Концептуальні межі категорії espace cosmique

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Міністерство освіти і науки України)

01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14

Кафедра романської філології

Концептуальні межі категорії espace cosmique

Лада Вікторівна Клименко

кандидат філологічних наук, доцент

Соломія Олегівна Юзва

студентка

Анотація

У статті досліджено особливості семантики категорії espace cosmique. Здійснено аналіз її національної специфіки, проаналізовано етапи історичної еволюції і сучасний статус. Гімни Середньовіччя, які беруть коріння з фольклору та народного епосу, виявилися плідним матеріалом для вивчення лінгвокультурної і світоглядної репрезентації категорії espace cosmique крізь призму тодішніх картин світу. Зроблено висновок про історичний зсув семантики досліджуваної категорії і проаналізовано її особливості. Зроблено особливий теоретичний наголос на реконцептуалізації та рефігурації категорії espace cosmique у сучасній картині світу. Висвітлено різницю між номінативними полями концептів ESPACE i COSMOS, з'ясовано і описано особливості номінативних полів обидвох концептів, встановлено їхні «історичні шари».

Ключові слова: категорія espace cosmique, концепт ESPACE, концепт COSMOS, концептуальна картина світу, номінативне поле концепту, семантичний зсув, концептуальні межі, реконцептуалізація.

Modern conceptual framework of the cosmic space category

Lada V. Klymenko (Kyiv, Ukraine), Ph.D. (Philology), Associate Professor of the Romance Philology Department Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ministry of Education and Science of Ukraine), 14 Taras Shevchenko Blvd., Kyiv, Ukraine, 01601

Solomiya O. Yuzva (Kyiv, Ukraine), Student of the Romance Philology Department Taras Shevchenko National University of Kyiv (Ministry of Education and Science of Ukraine), 14 Taras Shevchenko Blvd., Kyiv, Ukraine, 01601

Abstract

The article is devoted to the cosmic space category and its semantic meaning peculiarities. The interpretation of culture as a horizon of universal, that is, cosmic values, for all hours, was tied to the Cosmos. The national and cultural specificity of the cosmic space category was analyzed and its general characteristics were outlined. Also, the stages of the historical evolution of the studied category were profoundly focused. Given the results of the analysis the paper outlines the historical semantic shift and semantic expansion of this category. The vocabulary representing the concept was also structured. Medieval hymns that take their roots in folklore and folk epos turned out to be fruitful material for studying both linguocultural and worldview representations of the cosmic space category through the prism of the world's perception of that particular time. Cosmological works of different time periods and modern scientific articles were used as reference corpus material for this particular research. The problems of reconceptualization and refiguration of the category of space were researched in the modern national worldview. Also, the difference between the nominative fields and their lexical realization of both concepts ESPACE and COSMOS were described, and the “historical layers” and their change of these two concepts were determined. The semantic field of the cosmic space category has significantly expanded and is characterized by the presence of multiple plans. It has a lot of different new meanings, including the reinterpretation of the cosmic space category in terms that can be attributed to the semantic fields of economic space, safety space, resource space.

Keywords: cosmic space category, concept ESPACE, concept COSMOS, conceptual image of the world, the nominative field of the concept, semantic change, conceptual framework, reconceptualization.

Вступ

середньовіччя фольклор народний епос

Всесвіт і те, що з ним пов'язано, відноситься до реалій, які завжди хвилювали людину, визначаючи смислове поле її світовідчуття, змушуючи глибоко переживати досвід долучення до безмежного. Трактування культури як горизонту універсальних, тобто космічних цінностей, за всіх часів була пов'язана з Космосом. Якщо в недавньому минулому проблематика навколо пошуку сутності людини артикулювала її «пріорітетність» щодо інших живих істот, то нині акценти помітно змінилися. Майже вирвана науково-технічним прогресом із біосфери, людина намагається «самовизначитися в постлюдському майбутньому» [ 3], а в ньому вже не тільки Земля, а й Космос мисляться сировинними придатками.

Тому звернення саме до витоків розуміння людиною сутності категорії космосу, космічного простору та його природи, а також визначення концептуальних меж сучасного потрактування цих категорій, вбачається доволі своєчасним, що й зумовлює актуальність дослідження.

