjTs Sи ЯaKTf^cGai prjTs caЯЯarf^iv aщroщз sSiSa|sv, 700.13-14 руте toIз vopiKoоз vj sьayysliKoоз IGsotv гшкокооВгЪ, 700.14-16 kkkk ЯSslьrreaGai rov aravpov каі тгр crKiаv loraupwcGai той Хрютой иpoloysоv. 700.16-17 тгаргщиграто Sи aщroоз xaQфkov rwv гы vopco аmjyopКupйvcov psTao^sоv 7rlr]v veicov кргыу, 700.17-18 olvov Sи mxvTknccmv pr] ^pьaGai. 700.18 toioьtov ri puGsuarйpsvoз 700.18-19 kavr'ov xkeiSov^bv фг]оч ysysvfjo-Gai той шраЬгЬоь, 700.19-22 §ю7ггр кахк тгр rjpspav тyjз Kpiorwз рттгх то Trapaorrjvai rov Mcoьoia crщv toоз 'Іарат]Ктаі? каі cbз 7rapaЯaTa<; той vopou Tjj xokkem rov 7гир oз 7rapaSoQfjvai. 700.22-23 aьGiз хе xbv 'Irjaoьv 7гараотг]Ш1 каі apv/jcacGai IpupocGsv той Gsoь цxi 700.23-701.1 ойк ekaXr\xnt || иavxov sbai vibv Gsoь 701.1-3 roщз Ss Xpioriavoщз coз toioьtov rolprja'avraз 7гроотрг\)/аі тф Хрютф цvopa каі Gebv avxbv 701.3-4 каі vibv Gsoь каі loyov ersou pKcopйvov каі oraupcoGйvra 701.4 Soyparicravraз rf] той mjpиз yeйvvr\ оrapaSoGrpai, 701.5 slra иavxфv фг]очу vitb 8sov KSK^yjaSai улка. GsoasЯrj 701.5-7 каі той tovtoз avrwv кOvovз аітісо GsoasЯsia«; Ь7rвp|avTi sTraivsiaGai 701.7-8 каі xovxov j(вpiv той mpaSeiaov kIsiSoь^ov ^р^ратюш. 701.8 каі ys psrа то vu айтой xbv оrapaSsicov аvsco^Grpai 701.9 cruvsiaslGsiv айтф irвvrwз каі аvavripp^Twз о fi1 j(iliв§a<; 701.10 фг]ач xovз Suvapivovq афорр]аш rrpoз тойто, 701.10-12 toщз Sиloi7roщ<; KpiG/jcscGai фаскгі, каі toщз psv SiKaiouз ашрф^бкак; xrjз трифг]«; аuokavaai, 701.12-13 toщз SI sьpioTcopivouз вpapTcoloщз тттгша Iv roоз rpa^rjloiз 7TЈpiйj(ovra<; SsSspiva 701.13-15 siз tov nccpдSeimv каі aщroщз siaslGsоv, каі tovtovз inovoy.в^z(jQai вnzXzv6йpovз roi Gsoь каі той Mouj(oьpsS. 701.15-16 zivca Si треір потацощ иv ты па paSsioro фг]очЧ 701.16-17 Iva ціїitoз каі апkov уаіакто з каі srspov oпvou 701.17-18 rrpoз то in ilpwiaq іугп SKaorov o8sv Яo-йХгтаі pzTz%ziv каі єрлгпгХасгбаї. 701.18-19 rаз Ss yvvdixaq ctvroпз (JVVZПVCU 701.19 каі фйокаїгп; aьrav Tаз Kopaз 701.19-20 каі navroоњз Gspaоrsьsiv aЬTwv та фl7ri§ova сгыра та фг]с^ 701.21 и сгаркбфрол; каі иptTraQrjз каі Soпfko з Trjз вpapTОaз. 701.21-23 toщз §1 'IouSaiouз каі Xpioriavoщз |й7а той nvpoз ysvopivouз йкоігіфб^аі, 701.23-702.1 тощ Xapapsrraз Іфг] rrpoз то та Ікфоріа 11 каі тгр Koupov aЬTwv той napaSziaov аnoftaXkziv, 702.1-2 отая; &v pr] z'ппot.йazujzv а шраЬгіао з, 702.2-3 Ixacrov Ss cbз &v zvmvQa Яicoctltv ЈITЈ SV 'ппkoоnw ЈПTЈ ЈV ItZVia, кал аbo\ia 702.3-4 tцv ainov zkzпgz rpotrov Siвysiv, |
Закінчення додатка
Хронографічні джерела про «Бохмита» (Магомета)
