Короткий нарис історії Сумського духовного училища (1888-1919 рр.)

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Короткий нарис історії Сумського духовного училища (1888-1919 рр.)

Д. Кудінов

Ю. Тарабан

Анотація

Актуальність даного дослідження зумовлена, передусім, відсутністю у вітчизняній історіографії робіт, присвячених історії Сумського духовного училища. Указано, що основною перешкодою до виконання дослідження з теми є брак архівних документів. Основною групою джерел статті, на яку спиралися автори, є публікації журналів з'їздів духовенства Сумського училищного округу, звіти, списки вихованців, повідомлення та звернення, що стосувалися життя училища, розміщені у періодичних виданнях єпархії - «Листок для Харківської єпархії», «Відомості та замітки по Харківській єпархії». Ці матеріали дозволили в цілому відтворити відносно повну картину училищного життя й реалізувати мету роботи - розкрити найбільш значущі аспекти функціонування духовного училища в м. Суми наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Основний текст публікації містить такі частини: опис обставин заснування Сумського духовного училища; характеристика стану фінансів навчального закладу (кошторис, джерела поповнення); керівництво училищем (з'їзд духовенства Сумського училищного округу, правління училища, наглядач училища, блюститель); педагогічний склад училища; організація навчально-виховної роботи (навчальні дисципліни, успішність, християнське виховання, культурно-виховні заходи за участю учнів); закриття навчального закладу. Акцентовано вагому роль у появі навчального закладу сумського благочинного протоієрея Василя Нікольського, архієпископа Харківського й Охтирського Амвросія (Ключарьова), сумських підприємців І.Г. Харитоненка та Д.І. Суханова. Серед персоналу училища більша увага приділена його наглядачеві А.Ф. Грузову й викладачу Ф.Ф. Гораїну за наявністю джерел.

У висновках зазначені перспективи подальших досліджень обраної теми. Передусім, цікаве відтворення психологічної атмосфери училища, нюансів педагогічної творчості викладачів, відносин всередині учнівських колективів, а також між учнями та педагогами. Автори своє дослідження в галузі мікроісторії розглядають як складову комплексу досліджень з історії закладів середньої освіти м. Суми.

Ключові слова: Сумське духовне училище, єпархія Харківська й Охтирська, архієпископ Амвросій, з'їзд духовенства Сумського училищного округу, Аркадій Грузов, наглядач, правління училища, педагоги, учні, благодійність

Abstract

D. Kudinov, Yu. Taraban. A brief sketch of the history of sumy theological school (1888-1919)

The relevance of this study is due, first of all, to the absence of works devoted to the history of the Sumy Theological School in the national historiography. It is indicated that the main obstacle to carrying out research on the topic is the lack of archival documents. The main group of sources of the article, on which the authors relied, are the publications of the journals of the meetings of the clergy of the Sumy school district, reports, lists of pupils, messages and appeals related to the life of the school, published in the periodicals of the eparchy - «Letter for the Kharkiv Eparchy», «Vedomosti and notes on the Kharkiv Eparchy». These materials made it possible to recreate a more or less complete picture of school life and realize the goal of the work - to reveal the most significant aspects of the functioning of the theological school in the city of Sumy at the end of the 19^th - early 20^th century.

The main text of the publication contains the following parts: a description of the circumstances of the foundation of the Sumy Theological School; description of the educational institution's finances (estimate, sources of replenishment); management of the school (congress of clergy of the Sumy school district, school board, school supervisor, custodian); teaching staff of the school; organization of educational work (educational disciplines, academic performance, Christian upbringing, cultural and educational events with the participation of students); closure of the educational institution. The authors emphasized the important role in the emergence of the educational institution of the Sumy deacon Fr. Vasyl Nikolskyi, Archbishop of Kharkiv and Okhtyrka Amvrosii (Klyucharyov), Sumy businessmen I.G. Kharitonenko and D.I. Sukhanov. Among the staff of the school, more attention was paid to its supervisor A.F. Gruzov and teacher F.F. Gorain according to the availability of sources.

The conclusions indicate the prospects for further research on the chosen topic. First of all, it is an interesting reproduction of the psychological atmosphere of the school, the nuances of the teachers' pedagogical creativity, the relationships within the student groups, as well as between students and teachers. The authors consider their research in the field of microhistory as a component of a complex of research on the history of secondary education institutions in Sumy.

Keywords: Sumy Theological School, Kharkiv and Okhtyr Eparchy, Archbishop Ambrose, Congress of Clergy of the Sumy School District, Arkady Gruzov, supervisor, school board, teachers, students, charity

Постановка проблеми

Маловідомою сторінкою історії освіти міста Суми є існування в ньому закладу нижчої духовної освіти - Сумського духовного училища (СДУ). Це пояснюється кількома причинами. По-перше, до нашого часу майже не зберіглися архівні документи, котрі б відбивали його сталий розвиток. На жаль, втрачений фонд документів, який роками накопичувався в самому СДУ. По-друге, закритий тип закладу, слабко інтегрованому в громадське життя м. Суми, зумовив майже повне замовчування його діяльності у місцевій пресі, на відміну, наприклад, від Сумського реального училища, чоловічих та жіночих гімназій. Нарешті, самі працівники училища не зберегли яких-небудь спогадів, принаймні, доступних дослідникові.

Огляд публікацій. Відповідно, суттєві прогалини джерел відбилися на стані дослідженні теми. Зокрема, ми можемо назвати лише кілька публікацій, автори яких порушували питання про функціонування училища. У першу чергу, варто указати на брошуру сумської краєзнавиці Л.П. Сапухіної «Навчальні заклади дореволюційних Сум» (2000), в якій вона стисло описала характер організації навчання СДУ та указала основні віхи його історії Сапухіна Л. Навчальні заклади дореволюційних Сум. Суми: б.в., 2000. С. 18-9.. Питання матеріальної підтримки бідних учнів училища розкрив у своїй книзі, присвяченій історії Сум, М.О. Манько Манько М.О. Суми та сумчани у документах сучасників. Книга перша (1655-919). Суми: ВВП «Мрія-» ТОВ, 2005. С. 264-66.. Подробиці заснування навчального закладу висвітили автори даної публікації в нещодавньому своєму дописі Тарабан Ю.В., Кудінов Д.В. Заснування Сумського духовного училища: причини, обставини, причетні особи. Сумські історико-краєзнавчі студії. Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (1 рудня 2022 р., Суми). Суми: СумДПУ імені А.С. Макаренка, 2023. С. 68-3..

