Стан свободи преси на території Житомирщини (1838-2020 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан свободи преси на території Житомирщини (1838-2020 рр.)

Мета дослідження - на основі експертного опитування укласти часовий ряд змін ступеня свободи преси на території Житомирщини в період 1838-2020 рр.

Методологія дослідження. Як основні використано (а) метод спостереження у формі опитування (експертного), а також (б) метод підрахунків.

Анкета була анонімною, проте містила блок із запитаннями щодо загальних відомостей стосовно експертів (стать, вік, базова освіта, вчене звання, науковий ступінь). Анкету було укладено в Google-формі. Для побудови часового ряду як досліджуваний інтервал обрано п'ятирічні періоди (їх виявилося 38). Для анкети взято 10-бальну шкалу (0 - свобода преси відсутня, а 9 - свобода преси максимальна).

Результати. Було отримано десять заповнених анкет. Вчене звання більшості експертів (шість осіб) - професор (60%), решта - доценти (40%). Більша частина опитаних, а саме шестеро осіб (60%), вказали, що за базовою освітою є журналістами, двоє мають філологічну освіту (20%), а ще двоє - історичну (20%).

Новизна дослідження полягає в тому, що дані про ступінь свободи преси в кількісному вираженні для території Житомирщини в період 1838-2020 рр., за нашою оцінкою, отримано вперше.

Практичне значення. Отримані результати можуть бути використані: а) під час оцінювання стану свободи преси за вказаний період часу, тобто 1838-2020 рр., в Україні; б) під час порівняльного оцінювання стану свободи преси на Житомирщині в 1838-2020 рр. та в інших регіонах України; в) під час виявлення залежності (якщо така існує) між кількістю видань на Житомирщині в 1838-2020 рр., і ступенем свободи преси.

Ключові слова: свобода преса, кількість видань, Україна, Житомирщина, 1838-2020 роки.

State of freedom of the press in the territory of Zhytomyr region (1838-2020)

Partyko Z., Stanchyk V.

The purpose of the research is to compile a time series of changes in the degree of freedom of the press in the territory of Zhytomyr Region in the period from 1838 to 2020, based on an expert survey.

Research methodology. The main ones used were (a) the method of observation in the form of a survey (expert), as well as (b) the method of calculations.

The questionnaire was anonymous, but it contained a block with questions about general information about the experts (gender, age, basic education, academic title, scientific degree). The questionnaire was completed in a Google form. To construct a time series, five-year periods were chosen as the studied interval (38 of them turned out to be). A 10-point scale was chosen for the questionnaire (0 - no press freedom, and 9 - maximum press freedom).

The results. Ten completed questionnaires were received. The academic title of the majority of experts (six persons) is professor (60%), the rest are associate professors (40%). Most of the interviewees, namely six people (60%), indicated that they are journalists by basic education, two have a philological education (20%), and another two have a history education (20%).

The results of the research are presented in the form of a table and a diagram.

The degree of freedom of the preess begins with an average score of 2.8 points (1835) and ends with a score of 6.5 points (2020). The extreme values of the degree of freedom of the press are: minimum - 0.5 (1935-1939) and maximum - 6.8 (2005-2009) points.

The novelty of the research lies in the fact that data on the degree of freedom of the press in quantitative terms for the territory of Zhytomyr region in the period from 1838 to 2020, according to our assessment, were obtained for the first time in the world.

Practical meaning. The obtained results can be used: a) when evaluating the state of freedom of the press for the specified time period, i. e. 1838-2020, in Ukraine; b) during a comparative assessment of the state of freedom of the press in Zhytomyr region in 1838-2020 and in other regions of Ukraine; c) when detecting the dependence (if it exists) between the number of publications in Zhytomyr region in 1838-2020 and the degree of freedom of speech.

Key words: freedom of the press, number of publications, Ukraine, Zhytomyr region, 1838-2020.

