Печатки та герби Мукачева у дослідженнях Олексія Філіппова

Аналіз та оцінка науково-дослідницької роботи Олексія Філіппова у дослідженнях печатки та герба Мукачева, яке стало його другою батьківщиною. Ознайомлення з описом печаток періоду Угорського королівства, Австрійської та Австро-Угорської імперій.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2023
Размер файла 1,8 M

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Закарпатська академія мистецтв

Печатки та герби Мукачева у дослідженнях Олексія Філіппова

Іван Міськов кандидат історичних наук, доцент кафедри культури та соціально-гуманітарних дисциплін

Ужгород

Автор у даній статті спробував проаналізувати та оцінити науково-дослідницьку роботу Олексія Філіппова у дослідженнях печатки та герба м. Мукачева, яке стало його другою батьківщиною. З 2002 р. він щотижня відвідував Державний архів Закарпатської області у м. Берегово з метою виявлення документів про печатки та герб Мукачева. Дослідника зацікавила постать Св. Мартіна. Саме перші його статті про міський герб Мукачева були надруковані у місцевій періодичній пресі. Він один з перших опублікував грамоту угорської королеви Єлизавети від 22 травня 1376р. Цим документом - переселенцям вілли Мункач (Мукачево) було надано право про користування печаткою із зображенням Св. Мартіна. У дослідженнях мукачівського герба, О. Філіппов зацікавився наступними питаннями:1. Коли саме потрібно відзначати День м. Мукачева - з часу надання печатки із зображенням Св. Мартіна?; 2. Яким має бути герб Мукачева?; 3. Кольорове вирішення даного герба? О. Філіппов, працюючи журналістом газети «Старий замок» намагався повернути історичний герб міста - Св. Мартін на коні. Натомість, його пропозиції були проігноровані, і як наслідок на сьогодні м. Мукачево має герб з постаттю священника, але із збереженням легенди Св. Мартіна на коні, поруч якого жебрак (меч і половина плаща у щиті, котрий тримає священник). На думку, О. Філіппова, день міста потрібно було б святкувати 22 травня. У 2012 р., в результаті довготривалої дослідницько-пошукової роботи, ним було видано працю «Під плащем Святого Мартіна (Історія герба міста Мукачева 1376 - 1943». У цій праці, О. Філіппов описав 24 печатки м. Мукачева: із них 14, періоду Угорського королівства, Австрійської та Австро-Угорської імперій (1376, 1652, 1816, 1844, 1872, 1873, 1902 (6), 1914, 1914 - 1916), 8 - періоду Підкарпатської Русі Чехословацької Республіки (1919, 1920, 1923 (2), 1925, 1928, 1929. 1933), 2 - періоду Угорського королівства (1938, 1943). О. Філіппов планував у подальшому дослідження печаток і герба м. Мукачево, але його передчасна смерть перешкодила цьому.

Ключові слова: дослідник, архів, журналіст, герб, печатка, відбиток печатки.

Ivan Miskov Candidate of Science, Associate Professor of the Department of Culture and Social and Humanitarian Disciplines, Transcarpathian Academy of Arts, Uzhhorod

SEALS AND COATS OF ARMS OF MUKACHEVO IN THE RESEARCH OF OLEKSIY FILIPPOV

In this article, the author tried to analyze and evaluate Oleksiy Filippov's research on the seal and coat of arms of the city of Mukachevo, which became his second homeland. Since 2002, he has been visiting the State Archives of the Transcarpathian Region in Berehovo weekly to find documents about Mukachevo's seals and coat of arms. The researcher was interested in the figure of St. Martin. He printed his first articles about the city coat of arms of Mukachevo in the local periodical press. He was one of the first to publish the charter of the Hungarian Queen Elizabeth, dated

