Главная Коллекция "Revolution" История и исторические личности Втілення ідеалу справедливого правителя в образі Хосрова в "Шах-наме" Фірдоусі

Втілення ідеалу справедливого правителя в образі Хосрова в "Шах-наме" Фірдоусі

Дослідження особливостей втілення поняття та ідеалу справедливого правителя в образі Хосрова І як традиційного історичного персонажа. Виділення головних аспектів образу Хосрова І як справедливого царя-правителя, опираючись на твір "Шах-наме" Фірдоусі.

Рубрика	История и исторические личности
Вид	статья
Язык	украинский
Дата добавления	17.08.2023
Размер файла	29,6 K

посмотреть текст работы

скачать работу можно здесь

полная информация о работе

весь список подобных работ

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафедра сходознавства імені професора Ярослава Дашкевича

Львівського національного університету імені Івана Франка

Втілення ідеалу справедливого правителя в образі Хосрова в «Шах-наме» Фірдоусі

Стельмах М.Ю., доцент

Пундик С.Ю., магістрантка

Анотація

У статті досліджено особливості втілення поняття справедливості в образі Хосрова І як традиційного історичного персонажа. Підкреслено, що для повного аналізу історичного-персонажа, тобто історичної особа, образ якої неодноразово інтерпретувався у певній національній літературі, необхідно знати не лише стандартну схему аналізу персонажа, а ще й орієнтуватися в біографії обраного героя, аналізувати історичні події та контексти, які впивали на сприйняття образу, як звичайними людьми, так і істориками-біографами. Хосров I Анушірван вважається найвидатнішим правителем держави Сасанідів з однойменної династії. За час його правління було проведено багато реформ, завдяки яким Іран став більш політично та економічно стабільнішим ніж будь-коли в своїй історії. Влада практично повність централізуються навколо шахиншаха, одночасно з тим на місцевому рівні управління державою уніфікується через введення нового адміністративно-територіального поділу. Його покровительство наукам і літературі надало йому значної популярності серед народів Ірану і його сусідів.

Вчення зороастризму возвеличувало справедливість, як найголовнішу людську чесноту, що і зробило її такою важливою для перського менталітету. Авеста закріпила поняття справедливості в образі головного бога-творця Агурамазда. В Авесті записані герої та царі, які прославилися своїми справедливими вчинками та мудрими словами. Щодо чесності, справедливості, доблесті, ці моральні якості мали назву та значний сенс ще до проголошення канонів зороастризму. Також важливо відзначити, що сам Хосров був зороастрійцем, тому дотримувався традицій своєї релігії та вірив у перемогу добра та справедливості, намагаючись зробити все, що було в його силах.

Фірдоусі сприймає та описує Хосрова як доброго, справедливого до простого народу царя, захоплюється постаттю Анушірвана, використовуючи різні стилістичні прийоми описує молодість, мудрість, доблесть, справедливість Хосрова І. В його тестах можлива деяка необ'єктивність, адже «Шах-наме» книга, яка в першу чергу призначена для возвеличення діяльності царів, а вже в другу для опису історичних подій в художньому контексті.

Ключові слова: історичний персонаж, образ, справедливість, справедливий правитель, Хосров І.

Stelmakh М., Pundyk S. The implementation of the ideal of the just ruler in the image of Khosrov in the "Shahname" of Firdousi

Summary

The article deals with he peculiarities of the concept of justice in the image of Khosrow I as a traditional historical character. It is emphasized that for a complete analysis of a historical character, i.e. a historical person whose image has been repeatedly interpreted in a certain national literature, it is necessary to know not only the standard scheme of character analysis, but also to be oriented in the biography of the chosen hero, to analyze historical events and contexts that influenced perception of the image, both by ordinary people and historians-biographers. Khosrow I Anushirvan is considered the most outstanding ruler of the Sassanid state from the dynasty of the same name. During his reign, many reforms were implemented that made Iran more politically and economically stable than at any time in its history. Power is almost completely centralized around the shahinshah, at the same time, at the local level, state management is unified through the introduction of a new administrativeterritorial division. His patronage of science and literature gave him considerable popularity among the peoples of Iran and its neighbors.