Stan wolnosci prasy na terytorium obwodu Zytomierskiego w latach 1838-2020

Partyko Z., Stanczyk W.

Cel badania - na podstawie wywiadu eksperckiego utozyc czasowy szereg zmian stopnia wolnosci prasy na terytorium obwodu Zytomierskiego w latach 1838-2020.

Metodologia badania. Jako metodq podstawowq wykorzystano (a) metodq obserwacji w formie wywiadu (eksperckiego), a takze (b) metodq numerycznq.

Wywiad byt anonimowy, ale obejmowat blok z pytaniami dotyczqcymi ogolnych informacji o ekspertach (ptec, wiek, wyksztatcenie podstawowe, tytut naukowy, stopien naukowy). Wywiad zostat ztozony w Google-formacie. Do skonstruowania szeregu czasowego jako badany przedziat wybrano okresy piqcioletnie (okazato siq ich 38). Dla wywiadu wziqto skatq 10-punktowq (punktacja jest nastqpujqca: 0 - brak wolnosci prasy, 9 - wolnosc prasy jest maksymalna).

Wyniki. Otrzymano 10 wypetnionych kwestionariuszy. Tytut naukowy wiqkszosci ekspertow (6 osob) - profesor (60%), reszta - docenci (40%). Wiqksza czqsc respondentow, a mianowicie 6 osob (60%), wskazaty, Ze sq one z wyksztatcenia dziennikarzami, dwie osoby majq wyksztatcenie filologiczne (20%) i jeszcze dwie - historyczne (20%).

Wyniki badania zostaty podane w formie tabeli i diagramu.

Stopien wolnosci prasy zaczyna siq od oceny sredniej - 2,8 punktow (1835 r.), a konczy siq ocenq w 6,5 punktow (2020 r.). Ekstremalne znaczenia stopnia wolnosci prasy to: minimalnie - 0,5 punktow (lata 1935-1939) i maksymalnie - 6,8 punktow (lata 2005-2009).

Nowosc badania polega na tym, Ze dane o stopniu wolnosci prasy ilosciowo dla terytorium obwodu Zytomierskiego w okresie od 1838 po 2020 r., wedtug naszej oceny, uzyskano po raz pierwszy w swiecie.

Znaczenie praktyczne. Uzyskane wyniki mogq byc wykorzystane: a) podczas stanu wolnosci prasy w okreslonym przedziale czasowym, czyli w latach 1838-2020 w Ukrainie; b) podczas porownawczej oceny stanu wolnosci prasy w obwodzie Zytomierskim w latach 1838-2020 w innych rejonach Ukrainy; c) podczas wykrycia zaleznosci (jezeli taka wystqpuje) pomiqdzy ilosciq publikacji w obwodzie Zytomierskim w latach 1838-2020 a stopniem wolnosci prasy.

Sfowa kluczowe: wolnosc prasy, ilosc publikacji, Ukraina, obwod Zytomierski, lata 1838-2020.

Вступ

Одним з етапів дослідження залежності кількості видань Житомирщини від ступеня свободи преси [7] є проведення експертного опитування щодо стану свободи преси на території Житомирщини у 1838-2020 рр. серед дослідників, які вивчають історію української журналістики. У цей час територія Житомирщини послідовно входила до складу Російської імперії, УНР, СРСР, Німеччини (на час окупації), знову СРСР та незалежної України. Рішення щодо проведення опитування було прийнято з метою отримання об'єктивних результатів. У світі проблема свободи преси є постійно актуальною та залишається важливою для розвитку демократизації будь-якого суспільства. У світі для виявлення кількісного значення ступеня свободи преси використовують індекс свободи преси [5]. Кількісне значення цього індексу залежить від таких основних сімох показників, як плюралізм (вимірює ступінь представленості думок у медіапросторі), незалежність ЗМІ, навколишнє середовище та самоцензура, законодавча база, прозорість, інфраструктура й зловживання, а також деякі інші показники.