May 22, 1376. With this document, the settlers of the Munkach villa (Mukachevo) were granted the right to use a seal with the image of St. Martin. In researching the Mukachevo coat of arms, O. Filippov was interested in the following questions: 1. When exactly should the Day of Mukachevo be celebrated - from the time of issuing a seal with the image of St. Martin?; 2. What should Mukachevo's coat of arms be?; 3. What colour solution of this coat of arms? O. Filippov, while working as a journalist for the newspaper «Stariy Zamok,» tried to return the historical coat of arms of the city - St. Martin on a horse. Instead, his proposals were ignored, and as a result, Mukachevo today has a coat of arms with the figure of a priest but with the legend of St. Martin on a horse, next to which is a beggar (a sword and half a cloak in a shield held by a priest). According to O. Filippov, the day of the city should be celebrated on May 22. In 2012, as a result of long-term research, he published the work «Under the Cloak of St. Martin (History of the Coat of Arms of the City of Mukachevo 1376 - 1943». In this work, O. Filippov described 24 seals of the city of Mukachevo: 14 of them belong to the period of the Kingdom of Hungary, the Austrian and Austro-Hungarian Empires (1376, 1652, 1816, 1844, 1872, 1873, 1902 (6), 1914, 1914 - 1916), 8 to the period of Subcarpathian Rus of the Czechoslovak Republic (1919, 1920, 1923 (2), 1925, 1928, 1929, 1933), 2 to the period of the Hungarian Kingdom (1938, 1943). O. Filippov planned further to study the seals and coat of arms of Mukachevo, but his premature death prevented this.

Keywords: researcher, archive, journalist, coat of arms, seal, seal imprint.

Вступ

Постановка проблеми. Олексій Філіппов був відомий як журналіст мукачівської газети, яка тричі змінювала назву «Старий замок» - «Паланок» - «Старий замок-Паланок». На сторінках вищезгаданої газети, він публікував статті про Карпатську Україну, археологічні розкопки Невицького замку, Мукачево у Першій світовій війні, виноробство в Мукачеві та Ужгороді, щодо першості двох вищезгаданих міст, літопис Аноніма «Діяння угрів», графа Дракулу, Федора Корятовича, вільного міста Мукачево тощо. Але чи не найбільше його зацікавила постать Святого Мартіна на гербі міста Мукачева, яке з 1981 р. стало другою батьківщиною О. Філіппова. Ймовірно, що з 1993 р. його зацікавлення геральдикою переросли у самостійні розвідки, а потім і проблематику - дослідити постать Святого Мартіна на печатках та гербах м. Мукачево.

Аналіз останніх публікацій показав, що окремо не написано жодної статті про дослідження О. Філіпповим міської печатки та герба Мукачева. Автор даної статті у свій час товаришував з О. Філіпповим (Рис. 1), а після його смерті - опублікував про нього біографічну статтю з вибраною бібліографією [Миськов, 2014, с. 287-291]. Пізніше вийшла стаття про його дослідження історичної символіки поселень Мукачівського району [Міськов, 2015, с. 192-194], а також дотична публікація про герби міст Южного, Мукачева, проекту нового герба Ужгородського університету [Міськов, 2019, с. 192194]. О. Філіппов як член Українського Геральдичного Товариства з 1993 р. (пізніше був виключений) (Рис. 2) та як член Словацького генеологічно- геральдичного товариства (Рис. 3) долучився до виставки словацьких гербів у Мукачеві, яка відбулася 12 січня 1995 р. [Герби, 1995, с. 4]. Його публікацію «Антигеральдика Закарпаття» надрукували у фаховому виданні «Спеціальні історичні дисципліни», не дивлячись на те, що Олексій Філіппов не мав навіть вищої історичної освіти.

Метою даної статті, на основі публікацій та видань О. Філіппова проаналізувати та оцінити його внесок у вивчення печатки та герба м. Мукачева. Серед поставлених завдань даної статті наступні: віднайти всі публікації автора, що стосувались символів Мукачева; опрацювати періодичні видання, монографії автора, вияснити проблемні питання, які стосувались сфрагістики та геральдики Мукачева; а також з'ясувати, яких змін зазнав герб Мукачева у період свого «відродження» у незалежній Україні.

Виклад основного матеріалу

О. Філіппов зацікавився сфрагістикою та геральдикою у зв'язку з переїздом у м. Мукачево. Саме в Мукачеві, при радянській владі не були знищені, демонтовані чи прикриті на фасадах міських будівель міста герби Святого Мартіна на коні як римського вершника, поруч з яким - жебруща людина. До постаті Св. Мартіна дослідник звертається у своїх публікаціях на сторінках місцевої періодики. Він вперше звернув увагу на королівську грамоту від 1376 р., в якій задується Св. Мартін, печатку із зображенням якого для укладення юридичних угод купівлі, продажу, перепродажу виноградників почала використовувати окрема категорія міщан Мукачева [Філіппов, 1994, с. 4]. Не маючи доступу до архівних документів, у своїх публікаціях, він згадував нову велику печатку Мукачева 1844 р., де замість постаті простого священника з'являється фрагмент християнської легенди про Святого Мартіна з Тура, як вершника, який відрізав половину свого плаща і віддав його жебракові [Філіппов, 1994, с. 4]. Через рік, на сторінках «Новини Мукачева», він дав своє бачення постаті і символу Святого Мартіна [Філіппов, 1995, с. 4]. Саме О. Філіппов вважав, що під час розробки сучасного герба будь-якого міста потрібно дуже обережно ставитися до «історичного герба». А відомо, що герби багатьох європейських міст змінювали зміст історичних зображень, або інколи символічна фігура була невідомою, тільки знана по опису в документі. Тому дослідник наголошував, що в кожному конкретному випадку потрібно проводити спеціальне дослідження для виявлення герба [Філіппов, 1995, с. 121].