Одним із фундаментальних питань лінгвістики є те, як концептуалізувати простори. Потрактування поняття простору, зокрема космічного простору, змінювалося впродовж людської історії, та є тісно переплетеним з історичним часом. Людське уявлення про простір походить від долінгвістичного досвіду. Філософ Мішель Фуко називає нашу еру епохою космосу, епохою, коли світ виглядає не як єдно життя, яке розвивається, а радше як мережа з переплетених елементів [4].

Матеріалом статті є космографічні гімни та видання епохи Середньовіччя, лексикографічні джерела, сучасні наукові статті, присвячені космічній тематиці, а також публіцистичні тексти французькою мовою, розміщені в сучасних інтернет-виданнях.

Мета розвідки: окреслити історичні та сучасні концептуальні межі категорії espace cosmique, проаналізувати процес реконцептуалізації та рефігурації поняття «космічний простір». Завдяки лінгвістичному аналізу номінативного поля концепту прослідкувати його лексичну реалізацію, виявити смисли, властиві вербализаторам концептів ESPACE і COSMOS.

Реалізація мети дослідження передбачає використання комплексної методики: вибірки мовного матеріалу, семного аналізу (аналізу значення мовних одиниць), спостереження за історичним і сучасним функціонуванням вербалізаторів категорїї espace cosmique, методу когнітивного моделювання з метою окреслення концептуальних меж досліджуваних концептів.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше розкриваються закономірності викарбовування сучасного семантичного значення категорії espace cosmique й його історичного зсуву. Висвітлюється різниця між концептами ESPACE i COSMOS, а також досліджується проблема реконцептуалізації та рефігурації категорії espace cosmique.

Основний зміст

Перші спроби моделювання просторів належать до часів Середньовіччя, коли останні розумілися крізь призму релігійної ієрархії і протиставлялись один одному. Простір Середньовіччя був простором локалізації, де Земля сприймалась як нерухомий центр універсуму, а земний простір, відповідно, поділявся на свої субкатегорії [2].

Гімни Середньовіччя беруть коріння з фольклору й народного епосу та є яскравою лінгвокультурною репрезантацією тодішньої картини світу, як етнічної та політичної, так і світоглядної. Жанру серендньовічних гімнів притаманні такі субжанри, як-от 1/ звернення до вірян, де перераховались атрибути Бога; 2/ аретологія (наприклад, представлення створення світу); і 3/ молитва. Важливо, що для середньовічного неписемного суспільства, літургія була чи не єдиним джерелом інформації, звідки і важливість впливу гімнів на світоглядну картину тогочасного суспільства.

Аналіз середньовічних гімнів дає змогу підійти до категорії espace cosmique з трьох точок зору: 1/ космос як нематематизований образ, неточний, виміряний частинами божественного тіла; 2/ особливий образ обмеженого простору, де ховається той, хто створив увесь простір (umbraculum, «tente de feuillage, abr», praesepe, «creche», (angusta) viscera, «ventre (etroit, resserre) », pectora, « poitrine »); та 3/ образ упорядкованого, математичного та гармонійного Всесвіту - архітектурного, сферичного, геометричного, технічного [10, р. 235]. Зображення на рис. 1 демонструє геоцентричний Всесвіт, запозичений із манускрипту ХУ століття, так званий переріз зображення арістотелівських небесних сфер, який чітко представляє елементи космології того часу. Над зображенням Землі в центрі малюнка бачимо декількосферну одиницю, ще вище зображено орбіти Місяця, Сонця, Меркурія та Венери, за ними йдуть інші планети. За цими сферами видніються нерухомі зірки/зоряний небосхил і, зрештою, Primum Mobile, розділений на кристалічне небо, перший рушій та Емпірей.

Рис. 1. Геоцентричний Всесвіт (25)

У латинських гімнах архітектура космосу є плодом філософської та наукової прози Античності та Середньовіччя. На позначення космосу найчастіше вживаються такі одиниці як tota machina, trim machina, terrae machina atque polorum, та trina machina terra. Зазвичай, ці одиниці уособлюють трикомпонентну модель (небо, земля і те, що під небом) (див. рис. 2), або двокомпонентну (земля і небо) [10, р. 237]. Іноді одиниця fabrica вживається паралельно із machina, що, власне, поглиблює таємницю виразу machina mundi [10, p. 255]. Також доволі поширеною є одиниця imago mundi (напр. так названі численні праці та книга про космографію теолога П'єра д'Айллі).