Для отримання оцінок анкету надсилають партнерам міжнародної журналістської правозахисної організації «Репортери без кордонів»: 18 неурядовим організаціям, які займаються питаннями свободи слова, розташованим на п'яти континентах, 150 кореспондентам по всьому світу, а також журналістам, дослідникам, юристам та правозахисникам. Шкала для оцінок встановлена в межах від 0 до 150 балів за принципом: що менша кількість балів, то вищий ступінь свободи преси. За вказаним індексом Україна станом на 2022 р. посідала 106-те місце (55,76 бала) [8].

Оскільки використовувати таку методику дослідження, як в організації «Репортери без кордонів», у нас не було змоги (наші часові періоди стосуються двохсотлітньої давності), то було прийнято рішення провести традиційне експертне опитування з урахуванням рекомендацій, поданих у літературі [3; 4].

Постановка завдання та методи дослідження

Мета дослідження - на основі експертного опитування укласти часовий ряд змін ступеня свободи преси на території Житомирщини в період 1838-2020 рр.

Як основні в нашому дослідженні використано (а) метод спостереження у формі опитування (експертного), а також (б) метод підрахунків [1; 2; 6].

Для побудови часового ряду, як і в дослідженні [7], як досліджуваний інтервал за аналогією було обрано п'ятирічні періоди, що дало змогу отримати 38 інтервалів. Варто зазначити, що п'ятирічні періоди загалом є завеликими, бо іноді в їх межах важко відтворити короткотермінові, але суттєві зміни. Проте збільшення кількості періодів створило б експертам під час заповнення анкет додаткові труднощі, а тому було вирішено зупинитися саме на п'ятирічних періодах.

Анкету було укладено в Google-формі. Це доволі зручний метод збору відповідей респондентів, адже результати опитування зберігаються автоматично.

Анкета була анонімною, проте містить блок запитань щодо загальних відомостей про експертів (стать, вік, базова освіта, вчене звання, науковий ступінь тощо). Відповіді на всі без винятку запитання анкети були обов'язковими.

Для визначення ступеня свободи преси експертам було обрано 10-бальну шкалу, де 0 - свобода преси відсутня, а 9 - свобода преси максимальна.

Перед заповненням анкети експертам було рекомендовано пригадати історичні події, що відбувалися в кожен з 38 періодів. Під час заповнення анкети в разі потреби для з'ясування потрібних фактів респонденти могли користуватися різноманітною довідковою літературою.

Результати

У результаті проведеного опитування було отримано десять заповнених анкет, що є достатнім для експертного опитування. Тому далі було проведене статистичне опрацювання отриманих даних.

Характеристика експертів. Серед опитаних переважають особи чоловічої статі (80%), решта - жінки (20%).

За віком респондентів можна охарактеризувати так: троє осіб - 66-75 років (30% від загальної кількості опитаних); троє - 56-65 років (30%); дві особи - 46-55 років (20%); дві особи - 36-45 років (20%).

Більша частина опитаних, а саме шестеро осіб (60%), вказали, що за базовою освітою є журналістами. Двоє осіб мають філологічну базову освіту (20%), а ще двоє - історичну (20%).

Вчене звання більшості експертів (шість осіб) - професор (60%), решта - доценти (40%).

Вісім опитаних зазначили, що їх науковий ступінь - доктор наук (80%). Двоє респондентів вказали, що є кандидатами наук (20%).

Троє з опитаних експертів повідомили, що досліджують історію української журналістики 20 років (30%), двоє - 25 років (20%), а ще двоє - 5 років (20%). Також одна особа відповіла, що вивчає це питання 15 років (10%), а ще один з респондентів - 10 років (10%). Один з дослідників обрав варіант 35 років і більше (10%).

Результати опитування. Оскільки думки експертів різняться між собою, для узагальненого результату подамо середнє значення оцінок кожного з періодів (табл. 1, рис. 1).