The teachings of Zoroastrianism glorified justice as the most important human virtue, which made it so important for the Persian mentality. Avesta fixed the concept of justice in the image of the main creator god Aguramazd. Avesta records heroes and kings who became famous for their righteous deeds and wise words. As for honesty, justice, valor, these moral qualities had a name and a significant meaning even before the promulgation of the canons of Zoroastrianism. It is also important to note that Khosrow himself was a Zoroastrian, so he followed the traditions of his religion and believed in the victory of good and justice, trying to do everything that was in his strength.

Firdousi perceives and describes Khosrov as a kind king, fair to the common people, admires the figure of Anushirvan, using various stylistic techniques to describe the youth, wisdom, valor, justice of Khosrov I. Some bias is possible in his tests, because "Shah-name" is a book, which is primarily intended to glorify the activities of kings, and secondarily to describe historical events in an artistic context.

Key words: historical character, image, justice, just ruler, Khosrov I.

Вступ

Постановка проблеми. Справедливість вважається найвищою моральною якістю людини. Чимало філософських концепцій вважають цю рису передумовою для формування правової системи. Правова справедливість є категорично-безумовним моральним обов'язком влади. Вона забезпечує рівновагу в людському світі, покарання для винних та винагородження, тих хто це заслуговує. Правова справедливість влади була і є актуальною для всіх народів усього світу. Перська народна творчість ще з Авестійських часів увіковічувала образ справедливого, мудрого та мужнього царя, адже цей образ є надзвичайно важливим для перської ментальності. Цей образ є наскільки важливим, що йому присвячено не один розділ в величній епопеї перської літератури «Шах-наме» (який перекладається як «Книга царів») геніального письменника Абдульхасима Фірдоусі. Саме Фірдоусі увіковічив історичну персону царя Хосрова І як ідеальний образ справедливого та мудрого правителя. Тому аналіз одного з найдавніших образів перської літератури образу справедливого правителя, який використовують і по сьогодні, в контексті твору Фірдоусі видається нам важливим і актуальним.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. «Шах-наме»Фірдоусі є шедевром світової цивілізації, в міфологічних героях якого втілені ідеї любові до Батьківщини, повага до особистості, висока людська мораль, чистота помислів і справедливість, добросовісність і чесність, патріотизм та загальнолюдський гуманізм. У цьому творі автор відобразив духовний та суспільний підйом народу. Багато віків цей твір був зразком для наслідування не лише для іранців. Сходознавство має ряд цінних наукових досліджень, у яких розглянуті Фірдоусі та місце його «Шах-наме» з достатньою повнотою. Серед них можна назвати праці Е.Є. Бертельса, М.-Н. О. Османова, Г Абрамяна, Раджабова Муси Раджабовича, І. Брагінського, Б.Г Гафурова і інших вчених-сходознавців.

У нашій роботі запропонований аналіз образу царя Хосрова І в контексті справедливості правителя як базового концепту тогочасного світобачення та світобачення Фірдоусі, адже до цього часу не існує комплексного дослідження, що порівнювало би літературно-фольклорний образ з діяльністю реальної історичної постаті.

Постановка завдання. Метою дослідження є виділення головних аспектів образу Хосрова І, як справедливого царя, опираючись на твір «Шах-наме» Фірдоусі.