Рис. 2. Трикомпонентна модель простору Середньовіччя (26)

Простір мікро- та макрокосмосів Середньовіччя являв собою ієрархічно, вертикально орієнтовану проекцію трансцендентального теоцентризму [4]. Математизація Всесвіту відбувається лише після XII ст., до цього одиниця machina mundi була прообразом того, що згодом стане складним образом космічної машини [10, p. 233].

Рис. 3. Геліоцентрична система Коперника (27)

В епоху Відродження, із затвердженням геліоцентричної системи Коперника, не лише відбулась часткова десакралізація простору, а й в історію ввелось поняття “нескінченний простір”, тобто простір, який нескінченно відкритий та рухомий (рис. 3). З назв тогочасних космологічних видань, найчастіше на позначення космічного простору та всесвіту використовувались такі одиниці як fabrica mundi, imago mundi, mappe mundi, sphaera. Номінація fabrica стає більш вживаною, ніж у Середньовіччі, хоча одиниця machina mundi теж зустрічається задля акцентування “механічної”, “технічної” будови Всесвіту. Номінація fabrica поширилась після того, як італійський картограф Герард Меркатор видав Atlas sive Cosmographic^ meditationes de fabrica mundi et fabricati figura (1595), де автор на позначення космосу вживає одиницю totius mundi fabrica. Пізніше концепція fabrica mundi застосовувалася французькими істориками та філософами на позначення “звільнення людини” від природних та трансцендентних сил, що було властиве попередній епосі, та резонує із homo faber fortunae suae («людина як майстер і творець власної долі»), як от у Cosmopoea divina seu fabrica mundi explicata написаній Луї де Бофором. Приклад вживання номінації sphaera - Оронцій Фінеус De mundi sphaera, sive Cosmographia (Paris 1542), De sphaera mundi написана Йоганнесом де Сакробоско. Оронцій Фінеус також видав La theorique des cielz (Paris, 1528), де на позначення універсуму автор вживає метафору “небес”, що дає відсилку до Середньовічного сприйняття космічного простору як декількакомпонентної структури.

З поширенням поняття “нескінченного простору” від XVII століття простір розширення, тобто той, що рухається, змінюється на простір локалізації [4]. Ми живемо в епоху, коли модель простору пропонується у формі відносин розташування. Простір можна сприймати як середовище, в якому відбувається трансформація суспільства, і саме в цих трансформаціях можна помітити загальну закономірність, результат якої називають «рефігурацією» [11]. Вплив глобальних світових процесів, таких як медіатизація, поліконтекстуралізація і транслокація поширився за межі земного середовища. Це спричинило реконцептуалізацію категорії espace cosmique, і тепер простір, який сприймався як однорідний на ранній стадії соціалізації ..., стає все більше замкненим» [2]. Гетерогенність і, отже, складна і багатогранна конституція та синтез просторів включається до рефігурації категорії у цілому. Поняття рефігурації є радше абстрактним, здатним зрозуміти «просторові відносини якого порядку та в різних масштабах, а разом із тим увічнюючи деякі рудиментарні просторові категорії, такі як місцевість або місце» [7, p. 6]. Девід Гарві писав: «Простір сам по собі не є ні абсолютним, ні відносним, ні реляційним, але він може стати одним або всіма одночасно залежно від обставин» [6, p. 125]. Загалом, різні наукові розвідки наголошують на різних способах інтерпретації простору і, отже, є підтвердженням ідеї рефігурації категорії. Ця ідея підкреслює її гетерогенну конституцію через множинний синтез, одночасно зображуючи нові можливості впливу на простори, зміни відносин між просторами та збільшення зв'язку між просторами. Простір як середовище, розташоване поза межами атмосфери Землі, в якому розвиваються небесні тіла розглядається як абсолютний. Простір отримує незалежну структуру існування (субстанцію) поза цими «фізичними об'єктами» і «зазвичай представлений попередньо існуючою, нерухомою та незмінною сіткою, яка піддається стандартизованому вимірюванню та відкрита для обчислень» [5, p. 142].