На сторінках газети «Старий замок» протягом 1998 р. тривала дискусія щодо герба Мукачева: була висловлена думка, що міським гербом має бути герб князя Корятовича [Белей, 1998, с. 4], а також продовжувати роботу над міською символікою [Ревицький, 1998, с. 4]. У свою чергу, О. Філіппов та М. Федак посилались на реєстрацію герба Мукачева 1903 р. у Міністерстві внутрішніх справ Угорщини з наступним описом: у синьому полі щита із зеленою основою, зображено Св. Мартіна у лицарському вбранні, на голові шолом, а Св. Мартін на білому коні відтинає мечем половину свого червоного плаща і віддає його жебраку. Навершя щита прикрашає золота корона. На думку, Філіппова та Федака даний герб мав стати офіційним гербом міста (Рис. 4). Після 1998 р., О. Філіппов продовжував працювати у пошуках інших печаток Мукачева, публікуючи свої дослідження у пресі, періодичних та науково-популярних виданнях, роблячи попередні підсумки.

У статті «Антигеральдика Закарпаття», О. Філіп- пов констатував, що в Мукачеві з подання начальника управління культури В. Цигака герб міста 1902 р. Св. Мартін на коні з жебраком у 1998 р. скасовується, а натомість приймається герб із зображенням старої печатки з постаттю християнського священника [Фі- ліппов, 2007, с. 112] (Рис. 5).

Саме його зацікавило питання про святкування Дня міста Мукачево. Він отримав вичерпну відповідь від проф. Я. Штернберга, котрий досліджував герби і печатки давніх населених пунктів Закарпаття - 22 травня, коли королева Угорщини і Польщі - Єлизавета надала грамоту (1376 р.) на право користуватися власною печаткою із зображенням Святого Мартіна [Філіппов, 2012, с. 4]. Життя Святого Мартіна як римського вершника, а потім як єпископа м. Тур - апостола миру, описано в різних життях Святих. Але як Святого Мартіна найбільш почали вшановувати в Французькому королівстві, далі у Речі Посполитій [Філіппов, 2012, с. 19]. О. Філіппов зазначав: «Печатки із зображенням Святого Мартіна мали окремі громади в деяких середньовічних європейських містах: у Франції - Тур, Ліон, в Італії - Беллуно, Лукка, Сан- Маріно, в Бельгії - Куртаі, Льовен, у Голландії - Утрехт, у Німеччині - Брауншвейг, Емс, Карст, Кра- ненбург, Мюнстермайфельд, Ольпе, Сіндельфінген,

Штольцгайм, у Богемії - Дамнау, Поступіц та інші» [Філіппов, 2012, с. 20]. Саме окрема категорія жителів Мункача (Мукачева) «hospites» отримала право (1376 р.) на тривале користування печаткою із зображенням Святого Мартіна [ДАЗО, ф. 1589, Оп.1., Спр.1].

Пізнішу печатку Мукачева (очевидно найперша печатка стерлася з плином часу - авт.) виявив О. Філіппов із наступним описом: «3. Печатка 1652 р. виготовлення (з боку напис власника - Batui Janos): латунна, овальна, 20 х 36 мм, довжина рукоятки 50 мм. У полі печатки - зображення звичайної постаті священника, який лівою рукою тримає єпископський посох, а правицю підняв для благословення. Легенда по краю печатки завширшки 5 мм латинською «oppidi Munkach»// Приватна збірка мукачівського колекціонера» [Філіппов, 2012, с. 37] (Рис. 6). Печаткою 1652 р. користувалися аж до 30-х рр. ХІХ ст. На документі 1816 р., відома інша овальна печатка Мукаче- ва (20 х 25 мм) з червоного сургучу, опис якої збігається з описом печатки 1652 р. і такою самою латинською легендою [Філіппов, 2012, с. 37] (Рис. 7). філіппов мукачево печатка герб

У 1843 р. угорський парламент затвердив угорську мову державною, а також було прийнято рішення про заміну символіки у містах і селах Угорського королівства Австро-Угорської імперії. Відтепер легенди населених пунктів на печатках були змінені на угорську мову. З 1844 р. відома кругла сургучна печатка, опис якої наступний: у полі печатки зображення Святого Мартіна у військовому вбранні, який сидить на коні та відтинає частину свого плаща для сидячого жебрущого чоловіка; легенда по краю печатки угорською «Szabad Munkacs varos pecsetje 1844 - Печатка вільного міста Мукачева 1844» [Філіппов, 2012, с. 38], (Рис. 8).