Син.53бсОБАХМЕТЪ.Съсрачиньскыи;Рум.432сЮБАХМЕт..Носрачнскыи.2 Син. 53бссъоубоизаръ.ОВ|ЕСТ/164750?а1Ьит=6 22494765&index=52. Румянцевський № 453: OP РГБ, ф. 256, зібр. Румянцева № 453, XVI ст. (URL: https://lib-fond.ru/lib-rgb/256/f-256-453). 3 Частина списків: дигана; дигань. 4 Частина списків: Діуаш, Діуач 5 Син. 536d прелсти. 6 Пог. в: роумо” затерта р; CHH.536dpoyMOMT шибения. 7 Син. 536d6niue о семь s4ao. 8 Син. 536d; Pyvt.432d + и. 9 Син. 536d замысливши же сице. 10 Син. 537а прелсти же сии соущіа доиде.11 Син. 537а вавоухръ.12 Син. 537а жена же бохмича.13 Більшість списків: славень.14 Син. 537а сфривъскымь; Рум.433а єфрівьвоскьі“.15 Син. 537а сь гоненавистникь.16 Частина списків: немає.17 Син. 537с х°ви имени ибо. 18 Син. 537с бХславословившимь.19 Син. 537с нимь Хти. тысящемь.20 Частина списків: бес пря.21 [17, С. 403] якоже власть ймуть коиждо их, от неяжехощеть, да приимет и насыщается.22 Син. 537c-d оужАя//537д.ть.23 Син. 537d да ся прохоА; Рум.433с да прохоА. 24 Син. 537d да не (смрадить).25 Більшість списків: смрадит ся.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Концепції розвитку давньоруського літописання і хронографії, сформульовані на початку ХХ ст. О.О. Шахматовим й В.М. Істріним. Виникнення ідеї так званого Початкового зводу кінця ХІ ст. та "Хронографа за великим викладом". Перевірка текстуальних свідчень.
статья [63,4 K], добавлен 07.08.2017Проблеми історії України та Росії в науковій спадщині Ф. Прокоповича. Історичні погляди В.Г. Бєлінського, його концепція історії України. Наукова діяльність Преснякова, Безтужева-Рюміна. Роль М.С. Грушевського і В.Б. Антоновича в розробці історії України.
учебное пособие [274,2 K], добавлен 28.04.2015Літопис - історико-літературний твір у Київській Русі, пізніше в Україні, Росії та Білорусі, в якому оповідь велася за роками. Найвизначніші козацькі літописи про Україну, їхні джерела та вірогідні автори. Коло соціальних інтересів авторів літопису.
реферат [58,0 K], добавлен 23.12.2010Загальна характеристика комплексу історичних джерел, за допомогою яких дослідникам вдалося вивчити історію народів Східного Середземномор’я. Особливості кумранських рукописів, біблійних текстів та апокрифічної літератури. Джерела з історії Угариту.
контрольная работа [43,7 K], добавлен 19.07.2013Проблема військового мистецтва таборитів в історіографії, виявлення джерел для дослідження. Чеська, українська та російська історіографія. Джерела до військової історії гуситів. Хроніки та літописи, офіційні джерела. Листи Яна Жижки, гуситські пісні.
курсовая работа [106,5 K], добавлен 24.04.2014Розклад феодально-кріпосницької системи як основний зміст соціально-економічного розвитку України першої половини XIX століття. Загальна характеристика основ економічної історії України. Причини падіння кріпосного права в Росії. Розгляд реформи 1861 року.