Уже під час роботи над указаною статтею ми звернули увагу на невикористані досі в цілях вивчення Сумського духовного училища періодичні видання єпархії Харківської й Охтирської - «Листок для Харківської єпархії» та «Відомості та замітки по Харківській єпархії», матеріали яких стали основою для теперішнього нашого дослідження. З них ми отримали інформацію про кількість учнів та педагогів у різні навчальні роки, якість їхнього навчання, матеріальне забезпечення закладу освіти, оцінку діяльності його керівництва з боку з'їзду духовенства Сумського училищного округу. Доповнили ці відомості «Журнали» засідань Сумського повітового земського зібрання (звернення учнів СДУ за допомогою до Сумської земської лікарні та до Сумського комітету Харківського товариства поширення грамоти в народі), щорічні «Харківські календарі» (поіменний перелік педагогів), публікація в газеті «Сумський листок» (поїздка учнів училища в Крим влітку 1908 року), статут духовних училищ (загальні питання організації управління, навчально-виховної роботи закладу). Причини й обставини заснування СДУ висвітлені в мемуарах колишнього архієпископа Харківського й Охтирського Савви (Тихомирова). До джерел особового походження відносимо й спогади колишнього викладача Сумської І жіночої гімназії П.В. Ляхова, в яких міститься оцінка професійних та особистих якостей його колеги, викладача духовного училища. Звернено увагу й на біографічні публікації, присвячені особам, причетним до заснування й подальшого розвитку навчального закладу Буткевич Т.И. Высокопреосвященный Амвросий, архиепископ Харьковский. Биографический очерк. Харьков: Тип. Губ. правл., 1902. 349 с.; Иван Герасимович Харитоненко (|30 ноября 1891 года). Харьков: Тип. «Южного края», 1894. 24 с.; Протоиерей В.В. Никольский (некролог). Известия и заметки по Харьковской епархии. 1908. №1. С. 133-36.. Нарешті, авторами використані й документи зі справ Державного архіву Сумської області (ДАСО) фондів Сумської міської управи (Ф. 1), Сумського повітового революційного комітету (Ф. Р-2340), а також Державного архіву Харківської області - фонду Харківської духовної консисторії (Ф. 40). Із них використані відомості щодо змісту конфлікту СДУ із мешканцями прилеглих до нього територій, організації при училищі благодійного Братства св. Амвросія Медіоланського, а також подальшої долі споруди закритого зі встановленням радянської влади закладу духовної освіти.

Наявні джерела (окремі документи, матеріали преси, спогади тощо), хоча й в далеко не повній мірі відбивають минуле духовної школи, утім, усе ж таки, створюють основу для реалізації мети дослідження - розкрити найбільш значущі аспекти функціонування духовного училища в м. Суми наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Виклад основного матеріалу

Уперше на території нинішньої Сумщини заклад духовної освіти був відкритий в Охтирці ще в дореформений період. Можемо виділити два основних чинники заснування тодішньої духовної школи:

1) церковно-канонічна регламентація церковного життя

2) економічний розвиток повітових міст Слобожанщини.

Питання духовної освіти є складовою загально-церковного укладу, що в цілому регулюється нормами церковно-канонічного права, а також іншими правилами, створеними на його основі. Одним з таких нормативних документів був Духовний регламент, укладений у 1721 р. Матях В.М. Духовний регламент 1721 [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine]. Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. К.: Наукова думка, 2004. Т. 2: Г-Д. 688 с. У ньому передбачалося створення училищ для навчання кандидатів у священство при архієрейських будинках і монастирях. Діти духовенства повинні були вступати на навчання обов'язково та здобувати в училищах освіту для подальшого вступу до духовних семінарій (ті, хто відмовлявся, втрачали належність до духовного стану та усіх його привілеїв). Освітня реформа 1814 року та затвердження нових статутів духовних шкіл створили умови для розширення мережі закладів освіти. Станом на початок ХХ ст. у Російській імперії діяло 185 духовних училищ, у яких навчалося приблизно 30 тис. учнів Макарьев Ф.Г. Реформа духовно-учебных заведений и, в частности, духовных училищ. Христианское чтение. 1906. №1. С. 137-157..

Зважаючи на потребу навчання майбутніх кліриків, єпископ Слободсько-Український і Харківський Павло (Саббатовський) звернувся до комісії Синоду із клопотанням про ухвалу заснування духовного училища у м. Охтирка для навчання дітей духовенства Охтирського, Сумського, Лебединського і Богодухівського повітів Харківської губернії. Його відкриття відбулося 30 серпня 1819 р. Охтирське духовне училище функціонувало як заклад освіти, випускники якого у подальшому могли продовжити навчання у духовній семінарії та здобути священний сан або ж вступити на найнижчий щабель державної служби Филарет (Гумилевский) Историко-статистическое описание Харьковской епархии: в 3-х томах. Том 1. Харьков: Харьковский частный музей городской усадьбы, 2006. С. 266..

Уже у пореформений період Охтирка почала значно поступатися м. Суми за рівнем економічного розвитку. Проведення до Сум залізниці в 1870-ті роки стимулювало підйом цукрової промисловості, машинобудування, харчової й металообробної галузей, ярмаркової торгівлі, сфери послуг. У свою чергу, зміни в господарстві міста призвели до зростання кількості населення й посприяли культурно-освітньому та духовному розвиткові Сум. Зокрема, розбудовувалися нові храми й створювалися нові церковні громади, що детермінувало потребу в кадрах священнослужителів, а отже, і необхідність відкриття закладу духовної освіти.

Приводом до переведення з Охтирки до Сум духовного училища стала руйнація старого училищного будинку. Спочатку єпархіальне керівництво планувало побудувати новий триповерховий корпус в Охтирці. Утім, одразу виникли перешкоди цьому: неможливість улаштувати нову споруду на болотистому ґрунті без додаткових робіт з осушення землі, логістичні труднощі доставки будівельних матеріалів через віддаленість від залізниці повітового центру, відсутність на місці артілей, здатних виконати проєкт і, нарешті, брак коштів. Аргументом слугував також факт високої захворюваності учнів через розташування закладу в «болотяній місцевостім. Охтирка» (протягом восьми років, 1878-1885, з і 200 учнів хворіло 890).