З 1872 та 1873 рр. відомі інші дві круглі міські печатки Мукачева: перша - у полі печатки угорською мовою «Munkacs varos rendezett tanacsa 1872», друга - у полі зображення Св. Мартіна на коні, який дає частину свого плаща бідняку з легендою «Munkacs varos rendezett tanacsa 1873» [Філіппов, 2012, с. 38]. За 1902 р. відомі чотири різні круглі міські печатки на різних документах: одна паперова та три чорнильні. На одній чорнильній печатці у круглому полі надпис «Bereg varmegye Munkacs rendezett tanacsd varos 1902», а на інших зображення герба Св. Мартін, у щиті німецької форми з короною і відповідно три легенди: «Bereg varmegye Munkacs r. t.varos 1376 - 1902», «Bereg varmegye Munkacs r. t.varos 1902 - 1902», «Bereg varmegye Munkacs r. t.varos 1902» [Філіппов, 2012, с. 39], (Рис. 9). Також відомі ще дві круглі печатки 1902 р. без герба Св. Мартін - одна чорнильна у полі кола з легендою «Bereg varmegye Munkacs rendezett tanacsd varos rendokapitanyi hivatalo 1902» та друга - сургучна у полі кола з наступною легендою «Bereg varmegye Munkacs r. t. varos 1902» [Філіппов, 2012, с. 40]. У Державному архіві Закарпатської області, О. Філіппов відшукав на бланкові документа 1916 р. - тиснений герб «Св. Мартін», а під ним угорською тиснений надпис: «Munkacs rend. tanacsd varos» та відбиток круглої чорнильної печатки - навколо герба «Св. Мартін» у щиті німецької форми по колу легенда «Bereg varmegye Munkacs r. t. varos 1914 - 1916. Polgarmestere» [Філіппов, 2012, с. 40].

За 20-30 рр. О. Філіппов знайшов та опублікував наступні печатки Мукачева: Підкарпатської Русі:

1) відбиток чорнильної круглої печатки без вказування року, на документі 1919 р., у полі печатки посередині - надпис «Мункачово», по колу легенда російською: «Губернатор Русской Крайны» [Філіппов, 2012, с. 40];

2) чорнильна кругла печатка 1920 р. з класичним гербом м. Ужгорода з легендою по колу чеською мовою: «Magistrat mesta Mucac Beregska zupa 1920» [Філіппов, 2012, с. 41];

3) чорнильна кругла печатка без дати на документі 1923 р., у полі якої зображення тинктури гербу «Св. Мартін» у щиті німецької форми та легендою по колу російською та угорською: «Бережска жупа года п.с. Мукачево - Bereg varmegye Munkacs r. t. varos» [Філіппов, 2012, с. 41];

4) чорнильна кругла печатка без дати на документі 1923 р. у полі малий державний герб Чехословацької республіки - чеський лев у французькому з легендою по колу чеською та російською: Zupansky mad v Mukaceve - Жупанскй урядъ въ Мукачевъ [Філіппов, 2012, с. 41];

5) чорнильна кругла печатка без дати на документі 1925 р., у полі якої зображено міський герб «Св. Мартін» у щиті німецької форми з короною та легендою по колу російською, чеською, угорською: «Городъ Мукачево съ установленнымъ магистратомъ - Mesto Muracevo se zrizenym magistratem - Munkacs r. t. varos» [Філіппов, 2012, с. 41];

6) чорнильна кругла печатка без дати на документі 1928 р., у полі якої зображено міський герб «Св. Мартін» у щиті німецької форми без корони та легендою по колу російською, чеською, угорською: «Городъ Мукачево съ установленнымъ магистратомъ - Mesto Muracevo se zrizenym magistratem - Munkacs r. t. varos» [Філіппов, 2012, с. 42];