справедливий правитель хосров

Виклад основного матеріалу

Тема «ідеального правителя» втілення вищого і всезагального блага здавна була актуальна в державах східної цивілізації. Так, в зороастрійських дидактичних андарзах (настановах) містяться поради про мудре управління державою і правила поведінки вищої аристократії. Розглянемо справедливість, як основоположне поняття для зороастризму та взагалі індоіранської ментальності. Іранці вважали, що існує закон природи, згідно якому сонце рухається рівномірно, відбувається зміна пір року і тим самим забезпечується порядок всього існуючого на землі. Цей закон був відомий індоіранцям як рта (в авестійській мові відповідне слово аша). Поняття аша мало етичний сенс. Вважалося, що аша керує поведінкою людини. Істина, справедливість, вірність і сміливість якості, притаманні людині. Чесноти природній порядок речей, а вади і зло його порушення. Таким чином, слово аша важко перекласти, різні контексти встановлюють різне поняття цього слова: «порядок» там, де мова йде про матеріальний світ, або ж «істина», «справедливість», «праведність» там, де говориться про моральність. Брехня та спотворення істини, які протиставлялися аша, називалися авестійською друг (в санскриті друх). Згідно моральним уявленням, всі люди поділялися на ашаван «праведних» та другвант «прихильників зла» [1, с. 15]. Така міфологічна основа «Авести», в яку на окремому етапі вплітаються героїко-епічні елементи. Тут знаходимо і джерела соціальної утопії іранців віри в справедливого і гуманного царя, і мрії про ідеальну вільну общину. Характерно, що «Авеста» не раз повертається до питання, «про добрих вождів», що мають виганяти ворогів із місць, населених племенами, і охороняти їх мир і працю. Опираючись на цей матеріал, можна зробити логічні висновки, що наречення іранським народом Хосрова іменем Анушірван походить ще з авестійських уявлень про світ.

У створенні концепції «ідеального правителя» брали участь і мислителі, хроністи, поети, філософи. Власне Фірдоусі, Бальамі, Нізамі, Амір Хусрау Діхлаві, Шарафаддін Алі Йазді, Джамі, Навої та ін. Головною причиною виникнення і подальшого розвитку цього жанру були необхідність управління громадським і багатоплемінним державами, наявність адміністративних проблем тощо. Тому, предметом «повчань владикам» стала політика, яка проводилась всіма владиками світу, як мусульманами, так і «невірними», яка мала ціль «всезагальну користь». Поет вважав, що при справедливому правлінні шах повинен турбуватись однаково як про своїх посадовців і воїнів, так і про простий народ, що соціальна справедливість і господарськість згуртують народ перед ворогами та у різних бідах [2].

Безперечно можна сказати, що Анушірван в баченні Фірдоусі є яскравим представником володаря, що бореться з гнітом, справедливості та правосуддя в цілому світі, саме тому він називає його суддею. Фірдоусі описує діяльність Хосрова І, звертаючи увагу на його поведінку, манеру мовлення з простими людьми.

Варто зазначити, що художній образ багатозначний, він має глибокий зміст. Кожна епоха знаходить свої риси в художньому образі. Йому властива недомовленість. Глибокий художній твір завжди має цю рису. Художній образ це «система думок», і автор не завжди повністю та всебічно розкриває їх. Якби художній образ був повністю розкритий, він перестав би цікавити людину. Коли художній образ не повністю розкритий митцем, він сприяє розвитку публіки, її фантазії, уявлення, процесу мислення, він перетворює її у творця мистецтва. Художній образ відповідає багатоплановості, багатогранності дійсності». Шляхи, методи і прийоми вивчення змісту твору, аналізу його образів-персонажів зумовлюються жанровою специфікою. Аналіз змісту та образів-персонажів історичних прозових творів вимагає усвідомлення творчої історії твору, розуміння і сторичних подій, зображених письменником, знання особливостей створення письменником історичного образу, вміння розкрити суть цього образу та його роль у розв'язанні навчально-виховних завдань. Тут потрібен не тільки історичний коментар, який висвітлює значення твору і його образів-персонажів для епохи їх створення, а й оцінка з погляду сучасності. Той, хто аналізує історичний образ-персонаж повинен уміти аналізувати образи-персонажі творів історичної прози, ця навичка тісно пов'язана з уміннями широко відтворювати історичну епоху [3, с. 7].