Натомість доцільнішою виявилася ідея переведення навчального закладу до Сум, котре демонструвало не лише високі темпи економічного та демографічного зростання, мало залізничне сполучення, але й відзначалося широкими благодійними ініціативами місцевих підприємців. Останні особливо урочисто приймали в себе архієпископа Харківського й Охтирського Амвросія (Ключарьова), що також не могло не відбитися на подальшому позитивному рішенні про переведення училища в Суми. Зокрема, під час приїзду архієпископа наприкінці 1882 р. квартиру для нього облаштував староста соборної церкви, почесний громадянин Д.І. Суханов. Він і його давній партнер у комерції І.Г. Харитоненко організовували обіди на честь іменитого гостя. Обидва підприємці приємно вразили харківських гостей, котрі навзаєм згадали їх у дописі в «Харківських єпархіальних відомостях» в якості «справжніх російських хлібосолів», які «багатіють не в себе, а в Бога». Аргументом такій думці слугували не лише витрати на утримання владики під час його вояжу, але й внески бізнесменів у духовну справу - реконструкція Спасо-Преображенського собору в Сумах (Д.І. Суханов) і зведення церкви св. Тихона в сл. Нижня Сироватка (І.Г. Харитоненко) Буткевич Т.И. Высокопреосвященный Амвросий, архиепископ Харьковский. Биографический очерк. Харьков: Тип. Губ. правл., 1902. С. 164-168; Илларионов С. Поездка преосвященного Амвросия в г. Сумы. Харьковские епархиальные ведомости. 1883. №3. С. 37-40; Савва (Тихомиров). Хроника моей жизни: Автобиографические записки высокопреосвященного Саввы, архиепископа Тверского и Кашинского. Т. 1-9. Сергиев Посад: 2-я тип. А.И. Снегиревой, 1898-1911. Т. 8: (1886-1890 гг.). 1909. С. 19..

Крім того, І.Г. Харитоненко був відомий своїми пожертвами на користь духовних училищ та бідних церков Харківської єпархії Буткевич Т. От Комитета по сбору пожертвований на пособие бедным церквям и приходам Харьковской епархии. Харьковские епархиальные ведомости. 1889. №19. С. 300; Иван Герасимович Харитоненко (|30 ноября 1891 года). Харьков: Тип. «Южного края», 1894. С. 8-9.. Тож, немає нічого дивного в тому, що думка про переведення училища в Суми, озвучена благочинним і настоятелем соборної церкви в Сумах протоієреєм Василем Нікольським, одразу набула організаційних форм. Архієпископ доручив о. Василію схилити до фінансування проєкту сумських підприємців, а міську думу - виділити ділянку. Сам владика Амвросій ініціював проведення в лютому 1886 р. у Сумах з'їзду духовенства Охтирського училищного округу для обговорення питання про переведення училища. Останній під впливом головуючого протоієрея Василя Нікольського підтримав побажання архієпископа Амвросія, який одразу порушив відповідне клопотання перед обер-прокурором Синоду Буткевич Т.И. Высокопреосвященный Амвросий, архиепископ Харьковский. Биографический очерк. Харьков: Тип. Губ. правл., 1902. С. 212-214; Протоиерей В.В. Никольский (некролог). Известия и заметки по Харьковской епархии. 1908. №1. С. 135; Савва (Тихомиров). Хроника моей жизни: Автобиографические записки высокопреосвященного Саввы, архиепископа Тверского и Кашинского. Т. 1-9. Сергиев Посад: 2-я тип. А.И. Снегиревой, 1898-1911. Т. 8: (1886-1890 гг.). 1909. С. 19..

Міська влада виділила ділянку для будівництва училища на розі Троїцької вулиці та Павлівської площі. Кошторис будівництва формувався за рахунок пожертвувань різних благодійників (чималу суму запропонували І.Г. Харитоненко та Д.І. Суханов), фінансів, власне, самої єпархії, а також казни, Синоду та органів місцевої влади. Окремо училищна церква облаштовувалася коштом як жертвувателів, так і єпархії. Її старостою спочатку був почесний громадянин Андрій Котенко. Почесним блюстителем училища до 1898 р. був син І.Г. Харитоненка Павло Іванович. Останнього змінив на цій посаді інший благодійник - цукрозаводчик М.Й. Лещинський Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 21 сентября настоящего года. Листок для Харьковской епархии. 1899. №20. С. 537; Самойлович И. Справочная книга для Харьковской епархии. Харьков: Тип. И.М. Варшавчика, 1904. С. 441; Харьковский календарь на 1898 год. Харьков: Харьк. губ. стат. ком., 1898. С. 173.. До їх повноважень входило «сприяти можливо кращому утриманню по господарській частині грошовими та іншими, з власних зусиль, разовими чи постійними пожертвами» Уставы православных духовных семинарий и училищ, высочайше утвержденные 22 августа 1884 года, с относящимися к ним постановлениями святейшего Синода. СПб.: Синод. тип., 1888. С. 144-145.. Натомість, блюститель отримував право оглядати училище та брати участь у засіданнях його правління по господарським справам із правом голосу.

Значні зусилля для фінансування будівництва прикладала сама церква. Зокрема, в Охтирці був розпроданий будівельний матеріал на 20 тис. руб., Харківське єпархіальне жіноче училище виділило 8 тис. руб., правління єпархіального свічного заводу - 15 тис. руб., приходські церкви - 28 тис. руб., Ряснянський монастир - 30 тис. руб. Сам владика Амвросій пожертвував на справу будівництва училища 3 тис. руб. власних коштів Буткевич Т.И. Высокопреосвященный Амвросий, архиепископ Харьковский. Биографический очерк. Харьков: Тип. Губ. правл., 1902. С. 215-216.. Таким чином, зі 150-155 тис. руб., потрібних для зведення училища (за даними протоієрея, ключаря харківського кафедрального собору протоієрея Симеона Іларіонова), церква зібрала понад У указаної суми Савва (Тихомиров). Хроника моей жизни: Автобиографические записки высокопреосвященного Саввы, архиепископа Тверского и Кашинского. Т. 1-9. Сергиев Посад: 2-я тип. А.И. Снегиревой, 1898-1911. Т. 8: (1886-1890 гг.). 1909. С. 58, 446..