7) дві чорнильні круглі печатка без дати на документі 1929 р., у полі якої зображено міський герб «Св. Мартін» у щиті німецької форми без корони; перша печатка з легендою по колу російською, чеською, угорською: «Городъ Мукачево съ установлен- нымъ магистратомъ - Mesto Muracevo se zrizenym magistratem - Munkacs r. t. varos»; друга печатка з легендою по колу російською, чеською, угорською: «МАГИСТРАТЪ ГОРОДА МУКАЧЕВА/. Magistrat mesta Muraceva. Munkacs r. t. varos» [Філіппов, 2012, с. 42];

8) чорнильна кругла печатка без дати на документі 1933 р., у полі якої зображено міський герб «Св. Мартін» у щиті німецької форми без корони з легендою по колу чеською і російською: «Magistrat mesta Muraceva. Магистратъ города Мукачева» [Філіппов, 2012, с. 42].

Олексій Філіппов описав дві печатки на документах 1939, 1943 рр.: перша - «...чорнильна, кругла, діаметром 36 мм. У полі печатки зображення в тинктурі міського герба «Св. Мартін» у щиті німецької форми без корони. Легенда по краю печатки угорською: «A FELSZABADULT MUNKCAS R.T. VAROS pecsetje 1938. Nov. 2», друга: «Відбиток печатки без вказування року виготовлення на документі 1943 року: чорнильна, кругла, діаметром 36 мм. У полі печатки - зображення в тинктурі міського герба «Св. Мартін» у щиті німецької форми без корони. Легенда по краю печатки угорською «Munkacs megyeі varos» [Філіппов, 2012, с. 42-43].

Щодо семіотики герба «Св. Мартін», О. Філіппов вважав, що за християнською легендою у минулому Св. Мартін був римським вершником і одного разу, зустрівши голодного і змерзлого жебрака, не маючи коштів, відтяв частину свого червоного плаща і віддав його напівоголеному чоловікові. Але виготовлення такої печатки для Мукачева - Святий Мартін на білому коні було дуже складним процесом. Тому мукачівські старости довготривалий час користувались міською печаткою із зображенням звичайної постаті священника. Тільки у ХІХ ст. в Угорському королівстві ремісники почали використовувати замість металевих гумові печатки. Тоді зображення Св. Мартіна на коні поруч з'явилося на новій печатці Мукачева, яка використовувалася по 1944 р. [Філіппов, 2012, с. 30-31, 4243].

Висновки

Олексій Філіппов, займаючись питаннями сфрагістики та геральдики, найбільше приділив уваги дослідженню печаток і герба м. Мукачева, яке стало другою батьківщиною дослідника. З 2002 р. він щотижня відвідував Державний архів Закарпатської області у м. Берегово з метою виявлення документів з печатками та гербом м. Мукачево. Дослідника зацікавила постать Св. Мартіна. Саме перші його статті про міський герб Мукачева були надруковані у місцевій періодичній пресі. Він один з перших опублікував грамоту угорської королеви Єлизавети від 22 травня 1376 р. Цим документом - переселенцям вілли Мун- кач (Мукачево) було надано право про користування печаткою із зображенням Св. Мартіна. У дослідженнях мукачівського герба О. Філіппов зацікавився наступними питаннями:1. Коли саме потрібно відзначати День м. Мукачева - з часу надання печатки із зображенням Св. Мартіна?; 2. Яким має бути герб Мукачева?; 3. Кольорове вирішення даного герба? О. Філіппов, працюючи журналістом газети «Старий замок» намагався повернути історичний герб міста - Св. Мартін на коні. Натомість, його пропозиції були проігноровані, і як наслідок на сьогодні м. Мукачево має герб з постаттю священника, але із збереженням легенди Св. Мартіна на коні, поруч якого жебрак (меч і половина плаща у щиті, котрий тримає священник). На думку, О. Філіппова, день міста потрібно було б святкувати 22 травня. У 2012 р., в результаті довготривалої дослідницько-пошукової роботи, ним було видано працю «Під плащем Святого Мартіна (Історія герба міста Мукачева 1376 - 1943». У цій праці О. Філіппов описав 24 печатки м. Мукачева: із них 14, періоду Угорського королівства, Австрійської та Австро-Угорської імперій (1376, 1652, 1816, 1844, 1872, 1873, 1902 (6), 1914, 1914 - 1916), 8 - періоду Підкарпатської Русі Чехословацької Республіки (1919, 1920, 1923 (2), 1925, 1928, 1929, 1933), 2 - періоду Угорського королівства (1938, 1943). О. Філіппов планував у подальшому дослідження печаток і герба м. Мукачево, але його передчасна смерть перешкодила цьому.