Засобами створення образу людини є:

1) номінації: ім'я, прізвище, прізвисько і т.п.;

2) портрет фрагментарний, деталі якого розсипані по всьому твору;

3) мовна характеристика;

4) інтер'єр;

5) предмет, як складова частина образу персонажа;

6) пейзаж;

7) художня деталь невелика предметно-побутова, психологічна деталь, що стає найважливішою рисою способу або допомагає розкрити характер, душевний стан;

8) вчинки героя;

9) оціночні висловлювання на адресу героя від імені інших персонажів;

10) композиція твору, в тому числі такі позасюжетні елементи, як сни, листи, щоденникові записи, вставні епізоди і ін.;

11) зображально-виражальні засоби (стилістичні фігури, мовні засоби) [4, с. 64].

У посібниках з історії Хосров І описується як експресивна, запальна, та енергійна, однак неспокійна людина. Для стабілізації ситуації в країні на той період потрібно було провести широкомасштабні реформи. їх і провів цей правитель, закріпивши могутність та політичний авторитет Ірану. Хосров І провів в першу чергу військову реформу, сформувавши найману армію, яка контролювалася та підкорювалася відтепер лише шаханшаху. Також була проведена податкова реформа. Незважаючи на складне становище, Хосров намагався стабілізувати становище також в культурно-науковій сфері. Реформи принесли свої плоди і почали бурхливо розвиватися науки, література та мистецтво. З правління Анушірвана було побудовано величний палац Такі-Кісра, чарівний сад з срібла та золота. Енергійно працювала колегія сасанідських перекладачів, які за наказом Хосрова перекладали книги індійської та грецької літератури, серед них славетна «Панчатантра» (в перекладі«Каліла і Дімна»). Гордістю сасанідської географії стала своєрідна енциклопедія «Шахрастаніха-е Іран» (Міста Ірану) [5, с. 319].

Реформи звичайно подобалися селянам, але далеко не всім чиновникам. Також, як свідчать історичні джерела, на відмінну від історико-художніх записів, Хосров І був характеру неспокійного, надзвичайним любителем усіляких нововведень, тому завжди перебував у тривозі, і був причиною для тривоги всіх його оточуючих. Основним його методом впровадження реформ став терор, кількість засуджених в сасанідських тюрмах щодня сягала іноді 800 осіб [6, с. 319].

Справедливість сосовно людей, життєва мудрість та лицарська відвага в поєднанні з управительською політикою є актуальним для людського співіснування та щасливого життя. На свій час Фірдоусі вбачав такий образ у історичній постаті царя Хосрова І.

Образ ідеального правителя є сукупністю різних чеснот справедливості, доблесті, мудрості винахідливості тощо. Розглянемо докладніше втілення цих чеснот в тексті:

Портретна характеристика

КУФд

?жМ еЗС д?гТ СИ ПИ е УдВ Се /?жС ПЗедИ еЗђСП еИ

Сидить на троні Нушірван/ блаженний, запалюючий серця,

молодий цар//Проведіть людей світу до дверей/ кожного, кому

погано живеться на землі.//

Ця фраза царя Хосрова І, записана Фірдоусі, символізує

його бажання провести дорогу до його королівського двору,

тобто бажання вислухати та допомогти всім нужденним. Звер-

німо увагу також на те, як Фірдоусі описує Хосрова І - при-

кметниками «блаженний» - еКУМО (khojaste), «молодий» - дЗжМ

(javвn), «запальний» - ТжСЭЗ бП (del-e afruz), - це вказує на захо-

плення Фірдоусі жвавістю Анушірвана.

П?З?И //еЗС ПЗП ?жУ П?жМ е У Се е /еЗФ еЗђСП Т ПгВСИ ?ФжСО

//дЗжМ КбжП ж дЗПдО еЗФ Иб /дЗжС д?Фжд еЗђСПИ

Шум почувся з дверей шаха/ що хтось до нього йде// Під-

ходить до дверей Нушіврана// усміхненого шаха та молодого

правителя// [7].