Проєкти будівель духовного училища та гуртожитку при ньому (не зберігся) у неовізантійському стилі були виконані Харківським єпархіальним архітектором Володимиром Христиановичем Нємкіним (1857-1908). В окремій споруді, вочевидь, знаходилася й училищна лазня. У дворі також були зведені магазини для збереження харчу (припустимо, всі ці приміщення будувалися дерев'яними). У самому ж навчальному корпусі були розміщені кухня та їдальня, квартири наглядача та його помічника. Тут на другому поверсі була облаштована домова церква на честь Охтирської ікони Божої Матері (донині збереглися лише окремі елементи інтер'єру, як-от різьблені двері) Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 23 сентября настоящего года. Листок для Харьковской епархии. 1897. №19. С. 496; Скибицька Т. Духовне училище, поч. 90-х рр. 19 ст. (архіт). Вул. Троїцька, 48. Звід пам 'яток історії та культури України. Сумська область (Матеріали до багатотомного «Зводу пам 'яток історії та культури України») / [Ред.-вид. група тому: В. Павленко, О. Аленич, Н. Подоляка, Є. Осадчий, О. Коротя]. К.: б. в., 2017. С. 182-183.. Назва церкви, запропонована архієпископом, успадкувала зв'язок із Охтиркою та особливим шануванням згаданої чудотворної ікони у місті попереднього знаходження училища. У 1890-ті роки у дворі також було побудоване одноповерхове приміщення лікарні (нині - один із корпусів обласної лікарні). При цьому 2 000 руб. на її спорудження виділили цукрозаводчики П.І. Харитоненко й М.Й. Лещинський Журнал Съезда духовенства Сумского училищного округа. №1. 1894 года, сентября 20 дня. Листок для Харьковской епархии. 1894. №22. С. 526.. Головний корпус опалювався трьома повітряно-паровими калориферами конструкції харківського інженера В.С. Покровського Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 19 сентября 1903 года. Листок для Харьковской епархии. 1903. №23. С. 694..

Розбудова СДУ сприяла розширенню забудови міста Суми. Поряд із корпусом училища з'явилися приватні садиби, вибудовані вздовж нової міської магістралі - Духовного провулку, названого так на честь навчального закладу (нині - частина вул. Івана Харионенка).

Корпус училища та однопрестольна Охтирсько-Богородична церква при ньому були освячені 20 вересня (за Григоріанським календарем) 1888 р. архієпископом Харківським і Охтирським Амвросієм і Сумським вікарним єпископом Петром (Лосєвим). «Урочистості були найрозкішнішими, - писав у своєму листі протоієрей Симеон Іларіонов до колишнього архіпастиря єпархії Савви (Тихомирова), - обіди в училищі - Харитоненки й Суханова - старости соборного. Духовенства й сторонніх почесних гостей з'їхалося в такій кількості, що Сумам прийшлося бачити подібне зібрання вперше. Урочистості були того варті! Владика наш багато виніс на своїх плечах при зведенні цього училища, що обійшлося в півтораста тисяч, але за це створив нев'янучий монумент собі» Савва (Тихомиров). Хроника моей жизни: Автобиографические записки высокопреосвященного Саввы, архиепископа Тверского и Кашинского. Т. 1-9. Сергиев Посад: 2-я тип. А.И. Снегиревой, 1898-1911. Т. 8: (1886-1890 гг.). 1909. С. 522.. Наглядач Матвій Преображенський і педагоги училища подарували архієпископові образ Амвросія Медіоланського з надписом «Основателю Сумского духовнаго училища, Вьісокопреосвященнейшему Амвросію, Архіепископу Харьковскому и Ахтырскому, отъ воспитателей и воспитанниковъ. Сентября 8 дня, 1888 г.» Буткевич Т.И. Высокопреосвященный Амвросий, архиепископ Харьковский. Биографический очерк. Харьков: Тип. Губ. правл., 1902. С. 234-235..

Бюджет училища формувався не лише за рахунок плати за «право навчання», а й поповнювався коштами від казни, єпархії та благодійників. Наприклад, у 1897 р. половину суми на ремонт їдальні виділив клірик Сумської соборної церкви протоієрей Микола Фесенков Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 23 сентября настоящего года. Листок для Харьковской епархии. 1897. №19. С. 494.. У 1898 р. П.І. Харитоненко профінансував влаштування училищного водогону на суму в 3500 руб. Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 22 сентября настоящего года. Листок для Харьковской епархии. 1898. №19. С. 512. Не менш щедрим на допомогу виявився його наступник на посаді піклувальника СДУ М.Й. Лещинський. Лише у 1902 р. на потреби училища він пожертвував 1 685 руб. Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 19 сентября 1902 года. Листок для Харьковской епархии. 1902. №24. С. 690. Попри це, у перші роки існування закладу відчувався значний дефіцит коштів, який перекривався за рахунок збільшення оплати за «право навчання», а також добровільного збору коштів церковними старостами та духовенством Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 10 сентября сего 1892 года. Листок для Харьковской епархии. 1892. №20. С. 502-503.. В окремі роки СДУ досягало профіциту, котрий, однак, не означав заможне функціонування закладу. Через це з'їзди Сумського училищного округу неодноразово відхиляли прохання викладачів і наглядачів про збільшення оплати праці, а священиків - про безкоштовне навчання їхніх синів. У 1900 р. кошторис СДУ склав 30 627 руб. 21 коп. Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 21 сентября настоящего года. Листок для Харьковской епархии. 1899. №20. С. 537., у 1902 р. - 31 973 руб. 56 коп. Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 19 сентября 1902 года. Листок для Харьковской епархии. 1902. №24. С. 691., у 1908 р. - 35 069 руб. 11 коп. Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 19 сентября 1907 года. Известия и заметки по Харьковской епархии. 1907. №20. С. 246. Витрачалися ці кошти як на зарплату працівникам, так і на нагальні потреби училища - ремонтні матеріали, продукти харчування, постільна білизна, одяг, взуття (наприклад, у 1902 році купувалося чимало пар «чобіт єлецьких»).