Список використаних джерел

1. Белей, В., 1998. Яким має бути герб Мукачева, Старий Замок, 13 серпня, с. 12.

2. Герби відкривають таємницю, 1995, Панорама, 14 січня, с. 4.

3. Державний архів Закарпатської області (ДАЗО), ф. 1589. Главный староста гор. Мукачево. Коллекция Владислава Вари (1427 - 1850), оп. 1, спр. 1. Грамота королевы Венгрии и Польши Елисаветы от 22 мая 1376 г. о разрешении жителям города Мукачево пользования печатью с изображением св. Мартина, на 2 арк.

4. Миськов, И., 2014. Памяти друга, Карпатика, вип. 43, Ужгород, с. 287-291.

5. Міськов, І., 2015. Сфрагістика у науковій спадщині Т. Легоцького, Я. Штернберга, О. Філіппова, Науковий вісник Закарпатського художнього інституту, вип.7, Ужгород: Закарпатський художній інститут, с. 186-195.

6. Міськов, І., 2019. Створення міських гербів Южного, Мукачева та проекту нового герба Ужгородського університету, Науковий вісник Ужгородського університету, серія: Історія, вип. 1 (40), Ужгород: Говерла, с. 186-210.

7. Ревицький Ю., 1998. Символіка міста - історична ретроспектива, Старий Замок, 13 серпня, с. 12.

8. Філіппов, О., 1994. Під плащем Святого Мартіна, Новини Мукачева, 12, 19 травня, с. 4.

9. Філіппов, О., 1995. Святий Мартін у Мукачеві. Чому?, Новини Мукачева, 8 червня, с. 4.

10. Філіппов, О.,1996. Традиції і сучасність міської геральдики, Науковий збірник Закарпатського краєзнавчого музею, вип. 2, Ужгород, с. 120-123.

11. Філіппов, О., 2007. Антигеральдика Закарпаття, Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії і методики. Збірник наукових праць, число 15 / Упоряд.: І. Н. Войцехівська, М. Ф. Дмитрієнко, О. О. Попельницька; відп. ред. г. В. Боряк, Київ: ін-т історії України НАН України, с. 110-113.

12. Філіппов, О., 2012. Під плащем Святого Мартіна (Історія герба м. Мукачево 1376 - 1943 рр.), Ужгород: Поліграфцентр, Ліра”, 68 с.: іл.

13. Філіппов, О., 2012. Збірник публікацій по геральдиці, Ужгород: Поліграфцентр «Ліра», 32 с.

References

1. Beley, V., 1998. Yakym maie buty herb Mukacheva [What should be Mukachevo's coat of arms], Staryi Zamok, August 13, p. 12. (in Ukrainian).

2. DAZO, f. 1589. Glavnyj starosta gor. Mukachevo. Kollekcija Vladislava Vari (1427 - 1850), op. 1, spr. 1. Gramota korolevy Vengrii i Pol'shi Elisavety ot 22 maja 1376 g. o razreshenii zhiteljam goroda Mukachevo pol'zovanija pechat'ju s izobrazheniem sv. Martina, 2 ark. [SATR, f 1589. The main headman of the Mukachevo city. Collection of Vladyslav Vari (1427 - 1850), d. 1, c. 1. Charter from the Queen of Hungary and Poland Elizabeth from May 22, 1376, permission to residents of the city of Mukachevo to use the seal with the image of St. Martina, 2 p.]. (in Russian, Latin).

3. Filippov, O., 1996. Tradytsii i suchasnist' miskoi heraldyky [Traditions and modernity of city heraldry], Scientific collection of the Transcarpathian Museum of Local History, vol. 2, Uzhhorod, pp. 120-123. (in Ukrainian).

4. Filippov, O., 2007. Antyheraldyka Zakarpattia [Anti-heraldry of Transcarpathia], Special historical disciplines: issues of theory and methodology. Collection of scientific papers, number 15 / Edited by: I. N. Voytsehivska, M. F. Dmitrienko, O. O. Popelnytska; resp. ed. V. Boryak, Kyiv: Institute of History of Ukraine, National Academy of Sciences of Ukraine), pp. 110-113. (in Ukrainian).

5. Filippov, O., 2012. Pid plashhem Svyatogo Martina (Istoriya gerba m.Mukachevo 1376 - 1943 rr.) [Under the cloak of St. Martin (History of the coat of arms of Mukachevo 1376 - 1943], Uzhhorod: Polygraph center «Lira», 68 pp.: ill. (in Ukrainian).