Тож очевидним є той факт, що за сучасної доби відбулось переосмислення категорії простору як абсолютного, що знаходить підтвердження у мовній об'єктивації. Абсолютний простір зображує зовнішнє обмеження досліджуваного об'єкта (контейнера), в який можуть бути вставлені певні об'єкти з фізично-матеріального світу (наприклад, люди та речі) [9]. Через свою незалежну онтологічну структуру абсолютний простір розуміється як вищий комплекс об'єктів, але не містить і не пояснює моделі взаємозв'язків між цими об'єктами (у просторі) [1]. Оскільки простір можна відокремити від цих об'єктів, можна уявити ідею «порожнього контейнера». Ця концепція категорії містить фіксований кадастр евклідової геометрії та найбільше відповідає сучасному розумінню повсякденних просторів [8]. Концепція абсолютного простору широко використовується як у повсякденному розумінні, так і в абстрактній візуалізації просторів у чисто математичних або ідеалізованих економічних моделях загалом, як відправна точка для дослідження зокрема. Але простір, у якому ми живемо є неоднорідним, ми не існуємо в порожнечі, в наповненому контейнері [4]. Натомість, ми живемо у системі відносин, які взаємопов'язані, але не переплітаються і не накладаються один на одного. Тобто, говорячи про простір в сучасному розумінні космосу ми говоримо про відносний простір як міру абсолютних просторів.

Варто зазначити, що реконфігурація поняття космосу відбулась зокрема через ідею про потенціал космосу як життєвого простору та як джерела стратегічних ресурсів. У нашу епоху концепт космосу набуває нових смислів: економічного, політичного, безпекового тощо. Сучасна категорія простір загалом зазнала значного переосмислення, а категорія espace cosmique все більше поглиблюється та розширюється. У словнику синонімів Larousse наведено такий синонімічний ряд до espace: ciel, ether, cosmos, etendue, surface, place, trajet, distance. Аналізовані матеріали демонструють, що ці синоніми є взаємозамінними з espace cosmique.

Структура периферії лексико-семантичного поля категорії espace cosmique вибудовується на трьох рівнях. Семантичне ядро концепту становить лексема espace та спектр замінюючих її номінацій таких як place, ciel, milieu, де найбільш частотним є використання терміну espace та його спільнокореневе spatial, а також його синонімів cosmos, cible та surface: le telescope spatial (16), la mission spatiale d'exploration (15), la prochaine mission spatiale (13), les sondes spatiales (13), La Chine est aussi presente dans la nouvelle course spatiale (16); Donc, d'avoir des gens qui vivront soit en orbite autour de la Lune, soit a la surface (17); Le visage de la cible etait autrefois utilise par les astronomes qui pensaient que ces lumieres dans le ciel etaient liees a la naissance de nouvelles etoiles (14).

Натомість випадки вживання cosmos не такі часті, як espace (напр. «Qa a l'air beaucoup dit comme ?a, mais a l'echelle cosmologique (16) », навіть у таких виданнях як робочі документи NASA. Це пояснюється тим, що espace позначає міжзоряний простір, тобто той, що розділяє небесні тіла і, що важливо, до якого можна дістатися, перетинаючи значну відстань від кожного з цих об'єктів. Натомість, cosmos відноситься до цього простору, але і включає вищезгадані небесні тіла. Оскільки більшість космологічних досліджень відбуваються у просторі між небесними тілами, можемо зробити висновок, чому номінативне поле концепту ESPACE більш поширена, ніж концепту COSMOS.

Узагальнюючи, сучасні концептуальні межі категорії espace cosmique можна представити у вигляді моделі (див. рис. 4).