Керівництво закладом здійснював наглядач та правління училища, що комплектувалося як духовними, так і світськими особами. Зокрема, два члени від осіб духовного звання обиралися з'їздом духовенства Сумського училищного округу (у в 1890-ті роки - протоієрей Василь Федоров і протоієрей Павло Клементьєв). Від самого училища до його складу входили наглядач та його заступник, а також два викладачі. На 1903 р. цей контингент був представлений наступними особами: А. Грузов (наглядач), Я. Матусевич (заступник), Ф. Гораїн і М. Гальковський (викладачі). Члени правління обиралися на три роки й зобов'язувалися займатися поточними справами училища: прийом / звільнення учнів; розгляд відомостей про успішність і поведінку учнів; складання загальних списків після проведених іспитів; заохочення успішних учнів; придбання книг для бібліотеки; складання кошторису училища; питання утримання учнів; кадровий обіг працівників закладу тощо Уставы православных духовных семинарий и училищ, высочайше утвержденные 22 августа 1884 года, с относящимися к ним постановлениями святейшего Синода. СПб.: Синод. тип., 1888. С. 129-136.. До посадових обов'язків наглядача входило здійснення загального управління закладом, а паче нагляд за навчально-виховною діяльністю. Також він головував на засіданнях правління училища та координував його діяльність Ibid. С. 137-139..

Зазначений з'їзд духовенства виконував наглядову функцію за станом матеріального забезпечення навчального закладу, санітарно-гігієнічним станом, якістю продуктів тощо й порушував перед правлінням питання фінансового характеру - загальні аспекти утримання училища, встановлення зборів із духовенства на цей предмет, спрямування доходів від продажі вінчиків та аркушів дозволених молитов на користь училища, надання знижок чи позбавлення від оплати тих чи інших учнів, розгляд клопотань з боку батьків та персоналу закладу, висновків ревізійного комітету училища. Зокрема, на засіданні 19 вересня 1891 р.

Розглядалися питання про утримання гуртожитку в прийдешньому році, витрат коштів закладу тощо От Правления Сумского духовного училища. Листок для Харьковской епархии. 1891. №16. С. 417.. Крім того, з'їзд обирав членів правління училища з представників місцевого духовенства Уставы православных духовных семинарий и училищ, высочайше утвержденные 22 августа 1884 года, с относящимися к ним постановлениями святейшего Синода. СПб.: Синод. тип., 1888. С. 125.. З'їзд скликався раз на рік, традиційно у вересні. В окремих випадках у справи училища, «що мали особливу важливість» (кадрові пропозиції, висування кандидатів на нагороди, облік прийому та переведення учнів), втручався й сумський вікарний єпископ Список дел, подлежащих ведению и решению преосвященного викария Харьковской епархии - епископа Сумского. Листок для Харьковской епархии. 1903. №7. С. 196.. Навчально-виховна діяльність училища перебувала під опікою правління Харківської духовної семінарії: обговорення програм предметів, що викладалися в училищі; надання навчальних посібників; контроль за розкладом годин і іспитів; прийом звітів із навчально- виховної роботи; влаштування ревізії навчально-виховної роботи Уставы православных духовных семинарий и училищ, высочайше утвержденные 22 августа 1884 года, с относящимися к ним постановлениями святейшего Синода. СПб.: Синод. тип., 1888. С. 127-129.. Найвищу владу над СДУ мав архієпископ, який за потреби міг будь-коли проінспектувати заклад, надавав правлінню «предписания», у тому числі, стосовно відсторонення від посади будь-якого працівника училища, відправляв у відпустку наглядача училища та його помічника, нагороджував чи ініціював нагородження педагогів училища, дозволяв відкриття в ньому паралельних класів тощо Уставы православных духовных семинарий и училищ, высочайше утвержденные 22 августа 1884 года, с относящимися к ним постановлениями святейшего Синода. СПб.: Синод. тип., 1888. С. 119-120..

Протягом існування СДУ його послідовно очолювали статський радник М.М. Преображенський, кандидат богослов'я протоієрей А.Ф. Грузов, протоієрей К.М. Селівановський. Найдовше на посаді наглядача перебував саме Аркадій Грузов, котрий користувався значним авторитетом як серед педагогів і учнів закладу, так і серед громадськості м. Суми. Духовенство Сумського училищного округу неодноразово відзначало його «ревну турботу про благо училища», а також те, що під його керівництвом «господарство училища ведеться зразково». Уже в перші роки свого керівництва (на посаді наглядача з 1892 р.) він домігся виправлення його кошторису. Загалом, А.Ф. Грузов відзначався економною витратою училищних коштів, умінням залучати благодійні кошти і батьківською турботою про незаможних учнів Державний архів Харківської області (ДАХО). Ф. 40. Оп. 79. Спр. 1. 20 арк.; Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 2 сентября сего 1893 года. Листок для Харьковской епархии. 1893. №18. С. 438; Журнал Съезда духовенства Сумского училищного округа. №1. 1894 года, сентября 20 дня. Листок для Харьковской епархии. 1894. №22. С. 527; Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 23 сентября настоящего года. Листок для Харьковской епархии. 1897. №19. С. 496; Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 22 сентября настоящего года. Листок для Харьковской епархии. 1898. №19. С. 513; Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 21 сентября настоящего года. Листок для Харьковской епархии. 1899. №20. С. 540.. Дати життя Аркадія Федоровича наразі виявити не вдалося.

Відомо, що він закінчив Московську духовну академію (МДА) в 1876 р. зі ступенем кандидата богослов'я. До 1890 р. викладав історію, географію та педагогіку послідовно в Московському Комисарівському технічному, Олександро-Маріїнському та Марийському жіночому училищах в Москві. У 1890 р. відбулася його священницька хіротонія і отця Аркадія було призначено настоятелем Вознесенської церкви сл. Піски біля м. Ізюм. Нарешті, влітку 1892 р. був призначений наглядачем училища. Уже до 1903 р. А.Ф. Грузов мав низку нагород: орден св. Станіслава ІІІ ст., наперсний хрест, камилавка, срібна медаль в пам'ять царювання імператора Олександра ІІІ і знак Червоного Хреста Список лиц, служащих в Сумском духовном училище за 1902-1903 учебный год. Листок для Харьковской епархии. 1903. №16. С. 494-495.. Від 1898 р. він очолював Білопольське братство ревнителів віри та церкви православної в ім'я Пресвятої Богородиці, що в період революційного лихоліття 1905-1907 рр. зайняло консервативну позицію. педагогічний християнський сумський духовний училище