6. Filippov, O., 2012. Zbirnyk publikatsii po heraldytsi [Collection of publications on heraldry], Uzhhorod: Polygraph Center «Lira», 32 pp. (in Ukrainian).

7. Filippov, O., 1994. Pid plashhem Svyatogo Martina [Under the Cloak of Saint Martin], Mukachevo News, May 12, 19, p. 4. (in Ukrainian).

8. Filippov, O., 1995. Sviatyi Martin u Mukachevi. Chomu ? [Saint Martin in Mukachevo. Why?], Mukachevo News, June 8, p. 4. (in Ukrainian).

9. Herby vidkryvaiut taiemnytsiu, 1995. [Coats of arms reveal a secret], Panorama, January 14, p.4. (in Ukrainian).

10. Miskov, I., 2015. Sfrahistyka u naukovii spadshchyni T. Lehotskoho, Ya. Shternberha, O. Filippova, [Sphragistics in the scientific heritage of T. Legotsky, Ya. Shternberg, O. Filippov], Scientific Bulletin of the Transcarpathian Art Institute, vol. 7, Uzhhorod: Transcarpathian Art Institute, pp. 186-195. (in Ukrainian).

11. Miskov, I., 2019. Stvorennia miskykh herbiv Yuzhnoho, Mukacheva ta proektu novoho herba Uzhhorodskoho universytetu, [Creation of city's coats of arms of Yuzhnyi, Mukachevo and project of the new coat of arms of the Uzhhorod University], Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History, vol. 1 (40), Uzhhorod: Hoverla, p. 186-210. (in Ukrainian).

12. MNkov, I., 2014. Pamiaty druha [In the memory of a friend], Karpatyka, issue 43, Uzhhorod, pp. 287-291. (in Ukrainian).

13. Revytskyi Yu., 1998. Symvolika mista - istorychna retrospektyva, (City symbolism - a historical retrospectiv, Stariy Zamok, August 13, p. 12. (in Ukrainian).

Ілюстрації

Рис.1. Олексій Філіппов у Державному архіві Закарпатської області, м. Берегово.

Рис. 2. Членський квиток О. Філіппова, члена УГТ

Рис. 3. Членський квиток О. Філіппова, члена Словацького генеологічно-геральдичного товариства.

Рис. 4. Тинктура герба Мукачева 1903 р.

Рис. 5. Офіційний герб Мукачева з 1998 р.

Рис. 6. Печатка м. Мукачева з 1652 р. Фото О. Філіппова.

Рис. 7. Печатка м. Мукачева на документі 1816 р. Фото І. Міськова

Рис. 8. Печатка м. Мукачева з 1844 р. Фото О. Філіппова.

Рис. 9. Печатка м. Мукачева з 1902 р. Фото О. Філіппова.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Соціально-економічне, політичне становище та занепад Угорського королівства напередодні могацької катастрофи. Могацька катастрофа 1526 року, її головні причини та передумови. Угорське королівство в кільці імперій, його положення, роль на світовій арені.

    курсовая работа [49,7 K], добавлен 20.06.2012

  • Огляд науково-дослідницької та педагогічної діяльності А. Коломійця. Розглядаються педагогічні методи А. Коломійця, його стиль викладання, відношення до студентів. Висвітлення дослідницької діяльності композитора в ракурсі його редакторської роботи.

    статья [22,7 K], добавлен 07.02.2018

  • Наслідки розпаду Австро-Угорської імперії. Хід подій розпаду імперії, розподіл кордонов и влади. Соціалістична революція 1919 р. Основни причини виникнення Угорської Радянської Республіки, вплив угорської комунистичної партії. Режим Миклоша Хорти.

    реферат [26,6 K], добавлен 16.02.2011

  • Формування організаційних засад і корпоративних, усвідомлених інтересів пролетарського руху в Україні. Особливості соціально-економічного розвитку українських земель у складі Австро-Угорської та Російської імперій. Створення центрів страйкової боротьби.

    контрольная работа [36,1 K], добавлен 24.09.2010

  • Суспільно-політичні рухи в першій половині XIX століття. Кирило-Мефодіївське братство. Скасування кріпосного права в Наддніпрянській Україні. Розвиток українського національного та революційного руху. Українські землі в роки Першої світової війни.

    презентация [5,6 M], добавлен 06.01.2014

  • Зрівняльний аналіз характеру та основних етапів економічного розвитку України в складі Російської та Австро-Угорської імперії на початку XIX сторіччя. Причини наростання націоналістичного руху, його пригноблення радянськими керманичами, та результати.