Знову таки, ми можемо прослідкувати повтори «молодий

правитель», які возвеличують царя і водночас наголошують на

його юному віці. Саме правління Хосрова І тривало 48 років,

на що вказує назва розділу « ж беЌ дЗжС д?Фжд ?СУ ?еЗФПЗЃ

ПжИ бЗУ КФе » (pвdeshahikasrinushinravanchehel-o hashtsвlbud) -

«Царювання Кясрі Нушінравана тривало сорок сім років»

Мовна характеристика

еПдСЗП е //СЗ? П??жМг дЗПТ? ЗЃ ТМ е /Ф дЗгТ дВ КЭђ ТЗжВ еИ

//?ЗСУ жП Се еИ ПС?ђ КУП жге /?ЗгдеС ге ж КУЗ жЗ

Він (простолюдин) до нього заговорив / «Крім чистого Бога

не шукайте Друга// Той хто його має, також є і провідником/

візьме його руку і проведе в обидва палаци» [7].

Цими рядками проявляється стандартна повага підданих до

царя. Цікавим є рядок ?ЗСУ жП Се еИ ПС?ђ КУП жге - візьме його

руку і проведе в обидва палаци. Можна припустити, що «обидва

палаци» - це образ земного життя та небесного. І шах витупає

провідником між небом та землею, що достатньо логічно, тому

що шах та його влада вважалися божими посланцями.

//еЗђСЗИ д?З У Се СИ КУПЗФђ /еЗб ж КОК Т ТђСе П?УСКг

?г СђЗ //Иб П?СЗПг еКУИ СЗКЭђ Т /ИФ еИ ж ТжС еИ П?В е УдВ Се

//дТ ?ЗС ЗИ г?ФЗИ еКУеВ Сђ /дгМдЗ ЗИ г?СЗУђ

«Ніколи не бійся трону та корон /для кожного є відкритий

цей королівський двір/ Щоразу, коли вранці та вночі прийдете/

не мовчіть// Якщо ти спробував (на смак) зібрання/поводься

тихо з присяжними// [7].

В цих рядках цар Хосров І зачитує правила поведінки

в тронному залі, наказує не боятися говорити правду перед

ним та присяжними, не порушувати дисципліну, не перебивати

доповідача, поводитися достойно та з повагою до присутніх.

Фразою ИФ еИ ж ТжС еИ П?В е УдВ Се / Щоразу, коли вранці

та вночі прийдете - Анушівран закликає людей звертатися до

нього у будь яку годину, що характеризує його як відкритого

для народу правителя.

еИ //еЗС КУПЗФђ ЗС ЗгФ Зг СИ /еЗђС?ЌОд КФП СИ ж дЗђжЌ еИ

//ТЗИ П?ПСђг У еђСЗИ д?Т /ТЗд ж МдС ж ?СЗП?И еИ ж ИЗжО

Від Чугану до рівнин Начіргах/ для вас відкритий шлях// Від

сну та до пробудження і праця і насолода /в цьому царському

дворі розкриваються// [7].

Фірдоусі наголошує на тому, що Анушірван закликає

людей всіх своїх земель приходити до нього зі своїми питан-

нями. А саме в своєму тронному залі він буде проводити суд,

зіставляючи добрі та погані вчинки, нагороджувати заслужених

та карати винних.

ПжФ еђ дЗПИ //еКЭЗ? еге ЗежТСВ Сђг /еКЭЗК ЗгТ дК? П?ИУОг

//гбУђИ дЗђ еП?П гКУ МдС е /гбП дФжС ж ПЗФ

Не спіть самі від нас відвертаючись / хіба бажання твої

всі знайдені// Нехай моє серце радіє та світиться, від того/ що

побачивши працю пригнічених зламав (її)// [7].

Саме в цих рядках описується співчутливість та доброта

царя, де він щасливий від того, що може допомогти людям,

облегшити їхнє життя, розірвавши кайдани рабської праці.

ПИУОИ //дг дЗСЗФ?Ѓ ж СФб ТЗ Сђ /дг дЗСЗПСЗ ТЗ е ЗПЗИг

//ПдТђ П?В дг СИ жЗ ПСП ТЗ е /ПдгПСП ?бП ЗИ ?У

Не дай Бог, що хтось з моїх слуг/ чи хтось з війська чи

хтось з моїх управителів// Посміє (причинити шкоду) твоє

серце ранити/ то біль пройде і крізь моє серце» [7].