У 1891 р. до штату училища входили наглядач, його помічник (обидва - законовчителі), сім викладачів, п'ять наглядачів-репетиторів, бібліотекар (у 1890-ті роки ним був С. Посельський), діловод (у 1890-ті роки - Тимофій Лепьошкін і Василь Сокольський), економ. У 1913 р. в училищі працювали два законовчителі і вісім учителів, у тому числі, дві жінки, п'ять наглядачів-репетиторів. За здоров'ям учнів стежив спочатку училищний фельдшер (Т. Король, який на цій посаді перебував ще в період існування училища в Охтирці), а потім лікар (посада впроваджена в 1894 р.). Для потреб оздоровлення вихованців правлінням училища формувався окремий «лікарняний училищний капітал». У 1892 р. він становив суму в 2 тис. руб. Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 10 сентября сего 1892 года. Листок для Харьковской епархии. 1892. №20. С. 503; Журнал Съезда духовенства Сумского училищного округа. №1. 1894 года, сентября 20 дня. Листок для Харьковской епархии. 1894. №22. С. 525; Харьковский календарь на 1891 год. Харьков: Тип. губ. правл., 1891. С. 142; Харьковский календарь на 1914 год. Харьков: Харьк. губ. стат. ком., 1914. С. 119. Принагідно зауважимо, що до часу побудови окремого корпусу лікарні СДУ його вихованці проходили оздоровлення в Сумській земській лікарні, що розташовувалася неподалік Журналы Сумского очередного уездного земского собрания 15, 16, 17, 18 и 19 сентября 1890 года. С приложениями. Харьков: Тип. И.М. Варшавчика, 1891. С. 122-123.. До посад наглядачів-репетиторів допускалися випускники духовних семінарій; викладачів - особи, котрі закінчили заклади вищі духовної чи світської освіти.

При заснуванні СДУ викладацький склад частково був переведений із Охтирки, а частково поповнений з числа місцевих педагогів. Так, до Сумського духовного училища з Охтирки перевелися наглядач, статський радник М.М. Преображенський, його помічник О.Д. Угринович, учителі російської та церковно-слов'янської мов П.Л. Кохановський і В.В. Сукачов, грецької мови - П.М. Попов, латини - І.В. Сукачов. З них справжнім старожилом училища виявився Володимир Васильович Сукачов, який розпочав викладання в духовному закладові у 1880 р. і пропрацював в ньому щонайменше до Першої світової війни Список лиц, служащих в Сумском духовном училище за 1902-1903 учебный год. Листок для Харьковской епархии. 1903. №16. С. 496; Харьковский календарь на 1891 год. Харьков: Тип. губ. правл., 1891. С. 142; Харьковский календарь на 1914 год. Харьков: Харьк. губ. стат. ком., 1914. С. 119..

Доволі докладні відомості про педагогів СДУ маємо за перше десятиліття ХХ ст. У 1902/03 н. р. викладачем російської й церковно-слов'янської мов, окрім згадуваного вище В.В. Сукачова, був випускник Чернігівської духовної семінарії й Санкт- Петербурзької духовної академії (СПбДА), кандидат богослов'я Федір Федорович Гораїн Список лиц, служащих в Сумском духовном училище за 1902-1903 учебный год. Листок для Харьковской епархии. 1903. №16. С. 495.. У 1900-1910-ті роки він також викладав деякий час у Сумських І-й та ІІ-й жіночих гімназіях і був співзасновником чоловічої приватної гімназії. Подібна академічна мобільність підтримувалася високими фаховими якостями педагога, що й засвідчується відгуком колишньої сумської гімназистки О. Коровкіної, процитованим у спогадах П.В. Ляхова: «Це був чудовий вчитель і найдобріша людина. Він, як нам здавалося, дуже любив свій предмет, бо розповідав завжди цікаво, залучаючи додатковий матеріал. Перед уроком він видавав черговій учениці картини на тему уроку, окрім карток. Наочність у викладанні історії дуже полегшувала вивчення всіх розділів історії. Після закінчення кожного розділу на стінах класу вивішувалися всі картини та карти по даному розділу, і Федір Федорович викликав нас для узагальнення матеріалу, вимагаючи розповідати не лише матеріал підручника, а й те, що він нам розповідав на додаток до підручника... Мова його лилася завжди гладко, і клас, затамувавши подих, слухав його пояснення. Пам'ятаю, з яким захопленням читали ми рекомендовану ним художню літературу, наприклад, чудовий роман «Айвенго». У клас Федір Федорович приходив лише з класним журналом та маленьким записничком» Воспоминания бывшего учителя истории о работе в Сумской 1-й женской гимназии в 1912-1916 гг. Ляхова Павла Васильевича: рукопись. Л. 22-25..

У 1902/03 н. р. викладачем арифметики та географії був випускник МДА, кандидат богослов'я М.М. Гальковський (в СДУ з 1896 р.), викладачем грецької мови - випускник МДА, кандидат богослов'я - О.М. Литкевич (з 1899 р.), викладачем латинської мови - випускник СПбДА, кандидат богослов'я - О.Г. Дьяков (з 1901 р.), викладачем церковного співу - випускник Харківської духовної семінарії П.К. Карпов (з 1902 р.), викладачем підготовчого класу - випускник Харківської духовної семінарії В.В. Покровський (з 1886 р.) Список лиц, служащих в Сумском духовном училище за 1902-1903 учебный год. Листок для Харьковской епархии. 1903. №16. С. 495-496. Останній також викладав деякий час спів у Сумській Олександрівській гімназії Циркуляр по Харьковскому учебному округу. 1902. №10. С. 76.. У 1905/06 н. р. і 1907/08 н.р. залишався той самий викладацький склад, за виключенням викладача арифметики, географії та природознавства. Цю посаду тоді займав кандидат богослов'я В.Д. Шишов (з 1905 р.) ДАСО. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 90. Арк. 90; Список лиц, служащих в Сумском духовном училище за 1907-1908 учебный год. Известия и заметки по Харьковской епархии. 1908. №11. С. 684-686.. У цілому, кадровий склад училища відзначався стабільністю й відсутності плинності кадрів, що непрямо вказує на здоровий психологічний клімат усередині закладу. Варте уваги й те, що в СДУ у доборі учительських кадрів дотримувалися статутних вимог про пріоритетне допущення на посади викладачів передусім осіб із академічною освітою Уставы православных духовных семинарий и училищ, высочайше утвержденные 22 августа 1884 года, с относящимися к ним постановлениями святейшего Синода. СПб.: Синод. тип., 1888. С. 140..