Інтерпретація результатів опитування. Експерти оцінили свободу преси у період 1835-1859 рр. у 2,8 бала, 1840-1844 рр. - у 2,4 бала. У 1845-1849 рр., за оцінками експертів, відбувається зростання ступеня свободи преси (3,1 бала). У 1850-1854 рр. оцінка свободи преси становить 2,2 бала, а в 1855-1859 рр. - 2,5. Надалі стан свободи преси лише погіршується. Періоди 1860-1864 рр. та 1865-1869 рр. отримали оцінку 1,4 бала. З 1870 по 1874 р. свобода преси оцінена в 1,7 бала, з 1875 по 1879 р. - в 1,1 бала, з 1880 по 1884 р. - в 1,7 бала. Експерти оцінили свободу преси у 1885-1889 рр. у 2,1 бала. Далі показники знову знижуються: у 1890-1894 рр. - 1,8 бала, у 1895-1904 рр. - 1,9 бала.

Таблиця 1. Середнє значення оцінок ступеня свободи преси на Житомирщині в період 1838-2020 рр.

Рис. 1. Оцінки експертів стану свободи преси на території Житомирщини (1838-2020 рр.)

Причиною таких низьких оцінок є, на нашу думку, агресивна політика царського уряду до української самобутності, а також низка указів щодо заборони українського слова та витіснення його з культурної сфери життя народу (наприклад, «Валуєвський циркуляр» (1863 р.) та «Емський указ» (1876 р.), які забороняли видання книг, сценічні вистави українською мовою тощо).

У 1905-1909 рр. свобода преси значно зросла (4,6 бала), але це тривало недовго та вже 1910-1914 рр. характеризується нижчою оцінкою - 3,0 бали. Період 1915-1919 рр. також оцінено зростанням у 4,6 бала.

У ці часи (1905-1907 рр.) відбувалися революційні події. Можемо припустити, що це й зумовило деяке покращення стану свободи преси в Україні. У час Першої світової війни (1914-1917 рр.) у Російській імперії свобода преси була суттєво обмежена додатковими цензурними утисками. У 1917-1921 рр. утиски свободи преси внаслідок падіння царського режиму, національно-визвольних змагань (1917-1921 рр.) і виникнення Української Народної Республіки були зняті.

Однак з приходом та утвердженням радянської влади на території України все зійшло нанівець, що підтверджується оцінками експертів. Так, 1920-1924 рр. оцінено у 2,8 бала, 1925-1929 рр. - в 1,8 бала. Період 1930-1934 рр. має оцінку 0,6 бала, а 1935-1939 р. - 0,5 балів.

На наш погляд, цікавим є те, що оцінка 1940-1944 рр., на які припадає період нацистської окупації, становить 1,3 бала, що вище за оцінку попереднього періоду (1935-1939 рр. - 0,5 балів). Це свідчить про те, що експерти оцінили нацистський режим у ділянці сворбоди преси як дещо «лояльніший», ніж радянський.

Водночас 1945-1954 рр. мають оцінку 0,8 бала, 1955-1964 рр. оцінили в 1,6 бала, а за 1965-1969 рр. оцінка становить 1,4 бала. 1970-1974 рр. оцінено в 1,0 бал, 1975-1979 рр. - в 0,9.бала, 1980-1984 рр. - 1,1 бала. Потім ситуація покращується: у 1985-1989 рр. свободу преси оцінено в 3,6 бала (в СРСР це був час так званої перебудови).

З проголошенням незалежності України показник свободи преси стрімко зростає. Це був час кардинальних змін у суспільному житті українців, що не обминули й українську періодику. Період 1990-1999 рр. експерти оцінили в 6,7 бала, а 2000-2004 рр. - у 6,0 балів.