Рис. 4. Сучасні концептуальні межі категорії espace cosmique

Одиниці cosmos, surface становлять найближчу периферію концепту, разом із etendue (une cosmos liquide ponctue de ses propres etoiles; une etendue qui, au plus profond de sa nuit, recouvre un nombre spectaculaire de corps, infimes. Nous allons chercher et decouvrir dans “ l'intra-terrestre “ ce que l'on reve de plus extraterrestre), trajet (Mission Artemis 1: comment suivre le trajet vers la Lune de la fusee SLS ?), immensite (L'immensite celeste a l'oeil Nu), univers (La Nasa a devoile lundi l'image infrarouge la plus profonde de l'Univers jamais prise), atmosphere (une sonde d'entree atmospherique (13), sphere (Aux origines de la pensee scientifique, c'est le modele de la sphere qui s'impose comme forme de la Terre et de l'univers/ L'Univers serait donc une sphere, ou plutot une hypersphere : non pas une surface en 2D recourbee dans un espace en 3D, mais une surface en 3D recourbee d ans un espace en 4D), ecart (les couleurs bleues indiquent un ecart froid et les rouges un ecart chaud), vide (un astronaute "flotte" dans le vide de l'espace).

Як відомо, до самої периферії концепту вводять одиниці, які не зберігаються у лексикографічних, енциклопедичних і наукових джерелах, а функціонують на рівні мовлення, вони визначаються людиною самостійно, проходять етапи реалізації у мові (зародження, вербалізація, соціалізація). Так, при пошуку лексикографічних даних у Larousse пропонуються наступні одиниці:

espace aerien - Lors d'une conference de presse tenue, mercredi, dans la capitale, Berlin, le porte-parole du ministere allemand de la Defense, Christian Thils, a declare que son pays avait propose a la Pologne de l'aider a sur veiller son espace aerien.

espace de dimension n - L'espace vectoriel E etant de dimension n (non nulle), il existe une partie de E ayant n elements qui determine une base de E, c'est-a-dire a la fois libre et generatrice.

espace lointain - Exploration de l'espace lointain.

Ці периферійні вербалізатори віддзеркалюють процес реконцептуалізації та рефігурації категорії espace cosmique. Аналізовані джерела з галузі космонавтики тяжіють до використання одиниць espace aerien та espace lointain, що зумовлено семантичним зсувом, якого зазнала категорія espace cosmique.

Наявність такого зсуву підтверджує розвиток синонімічного та периферійного ряду категорії.

Висновки дослідження

Аналіз текстового материалу дав підстави стверджувати про неоднорідну, складну і багатогранну конституцію категорії espace cosmique як у синхронному, так і діахронному зрізах. Концепти COSMOS і ESPACE змінювалися із плином історії та відображали особливості людської свідомості у певний період часу. Можемо стверджувати, що з часом словотвірні потенції вербалізаторів концепту розширюються, спостерігаються зміни у його семантиці. Історична послідовність семантичної зміни концептуальних меж категорії космічного простору наступна:

простір локалізації, ієрархічний, вертикально орієнтований -> простір розширення, нескінченно відкритий та рухомий -> відносний простір як сукупність абсолютних.

Сучасне семантичне поле категорії espace cosmique значно розширилось і характеризується наявністю множинних планів змісту внаслідок реконцептуалізації і рефігурації самої категорії. Воно набуло різних смислів, включаючи переосмислення категорії espace cosmique у термінах, що можна віднести до семантичних полів економічний простір, безпековий простір, ресурсний простір тощо. Дослідження концептуальних меж кожного з них можна розглядати як перспективи подальших наукових розвідок.

References

1. A.T. Kearney & Foreign Policy (Eds.). Globalization index (Washington DC: Carnegie, 2002).

2. Agnew, J. «Representing space: Space, scale and culture in social science.» Place / culture / representation, J. Duncan and D. Ley (Eds.) (London: Routledge, 1993): 251-271.

3. Cavallaro, Dani. Cyberpunk and Cyberculture: Science Fiction and the Work of William (2000).

4. Gibson (London: Athlone Press).

5. Foucault, Michel. «Des Espaces Autres.» Empan 54, no. 2 (2004): 12, https://doi.org/10.3917/empa.054.0012.

6. Garretsen, Harry & Martin, Ron. «Rethinking (new) economic geography models: Taking geography and history more seriously.» Spatial Economic Analysis, 5 (2) (2010): 127-160.

7. Harvey, David. Spaces of global capitalism: Towards a theory of uneven geographical development (London: Verso, 2006).

8. Knoblauch, Hubert & Low, Martina. «On the spatial refiguration of the social world.» Sociologica 11(2), (2017): 1-27, https://www.rivisteweb.it/doi/10.2383/88197 [Accessed: July 30, 2021].