Прізвища згадуваних педагогів фігурують у зверненнях до поліції та Сумської міської управи в 1905-1906 рр., коли відбувся конфлікт між СДУ та його сусідами - приватними власниками. Спочатку викладачі звернулися до поліції та міської управи з вимогою покарати власника сусідньої садиби купця Басова за те, що той розпоряджається звалювати гній у яр поблизу території училища. До того ж ганебному прикладові слідували й інші містяни, в тому числі, голова Сумської повітової земської управи М.М. Петрищев. Утім, навіть після того, як міський пристав склав протокол на порушників, ситуація не змінилася. Отже, дедалі зберігалася загроза санітарному становищу училища, що примушувало його працівників діяти жорсткіше правил християнської терпимості ДАСО. Ф. 1. Оп. 1. Спр. 90. Арк. 2, 13, 29, 90, 117..

Загальний санітарний стан, технічна справність приміщень і обладнання училища, забезпечення побутових потреб учнів і учителів, керівництво будівельними роботами і ремонтом приміщень покладалися на економа. У 1880-90-ті роки ним був відставний фельдфебель Петро Тихонович Трегубов Журнал Съезда духовенства Сумского училищного округа. №1. 1894 года, сентября 20 дня. Листок для Харьковской епархии. 1894. №22. С. 526.. Значна увага приділялася санітарному порядку проживання пансіонерів училища. Зокрема, в 1891 р. було вирішено забезпечити їх здоровими та гігієнічними однорідними постільними речами (пеньковий матрац, подушка з оленячої вовни, вовняна ковдра, три лляні простирадла, три наволочки «білого кращого коленкору») рахунком батьків Журнал Правления Сумского духовного училища о введении однообразных постельных приборов для всех своекоштных воспитанников, помещающихся в здании Сумского духовного училища. Утвержден резолюцией Его Высокопреосвященства 14 апреля сего 1891 года. Листок для Харьковской епархии. 1891. №9. С. 190-193..

Вагоме значення сумське духовенство та педагоги училища приділяли болючому питанню матеріальної підтримки бідних учнів. Так, вже під час заснування закладу була встановлена одна стипендія для найбіднішого та найуспішнішого вихованця. У 1889 р. на відсотки з капіталу в 2 500 руб., пожертвуваного духовенством, в училищі була заснована ще одна стипендія імені єпископа Амвросія для відмінників із родин духовенства. Окрім виплати 100 руб., такий учень повністю забезпечувався для проживання в пансіоні. У 1903 р. за рішенням міської думи в СДУ була встановлена стипендія імені протоієрея В.В. Нікольського Манько М.О. Суми та сумчани у документах сучасників. Книга перша (1655-1919). Суми: ВВП «Мрія-1» ТОВ, 2005. С. 264; Сапухіна Л. Навчальні заклади дореволюційних Сум. Суми: б.в., 2000. С. 18.. У 1907 р. загальна кількість стипендіатів в СДУ сягнула 40 осіб Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 19 сентября 1907 года. Известия и заметки по Харьковской епархии. 1907. №20. С. 247..

Нарешті, в 1898 р. з метою надання допомоги малозабезпеченим учням в училищі було відкрито Братство св. Амвросія Медіоланського. Станом на 1907 р. його членами були 55 осіб (15 пожиттєвих і почесних та 40 дійсних), у тому числі, всі педагоги СДУ. До керівного складу братства входили: наглядач училища А. Грузов (голова братства), помічник наглядача Я. Матусевич (скарбник), протоієреї М. Фесенков і І. Дмитрієв, учителя училища В. Покровський і Ф. Гораїн (діловод). Серед почесних і пожиттєвих членів були митрополит Київський Флавіан, архієписком Харківський і Охтирський Арсеній, а також представники підприємницької еліти регіону - П.І. Харитоненко, М.О. Суханов, М.Й. Лещинський, М.М. Лещинська. Кошти братства формувалися за рахунок членських внесків, які щорічно сплачувалися в розмірі від 3-6 руб. (від дійсних членів) до 100 руб. (від почесних членів), а також із сум, зібраних за підписними листами та від влаштування благодійних концертів. Витрачалися вони переважно на оплату навчання й проживання в пансіоні, на одяг, підручники і проїзд учнів додому. Зокрема, у 19061907 рр. на першу вказану статтю витрат Братство спрямувало 290 руб. ДАХО. Ф. 40. Оп. 79. Спр. 1. 20 арк.; Манько М. О. Суми та сумчани... С. 265; Отчет Братства св. Амвросия Медиоланского при Сумском духовном училище для вспомоществования нуждающимся воспитанникам сего училища за период времени от 19-го сентября 1906 г. по 19-е сентября 1907 г. Известия и заметки по Харьковской епархии. 1908. №6. С. 805-809.

Училище функціонувало за регламентом, передбаченим для нижчих духовних закладів освіти. Навчальна програма була наближена до програми чотирикласної гімназії. Дітлахи у віці 9-12 років могли починати навчання в підготовчому класі (дворічний термін), де опановували основи знань із Закону Божого, церковнослов'янського читання, російської мови, арифметики, чистописання та церковного співу. В основних класах училища учні вивчали священну історію Старого та Нового Заповітів, православний катехізис, церковно-богослужбовий устав, російську, церковнослов'янську, грецьку мови, латинь, географію, арифметику, чистописання, церковний спів Уставы православных духовных семинарий и училищ, высочайше утвержденные 22 августа 1884 года, с относящимися к ним постановлениями святейшего Синода. СПб.: Синод. тип., 1888. С. 147..

Загалом, перелік навчальних дисциплін свідчить про повноцінну загальноосвітню підготовку, яку отримували вихованці на рівні чоловічих прогімназій Міністерства народної просвіти. Учні, які мали освітні успіхи, заохочувалися преміями та книгами. Ті, хто демонстрував низькі показники в навчанні, виключалися із закладу або залишалися на «повторний курс». Останніх у 1891 році нараховувалося 33 особи (ще 14 залишені в тому ж класі через пропуски занять в зв'язку із хворобою), що складало понад 18% від загалу учнів. Через «малоуспішність» були виключені 5 учнів. Декілька десятків вихованців були переведені до наступних класів із вимогою повторного складання іспитів (здебільшого з латини та еллініки). Усі ці факти свідчать на користь високої вимогливості до знань учнів та відповідальне ставлення педагогічного кадру до своїх обов'язків Разрядный список воспитанников Сумского духовного училища, составленный Правлением училища после испытаний, бывших за 1890/91 учебный год, и утвержденный Его Высокопреосвященством 20 июня 1891 г. Листок для Харьковской епархии. 1891. №13. С. 341-344.. Особи, котрі успішно складали випускні іспити і тим самим підтверджували «завершення повного курсу наук», переводилися надалі на навчання до Харківської духовної семінарії. Зокрема, в 1891 р. таких було 23 особи. Ті, хто не продовжував навчання в середній ланці системи середньої духовної освіти, нерідко поступали на церковну службу псаломщиками або дияконами.