Найвищу оцінку має період 2005-2009 рр. (час правління президента В. Ющенка). Цей період експерти оцінили в 6,8 бала. Дещо нижче експерти оцінили 2010-2014 рр. - 6,3 бала. У 2015-2019 рр. свобода преси оцінюється у 6,6 бала, а період 2020 р. має оцінку 6,5 балів.

житомирщина свобода преса

Висновки

Отримано оцінки ступеня свободи преси для Житомирщини за період 1838-2020 рр.

Візуальне зіставлення рис. 1 у цій статті та рис. 1 з нашої публікації [7, с. 63] дає підстави припустити, що між ступенем свободи преси й кількістю видань, можливо, існує залежність або функціональна, або кореляційна. Далі за допомогою методів статистики планується з'ясувати вид та особливості цього зв'язку.

Отримані результати можуть бути використані: а) під час оцінювання стану свободи преси за вказаний період часу, тобто 1838-2020 рр., в Україні; б) під час порівняльного оцінювання стану свободи преси на Житомирщині в 1838-2020 рр. та в інших регіонах України.

Можемо також констатувати, що стан свободи сучасної української журналістики оцінюється доволі високо (у 6,5 з 9,0 балів).

Список використаної літератури

1. Білуха М.Т. Методологія наукових досліджень: підручник. Київ: АБУ, 2002. 480 с.

2. Бірта Г.О., Бургу Ю.Г. Методологія і організація наукових досліджень: навч. посіб. Київ: Центр навчальної літератури, 2014. 142 с.

3. Дворецька Г.В. Соціологія: навч. посіб. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ: КНЕУ, 2002. 472 с.

4. Докаш В.І., Пірен М.І., Ципко С.Ю., Яремчук С.С., Каралаш Н.Г. Соціологія: навч. посіб. для студ. ВНЗ. 2-ге вид., доопрац., доп. Чернівці: Рута, 2012. 447 с.

5. Індекс свободи преси. Вікіпедія.

6. Партико З.В. Основи наукових досліджень: підготовка дисертації: навч. посіб. 2-ге вид., перероб. і доп. Київ: Ліра-К, 2018. 232 с.

7. Партико З.В., Станчик В.М. Укладання бази даних періодичних видань Житомирщини. Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. 2022. № 2 (50). С. 53-66.

8. Рейтинг стран мира по индексу свободы прессы.

References

1. Bilukha M.T. (2002). Metodolohiya naukovykh doslidzhen' [Methodology of scientific research]. Kyiv: ABU [in Ukrainian].

2. Birta H.O., Burhu Yu.H. (2014). Metodolohiya i orhanizatsiya naukovykh doslidzhen' [Methodology and organization of scientific research]. Kyiv: Tsentr uchbovoyi literatury [in Ukrainian].

3. Dvorets'ka H.V. (2002). Sotsiolohiya [Sociology]. Kyiv: KNEU [in Ukrainian].

4. Dokash V.I., Piren M.I., Tsypko S.Yu., Yaremchuk S.S., Karalash N.H. (2012). Sotsiolohiya [Sociology]. Chernivtsi: Ruta [in Ukrainian].

5. Indeks svobody presy [Index of press freedom]. (2022). Wikipediya. [in Ukrainian].

6. Partyko Z.V. (2018). Osnovy naukovykh doslidzhen': pidhotovka dysertatsiyi [Basics of scientific research: dissertation preparation]. Kyiv: Lira-K [in Ukrainian].

7. Partyko Z.V., Stanchyk V.M. (2022). Ukladannya bazy danykh periodychnykh vydan' Zhytomyrshchyny [Compilation of the database of periodicals of the Zhytomyr region]. Derzhava ta rehiony. Seriya: Sotsial'ni komunikatsiyi, 2 (50), 53-66 [in Ukrainian].

8. Reitinh stran mira po indeksu svobody pressy [Rating of the countries of the world according to the index of freedom of the press]. (2022). [in Russian].

Размещено на Allbest.ru