9. Lestringant, Frank. Atelier Du Cosmographe Ou L'Image Du Monde a La Renaissance (L') (Sciences - Sciences Humaines) (French Edition). 0 ed. Albin Michel, 1991.

10. Massey, Doreen. «Space-time, "science" and the relationship between physical and human geography.» Transactions of the Institute of British Geographers 24(3) (1999): 261-276.

11. Munteanu, Ioana. Machina mundi. Architecture du cosmos dans la poesie sacree du Moyen Age latin. GE-NEC Yearbook. GE-NEC Yearbook 2002-2003 §i 2003-2004 (2006).

12. Suwala, Lech. "Concepts of Space, Refiguration of Spaces, and Comparative Research: Perspectives from Economic Geography and Regional Economics.” Forum Qualitative Sozialforschung / Forum: Qualitative Social Research 22, no. 3 (September 29, 2021), https://doi.org/10.17169/fqs-22.3.3789.

13. Administrateur, Super. “L'Univers serait une sphere.” Science Et Vie (December 29, 2020), https://www.science-et-vie.com/article-magazine/lunivers-serait-une-sphere.

14. CNRS Le Journal. “En route vers Uranus et Neptune ?,” n.d., https://leiournal.cnrs.fr/ articles/en-route-vers-uranus-et-neptune.

15. CNRS Le Journal. “On vient de decouvrir les micronovae!,” n.d. https://leiournal.cnrs.fr/articles/vient-de-decouvrir-les-micronovae.

16. CNRS Le Journal. “Pernelle Bernardi, le sol martien dans l'objectif,” n.d. https://leiournal.cnrs.fr/articles/pernelle-bernardi-le-sol-martien-dans-lobiectif.

17. Fran9ais Facile - RFI. “Le frangais facile avec RFI: Apprendre le frangais avec l'actualite internationale,” n.d., https://francaisfacile.rfi.fr/fr/?from=savoirs.

18. Fran9ais Facile - RFI. “Le frangais facile avec RFI: Apprendre le frangais avec l'actualite internationale,” n.d. https://francaisfacile.rfi.fr/fr/?from=savoirs.

19. Fran9ais Facile - RFI. “Le frangais facile avec RFI: Apprendre le frangais avec l'actualite internationale, ” n.d., https://francaisfacile.rfi.fr/fr/?from=savoirs.

20. La Vie mode d'emploi, le9on 2: Les Abysses, 30 mins, performance-conference, 2018. Montree au festival «Circonference».

21. Leroy, Benoit. “Mission Artemis 1: comment suivre le trajet vers la Lune de la fusee SLS ?” (TF1 INFO, September 3, 2022), https://www.tf1info.fr/sciences-et-innovation/video-nasa-obiectif-lune-mission-artemis-1-comment-suivre-le-traiet-vers-la-lune-de-la-fusee-sls-2231184.html.

22. Le Monde en Spheres, n.d., http://expositions.bnf.fr/monde-en-spheres/index.html.

23. L'Allemagne Propose d'aider La Pologne a Surveiller Son Espace Aerien, n.d. https://www.aa.com.tr/fr/monde/lallemagne-propose-daider-la-pologne-%C3%A0-surveiller-son-espace-a%C3%A9rien/2740138.

24. Ouest-France.Fr, n.d. https://www.ouest-france.fr/sciences/espace/le-budget-de-l-agence-spatiale-europeenne-decolle-48c7dda2-6b47-11ed-a4bc-1fa2e638806c.

25. Luminarium: From Les Echecs amoureux ("Amorous Chess") Manuscript made for Louise of Savoy, 15th c. Bibliotheque nationale de France, departement des Manuscrits; Mss. fr. 143, fo 20.

26. Трикомпонентна модель простору Середньовіччя, https://www.semanticscholar.org/paper/Biblical-Cosmology%3A-The-Implications-for-Bible-Roberts/63e1b44d3474477155cf534b3ee4c4f331f3e5f6/figure/0.

27. Геліоцентрична система Коперника, https://phys.org/news/2016-01-heliocentric-universe.html.

Размещено на Allbest.ru