Емпатичність Хосрова настільки глибока, що він навіть

ототожнює свої почуття з почуттями простолюдина, виголошу-

ючи це на велику аудиторію. Ми вже знаємо, що у той період

вважалося, що влада є божественною, а цареві ставати на один

рівень з простим селянином було недопустимо, в очах знаті це

принижувало царя. Але Хосров І всіх підданих вважав людьми

достойними собі.

ж ЋЗИ Т //дЗеМ СЗђПС дг Т ПУСЃИ /дЗед СП ПжИ еЌСђЗ ЗедОУ

//КУЗ еПдЗС Зг дЗж?П еИ ПИжг е /КУЗ еПдЗг ЗМ дВ МЗСО

Навколишні символи, використані для уславлення

образу

е //д?гТ ?жСИ ПФ СИ П?ФСжОИ /д?СЭВ ?? дЗж?З Т ПгВСИ

//?еФдеЗФ МЗК ЗИ ебЗУ еге /?еСЭ ЗИ ПЗИ дЗжС?Фжд

Вийшов на балкон/ сонце виглянуло на землю// Де Нушірван

з Фархі/ всі роки на королівському троні (сидить)// [7].

Сонце, яке сяє на трон та на самого Анушірвана - це сим-

волу возвеличення та поваги до царя, його божественної влади

та мудрості. Також це є одним з 12 символів влади, і найчас-

тіше означає творчу енергію. Саме в іранській міфології сонце

асоціюється з любовю, яку і транслює Нушірван до свого

народу. Сонце вважалося оком бога Агурамазда - отож, можна

ще розуміти ці рядки, як такі, що добрий бог - Агурамазда,

наглядає та направляє думки великого царя іранської держави

Хосрова І

Вчинки героя

«За промови, що таємно/ ти виголошуєш мені, повелитель

світу,// Де залишити данину і податок/ який жрець сказав при-

нести до нашого суду?»// [7].

Це фраза, яку промовляє підданий за виявлену царем

мудрість і вислухані проблеми та питання. Податок за аудієн-

цію у царя - це обов'язковий атрибут таких зустрічей. На що

йому цар відповідає:

//г?И еИ дг ТЗ бП УЃ д?Т П?ИУОг /г?У ж СТ ЗгФ ТЗ Т?д ПдеЗжОд

Ця фраза, сказана Нушівраном свідчить про його щедрість

по відношенню до простого народу. Цар не хоче брати грошей

з вже і так бідного селянина. І цей самий наказ він згодом від-

дасть всім своїм управлінцям - не брати грошей з звичайних

людей за аудієнцію чи за проведення суду.

Цікавим випадком є захоплення Антіохії, що після захо-

плення міста іранцями Анушірван суворо заборонив військам

переслідувати римських полонених, що суперечить традиції

того часу і демонструє лицарство Хосрова:

ТЗ ЗЃ еге//еЗЃУ дЗС?З дЗСЗПгЗд ?З е /еЗФ еЗђСП Т ПгВ СИ ?ФжСО

//П?жФ джгЗе еИ СПдЗ ??СЗКИ/П?жФ джС?И СеФ д?З

З царських воріт почувся шум/це знамените іранське вій-

сько// «Виходьте з цього міста чистими і приходьте в темряву

рівнини»//

еИ //С?ђжСЗП ж ФСжФ ж КСЗЫ Сђж /С?Ѓ ПСг ж дТ ђдЗИ Ќ?е Сђ

//ИбПСг ? МдС ТЗ П?ЗФђИ е //ИФ ?СЗКИ П?В дг Фжђ

Якщо немає крику жінок та старих/ якщо грабіж, бунт,

ґвалт //Я чую, як темрява ночі/ відкриває страждання людини// [7]

Поет-гуманіст бачить у вищезгаданих вчинках правителя прояви найбільшої справедливості.