    шпаргалка [34,8 K], добавлен 29.01.2010

  • Дитячі роки Олексія Розумовського. Одруження з царівною Єлизаветою Петрівною, отримання високого соціального статусу. Опікання духовенства й православної церкви. Участь у відновленні гетьманства в Лівобережній Україні. Значення реформ Розумовського.

    реферат [21,4 K], добавлен 06.04.2009

  • Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської та під владою Австрійської імперій. Сільське господарство як головна галузь економіки. Промисловий і сільськогосподарський пролетаріат. Становище селян та військових поселенців.

    курсовая работа [2,8 M], добавлен 16.07.2011

  • Утворення Австро–Угорської монархії. Причини утворення дуалістичної держави. Територіальний устрій. Остаточне відокремлення суду від адміністрації. Основи правового устрою. Йосифіанська книга законів. Законодавча рівноправність усіх народів імперії.

    реферат [21,0 K], добавлен 24.02.2009

  • Уряд і двопалатний парламент Австро-Угорщини. Спільне фінансове міністерство, розподіл державних видатків. Професійний склад депутатів парламенту. Боротьба навколо виборчого права у Галичині. Намісник у Галичині, підпорядкування йому повітових старост.

    реферат [45,9 K], добавлен 04.05.2011

  • Зародження слов’янства, його розселення. Міжнародні відносини Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Україна в міжнародній політиці Російської і Австро-Угорської імперії та інших держав. Зовнішньополітичне становище України між світовими війнами.

    курс лекций [276,4 K], добавлен 13.04.2009

  • Аналіз статусу постійного нейтралітету Другої Австрійської республіки, його політико-правова характеристика, ефективність як засіб зовнішньої безпеки країни. Проблема статусу постійного нейтралітету Австрії у післявоєнній системі міжнародних відносин.

    статья [28,5 K], добавлен 11.09.2017

  • Романови – старовинний російський дворянський рід. Рід Романових на політичній арені в той час. Михайло Романов, родич першой жінки Івана Грозного. Коронування Олексія Михайловича. Царювання Федора Олексiйовича та прихiд до влади Iоанна Олексiйовича.

    реферат [28,5 K], добавлен 15.09.2010

  • Період народження, дитинства, одруження Миколи Олександровича та Олександри Федорівни. Виховання та навчання Великих князівен Ольги, Тетяни, Марії, Анастасії та цесаревича Олексія Романових. Причини зречення з престолу Миколи ІІ, арешт та вбивство сім’ї.

    курсовая работа [45,4 K], добавлен 03.01.2014

  • Ознайомлення з етапами життєвого шляху М. Костомарова - публіциста, історика і поета; його науково-громадська діяльність. Особливості поглядів Миколи Івановича на роль народу в історії. Аналіз історичних та історико-географічних праць М. Костомарова.

    реферат [24,0 K], добавлен 20.09.2013

  • Економічний розвиток та промисловий переворот в Австрійській імперії ХІХ сторіччя. Зростання чисельності населення. Міжнародне положення Австрійської імперії, зовнішня та внутрішня політика канцлера К. Меттерніха. Наростання угорського визвольного руху.

    лекция [30,2 K], добавлен 29.10.2009

  • Обмеження та остаточна ліквідація царизмом автономії України, діяльність К. Розумовського. Перша Малоросійська колегія, знищення Запорізької Січі. Заселення Південної України. Три поділи Польщі Прусією, Австрією й Росією, доля українських земель.

    контрольная работа [26,1 K], добавлен 19.05.2010

  • Перші державні утворення на території України. Виникнення українського козацтва. Українські землі в складі Литви та Польщі. Українські землі під владою Російської та Австрійської імперій. Суспільно-політичний та соціально-економічний розвиток України.

    курс лекций [278,0 K], добавлен 19.01.2012

  • Етапи революції 1905-1907 років в Росії. Кирило-Мефодіївське братство. Виступи проти влади в Австрійській та Російської імперії. Міська реформа 1870 року. Причини польського повстання 1863 м. Ставлення українських організацій до Першої світової війні.

    реферат [38,0 K], добавлен 21.12.2008

  • Біографічні відомості про Вільгельма Габсбурга - активного борця за права українського народу у складі Австро-Угорської імперії. Дитинство та юність ерцгерцога, виховання в батьківському домі. Становлення політичної та військової кар’єри Габсбурга.

    реферат [24,9 K], добавлен 19.10.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.