Наскільки достатньо училище було забезпечене бібліотечним фондом і засобами навчання важко визначити. Відомо, що час від часу його вихованці зверталися по допомогу за матеріалами до Сумського комітету Харківського товариства поширення в народі грамоти, який у 1901 році облаштував «освітній музей» - фонд безкоштовного використання навчальних посібників («картини з російської історії та географії», ентомологічні колекції, опудала тварин, анатомічні моделі тощо) Журналы очередного Сумского уездного земского собрания 1, 2, 3, 4 и 5 октября 1902 года с приложениями. Сумы: Тип. К. М. Пашкова, 1903. С. 255-256..

За кількістю учнів Сумське духовне училище значно поступалося іншим чоловічим закладам середньої освіти, які нараховували понад 300 вихованців кожний. Максимально училище могло навчати 200 учнів з розрахунку до 40 учнів у кожному класі, із підготовчим включно. На практиці в СДУ перебувало, як правило, менше вихованців. Так, у 1891 р. в ньому навчалося 182 особи, у 1893 р. - 169 осіб, у 1895 р. - 201 особа, у 1898 р. - 175 осіб, у 1901 р. - 178 осіб, у 1906 р. - 172 осіб, у 1907 р. - 185 осіб Разрядный список воспитанников Сумского духовного училища, составленный Правлением училища после испытаний, бывших за 1890/91 учебный год, и утвержденный Его Высокопреосвященством 20 июня 1891 г. Листок для Харьковской епархии. 1891. №13. С. 341- 344; Разрядный список воспитанников Сумского духовного училища, составленный Правлением училища после годичных испытаний, произведенных за 1892/93 учебный год, и утвержденный Его Высокопреосвященством 14-го июня сего 1893 года. Листок для Харьковской епархии. 1893. №12. С. 280-283; Разрядный список воспитанников Сумского духовного училища за 1894/95 учебный год. Листок для Харьковской епархии. 1895. №13. С. 316-319; Сапухіна Л. Навчальні заклади дореволюційних Сум. Суми: б. в., 2000. С. 19.. «Брак» учнів можна пояснити виключеннями вихованців зі складу училища через погане навчання, за вимогою батьків, через переведення до інших закладів освіти. Нарешті, СДУ був закладом переважно для синів священнослужителів - нечисельної групи населення. Останні, відповідно § 8 Статуту духовним училищам, як діти православного духовенства, користувалися безкоштовним правом навчання Уставы православных духовных семинарий и училищ, высочайше утвержденные 22 августа 1884 года, с относящимися к ним постановлениями святейшего Синода. СПб.: Синод. тип., 1888. С. 116.. На безоплатне навчання могли розраховувати сини викладачів (чинних і колишніх) СДУ, а також діти незаможних батьків світського звання, котрі зобов'язувалися подати відповідне прохання «з додатком благочинницької довідки про свою бідність за формою, повідомленою о. благочинним». Решта, в тому числі члени родин священиків, які проживали за межами Сумського училищного округу, мусила навчатися коштовно. При цьому дітям з родин духовенства вибірково могла надаватися знижка на оплату за навчання. У перші 15 років існування закладу вартість одного навчального року становила 40 руб. Окремо за півроку вперед сплачувалося проживання в училищному гуртожитку, а також додатково - 10 руб. за набор постільної білизни. Разом утримання учня в перше десятиліття існування СДУ обходилося іногороднім батькам в 100 руб. Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 2 сентября сего 1893 года. Листок для Харьковской епархии. 1893. №18. С. 437; Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 22 сентября настоящего года. Листок для Харьковской епархии. 1898. №19. С. 511; От Правления Сумского духовного училища. Листок для Харьковской епархии. 1893. №12. С. 283. При цьому СДУ було єдиним у Сумах закладом освіти де дозволялося затримувати внесення коштів за навчання (у 1899 р. борг батьків перед училищем становив 1282 руб.) Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 21 сентября настоящего года. Листок для Харьковской епархии. 1899. №20. С. 538.. Через здорожчання утримання закладу в 1900-х рр. вартість навчання зросла - спочатку з 40 до 55 руб., а в 1908 р. - до 70 руб. З цього часу утримання повного пансіонера коштувало його батькам у 150 руб., а «півпансіонера» - 100 руб. Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 19 сентября 1907 года. Известия и заметки по Харьковской епархии. 1907. №20. С. 247.

Традиційно духовне училище мало характер закладу закритого типу: учні проживали та навчалися в ньому протягом навчального року, а канікули та відвідини батьків були суворо регламентовані. Училище мало пансіон на 200 осіб, перебування у якому було також платним. Існували пільги стосовно розміру платні за навчання: діти духовенства, сироти та інші неплатоспроможні мали відповідні знижки.

Окрім забезпечення ґрунтовних знань, керівництво закладу дбало про культурний відпочинок і розвиток кругозору учнів. Так, у травні 1890 р. вихованці СДУ були запрошені на гуляння, влаштоване І.Г. Харитоненко для учнів сумських закладів освіти на його хут. Ліфицька Стінка. Тут для дітлахів і памолоді були влаштовані танці, співи, катання на човнах, феєрверк, частування солодощами та холодними закусками 1890 год. Гуляние на даче Ивана Харитоненко.. Улітку 1908 р. 25 учнів училища в супроводі вихователів здійснили екскурсію до Криму, що передбачала відвідування Севастополю, Бахчисараю, Ялти та подорож морем Местная хроника. Сумской листок. 1908. №7. С. 3.. Культурно-масові заходи проходили й в стінах СДУ. Зокрема, 1899 р. в училищі відбувся літературно-мистецький вечір з нагоди 100-річчя від дня народження О.С. Пушкіна Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 21 сентября настоящего года. Листок для Харьковской епархии. 1899. №20. С. 537.. У 1902 р. - духовий концерт, вочевидь, влаштований переважно силами самих вихованців Журналы Съезда духовенства Сумского училищного округа, бывшего 19 сентября 1902 года. Листок для Харьковской епархии. 1902. №24. С. 690.. Традиційно урочистості із частуванням для вихованців влаштовувалися на Різдво та Великдень.