Висновки

Фірдоусі захоплюється постаттю Анушірвана, використовуючи різні стилістичні прийоми описує молодість, мудрість, доблесть, справедливість Хосрова І. В його тестах можлива деяка необ'єктивність, адже «Шах-наме» книга, яка в першу чергу призначена для возвеличення діяльності царів, а вже в другу для опису історичних подій в художньому контексті/

Література

1. Бойс М. Зороастрийцы. Верования и обычаи. М.,1988.

2. Исмаилова Э. «Века процветания» доисламских идеальных правителей Каюмарса и Джамшида в двух миниатюрах. Url: http://sanat.orexca.com/rus/archive/4-02/history_art7.shtml

3. Гриневич В. До питання особливостей формування у майбутніх учителів уміння аналізувати образи-персонажі історичних літературних творів. Проблеми підготовки сучасного вчителя. № 6 (Ч. 1). К. 2012. 34 с.

4. Есалнек А.Я. Теория литературы. М., 2012.

5. Рубель В.А. Історія середньовічного Сходу К., 1997.

6. Васильєв Л.С. История Востока. М., 1994.

7. «Шах-наме» Фірдоусі. Url: https://ganjoor.net/ferdousi/shahname/ anooshirvan/sh1

Размещено на Allbest.ru

...

статья "Втілення ідеалу справедливого правителя в образі Хосрова в "Шах-наме" Фірдоусі" скачать

Подобные документы

Китайский культ правителя
Традиция почитания китайцами своего правителя как священного царя, которая берёт своё начало в древних религиозных культах Шан-ди и Неба. Особенности формирования китайского культа правителя: культ Шан-ди, культ Неба, этико-политическое учение Конфуция.

реферат [34,3 K], добавлен 20.01.2011
Политический статус Александра Македонского
Статус македонского правителя при Филиппе II. Утверждение Александра в качестве греко-македонского правителя. Значение титула "Царя Азии", получение титула фараона. Воцарение на троне Ахменидов, закрепление его деспотической власти. Управление империей.

дипломная работа [106,2 K], добавлен 11.01.2012
"Справедливое общество" в трудах английских мыслителей (XVI-XVIII вв.)
Английская социальная мысль (СМ) XVI-XVII вв.: в поисках "справедливого общества". Английское общество и СМ в эпоху Революции и Реставрации Стюартов. Универсальные модели "справедливого общества" XVIII века: от "внешней" реформы к "внутренней революции".

дипломная работа [173,4 K], добавлен 11.12.2017
Сасанидский Иран
Образование, общественный и государственный строй государства Сасанидов. Религия, внутренняя и внешняя политика, социально-экономическое развитие Сасанидского Ирана. Маздакитское движение, реформы Хосрова I Аноширвана. Армия при последних Сасанидах.

курсовая работа [59,9 K], добавлен 01.03.2014
Возникновение и развитие феодальных отношений в Иране
Внутреннее положение Ирана в конце V в. Сущность и направления маздакитского движения. Характер реформ Хосрова I. Специфика культуры и основные причины ослабления Сасанидской державы. Внешняя политика государства в VI–VII вв., ее достижения и недостатки.

реферат [21,1 K], добавлен 11.07.2010
Николай II
Краткий очерк биографии Николая II как последнего российского императора, обстоятельства его вступления на престол. Семья правителя, происхождение его жены Александры Федоровны. Жизнь дочерей и сына царя, их печальная судьба, расстрел большевиками.

презентация [953,7 K], добавлен 12.01.2014
Василий Иванович Шуйский
Биография Василия Ивановича Шуйского - царя и великого князя всея Руси 1606-1610 гг. Коронация правителя Новгородским митрополитом Исидором; крестоцеловальная запись, ограничивающая его власть. Введение государем нового воинского устава в России.

презентация [887,6 K], добавлен 17.11.2012
Борис Годунов
Краткая история происхождения рода и характеристика исторического портрета Бориса Годунова как боярина, фактического правителя государства и русского царя. Выдвижение Годунова во времена опричнины и оценка внутренней и внешней политики его правительства.