дипломная работа [82,2 K], добавлен 25.05.2015Цінність літописі Самовидця - одного з фундаментальних джерел з історії Східної Європи XVII - початку XVIII ст., зокрема періоду Хмельниччини і Руїни в Україні, написаної очевидцем подій, вихідцем з старшини Війська Запорозького. Стиль і мова оповідача.
эссе [18,0 K], добавлен 22.05.2014Давньогрецькі автори, які залишили відомості про українські землі та про народи, котрі їх заселяли. Джерела до історії, історичної географії та етнографії Північного Причорномор'я. Основні народи України в "Історії" Геродота. Головні ріки Скитії.
реферат [26,6 K], добавлен 16.06.2014Становлення конфуціанства, його основні засади. Життєвий шлях Конфуція, аналіз його релігійно-філософського та етико-морального вчення. Еволюція конфуціанської думки у IV-I ст. до н.е. Дискусія ранніх конфуціанців щодо проблеми людської природи.
дипломная работа [111,2 K], добавлен 05.07.2012Історія виникнення та основні етапи розвитку політичної ліберальної думки в Росії. Чотири хвилі російського лібералізму, основні представники російського ліберального руху. Аналіз різних видів критики лібералізму як політичного вчення та моделі розвитку.
курсовая работа [103,6 K], добавлен 12.01.2010Методологічні принципи, які застосовуються історичною наукою при дослідженні. Типи історичних джерел як матеріальних носіїв історичної інформації. Дослідницька робота в царині української історії в періоди революцій та війн, її відомі представники.
реферат [20,7 K], добавлен 17.11.2011Історичні джерела як носії інформації, яка є основою для реконструкції минулого людства, методи отримання, аналізу та зберігання. Археологія та оцінка її значення для вивчення історії стародавнього світу. Етапи дослідження історії Стародавнього Єгипту.
реферат [28,1 K], добавлен 22.09.2010Історія України як наука, предмет і методи її дослідження. періодизація та джерела історії України. Етапи становлення, розвитку Галицько-Волинського князівства. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Запорізька Січ.
краткое изложение [31,0 K], добавлен 20.07.2010Нумізматика як історична дисципліна. Виникнення нумізматики, оформлення її в наукову дисципліну. Виникнення грошей, їх роль в суспільстві, нумізматичні джерела. Перші відомості про колекціювання монет в Росії. Карбування монет на території України.
реферат [41,1 K], добавлен 03.02.2011Перехід ординців від кочового до осілого способу життя. Створення нових центрів влади у Північному Причорномор’ї. Підтримка порту Качибей польським королем Владиславом. Історичне значення перекладу літопису про Одесу "Хроніки" істориком Яном Длугошем.
статья [21,8 K], добавлен 11.08.2017Погляди українських дослідників на проблему взаємовідносин держав Антанти та України на межі 1917-1918 років. Актуальність і дискусійність цього питання. Необхідність залучення зарубіжних джерел для остаточного його вирішення.
статья [18,4 K], добавлен 15.07.2007Дослідження основних періодів в всесвітній історії та історії України: первісний і стародавній світ, середньовіччя, новітні часи. Характеристика головних понять фізичної, економічної, соціальної географії України та світу. Предмет теорії держави та права.
книга [672,3 K], добавлен 18.04.2010Причини і джерела формування козацтва. Заснування, устрій і розвиток Запорізької Січі та її роль в історії України. Формування української державності в ході визвольної війни. Походи проти турків та татар, віртуозна їх військова майстерність і хоробрість.
реферат [29,9 K], добавлен 03.12.2014Ознайомлення із історією походження східних слов'ян; опис їх родинного побуту, фольклору та міфології у "Велесовій книзі". Дохристиянські вірування як прояв розуміння довкілля. Дослідження антропологічного складу середньовічної людності Русі-України.
реферат [34,3 K], добавлен 11.03.2012Розгорнута біографія, життєвий шлях, характеристика творчої діяльності М. Костомарова - видатного українського і російського історика та мислителя. Громадсько-політична діяльність Миколи Івановича. Костомаров як провідний теоретик народництва в Україні.
реферат [40,7 K], добавлен 25.01.2011