презентация [1,3 M], добавлен 27.12.2012
Петр I - человек и государь
Исторические предпосылки и обстоятельства вхождения на русский престол молодого царя Петра I, личностное становление данного правителя. Характер и направления петровских реформ, их результаты и историческая оценка. Значение Петра и его реформ в истории.

реферат [38,2 K], добавлен 04.01.2012
Личность Бориса Годунова
Биография русского правителя Бориса Годунова. Его деятельность как главы правительства при царе Федоре. Смерть царевича Дмитрия. Годунов на троне: репрессии, великий голод, появление самозванца. Внешнеполитические успехи русского царя. Крах Годунова.

реферат [33,6 K], добавлен 12.12.2014
Хан Мухаммед Шайбани
Биография великого правителя Мухаммеда Шайбани, его военные и организаторские способности, личные качества характера и склонность к авантюризму. Духовные наставники узбекского хана, основателя государства Шейбанидов. Его политическая деятельность.

презентация [3,6 M], добавлен 16.11.2015
Функции фараона в Древнем Египте
Характеристика экономической, политико-административной, управленческой, военной, дипломатической, внешнеполитической, законодательной, судебной, религиозной функций фараона. Ознакомление с придворной жизнью правителя Египта и его семейным положением.

реферат [56,4 K], добавлен 12.07.2010
Культ фараона в Стародавньому Єгипті
Ідеологічні уявлення та їх значення в житті населення Стародавнього Єгипту, методи дослідження та сучасні відомості. Фараон як персоніфіковане втілення бога Гора. Сутність культу живого царя та етапи його розвитку. Особливості та значення пірамід.

реферат [27,4 K], добавлен 22.09.2010
Китай в XIV-XVIII веках
Анализ административной системы и политических действий, направленных на увеличение могущества Китая правителя Чжу Юаньчжана. Разделение Северной и Южной частей империи вследствии переноса ее столицы в Пекин. Причины ослабления минской династии.

реферат [18,4 K], добавлен 22.01.2010
Правление Ивана IV Грозного
Родословное дерево Ивана Грозного. Его детство, отрочество, начало правления на Руси. Предпосылки и причины появления опричнины, ее основные события и пагубные последствия. Сыновья и жены правителя. Итоги его царствования. Отрывки из "Судебника".

презентация [1,4 M], добавлен 27.11.2014
Д. Галицький
Охарактеризовано життєвий шлях Д. Галицького. Розглянуто особливості його державотворницької та будівельної діяльності. Описано цікаві факти князювання правителя. Визначено основні етапи та результати тривалих внутрішніх конфліктів боярства з князями.

реферат [25,1 K], добавлен 04.05.2019
Царь Иван Грозный
Наследство великого князя Ивана Васильевича, оценка его места и значения в истории. Внутренняя политика: административные и судебные реформы, церковная и военная. Причины и последствия опричнины для российского государства. Внешняя политика правителя.

реферат [26,6 K], добавлен 08.11.2014
Кризис и падение римской республики
Результат Пунических войн, превращение Рима в самое могущественное государство мира. Многолетняя борьба за титул правителя Рима. Движение за справедливый передел общественной земли, возглавляемое братьями Гракхами. Август Октавиан - римский император.

реферат [38,4 K], добавлен 18.01.2010
Культура древнего Китая
Древнейшие упоминания о Китае относятся ко временам правителя Фу Си, жившего за 30-40 веков до нашей эры. В ранний период правления династии власть была сосредоточена в руках императора. Религия Китая. Конфуцианство и культ предков. Даосизм и Буддизм.

контрольная работа [23,0 K], добавлен 26.04.2009
Генріх Йоганн Фрідріх Остерман
Характеристика періодів біографії та оцінка особистості А.І. Остермана, огляд літератури, присвяченої життю та діяльності його як людини і правителя. Віхи кар'єрного росту великого канцлера у Росії, його могутність і авторитет у російських правителів.

реферат [29,5 K], добавлен 15.01.2013

Другие документы, подобные "Втілення ідеалу справедливого правителя в образі Хосрова в "Шах-наме" Фірдоусі"

весь список подобных работ

скачать работу можно здесь

сколько стоит заказать работу?

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.